Доступність посилання

ТОП новини

«Глухий кут для Путіна». Чи піде Кремль на анексію окупованої частини півдня?


Зображення президента Росії Володимира Путіна на плакаті під час акції проти вторгнення Росії до України біля російського посольства у Південній Кореї. Сеул, 10 липня 2022 року
Зображення президента Росії Володимира Путіна на плакаті під час акції проти вторгнення Росії до України біля російського посольства у Південній Кореї. Сеул, 10 липня 2022 року

Чи збирається російська влада проводити «референдум» про входження до її складу окупованих територій Херсонської та Запорізької областей? Чи ведеться підготовка до псевдореферендуму в цьому регіоні? Наскільки ситуація на фронті вплине на політичні рішення Кремля щодо окупованої на нинішній день частини півдня України? Відповіді на ці запитання шукав проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».

  • Росія не досягла своєї головної мети – окупувати Україну, тож готується до приєднання вже захоплених територій, заявив 13 липня представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Вадим Скібіцький. За його словами, розвідка має інформацію про те, що і в законодавчому органі Росії, і в уряді, і в інших структурах зараз активно опрацьовуються всі питання, пов'язані з можливою «інтеграцією тимчасово окупованих територій України до Російської Федерації» – у політичному плані, економічному та територіальному. Скібіцький зазначив, що ближче до осені буде зрозуміло, в який спосіб це може статися.
  • Представник ГУР додав, що розвідка фіксує пожвавлення заходів, спрямованих на анексію захоплених територій у Донецькій, Херсонській, Луганській областях. Скібіцький назвав їх «планомірною підготовкою» до так званих «референдумів».
  • Призначений російськими військовими «керувати» окупованою частиною Запорізької області, колишній народний депутат України Євген Балицький заявив, що хоче провести «референдум» про входження регіону до складу Росії на початку осені. За словами Балицького, зараз опрацьовуються механізми проведення «голосування».
  • Центр національного спротиву, створений Силами спеціальних операцій (ССО) Збройних сил України 13 липня повідомив, що влада Росії розглядає можливість не проводити псевдореферендуми на окупованій частині півдня України саме 11 вересня. За даними центру, окупанти не змогли підготуватися до цієї дати, і в Кремлі готові вкотре відтермінувати цей процес.
  • Ще 11 травня прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков заявляв, що рішення, пов'язані з майбутнім окупованої частини півдня України, нібито, «прийматимуть самі жителі цих регіонів».

Яка ситуація на південному фронті?

Зараз ситуація на південному фронті – «стабільно напружена», але Збройні сили України «впевнено просуваються», повідомила керівниця пресцентру сил охорони й оборони оперативного командування «Південь» Наталія Гуменюк.

За її словами, «проголошення успіхів буде, коли вони будуть закріплені». Також керівниця пресцентру зазначила, що визволення окупованих Росією південних регіонів України «буде більш динамічним» з отриманням західного озброєння та посиленням артилерійських потужностей ЗСУ.

Речник Міністерства оборони України Олександр Мотузяник 15 липня заявив, що загалом системи залпового вогню HIMARS вже знищили понад 30 логістичних обʼєктів російських військ. Речник зауважив, що на цей час українське військо все ще потребує далекобійної артилерії, яка дозволяє знищувати логістику противника.

Депутат Херсонської обласної ради Сергій Хлань у коментарі «Новинам Приазов’я» розповів, що днями представники російських окупаційних сил виїхали із захопленої будівлі Херсонської державної обласної адміністрації і розташувалися у різних районах міста.

І в «уряді» ФСБшників, і в «уряді» окупантів, відбувається паніка
Сергій Хлань

«Там відбувається розкоординація. І в «уряді» ФСБшників, і в «уряді» окупантів, відбувається паніка. Сам «уряд» окупантів, місцеві кажуть, що керівники цього уряду переховуються в лікарні і зараз ночують у лікарні, щоб уникнути замаху на них чи прильоту артилерійських снарядів», – стверджує депутат.

