Доступність посилання

ТОП новини
15 Жовтень 2019, Київ 11:56

Українці мають найнижчий у світі рівень довіри до влади (світова преса)


Лише 9% українців довіряють своїй владі, пишуть дослідники з Gallup. Ця недовіра поширюється і на органи, відповідальні за організацію і проведення виборів

Всесвітньо відома аналітично-консультативна фірма Gallup пише про те, що українці мають найнижчий у світі рівень довіри до влади. Ця недовіра поширюється і на органи, відповідальні за організацію і проведення виборів. Видання Newsweek пише про те, який вплив матимуть нові санкції України щодо Росії. Журнал Foreign Policy публікує статтю західного політолога Олександра Мотиля про «парадокс Порошенка».

Лише 9% українців довіряють своїй владі – це рекордний мінімум у світі, мовиться на сайті дослідницької компанії Gallup.

«Напередодні президентських виборів 31 березня українці йдуть на вибори з меншою вірою в свій уряд, ніж будь-який інший електорат у світі», – зазначає автор статті. Така тенденція спостерігається вже другий рік поспіль.

Українці, за словами автора, мають причини не довіряти владі. Колишній президент України Віктор Янукович був залучений у кілька скандалів, а Євромайдан призвів до його втечі з країни. Він утік до Росії, і тепер його розшукують через звинувачення у державній зраді.

Як тільки нинішній президент України Петро Порошенко прийшов до влади, були ознаки того, що новий лідер почав перебудовувати таку крихку довіру українців до уряду. Тоді 24% довіряли владі, а 48% схвалювали роботу Порошенка. Але надії суспільства швидко розвіялися, коли українці побачили, що уряд не може виконати обіцянок революції. Тож вже з 2015 року довіра до уряду не перевищувала 14%, мовиться у матеріалі.

Але недовіра почала стосуватися і інших державних установ, включаючи тих, які відповідатимуть за проведення виборів 31 березня. Лише 12% повнолітніх українців сказали, що вірять у чесні вибори у 2018 році, тоді як у 2014 році вірили 26%.

Тож наступний лідер України буде змушений мати справу з цією глибоко вкоріненою недовірою, вважає автор. Йому доведеться представити себе як надійного президента, якщо він або вона хоче змінити ситуацію.

Кандидат у президенти комік Володимир Зеленський у своїй кампанії спирається здебільшого на заяви про боротьбу з корупцією, що подобається багатьом виборцям. Порошенко працює над тим, щоб відвести увагу людей від нещодавніх скандалів із його залученням і обіцяє вступ у НАТО й повернення Криму. Ще один кандидат – колишній прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко – втратила позиції у рейтингах через поновлені чутки про її участь у корупційних газових угодах, пише автор.

Американське видання Newsweek пише про те, який вплив матимуть нові санкції щодо Росії, які Україна запровадила 20 березня.

За ініціативою Кабінету міністрів України, Служби безпеки України і Національного банку України, запроваджені санкції щодо 294 юридичних та 848 фізичних осіб. Багато з них відігравали роль в анексії Криму у 2014 році або ж захопленні трьох українських кораблів у Керченській протоці.

«Експерти відзначають, що ці нові санкції не матимуть такого ж широкого впливу на економіку Росії, як ті санкції, які запровадили США або Європейський союз», – мовиться у статті.

Колишній посол США в Україні Джон Гербст повідомив виданню, що ці санкції відображають відповідь України на агресію Москви. Вони матимуть певний вплив, вважає дипломат, проте, за рідкісними винятками, не матимуть тих самих наслідків, що й санкції Заходу.

Вибори в Україні мають відбутися 31 березня, тож відносини з великою сусідньою країною турбують як самих кандидатів, так і виборців.

Зокрема, Порошенко висловив бажання зблизити Україну як з Європейським союзом, так і з НАТО. Він заявив, що буде прагнути членства в обох альянсах, якщо його знову оберуть президентом.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг не виключив такої можливості, незважаючи на те, що Україна перебуває в постійному конфлікті з сусідньою державою, пише автор.

Тим часом видання Foreign Policy публікує статтю західного політолога Олександра Мотиля із заголовком «Парадокс Порошенка в Україні». Попереду вибори, і українцям потрібно обрати: або продовження нинішньої політики під керівництвом «ненависного» політика Порошенка, або ж різкий розрив із цією політикою і можливість розпаду держави під керівництвом Зеленського.

Багато хто каже, що в Україні нічого не змінилося від Євромайдану 2013 року, пише Мотиль. Він не погоджується з такою думкою. Автор зауважує, що влада Порошенка зміцнила армію, реформувала поліцію, підсилила спецслужби, розвинула політичні, дипломатичні й культурні відносини з Заходом.

Уряд також «очистив» банківський сектор, стабілізував валюту і раціоналізував ціни на енергетику – і все це з дотриманням вимог МВФ. Автор також згадує, серед іншого, про реформи у сфері освіти, охорони здоров’я і розвиток української культури.

На думку Мотиля, сьогодні Україна – стабільна демократія з високим рівнем свободи слова і зібрань та низьким рівнем екстремізму й нетолерантності. «Звичайно, країна ще не досконала, а політика й економіка все ще сприяють надбагатим олігархам. Проте, враховуючи тривожні антидемократичні, антиринкові й популістські тенденції в інших країнах Європи, Україна виглядає цілком здоровою – набагато більш «європейською», якщо порівнювати», – мовиться у статті.

Ті, хто критикує Порошенка за те, що він не притягнув до відповідальності злочинні еліти часів Януковича, мають рацію, каже Мотиль. Тим не менш, чинний президент, на думку політолога, багато зробив для того, щоб знизити інституційні і структурні джерела корупції.

Мотиль також не погоджується з тим, що корупція становить більшу загрозу для України, ніж російська агресія. За його словами, ракети російського президента Володимира Путіна здатні спалити Україну за лічені секунди.

Автор також висловлює думку про те, що молоді люди, які складають більшість електорату Зеленського, не можуть побачити різницю між реальними можливостями коміка та його телевізійним персонажем.

Тож, якщо українці не цінуватимуть парадокс Порошенка і оберуть Зеленського, вони можуть отримати ще п’ять років невдалого керівництва державою, перш ніж матимуть нагоду знову змінити напрямок руху країни, наголошує автор.

«Якщо ж українці хочуть, щоб їхня країна стала стабільною ринковою демократією, вони мали б запитати себе: якого кандидата найбільше ненавидить Путін? Саме той і мав би стати президентом», – пише американський політолог.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG