Україна і Норвегія підпишуть угоду про безпекові гарантії «за найближчої нагоди» – ОП
Україна і Норвегія підпишуть угоду про безпекові гарантії «за найближчої нагоди», повідомила пресслужба президента України за підсумками зустрічі Володимира Зеленського з міністром закордонних справ Норвегії Еспеном Бартом Ейдом, який перебуває з візитом в Україні.
«Співрозмовники відзначили успішне завершення двосторонніх переговорів щодо укладення угоди про безпекові гарантії. Домовилися, що лідери двох держав підпишуть цей стратегічний документ за найближчої нагоди», – йдеться в повідомленні.
Крім того, за даними пресслужби українського президента, сторони обговорили ситуацію у сфері протиповітряної і протиракетної оборони України, «обмінялися думками щодо можливих напрямів розширення допомоги з боку Норвегії в цьому питанні».
Зеленський також подякував норвезькій стороні за військову й гуманітарну допомогу на суму близько 7,1 мільярда доларів, яку Україна отримує в межах багаторічної програми імені Нансена на 2023–2027 роки.
«Розраховуємо на підтримку уряду Норвегії і Стортингу в ухваленні рішення щодо значного розширення обсягу допомоги Україні в межах цієї програми», – зауважив президент.
Лідери України і Норвегії у жовтні 2023 року домовилися почати переговори про угоду щодо гарантій безпеки.
Україна вже підписала безпекові угоди з низкою держав, зокрема, Німеччиною, Великою Британією, Францією, Данією, Канадою, Італією. Це – двосторонні угоди в межах декларації про підтримку України, ухваленої у Вільнюсі в липні 2023 року країнами «Групи семи».
Закрити небо над Україною як над Ізраїлем: чи реально?
- Атака Ірану по Ізраїлю була «менш успішною», ніж нещодавні удари РФ по Україні, пишуть аналітики Інституту вивчення війни. На їхню думку, успіх Ізраїлю у захисті від масованих іранських ракетних ударів лише підкреслює вразливість України перед російськими ударами. За даними ізраїльської армії, загалом під час атаки Іран випустив 170 безпілотників, понад 30 крилатих ракет і понад 120 балістичних ракет в напрямку Ізраїлю. Утім, майже половина іранських ракет не запустились або впали, повідомляє американський телеканал Fox News з посиланням на джерело. Чи реально захистити небо над Україною так, як над Ізраїлем?
- Чи посилять США допомогу для України через події в Ізраїлі? Президент США Джо Байден закликав Конгрес терміново схвалити допомогу Україні та Ізраїлю. Спікер Палати представників Конгресу США Джонсон анонсував, що вже на тижні може поставити на голосування надання військової допомоги Ізраїлю. Чи є зв'язок між атакою на Ізраїль і допомогою для України?
- За інформацією джерел американського видання Axios у Білому домі, Байден попередив Нетаньягу, що не підтримає удар Ізраїлю у відповідь на дії Ірану. Як може відповісти Ізраїль на атаку? І чи відповідатиме? Що далі?
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
«Прояв ворожих ІПСО»: у СБУ спростували інформацію про «оскарження» заочного арешту Малюка у Росії
Служба безпеки України та її очільник Василь Малюк не зверталися до жодних адвокатів для оскарження рішень російських судів, повідомили Радіо Свобода у пресслужбі СБУ.
«Служба безпеки України закликає ЗМІ сприймати будь-які заяви російської влади та судів РФ з приводу заочного арешту голови СБУ Василя Малюка та нібито оскарження від його імені «вироку» в одному з московських судів виключно як прояв ворожих ІПСО», – йдеться у коментарі відомства.
Служба безпеки уточнила, що діє виключно в рамках норм національного і міжнародного законодавства.
Раніше, 15 квітня, російські медіа поширили інформацію, що захист голови Служби безпеки України Василя Малюка нібито оскаржив у Басманному суді російської столиці Москви рішення про його заочний арешт. В повідомленнях йшлося, що до російського суду надійшла апеляційна скарга.
26 березня Басманний суд задовольнив клопотання слідства та заочно заарештував голову СБУ Василя Малюка у справі про тероризм. Малюк заочно звинувачується за статтею про теракт (ч. 3 ст. 205 КК РФ). «Ідеться, за попередніми даними, про організацію вибуху вантажівки на Кримському (Керченському – ред.) мосту в 2022 році».
Сам Малюк, коментуючи це рішення, зазначив, що воно не заслуговує на жодну увагу: «Мене, як і всіх українців, цікавить лише один суд – на їх господарем Путлєром. Робимо все, від нас залежне, аби побачити цього військового злочинця на лаві суду Гааги якомога скоріше».
Прем’єр Греції каже, що обстріл Росією Одеси під час візиту делегації «не був випадковим»
Обстріл російськими військами Одеси під час візиту 6 березня грецької делегації на чолі з прем’єр-міністром країни Кіріакосом Міцотакісом «не був випадковим», повідомив голова грецького уряду Міцотакіс в інтерв’ю Rzeczpospolita.
Відповідаючи на запитання, чи ракетний обстріл росіянами Одеси, коли ракети впали на відстані 500-800 метрів від грецької делегації, був «свідомою атакою» на главу уряду країни ЄС і НАТО, Міцотакіс зазначив, що «це доволі далекосяжні висновки».
«Але я не думаю, що це випадковість. Це була акція залякування. Але я дуже чітко сказав, що нас не залякають», – підкреслив Міцотакіс.
Він додав, що «позиція Греції не зміниться: Афіни як допомагали Києву, так і робитимуть це надалі».
Грецький прем’єр підкреслив, що Афіни «не готові» передавати Україні винищувачі F-16. Він зауважив, що «інформація про це, яка раніше з’явилася у ЗМІ, не була правдивою».
Водночас він зазначив, що Афіни продовжують надавати різного роду військову допомогу Україні, зокрема, передали Києву «значну кількість снарядів калібру 155 мм».
Раніше, 6 березня, грецьке видання Protothema повідомило з посиланням на свої джерела, що кортеж президента Зеленського та грецька делегація перебували в Одесі на момент російського обстрілу.
Зеленський згодом сказав, що він був досить близько, щоб бачити і чути удар.
«Ми бачили сьогодні цей удар. Ви бачите, з ким ми маємо справу, їм все одно, куди бити», – сказав він в Одесі.
Голова уряду Греції, в свою чергу, зазначив, що під час вибуху він перебував разом із президентом України в Одеському порту.
Згодом речник Військово-морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук у коментарі «Українській правді» уточнив: «6 березня ворог завдав удару по портовій інфраструктурі міста. Є загиблі в кількості пʼять осіб».
Генштаб: за добу ЗСУ відбили 27 атак військ РФ на Бахмутському напрямку
Протягом доби на фронті відбулося 87 бойових зіткнень, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України увечері 15 квітня.
Найбільше атак військ РФ зафіксовано на Бахмутському та Новопавлівському напрямках.
«На Бахмутському напрямку нашими воїнами відбито 27 атак в районах населених пунктів Білогорівка Луганської області; Верхньокам’янське, Спірне, Новий, Іванівське, Кліщіївка, Андріївка Донецької області, де ворог намагався покращити тактичне положення», – йдеться у зведенні.
За даними штабу, на Новопавлівському напрямку Сили оборони продовжують стримувати російські війська в районах населених пунктів Красногорівка, Новомихайлівка, Побєда, Водяне та Урожайне Донецької області.
«На Авдіївському напрямку нашими захисниками відбито 12 атак в районах населених пунктів Новобахмутівка, Бердичі, Семенівка, Уманське та Первомайське Донецької області», – інформують військові.
Також у Генштабі розповіли, що армія Росії п’ять разів атакувала позиції ЗСУ на Оріхівському напрямку та чотири – на Херсонському напрямку.
На Куп’янському напрямку РФ не проводила наступальних дій.
Раніше міністр оборони Рустем Умєров повідомив, що ситуація на східному напрямку напружена, а російські сили зосередились для прориву західніше Бахмута.
Президент Володимир Зеленський у вечірньому зверненні 14 квітня повідомив, що ситуація на фронті, яка «завжди складна» під час гарячої війни, важчає цими днями – «особливо на донецьких напрямках».
У МОН пояснили, чи можуть студенти приватних вишів виїжджати за кордон
На початку квітня уряд дозволив студентам-чоловікам, які навчаються в державних і комунальних вишах, виїжджати за кордон «для участі у програмах академічної мобільності».
У Міністерстві освіти та науки України у відповіді на запит hromadske відповіли, чому студентам приватних вишів не можна виїхати за кордон. У відомстві пояснили це нормами «Порядку реалізації права на академічну мобільність», передбаченими постановою Кабінету міністрів України №579.
Відповідно до схвалених норм, кажуть у МОН, освітні заклади, які беруть участь у програмах академічної мобільності, отримують фінансування для покриття своїх витрат із державного чи місцевого бюджетів.
«Зміни, внесені до Правил перетинання державного кордону, стосуються цієї категорії студентів, оскільки саме в такому разі, відповідно до законодавства, державні та комунальні заклади вищої освіти зможуть безоплатно забезпечити учасників академічної мобільності необхідними послугами», – зазначає відомство.
Відомство також наголосило, що «в Україні досі функціонують приватні заклади вищої освіти, яким призупинили ліцензії».
«Якби зміна до постанови стосувалася студентів таких закладів освіти, це могло б створити ризик для незаконного витоку за кордон задля уникнення мобілізації», – зазначили в МОН.
Раніше, 2 квітня, уряд ухвалив постанову, за якою студенти-чоловіки зможуть перетинати кордон під час воєнного стану за умов, якщо вони:
- віком від 18 до 22 років, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації;
- навчаються на денній формі в закладах вищої освіти України державної або комунальної форм власності й здобувають ступінь вищої освіти бакалавра (магістра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямування);
- є учасниками освітньої академічної мобільності;
- їдуть на навчання до іноземних закладів освіти строком на 1 семестр.
Після початку російського повномасштабного вторгнення в Україну 24 лютого було запроваджено воєнний стан і оголошено загальну мобілізацію. Більшості чоловіків віком від 18 до 60 років заборонено виїжджати за кордон.
«Українська бронетехніка» – одна з найбільших приватних компаній-виробників зброї в Україні. Її підприємства виготовляють артилерійські снаряди, міни та міномети, бронемашини, а також компанія бере участь у проєкті української САУ «Богдана». Про збільшення виробництва та проблеми розвитку оборонно-промислового комплексу під час війни – Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) поговорили з директором «Української бронетехніки» Владиславом Бельбасом.
Повністю вберегти від російських ударів деякі об’єкти інфраструктури може тільки достатньо ефективна система протиповітряної оборони. Саме рішучі дії союзників в Ізраїлі не допустили втрати інфраструктури країни, написав президент України Володимир Зеленський за підсумками засідання Ставки верховного головнокомандувача 15 квітня.
За словами Зеленського, партнери можуть обʼєднатися також і для захисту України.
«Захистивши Ізраїль, вільний світ продемонстрував, що саме таке єднання не лише можливе, а й на сто відсотків ефективне. Рішучі дії союзників не допустили успіху терору та втрати інфраструктури й змусили агресора охолонути. Те саме можливе й у захисті від терору України, яка, як і Ізраїль, не є членом НАТО. І для цього не потрібна активація п’ятої статті, достатньо лише політичної волі», – написав президент.
Він також розповів, що на Ставці йшла мова стосовно ситуації на фронті та стану енергосистеми.
«Заслухав доповіді представників енергетичної галузі – Міненерго, «Енергоатому», «Укренерго», «Нафтогазу» – щодо зусиль, яких вони докладають для захисту систем, відновлення пошкодженої генерації, перепідключення споживачів. Також була доповідь віцепрем’єра Олександра Кубракова щодо захисту критичної інфраструктури, особливо у прифронтових та прикордонних регіонах», – зауважив Зеленський.
Раніше міністр закордонних справ Великої Британії Девід Камерон пояснив, що британські війська не допомагають відбивати російські повітряні атаки оскільки країна уникає ескалації у Європі.
Камерон уточнив, що в контексті підтримки Ізраїлю Велика Британія допомагає США у рамках Op Shader – це кодова назва участі Великої Британії у війні проти «ІДІЛ» – «вони використовують наші літаки, якщо можуть, для збиття ракет і дронів». Водночас він зазначив, що Україна потребує передусім наземних систем протиповітряної оборони.
Армія оборони Ізраїлю повідомила, що 99% всіх ракет і безпілотників, запущених Іраном, – загалом понад 300 – були збиті, причому більша частина – поза територією Ізраїлю. В обороні брали участь сили ППО, у тому числі системи «Залізний купол» та «Праща Давида», а також винищувачі армії Ізраїлю та військові кораблі США та Великої Британії.
До оборони приєдналися і збройні сили Йорданії, через повітряний простір якої ракети та дрони летіли на Ізраїль. Ізраїль заявив про те, що незначні збитки були завдані одній військовій базі в пустелі Негєв. Жертв немає, кілька людей постраждали.
Іран заявив, що вразив усі намічені військові цілі в Ізраїлі. Підтверджень цим повідомленням немає, і багато коментаторів зазначають, що відбиття масованого удару стало успіхом ППО Ізраїлю та його союзників.
Шмигаль зустрівся з очільницею МЗС Ісландії: йшлося про інтеграцію України в ЄС та НАТО
У понеділок, 15 квітня, прем’єр-міністр України Денис Шмигаль провів зустріч із міністеркою закордонних справ Ісландії Тордіс Гильфадоттір.
«Дорогою на Spring Meetings МВФ і Світового банку провів зустріч із Міністеркою закордонних справ Ісландії Тордіс Гильфадоттір. Подякував за допомогу у створенні Міжнародного реєстру збитків під час саміту Ради Європи в Рейк’явіку. Продовжуємо працювати над міжнародним фондом та комісією, аби спрямувати конфісковані російські активи на потреби України», – написав Шмигаль у фейсбуці.
Крім того, сторони обговорили інтеграцію України в ЄС і НАТО. Шмигаль зазначив, що «Україна цінує допомогу Ісландії в цьому напрямку».
«Також подякував за військову підтримку, зокрема долучення до чеської ініціативи із закупівлі артилерійських боєприпасів. Наголосив на важливості посилення ППО України, аби захистити людей та критичну інфраструктуру», – написав урядовець.
Зокрема, сторони обговорили реалізацію формули миру президента України Володимира Зеленського.
Раніше стало відомо, що уряд Ісландії виділить майже 2 мільйони євро на чеську ініціативу щодо закупівлі снарядів для України.
На Харківщині у полі підірвався трактор, водія поранено – ДСНС
Поблизу села Явірське у Балаклійській громаді Харківської області трактор під час польових робіт підірвався на вибухонебезпечному предметі, повідомляє 15 квітня Державна служба з надзвичайних ситуацій.
«Внаслідок детонації вибухівки трактор пошкоджено. Механізатор отримав легкі поранення», – вказано у повідомленні.
Рятувальники зазначили, що встановлюють тип вибухового пристрою.
Лише вчора поліція повідомляла, що у полі на Херсонщині трактор наїхав на міну. Внаслідок вибуху 56-річний водій зазнав поранення.
