Генштаб ЗСУ: за добу на фронті відбулося 65 боєзіткнень, майже половина – на Бахмутському напрямку
Протягом минулої доби на фронті відбулося 65 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
Противник продовжує активно атакувати на Бахмутському напрямку – тут українські захисники відбили 30 атак в районах населених пунктів Білогорівка, Верхньокам’янка, Спірне, Часів Яр, Іванівське, Ступочки, Кліщіївка, Андріївка.
Ввечері 4 квітня Генштаб повідомляв про відбиття 20 російських атак на Бахмутському напрямку.
Також війська РФ не залишають спроб прорвати українську оборону на Новопавлівському напрямку – було понад 20 спроб. Сили оборони продовжують стримувати противника біля Красногорівки, Георгіївки, Костянтинівки, Новомихайлівки, Великої Новосілки та Урожайного.
За даними штабу, на Авдіївському напрямку українські захисники відбили дві російські атаки біля Первомайського та Невельського, а на Лиманському і Оріхівському напрямках – по 4 атаки біля Тернів, Ямполівки, Старомайорського та північно-західніше Вербового.
На Херсонському напрямку сили РФ не відмовляються від наміру вибити українські підрозділи із плацдармів на лівобережжі Дніпра – протягом минулої доби було 5 безуспішних російських атак.
На Куп’янському напрямку протягом минулої доби противник наступальних дій не вів.
РФ вночі атакувала БПЛА, ракетами С-300 та «Іскандерами» – Повітряні сили ЗСУ
Російські війська вночі атакували Україну ударними безпілотниками, балістичними ракетами та ракетами С-300.
Як повідомляють Повітряні сили ЗСУ, противник атакував двома зенітними керованими ракетами С-300/С-400 та трьома балістичними ракетами «Іскандер-М» (райони пусків – Бєлгородська область РФ.), а також 13 ударними БПЛА типу Shahed-131/136 із мису Чауда (окупований Крим).
Українські військові збили усі 13 «шахедів» у Запорізькій, Одеській та Дніпропетровській областях. Про збиття ракет не повідомляється.
Вночі у соцмережах писали про звуки вибухів на Одещині та у Харкові.
Як заявив днями міський голова Ігор Терехов, російські війська найчастіше обстрілюють Харків з С-300 з Бєлгородської області Росії – ці снаряди за 40 секунд долітають до міста, проте останнім часом РФ почала частіше застосовувати «шахеди».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ракет, дронів –атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
У Росії повідомляють про атаку БПЛА на військовий аеродром у Ростовській області
У Ростовській області Росії заявили про нічну масовану атаку безпілотників.
Губернатор області Василь Голубєв у телеграмі написав про знищення нібито 40 цілей у Морозовському районі. За його словами, внаслідок атаки пошкоджено електропідстанцію.
Місцеві телеграм-канали писали про удар БПЛА по аеродрому з тактичною авіацією в Морозовську Ростовської області. Влада офіційно цю інформацію не підтверджує.
Також влада Курської області РФ заявила про нібито збиття чотирьох «українських безпілотників» у небі над Курском.
Морозовськ – військовий аеродром у Ростовській області РФ, розташований за 3 км на південний захід від міста Морозовська. На аеродромі базується 559-й гвардійський бомбардувальний авіаційний полк 1-ї гвардійської змішаної авіаційної дивізії ВПС РФ (в/ч 75392 Міністерства оборони РФ). На аеродромі базуються бомбардувальники Су-24, Су-24М, Су-34.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в російські регіони регулярно прилітають бойові дрони, внаслідок чого є руйнування і жертви. Міноборони Росії стверджує, що атаки ведуться з українського боку. Здебільшого Київ ці повідомлення не коментує.
ISW: останні заяви Лаврова і Шойгу можуть свідчити про активізацію риторики РФ щодо переговорів
Останні заяви міністрів закордонних справ та оборони Росії Сергія Лаврова та Сергія Шойгу можуть свідчити про новий виток активізації риторики РФ щодо переговорів. Про це йдеться у звіті американського Інституту вивчення війни (ISW).
Як зауважують аналітики, Лавров використав зустріч понад 70 іноземних послів із незахідних держав, щоб засудити «мирну формулу» України, стверджуючи при цьому, що Росія готова вести переговори на вигідних для Кремля умовах.
«Лавров повторив кілька шаблонних наративів про те, що Україна несе відповідальність за розв’язання війни у 2014 році, а також про нібито причетність України до нещодавнього терористичного акту в Москві. Після зустрічі Лавров заявив журналістам, що Росія вважає, що «немає необхідності розмовляти із Зеленським», а замість цього Росія повинна вести переговори із Заходом», – йдеться у звіті.
В Інституті вивчення війни також згадають про недавню розмову міністра оборони Росії Сергія Шойгу та міністра оборони Франції Себастьяна Лекорню – розмова, ймовірно, є спробою безпосередньо вплинути на нещодавні заклики Франції до Європи та Заходу надати більше військової допомоги та іншої підтримки Україні.
«Спроби Шойгу погрожувати Франції та стримувати продовження підтримки Заходом України, удаючи зацікавленість у мирних переговорах, є частиною ширшої російської інформаційної операції, спрямованої на переконання західних країн підштовхнути Україну до несприятливих і нерівноправних переговорів на умовах Росії», – вважають аналітики.
У звіті зазначається, що російські офіційні особи неодноразово безпідставно звинувачували Україну і Захід у відсутності мирних переговорів, незважаючи на численні публічні російські заяви, які свідчать про те, що Москва не зацікавлена в добросовісних переговорах з Україною
ISW продовжує вважати, що максималістські цілі Росії, які рівнозначні повній капітуляції України і Заходу, залишаються незмінними, і що будь-які російські заяви, які свідчать про те, що Росія зацікавлена в мирних переговорах, з великою часткою вірогідності є спробами змусити Захід піти на поступки в питанні суверенітету і територіальної цілісності України.
Президент України Володимир Зеленський також неодноразово заявляв, що риторика Путіна свідчить про те, що він не збирається зупинятися і «хоче нас повністю окупувати».
На пресконференції 25 лютого Зеленський укотре заявив, що не бачить можливості вести мирні переговори з Путіним, і що Україна запропонує «майданчик, на якому він (Путін – ред.) може погодитися з тим, що він програв цю війну».
У Харкові триває небезпека, російські дрони атакують кілька регіонів України
У Харкові впродовж вечора 4 квітня і ночі 5 квітня лунають звуки вибухів, повідомляють представники місцевої влади.
«У Харкові знову чутно вибухи! Будьте обережні і за можливості у безпечних місцях!» – написав у телеграм-каналі міський голова Ігор Терехов.
Після півночі про те, що вибухи тривають, повідомило «Суспільне».
Повітряні сили ЗСУ близько першої ночі 5 квітня вказали, що одна група російських дронів перебуває «на півночі Запорізької області курсом на схід», ще одна – «на Дніпропетровщині в північно-східному напрямку».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Помічники Байдена ведуть непублічні переговори зі спікером Джонсоном для допомоги Україні
Помічники президента США Джо Байдена ведуть непублічні переговори зі спікером Палати представників Конгресу Майком Джонсоном, щоб він виніс на голосування пакет допомоги Україні, повідомило 4 квітня видання Politico з посиланням на посадовців американської адміністрації.
За цими даними, президент і його команда утримувалися від надмірного тиску на спікера, даючи Джонсону простір для маневру.
Білий дім не дав офіційних коментарів після оприлюдненого 31 березня інтервʼю Джонсона телеканалу Fox News, у якому спікер висловився за те, щоб надати частину допомоги Україні як позику або спрямувати на це заморожені російські активи.
Сенат США на нічному засіданні 13 лютого підтримав законопроєкт, який передбачає допомогу Україні, Ізраїлю і Тайваню на суму 95 мільярдів доларів, 60 мільярдів із яких призначаються Києву. Проте Палата представників, де більшість мають республіканці, досі не розглянула цей законопроєкт. Значна частина республіканців орієнтується на колишнього президента Дональда Трампа, який критично висловлювався про цей законопроєкт.
Ще у лютому спікер Палати представників Майк Джонсон відкинув схвалений Сенатом законопроєкт, але допускав голосування за «нову пропозицію».
Харків виживає під щоденними ударами російських військ: гинуть цивільні, руйнується критична інфраструктура. При чому, ударів цих агресор завдає з різних видів зброєнь: від «шахедів», С-300 та «Іскандерів» до всіляких модифікацій авіабомб. Через масований обстріл 22 березня у місті трапився блекаут, і досі діють відключення електрики, є перебої зі зв’язком та інтернетом.
Окрім збройного, місто наразі перебуває під щільним «інформаційним вогнем»: у російських ЗМІ лунають заклики зробити Харків «нежиттєздатним», заразити городян холерою та тифом; розповсюджується інформація про можливе оточення; діє фейкова розсилка із закликом до евакуації.
Президент України Володимир Зеленський в інтерв'ю CBS News (вийшло 28 березня) оголосив про запланований на кінець травня або червень контрнаступ російських військ.
Чи може стати Харків новою мішенню для наступу агресора, які плани має Кремль на це місто, і як ці плани оцінюють в Україні – аналізують Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода).
Українці ведуть боротьбу за безпеку всієї Європи – Ліпавський
Українці в опорі російській агресії борються не лише за себе, вважає міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавський. Про це, як повідомило 4 квітня МЗС Чехії, очільник відомства заявив на засіданні міністрів закордонних справ країн-членів НАТО у Брюсселі.
За повідомленням, Ліпавський «підтримав посилення ролі альянсу в координації допомоги Україні і закликав до більш інтенсивної підтримки реформ, як потрібні для майбутнього членства України в НАТО», адже «українці ведуть боротьбу за безпеку всієї Європи, і ми в цьому разом з ними».
Міністр закордонних справ також наголосив, що «Чехія добре усвідомлює, що в українців закінчується не відвага, а боєприпаси», а чеська ініціатива зібрати для України «близько 800 тисяч боєприпасів до кінця року» є успішною.
Під час Мюнхенської конференції з безпеки президент Чехії Петр Павел повідомив, що знайшов для України 800 тисяч снарядів, які можна придбати та доставити в Україну протягом кількох тижнів, «аби лише були кошти». За оцінками видання Financial Times, Прага прагнула зібрати півтора мільярда доларів, щоб оплатити ці боєприпаси.
До ініціативи долучилися близько 15 країн, в тому числі Канада, Данія, Франція, Норвегія, Швеція.
На початку березня чеський прем’єр Петр Фіала повідомив, що Чехії і її партнерам вдалося зібрати кошти для закупівлі першої партії в 300 тисяч артилерійських боєприпасів для України.
«Смерть убивці Путіну» – в Петербурзі заарештували дисидента Олександра Скобова
Калінінський районний суд російського міста Санкт-Петербурга відправив до СІЗО до 1 червня публіциста, колишнього радянського політвʼязня Олександра Скобова, повідомила 4 квітня «Медіазона». Засідання суду було закритим.
Скобова звинувачують у виправданні тероризму через пост про підрив Кримського мосту. 66-річного чоловіка затримали пізно увечері 2 квітня вдома у правозахисника Юлія Рибакова.
Як пише «Медіазона», у залі суду Олександр Скобов одразу вигукнув: «Слава Україні, смерть убивці Путіну. Я не бачу сенсу брати участь у цьому балагані, і єдина причина участі в цьому суді – плюнути в обличчя суду».
Адвокат Вероніка Карагодіна наполягала на тому, щоб суд обрав Скобову запобіжний захід, не повʼязаний із арештом. Вона просила долучити медичні документи, які підтверджують, що у її підзахисного діагностовано цукровий діабет, гепатит С, бронхіальну астму та глаукому. Захисниця також зазначала, що на утриманні Скобова перебуває 90-річна мати.
Раніше повідомлялося, що ухвала про порушення кримінальної справи проти учасника опозиційного Форуму вільної Росії Олександра Скобова була видана відділенням Слідчого комітету в Калінінському районі Петербурга.
У березні 2024 року міністерство юстиції Росії внесло Скобова до списку «іноземних агентів». Він підтримує Україну у війні з Росією. 31 березня в інтервʼю проєкту Радіо Свобода «Север.Реалии» Скобов заявив, що закликає допомагати російським добровольчим батальйонам, що воюють на боці України. Російська влада оголосила легіон «Свобода Росії» та «Російський добровольчий корпус» терористичними організаціями.
Олександр Скобов за радянських часів випускав у Ленінграді антиурядовий журнал «Перспективи». У СРСР його двічі відправляли на примусове лікування через участь в опозиційній діяльності. У Росії він публікувався в радикально-опозиційному виданні «Грані». Він неодноразово був гостем ефірів Радіо Свобода до включення редакції до списку так званих небажаних організацій.
Війська РФ знову завдають ударів по Харкову – влада
У Харкові чути звуки вибухів, повідомив ввечері 4 квітня міський голова Ігор Терехов.
Голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов заявив, що російські війська вкотре завдають ударів і закликав перебувати в укриттях.
Подробиці поки невідомі.
У ніч на 4 квітня російські війська «Шахедами» атакували Харків. Повідомляли про удари по приватних, так і багатоквартирних житлових будинках. За останніми даними місцевої влади, загинули четверо людей, серед них є троє рятувальників, які прибули за викликом на одну із адрес і зазнали повторного удару дронами. Також постраждали 12 людей, серед яких виявилася медсестра екстреної медичної допомоги, яка разом з бригадою прибула на місце подій для надання допомоги.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння атакують українські регіони, зокрема, Харківщину. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
В Узбекистані заборонили показ фільму про війну в Україні на фестивалі «Артдокфест-Азія»
Міністерство культури Узбекистану заборонило до показу на фестивалі документального кіно «Артдокфест-Азія» фільм режисерів Віталія Манського та Євгена Титаренка «Східний фронт», який розповідає про війну в Україні. Про це сам Манський написав у фейсбуці.
Також за вказівкою узбекистанського відомства, як стверджує Манський, заборонені всі наступні покази фестивальної програми.
«Це перший інцидент за чотири роки існування незалежного майданчика 139 Documentary Center. Здрастуй, «русский мир», – написав режисер.
Премʼєра фільму «Східний фронт» відбулася на Берлінале 24 лютого 2023 року, в першу річницю початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Стрічка розповідає про пʼятьох українців, які відвезли свої родини в глибокий тил, а самі вирушили добровольцями на фронт. У центрі картини – співрежисер фільму Євген Титаренко та його товариші з медичного батальйону «Госпітальєри», які евакуюють поранених із передової. Зйомки розпочалися в перший день вторгнення, 24 лютого 2022 року. Фільм створений за підтримки телеканалу «Настоящее время».
Фестиваль документального кіно «Артдокфест» був заснований у Москві 2007 року режисером Віталієм Манським. Однак через тиск російської влади фестиваль був перенесений у 2020 році до Риги і зараз продовжує працювати як форум балтійської та східноєвропейської документалістики.
В Узбекистані фестиваль документального кіно «Артдокфест-Азія» вперше відбувся у 2021 році в незалежній галереї 139 Documentary Center.
«9 собак, 16 котів. Шкода кидати». Чим живе прифронтовий Оріхів на Запоріжжі?
Жодної вцілілої будівлі не лишилось у нині прифронтовому місті Оріхові Запорізької області, зауважують рятувальники. Та, попри близькість до лінії зіткнення, в населеному пункті все ще залишаються місцеві, переважно пенсійного віку. Як виживають та чим живуть, дізнавалось Радіо Свобода, кореспонденти якого побували в Оріхові разом з працівниками ДСНС, які доставили до міста гуманітарну допомогу.
Сергій Шефір прокоментував заяви брата про потребу «дружити з Росією» і з критикою Зеленського
Колишній перший помічник президента України Володимира Зеленського і співзасновник «Кварталу 95» Сергій Шефір прокоментував проросійські заяви свого брата Бориса Шефіра. В інтерв’ю Радіо Свобода Борис Шефір, який нині мешкає у Німеччині, розкритикував політику Володимира Зеленського, зокрема щодо російської мови, і заявив, що з Росією «треба дружити».
Сергій Шефір у відповідь заявив, що «категорично не згоден» із позицією свого брата. Про це йдеться у заяві, яку PR-служба студії «Квартал 95» передала редакції Радіо Свобода.
«Я категорично не згоден з позицією, яку заявив мій брат в інтерв’ю вашому виданню. Росія – країна-агресор і терорист, яка розвʼязала війну проти нашої країни. Росія і персонально Путін повинні понести відповідальність за злочини, скоєні проти українців. Україні потрібен мир. І формула цього миру чітко висловлена Володимиром Зеленським. Його дії як президента України, які він робить для нашої перемоги, я підтримую як громадянин і друг», – заявив Сергій Шефір.
«Я народився у Кривому Розі, і, так склалося, що жив у російськомовному середовищі. Ця війна стала для мене поворотним моментом. Я став ще більше шанувати українську мову, а також нашу культуру й історію. Та наш історичний вибір, куди нам йти. Йти тільки до Європейського союзу і НАТО. Жодних інших альтернатив немає. Я мав честь працювати в команді президента Зеленського, перебувати з ним в Україні всі ці роки після повномасштабного вторгнення і вірю, що наша країна переможе в цій війні. Буду робити все, що можу, для цієї перемоги», – йдеться у відповіді експомічника президента, переданій редакції.
Раніше Радіо Свобода опублікувало інтерв’ю Бориса Шефіра – колишнього бізнес-партнера й соратника Володимира Зеленського.
Борис Шефір розкритикував політику Зеленського і висловив думку, що Україні «потрібно знову дружити з Росією».
«Це було б прекрасно. Звісно-звісно, потрібно дружити знову. Взагалі, потрібно дружити з усіма, і з Росією в тому числі. Путін – не вічний, він здохне – і прийдуть нормальні люди. І з ними завжди можна… Я сподіваюся, що в нас з Росією будуть прекрасні відносини, як тільки вони підлікуються від свого божевілля. Ми повинні обов’язково прийти і сказати: ні-ні, потрібно дружити», – зазначив він.
Шефір додав, що «у нас війна з Путіним, а не з Росією».
Також Шефір-старший висловив невдоволення з приводу становища російської мови і культури в Україні. «Я люблю російську мову, російську культуру... Я не можу дивитися, як руйнують пам’ятники Пушкіну в країні. Для мене це дурість. «Якби я був поруч (із Зеленським – ред.), я сказав би: давай це діло згортати і давай дружити. Але там зовсім інші установки», – сказав він.
Борис Шефір – у минулому бізнес-партнер Володимира Зеленського. На початку 2000-х він разом зі своїм братом Сергієм Шефіром і Володимиром Зеленським заснували «Студію Квартал-95».
Коли Володимир Зеленський вирішив іти у президенти, Борис Шефір брав активну участь у кампанії, був одним зі співавторів його передвиборчої програми.
Однак на відміну від брата Сергія Шефіра, який із травня 2019 року по 30 березня 2024-го був першим помічником президента, Борис Шефір не отримав ні офіційної посади на держслужбі, ні формально не долучався до політичних процесів в Україні.
Через публічні висловлювання Бориса Шефіра Офісу президента доводилося відхрещуватися від Шефіра-старшого ще в травні 2019 року.
При цьому Борис Шефір залишався в «кварталівському» бізнесі до кінця 2023 року. Тоді він вийшов зі співзасновників ТОВ «Квартал-95», а його частка перейшла брату Сергію Шефіру. І хоча, відповідно до реєстру юридичних осіб, Борис Шефір досі залишається керівником іншої компанії групи – ТОВ «Студія Квартал-95», під час інтерв’ю Радіо Свобода він заявив, що фактично відійшов від справ.
Зеленський розповів, що «вдалося стабілізувати наші позиції» на фронті
Українські військові змогли стабілізувати позиції на ділянках, де «російська армія розраховувала мати успіх», сказав у вечірньому зверненні 4 квітня президент України Володимир Зеленський.
«Вдалося стабілізувати наші позиції. Головком доповів щодо наших дій, які не дають окупанту просуватись. І в умовах дефіциту снарядів, суттєвого сповільнення у постачанні такі результати справді дуже хороші», – розповів Зеленський про результати Ставки, на якій виступав головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський.
Також президент назвав «підлою російською тактикою» обставини нічного обстрілу Харкова, коли російські військові завдали повторного удару по рятувальниках, які прибули на місце першої атаки із застосуванням безпілотників типу «шахед».
Видання Politico 3 квітня опублікувало матеріал, у якому йдеться про критичне становище ЗСУ у разі літнього наступу російської армії. Джерела серед українських високопосадовців анонімно розповіли журналістам, що «існує великий ризик руйнування лінії фронту там, де російські генерали вирішать зосередити свій наступ». Серед причин такої ситуації співрозмовники назвали нестачу безпілотників, гаубиць та сотень тисяч снарядів та ракет. За їхніми словами, ЗСУ потребують 4 мільйони снарядів та 2 мільйони БПЛА. До того ж Росія має достатню кількість керованих авіабомб і перевершує Україну за чисельністю армії.
За даними Генштабу ЗСУ, російські війська атакують практично на всіх напрямках фронту, найінтенсивніше – на Новопавлівському.
Раніше аналітики ISW припускали, що російське командування може зосередити свою прогнозовану наступальну операцію наприкінці весни-влітку 2024 року на заході Донецької області, сподіваючись використати стійке, але незначне просування російських сил у цьому секторі.
Через обстріл РФ села на Херсонщині 10 людей отруїлись димом – влада
У Дар’ївській громаді на Херсонщині через пожежу, яка виникла внаслідок російського обстрілу, отруїлись продуктами горіння 10 людей, повідомив 4 квітня голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
«Вночі окупанти протягом трьох годин крили вогнем село Понятівка. Після обстрілу місцеві жителі почали скаржитись на проблеми із зором та диханням», – вказано у повідомленні.
Зазначено, що до лікарні з ознаками отруєння звернулось 10 людей, їм надали медичну допомогу.
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних
Чергова атака на Харків – у ніч на 4 квітня російські військові спрямували на місто близько 20 «Шахедів». Щонайменше 4 влучання відбулось у житлові будинки, від атаки загинули четверо людей. Троє з загиблих – рятувальники, які саме прибули на виклик для надання допомоги постраждалим харків’янам. Поки вони гасили пожежу – в автівку ДСНС поцілив ще один безпілотник. Наслідки атаки – дивіться у відео.
Союзники НАТО можуть оголосити про надання ППО Україні за кілька днів – Столтенберґ
Союзники НАТО вже переглядають власні запаси, щоб надати Україні системи протиповітряної оборони, зокрема, системи Patriot, заявив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ на брифінгу 4 квітня.
«Кілька союзників вже пообіцяли подивитися, що вони можуть доставити. Я не можу сказати більш конкретно до того, як вони зроблять свої висновки, але є кілька країн, які можуть зробити оголошення про таку допомогу впродовж кількох днів», – розповів генсек.
Він зауважив, що союзники розуміють терміновість надання систем ППО, тому перевіряють свої можливості щодо надання протиповітряної оборони, боєприпасів та запасних частин до них. В тому числі до тих систем, які вже є в Україні.
Під час виступу у Брюсселі Столтенберґ зазначив, що ситуація на полі бою залишається серйозною, тому Україні потрібно більше засобів протиповітряної оборони, більше боєприпасів і більше допомоги.
«Союзники зробили важливі заяви про надання подальшої допомоги. Зокрема, майже 600 мільйонів євро від Німеччини на чеську ініціативу із закупівлі боєприпасів, 10 тисяч дронів від Великої Британії, більше ракет і бронетехніки від Франції та вчорашній пакет допомоги Фінляндії на суму 188 млн євро. Але нам потрібно зробити ще більше», – сказав генеральний секретар за результатами засідання Ради Україна-НАТО.
Втім, альянс не планує розгортати війська в Україні, оскільки НАТО не є стороною конфлікту, сказав Столтенберґ та додав, що український уряд не звертався з таким запитом.
Раніше міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба повідомив, що Німеччина ініціює аналіз наявних у світі батарей Patriot та інших систем протиповітряної оборони й комбінацій, необхідних для їх передачі Україні.
Голова української дипломатії не зміг назвати терміни, коли робота може завершитися конкретними результатами, однак висловив переконання, що вони точно будуть.
Міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок, зі свого боку, зазначила, що учасники Ради «чітко почули» голову українського МЗС.
Напередодні Кулеба вказав на те, що Україна наразі є єдиною країною в світі, яка мусить «майже щодня» відбивати удари балістичних ракет. Він закликав передати до ЗСУ «всі системи Patriot у світі, які можуть бути надані Україні».
Росія в березні здійснила низку ракетних атак по Україні, в тому числі, 22 березня – найбільш масштабну атаку на українську енергетику за останній час. Також 25 березня РФ атакувала Київ балістичними ракетами, 10 людей постраждали.
Олімпійський чемпіон із РФ борець Садулаєв пропустить ігри в Парижі – через підтримку війни
Російський борець вільного стилю, дворазовий олімпійський чемпіон Абдулрашид Садулаєв виключений з європейської олімпійської кваліфікації в столиці Азербайджану Баку, повідомила 4 квітня міжнародна федерація UWW (Обʼєднаний світ боротьби).
Згідно з повідомленням, підставою для такого рішення є те, що Садулаєв не відповідав критеріям допуску, встановленим Міжнародним олімпійським комітетом для так званих «індивідуальних нейтральних спортсменів» (лише в такому статусі на Олімпіаді в Парижі можуть виступити представники Росії та Білорусі).
«Садулаєва визнали дискваліфікованим після того, як комісія виявила нову інформацію про підтримку ним українсько-російської війни та про те, що він все ще офіційно оголошений членом клубу «Динамо» (повʼязаний із силовими органами РФ – ред.)», – ідеться в повідомленні UWW.
Борці з Білорусі чи РФ, участь яких визнана прийнятною, змагатимуться як індивідуальні нейтральні спортсмени, без будь-яких прапорів чи вказівок на відповідні країни. Крім того, у разі вручення медалей цим спортсменам не лунатимуть гімни Росії та Білорусі, нагадує міжнародна федерація.
Українські удари по російських нафтопереробних заводах могли вивести з ладу понад 15 відсотків російських потужностей, заявив 4 квітня журналістам у Брюсселі неназваний чиновник НАТО, повідомило агентство Reuters.
«З точки зору збитків, удари, ймовірно, вивели з ладу понад 10 відсотків потужностей російського нафтопереробного заводу, а можливо, більше ніж 15 відсотків», – сказав чиновник на умовах анонімності.
Він додав, що все менше таких російських об’єктів захищені від потенційних ударів.
Україна впродовж останніх місяців активізувала атаки безпілотників по території РФ, унаслідок чого з ладу виведена значна частина нафтопереробної галузі Росії, що вже позначилося на цінах на бензин та інші види пального. Також обʼєктами нападів були підприємства оборонно-промислового комплексу.
Росія повністю відновила втрати у війні?
- Збройні сили РФ майже повністю відновилися, попри величезні втрати у війні з Україною. Таку оцінку висловив заступник держсекретаря США Курт Кемпбел. На його думку, у цьому Росії допомогли союзники: Китай, Північна Корея та Іран. Як це вплине на війну?
- Аби закрити небо проти російських ракет Україні ще потрібно принаймні сім комплексів Patriot, каже міністр Дмитро Кулеба. На озброєнні країн НАТО є 100 систем Patriot. Вже зараз почнеться ревізія на Заході таких систем, які в Україні збивають навіть надзвукові російські ракети?
- Корупція в час війни? За колишнього радника Офісу президента України Артема Шила внесли 30 мільйонів гривень застави, повідомив Центр протидії корупції. В організації уточнили, що цю інформацію їм підтвердили у Вищому антикорупційному суді, який і взяв Шила під варту. За даними слідства, Шило є керівником організованої групи, діяльність якої призвела до заволодіння 94,8 мільйона гривень при закупівлі трансформаторів для «Укрзалізниці». Він працював в Офісі президента та СБУ. То чи має шанс справа на розслідування?
- Експертна комісія Українського інституту національної пам’яті ухвалила рішення про повний демонтаж арки, яку найкраще знають як «Арку дружби народів», що в центрі Києва. Експерти УІНП вважають арку «загрозою нацбезпеці України». То чи демонтують монумент?
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода: