Генштаб ЗСУ повідомив про понад 100 бойових зіткнень за добу
На фронті впродовж минулої доби відбулося 104 бойових зіткнення, інформує Генеральний штаб ЗСУ зранку 16 квітня. За цими даними, російські війська зосередили свої атаки на Бахмутському (33 рази) та Новопавлівському (30) напрямках.
Також українські військові відбивали російські наступальні дії на Лиманському, Авдіївському, Оріхівському та Херсонському напрямках, ідеться в ранковому зведенні.
«Ворог завдав 16 ракетних та 31 авіаційний удар, здійснив 79 обстрілів із реактивних систем залпового вогню по позиціях наших військ та населених пунктах», – указано в повідомленні.
За даними Генштабу, минулої доби українська авіація завдала ударів по 13 районах зосередження особового складу, двох зенітно-ракетних комплексах та одному пункту управління противника, а підрозділи ракетних військ уразили два артилерійські засоби, чотири райони зосередження особового складу та чотири пункти управління БпЛА противника.
У ISW по яснили, яких «загрозливих успіхів» може досягти РФ через відсутність допомоги Україні
Російські атаки можуть досягти «більш значних та загрозливих успіхів», особливо на захід від Бахмута, якщо США й надалі не надаватимуть безпекову допомогу Україні, констатують аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW).
За оцінками фахівців, російські війська наразі використовують дефіцит засобів української сторони для досягнення незначних тактичних успіхів.
Українські посадовці далі попереджають, що допомога США є критично важливою для здатності ЗСУ захиститися від нинішніх і майбутніх російських наступальних операцій, які очікуються наприкінці весни і влітку. Начальник Головного управління військової розвідки Кирило Буданов наголосив, що відбити великий російський наступ буде «катастрофічно складно» без військової допомоги Заходу.
За добу РФ втратила понад 900 військових і девʼять танків – нові дані Генштабу ЗСУ
Російська армія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 454 420 своїх військових, зокрема 770 осіб – за останню добу – такі дані станом на ранок 15 квітня навів український Генштаб.
Щодо втраченої РФ техніки, то в Генштабі назвали такі дані:
- танків – 7189 (+9)
- бойових броньованих машин – 13 809 (+13)
- артилерійських систем – 11 609 (+16)
- РСЗВ – 1046
- засобів ППО – 759 (+1)
- літаків – 347
- вертольотів – 325
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 9277 (+11)
- крилатих ракет – 2092
- кораблів/катерів – 26
- підводних човнів – 1
- автомобільної техніки та автоцистерн – 15 563 (+53)
- спеціальної техніки – 1908
Уночі 16 квітня українські військові знищили всі «Шахеди» – Повітряні сили ЗСУ
Мобільні вогневі групи Повітряних сил та Сил оборони України вночі 16 квітня збили всі девʼять ударних безпілотників «Шахед», запущених силами РФ. Про це зранку в телеграм-каналі повідомили Повітряні сили ЗСУ.
За цими даними, противник запускав дрони з мису Чауда в окупованому Криму. У межах Херсонської, Миколаївської, Хмельницької, Полтавської, Черкаської та Дніпропетровської областей безпілотники були знищені.
США: спікер Палати представників розділив допомогу Україні та Ізраїлю
Спікер Палати представників Конгресу США Майк Джонсон 15 квітня представив чотири окремі законопроєкти щодо допомоги Україні, Ізраїлю, Тайваню та про пріоритети національної безпеки. Про це він сам написав у мережі Х.
За його словами, він розмовляв із колегами-республіканцями про план щодо додаткового законодавства про національну безпеку. Джонсон стверджує, що цього тижня конгресмени розглянуть окремі законопроєкти «зі структурованим та відповідним процесом внесення змін» до
- Фінансування Ізраїлю;
- Підтримки України у війні проти російської агресії;
- Зміцнення союзників в Індійсько-Тихоокеанському регіоні;
- Ухвалення додаткових заходів для протидії ворогам і зміцнення національної безпеки.
За даними The Hill, оприлюднений Джонсоном план не містить положень про кордон. Як сказав представник Республіканської партії Кевін Херн, це може викликати опозицію серед жорстких консерваторів, які стверджують, що будь-яка допомога Україні має поєднуватися із законодавством для розвʼязання ситуація на південному кордоні.
