У Києві біля одного з будинків вилучили нерозірвану бойову частину ракети – ДСНС
Через нічну атаку Росії 21 березня у Шевченківському районі Києва виявили бойову частину ракети Х-101 біля одного з житлових будинків, йдеться в повідомленні Державної служби надзвичайних ситуацій (ДСНС) України.
Рятувальники кажуть, що після виявлення бойової частини ракети правоохоронці забезпечили перекриття руху та разом з рятувальниками евакуювали мешканців.
«Частину ворожої ракети було безпечно вилучено саперами з Мобільного рятувального центру швидкого реагування ДСНС, транспортовано до місця ліквідації та знищено», – пише пресслужба.
Російські війська випустили по Україні загалом 31 ракету рано вранці 21 березня, заявляють Повітряні сили.
«Невиконані обіцянки убивають Україну». Навіщо приїжджав Салліван
Коментуючи візит Саллівана та нові удари РФ по цивільних жителях України, чимало оглядачів звернули увагу на відсутність нових обіцянок щодо надання Києву зброї, як-то оголошень про надання ракет ATACMS, або без нових чіткіших заяв не лише про важливість не допустити поразки України, а й того, щоб дати можливість Україні перемогти.
Американський генерал у відставці Бен Годжес проводить аналогії із підходом сил Союзників під час Другої світової війни у боротьбі проти країн гітлерівської коаліції.
«У 1942 році Черчилль і ФДР (президент США Франклін Делано Рузвельт – ред.) домовилися про «Спершу (перемогти – ред.) Німеччину». У 1943 році Черчилль і ФДР домовилися про «беззастережну капітуляцію» (план перемоги Німеччини – ред.). Чітко сформульований стратегічний пріоритет і мета уможливили організацію союзників і мобілізацію ресурсів для перемоги у Другій світовій війні. Невже ми більше не здатні до стратегічної ясності?», – запитує генерал Годжес.
Журналіст Крістофер Міллер зазначає у мережі Х:
«Він (Салліван) сказав, що 300 мільйонів доларів боєприпасів, протиповітряної оборони та інших життєво важливих товарів, необхідних для української армії, поспішають сюди, «поки ми говоримо». Наразі нічого щодо ATACMS великої дії. Ніяких великих новин».
При цьому Міллер додає: після масштабної нічної атаки на Київ жителі столиці України – «на межі».
Російський опозиціонер Гаррі Каспаров твітує:
«Велика новина» – це те, чого Салліван «не» сказав. Про відновлення кордонів 1991 року цього разу не йдеться. Жодної згадки про вступ України до НАТО. По суті, прийняття вимог Путіна, і ця поїздка мала змусити Україну прийняти (це)».
Каспаров додає:
«Салліван: «Ми віримо, що ви переможете». Як перемогти? Віддавши третину країни і мільйони невинних – Путіну? У США є десятки тисяч танків і броньованих автомобілів, безпілотники та дальнебійні засоби, які не використовуються, F-16 тощо, але вони не можуть доставити в Україну нічого, щоб гарантувати перемогу?»
Дарія Каленюк, виконавча директорка Центру протидії корупції, зазначає у соцмережі:
«Що зводить мене з розуму, так це постійні запевнення з боку Білого дому, що незабаром буде проголосовано додаткові пропозиції, і Україна може розраховувати на США. Хоча Джейк Салліван добре знає, що вони не контролюють Конгрес, і є невизначені шанси отримати цей законопроєкт».
Каленюк вважає «такі запевнення є абсолютно безвідповідальними, оскільки вони розслаблюють український уряд і, що найважливіше, наших європейських союзників, які просто починають повільно розуміти, що американцям не можна довіряти, і які б запевнення не надходили з Білого дому, план А – США покинуть Україну».
«Російський добровольчий корпус» (РДК), легіон «Свобода Росії» і «Сиббат» понад тиждень вели бойові дії на території Бєлгородської та Курської областей Росії, щоб зірвати можливий наступ окупаційних сил на Україну з того напрямку, заявили на пресконференції 21 березня представники цих добровольчих військових підрозділів, які складаються з громадян РФ, що воюють «за Україну і проти путінського режиму».
За їхніми словами, «не таємниця, що ЗС РФ намагаються приурочити якійсь свої напади чи досягнення до певних дат, наприклад, 9 травня чи дня народження Путіна».
Нині ж, як кажуть представники підрозділів, такий напад загарбники мали здійснити на честь інавгурації російського президента, але отримали відсіч від проукраїнських сил.
