На Бахмутському напрямку було 20 спроб військ РФ прорвати оборону ЗСУ – Генштаб
Протягом доби на фронті зафіксовано 57 бойових зіткнень. На Бахмутському напрямку Збройні сили України відбили понад 20 атак російських військ в районах населених пунктів Білогорівка, Верхньокам’янка Луганської області; Спірне, Часів Яр, Іванівське, Ступочки, Кліщіївка, Андріївка Донецької області, йдеться у вечірньому зведенні Генштабу 4 квітня.
«Загалом, ворог завдав 2 ракетних та 61 авіаційний удар, здійснив 49 обстрілів з реактивних систем залпового вогню по позиціях наших військ та населених пунктах», – повідомляє штаб.
На Новопавлівському напрямку ЗСУ продовжують стримувати війська РФ в районах населених пунктів Красногорівка, Георгіївка, Костянтинівка, Новомихайлівка, Велика Новосілка та Урожайне, де Росія, за підтримки авіації, 19 разів намагався прорвати оборону українських військ.
На Херсонському напрямку війська РФ здійснили пʼять атак на позиції ЗСУ в районі населеного пункту Кринки Херсонської області.
«Підрозділами ракетних військ завдано ураження по району зосередження особового складу, озброєння та військової техніки, двох артилерійських системах, радіолокаційній станції, станції РЕБ та двох засобах ППО противника», – йдеться у зведенні.
Раніше президент України Володимир Зеленський повідомив, що провів засідання Ставки верховного головнокомандувача, де заслухав «результати стабілізаційних дій, завдяки яким вдалося зупинити просування російських окупантів. Дані розвідок про подальші плани ворога та наші дії у відповідь».
За даними Генштабу ЗСУ, російські війська атакують практично на всіх напрямках фронту, найінтенсивніше – на Новопавлівському.
Раніше аналітики ISW припускали, що російське командування може зосередити свою прогнозовану наступальну операцію наприкінці весни-влітку 2024 року на заході Донецької області, сподіваючись використати стійке, але незначне просування російських сил у цьому секторі.
По всій Україні оголошували повітряну тривогу через ракетну небезпеку
В усіх областях України близько 19:30 оголошували повітряну тривогу через ракетну небезпеку.
«Ракетна небезпека по всій території України! Зліт МіГ-31К. Не ігноруйте сигнал повітряної тривоги», – оголосили в телеграмі Повітряні сили ЗСУ.
Приблизно через пів години оголосили про відбій тривоги.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Останнім часом Росія посилила атаки енергетичної інфраструктури України. 22 березня під час масштабної атаки на українську енергетику РФ завдала удару по найбільшій ГЕС України – ДніпроГЕС у Запоріжжі. У компанії «Укргідроенерго» повідомили про серйозні пошкодження. Згодом цілями російських атак були Канівська і Дністровська ГЕС.
В «Укренерго» повідомили про обмеження енергоспоживання в шести областях ввечері 4 квітня
В «Укренерго» повідомили про обмеження споживання електроенергії у шести областях ввечері 4 квітня.
«Диспетчерський центр «Укренерго» вимушений застосувати тимчасові заходи обмеження споживання з 18:20 до 22:00 в Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Кіровоградській, Полтавській, Сумській областях», – йдеться в повідомленні.
В «Укренерго» зазначили, що причини застосування обмежень – «відсутність достатнього обсягу генеруючих потужностей в системі для покриття споживання в окремих регіонах країни».
Це, додали в компанії, є наслідком останніх масованих російських атак на українські електростанції.
«Також ввечері в країні зростає споживання через похолодання. Обсяг обмежень є помірним. Обленерго в регіонах розподілятимуть наявний обсяг електроенергії рівномірно між чергами споживачів», – йдеться в повідомленні.
Крім того, за даними «Укренерго», продовжують діяти обмеження енергопостачання на Харківщині і для промислових споживачів в Кривому Розі.