У Держдепартаменті відповіли, чому союзники не захищають Україну від ракет і дронів, як Ізраїль
У Державному департаменті США наголосили, що Сполучені Штати віддані допомозі Україні «з першого дня». Про це сказав речник Держдепу Метью Міллер, відповідаючи під час брифінгу на запитання про те, чому США і союзники захистили Ізраїль від іранських ракет і дронів, допомігши збити їх, але не роблять такого ж для України, яка регулярно потерпає від масованих російських ударів.
Міллер відкинув порівняння захисту України й Ізраїлю. «Я вважаю, що передумова запитання, відверто кажучи, трохи абсурдна, тому що вона не відповідає нашій реальності, коли йдеться про підтримку українського народу й українських військових», – сказав він.
«Якщо глянути на наші зобов’язання щодо України, вони включають значне забезпечення протиракетною обороною, щоб дозволити українським військовим збивати безпілотники і ракети і відбивати напади на українців. Це те, для чого ця адміністрація зобов’язалася виділити мільярди і мільярди доларів на системи озброєння, і це не лише американські системи, ми працювали над тим, щоб отримати системи протиповітряної оборони з усього світу, щоб допомогти захистити український народ від атак Росії», – зауважив речник.
55% чехів вважають інтеграцію українських біженців успішною – опитування
55% громадян Чехії вважають успішним процес інтеграції в країні українських біженців, свідчать дані опитування чеського Центру з вивчення громадської думки, оприлюдненого 15 квітня. У порівнянні з 2023 роком ця кількість зросла на 9%. Питанням українських біженців в Чехії цікавиться 40% чехів.
11% чеських громадян вважають, що біженцям з України потрібно надати можливість постійного проживання в країні, тоді як 60% виступають за можливість надання їм тимчасового проживання із подальшим поверненням до своєї країни.
На думку 59% опитаних, Чехія прийняла більше біженців, ніж може прийняти.
Статті у найбільшій інтернет-енциклопедії «Вікіпедія» про представників російської еліти, зокрема про великих бізнесменів, виправляють, у результаті чого з «Вікіпедії» намагаються видалити відомості про те, що вони перебувають під санкціями або можуть бути пов’язані з Кремлем, йдеться у розслідуванні російського видання «Важные истории» і проєкту Wikiganda.
Автори розслідування вивчили виправлення майже ста біографічних статей у російсько- й англомовній «Вікіпедії», присвячених російським мільярдерам, топменеджерам, артистам і громадським діячам, і знайшли в них кілька закономірностей. Зокрема, анонімні користувачі правлять інформацію про включення мільярдерів у списки санкцій або їхнє майно на Заході.
Деякі внесені анонімами зміни згодом відкидаються іншими редакторами (найвідоміший приклад – спроба відредагувати дані про зв’язок з Росією співзасновника «Яндекса» Аркадія Воложа). Видаляють також інформацію про можливі зв’язки з Кремлем, зокрема, правки вносилися до статей про співзасновників «Альфа-Груп» Михайла Фрідмана і Петра Авена.
Єврокомісія схвалила український план Ukraine Facility на 50 мільярдів євро допомоги
Сьогодні Європейська комісія ухвалила пропозицію щодо імплементаційного рішення Ради ЄС, яке позитивно оцінює план Ukraine Facility, комплексну стратегію реформ та інвестицій до України на наступні чотири роки, повідомили 15 квітня на сайті Єврокомісії.
«Фінансування в рамках Фонду допоможе Україні підтримувати роботу адміністрації, виплачувати зарплати та пенсії, надавати основні державні послуги, а також підтримувати відновлення та реконструкцію, поки вона продовжує захищати себе від російської агресії», – вказано у повідомленні.
Зазначено, що фінансова допомога буде надаватися за умови, якщо Україна продовжуватиме підтримувати та впроваджувати ефективні демократичні механізми.
«Українська стратегія реформ та інвестицій пропонує міцну основу для відновлення більш сучасної та процвітаючої України на її шляху до ЄС… Сьогоднішньою пропозицією ми ще раз демонструємо, що Європа буде з Україною стільки, скільки буде потрібно, і що ми готові надати необхідну фінансову підтримку», – сказала президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
Раніше, 20 березня, прем’єр-міністр України Денис Шмигаль передав затверджений урядом план для Ukraine Facility президентці Європейської комісії Урсулі фон дер Ляєн для подальшого розгляду.
Український план визначає 69 реформ та 10 інвестицій, розбитих на 146 якісних та кількісних індикаторів. Реформи, запропоновані в рамках українського плану, охоплюють 15 сфер, включаючи енергетику, сільське господарство, транспорт, «зелений» та цифровий перехід, людський капітал, а також державні підприємства, бізнес-середовище, державні фінанси та децентралізацію.
Рада Європейського cоюзу схвалила започаткування інструменту Ukraine Facility загальним обсягом 50 мільярдів євро на 2024–2027 роки в лютому. Ці кошти буде спрямовано на підтримання життєдіяльності, відновлення української держави та проведення реформ на шляху до членства в Європейському союзі.
10 фізичних і 12 юридичних осіб: США розширили санкційний список проти Білорусі
Сполучені Штати Америки 15 квітня запровадили санкції проти 12 білоруських організацій і 10 фізичних осіб через їхню ймовірну підтримку війни Росії проти України, йдеться в заяві Міністерства фінансів США.
За повідомленням, під санкції потрапили шість держпідприємств, які приносять дохід режиму Олександра Лукашенка, одна компанія і п’ять фізичних осіб, які беруть участь у сприянні угодам для великого білоруського оборонного підприємства, включеного до санкційного списку США, а також п’ять юридичних і п’ять фізичних осіб, які є учасниками глобальної збройової мережі й ведуть бізнес із білоруським оборонним підприємством, внесеним до санкційного списку США, йдеться в пресрелізі відомства.
Під обмеження потрапили громадяни Білорусі, Лівану, Сирії, Словаччини і Швеції, а також організації з Білорусі, Іраку, Кіпру, Китаю, Словаччини й Туреччини.
Внесення до списку передбачає заморожування активів у США і заборону американським громадянам і компаніям вести справи з його фігурантами.
Міністерство фінансів заявило, що його дії «ґрунтуються на санкціях США, запроваджених у відповідь на фальсифіковані вибори в Білорусі в серпні 2020 року, а також через підтримку Лукашенком незаконного повномасштабного вторгнення Росії в Україну».
США, ЄС й інші країни почали запроваджувати санкції проти Білорусі після силового розгону протестів проти фальсифікації результатів президентських виборів 2020 року.
Міжнародні санкції посилилися після того, як 24 лютого 2022 року Олександр Лукашенко підтримав російське військове вторгнення в Україну і дозволив використовувати територію, військову інфраструктуру й повітряний простір Білорусі для вторгнення російської армії й обстрілів українських міст.
Блінкен розповів про пріоритети США у Чорноморському регіоні
Державний секретар США Ентоні Блінкен розповів про ключові пріоритети у Чорноморському регіоні та запевнив у підтримці України.
Звертаючись до учасників Другої конференції з безпеки Чорного моря в столиці Болгарії Софії через відеозв’язок 15 квітня, держсекретар зауважив, що анексований Росією Кримський півострів у 2014 році слугував ключовим центром підтримки російського вторгнення в Україну у 2022 році.
«Путін вважав, що сусіди України в регіоні будуть розділені, але він помилявся», – сказав Блінкен. Сполучені Штати продовжуватимуть підтримувати Україну, щоб вона могла захистити себе і міцно стояти на ногах».
Також, за його словами, США мають п’ять ключових сфер у Чорноморському регіоні.
«Посилення політичної присутності США, поглиблення співпраці в галузі безпеки, посилення економічної інтеграції та стійкості, сприяння енергетичній безпеці, зокрема за допомогою чистої енергетики і сприяння демократичній стійкості. Ми просунулися вперед у досягненні цих цілей», – розповів Блінкен.
Раніше сенатор-республіканець Піт Рікеттс під час слухань у підкомітеті Конгресу США з питань Європи та регіональної безпеки заявляв, що Чорне море стає «гравітаційним центром майбутнього Європи» і відіграє важливу роль у суперництві між Росією, США та Китаєм. А план України «виштовхнути Росію з Криму» повинен здійснитися за непохитної американської підтримки.
У жовтні минулого року презентована стратегія США щодо Чорноморського регіону передбачала, зокрема, фінансування ініціатив вздовж його узбережжя стосовно експорту збіжжя, енергетичної безпеки, ядерного палива, а також стійкості демократій.
Удар по «сотому заводу» в окупованому Луганську: що відомо
Окупований Луганськ сколихнула серія вибухів вдень суботи, 13 квітня. Джерела проєкту Радіо Свобода «Донбас.Реалії» у місті розповіли про ракетну атаку на «Машинобудівний завод «100» (в російських джерелах – «Завод Машинобудівний 100»). Пізніше Стратком ЗСУ заявив, що Україна вразила в місті пункт управління угруповання військ «Центр» армії РФ. «Донбас.Реалії» розповідають, що відомо про вибухи у Луганську та як окупаційна адміністрація використовувала територію заводу.
Зеленський про доповіді розвідок: «окупант спробує посилити штурмові дії»
Росія навесні і влітку спробує посилити штурмові й наступальні дії, заявив у вечірньому зверненні 15 квітня президент України Володимир Зеленський, посилаючись на звіти розвідки, озвучені під час засідання Ставки верховного головнокомандувача.
«Дві важливі доповіді розвідок – керівника Служби зовнішньої розвідки Іващенка та керівника ГУР Буданова – щодо російських дій навесні та влітку. Того, до чого ми повинні бути готовими – у всіх форматах можливих ворожих дій. Очевидно, що божевілля в Кремлі досі сильне, окупант спробує посилити штурмові дії, наступальні. Будемо відповідати», – заявив Зеленський.
За словами президента, на Ставці також заслухали доповідь головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського. «Щодо тих напрямків, де найбільш гаряче. Окрема увага – боям за Часів Яр, боям на Покровському напрямку, на Куп’янському», – сказав Зеленський, не навівши подробиць.
Читайте також: Сирський каже, що російські війська отримали завдання захопити Часів Яр до 9 травн
У вечірньому зведенні український Генштабі повідомив, що протягом доби на фронті було 87 бойових зіткнень, найбільше атак військ РФ зафіксовано на Бахмутському і Новопавлівському напрямках.
Раніше міністр оборони Рустем Умєров повідомив, що ситуація на східному напрямку – напружена, а російські сили зосередились для прориву західніше від Бахмута.
14 квітня американський Інститут вивчення війни (ISW) у своєму звіті заявив, що Росія атакує на трьох напрямках, «щоб знизити оборонні можливості України в умовах нестачі зброї».
Минулого тижня видання Financial Times з посиланням на українських та західних посадовців писало, що Росія, можливо, готується до широкомасштабного наступу наприкінці весни або влітку з наміром захопити більшу частину Донецької, Херсонської, Луганської і Запорізької областей.
Атака на ЗАЕС: Росія, ймовірно, запустила дрони з окупованої території – Greenpeace
Заяви російського уряду про нібито українські атаки безпілотників на Запорізьку атомну електростанцію містить ознаки інсценування Росією, а БпЛА, ймовірно, були запущені поблизу ЗАЕС, а отже, з вірогідністю 55-75% могли прилетіти з території, окупованої Росією. Про це йдеться у дослідженні британських військових аналітиків McKenzie на замовлення міжнародної організації Greenpeace Німеччини.
Аналітики вказують, що використані безпілотники при атаці мають малий радіус дії 10-15 кілометрів: «Такі пристрої малого радіусу дії, ймовірно, були запущені поблизу ЗАЕС і ймовірно, але не остаточно, з території, контрольованої Росією», – вказано у дослідженні.
У своєму звіті McKenzie робить висновок, що Росії було вигідно звинуватити Україну в атаці, хоча на перший погляд атака підконтрольного ними обʼєкту виглядає нелогічною.
«Їм було б вигідно продемонструвати українську безвідповідальність щодо
ядерної безпеки і чинити тиск на міжнародне співтовариство, щоб воно наклало санкції на Україну за таку поведінку», – припускають аналітики.