На його думку, російська влада може ухвалити рішення, пов'язані з анексією окупованої частини півдня України, і призначити в регіоні нових «чиновників», але це не вплине на дії української армії – вони й надалі будуть спрямовані на деокупацію територій.

«Росія може посилити ракетний терор»

Російський військово-політичний експерт Юрій Федоров вважає ймовірним наступ Збройних сил України на Херсон, в тому числі з метою запобігання проведенню псевдореферендуму.

Юрій Федоров
Юрій Федоров

Разом із цим, він зазначив, що Росія «має достатньо фінансових ресурсів» для утримання окупованих територій України, але вона може зіткнутися з проблемою відновлення зруйнованих міст і необхідної інфраструктури.

«Фінансові ресурси в Росії є, не треба закривати на це очі. У Росії було збережено понад 340 млрд доларів, які були на рахунках російських банків, не ті, які були на рахунках західних банків, заморожені і арештовані, а ті, які перебували в Росії. Крім цього, Росія отримує, поки що отримує, великі гроші за експорт нафти та газу, в тому числі до Європи», – сказав Федоров.

На жаль, Москва взяла курс на такий ракетний терор і є підґрунтя вважати, що він буде збільшуватися у відповідь на удари з новоотриманих зі США ракетних систем залпового вогню
Юрій Федоров

Експерт вважає, що російська влада в подальшому веденні війни може вдаватися до ще більш інтенсивних ракетних обстрілів українських міст.

«Росія збільшує удари по містах України. Хоч кажуть що знищуються військові об'єкти – це брехня. Удари наносяться свідомо по цивільних об'єктах, в тому числі по житлових кварталах. Це можуть бути свідомі дії, це може бути наслідком того, що російські ракети летять туди, куди вони захочуть самі, а не туди, куди їх цілять, таке теж буває. Але, на жаль, Москва взяла курс на такий ракетний терор і є підґрунтя вважати, що він буде збільшуватися у відповідь на удари з новоотриманих зі США ракетних систем залпового вогню по російських воєнних об’єктах на окупованих територіях України», – додав Федоров.

«Потенціал РФ до наступу зберігається»

Керівник безпекових програм Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павло Лакійчук зазначив, що Росія на сьогодні «зберігає потенціал до наступу» на різних напрямках.

Павло Лакійчук
Павло Лакійчук

«І на сході вони здійснюють перегрупування сил, і на півдні певною мірою. Досить серйозною загрозою може бути наступ на північ. Безумовно, це не ті сили, які вони мали взимку. Що стосується людського потенціалу і матеріально-технічних засобів, то вони до тактичних успіхів готуються, до тактичного наступу.

Експерт наголосив, що Росія може спробувати анексувати частину українського півдня, але ні Україна, ні інші країни світу не визнають ці території російськими.

«Навіть якщо Росія оголосить нашу державу анексованою, окупованою, ми будемо захищатися й, звісно, ні про яку згоду на окупації Росією не буде», – зазначає Павло Лакійчук.


«Існування Росії – під загрозою»

Колишній депутат Держдуми Росії Ілля Пономарьов у коментарі для «Новин Приазовʼя» зазначив, що проведення Росією так званого «референдуму» на окупованій частині півдня України не вплине на хід війни.

Ілля Пономарьов
Ілля Пономарьов

На думку політика, керівництво Росії буде використовувати цей регіон для тиску на українську владу. Якщо Росія таки ухвалить рішення про анексію частини півдня України – вона сама зажене себе у «глухий кут», вважає Ілля Пономарьов.

Кремль ніколи не піде на те, щоб штучно загнати себе в кут»
Ілля Пономарьов

«Я вважаю абсолютно неймовірним, щоб країна приєднувала інші території у момент, коли там ведуть бойові дії. Це приєднання різко звужує маневр Кремля. Він у цій ситуації вже не може відмовитися від територій. Якщо вони це зроблять, то тут жодних переговорів не може бути. Я впевнений, що Кремль ніколи не піде на те, щоб штучно загнати себе в кут», – сказав політик.

Колишній міністр закордонних справ України Володимир Огризко зазначив, що у випадку анексії Росією частини українського півдня важливою буде реакція світу на цей процес.

Володимир Огризко
Володимир Огризко

«Питання не в тому, що вони можуть щось оголосити, приєднати, провести якісь псевдореферендуми, питання в тому, як на це прореагує світ. Моє припущення полягає в тому, що, як і у випадку із цими так званими «ЛДНР» і так далі, це все буде сприйматися як черговий акт агресії і не більше», – сказав Огризко «Новинам Приазовʼя».

Зараз на кону доля цієї країни (Росії), як би це пафосно не звучало
Володимир Огризко

Дипломат вважає, якщо західні країни продовжуватимуть економічні санкції проти Росії і постачання зброї до України, прийде час, коли «існування Росії опиниться під загрозою».

«Мені здається, що зараз на кону доля цієї країни, як би це пафосно не звучало. Якщо припустити, що колективний Захід з усіма його непослідовностями, двозначностями і таке інше, але все ж таки продовжить таку лінію, яку він зараз взяв, а саме – економічне удушення Росії – і якщо паралельно буде йти активна допомога Україні у сфері оборони, то в якийсь момент ці дві лінії зійдуться і в момент об'єднання цих ліній, Росія припинить своє існування», – пояснив Огризко.

На його думку, єдиним важелем впливу на світ у Кремлі залишилася ядерна зброя.

Будуть ухвалюватися якісь рішення, щоб підбадьорити свою біомасу, яка живе фантазіями про велич, але не більше
Володимир Огризко

«Але все ж таки при всій його (президента РФ Путіна – ред.) шизофренічності, є надія, що йому не дадуть піти цим шляхом. Це означатиме кінець і його, і його оточення фізично, ну і відповідні наслідки для цивілізації. Тому, думаю, що йому вже нема що ухвалювати. Будуть ухвалюватися якісь рішення, щоб підбадьорити свою біомасу, яка живе фантазіями про велич, але не більше. З точки зору впливу на ситуацію поза межами російських кордонів, в нього вже немає жодних важелів», – вважає колишній голова МЗС.

Огризко також зазначив, що з точки зору міжнародного права, ЗСУ мають всі підстави для враження об’єктів на території окупованого Криму.

Чи буде у нас така зброя, яка дозволить накрити Севастополь, чи Кримський міст, чи будь-яку іншу точку на Кримському півострові?
Володимир Огризко

«На Заході зараз є деякі голоси, які кажуть, що та зброя, що надається Україні, не повинна застосовуватися по російській території. Навіть цим людям можна нагадати, що Крим – це українська територія, тому застосування зброї по українській території йде з метою її визволення і є абсолютно законним, адекватним і тут нема, про що говорити», – вважає він.

«Питання лише в тому, чи буде у нас така зброя, яка дозволить накрити Севастополь чи Кримський міст, чи будь-яку іншу точку на Кримському півострові. А все інше – це рішення наших військових», – підсумував Огризко.

  • Міністр оборони України Олексій Резніков заявив телеканалу CNN, що нова зброя зі США допоможе Україні повернути всі території, окуповані Росією. За його словами, повернення Криму – це стратегічна мета Києва.
  • У нещодавньому інтерв'ю BBC Резніков натякнув, що обмеження використання наданих США HIMARS не розповсюджується на Кримський півострів. У цьому ж інтервʼю він заявив, що закінчення війни до кінця цього року є «абсолютно можливим».
  • До цього голова Міноборони сказав, що президент Володимир Зеленський доручив українським військовим повернути окуповані південні території.

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.

На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.

Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.

11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.

Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.

Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.

З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.

6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.

ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.

Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.

«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG