«Відправляти неготових солдатів у бій – це злочин». Інтерв’ю із американським генералом
Скільки Україні потрібно призвати новобранців? Чому навчання ЗСУ не варто проводити за кордоном? Чому армія США може повчитися у ЗСУ? Які є сценарії розгортання війни у майбутньому? Та скільки триватиме російсько-українська війна? На ці запитання в інтерв’ю Радіо Свобода відповів відомий американський генерал-майор у відставці та співзасновник благодійного фонду Osprey Global Solutions Ukraine Девід Грандж.
– Однією із головних тем сьогодні в Україні є закон про мобілізацію. Він був необхідний, як пояснили деякі народні депутати, для того, щоб набрати нових людей, навчити їх і потенційно замінити ними тих, хто воює на передовій понад два роки. На вашу думку, скільки людей потрібно Україні призвати на цьому етапі війни, щоб успішно вести оборони, а потім проводити контрнаступальні операції?
– Обговорювати кількість призовників – така інформація близька до такої, яку можна оприлюднювати обмежено. Однак це має бути, напевно, близько 500 тисяч. Я кажу це, тому що вам необхідно призвати більше, ніж ви насправді збираєтесь залучити одночасно, оскільки в певний момент війська на фронті необхідно міняти.
США проходили через це кілька разів в історії. Це дуже складний процес: у ньому багато політики, громадська думка дуже впливає. Але важливо те, що коли ви залучаєте новобранців до війська, необхідно провести дуже ґрунтовні навчання. Якщо цього не зробити і не підготувати новобранців, ви матимете проблеми на всіх етапах бойових завдань. Тож це ключове – якісна тренувальна програма та інтеграція у різні підрозділи: відповідні чоловік чи жінка – у відповідний підрозділ.
Якщо вони є експертами у комунікаціях, експерти в штучному інтелекті, експерти зі стрільби, якою б не була їхня компетенція, вам необхідно адаптувати ці навички до роботи, яку необхідно виконувати у війську. Звичайно, якщо це дасться: не кожен отримає те, чого бажає, але це дуже важливо – раціонально використовувати наявні таланти і адаптувати їх до навичок, які необхідні у війську.
За добу внаслідок обстрілів РФ загинув житель Донеччини, є поранені – ОВА
Протягом доби 15 квітня загинув один цивільний у Донецькій області, повідомив голова обласної військової адміністрації Вадим Філашкін.
«За 15 квітня росіяни вбили одного жителя Донеччини — у Красногорівці. Ще дві людини в області за добу дістали поранення», – заявив він.
За даними обласної влади, за час повномасштабного вторгнення в області загинув щонайменше 1 921 цивільний, поранені 4 805. Ці цифри не враховують загиблих у Маріуполі та Волновасі.
Як повідомляє голова Херсонщини Олександр Прокудін, російські війська обстрілювали 15 населених пунктів регіону, в тому числі обласний центр.
Атаки пошкодили дев’ять приватних будинків, об’єкти критичної інфраструктури, поштове відділення, складське приміщення та автомобіль.
Читайте також: Обстріл села Лук’янці на Харківщині: влада каже про 2 загиблих і 4 травмованих
«Через російську агресію дві людини дістали поранення, одна з них – дитина», – додав Прокудін.
Про обстріли й пошкодження також повідомили очільники Сумської, Чернігівської, Миколаївської та Дніпропетровської областей, там за добу ніхто не постраждав.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Станом на 21 лютого в ООН верифікувала, що внаслідок майже дворічного повномасштабного вторгнення Росії в Україну загинули 10 582 людей, ще 19 875 поранені. В організації припускають, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою.
Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Щонайменше пʼять людей загинули внаслідок повені в РФ – ЗМІ
Під час повені в Оренбурзькій області Росії загинули щонайменше пʼятеро людей, пише видання «Важные истории» з посиланням на родичів та волонтерів.
Як зʼясувало видання, чотири особи загинули в Орську – це 65-річний Сергій Ларін, 82-річна Зоя Степанова, 70-річний Юрій Ларіонов та 57-річний Рустам Ахметов. Ще один загиблий – 51-річний житель селища Пригородний Оренбурзької області Андрій Чернишов.
За даними видання, Ахметов чекав на рятувальників у своєму будинку на вулиці Каманіна, але вдень 7 квітня звʼязок з ним зник. Про його загибель журналістам повідомила волонтерка, яка шукає зниклих в Орську.
Сергій Ларін, який жив на вулиці Чапаєва, відмовився евакуюватися. Його загибель журналістам підтвердила родичка. За її словами, у морзі родичам не повідомили офіційну причину смерті. Ще один загиблий Юрій Ларіонов, який жив на вулиці Карла Маркса, вчасно не евакуювався, і його будинок затопило.
За словами однієї з волонтерок, загиблих в Орську більше, ніж зниклих безвісти. Точної цифри вона назвати не змогла. «Важные истории» дізналися про щонайменше двох зниклих безвісти жителів Орська – це пенсіонерка Ніна Соловйова та її 49-річний син Алім Сатигулов. Родичі шукають їх понад 10 днів.
«Ви в Чехії знаєте, що Росія не зупиниться на Україні» – Байден на переговорах із Фіалою
Тема підтримки України в протистоянні з російською агресією була серед головних у переговорах президента США Джо Байдена і прем’єр-міністра Чехії Петра Фіали, які відбулися 15 квітня у Вашингтоні.
«Чеська республіка є важливим партнером у тому, щоб ми зупинили Росію. Мусимо й дали продовжувати. Європа і Сполучені Штати повинні докласти зусиль, щоб в Україні знову настав мир. Ви в Чехії знаєте, що Росія не зупиниться на Україні», – наголосив Байден, додавши, що цінує те, як Чехія допомагає Україні.
Голова уряду Чехії Петр Фіала запевнив Джо Байдена в подальшій підтримці України.
«У 1968 році я був малим хлопцем. Тоді я бачив на вулицях мого рідного міста (місто Брно – ред.) російські танки. Знову це бачити не хочу», – наголосив чеський прем’єр. Петр Фіала відзначив, що «ми мусимо й надалі підтримувати Україну». «Саме тому ми започаткували ініціативу, яка уможливить Україні дістати сотні тисяч артилерійських снарядів», – наголосив чеський лідер.
Прем’єр Чеської республіки Петр Фіала перебуває у Вашингтоні з офіційним візитом. У програмі, крім переговорів із президентом США Джо Байденом, є також зустріч зі спікером Палати представників Конгресу Майком Джонсоном, членами чеської громади, які живуть у Сполучених Штатах.
Генштаб ЗСУ повідомив про понад 100 бойових зіткнень за добу
На фронті впродовж минулої доби відбулося 104 бойових зіткнення, інформує Генеральний штаб ЗСУ зранку 16 квітня. За цими даними, російські війська зосередили свої атаки на Бахмутському (33 рази) та Новопавлівському (30) напрямках.
Також українські військові відбивали російські наступальні дії на Лиманському, Авдіївському, Оріхівському та Херсонському напрямках, ідеться в ранковому зведенні.
«Ворог завдав 16 ракетних та 31 авіаційний удар, здійснив 79 обстрілів із реактивних систем залпового вогню по позиціях наших військ та населених пунктах», – указано в повідомленні.
За даними Генштабу, минулої доби українська авіація завдала ударів по 13 районах зосередження особового складу, двох зенітно-ракетних комплексах та одному пункту управління противника, а підрозділи ракетних військ уразили два артилерійські засоби, чотири райони зосередження особового складу та чотири пункти управління БпЛА противника.
У ISW по яснили, яких «загрозливих успіхів» може досягти РФ через відсутність допомоги Україні
Російські атаки можуть досягти «більш значних та загрозливих успіхів», особливо на захід від Бахмута, якщо США й надалі не надаватимуть безпекову допомогу Україні, констатують аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW).
За оцінками фахівців, російські війська наразі використовують дефіцит засобів української сторони для досягнення незначних тактичних успіхів.
Українські посадовці далі попереджають, що допомога США є критично важливою для здатності ЗСУ захиститися від нинішніх і майбутніх російських наступальних операцій, які очікуються наприкінці весни і влітку. Начальник Головного управління військової розвідки Кирило Буданов наголосив, що відбити великий російський наступ буде «катастрофічно складно» без військової допомоги Заходу.
За добу РФ втратила понад 900 військових і девʼять танків – нові дані Генштабу ЗСУ
Російська армія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 454 420 своїх військових, зокрема 770 осіб – за останню добу – такі дані станом на ранок 15 квітня навів український Генштаб.
Щодо втраченої РФ техніки, то в Генштабі назвали такі дані:
- танків – 7189 (+9)
- бойових броньованих машин – 13 809 (+13)
- артилерійських систем – 11 609 (+16)
- РСЗВ – 1046
- засобів ППО – 759 (+1)
- літаків – 347
- вертольотів – 325
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 9277 (+11)
- крилатих ракет – 2092
- кораблів/катерів – 26
- підводних човнів – 1
- автомобільної техніки та автоцистерн – 15 563 (+53)
- спеціальної техніки – 1908
Уночі 16 квітня українські військові знищили всі «Шахеди» – Повітряні сили ЗСУ
Мобільні вогневі групи Повітряних сил та Сил оборони України вночі 16 квітня збили всі девʼять ударних безпілотників «Шахед», запущених силами РФ. Про це зранку в телеграм-каналі повідомили Повітряні сили ЗСУ.
За цими даними, противник запускав дрони з мису Чауда в окупованому Криму. У межах Херсонської, Миколаївської, Хмельницької, Полтавської, Черкаської та Дніпропетровської областей безпілотники були знищені.
США: спікер Палати представників розділив допомогу Україні та Ізраїлю
Спікер Палати представників Конгресу США Майк Джонсон 15 квітня представив чотири окремі законопроєкти щодо допомоги Україні, Ізраїлю, Тайваню та про пріоритети національної безпеки. Про це він сам написав у мережі Х.
За його словами, він розмовляв із колегами-республіканцями про план щодо додаткового законодавства про національну безпеку. Джонсон стверджує, що цього тижня конгресмени розглянуть окремі законопроєкти «зі структурованим та відповідним процесом внесення змін» до
- Фінансування Ізраїлю;
- Підтримки України у війні проти російської агресії;
- Зміцнення союзників в Індійсько-Тихоокеанському регіоні;
- Ухвалення додаткових заходів для протидії ворогам і зміцнення національної безпеки.
За даними The Hill, оприлюднений Джонсоном план не містить положень про кордон. Як сказав представник Республіканської партії Кевін Херн, це може викликати опозицію серед жорстких консерваторів, які стверджують, що будь-яка допомога Україні має поєднуватися із законодавством для розвʼязання ситуація на південному кордоні.
У Держдепартаменті відповіли, чому союзники не захищають Україну від ракет і дронів, як Ізраїль
У Державному департаменті США наголосили, що Сполучені Штати віддані допомозі Україні «з першого дня». Про це сказав речник Держдепу Метью Міллер, відповідаючи під час брифінгу на запитання про те, чому США і союзники захистили Ізраїль від іранських ракет і дронів, допомігши збити їх, але не роблять такого ж для України, яка регулярно потерпає від масованих російських ударів.
Міллер відкинув порівняння захисту України й Ізраїлю. «Я вважаю, що передумова запитання, відверто кажучи, трохи абсурдна, тому що вона не відповідає нашій реальності, коли йдеться про підтримку українського народу й українських військових», – сказав він.