Останнім часом Росія посилила атаки енергетичної інфраструктури України. 22 березня під час масштабної атаки на українську енергетику РФ завдала удару по найбільшій ГЕС України – ДніпроГЕС у Запоріжжі. У компанії «Укргідроенерго» повідомили про серйозні пошкодження. Згодом цілями російських атак були Канівська і Дністровська ГЕС.
У Молдові виявили уламки «шахеда» неподалік кордону з Україною – поліція
У Молдові поблизу українського кордону 4 квітня виявили уламки знищеного дрона з написом «Герань-2» на крилі, повідомляє прикордонна поліція Молдови.
Зазначено, що уламки знайшли за 500 метрів від молдовсько-українського кордону поблизу села Етулія Вулкашенського району.
«Обмежено доступ до ділянки, де знайшли уламки дрона. Наразі залишки дрона аналізують фахівці», – вказано у повідомленні.
Уламки дронів біля села Етулія виявляють вже не вперше – про це повідомляли 11 та 17 лютого 2024 року.
Також нещодавно на румунській території знайшли схожі на дрон фрагменти поблизу річки Дунай і кордону з Україною, повідомляло Міністерства оборони Румунії.
А під час масованого обстрілу України 25 березня у повітряний простір країни могла залетіти російська стратегічна крилата ракета Х-101, йшлося у заяві генерального штабу Збройних сил Польщі.
Президент України Володимир Зеленський повідомляв, що що з початку року Росія випустила по Україні майже тисячу ракет, приблизно 2800 «шахедів» і майже сім тисяч керованих авіабомб.
ОВА: через авіаудари РФ по Нью-Йорку на Донеччині двоє загиблих, ще одна людина поранена
Війська РФ увечері 4 квітня обстріляли селище Нью-Йорк Донецької області – дві людини загинули, повідомив голова обласної військової адміністрації Вадим Філашкін.
«Містечко зазнало чотирьох авіаударів сьогодні ввечері. Є інформація щодо двох загиблих людей та одного пораненого. Пошкоджено численні приватні будинки», – вказано у повідомленні.
Напередодні російські війська вдарили ракетами по місту Селидове на Донеччині. Як повідомила Державна служба з надзвичайних ситуацій, внаслідок атаки пошкоджені адміністративні споруди та житлові будинки, виникла пожежа гаражів і господарчої споруди.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Російський військовий Батраз Сланов восени 2022 року, ймовірно, розстріляв двох беззбройних цивільних в окупованому селі Новомихайлівка у Запорізькій області – 32-річного Миколу Хомнікова та 40-річного Сергія Голубенка. А після цього спробував зґвалтувати жінку, яка має родинні зв’язки з обома чоловіками. Деталі цього злочину стали відомі телеканалу «Настоящее время», створеного Радіо Свобода з участю «Голосу Америки», з особистих листувань російського генерал-майора, начальника штабу 58-ї загальновійськової армії Збройних сил РФ Сергія Медведєва. Журналісти ідентифікували підозрюваного в убивстві та відновили перебіг подій.
США і Фінляндія погодилися співпрацювати у боротьбі з іноземною дезінформацією
США і Фінляндія погодилися співпрацювати у «протидії іноземному маніпулюванню інформацією», оголосив Державний департамент США 4 квітня.
Держсекретар США Ентоні Блінкен і міністерка закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен підписали відповідний меморандум у Брюсселі на саміті міністрів закордонних справ країн НАТО.
«Іноземна державна маніпуляція інформацією, яка включає дезінформацію і пропаганду, є транснаціональною загрозою безпеці, яка може створювати або використовувати розбіжності всередині й між країнами, поставити під загрозу чесність виборів і підірвати суспільну довіру до уряду. Усвідомлюючи загрозу для всіх демократичних суспільств, Сполучені Штати і Фінляндія розширюватимуть обмін інформацією про іноземну дезінформацію», – йдеться в повідомленні.
Дві країни також домовилися поділитися найкращими практиками протидії дезінформації й узгодити свою політику з Концепцією США щодо протидії іноземному маніпулюванню інформацією.
На спільному пресбрифінгу Валтонен сказала, що «маніпулювання інформацією є зростаючим викликом для демократичних країн і відкритих суспільств».
Раніше державний секретар США Ентоні Блінкен попереджав, що у 2024 році на виборців і кандидатів, які беруть участь у волевиявленнях у багатьох країнах світу, чекатиме «потік брехні» та дезінформації, зокрема завдяки стрімкому розвитку штучного інтелекту й соціальних мереж.
Блінкен нагадав про викриті дезінформаційні кампанії Китаю та Росії. Він вказав на звіт Держдепартаменту за 2023 рік, у якому йшлося про те, що Китай витратив мільярди доларів на поширення пропаганди і придушення західних ЗМІ.
Також він нагадав про викриту схему інформаційного впливу Росії в країнах Латинської Америки: «Ми розкрили приховану кампанію Кремля з підриву підтримки України в Західній півкулі, відмивання російського контенту через латиноамериканські ЗМІ для того, щоб він виглядав органічним».
Зеленський: на Ставці заслухали звіт про дії, завдяки яким вдалося зупинити просування військ РФ
Президент України Володимир Зеленський повідомив 4 квітня, що провів засідання Ставки верховного головнокомандувача, основними питаннями на якому були фронт, безпілотники, засоби РЕБ і протиповітряна оборона.
«Доповідь головкома Олександра Сирського щодо ситуації на основних напрямках. Результати стабілізаційних дій, завдяки яким вдалося зупинити просування російських окупантів. Дані розвідок про подальші плани ворога та наші дії у відповідь. Звіти міністра оборони Рустема Умєрова про виконання контрактів на закупівлю безпілотників і систем РЕБ і про підготовку нових угод. Доручив надати аналогічні звіти щодо ракетної програми», – написав Зеленський у телеграмі.
Крім того, за словами президента, на засіданні заслухали доповідь начальника Генштабу Анатолія Баргилевича щодо боротьби з «інструментами російського повітряного терору». «Результати використання РЕБ, мобільних вогневих груп і ППО. Низка доручень щодо подальшого вдосконалення наших тактик», – додав він.
Деталей голова держави не навів.
Видання Politico 3 квітня опублікувало матеріал, у якому йдеться про критичне становище ЗСУ у разі літнього наступу російської армії. Джерела серед українських високопосадовців анонімно розповіли журналістам, що «існує великий ризик руйнування лінії фронту там, де російські генерали вирішать зосередити свій наступ». Серед причин такої ситуації співрозмовники назвали нестачу безпілотників, гаубиць та сотень тисяч снарядів та ракет. За їхніми словами, ЗСУ потребують 4 мільйони снарядів та 2 мільйони БПЛА. До того ж Росія має достатню кількість керованих авіабомб і перевершує Україну за чисельністю армії.
За даними Генштабу ЗСУ, російські війська атакують практично на всіх напрямках фронту, найінтенсивніше – на Новопавлівському.
Раніше аналітики ISW припускали, що російське командування може зосередити свою прогнозовану наступальну операцію наприкінці весни-влітку 2024 року на заході Донецької області, сподіваючись використати стійке, але незначне просування російських сил у цьому секторі.
Співзасновник «Кварталу» Борис Шефір: «Я не можу дивитися, як руйнують пам’ятники Пушкіну»
Борис Шефір – у минулому бізнес-партнер Володимира Зеленського. На початку 2000-х він разом зі своїм братом Сергієм Шефіром та Володимиром Зеленським заснували «Студію Квартал-95».
Коли Володимир Зеленський вирішив іти у президенти, Борис Шефір брав активну участь у кампанії, був одним зі співавторів його передвиборчої програми.