Армія РФ обстріляла Донеччину: одна людина загинула, ще дві поранені – влада
Російські військові вдень 21 березня обстріляли місто Новогродівка Донецької області, є загиблий та постраждалі, повідомив керівник обласної військової адміністрації Вадим Філашкін.
«Росіяни обстріляли місто сьогодні близько 15:30 – наразі відомо про одного загиблого чоловіка 1963 року народження. Поранень зазнали дві жінки, вони доставлені до лікарні», – вказано у повідомленні.
Філашкін зазначив, що на місці події триває пошуково-рятувальна операція.
ОВА: російські військові атакували з дрона автівку на Херсонщині, постраждав чоловік
Російські військові атакували з безпілотника цивільний автомобіль на Херсонщині, йдеться у повідомленні обласної військової адміністрації.
«Російські війська атакували з безпілотника цивільний автомобіль у Козацькому», – кажуть в ОВА.
Як зазначається, внаслідок скидання вибухівки постраждав 74-річний чоловік. Він зазнав вибухової травми та поранення ноги, уточнили у відомстві.
«Потерпілому надали медичну допомогу, від госпіталізації він відмовився», – підсумували в ОВА.
Зросла кількість постраждалих внаслідок атаки сил РФ по Миколаєву – влада
Зросла кількість постраждалих внаслідок ракетного удару російської армії по Миколаєву вдень 21 березня, повідомив у телеграмі голова обласної військової адміністрації Віталій Кім.
«Наразі 6 постраждалих, одній людині допомога надана амбулаторно», – написав Кім.
Повітряна тривога у Миколаєві була оголошена близько 14:47. Повітряні сили ЗСУ попередили про загрозу застосування балістичного озброєння з півдня. Спочатку стало відомо, що у результаті російського ракетного удару по Миколаєву 21 березня одна жінка загинула, а четверо людей постраждали.
Раніше, 17 березня, Миколаїв також атакували балістичні ракети. Внаслідок ракетного удару російської армії одна людина загинула, ще восьмеро – постраждали.
Австрія проти використання на зброю для України прибутків від активів РФ – канцлер
Доходи від російських активів, заморожених у Європейському союзі, варто використовувати для відновлення України, а не для її озброєння, заявив 21 березня канцлер Австрії Карл Негаммер перед самітом ЄС.
«Для нас, як для нейтральної держави, важливо, щоб гроші, де ми даємо згоду, не передавали на зброю і боєприпаси. Спочатку обговорювалось, що вони будуть інвестовані у відбудову в Україні. Цю пропозицію я вважаю розумною», – сказав канцлер під час спілкування з журналістами.
Водночас президент Литви Гітанас Науседа сказав журналістам, що як прибутки, так і самі російські активи мають бути використані для озброєння України.
«Я вважаю, що це має сприяти не лише відбудові України, а й оборонним потребам України», – наголосив Науседа.
Лідери Європейського союзу 21 березня збираються на дводенний саміт, на якому обговорять продовження підтримки України на тлі російської агресії. Зокрема, йтиметься про план використання мільярдів євро прибутку від заморожених російських фінансових активів на купівлю зброї для Києва. Проте рішення щодо використання цих коштів на нинішньому саміті не очікують.
Читайте також: Лідери ЄС починають дводенний саміт у Брюсселі, говоритимуть про подальшу підтримку України
Раніше Європейська комісія представила проєкт рішення щодо використання прибутків від заморожених російських активів, які мають забезпечити від 2,5 до 3 мільярдів євро на рік на озброєння України. У пропозиції йдеться про те, що 90% доходів від російських активів, заморожених у Європі, слід використати на закупівлю зброї для України через Європейський фонд миру. Решту 10% передати до бюджету ЄС і використати їх для підвищення потужності української оборонної промисловості.
Цю пропозицію від Європейської комісії мають також затвердити всі країни-члени ЄС, перш ніж вона почне діяти.
Близько 260 мільярдів євро активів російського центрального банку, переважно у вигляді цінних паперів і готівки, були заблоковані країнами «Групи семи», ЄС і Австралією, більш як дві третини з них заблоковані в ЄС на території Бельгії.
Фінансування стало особливо важливим у той час, як Україна стикається з нестачею артилерії, а близько 60 мільярдів доларів допомоги від США залишаються заблокованими в Конгресі.
Словаччина й Угорщина не будуть долучатися до чеської ініціативи щодо снарядів для України – МЗС
На підсумковому брифінгу у Празі 21 березня після зустрічі у Вишеградському форматі очільники міністерств закордонних справ Словаччини й Угорщини заявили, що не братимуть участь у фінансуванні чеської ініціативи із закупівлі 800 тисяч артилерійських снарядів для ЗСУ. Про це повідомляє кореспондент Радіо Свобода.
«Угорщина не надавала і не надаватиме жодних озброєнь Україні. Ми не беремо участі у жодних спільних зусиллях, які перетворюються у спільні поставки зброї. В той самий час ми продовжуємо найбільшу гуманітарну операцію в історії Угорщини», – сказав угорський міністр Петер Сійярто.
Його колега зі Словаччини Юрай Бланар також виступив проти надання Україні зброї і підтвердив, що Братислава не братиме участь у чеській ініціативі та не надсилатиме летального озброєння Україні, оскільки, на їхню думку, «цей конфлікт не має військового вирішення».
Сирський зустрівся з головою Військового комітету НАТО: йшлося про потреби ЗСУ і ситуацію на фронті
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський провів зустріч із головою Військового комітету НАТО адміралом Робом Бауером.
За словами Сирського у фейсбуці, однією із тем розмови стали «головні потреби українських захисників».
Головнокомандувач ЗСУ також розповів, що поінформував Бауера про ситуацію на полі бою.
«Обговорили головні потреби сил оборони України. Ключові пріоритети – боєприпаси та протиповітряна оборона», – додав генерал.
Україна має відновити територіальну цілісність – очільники МЗС Вишеградської четвірки
За підсумками зустрічі міністрів закордонних справ Вишеградської групи її учасники погодилися, що Україна має відновити свою територіальну цілісність. Про це на підсумковому брифінгу в Празі заявив очільник чеського МЗС Ян Ліпавський, а також підтвердив його польський колега Радослав Сікорський.
«Найперше, ми дійшли згоди у тому, що російська агресія проти України – це порушення міжнародного права, і ми також дійшли згоди щодо того, що Україна має повністю відновити свою територіальну цілісність», – заявив Ліпавський.
Угорський міністр закордонних справ Петер Сійярто і його словацький колега Юрай Бланар на брифінгу прямо не підтвердили підтримку своїми країнами цієї заяви, але і не заперечили.
Ракетний удар по Миколаєву: одна людина загинула, четверо поранені – влада
У результаті російського ракетного удару по Миколаєву 21 березня одна жінка загинула, четверо людей постраждали, повідомляє міська влада.
Спочатку мер Миколаєва Олександр Сєнкевич повідомив про гучний вибух у місті від удару балістичної ракети.
Згодом голова Миколаївської обласної військової адміністрації Віталій Кім у телеграмі написав про чотирьох постраждалих (три жінки й один чоловік), та ще одну загиблу.
«Робимо об’їзд по житловому сектору. По багатоповерховій забудові – без пошкоджень», – зазначив Сєнкевич.
Повітряна тривога у Миколаєві була оголошена близько 14:47. Повітряні сили ЗСУ попередили про загрозу застосування балістичного озброєння з півдня.
Раніше, 17 березня, Миколаїв також атакували балістичні ракети. Внаслідок ракетного удару російської армії одна людина загинула, ще восьмеро – постраждали.
На відміну від деяких країн, які роблять це приховано, Угорщина готова відкрито обговорювати з Росією співпрацю у секторах економіки, на які Євросоюз не накладав санкцій, заявив на брифінгу в Празі за підсумками зустрічі міністрів закордонних справ Вишеградської четвірки очільник угорського МЗС Петер Сійярто.
«У тих секторах, де немає санкцій, так, на прагматичній основі, там, де це відповідає нашим національним інтересам, ми хотіли б розвивати співпрацю з росіянами, як це роблять багато європейських і трансатлантичних країн. Деякі з них приховано, деякі – відкрито», – сказав Сійярто.
Як передає кореспондент Радіо Свобода, дипломат зазначив, що обсяги поставок російського газу в Європу, імпорту російської нафти з Індії, а також поставок ядерного палива з Росії в неєвропейські країни НАТО зросли.
Верховна Рада ухвалила закон про соціальний захист військових і поліцейських
Верховна Рада України ухвалила у другому читанні та в цілому проєкт закону щодо забезпечення прав військовослужбовців і поліцейських на соціальний захист (№10313), вказано на сайті парламенту.
Рішення підтримали 296 парламентарів.
«Метою закону є вдосконалення механізмів забезпечення деяких прав військовослужбовців, зокрема, на інформацію, медичне забезпечення, відпустки, визначення втрати працездатності, правового регулювання інших питань, пов’язаних із реалізацією прав військовослужбовців і військових посадових осіб під час проходження військової служби», – йдеться у повідомленні.
Окрім того, документ передбачає забезпечення прав поліцейських на одноразову грошову допомогу в разі втрати працездатності або їхнім рідним – у разі загибелі (смерті).
Народний депутат Ярослав Железняк зазначив у телеграмі, що виплати рідним загиблих на війні становитимуть 15 мільйонів гривень. Також, за його словами, військові отримали можливість перебувати на лікуванні за кордоном до 12 місяців.
Там була визначена доля України і Києва – Зеленський під час вшанування полеглих у битві за Мощун
У боях за міста й села Київщини два роки тому була визначена доля України і Києва, заявив президент Володимир Зеленський, вшановуючи в другу річницю визволення Київської області від російських окупантів пам’ять захисників, які загинули під час оборони і звільнення села Мощун.
«Сьогодні ми згадуємо битву, яка відбулася вже два роки тому, але яку ніколи не можна забувати. Той час багато в чому визначив долю Української держави. Саме тут, у боях за Мощун, і неподалік, у боях за Гостомель, за Ірпінь, за інші міста й села Київщини, була визначена доля України й української столиці. Тоді вдалося не просто не пустити російську армію в Київ. Тоді всім у світі стало очевидно, якими є українці та що таке путінська Росія», – сказав Зеленський.
Міністр оборони Естонії, перебуваючи в Києві, оголосив про новий пакет допомоги Україні
Міністр оборони Естонії Ганно Певкур під час візиту до Києва на зустрічі з міністром оборони України Рустемом Умєровим оголосив про новий пакет військової допомоги Україні.
Новий пакет вартістю 20 мільйонів євро передбачає, зокрема, надання артилерійських боєприпасів, вкрай необхідних Україні для протидії російській агресії, повідомляє Міністерство оборони Естонії.
«Ми укомплектували цей пакет, зосереджуючись на тому, щоб забезпечити максимальну вигоду для України, і водночас переконатися, що не зменшили готовність оборони Естонії», – сказав міністр Певкур.
П’ять країн ЄС закликали Єврокомісію заборонити імпорт зерна з Росії та Білорусі – звернення
Міністри сільського господарства Литви, Латвії, Естонії, Польщі та Чехії звернулися до Європейської комісії із закликом заборонити імпорт зерна з Росії та Білорусі до Європейського Союзу, йдеться у зверненні, яку оприлюднило 20 березня Міністерство сільського господарства Литви.
«Ми просимо ЄК вивчити можливість обмеження імпорту продуктів харчування з Росії та Білорусі до ЄС… Поки Росія веде жорстоку, незаконну війну проти України, її зерно продовжує надходити на ринок ЄС. Наприклад, у 2023 році ЄС імпортував 1,53 мільйона тонн російського зерна на суму 437,5 мільйони євро», – сказав міністр сільського господарства Литви Кястутіс Навіцкас.
Вказано, що ініційоване Литвою звернення до комісарів ЄС також містить заклик до співпраці між країнами-членами ЄС з метою забезпечити впровадження цього обмеження на всій території ЄС. Зокрема, щоб запобігти потраплянню на ринок ЄС потенційно краденого зерна з України.
«Як країни-члени ЄС ми вважаємо за необхідне виконати наше моральне зобов’язання припинити будь-яку торговельну діяльність, яка може посилити спроможність Росії та Білорусі, яка її підтримує, продовжувати конфлікт в Україні, особливо тому, що частина російського імпорту може включати вкрадене зерно з окупованих територій України», – йдеться у зверненні до Єврокомісії.
Російський імпорт створює тиск на внутрішній ринок ЄС і безпосередньо конкурує з продукцією фермерів ЄС, йдеться у повідомленні.
Міністерство сільського господарства Литви обіцяє висунути це питання 26 березня на засіданні Ради міністрів сільського господарства та рибальства ЄС.
Раніше стало відомо, що Європейський союз готується запровадити мита на імпорт зерна з Росії й Білорусі, щоб заспокоїти фермерів і деякі країни-члени, повідомило 19 березня видання Financial Times із посиланням на осіб, знайомих із цими планами. Очікується, що найближчими днями Європейська комісія запровадить мито в розмірі 95 євро за тонну зернових із Росії й Білорусі.
Перед цим, 7 березня, Сейм Польщі закликав Єврокомісію запровадити обмеження щодо імпорту в ЄС сільськогосподарської продукції з Росії і Білорусі.
У резолюції йшлося про те, що імпорт продовольства і сільськогосподарської продукції з Росії і Білорусі продовжує приносити «величезні доходи» виробникам, торговцям і бюджетам цих країн.
