«Контрнаступ України на Херсонщині набирає обертів», заявила британська розвідка 28 липня у своєму щоденному звіті. ЗСУ продовжують завдавати ударів по мостах і складах армії РФ в окупованій частині регіону. Проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» поцікавився у військових експертів та представників української влади, чи просуваються Збройні сили України на південному напрямку? Наскільки обстріл Антонівського мосту впливає на ситуацію на фронті? Чи можуть українські військові звільнити окуповану частину півдня за 3-6 тижнів?
- У повідомленні британської розвідки сказано, що «українські сили, ймовірно, створили плацдарм на південь від річки Інгулець, яка утворює північний кордон окупованого Росією Херсону. Україна використала свою нову далекобійну артилерію, щоб пошкодити щонайменше три мости через річку Дніпро, на які Росія покладається для забезпечення територій, що опинилися під її контролем».
- «Один із мостів, 1000-метровий Антонівський міст поблизу Херсону, був пошкоджений минулого тижня. 27 липня Україна знову вдарила по ньому, і дуже ймовірно, що зараз переправа непридатна», – додали у британській розвідці. Також там наголосили, що 49-та армія Росії дислокується на західному березі Дніпра і зараз виглядає дуже вразливою.
- «Так само місто Херсон, найбільш політично значущий населений пункт, окупований Росією, зараз практично відрізаний від інших окупованих територій. Його втрата серйозно підірве спроби Росії зобразити окупацію як успіх», – зазначили в британській розвідці.
- До цього президент Володимир Зеленський заявив, що Україна має повернути захоплені Росією території впродовж наступних 3-6 тижнів. Про це повідомив голова комітету збройних сил Палати представників США Адам Сміт в інтерв’ю виданню Politico, опублікованому 25 липня. За його словами, українські офіційні особи заявили, що хочуть досягти мирної угоди з росіянами, але спочатку повинні відвоювати землі, які захопили окупанти. «Наступні три-шість тижнів є вирішальними», – сказав Сміт, передаючи головну тезу від Зеленського та Банкової. Він також зазначив, що цей період є важливим, адже зима з більш низькими температурами та складними умовами сповільнять бойові дії, перетворивши у війну на виснаження.
«Зламати плани з проведення «референдуму»
Останнім часом Збройні сили України завдають ударів по живій силі, техніці противника на південному напрямку. Також були пошкоджені кілька мостів, зокрема Антонівський, у Херсоні. Після цього рух ним закрили.
Призначений російськими військовими так званий «заступник голови військово-цивільної адміністрації» окупованої частини Херсонщини Кирило Стремоусов 27 липня у відео на своєму телеграм-каналі розповів, що в Херсоні через Дніпро начебто запустили понтонну переправу. Наступного дня він прокоментував інформацію британської розвідки і зазначив, що нібито «жодних плацдармів і переправ через Інгулець українські військові не створювали».
«Про контрнаступ, про який щодня з ранку до ночі по американському лекалу розповідає українська влада. Ніхто нічого не визволяв, жодних переправ через Інгулець не було», – стверджує Стремоусов.
Депутат Херсонської обласної ради, військовослужбовець Сергій Хлань зазначив, що інформацію Стремоусова про понтонну переправу через Дніпро важко перевірити на вірогідність – «цілком ймовірно, що вона не відповідає дійсності».
«На мою думку, сумнівно. Тому що понтонний міст саме у тому місці буде мати проблеми із під’їздом до нього, тому що на лівому березі Дніпра є плавні. Потрібен буде час. А з іншої сторони, понтонна переправа – це дуже легка ціль, це не архітектурна споруда з запасом міцності. Ми розуміємо, що таке понтон – вони розлетяться дуже швидко. Тому я вважаю, що це більш пропагандистська гра», – зауважив він.
Перелом, саме в військових діях на херсонському напрямку, він настав із приходом високоточної зброї, яка знищує склади противника і в тилуСергій Хлань
Хлань вважає, що воєнні дії на Херсонському напрямку можна назвати «переломними».
«Перелом, саме в військових діях на Херсонському напрямку, він настав із приходом високоточної зброї, яка знищує склади противника і в тилу, і далеко в тилу. І ті системи С-300, які є протиповітряною обороною, але окупанти використовують їх для обстрілу Миколаєва, їх вдало знищують», – підкреслив він.
Посадовець також зауважив, що українським військовим вдалося взяти під контроль транспортні артерії та ускладнити окупантам постачання зброї та важкої техніки.
За словами Хланя, дії ЗСУ на південному напрямку позитивно позначилися на настроях місцевого населення, яке перебуває в окупації.