Однак на відміну від брата Сергія Шефіра, який із травня 2019 року по 30 березня 2024-го був першим помічником президента, Борис Шефір не отримав ні офіційної посади на держслужбі, ні формально не долучався до політичних процесів в Україні.
Більше того – через публічні висловлювання Бориса Шефіра Офісу президента доводилося відхрещуватися від Шефіра-старшого ще в травні 2019 року. Мовляв, Борис Шефір висловлює власну приватну думку, а сам Зеленський із ним не спілкується.
При цьому Борис Шефір залишався в «кварталівському» бізнесі до кінця 2023 року. Тоді він вийшов зі співзасновників ТОВ «Квартал-95», а його частка перейшла брату Сергію Шефіру. І хоча, відповідно до реєстру юридичних осіб, Борис Шефір досі залишається керівником іншої компанії групи – ТОВ «Студія Квартал-95», він переконує, що фактично відійшов від справ.
Зараз Борис Шефір живе у Німеччині. Повертатися в України до закінчення війни, каже, не планує. Про стосунки із Зеленським, повномасштабне вторгнення в Україну, пам’ятники Пушкіну та вірші Ліни Костенко – він розповів у розмові з Радіо Свобода.
Тепер Водяне: Росія проривається далі на захід від Авдіївки
Проєкт DeepState повідомив у ніч проти 3 квітня, що армія Росії окупувала Водяне – це частина селища Первомайське на захід від Авдіївки та Донецька.
Вже наступного дня аналітики зазначили, що агресор просунувся і в Бердичах – це ще один напрямок російських штурмів на північний захід від Авдіївки. Фронт там, судячи з карти, майже злився з каскадом водосховищ, які можуть стати природною лінією оборони для ЗСУ.
Наприкінці березня на цьому напрямку армія агресора провела, ймовірно, одну з найбільших механізованих атак за весь час повномасштабного вторгнення – на захід від Тоненького. У спробі штурму брало участь понад 50 одиниць танків і БМП: частина була спалена Силами оборони, частина відступила.
У Силах оборони повідомлення щодо просування військ РФ не коментували 26 лютого – після того, як тодішній спікер ОСУВ «Таврія» Дмитро Лиховій підтвердив відхід українських підрозділів від селища Ласточкине, щоб «організувати оборону по лінії населених пунктів Орлівка – Тоненьке – Бердичі і не допустити подальшого просування супротивника далі в західному напрямку».
Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) зауважили збільшення механізованих штурмів армії Росії на всьому театрі воєнних дій.
Раніше видання Politico зазначало, що перебої з постачанням зброї Україні від країн Заходу та дефіцит бійців ЗСУ може призвести до обвалення фронту в Україні – якщо Росія атакуватиме такими самими темпами.
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
Кулеба анонсував ревізію наявних систем ППО у світі
Німеччина ініціює аналіз наявних у світі батарей Patriot та інших систем протиповітряної оборони й комбінацій, необхідних для їх передачі Україні, повідомив за результатами Ради Україна-НАТО у Брюсселі міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, передає кореспондентка Радіо Свобода.
«Німеччина як голова коаліції протиповітряної оборони ініціює зараз негайно аналіз всіх наявних не лише у союзників, але взагалі в світі систем батарей Patriot й інших систем ППО, і що можна зробити, які комбінації побудувати для того, щоб ці батареї були доставлені в Україну», – зазначив міністр закордонних справ.
Кулеба також закликав партнерів поділитися своїми системами Patriot.
«Я чітко сьогодні ідентифікував батареї, які, на наше переконання, є доступними в країнах НАТО. І попросив не шукати відмовки, чому неможливо їх доставити, а взяти їх і доставити. І зараз буде вестися робота над цим питанням», – наголосив Кулеба.
Голова української дипломатії не зміг назвати терміни, коли робота може завершитися конкретними результатами, однак висловив переконання, що вони точно будуть.
«Ті зусилля, які докладає зараз президент і вся його дипломатична команда, завершаться (я не маю сумнівів) постачанням в осяжному майбутньому нових систем ППО, в тому числі Patriot Україні», – резюмував міністр.
Міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок, зі свого боку, зазначила, що учасники Ради «чітко почули» голову українського МЗС.
«Ми бачимо, що відбувається в Україні, і розуміємо, що вам потрібна ППО зараз, тому що зараз школярі мають бути в безпеці, порт у Одесі має бути захищений. Ми, Німеччина, є співголовою Коаліції спроможностей. Тож після потужного заклику від міністра ЗС України, ми знову закличемо Європу, аби всі перевірити, де їхні засоби ППО, що вони можуть надати Україні», – повідомила дипломатка.
Напередодні Кулеба вказав на те, що Україна наразі є єдиною країною в світі, яка мусить «майже щодня» відбивати удари балістичних ракет. Він закликав передати до ЗСУ «всі системи Patriot у світі, які можуть бути надані Україні».
Росія в березні здійснила низку ракетних атак по Україні, в тому числі, 22 березня – найбільш масштабну атаку на українську енергетику за останній час. Також 25 березня РФ атакувала Київ балістичними ракетами, 10 людей постраждали.
ООН: з початком весни українські фермери стикаються з підвищеним ризиком смерті і травм через міни
Моніторингова місія Організації Об’єднаних Націй з прав людини в Україні (ММПЛУ) наголосила 4 квітня, що з приходом весни українські фермери стикаються з підвищеним ризиком загибелі чи травмування через міни.
За даними місії, лише в березні в результаті інцидентів із застосуванням мін і вибухонебезпечних залишків війни (ВЗВ) загинули 10 цивільних осіб і 18 – зазнали поранення. Семеро жертв були працівниками сільського господарства.
«Українські фермери стикаються з підвищеним ризиком смерті й травм, адже розпочинають посівну цієї весни на полях, які потенційно забруднені мінами і вибуховими залишками війни», – заявила Даніель Белль, голова Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні.
За даними ООН, від початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року ММПЛУ задокументувала в Україні 1158 втрат серед цивільного населення – 360 загиблих і 798 поранених – через міни і вибухонебезпечні залишки війни. Навесні 2023 року кількість таких втрат різко зросла, особливо це торкнулося фермерів, які працюють на землі, наголосили в організації.
ММПЛУ зауважила, що нещодавні інциденти свідчать про потенційне збільшення кількості інцидентів цього року, пов’язаних з мінами, що повторює модель минулого року.
Місія наголосила, що потрібно докласти всіх можливих зусиль, щоб ретельно нанести на карту і позначити місця розташування мін, а також якнайшвидше почати розмінування забруднених територій.
За даними ДСНС, України потенційно небезпечними через замінування є третина від загальної площі України.
Міжнародний комітет Червоного Хреста заявляв, що нерозірвані бомби, снаряди і міни не лише загрожують людському життю в Україні, але й можуть зробити багато родючих сільськогосподарських угідь непридатними для використання на роки.
Через удар РФ на Харківщині загинув чоловік, ще двоє поранені: люди працювали на полі – ОВА
За уточненими даними, внаслідок російського обстрілу земельної ділянки у Харківському районі 4 квітня загинув фермер, ще дві людини госпіталізовані, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«Внаслідок ворожого обстрілу земельної ділянки між селами Березівка та Коротич загинув 36-річний працівник агропідприємства. Також поранені 55 та 21-річні чоловіки – госпіталізовані», – вказано у повідомленні.
Синєгубов уточнив, що усі постраждалі в момент удару працювали на полі. Три сільгоспмашини – пошкоджені.
Раніше місцева влада повідомила, що російські війська обстріляли Харківський район, внаслідок якого загинув цивільний чоловік – він перебував під час удару у тракторі.