У Greenpeace Німеччини вважають, що російські звинувачення є «збройною дезінформацією», покликаною відвернути увагу від зростаючої загрози для ЗАЕС з боку Росії.
«Очевидно, що російський уряд і МАГАТЕ повинні розкрити набагато більше інформації, перш ніж можна буде зробити остаточний висновок. Але попередній аналіз доказів, проведений McKenzies, вказує на фейкові атаки, здійснені на території, яка контролюється «Росатомом» і російськими збройними силами», – вважає Шон Берні, фахівець з ядерної енергетики Greenpeace Німеччини.
Увечері 7 квітня Міжнародне агентство ООН з ядерної енергії (МАГАТЕ) повідомило, що атаки дронів завдали шкоди конструкціям одного з шести реакторів АЕС. Російська сторона стверджує, що ЗАЕС атакували українські дрони. У Головному управлінні розвідки Міноборони України заперечують причетність Києва до атаки на станцію.
Запорізька АЕС – найбільша атомна електростанція Європи.Російські війська окупували місто Енергодар і розташовану поблизу нього Запорізьку АЕС на початку березня 2022 року. У вересні 2023 року президент «Енергоатому» повідомив, що на станції залишаються працювати 822 українських атомників. Україна неодноразово звинувачувала російських окупантів у викраденнях і катуваннях персоналу станції.
Територія станції періодично зазнає обстрілів, в яких Україна і Росія звинувачують одна одну. Українська влада також заявляла, що російська армія використовувала ЗАЕС для зберігання військової техніки і дислокації своїх військовослужбовців.
«Фантастична ефективність»: секретар РНБО назвав мету атак по російських НПЗ
Удари безпілотників «глибоко всередині» Росії, по нафтопереробних заводах, є «ключовою частиною» стратегії зупинити наміри президента Володимира Путіна наступати, заявив в інтерв’ю The Economist секретар Ради нацбезпеки і оборони Олександр Литвиненко.
«По-перше, це (атаки дронами вглиб Росії – ред.) обмежує його (Путіна – ред.) простір для маневру, а по-друге, це допомагає переконати російське суспільство та еліти, що продовжувати війну дорожче, ніж її припинити. Один удар по аеродрому може пошкодити сім, десять, 15 літаків. Кожен із них коштує понад 30 мільйонів доларів. Ми можемо провести операцію менш ніж за 2 мільйони доларів. Це фантастична економічна ефективність», – вважає Литвиненко.
За словами секретаря РНБО, «його думка про те, що російська еліта одного разу може повернутися проти свого лідера президента РФ Володимира Путіна, є цілком реалістичною».
Також Литвиненко звернув увагу на те, що «Путін досі не відступив від своїх максималістських цілей знищити українську державу і перетворити її на буферну зону».
«Важливо розуміти, що путінізм ще не завершив свою еволюцію. Може бути ще гірше. Якщо Захід не припинить це, то пізніше він заплатить ще більшу ціну, і до того ж власним життям. Допомога Україні – це не благодійність. Росіяни не переймаються своїми втратами, і це ще більше ускладнює ситуацію», – додав секретар РНБО.
Впродовж останніх місяців почастішали атаки безпілотників на нафтопереробні заводи Росії. Київ підтвердив причетність до частини з них. Ці удари, ймовірно, є частиною спроби зменшити постачання палива російським військовим, а також могли б скоротити доходи від експорту, які Москва використовує для фінансування війни.
Наприкінці березня стало відомо, що внаслідок атак на НПЗ у Росії виробництво бензину до кінця березня скоротилося за річними показниками на 14%, а дизельного палива – на сім відсотків.
Усього з початку року було атаковано 15 НПЗ у 10 регіонах Росії. Їхня загальна переробна потужність – 192 мільйони тонн нафти на рік, порахувало видання The Insider.
За даними розвідки Британії, станом на 23 березня Росія втратила щонайменше 10% потужностей своєї нафтопереробної галузі через повітряні удари безпілотників. Лондон вважає, що ці удари спричиняють фінансові втрати для Росії, впливаючи на її внутрішній паливний ринок.