«Останні три тижні вже такого питання немає: «Чи будуть нас звільняти?». Вже стоїть питання: «Коли нас будуть звільняти?». Питання риторичне, тому що це зона відповідальності ЗСУ – вони мають вирішувати, коли це буде», – підкреслив Хлань.
На його думку, перш за все, треба зруйнувати плани окупантів щодо проведення у вересні так званого «референдуму» на Херсонщині: «Ми розуміємо, що це хоч і фейковий «референдум», але він буде мати дуже значні наслідки геополітичні, тому що за законами РФ відбудеться анексія і вони визнають цю територію російською. Відповідно, в них буде «зелене» світло на використання ядерної зброї, і це вже трохи непокоїть».
«Створення сприятливих умов»
Керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко зазначив, що події на фронті на південному напрямку свідчать про підготовку українськими військовими «сприятливих умов» для звільнення Херсонщини.
«Мова, в першу чергу, йде про системи HIMARS та М-270, які дають можливість вражати дуже високоточно й ефективно цілі противника. Такі, зокрема, як переправа. Якщо мова йде про Антонівський міст, залізничний або міст біля Каховського водосховища. Це дає можливість знищувати склади з боєприпасами і зброєю, яка є на окупованій частині Херсонщини. Наступне – це знищення засобів ППО. Таких як, наприклад, радіолокаційна станція «Підльот» біля Лазурного на Херсонщині, засоби ППО С-300 та інші», – пояснив Мусієнко.
Експерт вважає, що деокупація Херсонської області може відбутися у два етапи.
Якщо раптом російські війська будуть самостійно відступати бодай на лівобережну частину Херсонщини, тоді це теж вдала тактика для ЗСУОлександр Мусієнко
«Перший елемент – витиснути російські угруповання військ для того, щоб під тиском українських атак вони вимушені були просто відступити та втекти, вчинити черговий «жест доброї волі», так званий. Як це було на Київському та Чернігівському напрямках, наприклад. Як це було на острові Зміїному», – каже Мусієнко.
«Якщо раптом російські війська будуть самостійно відступати бодай на лівобережну частину Херсонщини, тоді це теж вдала тактика для ЗСУ. Нанесенням ударів з такої відстані створюються умови для українських сил на землі, які надалі можуть вести контрнаступальні дії і звільнити території», – додав він.
Мусієнко зазначив, що прискоренню звільнення окупованих територій може сприяти постачання українським військовим зброї від західних партнерів.
Російські війська виглядають ослабленими, вони припинили великі активні наступальні дії, не можуть їх розвиватиОлександр Мусієнко
«Росія зараз зіткнулася з тим, що не вистачає людей, аби провести ротації для того, щоб провести доукомплектування і посилення підрозділів. І вони це планують зробити через місяць-півтора, не раніше. Російські війська виглядають ослабленими, вони припинили великі активні наступальні дії, не можуть їх розвивати. Мало того, у них є втрати по зброї. Україна знищує склади з боєприпасами, за 10 днів 50 складів знищені», – наголосив Мусієнко.
«Можливий контрнаступ армії РФ»
Російський військово-політичний експерт Юрій Федоров зазначив, що у випадку руйнування ланцюгів логістики російської армії, які пролягають через Антонівський міст і дамбу Каховської ГЕС, військові, які перебувають на правобережній Херсонщині, «будуть змушені або здатися в полон», або з часом можуть бути «ліквідовані».
Якщо ці дві переправи будуть зруйновані, то доля російських військ в районі Херсону і на правому березі буде досить сумноюЮрій Федоров
«Майже вполовину знижується можливість підживлювати російські війська, тому це дуже велика справа. Відповідно, під загрозою перебуває й ось цей міст під Каховською ГЕС, його теж можна зруйнувати. Якщо ці дві переправи будуть зруйновані, то доля російських військ в районі Херсону і на правому березі буде досить сумною», – вказує експерт.
Федоров вважає «цілком реальною» деокупацію Херсону і правобережної частини області найближчими тижнями. За його словами, канали, за якими забезпечується угруповання російських військ, дуже вразливі та можуть бути легко перерізані.
«Росія може намагатись навести понтонні переправи через Дніпро. Але, по-перше, у цих переправ пропускна можливість набагато менша, ніж у таких великих мостів, як Антонівський і Каховський. Крім того, ці понтонні переправи дуже вразливі. Там достатньо вивести з ладу одну ланку, як уся переправа буде зруйнована, її просто потоком знесе», – запевнив Федоров.
Разом із тим, на думку експерта, не виключено, що російські війська можуть піти у контрнаступ на інших напрямках, зокрема, Запорізькому.