«Якщо глянути на наші зобов’язання щодо України, вони включають значне забезпечення протиракетною обороною, щоб дозволити українським військовим збивати безпілотники і ракети і відбивати напади на українців. Це те, для чого ця адміністрація зобов’язалася виділити мільярди і мільярди доларів на системи озброєння, і це не лише американські системи, ми працювали над тим, щоб отримати системи протиповітряної оборони з усього світу, щоб допомогти захистити український народ від атак Росії», – зауважив речник.
55% чехів вважають інтеграцію українських біженців успішною – опитування
55% громадян Чехії вважають успішним процес інтеграції в країні українських біженців, свідчать дані опитування чеського Центру з вивчення громадської думки, оприлюдненого 15 квітня. У порівнянні з 2023 роком ця кількість зросла на 9%. Питанням українських біженців в Чехії цікавиться 40% чехів.
11% чеських громадян вважають, що біженцям з України потрібно надати можливість постійного проживання в країні, тоді як 60% виступають за можливість надання їм тимчасового проживання із подальшим поверненням до своєї країни.
На думку 59% опитаних, Чехія прийняла більше біженців, ніж може прийняти.
Статті у найбільшій інтернет-енциклопедії «Вікіпедія» про представників російської еліти, зокрема про великих бізнесменів, виправляють, у результаті чого з «Вікіпедії» намагаються видалити відомості про те, що вони перебувають під санкціями або можуть бути пов’язані з Кремлем, йдеться у розслідуванні російського видання «Важные истории» і проєкту Wikiganda.
Автори розслідування вивчили виправлення майже ста біографічних статей у російсько- й англомовній «Вікіпедії», присвячених російським мільярдерам, топменеджерам, артистам і громадським діячам, і знайшли в них кілька закономірностей. Зокрема, анонімні користувачі правлять інформацію про включення мільярдерів у списки санкцій або їхнє майно на Заході.
Деякі внесені анонімами зміни згодом відкидаються іншими редакторами (найвідоміший приклад – спроба відредагувати дані про зв’язок з Росією співзасновника «Яндекса» Аркадія Воложа). Видаляють також інформацію про можливі зв’язки з Кремлем, зокрема, правки вносилися до статей про співзасновників «Альфа-Груп» Михайла Фрідмана і Петра Авена.
Єврокомісія схвалила український план Ukraine Facility на 50 мільярдів євро допомоги
Сьогодні Європейська комісія ухвалила пропозицію щодо імплементаційного рішення Ради ЄС, яке позитивно оцінює план Ukraine Facility, комплексну стратегію реформ та інвестицій до України на наступні чотири роки, повідомили 15 квітня на сайті Єврокомісії.
«Фінансування в рамках Фонду допоможе Україні підтримувати роботу адміністрації, виплачувати зарплати та пенсії, надавати основні державні послуги, а також підтримувати відновлення та реконструкцію, поки вона продовжує захищати себе від російської агресії», – вказано у повідомленні.
Зазначено, що фінансова допомога буде надаватися за умови, якщо Україна продовжуватиме підтримувати та впроваджувати ефективні демократичні механізми.
«Українська стратегія реформ та інвестицій пропонує міцну основу для відновлення більш сучасної та процвітаючої України на її шляху до ЄС… Сьогоднішньою пропозицією ми ще раз демонструємо, що Європа буде з Україною стільки, скільки буде потрібно, і що ми готові надати необхідну фінансову підтримку», – сказала президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
Раніше, 20 березня, прем’єр-міністр України Денис Шмигаль передав затверджений урядом план для Ukraine Facility президентці Європейської комісії Урсулі фон дер Ляєн для подальшого розгляду.
Український план визначає 69 реформ та 10 інвестицій, розбитих на 146 якісних та кількісних індикаторів. Реформи, запропоновані в рамках українського плану, охоплюють 15 сфер, включаючи енергетику, сільське господарство, транспорт, «зелений» та цифровий перехід, людський капітал, а також державні підприємства, бізнес-середовище, державні фінанси та децентралізацію.
Рада Європейського cоюзу схвалила започаткування інструменту Ukraine Facility загальним обсягом 50 мільярдів євро на 2024–2027 роки в лютому. Ці кошти буде спрямовано на підтримання життєдіяльності, відновлення української держави та проведення реформ на шляху до членства в Європейському союзі.
10 фізичних і 12 юридичних осіб: США розширили санкційний список проти Білорусі
Сполучені Штати Америки 15 квітня запровадили санкції проти 12 білоруських організацій і 10 фізичних осіб через їхню ймовірну підтримку війни Росії проти України, йдеться в заяві Міністерства фінансів США.
За повідомленням, під санкції потрапили шість держпідприємств, які приносять дохід режиму Олександра Лукашенка, одна компанія і п’ять фізичних осіб, які беруть участь у сприянні угодам для великого білоруського оборонного підприємства, включеного до санкційного списку США, а також п’ять юридичних і п’ять фізичних осіб, які є учасниками глобальної збройової мережі й ведуть бізнес із білоруським оборонним підприємством, внесеним до санкційного списку США, йдеться в пресрелізі відомства.
Під обмеження потрапили громадяни Білорусі, Лівану, Сирії, Словаччини і Швеції, а також організації з Білорусі, Іраку, Кіпру, Китаю, Словаччини й Туреччини.
Внесення до списку передбачає заморожування активів у США і заборону американським громадянам і компаніям вести справи з його фігурантами.
Міністерство фінансів заявило, що його дії «ґрунтуються на санкціях США, запроваджених у відповідь на фальсифіковані вибори в Білорусі в серпні 2020 року, а також через підтримку Лукашенком незаконного повномасштабного вторгнення Росії в Україну».
США, ЄС й інші країни почали запроваджувати санкції проти Білорусі після силового розгону протестів проти фальсифікації результатів президентських виборів 2020 року.
Міжнародні санкції посилилися після того, як 24 лютого 2022 року Олександр Лукашенко підтримав російське військове вторгнення в Україну і дозволив використовувати територію, військову інфраструктуру й повітряний простір Білорусі для вторгнення російської армії й обстрілів українських міст.
Блінкен розповів про пріоритети США у Чорноморському регіоні
Державний секретар США Ентоні Блінкен розповів про ключові пріоритети у Чорноморському регіоні та запевнив у підтримці України.
Звертаючись до учасників Другої конференції з безпеки Чорного моря в столиці Болгарії Софії через відеозв’язок 15 квітня, держсекретар зауважив, що анексований Росією Кримський півострів у 2014 році слугував ключовим центром підтримки російського вторгнення в Україну у 2022 році.
«Путін вважав, що сусіди України в регіоні будуть розділені, але він помилявся», – сказав Блінкен. Сполучені Штати продовжуватимуть підтримувати Україну, щоб вона могла захистити себе і міцно стояти на ногах».
Також, за його словами, США мають п’ять ключових сфер у Чорноморському регіоні.
«Посилення політичної присутності США, поглиблення співпраці в галузі безпеки, посилення економічної інтеграції та стійкості, сприяння енергетичній безпеці, зокрема за допомогою чистої енергетики і сприяння демократичній стійкості. Ми просунулися вперед у досягненні цих цілей», – розповів Блінкен.
Раніше сенатор-республіканець Піт Рікеттс під час слухань у підкомітеті Конгресу США з питань Європи та регіональної безпеки заявляв, що Чорне море стає «гравітаційним центром майбутнього Європи» і відіграє важливу роль у суперництві між Росією, США та Китаєм. А план України «виштовхнути Росію з Криму» повинен здійснитися за непохитної американської підтримки.
У жовтні минулого року презентована стратегія США щодо Чорноморського регіону передбачала, зокрема, фінансування ініціатив вздовж його узбережжя стосовно експорту збіжжя, енергетичної безпеки, ядерного палива, а також стійкості демократій.
