Доступність посилання

ТОП новини
22 Січень 2019, Київ 09:54

Перемога популістів на виборах вдарить по гривні – Кушнірук


18 березня цього року гривня здешевшала до 26,3 за долар при продажу валюти і 26,8 – при купівлі. З того часу національна грошова одиниця утримувала відносно стабільні позиції, але на початку літа знову почала дешевшати. Експерти пояснюють це не тільки сезонними коливаннями, а й виплатами за державними облігаціями, компенсацією ПДВ та підвищенням облікової ставки Нацбанку.

Зазвичай гривня протягом літа зберігає певну стабільність, а восени дещо здає позиції. Цього року це сезонне явище почалося раніше.

Станом на 1 серпня один долар коштував 26,8 гривень. Курс долара майже постійно ріс від початку червня, а протягом останніх двох тижнів гривня послабшала на майже 80 копійок, повідомляє сайт «Мінфін». Офіційний курс НБУ на 3 серпня – 27,01 гривень за долар.

Читайте також: «Весна «розбудила» коливання гривні. Що відбувається з курсом?»

Сам фінансовий регулятор пояснює коливання курсу тим, що нерезиденти виводять кошти за кордон, а держава здійснює виплати за облігаціями внутрішніх позик. Проте представники експертного середовища не обмежуються лише цими причинами.

Як вплинула облікова ставка?

На початку березня Нацбанк підвищив облікову ставку з 16% до 17%. Цьому передувала низка підвищень з осені минулого року. В липня цей показник виріс ще на піввідсотка. У такий спосіб центральний банк намагався знизити інфляційні ризики та привести інфляцію у відповідність до запланованого рівня.

На думку заступника директора Центру економічної стратегії Марії Репко, підняття облікової ставки не нашкодило курсу гривні, а навпаки, підсилило його, адже через різницю ставок між гривнею та доларом гривня стала більш привабливою.

Гривня тяжіє до послаблення наприкінці літа-восени та до посилення навесні
Марія Репко

«Останніми тижнями ми бачили кілька факторів, що могли вплинути на курс, зокрема це погашення ОВДП нерезидентам та суттєве зниження залишків гривневих коштів на рахунках Держказначейства, які вийшли на ринок. Крім того, гривня – валюта, що демонструє сезонність, протягом трьох років політики гнучкого курсу гривня тяжіє до послаблення наприкінці літа-восени та до посилення навесні», – нагадала Марія Репко.

За прогнозом експерта, гривня отримає необхідну підтримку, якщо Україна отримає наступний транш Міжнародного валютного фонду. У квітні в Нацбанку заявляли, що очікують на транш у третьому кварталі 2018 року.

Економічний експерт, голова експертно-аналітичної ради Українського аналітичного центру Борис Кушнірук натомість вважає, що підняття облікової ставки могло погано позначитись на коливанні курсу.

Борис Кушнірук
Борис Кушнірук

Кушнірук зазначає, що сама сировинна структура української економіки обумовлює певну циклічність протягом року: з серпня по другу половину жовтня курс гривні стабілізується, а від початку грудня і до кінця січня гривня знецінюється. Потім у лютому національна валюта починає рости, і цей ріст триває до кінця літа.

Натомість підняття облікової ставки, переконаний економіст, не лише не допомагає стримувати інфляцію, а спровокувало спекуляцію – зокрема через те, що виросла дохідність облігацій внутрішньої державної позики.

«В Україну зайшли в сукупності десь 30-50 мільйонів доларів спекулятивних грошей на купівлю ОВДП. Вони по факту отримують до 20% річних дохідності в іноземній валюті. Зрозуміло, що це дуже велика дохідність, нечувана з точки зору інвестора. Тому ці спекулятивні гроші зайшли і прискорили зниження курсу гривні протягом весни-літа. Але нещодавно вони почали вже в червні-липні виходити і це очікування, що вони виходять, також спровокувало дострокове знецінення гривні», – міркує Кушнірук.

Іноземні фінансові компанії, які отримали виплати дивідендів, почали виводити гроші з країни раніше, ніж планували до того, тому що передбачили знецінення гривні в серпні. Таким чином, вважає експерт, саме очікування знецінення спровокувало знецінення.

Кушнірук припускає, що й наступного року гривня може не зміцнюватись в лютому, як це передбачає циклічне коливання курсу, але вже з політичних причин – у зв’язку з виборами.

«Будуть негативні очікування щодо ситуації з курсом в результаті виборів, якщо переможуть популісти. Не потрібно бути великим прогнозистом, щоб сказати, що почнеться паніка на ринку і гривня почне суттєво знецінюватись в очікуванні негативного результату від виборів, що у відповідь гарантовано призведе ситуацію до доволі швидкого колапсу економіки», – прогнозує він.

300 мільйонів на дивіденди

Депутат Київської обласної ради та генеральний директор Української асоціації постачальників торгових мереж Олексій Дорошенко, коментуючи послаблення гривні, звернув увагу на зв’язок курсу валют та інфляції. Він висловлює переконання, що, якщо наприкінці року долар коштуватиме 30,5 гривні, втримати інфляцію в межах 10% не вдасться.

В січні цього року Нацбанк публікував прогноз, згідно з яким інфляція в Україні протягом 2018 року мала становити близько 8%.

Член Українського товариства фінансових аналітиків Віталій Шапран погоджується, що послаблення гривні частково спровокувала репатріація коштів нерезидентів, однак згадує також і про відшкодування податку на додану вартість, яке здійснює Міністерство фінансів.

«Ті експортери, які планували продати валюту, щоб сплатити податки, зарплатню, інші відрахування в гривні традиційні зробити – вони цього зараз не роблять, оскільки отримують гривню в якості відшкодування ПДВ. Друге: вони розраховуються гривнею зі своїми контрагентами всередині країни. Ці контрагенти можуть бути імпортерами, можуть також купувати валюту», – перераховує він.

Віталій Шапран
Віталій Шапран

Крім того, навіть експортери мають імпортні складові у собівартості своїх товарів: як приклад Шапран наводить аграріїв, що закуповують імпортні продукти на кшталт пального, аби зібрати врожай.

«Україна тривалий час забороняла виплату дивідендів нерезидентам, які володіють бізнесами в Україні. Офіційно це було заборонено, але парламент і насамперед Національний банк з власної доброї волі це обмеження зняли, і ми мали в липні, за даними того ж НБУ, на дивіденди пішло десь 300 мільйонів. Тобто це практично півтора торгових дня попиту на валюту», – пояснює аналітик.

За його даними, якщо в квітні загальна вартість виданих державних облігацій складала 14 мільярдів гривень, зараз вона становить близько восьми. Він вказує на те, що відтік значної частини цього капіталу прийшовся на липень.

Шапран очікує, що період знецінення гривні триватиме до кінця року, проте не чекає стрімкого падіння.

«Я думаю, що десь вересень ми зустрінемо в цьому коридорі – 26-27, а на кінець року десь 28-28,5 може бути цілком пристойний курс. Звісно, якщо всі учасники ринку з боку держави будуть працювати злагоджено, не буде таких перегибів підзвітності, не буде якихось незрозумілих рішень по відшкодуванню ПДВ і буде вестись робота з нерезидентами», – наголошує експерт.

Раніше НБУ оприлюднив заяву з приводу послаблення гривні, в якій повідомив, що за останній тиждень липня продав 148 мільйонів доларів, аби підтримати національну валюту.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
Loading...
XS
SM
MD
LG