Раніше міністр внутрішніх справ Ігор Клименко заявляв, що Україні знадобиться більш ніж десять років, щоб розмінувати сільськогосподарські угіддя країни. За його словами, близько 30% території України заміновано.
Російські військові обстріляли село на Сумщині, пошкоджено 14 осель – влада
Російські війська 15 квітня обстріляли село Угроїди Сумської області, пошкоджені 14 осель, розповів староста села Віталій Кириченко у коментарі Суспільному.
«Вибиті вікна у будинках цивільних мешканців. Це 12 квартир і дві хати. Слава Богу, немає поранених та загиблих. З літака були скинуті КАБи на село», – сказав староста.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Станом на 21 лютого в ООН верифікувала, що внаслідок майже дворічного повномасштабного вторгнення Росії в Україну загинули 10 582 людей, ще 19 875 поранені. В організації припускають, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою.
Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Уряд Нідерландів обіцяє ще 4,4 мільярда євро допомоги для України
Уряд Нідерландів ухвалив рішення виділити Україні додаткові 4,4 мільярда євро на військову та гуманітарну підтримку на період 2024-2026 років, йдеться на сайті уряду 15 квітня.
Крім цього, передбачено кошти для зміцнення власної оборони. Міністерство оборони Нідерландів може отримуватиме додаткові 500 мільйонів євро з 2028 року на посилення ППО і закупівлю боєприпасів.
Ці пропозиції уряд країни передав до Палати представників Нідерландів.
Раніше, 12 квітня, Нідерланди виділили мільярд євро на військову допомогу Україні. Ще 400 мільйон євро будуть спрямовані на відновлення країни, повідомив прем’єр-міністр Марк Рютте.
У березні Рютте заявляв, що Нідерланди виділять додаткові 2 мільярди євро фінансування на військову підтримку України.
Конгресмени закликали «негайно» внести на розгляд пакет із допомогою Ізраїлю й Україні – лист
Понад 90 конгресменів Палати представників США, які представляють обидві партії, звернулися з відкритим закликом до спікера Майка Джонсона «негайно внести на розгляд ухвалений Сенатом законопроєкт із допомогою Ізраїлю, а також Україні», відповідний текст листа оприлюднив на своїй офіційній сторінці один із підписантів, конгресмен Джош Готтгеймер.
«Цими вихідними іранський режим запустив сотні безпілотників, крилатих і балістичних ракет безпосередньо по нашому ключовому демократичному союзнику на Близькому Сході – Ізраїлю. Час має велике значення, і ми повинні забезпечити доставку необхідної допомоги Ізраїлю та іншим нашим демократичним союзникам, перед якими постали загрози з боку наших противників по всьому світу», – наголошується в документі, підписаному 91 конгресменом.
У цьому контексті в листі міститься заклик до спікера «внести пакет із додатковим фінансуванням, ухвалений Сенатом, на розгляд для негайного голосування», після повернення до роботи в понеділок, 15 квітня.
Законодавці підкреслюють, що «цей законопроєкт отримав переважну двопартійну підтримку 70 зі 100 голосів у Сенаті, і якщо він буде внесений до нижньої палати в понеділок, то може надійти на підпис президенту ввечері того ж дня».
Спікер Палати представників раніше заявляв, що палата цього тижня обговорить допомогу як Ізраїлю, так і Україні, проте натякав на те, що «буде представлений видозмінений варіант законопроєкту». Кілька правих республіканців раніше погрожували, що можуть ініціювати відставку Джонсона, якщо той винесе на голосування версію, яка їх не влаштовує.
Влада України закликає Конгрес якнайшвидше ухвалити законопроєкт про допомогу, вказуючи на термінову необхідність посилити ППО і на те, що без постачання озброєння зі США перевага Росії у вогневій могутності може стати критичною.
Обстріл села Лук’янці на Харківщині: влада каже про 2 загиблих і 4 травмованих
Внаслідок удару сил РФ по селу Лук’янці на Харківщині, четверо цивільних зазнали травм, повідомив голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«Чотири цивільні людини зазнали травм внаслідок російського обстрілу: дві жінки віком 63 та 66 та двоє чоловіків 38 та 65 років. Усі постраждалі госпіталізовані до медичного закладу з вибуховими травмами та осколковими пораненнями» – каже місцевий чиновник.
Крім того, за словами Синєгубова, «двоє чоловіків 63 та 65 років загинули на місці».
Вдень, 15 квітня, сили РФ завдали авіаудару по селу Лук’янці на Харківщині. Спочатку було відомо про двох загиблих.
«Сьогодні (15 квітня – ред.) о другій годині дня російські війська здійснили обстріл керованою авіабомбою с. Лук'янці Липецької громади Харківського району. Двоє людей загинули, кількість поранених встановлюється. Усі цивільні. Влучання було в заклад освіти», – каже місцевий чиновник.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Станом на 21 лютого в ООН верифікувала, що внаслідок майже дворічного повномасштабного вторгнення Росії в Україну загинули 10 582 людей, ще 19 875 поранені. В організації припускають, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою.
Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Із в’язниці на фронт: які засуджені хочуть захищати Україну та хто з них зможе це зробити? Ексклюзив
За ґратами в Україні нині – майже 46 тисяч громадян. Із них 26 тисяч визнані винними у різноманітних злочинах, тобто засуджені. Інші – 20 тисяч – лише очікують вироків у слідчих ізоляторах, тобто ув’язнені. Також є щонайменше 50 тисяч українців, які вже відбули покарання і вийшли на волю, проте, з огляду на законодавство, були виключені з військового обліку – стали «невидимими» для ТЦК.
Ця статистика – ключ до розуміння мобілізаційного потенціалу, який не використовує українська держава, кажуть у Міністерстві юстиції. І урядовці та народні депутати хочуть це виправити.
- Та скільки насправді людей готові змінити камеру на окоп?
- Якщо з-за ґрат таки можна буде піти до війська, то за яких умов і в який підрозділ?
- Хто набиратиме та контролюватиме арештантів?
- Та чому дехто з них насправді й зараз може йти воювати, але цього не робить?
Ексклюзивний матеріал Радіо Свобода.
Камерон розповів, чому Британія не збиватиме ракети і дрони РФ над Україною
Велика Британія уникає ескалації у Європі – так міністр закордонних справ королівства Девід Камерон пояснив те, що британські війська не допомагають відбивати російські повітряні атаки. Про це він розповів в ефірі каналу LBC 15 квітня.
«Якщо ви хочете уникнути відкритої ескалації у вигляді ширшої європейської війни, я думаю, одна річ, якої варто уникати – прямий контакт військ НАТО із військами Росії. Це була б небезпека ескалації», – заявив він.
Дипломат висловився за фінансову, дипломатичну й передусім військову підтримку України союзниками, водночас повторив, що пряме зіткнення сил Альянсу із російськими «було б небезпечною ескалацією».
Ведучий повторно спитав, чому в такому разі британські війська не можуть збивати російські безпілотні літальні апарати над Україною, «чк це робиться для Ізраїлю».
Камерон уточнив, що в контексті підтримки Ізраїлю Велика Британія допомагає США у рамках Op Shader – це кодова назва участі Великої Британії у війні проти «ІДІЛ» – «вони використовують наші літаки, якщо можуть, для збиття ракет і дронів». Водночас він зазначив, що Україна потребує передусім наземних систем протиповітряної оборони.
«Україна наразі потребує не західних літаків у своєму небі – чого вони відчайдушно потребують і що ми маємо надати – це більше систем ППО. Зокрема, їм потрібні Patriot. У Британії їх немає, вони є в інших західних країнах і у американців», – сказав голова британського МЗС.
Напередодні президент Володимир Зеленський, коментуючи участь західних союзників у відбитті повітряної атаки на Ізраїль, закликав «не заплющувати очі» на російські повітряні атаки на регіони України.
Читайте також: Зеленський: працюємо з Німеччиною над додатковою системою IRIS-T
Німеччина 13 квітня оголосила про термінову передачу Україні одного зенітно-ракетного комплексу Patriot. Це вже третій Patriot від Німеччини.
Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) вважають, що нестача систем протиповітряної оборони в Україні призводить до «повільних, але постійних успіхів» російських сил на фронті. ISW пише, що російські удари змусили Україну ухвалити важкі рішення між забезпеченням протиповітряної оборони великих населених пунктів у тилу й активних районів на лінії фронту, і Росія, схоже, використовує деградовану парасольку протиповітряної оборони України, намагаючись зруйнувати енергетичну мережу України і стримати її оборонно-промисловий потенціал.
Росія упродовж останніх тижнів активізувала удари по українській енергетичній інфраструктурі. За даними Міненерго, зранку 11 квітня сили РФ атакували об’єкти генерації і системи передачі у Харківській, Запорізькій, Львівській, Київській областях. Серед іншого, внаслідок російської атаки повністю зруйнована Трипільська ТЕС, яка розташована за 20 кілометрів від Києва, повідомила компанія «Центренерго».
Норвегія передасть Україні літаки F-16 із «найновішим озброєнням» – очільник МЗС
Норвегія разом з данськими й нідерландськими партнерами готується передати Україні винищувачі F-16 «з більш дальніми ударними можливостями» і найновішим озброєнням. Про це розповів міністр закордонних справ Норвегії Еспен Барт Ейде на брифінгу зі своїм українським колегою Дмитром Кулебою в Києві 15 квітня.
«Ми будемо передавати норвезькі F-16, які оновлені, які в хорошій формі. Разом із данськими та нідерландськими колегами проводиться підготовка українських пілотів. Можливо, там будуть навіть більш дальні ударні можливості, які дуже зараз важливі для України», – сказав міністр.
Водночас, відповідаючи на запитання журналістів щодо кількості та стану винищувачів, дипломат лише уточнив, що йдеться про «значну кількість».
«Коли ви питаєте скільки буде від Норвегії, не можу вам сказати точну кількість, бо там в тому числі й літаки, які вже оновлені, в кращій бойовій формі та деякі фюзеляжі, які можна використовувати для ремонту в тому числі. Буду тут обережним – не скажу точну кількість», – відповів міністр закордонних справ Норвегії.
За його словами, найважливішим у цьому питанні є стан озброєння, яким буде оснащений літак, тому літаки, які будуть у льотній здатності, будуть із «найновішим озброєнням», розповів Ейде.
Також очільник МЗС не назвав терміни поставки винищувачів до України.
Раніше, 1 березня, прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте і президент України Володимир Зеленський домовилися про прискорення процесу постачання в Україну винищувачів F-16. Рютте обіцяв попрацювати над цим разом із Норвегією, Бельгією та іншими країнами, що входять до коаліції F-16. Тоді Зеленський зауважив, що Україна очікує першу частину цих літаків в цьому році.
За даними видання The New York Times, Україна може отримати до липня лише шість із приблизно 45 винищувачів F-16, обіцяних західними країнами. Очікується, що до літа цього року будуть готові 12 льотчиків – це менше, ніж повна ескадрилья. Наступна партія із восьми українських льотчиків має прибути до Данії наприкінці літа, проте неясно, коли вони розпочнуть навчання в Румунії, наголошував NYT.
Міністерство оборони Данії повідомляло, що країна передасть Україні винищувачі F-16 цього літа. У відомстві зауважили, що встановити чіткий графік передачі винищувачів F-16 важко, тому що «є кілька умов, які повинні бути виконані для того, щоб Україна могла використовувати надані літаки».
Влада України неодноразово заявляла, що поява західних винищувачів в Україні може змінити ситуацію на полі бою, адже Росія має «повну перевагу в небі» на окупованих територіях.
Зеленський призначив нового заступника Єрмака
Глава держави Володимир Зеленський призначив нового заступника голови Офісу президента, йдеться у відповідному указі, опублікованому на сайті голови держави 15 квітня.
«Призначити Точицького Миколу Станіславовича заступником керівника Офісу президента України», – зазначено у документі.
Точицький раніше обіймав посаду заступника голови Міністерства закордонних справ України.
12 квітня Кабінет міністрів України призначив Андрія Сибігу на посаду першого заступника міністра закордонних справ.
До цього призначення Сибіга був заступником голови Офісу президента України Андрія Єрмака, також він тривалий час працював у МЗС на різних посадах, зокрема, з 2016 по 2021 рік був послом України в Туреччині.
У Міноборони розповіли, коли Канада розпочне передачу дронів SkyRanger
Влітку Канада розпочне передачу Україні 450 багатоцільових безпілотних літальних апаратів SkyRanger, повідомляє Міністерство оборони.
За даними відомства, на позачерговому засіданні керівної групи «коаліції дронів» Україна проінформувала партнерів «про ситуацію на полі бою та нагальні потреби для відбиття атак ворога». Було вирішено, що Канада влітку розпочне передачу 450 багатоцільових БпАК SkyRanger.
Водночас, за даними Міноборони, «Литва виділить 3 мільйони євро на виробництво FPV-дронів для України. Нідерланди підтвердили наміри контрактування партії дронів Heidrun RQ-35 на 200 мільйонів євро у співпраці з Данією та Німеччиною. Німеччина передасть розвідувальні дрони VECTOR 211».
«Ситуація на фронті змінюється щодня, ворог продовжує атакувати цивільні об’єкти, особливо енергетичну інфраструктуру. Ми потребуємо інструментів для асиметричної відповіді. Час для обговорення рішень спливає, нам це потрібно вже зараз», – заявила заступниця міністра оборони України Катерина Черногоренко.
Міністр оборони Латвії Андріс Спрудс закликав присутніх «щодня пам’ятати, що війна продовжується, тож час усім учасникам долучитися до підтримки ініціативи, яка набирає обертів й очікує на приєднання нових країн».
Як зауважили в Міноборони, «Коаліція дронів» офіційно стартувала в межах роботи Контактної групи з питань оборони України. Співлідерами коаліції є Велика Британія і Латвія. Також до коаліції доєднались Данія, Естонія, Литва, Канада, Нідерланди, Німеччина та Швеція.
У середині лютого, за результатами засідання Ради Україна – НАТО, стало відомо, що група країн-членів НАТО, що обʼєдналася в «коаліцію дронів», поставить Україні мільйон безпілотників, а в Польщі буде створений новий Спільний навчальний та аналітичний центр НАТО, де будуть готувати і українські, і натівські війська.
Міжнародну коаліцію з постачання Україні безпілотних літальних апаратів очолили Велика Британія і Латвія.
6 лютого президент України Володимир Зеленський підписав указ про створення Сил безпілотних систем як окремого роду військ. Як зазначено в тексті указу, новий рід військ створений «із метою нарощування спроможностей Збройних сил України щодо використання безпілотних і роботизованих повітряних, морських і наземних систем».
56-річна Тетяна Геєнко – з Плодородного, що за 35 кілометрів від Мелітополя на Запоріжжі. Зараз її село захоплене російськими військами, жінка прожила понад пів року в окупації й ледь не поплатилася життям за проукраїнську позицію. До повномасштабної війни Тетяна була депутаткою сільради, працювала бібліотекаркою та завідувачкою музею, зібрала колекцію старовинних вишитих рушників, пропагувала українські традиції серед місцевих.
Яким було її життя до війни та під час окупації, що не дає впасти духом зараз, в евакуації, Тетяна розповіла проєкту Радіо Свобода «Ти як?».