Сили оборони України зможуть «найближчими місяцям» стабілізувати лінію фронту та розпочати «обмежені контрнаступальні операції» наприкінці 2024-го або на початку 2025 року, йдеться у звіті ISW.
За словами аналітиків, «російські війська, як і раніше, потерпають від широко поширених тактичних невдач, і українські сили все ще зможуть використовувати ці невдачі, поки російське військове командування продовжує роботу над внесенням адаптивних змін на тактичному рівні».
«Україна найближчими тижнями зможе нейтралізувати багато матеріальних обмежень, з якими вона зараз стикається, і найближчими місяцями вживатиме заходів, щоб вирішити виклики, пов’язані з живою силою. Росія продовжуватиме використовувати свої переваги, у той час, як українські можливості покращуватимуться», – йдеться у повідомленні.
Також зазначається, що «добре забезпечені українські сили зможуть запобігти оперативному значному просуванню Росії під час її очікуваного наступу влітку».
«Російські сили намагатимуться використовувати свої певні переваги, щоб створити значну загрозу для України цього літа», – заявили в ISW.
Росія втратила за добу ще понад тисячу військових і 11 танків – нові дані Генштабу ЗСУ
Росія у війні проти України втратила близько 466 150 своїх військових, зокрема 1 096 осіб – за останню добу – свідчать дані українського Генштабу станом на ранок 28 квітня.
Генштаб також оновив дані про загальні втрати російської техніки:
- танків – 7279 (+11 одиниць за минулу добу)
- бойових броньованих машин – 13991 (+20)
- артилерійських систем – 11948 (+43)
- РСЗВ – 1050 (+1)
- засобів ППО – 776 (+1)
- літаків – 348
- вертольотів – 325
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 9507 (+22)
- крилатих ракет – 2124
- кораблів/катерів – 26
- підводних човнів – 1
- автомобільної техніки та автоцистерн – 16 065 (+46)
- спеціальної техніки – 1971 (+3)
Росія і Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти. Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.
Міністр оборони США Ллойд Остін 19 березня заявив, що щонайменше 315 тисяч російських військовослужбовців були вбиті або поранені з моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
24 лютого розвідка Великої Британії заявила, що вбитими й пораненими Росія, ймовірно, втратила приблизно 350 тисяч військових. Такі втрати –350 тисяч – навів і генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ.
Американський Інститут вивчення війни у своєму нещодавньому звіті зауважив, що армія Росії нарощує війська в обсягах, співмірних із її втратами в Україні останніми місяцями.
Сили РФ атакували Миколаїв, пошкоджений об’єкт теплогенеруючої інфраструктури – влада
Зранку 28 квітня російські військові атакували Миколаїв безпілотниками типу «Shahed-131/136», йдеться у повідомленні обласної державної адміністрації у фейсбуці.
«...сильно пошкоджено будівлю готелю, відбулась пожежа, яка була оперативно ліквідована. В іншому готелі поруч вибито вікна, пошкоджено автомобілі. Крім того, пошкоджено об’єкт теплогенеруючої інфраструктури. Наслідки уточнюються. Постраждалих немає», – кажуть у пресслужбі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні верифікували дані про загибель в Україні 10 810 цивільних людей, поранення 20 556 – від початку повномасштабного вторгнення РФ. В організації припускають, що кількість жертв серед цивільних осіб є набагато вищою.
ЗСУ: вночі сили ППО знищили 5 російських дронів
У ніч проти 28 квітня сили РФ атакували Україну чотирма ударними БпЛА типу «Shahed-131/136» із мису Чауда (Крим), повідомив командувач Повітряних сил Микола Олещук.
Крім того, Росія запустила по Україні зенітну керовану ракету С-300 із Бєлгородської області та 5 безпілотників невстановленого типу із окупованої частини Херсонщини.
«У результаті бойової роботи зенітними ракетними підрозділами та розрахунками мобільних вогневих груп Повітряних Сил усі чотири «Шахеди» знищено на Київщині, Вінниччині, Хмельниччині та Кіровоградщині. Один безпілотник невстановленого типу знищено МВГ Сил оборони України на Миколаївщині», – йдеться у повідомленні.
Раніше місцева влада та військові повідомляли про збиття дрона «Орлан-10» над Дніпропетровською областю.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
На фронті за минулу добу відбулось 88 бойових зіткнень – Генштаб ЗСУ
На фронті за минулу добу відбулось 88 бойових зіткнень, йдеться у ранковому зведенні Генерального штабу Збройних сил України 28 квітня.
За даними ЗСУ, «ворог продовжує активні штурми в Донецькій області».
«На Куп’янському напрямку військовими відбито 13 атак у районах населених пунктів Кислівка, Берестове, Копанки Харківської області та Новоєгорівка і Стельмахівка на Луганщині. На Лиманському напрямку агресор 14 разів атакував у районах Невського, Серебрянського лісництва Луганської області й Тернів на Донеччині», – зазначається у ранковому зведенні.
Водночас на Бахмутському напрямку «наші воїни відбили 8 атак у районах населених пунктів Спірне, Виїмка, Іванівське, Кліщіївка та Новий Донецької області».
«На Авдіївському напрямку нашими захисниками відбито 35 атак біля населених пунктів Новокалинове, Керамік, Уманське та Нетайлове Донецької області», – наголосили у Генштабі ЗСУ.
За даними ЗСУ, протягом минулої доби авіація Сил оборони завдала ударів по 14 районах зосередження особового складу російських військових.
«Впродовж доби авіація Сил оборони завдала ударів по 16 районах зосередження особового складу противника. Підрозділами ракетних військ завдано ураження по 1 пункту управління та 2 радіолокаційних станціях ворога», – підсумували у Генштабі.
Данія планує посилити підтримку оборонної промисловості України – Умєров
Данські урядовці під час візиту до України підписали документ про посилення допомоги українській оборонній промисловості, заявив міністр оборони Рустем Умєров 27 квітня.
«Під час візиту в Україну делегації з Данії у складі міністра оборони Трольса Люнд Паульсена та очільника данського МЗС Ларса Люкке Расмуссена був підписаний Лист про наміри, який передбачає посилення фінансової допомоги нашої оборонної промисловості», – повідомив він у своїх соцмережах.
Міністр оборони вказав на те, що загальна сума військової допомоги від Данії перевищила 4 мільярди євро.
«На тлі зростаючої російської агресії ми не зупиняємося на досягнутому. Відтак обговорили з партнерами можливість залучення прямих інвестицій Данії в український оборонний сектор», – додав Умєров.
Міністерство оборони Данії підтвердило, що сторони підписали протокол про те, що фінансова допомога країни в майбутньому може полягати в інвестиціях в українську оборонну промисловість.
Також у відомстві заявили, що кілька данських та українських компаній уже ведуть діалог про співпрацю.
Днями уряд Данії спільно з партіями парламенту погодив збільшення військової підтримки України на додаткові 4,4 мільярда данських крон (590 мільйонів євро) у 2024 році.
Раніше стало відомо, що Данія стала першою країною, яка за свій кошт закупить озброєння та військову техніку для ЗСУ в українських виробників. Уряд Данії виділив 200 мільйонів данських крон (майже 300 млн євро) на інвестиції в українську оборонну промисловість. Гроші виділені на створення «значного» морського потенціалу, безпілотників і виробництво ракетних компонентів.
Шмигаль: уряд забезпечить прифронтові регіони децентралізованими джерелами електроенергії
Російська масована атака попередньої ночі призвела до нових втрат у енергосистемі, заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль увечері 27 квітня.
«Оперативно відновлюємо пошкоджене. Дякую енергетикам за важку працю. Домовилися про поставки з усіма країнами-партнерами, які мають аналогічне енергетичне обладнання. Ця допомога вже надходить», – повідомив він.
Шмигаль додав, що влада посилює захист енергетичних об’єктів засобами протиповітряної оборони та радіоелектронної боротьби. Втім, частина ракет і дронів все одно вражає цілі, тож голова уряду закликав споживати електроенергію відповідально.
«Крім того, профільні міністерства працюють над тим, щоб поставити у прифронтові регіони так звані децентралізовані джерела електроенергії: газові турбіни, когенераційні установки, модульні котельні. Децентралізація енергосистеми — один із найдієвіших способів зробити її менш вразливою для російських ракет і дронів», – додав він.
У ніч проти 27 квітня російські військові завдали «комбінованого удару» по Україні ракетами різних типів, розповів командувач Повітряних сил Микола Олещук. За його словами, сили ППО збили 21 з 34 ракет, які запустила РФ.
Міністр енергетики повідомив, що Росія масовано атакувала енергетичні об’єкти у Дніпропетровській, Івано-Франківській та Львівській областях. Є пошкодження обладнання, на одному з об’єктів був поранений начальник зміни.
Росія в березні здійснила низку ракетних атак по Україні, в тому числі, 22 березня – найбільш масштабну атаку на українську енергетику за останній час. Тоді РФ завдала удару по найбільшій ГЕС України – ДніпроГЕС у Запоріжжі. У компанії «Укргідроенерго» повідомили про серйозні пошкодження. Згодом цілями російських атак були Канівська та Дністровська ГЕС.
За даними Міненерго, 11 квітня сили РФ атакували об’єкти генерації і системи передачі у Харківській, Запорізькій, Львівській, Київській областях. Серед іншого, внаслідок російської атаки була повністю зруйнована Трипільська ТЕС, яка розташована за 20 кілометрів від Києва.
Лубінець звинуватив Міжнародну федерацію Червоного Хреста в «підіграванні російській агресії»
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець 27 квітня розкритикував Міжнародний фонд Червоного Хреста за реакцію на своє попереднє звернення щодо російської організації фонду.
Він нагадав, що звернувся до МФЧХ через заяви працівників російського Червоного хреста та зв’язок його очільника з російською «патріотичною організацією».
Зокрема, Лубінець вказав на те, що Міжнародний фонд Червоного Хреста заявляє: російська організація не має присутності в окупованих Донецькій, Луганській, Херсонській та Запорізькій областях, проте «жодного слова не сказано, що РЧХ діє на території Криму».
При цьому російський Червоний Хрест, додає омбудсмен, «вкрав у Криму майно Національного Товариства Червоного Хреста України», і українська організація вимагає засудження цих дій.
«Раніше медіа повідомляли, що РЧХ співпрацював з табором «Артек» в тимчасово окупованому Криму. А також йшлося про те, що на директора цього табору наклали санкції за причетність до депортації українських дітей. Водночас у висновках федерації наразі йдеться тільки про те, що «партнерство РЧХ з табором «Артек» вимагає серйозного перегляду». Ці слова виглядають жалюгідно: адже коли є факти – потрібна дія, а не розгляд ситуації з різних сторін», – заявив Лубінець.
Омбудсмен також зазначив, що, хоча керівник РЧХ нібито вже не причетний до політичних організацій у Росії, це не означає зміни його поглядів.
«Окрім того, на мою думку, федерації варто звернути увагу, що РЧХ збирав кошти для сімей мобілізованих і військовослужбовців РФ, а також – підтримував кампанії з мобілізації для війни в Україні», – додав він.
На думку уповноваженого з прав людини, реакція Федерації виглядає «як намагання врятувати ім’я та репутацію Російського Червоного Хреста, а також тільки показує безсилість і застарілість системи».
«Також цинічно виглядає заява запровадити курси для персоналу РЧХ з міжнародного гуманітарного права. Мабуть, для того, щоб вони краще приховували свої злочини». Тому вирішили «повчити» МГП. Водночас йдеться про те, що надалі група федерації, яка створена для перевірки дій РЧХ, протягом найближчих 4-х місяців надасть свої висновки. Такі дії вважаю з боку МФЧХ прямим підіграванням агресії РФ», – вважає Лубінець.
Водночас український омбудсмен повідомив, що нова очільниця МФЧХ Кейт Форбс готова провести з ним зустріч. Під час неї, за його словами, він планує порушити ці питання.
Дмитро Лубінець у березні звернувся до Міжнародної федерації Червоного Хреста і Червоного Півмісяця із вимогою розслідувати діяльність російського Червоного Хреста. Зокрема, йшлося про причетність РЧХ до військових зборів для дітей і зв’язки його президента з російською провладною організацією.
Днями МФЧХ оприлюднила заяву, в якій прокоментувала звинувачення, а також анонсувала перевірку РЧХ наглядовою групою, яка має прозвітувати про результати протягом чотирьох місяців.
Повітряні сили звітують про збиття трьох розвідувальних російських БПЛА на півдні України
Сили протиповітряної оборони збили чотири безпілотника армії Росії на півдні України протягом дня, заявляють Повітряні сили 27 квітня.
За даними військових, протиповітряна оборона збила:
- ударний дрон «Ланцет», розвідувальні «Орлан-10» і ZALA на Одещині
- «Орлан-10» на Херсонщині
Згодом командування попередило про рух ударних дронів Shahed курсом на Полтавщину та Одесу.
Раніше місцева влада та військові повідомляли про збиття дрона «Орлан-10» над Дніпропетровською областю.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Пріоритетною ціллю російської ракетної атаки вранці 27 квітня були об’єкти енергетики, заявив президент Володимир Зеленський у вечірньому зверненні.
«Основна мішень – це енергетика, різні об’єкти галузі: і електроенергетика, і об’єкти для транзиту газу. Саме ті газові об’єкти, від яких залежить, зокрема, безпека постачання в Євросоюз», – сказав він.
За словами президента, траєкторії ракет були прораховані так, щоб «якнайбільше ускладнити» роботу протиповітряної оборони.
Він подякував партнерам України за підтримку системи ППО, однак вказав на важливість виконання нових домовленостей. Зокрема, це стосується постачання систем Patriot.
«Російські терористи бачать, що в партнерів, на жаль, немає зараз для Європи такої ж рішучості в захисті від терору, яку вони продемонстрували на Близькому Сході. Але все ж є можливість надати необхідну кількість та якість систем ППО. Треба не втратити час – треба дати необхідний сигнал рішучості», – заявив Зеленський.
У ніч проти 27 квітня російські військові завдали «комбінованого удару» по Україні ракетами різних типів, розповів командувач Повітряних сил Микола Олещук. За його словами, сили ППО збили 21 з 34 ракет, які запустила РФ.
Міністр енергетики повідомив, що Росія масовано атакувала енергетичні об’єкти у Дніпропетровській, Івано-Франківській та Львівській областях. Є пошкодження обладнання, на одному з об’єктів був поранений начальник зміни.
ОВА: через російські обстріли поранені двоє жінок у Нікополі
Російська армія завдала 13 ударів дронами-камікадзе по Нікопольському району протягом дня – про це заявив голова Дніпропетровської області Сергій Лисак увечері 27 квітня.
Крім того, російські війська п’ять разів обстріляли Нікопольщину з артилерії і скинули боєприпас із безпілотника.
«Потерпали Нікополь, Мирівська та Покровська сільська громади. Постраждали дві жінки – 40 та 88 років», – повідомив Лисак.
Атаки пошкодили житлові будинки, господарські споруди та автомобілі.
«Побита й агрофірма. Зачепило лінію електропередач – без світла понад 300 абонентів», – додав він.
Крім того, Лисак уточнив дані про наслідки атаки Росії на Дніпро раніше в суботу– через неї 59-річна жінка має різану рану, буде лікуватися амбулаторно.
Нікополь та Нікопольський район регулярно зазнають російських обстрілів.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Генштаб: за добу ЗСУ відбили 24 російські атаки на Авдіївському напрямку
Протягом поточної доби на фронті зафіксували 71 бойове зіткнення, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України ввечері 27 квітня.
За добу Сили оборони відбили сім атак поблизу Кислівки, Новоєгорівки та Стельмахівки на Куп’янському напрямку, ще 12 – на Лиманському, в районах Тернів, Невського та Серебрянського лісництва.
На Бахмутському напрямку, біля Спірного, Іванівського, Кліщіївки та Нового ЗСУ відбили шість атак армії РФ.
«На Авдіївському напрямку нашими захисниками відбито 24 атаки в районах населених пунктів Новокалинове, Керамік, Уманське та Нетайлове Донецької області, де ворог, за підтримки авіації, намагався витіснити наші підрозділи із займаних рубежів», – йдеться в зведенні.
Також штаб зафіксував 10 спроб російських загарбників прорвати оборону на Новопавлівському напрямку, біля Красногорівки, Георгіївки, Водяного, Парасковіївки та на захід від Побєди.
Ще дві атаки армія РФ здійснила на Оріхівському напрямку, поблизу Старомайорського та Роботиного.
«На Херсонському напрямку ворог не відмовляється від наміру витіснити наші підрозділи із плацдармів на лівобережжі Дніпра, проте, протягом доби, наступальних (штурмових) дій не вів», – додає штаб.
Командування також звітує про удари української авіації по 16 районах зосередження російських військ і техніки. Крім того, українські сили протиповітряної оборони збили керовану авіаційну ракету Х-59.
Раніше повітряне командування «Схід» повідомило про збиття російського безпілотника «Орлан-10» над Дніпропетровською областю.
Напередодні офіцер артилерії четвертої бригади Нацгвардії «Рубіж» Володимир Назаренко розповів, що російські війська біля Часового Яру застосовують тактику «максимального тиску». За його словами, російська армія по всій лінії фронті шукає слабкі місця, де може просуватися.
«У мене мама в окупації, вона мене чекає»: хто йде до рекрутингових центрів і чому?
За перший місяць роботи відкритого у Запоріжжі рекрутингового центру туди звернулися понад 700 людей, стверджує голова Запорізької області Іван Федоров.
Запоріжжя стало другим містом в Україні після Львова, де запустили такий пілотний проєкт. У майбутньому центри рекрутингу мають запрацювати по всій країні. Там можна обрати будь-яку професію – від оператора безпілотних апаратів чи кухаря, до бойового медика або стрільця. Після того, як людина обирає професію, вона буде проходити співбесіду з рекрутером та представниками обраної військової частини.
Проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» вирішили детальніше дізнатися, хто звертається в центри рекрутингу? Чим ця система відрізняється від роботи територіальних центрів комплектування (ТЦК)? Чи можуть рекрутингові центри з часом вирішити питання мобілізації в Україні? Читайте про це за лінком
Сили ППО збили російський безпілотник над Дніпропетровщиною
Повітряне командування «Схід» звітує про збиття російського дрона над територією Дніпропетровської області 27 квітня.
«Станом на 17.00 в Дніпровському районі Дніпропетровської області підрозділом Повітряне командування «Схід» знищено БпЛА противника, ймовірно «Орлан-10», – йдеться в повідомленні.
Голова обласної військової адміністрації Сергій Лисак уточнив, що протиповітряна оборона працювала в Дніпровському районі. Він також підтвердив збиття безпілотника.
Російські військові атакували Дніпропетровську область вранці 27 квітня. Один цивільний зазнав поранення.
Троє людей поранені через російський обстріл Херсонщини – ОВА
Російська армія обстріляла селище Козацьке, повідомила Херсонська обласна військова адміністрація 27 квітня.
«Сьогодні близько 14:30 російська армія гатила по населеному пункту з мінометів. Внаслідок обстрілу постраждали троє людей. Це чоловіки, 41, 47 та 53 років», – йдеться в повідомленні.
ОВА додає, що постраждалих госпіталізували для надання медичної допомоги, один із них – у важкому стані.
Армія Росії 23 квітня обстріляла селище Козацьке на Херсонщині, внаслідок чого загинула літня жінка.
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Моніторингова місія ООН з прав людини станом на березень верифікувала дані про загибель в Україні 10 810 цивільних людей, поранення 20 556 – від початку повномасштабного вторгнення РФ. В організації припускають, що кількість жертв серед цивільних осіб є набагато вищою.
«Ми переможемо» – військовий ветеран зі США, який воює за Україну
Американський ветеран, який служив в армії США з 2007 по 2015 роки, зокрема на Алясці та в Афганістані, після повномасштабного вторгнення РФ вирішив приєднатись до Інтернаціонального легіону Збройних сил України. Під час останньої операції, каже ветеран, його позицію російські сили обстрілювали дронами-камікадзе, ручними гранатами, мінометами та гранатами РПГ.
Через отримані поранення він зараз перебуває у США, але планує повернутись назад на фронт в Україну. На батьківщині військовий долучився до групи інших добровольців, які зустрічалися із законодавцями США та намагалися переконати їх продовжити допомогу Україні.
Приїзд делегації до Вашингтону організувала фундація Weatherman foundation, яка опікується іноземними добровольцями. Американський військовий розповів свою історію журналістці «Голосу Америки». Текст інтерв’ю за лінком
Сирський на «Рамштайні»: ситуація на фронті складна й має тенденденцію до загострення
Головнокомандувач Збройних сил Олександр Сирський взяв участь у 21-й зустрічі у форматі «Рамштайн» – про це він повідомив 27 квітня.
Він зазначив, що на зустрічі виступили президент Володимир Зеленський, міністр оборони Рустем Умєров і начальник розвідки Кирило Буданов.
«Я в свою чергу поінформував учасників коаліції про складну оперативно-стратегічну обстановку, яка має тенденцію до загострення; специфіку здійснення противником авіаударів по об‘єктах енергетичної інфраструктури», – заявив головнокомандувач.
Він додав, що також згадав про потреби ЗСУ в ракетах, боєприпасах, озброєнні та військовій техніці.
Також він подякував учасникам і особисто міністру оборони Сполучених Штатів Ллойду Остіну за «послідовну підтримку України».
Напередодні офіцер артилерії четвертої бригади Нацгвардії «Рубіж» Володимир Назаренко розповів, що російські війська біля Часового Яру застосовують тактику «максимального тиску». За його словами, російська армія по всій лінії фронті шукає слабкі місця, де може просуватися.
За результатами зустрічі у форматі «Рамштайн» міністр оборони США Ллойд Остін оголосив про виділення Україні 6 мільярдів доларів нової військової допомоги в рамках раніше прийнятого пакету підтримки України на 61 мільярд доларів.
Він зазначив, що США нададуть Україні додаткові ракети Patriot для її систем ППО, антидронові засоби, артилерійські снаряди, ракети, матеріально-технічне забезпечення.
Ташева прочитала лист кримського політв’язня Нарімана Джеляла у його день народження
У рамках ініціативи «Листи у вільний Крим» представниця президента України в Автономній Республіці Крим Таміла Ташева 27 квітня прочитала листа першого заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Нарімана Джеляла (за документами – Джелялова).
«Постать Нарімана є надзвичайно важливою для Криму і всього кримськотатарського народу, а його ув’язнення – черговим свідченням російського безчинства. Попри заборону окупаційним режимом діяльності Меджлісу кримськотатарського народу, визнання його діяльності нібито «екстремістською», загалом переслідування жителів півострова, зокрема кримських татар, Наріман залишився жити в окупації, поруч зі своїм народом, висвітлюючи злочини окупантів у Криму», – заявила Ташева.
У листі, який зачитала посадовиця, Джелял висловлює впевненість, що, якби російська влада не ув’язнила його після саміту Кримської платформи восени 2021 року, це сталося б після початку повномасштабного вторгнення Росії до України в лютому 2022 року:
«Я був би заарештований і підданий і тим же протизаконним діям із боку російських спецслужб. Бо слідував своїм внутрішнім переконанням, не мовчав, а називав суспільно-політичні явища та події, які відбувалися в Криму з 2014 року, своїми іменами».
Ташева нагадала, що до 19 травня всі охочі мають можливість приєднатися до ініціативи «Листи у вільний Крим», написати слова підтримки Наріману Джелялу та іншим політв’язням, незаконно ув’язненим за свою проукраїнську позицію та опір російській анексії Криму.
27 квітня Джелял відзначає своє 44-річчя.
Підконтрольний Росії Верховний суд Криму 21 вересня 2022 оголосив вирок фігурантам «справи про диверсію на газопроводі» у Перевальному – політику та активісту Наріману Джелялу (за документами – Джелялову) та братам Азізу та Асану Ахтемовим. Джеляла засудили до 17 років позбавлення волі у колонії суворого режиму зі штрафом 700 тисяч рублів та обмеженням волі строком на 1,5 роки.
Асана Ахметова засудили до 15 років колонії суворого режиму зі штрафом 500 тисяч рублів та обмеженням волі 1 рік. Азіза Ахтемова засудили до 13 років колонії суворого режиму зі штрафом 500 тисяч рублів та обмеженням волі 1 рік.
МЗС України назвало ці вироки ганебними.
Синєгубов: російський дрон атакував автомобіль на Харківщині, водій важко поранений
Російські війська атакували вантажний автомобіль поблизу Вовчанська FPV-дроном, заявив голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов 27 квітня.
За його словами, це сталося близько 13 години. 52-річний водій зазнав поранень.
«Чоловіка госпіталізували до медичного закладу. Його стан – важкий», – додав Синєгубов.
Українська місцева влада регулярно повідомляє про застосування військами Росії безпілотників проти цивільних.
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.
Міноборони Австралії анонсує пакет допомоги Україні на 100 мільйонів доларів
Австралія надасть Україні додаткові 100 мільйонів доларів допомоги – про це заявив міністр оборони країни Річард Марлз під час візиту до України, де він зустрічається з прем’єр-міністром Денисом Шмигалем.
Як цитує пресслужба австралійського уряду, до пакету увійдуть:
- військова допомога на 50 мільйонів, яка буде надана за підтримки оборонної індустрії Австралії; сюди входять 30 мільйонів доларів на закупівлі безпілотників і ще 15 мільйонів на інше пріоритетне обладнання, в тому числі шоломи, надувні жорсткі човни, взуття, протипожежні маски та генератори
- 50 мільйонів доларів на системи протиповітряної оборони малої дальності
- постачання високоточних боєприпасів «повітря – земля»
«Австралія залишається відданою підтримці України в тому, щоб завершити цей конфлікт на своїх умовах», – прокоментував міністр оборони Марлз.
Прем’єр-міністр Шмигаль також підтвердив надання допомоги, уточнивши, що 30 мільйонів доларів на безпілотники будуть витрачені в межах «коаліції дронів» для України.
Крім того, Австралія передасть Україні боєприпаси класу «повітря-земля».
Він подякував Марлзу за «за глибоку залученість в українські справи, за дієву солідарність, за конкретні речі, які робить Австралія для України».
Як уточнили в Міноборони Австралії, окрім України, напередодні Марлз також відвідав Польщу, де зустрівся з польським колегою Владиславом Косіняком-Камишем. Вони обговорили війну в Україні та її глобальні наслідки, в тому числі «кричуще порушення Росією Статуту ООН».