Сили РФ уперше за кілька днів не мали просувань поблизу Авдіївки – ISW
Російські військові 30 квітня вперше за кілька днів не мали «підтверджених просувань» у районі Авдіївки, відзначають аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW). Вони також звертають увагу на повідомлення українського Генштабу, що сили РФ активізували наступальні дії в напрямку Часового Яру.
«Звітів за один день недостатньо, щоб встановити закономірність, але це може свідчити про те, що російські війська дещо сповільнюють швидкість атак навколо Авдіївки, водночас відновлюючи наступальні зусилля навколо Часового Яру, як нещодавно прогнозувала ISW», – пишуть експерти.
Вони додають, що російські війська «можуть вирішити наступати зі свого виступу на північ від Авдіївки в напрямку Торецька, щоб доповнити наступальні операції поблизу Часового Яру, що, ймовірно, вимагатиме від російських військ проведення тактичної паузи для зосередження сил для такого наступу».
Часів Яр є оперативно важливим населеним пунктом, оскільки може стати для сил РФ плацдармом для початку наступальних операцій на Дружківку та Костянтинівку, які, як пишуть аналітики, «слугують фортецями для чотирьох великих міст Донецької області» (крім Дружківки і Костянтинівки, йдеться про Словʼянськ і Краматорськ, також розташовані на півночі Донеччини – ред.).
По 33 атаки ЗСУ відбили на Бахмутському та Авдіївському напрямках – Генштаб
Упродовж доби 30 квітня на фронті відбулося 122 бойових зіткнення, повідомив Генеральний штаб ЗСУ. За цими даними, найбільше атак (по 33 рази) сили РФ здійснили на Бахмутському та Авдіївському напрямках.
Також українські військові відбивали наступальні дії на Купʼянському, Лиманському (тут була 21 атака), Новопавлівському, Оріхівському та Херсонському напрямках.
«Ворог завдав вісім ракетних та 61 авіаційний удар, здійснив 129 обстрілів із реактивних систем залпового вогню по позиціях наших військ та населених пунктах. Унаслідок російських терористичних атак, на жаль, є загиблі та поранені серед цивільного населення. Руйнувань та пошкоджень зазнали об’єкти цивільної інфраструктури», – вказано в ранковому зведенні.
За даними Генштабу ЗСУ, впродовж минулої доби українська авіація завдала ударів по 12 районах зосередження особового складу, а підрозділи ракетних військ уразили район зосередження особового складу та зенітно-ракетний комплекс противника.
«Наше покликання – допомогти своїм». Діаспора в Греції підтримує біженців і армію
Із початку повномасштабного вторгнення Греція надала прихисток близько 26 тисячам українців, які рятувалися від війни. Це – дані Євростату. У країні біженці мають право на безкоштовну державну медичну допомогу та доступ до освіти. Та державної допомоги, зазначають вони, зазвичай недостатньо, а відчуття самотності лише посилюється за сотні кілометрів від дому. Тож підтримкою для українців за кордоном стають самі українці, а точніше – об’єднані громади. Як вони консолідуються, зберігають національну культуру, традиції, мову та допомагають співвітчизникам – у матеріалі проєкту Радіо Свобода «Ти як?».
Дрони атакували дві області РФ, з Рязанського НПЗ повідомляють про пожежу
Рязанська та Воронезька області Росії зазнали атаки безпілотних літальних апаратів уночі 1 травня, повідомили губернатори цих регіонів.
У їхніх повідомленнях ідеться, що постраждалих немає.
«Черговими силами ППО і засобами РЕБ ще один БпЛА був збитий у передмісті Воронежа. Унаслідок падіння уламків вибите скло в будинку, який будується», – написав близько 4:00 губернатор Воронезької області Олександр Гусєв.
Його колега з Рязанської області Павло Малков відзначив, що «триває перевірка».
«Рязанський НПЗ атакований вночі БПЛА, після атаки на заводі виникла пожежа, повідомляють місцеві жителі та публікують кадри у соціальних мережах», – пише видання «Астра».
Атака Росії на Одесу: троє людей загинули – ОВА
Російська армія атакувала Одесу балістичними ракетами вночі проти 1 травня, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Кіпер.