Україна і Норвегія підпишуть угоду про безпекові гарантії «за найближчої нагоди» – ОП
Україна і Норвегія підпишуть угоду про безпекові гарантії «за найближчої нагоди», повідомила пресслужба президента України за підсумками зустрічі Володимира Зеленського з міністром закордонних справ Норвегії Еспеном Бартом Ейдом, який перебуває з візитом в Україні.
«Співрозмовники відзначили успішне завершення двосторонніх переговорів щодо укладення угоди про безпекові гарантії. Домовилися, що лідери двох держав підпишуть цей стратегічний документ за найближчої нагоди», – йдеться в повідомленні.
Крім того, за даними пресслужби українського президента, сторони обговорили ситуацію у сфері протиповітряної і протиракетної оборони України, «обмінялися думками щодо можливих напрямів розширення допомоги з боку Норвегії в цьому питанні».
Зеленський також подякував норвезькій стороні за військову й гуманітарну допомогу на суму близько 7,1 мільярда доларів, яку Україна отримує в межах багаторічної програми імені Нансена на 2023–2027 роки.
«Розраховуємо на підтримку уряду Норвегії і Стортингу в ухваленні рішення щодо значного розширення обсягу допомоги Україні в межах цієї програми», – зауважив президент.
Лідери України і Норвегії у жовтні 2023 року домовилися почати переговори про угоду щодо гарантій безпеки.
Україна вже підписала безпекові угоди з низкою держав, зокрема, Німеччиною, Великою Британією, Францією, Данією, Канадою, Італією. Це – двосторонні угоди в межах декларації про підтримку України, ухваленої у Вільнюсі в липні 2023 року країнами «Групи семи».
Закрити небо над Україною як над Ізраїлем: чи реально?
- Атака Ірану по Ізраїлю була «менш успішною», ніж нещодавні удари РФ по Україні, пишуть аналітики Інституту вивчення війни. На їхню думку, успіх Ізраїлю у захисті від масованих іранських ракетних ударів лише підкреслює вразливість України перед російськими ударами. За даними ізраїльської армії, загалом під час атаки Іран випустив 170 безпілотників, понад 30 крилатих ракет і понад 120 балістичних ракет в напрямку Ізраїлю. Утім, майже половина іранських ракет не запустились або впали, повідомляє американський телеканал Fox News з посиланням на джерело. Чи реально захистити небо над Україною так, як над Ізраїлем?
- Чи посилять США допомогу для України через події в Ізраїлі? Президент США Джо Байден закликав Конгрес терміново схвалити допомогу Україні та Ізраїлю. Спікер Палати представників Конгресу США Джонсон анонсував, що вже на тижні може поставити на голосування надання військової допомоги Ізраїлю. Чи є зв'язок між атакою на Ізраїль і допомогою для України?
- За інформацією джерел американського видання Axios у Білому домі, Байден попередив Нетаньягу, що не підтримає удар Ізраїлю у відповідь на дії Ірану. Як може відповісти Ізраїль на атаку? І чи відповідатиме? Що далі?
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
«Прояв ворожих ІПСО»: у СБУ спростували інформацію про «оскарження» заочного арешту Малюка у Росії
Служба безпеки України та її очільник Василь Малюк не зверталися до жодних адвокатів для оскарження рішень російських судів, повідомили Радіо Свобода у пресслужбі СБУ.
«Служба безпеки України закликає ЗМІ сприймати будь-які заяви російської влади та судів РФ з приводу заочного арешту голови СБУ Василя Малюка та нібито оскарження від його імені «вироку» в одному з московських судів виключно як прояв ворожих ІПСО», – йдеться у коментарі відомства.
Служба безпеки уточнила, що діє виключно в рамках норм національного і міжнародного законодавства.
Раніше, 15 квітня, російські медіа поширили інформацію, що захист голови Служби безпеки України Василя Малюка нібито оскаржив у Басманному суді російської столиці Москви рішення про його заочний арешт. В повідомленнях йшлося, що до російського суду надійшла апеляційна скарга.