Удар по «сотому заводу» в окупованому Луганську: що відомо
Окупований Луганськ сколихнула серія вибухів вдень суботи, 13 квітня. Джерела проєкту Радіо Свобода «Донбас.Реалії» у місті розповіли про ракетну атаку на «Машинобудівний завод «100» (в російських джерелах – «Завод Машинобудівний 100»). Пізніше Стратком ЗСУ заявив, що Україна вразила в місті пункт управління угруповання військ «Центр» армії РФ. «Донбас.Реалії» розповідають, що відомо про вибухи у Луганську та як окупаційна адміністрація використовувала територію заводу.
Зеленський про доповіді розвідок: «окупант спробує посилити штурмові дії»
Росія навесні і влітку спробує посилити штурмові й наступальні дії, заявив у вечірньому зверненні 15 квітня президент України Володимир Зеленський, посилаючись на звіти розвідки, озвучені під час засідання Ставки верховного головнокомандувача.
«Дві важливі доповіді розвідок – керівника Служби зовнішньої розвідки Іващенка та керівника ГУР Буданова – щодо російських дій навесні та влітку. Того, до чого ми повинні бути готовими – у всіх форматах можливих ворожих дій. Очевидно, що божевілля в Кремлі досі сильне, окупант спробує посилити штурмові дії, наступальні. Будемо відповідати», – заявив Зеленський.
За словами президента, на Ставці також заслухали доповідь головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського. «Щодо тих напрямків, де найбільш гаряче. Окрема увага – боям за Часів Яр, боям на Покровському напрямку, на Куп’янському», – сказав Зеленський, не навівши подробиць.
Читайте також: Сирський каже, що російські війська отримали завдання захопити Часів Яр до 9 травн
У вечірньому зведенні український Генштабі повідомив, що протягом доби на фронті було 87 бойових зіткнень, найбільше атак військ РФ зафіксовано на Бахмутському і Новопавлівському напрямках.
Раніше міністр оборони Рустем Умєров повідомив, що ситуація на східному напрямку – напружена, а російські сили зосередились для прориву західніше від Бахмута.
14 квітня американський Інститут вивчення війни (ISW) у своєму звіті заявив, що Росія атакує на трьох напрямках, «щоб знизити оборонні можливості України в умовах нестачі зброї».
Минулого тижня видання Financial Times з посиланням на українських та західних посадовців писало, що Росія, можливо, готується до широкомасштабного наступу наприкінці весни або влітку з наміром захопити більшу частину Донецької, Херсонської, Луганської і Запорізької областей.
Атака на ЗАЕС: Росія, ймовірно, запустила дрони з окупованої території – Greenpeace
Заяви російського уряду про нібито українські атаки безпілотників на Запорізьку атомну електростанцію містить ознаки інсценування Росією, а БпЛА, ймовірно, були запущені поблизу ЗАЕС, а отже, з вірогідністю 55-75% могли прилетіти з території, окупованої Росією. Про це йдеться у дослідженні британських військових аналітиків McKenzie на замовлення міжнародної організації Greenpeace Німеччини.
Аналітики вказують, що використані безпілотники при атаці мають малий радіус дії 10-15 кілометрів: «Такі пристрої малого радіусу дії, ймовірно, були запущені поблизу ЗАЕС і ймовірно, але не остаточно, з території, контрольованої Росією», – вказано у дослідженні.
У своєму звіті McKenzie робить висновок, що Росії було вигідно звинуватити Україну в атаці, хоча на перший погляд атака підконтрольного ними обʼєкту виглядає нелогічною.
«Їм було б вигідно продемонструвати українську безвідповідальність щодо
ядерної безпеки і чинити тиск на міжнародне співтовариство, щоб воно наклало санкції на Україну за таку поведінку», – припускають аналітики.
У Greenpeace Німеччини вважають, що російські звинувачення є «збройною дезінформацією», покликаною відвернути увагу від зростаючої загрози для ЗАЕС з боку Росії.