Близько 1:00 4 квітня російські війська «шахедами» атакували Харків. Повідомлялось про удари по приватних, так і багатоквартирних житлових будинках. За останніми даними місцевої влади, загинули четверо людей, серед них є троє рятувальників, які прибули за викликом на одну із адрес і зазнали повторного удару дронами. Також постраждали 12 людей, серед яких виявилася медсестра екстреної медичної допомоги, яка разом з бригадою прибула на місце подій для надання допомоги.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння атакують українські регіони, зокрема, Харківщину. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Голова МЗС про 100 млрд від НАТО: «в нинішній моделі фінансування – шансів у цієї ініціативи нуль»
Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба після 15 зустрічей з колегами у штаб-квартирі НАТО та засідання Ради Україна-НАТО повідомив, що наразі в Альянсі не має наявних інструментів, аби надати Україні 100 мільярдів євро допомоги протягом чотирьох років. Про це повідомляє кореспондентка Радіо Свобода в Брюсселі.
«Зараз НАТО намагаються зібрати 500 мільйонів доларів на рік на пакет допомоги. Тобто в нинішній моделі фінансування – шансів у цієї ініціативи нуль, бо вони 500 мільйонів не можуть зібрати, а так їм треба буде 20 мільярдів збирати. В нинішній моделі. Але, якщо вдасться вирахувати форму участі кожного в обов’язковому порядку у фінансуванні, тоді ця ідея має право на існування і шанс на реалізацію», – пояснив український міністр.
Ідея генсека НАТО Єнса Столтенберґа полягає у тому, що потрібно знайти формулу, за якою Україні допомагатимуть не просто добровільно на двосторонній основі, а колективно.
«Тому що зараз ситуація яка – коли Єнс (Столтенбрег – ред.) каже, що 90% допомоги Україні іде з країн НАТО – це правда. А якщо взяти список країн НАТО, то ці дев’яносто відсотків розподіляються між ну дуже-дуже маленькою кількістю союзників. Тому він і каже: давайте по-чесному розподілимо, щоб всі системно зробили свій внесок відповідно до свого бюджету і своїх можливостей», – пояснив ситуацію Кулеба.
2 квітня агентства AFP і Bloomberg із посиланням на осіб, знайомих з обговореннями, повідомили, що генсекретар НАТО Єнс Столтенберґ запропонував створити п’ятирічний фонд для України в розмірі 100 мільярдів доларів, щоб залучити Альянс до надання зброї Києву.
Коментуючи ці дані, Столтенберґ напряму не підтвердив точну суму, водночас назвав метою саміту в липні ухвалити рішення щодо фінансування.
Гетьманцев: комітет ВР підтримав законопроєкт щодо контролю за гральним бізнесом
Комітет Верховної ради з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував прийняти за основу доопрацьований законопроєкт, який розробили з метою боротьби з ігровою залежністю, повідомив 4 квітня очільник профільного комітету Данило Гетьманцев.
«Доопрацьований комітетом законопроєкт N9256-д має сприяти рішенню проблеми загострення поширення ігрової залежності під час воєнного стану, зокрема, серед військовослужбовців, які перебувають в екстремальних стресових умовах, що може спричиняти підвищені ризики формування ігрової залежності», – вказано у повідомленні.