«Внаслідок атаки загинуло троє людей, ще троє поранені. Постраждалим надається вся необхідна медична допомога», – написав він у своєму телеграмі.
Кіпер додав, що атака пошкодила цивільну інфраструктуру. Він висловив співчуття родинам загиблих і закликав жителів області реагувати на сигнали повітряної тривоги.
Читайте також: Росія ударила по Одесі, ймовірно, «Іскандером» з касетною частиною – Сили оборони півдня
Раніше Повітряні сили попереджали про загрозу ударів балістики по півдню України, зокрема – по Одесі.
Увечері 29 квітня російські війська, за попередніми даними, атакували Одесу ракетою «Іскандер» з касетним боєприпасом.
Зранку 30 квітня голова обласної військової адміністрації Олег Кіпер повідомив, що до пʼяти зросло число загиблих унаслідок російського ракетного удару по Одесі. У медзакладах продовжують лікування 23 постраждалих.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Рада Європи: Україна не повідомляла про нові відступи від Конвенції про права людини
У Раді Європи 30 квітня прокоментували повідомлення про відступ України від Європейської конвенції з прав людини.
Міжнародна організація вказала на те, що отримала від України повідомлення про відступ від кількох статей Європейської конвенції з прав людини через повномасштабну агресію Росії ще в 2022 році.
«Україна регулярно інформує Раду Європи про ці відступи. Станом на 4 квітня 2024 року – всупереч деяким повідомленням ЗМІ, які ґрунтуються на неправдивій інформації – обсяг відступів було значно скорочено», – заявляють у Раді Європи.
Зокрема, за повідомленням, раніше в квітні Київ повідомив, що більше не відступає від таких статей Конвенції:
- пов’язаних із примусовою чи обов’язковою працею
- про свободу думки, совісті чи релігії
- про право на ефективний засіб правового захисту
- про заборону дискримінації
- про обмеження політичної діяльності іноземців)
29 квітня була поширена інформація, що з квітня 2024 року Україна нібито призупинила захист прав власності та права на чесні вибори. У Міністерстві юстиції уточнили, що Україна у квітні 2024 року не запроваджувала нових відступів від зобов’язань за Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, а навпаки – переглянула та забрала застереження щодо обмеження певного набору прав.
У міністерстві зазначили, що розміщена 4 квітня на сайті Ради Європи інформація є «уточненою» та «подана з урахуванням необхідності проведення періодичного перегляду здійснених відступів».
В Україні триває воєнний стан і загальна мобілізація через повномасштабне вторгнення Росії. Під час дії запровадженого 24 лютого 2022 року режиму воєнного стану військові мають право вилучати автотранспорт і деяку техніку у підприємств усіх форм власності, органів влади та самоврядування, а також у цивільних осіб.
Арешт Тимура Іванова: що відомо про заступника Шойгу (відео)
Минулого тижня над Шойгу згустилися хмари. Арештували його заступника Тимура Іванова. Офіційно Іванова звинувачують в отриманні хабаря в особливо великих розмірах. До речі – саме Іванов курував так звану відбудову окупованого Маріуполя. На арешт чиновника такого рівня санкцію міг дати сам Путін, кажуть політичні оглядачі. І припускають, можливо, справа не лише в хабарах. Звинувачення на адресу заступника міністра оборони – та ще й під час війни – завдає серйозного удару по самому Шойгу, пише Financial Times. Можливо, у такий спосіб Путін прагне послабити самого Шойгу та зменшити його вплив.
Остін закликає країни, які мають Patriot, передавати їх Україні
Міністр оборони Сполучених Штатів Ллойд Остін звертався до партнерів США із закликом передавати системи протиповітряної оборони Patriot Україні – про це він розповів, виступаючи на засіданні Комітету збройних сил Палати представників 30 квітня.
За словами міністра, Вашингтон послідовно наголошував на важливості посилення системи ППО України, тому що вважає це пріоритетною потребою на тлі російських ракетних атак.
«Є країни, в яких є системи Patriot, і ми продовжуємо залучати ці країни. Я сам говорив із лідерами кількох країн протягом останніх двох тижнів, заохочуючи їх передавати (Україні – ред.) більше спроможностей», – розповів він.
Остін не уточнив, про які саме країни йдеться, але висловив намір продовжити робити такі заклики.
«Я говорю з міністром оборони України щотижня. Він точно в курсі, що ми робимо, як ми залучаємо інші країни, шукаємо додаткові спроможності по світу», – додав міністр.
Напередодні президент Володимир Зеленський заявив, що щодо надання Україні ракет до Patriot є позитив, а от щодо постачання самих систем конкретики немає.
Раніше про надання ракет для Patriot в рамках нового пакету допомоги на 6 мільярдів доларів повідомив Міністр оборони США Ллойд Остін.
19 квітня на засіданні Ради Україна-НАТО на рівні міністрів оборони президент України Володимир Зеленський заявив, що для оборони Україні потрібно щонайменше ще сім Patriot чи подібних систем протиповітряної оборони. Раніше Зеленський зауважував – щоб закрити Україну повністю, потрібно 25 систем Patriot, по 6-8 батарей у кожній.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ за підсумками засідання Ради Україна-НАТО заявив, що міністри оборони країн Альянсу домовилися посилити й надати Україні подальшу військову підтримку, зокрема системи протиповітряної оборони.
Канцлер Німеччини Олаф Шольц 18 квітня повідомив, що країни НАТО можуть надати Україні сім систем протиповітряної оборони Patriot, одну з них передасть Німеччина.
Того ж дня високий представник ЄС із закордонних справ Жозеп Боррель заявив, що в країн ЄС є системи Patriot, які, за його словами, треба забрати «з казарм, де вони стоять про всяк випадок, і відправити в Україну, де вирує війна».
МЗС зробило роз’яснення щодо тимчасового призупинення консульських послуг для чоловіків за кордоном
Чоловіки призовного віку, які уточнили свої дані згідно з вимогами законодавства, зможуть подати заяви на отримання консульських послуг, отримати свій слот в електронній черзі та потрапити на прийом до консульства, уточнює Міністерство закордонних справ України.
У МЗС наголосили, що рішення про призупинення консульських послуг для чоловіків-громадян України за кордоном стосується тільки чоловіків призовного віку, воно тимчасово призупиняє прийом від цієї категорії громадян нових заяв на обмежений період, після завершення якого прийом заяв продовжиться.
«Механізм оновлення та перевірки військово-облікових даних для чоловіків призовного віку, які тимчасово перебувають за кордоном, наразі визначається з-поміж доступних варіантів й узгоджується причетними державними органами. Щойно ця міжвідомча робота буде завершена, дипломатичні установи та МЗС оприлюднять додаткові докладні роз’яснення», – зазначають у міністерстві.
Від 23 квітня МЗС України обмежило надання консульських послуг чоловікам віком 18-60 років за кордоном, включно з оформленням заявок на отримання закордонних паспортів та їхню видачу. Як пояснили в міністерстві, це пов’язано з ухваленням Верховною Радою закону про мобілізацію, який набуде чинності 18 травня 2024 року.
Рішення у зовнішньодипломатичному відомстві назвали тимчасовим кроком, «обумовленим необхідністю вирішення питань щодо військового обліку громадян мобілізаційного віку, які перебувають за кордоном».
Після цього віцепрем’єрка з питань євроінтеграції Ольга Стефанішина заявила, що Україна не буде примусово повертати чоловіків призовного віку з-за кордону.
У Литві підтримали ідею повернення Україні чоловіків мобілізаційного віку, але механізмів наразі немає.
Зеленський про очікуване відкриття переговорів про вступ України в ЄС: «з нашого боку все готово»
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна готова вже в червні цього року почати переговори щодо вступу до Європейського союзу.
«Обговорили й роботу на європейському напрямку – підготовку рішень, яких очікуємо у червні, фактичного відкриття переговорів про вступ України у Європейський союз. Це те, що справді потрібно. І з нашого боку все готово», – заявив Зеленський у вечірньому зверненні 30 квітня.
Раніше цього місяця Зеленський заявив, що переговори про вступ України до Європейського союзу потрібні для європейської єдності.
У лютому президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн повідомила, що так звана переговорна рамка про вступ України до ЄС «навряд чи буде готова» до початку виборів у Євросоюзі, що відбудуться у червні 2024 року.
Європейська рада 14 грудня вирішила розпочати переговори про вступ України і Молдови до Європейського союзу, а також надала Грузії статус кандидата в члени ЄС.
МЗС: комітет міністрів Ради Європи підтримав підготовку угоди з Україною про спецтрибунал
Комітет міністрів Ради Європи підтримав підготовку проєкту угоди щодо створення Трибуналу щодо злочину агресії – про це заявив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба 30 квітня.
Як роз’яснює МЗС, рішення доручає генеральному секретарю Ради Європи «підготувати необхідні документи для сприяння консультаціям в Основній групі та підготовки потенційного проєкту угоди між Україною та Радою Європи про фактичне створення Трибуналу».
Рішення також передбачає роботу над додатковою угодою про підтримку роботи та фінансування трибуналу.
«Це важливий практичний крок на шляху до створення Спецтрибуналу. Кожен такий крок наближає до невідворотного покарання за злочин агресії проти України», – заявляє пресслужба відомства.
Кулеба уточнив, що відповідне рішення Комітет міністрів ухвалив сьогодні.
«Це важливий практичний крок до приведення трибуналу в дію. Кожен такий крок наближає нас до того, щоб довести: правосуддя за злочин агресії проти України неуникненне», – додав він.
За словами Кулеби, таке правосуддя має вирішальне значення не тільки для українців, які постраждали від російської агресії, але й для всіх націй, які «прагнуть жити в мирному та безпечному світі».
На початку квітня представники 44 країн на міністерській конференції щодо відновлення справедливості для України у Гаазі заявили, що вони віддані роботі «на створення спеціального трибуналу» для розслідування та судового переслідування російських злочинів.
У законі про мобілізацію реєстрацію в електронному кабінеті військовозобов’язаного зробили необовʼязковою, оскільки не всі українці мають доступ до Інтернету, а також – якщо його не вдасться вчасно запустити. Про це в ефірі Радіо Свобода заявив народний депутат від «Голосу», секретар парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Роман Костенко.
«Міністерство оборони дуже просило, дуже наполягало на цьому (обовʼязковій реєстрації в е-кабінеті – ред.). Але, наприклад, я знаю випадки населених пунктів, в яких просто немає Інтернету. Знаю людей, які там не мають навіть кнопочних телефонів. Просто вони їх не мають. Багато хто не може користуватись... А за це ж йде відповідальність, безпосередньо, якщо ти його (е-кабінет – ред.) не зробив. А так тобі дали можливість. Хочеш, будь ласка, якщо в тебе є, йди в Інтернет – іди й заповнюй, заводь собі електронний кабінет», – сказав Костенко в ефірі програмі «Свобода Live».
За його словами, е-кабінет військовозобов’язаного має запрацювати 18 травня – цього дня вступає в дію закон про мобілізацію.
«Нам сказали, що зроблять все можливе для того, щоб він запрацював ( до 18 травня – ред.). Досить були впевнені. І звичайно, ми заклали долю сумнів на це. І зробили його правом, а не обов’язком. Але все ж таки Міністерство оборони сказало, що вони зроблять все можливе для того, щоб він запрацював. Тому чекаємо 18-го числа. Сподіваємося, він запрацює. І це спростить життя багатьом людям», – зазначив Костенко.
Нардеп додав, що, згідно з законом про мобілізацію, оновити дані можна буде трьома способами: через військкомат, ЦНАП та е-кабінет. За словами Костенка, постановка на облік, зокрема, допоможе ТЦК залучати військовозобовʼязаних необхідних спеціальностей.
«Ти оновлюєш свої дані, ти стаєш видимим для ТЦК. Вони бачать взагалі, хто ти, що ти, де ти живеш, який в тебе номер телефону, чим ти займаєшся, яка в тебе військово-облікова спеціальність. Тобто вони бачать, що ти є, можуть тобі направити повістку, передати її, тому що ти їм, до прикладу, підходиш», – розповів депутат.
Верховна Рада 11 квітня ухвалила закон про вдосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби. Це рішення підтримали 283 народні депутати – переважно із владної партії «Слуга народу» та союзних їй фракцій і груп. Із остаточного варіанту документа зникло положення про умови демобілізації військових. 16 квітня закон підписав президент України Володимир Зеленський.
Документ, серед іншого, передбачає, що чоловіки у віці 18-60 років зобов’язані протягом 60 днів оновити свої облікові дані у військкоматі, центрі надання адмінпослуг (ЦНАП) або в електронному кабінеті призовника. Також військовозобов’язані на час дії воєнного стану повинні постійно мати при собі військово-обліковий документ та пред’являти їх на вимогу поліції чи працівників ТЦК.
Генштаб ЗСУ: загалом сьогодні на фронті було майже 100 боєзіткнень, на трьох напрямках – понад 60
Протягом доби на фронті зафіксували 96 бойових зіткнень, повідомляє у вечірньому зведенні Генеральний штаб ЗСУ.
Сили РФ продовжують інтенсивно атакувати на Бахмутському, Авдіївському та Лиманському напрямках. Загалом на цих ділянках фронту було 63 російські атаки.
За даними штабу, на Бахмутському напрямку українські захисники відбили 24 атаки в районах населених пунктів Білогорівка; Верхньокам’янське, Роздолівка, Спірне, Новий, Кліщіївка, Андріївка та Часів Яр, на Авдіївському – 23 атаки біля Архангельського, Кераміка, Сокола, Уманського, Яснобродівки та Нетайлового.
«На Лиманському напрямку Силами оборони відбито 16 атак, здійснених противником в районі населених пунктів Новоєгорівка, Греківка, Макіївка, Невське та Серебрянського лісництва Луганської області, а також Тернів на Донеччині», – йдеться у повідомленні.
На Новопавлівському напрямку Сили оборони продовжують стримувати противника біля Георгіївки, Парасковіївки та Урожайного – тут противник за підтримки авіації 10 разів намагався прорвати українську оборону.
У Генштабі зазначають, що також протягом доби українські військові відбили 3 атаки на Куп'янському напрямку в районах населених пунктів Берестове та Копанки, а на Оріхівському напрямку противник за підтримки авіації атакував українські позиції біля Старомайорського та Роботиного.
Новий закон про мобілізацію спричинив черги у ТЦК?
- Знімальна група Радіо Свобода побувала біля кількох столичних ТЦК. Чоловіки у чергах розповіли, що задля оновлення персональних даних стоять тут із раннього ранку, записуються у паперову чергу, але вирішити свої питання за день не всім вдається. Дехто приходить кілька днів поспіль. Пожвавлення і неорганізовану роботу пов’язують із новим законом про мобілізацію, який ще не запрацював. Чи нормально те, що відбувається у ТЦК? Як працюватимуть ТЦК із новим законом? Чи вирішить проблеми електронний кабінет військовозобов’язаних?
- У Росії арештували заступника міністра оборони Шойгу – Іванова. Офіційно його звинувачують в хабарництві. Але джерела російських медіа говорять про державну зраду. Заступник міністра курував у тому числі так звану відбудову окупованого Маріуполя. Що означає справа заступника Шойгу? Путін незадоволений війною? Чи позначаться кадрові ротації у Росії на війні?
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
Норвегія збільшить цьогорічну підтримку України на понад 630 мільйонів доларів – прем’єр
Норвегія збільшить допомогу Україні цього року на сім мільярдів норвезьких крон (близько 633 мільйонів доларів) до загальної суми 22 мільярди крон, заявив 30 квітня прем’єр-міністр Йонас Гар Стьоре.
За його словами, збільшення допомоги є «питанням життя чи смерті для народу України». «Це також питання безпеки і стабільності в Європі, а отже, і для Норвегії», – сказав Стьоре після зустрічі з лідерами опозиції.
Президент України Володимир Зеленський висловив вдячність Норвегії за підтримку.
«Дуже важливо, що більша частина цих коштів буде спрямована на посилення протиповітряної оборони України, що є нашим найвищим пріоритетом для захисту життя людей. Цінуємо незмінну підтримку з боку Норвегії, розуміння наших нагальних потреб і готовність бути поряд із нами у вирішальний час», – написав Зеленський у соцмережі X, колишньому твітері.
Минулого місяця уряд Норвегії вирішив виділити до 1,6 мільярда норвезьких крон (153 мільйони доларів) на ініціативу Чехії щодо закупівлі боєприпасів для України у третіх країн.
На початку 2024 року уряд Норвегії дозволив прямі продажі зброї й оборонної продукції своєї оборонної промисловості Україні.
Уряд Польщі схвалив зміни до закону про тимчасовий захист українців
Польський уряд схвалив проєкт змін до закону про допомогу громадянам України у зв’язку зі збройним конфліктом – так званий спецзакон про тимчасовий захист українців. Проєкт був поданий міністром внутрішніх справ та адміністрації Марціном Кервінським.
Згідно з законопроєктом, легальність перебування громадян України буде продовжено до 30 вересня 2025 року. Водночас з наступного року можна буде змінити статус перебування з поточного тимчасового захисту на тимчасовий дозвіл на проживання терміном на 3 роки.
З 1 липня 2024 року зміниться система підтримки громадян України. Фінансування допомоги, пов’язаної з проживанням та харчуванням українських біженців (які перебувають в особливо скрутному становищі), буде можливим лише на підставі підписаної угоди з воєводою або органом місцевого самоврядування, який діє за дорученням воєводи.
Проєкт змін до закону передбачає скасування з 1 липня 2024 року виплати одноразової грошової допомоги біженцям з України у розмірі 300 злотих.
Також у документі прописаний «шкільний обовʼязок». Щомісячну допомогу на дітей – 800 – та одноразову допомогу – 300 – на підготовку до школи (програма «Добрий старт») отримуватимуть тільки ті батьки, діти яких ходять до польських шкіл і дитячих садків.
Також тимчасовий захист поширюватиметься на дві додаткові категорії іноземців: неповнолітніх дітей громадян України та неповнолітніх дітей подружжя громадян України, які не мають українського громадянства.
Ухвалений урядом проєкт змін до спецзакону про тимчасовий захист українців має набрати чинності 1 липня 2024, але перед цим його ще має схвалити Сейм, Сенат і підписати президент Польщі.
Станом на жовтень 2023 року в Польщі проживали понад 950 тисяч українських біженців.
«На вибухи не реагують, думають про суїцид»: українські діти після російської депортації та окупації
В Україні 44% дітей мають ознаки потенційного ПТСР, йдеться у дослідженні «Індекс майбутнього». Результати оприлюднили у лютому цього року. Згідно з даними дослідження, діти зі сходу та півдня, де є найбільші ризики від війни, не відрізняються за рівнем ПТСР від дітей з інших регіонів.
Фахівці зазначають, що діти з прифронтових, окупованих і деокупованих територій часто затиснуті та залякані. У таких умовах діти не навчаються довіряти своїм відчуттям, у них зникає довіра до своїх переживань та емоцій. Наприклад, дитина чує вибух, але не реагує на нього і продовжує далі спати – так вона втрачає довіру до своїх інстинктів, сказано в дослідженні. 73% підлітків найбільше хвилює війна: думки про це спричиняють тривожність і страх за майбутнє. Водночас 86% молодих людей бачать своє майбутнє саме в Україні.
Проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» вирішив дізнатися більш детально про те як війна впливає на ментальне здоров’я дітей? В якому стані перебувають діти, які повертаються з депортації з Росії або виїжджають з окупованих територій? Куди діти можуть звернутися за допомогою і наскільки тривала реабілітація їм потрібна?
Рішення щодо повернення чоловіків призовного віку до України мають ухвалювати на рівні ЄС. Про це сьогодні на пресконференції заявив міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш.
Однак, за його словами, якщо Україна звернеться за допомогою, то Польща її надасть.
«Дуже важливо, щоб це були рішення на європейському рівні, і знаю, що розмови між Києвом і Брюсселем на цю тему тривають. Рішення на європейському рівні дають повну ефективність цих дій і в таких рішеннях ми зацікавлені», – сказав міністр оборони.
Заступник міністра закордонних справ Польщі Анджей Шейна сьогодні в ефірі телеканалу TVP Info сказав, що український уряд ще не звертався до польської сторони з питанням про відправлення українських чоловіків, які перебувають у Польщі, на батьківщину, але коли таке звернення буде, то польська сторона буде діяти відповідно до польського та європейського законодавства.