Перекидаючи ці війська туди-сюди, вона буде послаблювати свій бойовий потенціал на всіх напрямкахЮрій Федоров
«Те, що Росія вимушена знімати якісь війська з Донбаського напрямку, це буде знаком того, що там російський наступ буде захлинатися. У Росії є обмежена кількість військ, які вони можуть використовувати або в Донецькій області або на півдні, або для наступу на Запоріжжі. Але у всіх цих випадках загальну кількість військ Росія збільшити не може. Тому, перекидаючи ці війська туди-сюди, вона буде послаблювати свій бойовий потенціал на всіх напрямках», – зауважив Федоров.
«Під вогневим контролем»
Військовий аналітик, ексспівробітник Міністерства оборони України Сергій Грабський зауважив, що на сьогодні на більшій частині ділянок фронту ситуація стабілізована. Це надає можливість українським військовим діяти активніше на окремих напрямках. За його словами, найбільш перспективною виглядає правобережна ділянка Херсонської області, де противник зосередив достатню кількість військ, але вразливою залишається ситуація з комунікаціями.
«Для забезпечення правобережного угруповання існувало всього три напрямки. Два автомобільних – це Новокаховська дамба та Антонівський міст, і залізничний міст неподалік від Антонівського. На сьогодні внаслідок активних дій наших систем залпового вогню ми говоримо про те, що всі три напрямки перебувають під вогневим контролем. Причому Антонівський міст виведений з експлуатації. Можливий перехід особового складу по тому мосту, але використовувати його для перевезення техніки, резервів та поранених неможливо», – пояснив аналітик.
Грабський розповів, що відрізання російської армії від ланцюгів постачання на Херсонщині сприятиме подальшому просуванню Збройних сил України.
«Здійснюючи на сьогодні поступовий тиск на противника по фронту від Кривого Рогу, Миколаєва в бік Херсону і Борислава, ми фактично змушуємо (російськи сили – ред.) витрачати вже досить обмежені ресурси. Але вони в нього (противника – ред.) ще є, і в перспективі це призведе до того, що противнику просто не буде чим захищатися на тих напрямках. Саме це може призвести до руйнування його фронту і виходу нас на правий берег Дніпра по всій його протяжності», – зазначив Грабський.
«Шанс обмежити дії армії РФ з Криму»
Грабський вважає, що з виходом на правий берег ЗСУ «зможуть тримати під вогневим контролем» переважну частину територій і комунікацій, які ведуть з Криму.
«Ми таким чином послаблюємо дії противника, який оперує в районі Василівки, Оріхова, Гуляйполя на цій ділянці фронту. Таким чином створюються передумови для наступних бойових дій української армії або українських сил оборони зі звільнення вже лівобережної Херсонщини, Запорізької і, можливо, частини Донецької області з виходом на Азовське море», – пояснив експерт.
Противник не зможе вивести всі кораблі Чорноморського флоту у порти Північного Кавказу, тому що ця інфраструктура не призначена для такої кількості кораблів. Це створює для нього додаткові складнощіСергій Грабський
Грабський зазначив, що подальший вихід українських військових на узбережжя Чорного та Азовського морів дозволить «тримати під вогневим контролем» і об’єкти на території окупованого Криму. Зокрема, послабить противника у можливостях здійснювати атаки проти України, використовуючи крилаті ракети.
«Це поставить під загрозу саме фізичне існування Чорноморського флоту (Росії – ред.). За деякими даними, противник не зможе вивести всі кораблі Чорноморського флоту у порти Північного Кавказу, тому що ця інфраструктура не призначена для такої кількості кораблів. Це створює для нього додаткові складнощі у цій зоні бойових дій. Я маю на увазі Чорноморську акваторію», – зазначив Грабський.
Повернення генерала Марченка на Миколаївщину
27 липня стало відомо, що генерал-майор Збройних сил України Дмитро Марченко, який до квітня керував обороною Миколаєва, повернувся до Миколаївської області «для виконання низки завдань». Про це розповів голова Миколаївської обласної військової адміністрації Віталій Кім. За його словами, генерал повертається для посилення взаємодії військової адміністрації та ЗСУ.
Військовий експерт Грабський зазначив, що Марченко є досвідченим військовим керівником і його призначення сприятиме проведенню українськими військовими наступальних дій на півдні.
Голова Миколаївської обласної військової адміністрації Кім у коментарі «Новинам Приазов’я» зазначив, що ситуація в області залишається стабільно напруженою. Також посадовець розповів, з якою метою генерал Марченко знову прибув до регіону.
«Пан Марченко не підпорядкований військовим щодо воєнних дій, але щодо цивільних і військових не в тилу, скажімо так, по забезпеченню він підсилить. Тому що він має відповідний досвід, комунікацію і знайомства на території Миколаївської області», – зазначив Кім.
Сам Марченко не зміг надати редакції більш детальний коментар стосовно своєї діяльності в області, посилаючись на зайнятість.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