«Очевидно, що російський уряд і МАГАТЕ повинні розкрити набагато більше інформації, перш ніж можна буде зробити остаточний висновок. Але попередній аналіз доказів, проведений McKenzies, вказує на фейкові атаки, здійснені на території, яка контролюється «Росатомом» і російськими збройними силами», – вважає Шон Берні, фахівець з ядерної енергетики Greenpeace Німеччини.
Увечері 7 квітня Міжнародне агентство ООН з ядерної енергії (МАГАТЕ) повідомило, що атаки дронів завдали шкоди конструкціям одного з шести реакторів АЕС. Російська сторона стверджує, що ЗАЕС атакували українські дрони. У Головному управлінні розвідки Міноборони України заперечують причетність Києва до атаки на станцію.
Запорізька АЕС – найбільша атомна електростанція Європи.Російські війська окупували місто Енергодар і розташовану поблизу нього Запорізьку АЕС на початку березня 2022 року. У вересні 2023 року президент «Енергоатому» повідомив, що на станції залишаються працювати 822 українських атомників. Україна неодноразово звинувачувала російських окупантів у викраденнях і катуваннях персоналу станції.
Територія станції періодично зазнає обстрілів, в яких Україна і Росія звинувачують одна одну. Українська влада також заявляла, що російська армія використовувала ЗАЕС для зберігання військової техніки і дислокації своїх військовослужбовців.
«Фантастична ефективність»: секретар РНБО назвав мету атак по російських НПЗ
Удари безпілотників «глибоко всередині» Росії, по нафтопереробних заводах, є «ключовою частиною» стратегії зупинити наміри президента Володимира Путіна наступати, заявив в інтерв’ю The Economist секретар Ради нацбезпеки і оборони Олександр Литвиненко.
«По-перше, це (атаки дронами вглиб Росії – ред.) обмежує його (Путіна – ред.) простір для маневру, а по-друге, це допомагає переконати російське суспільство та еліти, що продовжувати війну дорожче, ніж її припинити. Один удар по аеродрому може пошкодити сім, десять, 15 літаків. Кожен із них коштує понад 30 мільйонів доларів. Ми можемо провести операцію менш ніж за 2 мільйони доларів. Це фантастична економічна ефективність», – вважає Литвиненко.
За словами секретаря РНБО, «його думка про те, що російська еліта одного разу може повернутися проти свого лідера президента РФ Володимира Путіна, є цілком реалістичною».
Також Литвиненко звернув увагу на те, що «Путін досі не відступив від своїх максималістських цілей знищити українську державу і перетворити її на буферну зону».
«Важливо розуміти, що путінізм ще не завершив свою еволюцію. Може бути ще гірше. Якщо Захід не припинить це, то пізніше він заплатить ще більшу ціну, і до того ж власним життям. Допомога Україні – це не благодійність. Росіяни не переймаються своїми втратами, і це ще більше ускладнює ситуацію», – додав секретар РНБО.
Впродовж останніх місяців почастішали атаки безпілотників на нафтопереробні заводи Росії. Київ підтвердив причетність до частини з них. Ці удари, ймовірно, є частиною спроби зменшити постачання палива російським військовим, а також могли б скоротити доходи від експорту, які Москва використовує для фінансування війни.
Наприкінці березня стало відомо, що внаслідок атак на НПЗ у Росії виробництво бензину до кінця березня скоротилося за річними показниками на 14%, а дизельного палива – на сім відсотків.
Усього з початку року було атаковано 15 НПЗ у 10 регіонах Росії. Їхня загальна переробна потужність – 192 мільйони тонн нафти на рік, порахувало видання The Insider.
За даними розвідки Британії, станом на 23 березня Росія втратила щонайменше 10% потужностей своєї нафтопереробної галузі через повітряні удари безпілотників. Лондон вважає, що ці удари спричиняють фінансові втрати для Росії, впливаючи на її внутрішній паливний ринок.