26 березня Басманний суд задовольнив клопотання слідства та заочно заарештував голову СБУ Василя Малюка у справі про тероризм. Малюк заочно звинувачується за статтею про теракт (ч. 3 ст. 205 КК РФ). «Ідеться, за попередніми даними, про організацію вибуху вантажівки на Кримському (Керченському – ред.) мосту в 2022 році».
Сам Малюк, коментуючи це рішення, зазначив, що воно не заслуговує на жодну увагу: «Мене, як і всіх українців, цікавить лише один суд – на їх господарем Путлєром. Робимо все, від нас залежне, аби побачити цього військового злочинця на лаві суду Гааги якомога скоріше».
Прем’єр Греції каже, що обстріл Росією Одеси під час візиту делегації «не був випадковим»
Обстріл російськими військами Одеси під час візиту 6 березня грецької делегації на чолі з прем’єр-міністром країни Кіріакосом Міцотакісом «не був випадковим», повідомив голова грецького уряду Міцотакіс в інтерв’ю Rzeczpospolita.
Відповідаючи на запитання, чи ракетний обстріл росіянами Одеси, коли ракети впали на відстані 500-800 метрів від грецької делегації, був «свідомою атакою» на главу уряду країни ЄС і НАТО, Міцотакіс зазначив, що «це доволі далекосяжні висновки».
«Але я не думаю, що це випадковість. Це була акція залякування. Але я дуже чітко сказав, що нас не залякають», – підкреслив Міцотакіс.
Він додав, що «позиція Греції не зміниться: Афіни як допомагали Києву, так і робитимуть це надалі».
Грецький прем’єр підкреслив, що Афіни «не готові» передавати Україні винищувачі F-16. Він зауважив, що «інформація про це, яка раніше з’явилася у ЗМІ, не була правдивою».
Водночас він зазначив, що Афіни продовжують надавати різного роду військову допомогу Україні, зокрема, передали Києву «значну кількість снарядів калібру 155 мм».
Раніше, 6 березня, грецьке видання Protothema повідомило з посиланням на свої джерела, що кортеж президента Зеленського та грецька делегація перебували в Одесі на момент російського обстрілу.
Зеленський згодом сказав, що він був досить близько, щоб бачити і чути удар.
«Ми бачили сьогодні цей удар. Ви бачите, з ким ми маємо справу, їм все одно, куди бити», – сказав він в Одесі.
Голова уряду Греції, в свою чергу, зазначив, що під час вибуху він перебував разом із президентом України в Одеському порту.
Згодом речник Військово-морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук у коментарі «Українській правді» уточнив: «6 березня ворог завдав удару по портовій інфраструктурі міста. Є загиблі в кількості пʼять осіб».
Генштаб: за добу ЗСУ відбили 27 атак військ РФ на Бахмутському напрямку
Протягом доби на фронті відбулося 87 бойових зіткнень, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України увечері 15 квітня.
Найбільше атак військ РФ зафіксовано на Бахмутському та Новопавлівському напрямках.
«На Бахмутському напрямку нашими воїнами відбито 27 атак в районах населених пунктів Білогорівка Луганської області; Верхньокам’янське, Спірне, Новий, Іванівське, Кліщіївка, Андріївка Донецької області, де ворог намагався покращити тактичне положення», – йдеться у зведенні.
За даними штабу, на Новопавлівському напрямку Сили оборони продовжують стримувати російські війська в районах населених пунктів Красногорівка, Новомихайлівка, Побєда, Водяне та Урожайне Донецької області.
«На Авдіївському напрямку нашими захисниками відбито 12 атак в районах населених пунктів Новобахмутівка, Бердичі, Семенівка, Уманське та Первомайське Донецької області», – інформують військові.
Також у Генштабі розповіли, що армія Росії п’ять разів атакувала позиції ЗСУ на Оріхівському напрямку та чотири – на Херсонському напрямку.
На Куп’янському напрямку РФ не проводила наступальних дій.
Раніше міністр оборони Рустем Умєров повідомив, що ситуація на східному напрямку напружена, а російські сили зосередились для прориву західніше Бахмута.
Президент Володимир Зеленський у вечірньому зверненні 14 квітня повідомив, що ситуація на фронті, яка «завжди складна» під час гарячої війни, важчає цими днями – «особливо на донецьких напрямках».