Водночас у Сеймі наголосили на необхідності вжиття заходів для захисту «чутливих секторів» ринку від надмірного імпорту з України й очікують, що Єврокомісія «терміново розпочне роботу, спрямовану на якнайшвидше повернення до застосування у торговельних відносинах з Україною виключно норм, що випливають з Угоди про асоціацію між ЄС та Україною».
Міністр оборони Естонії, перебуваючи в Києві, оголосив про новий пакет допомоги Україні
Міністр оборони Естонії Ганно Певкур під час візиту до Києва на зустрічі з міністром оборони України Рустемом Умєровим оголосив про новий пакет військової допомоги Україні.
Новий пакет вартістю 20 мільйонів євро передбачає, зокрема, надання артилерійських боєприпасів, вкрай необхідних Україні для протидії російській агресії, повідомляє Міністерство оборони Естонії.
«Ми укомплектували цей пакет, зосереджуючись на тому, щоб забезпечити максимальну вигоду для України, і водночас переконатися, що не зменшили готовність оборони Естонії», – сказав міністр Певкур.
Як повідомило Міноборони Естонії, пакет допомоги включає снаряди калібру 155 мм, що є додатковим внеском Естонії в ініціативу Європейського союзу із надання Україні мільйона боєприпасів. Поповнення внеску Естонії буде частково профінансоване Данією. Точну кількість не розголошують із міркувань безпеки.
19 березня перед засіданням Контактної групи з питань оборони України (формат «Рамштайн») міністр оборони Естонії наголосив, що його країна має «різні варіанти щодо відправки більшої кількості боєприпасів до України», й анонсував свій візит до Києва.
У нещодавному звіті фахівці американського Інституту вивчення війни припустили, що російські війська можуть скористатися дефіцитом боєприпасів і військового обладнання, спричиненими затримками допомоги Україні з боку США. За даними експертів, прорив може статися за умови, якщо поставки зброї українським військовим і надалі скорочуватимуться.
Наприкінці лютого Bloomberg з посиланням на свої джерела писав, що українські чиновники стурбовані тим, що російський наступ може набрати значних обертів до літа, якщо їхні союзники не збільшать постачання боєприпасів.
Попри це, президент України Володимир Зеленський заявляв, що Україна у 2024 році планує не лише оборонятися, але й готувати новий контрнаступ.
Російські ЗМІ: суд у Криму засудив чоловіка до 7 років тюрми за зберігання бомби «за завданням СБУ»
Джанкойський районний суд, створений Росією в окупованому Криму, засудив чоловіка до семи років ув’язнення нібито за зберігання саморобної бомби – про це повідомляють російські ЗМІ, передає проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.
За повідомленнями з посиланням на пресслужбу суду, затриманий нібито визнав під час слідства, що купив в інтернеті вибухівку на завдання спецслужб України. Водночас на суді він своєї провини не визнав.
Його засудили до семи років ув’язнення та штрафу в 300 тисяч російських рублів.
Українські спецслужби та правоохоронні органи наразі не коментували ці повідомлення.
19 березня повідомлялося, що російські силовики затримали мешканця Севастополя за підозрою у підготовці до «теракту».
Україна має перемоги у війні з Росією при допомозі Заходу, наголосив голова Військового комітету НАТО, адмірал Роб Бауер, виступаючи на Київському безпековому форумі 21 березня.
«Було б серйозною історичною помилкою дозволити президенту РФ Путіну перемогти. Це було б небезпечно для всіх нас. Тому що результат цієї війни сформує долю світу», – сказав Бауер.
Він додав, що Путін зробив дві стратегічні помилки: недооцінив рішучість України і недооцінив єдність НАТО.
«З нашою допомогою Україна може перемогти і переможе. Ви не самі. НАТО підтримує вас», – сказав адмірал.
За словами Бауера, його візит – це перший візит військової делегації НАТО в Україну після широкомасштабного вторгнення Росії, і він «є свідченням того, що НАТО й Україна ближчі, ніж будь-коли».
«З кожним днем ми стаємо ближчими, більш сумісними. Разом ми робимо все для того, щоб Україна стала членом нашого Альянсу. Прапор Швеції не буде єдиним синьо-жовтим прапором у штаб-квартирі НАТО», – сказав він.
У січні голова Військового комітету НАТО, нідерландський адмірал Роб Бауер заявляв, що альянс потребує «трансформації підходу до ведення війни». Згодом він додав, що Захід повинен готуватися до «всеосяжної війни» з Росією.
В останні тижні західні лідери висловлюють тривогу у зв’язку із ситуацією на фронті в Україні, оскільки українські сили, які намагаються стримувати російські війська, відчувають брак боєприпасів, а американський пакет військової допомоги Києву на суму в 60 мільярдів доларів досі не ухвалений Конгресом.