Зазначається, що документ посилює контроль за діяльністю організаторів азартних ігор та лотерей та передбачає:
- посилення вимог до реклами азартних ігор (у тому числі заборона реклами в інтернеті, пропонується збільшення штрафних санкцій за порушення у цій сфері (з 300 до 600 мінімальних заробітних плат), повторне порушення може бути підставою для анулювання ліцензії;
- уточнюються порядок і наслідки проведення фактичних перевірок;
- моніторинг в мережі інтернет щодо виявлення вебсайтів та мобільних застосунків, які надають доступ на території України до азартних ігор без відповідної ліцензії;
- встановлення додаткових критеріїв для анулювання ліцензій та вимог до надавачів послуг у сфері азартних ігор;
- на період воєнного стану запроваджується нова підстава для включення до реєстру осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів або участь в азартних іграх;
- для включених до реєстру осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів або участь в азартних іграх, запроваджується механізм компенсації на користь гравця, якому організатор не забезпечив неможливість участі в азартній грі;
- запровадити неможливість використання гравцем більше ніж одного рахунка для здійснення всіх розрахунків із організатором азартних ігор;
Раніше президент України Володимир Зеленський обіцяв «захистити інтереси суспільства» у сфері онлайн-казино та анонсував кроки щодо контролю у цій сфері.
До того петиція щодо обмеження роботи онлайн-казино, зареєстрована 29 березня, всього за пів дня зібрала необхідну для розгляду кількість підписів.
Автор петиції просить Зеленського внести до Верховної Ради законопроєкт, який передбачатиме заборону азартних ігор та доступу до онлайн-казино для військовослужбовців на час воєнного стану, заборону благодійним фондам співпрацювати з учасниками грального ринку та зобов’язання інтернет-провайдерів та мобільних операторів блокувати вебсайт нелегальних казино.
Гральний бізнес був легалізований в Україні в 2020 році. Відповідний закон викликав неоднозначну реакцію. До того він в Україні був офіційно заборонений із 2009 року, але експерти звертали увагу, що гральні заклади просто перейшли працювати в «тінь».
Бербок після Ради Україна – НАТО: системи ППО «потрібні Україні зараз»
У Брюсселі завершилися зустріч Ради Україна – НАТО, заявив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба 4 квітня.
У спільному відеозверненні з німецькою колегою Анналеною Бербок Кулеба повідомив, що закликав учасників зустрічі «негайно надати Україні більше систем протиповітряної оборони», спроможних збивати балістичні ракети, зокрема, Patriot.
«Я ціную відповідь від союзників, зокрема, від Німеччини», – сказав він.
Бербок, своєю чергою, зазначила, що учасники Ради «чітко почули» голову українського МЗС.
«Ми бачимо, що відбувається в Україні, і розуміємо, що вам потрібна ППО зараз, тому що зараз школярі мають бути в безпеці, порт у Одесі має бути захищений. Ми, Німеччина, є співголовою Коаліції спроможностей. Тож після потужного заклику від міністра ЗС України, ми знову закличемо Європу, аби всі перевірити, де їхні засоби ППО, що вони можуть надати Україні», – повідомила дипломатка.
Раніше Кулеба анонсував, що під час засідання Ради Україна-НАТО проситиме союзників надати більше систем Patriot.
Напередодні голова МЗС вказав на те, що Україна наразі є єдиною країною в світі, яка мусить «майже щодня» відбивати удари балістичних ракет. Він закликав передати до ЗСУ «всі системи Patriot у світі, які можуть бути надані Україні».
Росія в березні здійснила низку ракетних атак по Україні, в тому числі, 22 березня – найбільш масштабну атаку на українську енергетику за останній час. Також 25 березня РФ атакувала Київ балістичними ракетами, 10 людей постраждали.
Шмигаль обговорив з Рінкевичсом конфіскацію російських активів у Латвії
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час візиту до Риги обговорив з президентом Латвії Едгарсом Рінкевичсом вступ України в ЄС і НАТО та конфіскацію російських активів в країні, повідомляє 4 квітня пресслужба Кабінету міністрів.
Вказано, що під час візиту до Латвії українського прем’єра, сторони говорили про напрацювання нових рішень із конфіскації російських активів, також Україна зацікавлена у співробітництві у сфері безпеки між країнами.
«Ми зацікавлені в розширенні співробітництва й започаткування спільних оборонних виробництв», – зазначив Шмигаль.
Раніше Польща та країни Балтії закликали ЄС працювати над арештом заморожених російських державних активів для відновлення України. Повідомлялося, що країни хочуть, щоб західні уряди використали 300 мільярдів євро із заморожених резервів центрального банку Росії, щоб допомогти внутрішньо переміщеним особам в Україні та почати відбудову країни.
Станом на вересень 2022 року вартість активів, заморожених у банках Латвії через санкції проти Росії, оцінювалася у близько 80 мільйонів євро.
Маневреність, швидкість, легкість у керуванні і потужна гармата – основні переваги французького «колісного танку» АМХ-10 RC, який опанували українські військовослужбовці за період повномасштабної війни з Росією.
Морпіхи постійно вдосконалюють навички стрільби з основної 105-мм гармати АМХ-10 RC та штатного кулемета.
Кореспондент Радіо Свобода побував на тренуванні екіпажу АМХ-10 RС 37-ї бригади морської піхоти.
«Вдосконалюємося, щоб наближати перемогу»: морпіхи 37-ї бригади тренуються на бойовій машині АМХ-10 RC (фотогалерея)
У Міноборони пояснили, що буде після скасування статусу «обмежено придатний»
Міністерство оборони пояснило, що чекає на військових та військовозобовʼязаних після скасування статусу «обмежено придатний», вказано на сайті відомства.
Всі, хто мають статус «обмежено придатний», повинні повторно пройти Військово-лікарську комісію протягом 9 місяців, тобто до 4 лютого 2025 року, повідомляє пресслужба Міноборони.
Після повторного огляду військових, які визнані непридатними звільнять з військової служби, а визнані придатними – продовжать службу. Відповідно військовозобов’язані, визнані непридатними, будуть зняті з військового обліку, а визнані придатними – зможуть проходити службу.
4 квітня опубліковано підписаний Президентом Володимиром Зеленським закон № 3621-IX, який, зокрема, передбачає скасування статусу «обмежено придатний».
Тепер Міністерство оборони має внести зміни до свого підзаконного акту, наказу №402 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних силах України». Саме в цьому документі перераховувалися стани здоровʼя, які дозволяли встановлювати статус «обмежено придатний».
В Україні від 24 лютого 2022 року, дня повномасштабного вторгнення Росії, запроваджено воєнний стан. Тоді ж оголосили загальну мобілізацію. Відтоді Верховна Рада регулярно продовжує строки дії воєнного стану і мобілізації.
Суд виніс вирок у справі жителя Краматорська, якого обвинувачували в наведенні російського ракетного удару на місто в червні 2023 року, повідомив Офіс генерального прокурора.
«Чоловіка засуджено до довічного позбавлення волі з конфіскацією майна за державну зраду (ч. 2 ст. 111 КК України)», – йдеться в повідомленні.
Як встановив суд, чоловік працював працював на газотранспортному підприємстві, його завербував представник Росії. 27 червня минулого року до обвинуваченого звернувся учасник збройного угруповання «ДНР» із завданням перевірити інформацію про наявність українських військових у піцерії RIA PIZZA у Краматорську.
Читайте також: СБУ: жительці Харкова загрожує довічне ув’язнення за коригування російських ракетних ударів
«Засуджений погодився на пропозицію. У центрі міста він помітив на парковці автівки з військовими номерами та самих військових у закладі харчування. Чоловік записав два відео, які одразу надіслав співрозмовнику в месенджер Telegram. Аби ніхто не помітив його зацікавленості локацією, усі свої дії чоловік старанно приховував від сторонніх очей», – розповіли в прокуратурі.
До оголошення вироку чоловік перебував під вартою. Його затримали 28 червня 2023 року. Розслідування вела Служба безпеки України.
Російська армія завдала ракетного удару по Краматорську 27 червня 2023 року. Внаслідок загинули 13 людей (у тому числі чотири дитини), постраждали – 60.