«Памʼятаймо одну річ, що у частини з цих осіб, які перебувають у Польші, закінчується термін дії дозволів на проживання, тому ми можемо, наприклад, не надавати цих дозволів», – сказав заступник міністра закордонних справ.
На запитання щодо можливого звернення українського уряду до Польщі з пропозицією не продовжувати дозвіл на проживання чоловіка у віці 18-60 років, Анджей Шейна відповів: «Ми точно не будемо захищати ухилянтів».
Раніше міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш заявив, що Польща готова допомогти Україні повернути чоловіків мобілізаційного віку.
Від 23 квітня МЗС України обмежило надання консульських послуг чоловікам віком 18-60 років за кордоном, включно з оформленням заявок на отримання закордонних паспортів та їхню видачу. Як пояснили в міністерстві, це пов’язано з ухваленням Верховною Радою закону про мобілізацію, який набуде чинності 18 травня 2024 року.
Рішення у зовнішньодипломатичному відомстві назвали тимчасовим кроком, «обумовленим необхідністю вирішення питань щодо військового обліку громадян мобілізаційного віку, які перебувають за кордоном».
Після цього віцепрем’єрка з питань євроінтеграції Ольга Стефанішина заявила, що Україна не буде примусово повертати чоловіків призовного віку з-за кордону.
У Литві підтримали ідею повернення Україні чоловіків мобілізаційного віку, але механізмів наразі немає.
У Росії за 5 років засудили чи арештували щонайменше 26 журналістів – «Верстка»
У Росії за останні п’ять років засудили або заарештували щонайменше 26 журналістів. Найчастіше їх звинувачують у поширенні «фейків» про російську армію, підрахувало російське видання «Верстка».
Дані, наведені виданням, охоплюють період із 2019 по 2024 роки.
За цей час російські суди засудили до реальних термінів 11 журналістів. Максимальний термін – 22 роки позбавлення волі у справі про держзраду – отримав у 2022 році колишній кореспондент «Комерсанта» і «Ведомостей» Іван Сафронов. Мінімальний – два роки ув’язнення – суд призначив ексвидавцю «МК Черноземье» Денису Шайкіну у справі про вимагання.
Умовні терміни суди призначили двом журналістам: Артему Прохорову (2,5 роки) і Володимиру Панфілову (3 роки), зазначає «Верстка». Також до восьми місяців обов’язкових робіт суд засудив журналіста Андрія Новашова. А журналіста Forbes Сергія Мінгазова суд відправив під домашній арешт.
Десять журналістів, за даними видання, зараз утримуються в СІЗО. Серед них – журналістка Татаро-башкирської служби Радіо Свобода Алсу Курмашева і журналіст видання The Wall Street Journal Еван Гершкович.
Найчастіше журналістів у Росії переслідують за статтею про військові «фейки»: ця стаття фігурує у семи кримінальних справах. Шістьох журналістів російська влада переслідує за статтями про організацію діяльності екстремістської організації й участь в екстремістській спільноті. У здирництві звинувачують п’ятьох журналістів, уточнює «Верстка».
«Окрім цього, силовики звинувачують працівників ЗМІ у зберіганні вибухівки, образі посадових осіб, хуліганстві, держзраді, шпигунстві, приготуванні до насильницького захоплення влади, а також за низкою терористичних статей», – зазначає видання.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну на антивоєнних активістів практично щодня заводять справи, пов’язані з їхньою позицією. За даними Слідчого комітету Росії на січень 2024 року, з початку повномасштабної війни відкрили 273 кримінальні справи про військові «фейки». Ще 81 кримінальну справу порушили за статтею про «дискредитацію» російської армії. За даними правозахисного порталу «ОВД-Инфо», з березня 2022-го по січень 2024 року фігурантами справ про «фейки» стали 282 особи, а про «дискредитацію» – 177 осіб.
Виїжджаючи із Маріуполя після 40 днів в окупації, Катерина Челишева була впевнена, що її чоловіка – музиканта оркестру Нацгвардії України – евакуювали, і тепер він чекає на її на підконтрольній території, проте, вибравшись із міста, жінка дізналася: він на «Азовсталі». Вже два роки Павло Челишев перебуває у російському полоні. Деталі історії – у сюжеті Анастасії Середи.