Рада сьогодні має розглянути звільнення двох міністрів – депутати
Верховна Рада сьогодні має розглянути звільнення двох міністрів – міністра агрополітики Миколи Сольського, якого підозрюють у заволодінні державною землею, та віцепрем’єр-міністра з відновлення України, міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Олександра Кубракова, про відставку якого вже зареєстрована постанова. Про це у телеграмі повідомив народний депутат від фракції «Голос» Ярослав Железняк.
За його словами, відповідну заява Сольського у зранку має розглядати профільний комітет, після цього зала парламенту.
Железняк поінформував, що комітет з питань транспорту вже підтримав звільнення Олександра Кубракова.
Також про це повідомив депутат від фракції «Європейська солідарність» Олексій Гончаренко.
Олександр Кубраков очолив Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури у грудні 2022 року. Однак у президентській фракції «Слуга народу» вирішили знову розділити це відомство.
Національне антикорупційне бюро України 23 квітня заявило, що ексголову аграрного комітету Верховної Ради – чинного міністра викрили на заволодінні державною землею на 291 мільйон гривень і спробі заволодіння землею ще на 190 мільйонів гривень. Згодом суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 24 червня із можливістю внесення застави у понад 75 мільйонів гривень. 26 квітня стало відомо, що за Миколу Сольського внесли заставу, його звільнили з-під варти.
Сольський, у свою чергу, заявив, що у справі про заволодіння державною землею йдеться про події 2017-2018 років, коли він був адвокатом і не був ані міністром аграрної політики і продовольства України, ані головою комітету Верховної Ради України з питань аграрної і земельної політики. Він зазначив, що справа «стосується спору між державними підприємствами і фізособами, зокрема військовими АТО за землі, які були надані останнім у володіння відповідно до закону». Сольський запевнив, що «гарантує максимальну відкритість» для встановлення істини.
Микола Сольський перебуває на посаді міністра від березня 2022 року.
Учасник російсько-української війни, боєць ЗСУ Сергій Єлісєєв із Дніпра загинув у бою на Донеччині. 31-річний військовий сам – з родини фронтовиків: його прадід-сапер Павло і прабабуся-медсестра Ганна пройшли Другу світову. В обох були непрості долі, а прабабусі Ганні, якій зараз 102 роки, випало ще й пережити смерть улюбленого правнука.
Це – одна з історій, які наразі представлені на виставці в Дніпропетровському історичному музеї імені Яворницького до Дня пам’яті та примирення. Зокрема, в експозиції поєднали світлини та біографії старших і молодших представників родів – учасників двох воєн: Другої світової та сучасної, з Росією.
Сімейна історія загиблого українського бійця Сергія Єлісєєва і його старших родичів-фронтовиків Соковців – у матеріалі Радіо Свобода.
ОГП: в Україні зросла кількість дітей, постраждалих через російську агресію
Через російську агресію в Україні загинули 546 дітей, кількість постраждалих зросла до 1330 – такі дані станом на ранок 9 травня наводить у телеграмі Офіс генпрокурора.
Протягом останніх днів внаслідок російського обстрілу Харкова 8 травня постраждали четверо дітей – дівчинка 8 років, двоє хлопчиків 14 років, хлопчик 15 років, обстрілу Нікополя на Дніпропетровщині 7 травня постраждала 6-річна дівчинка, 6 травня через російські атаки Угроїдів на Сумщині та Борової на Харківщині постраждали двоє підлітків віком 15 і 14 років та 16-річна дівчина відповідно.
За даними Офісу генпрокурора, найбільше постраждало дітей у таких областях: Донецькій – 530, Харківській – 365, Херсонській – 150, Дніпропетровській – 137, Київській – 130, Запорізькій – 108, Миколаївській – 104.
Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні раніше повідомила, що в березні 2024 року в Україні було вбито або поранено щонайменше 604 цивільні особи, що на 20 відсотків більше, ніж у лютому. За повідомленням, у березні внаслідок російської агресії загинули або були поранені щонайменше 57 дітей – це вдвічі більше, ніж у лютому.
«Зростання кількості жертв серед цивільного населення в березні відбулося переважно через атаки російських збройних сил із застосуванням ракет і боєприпасів по всій території України, а також збільшення кількості повітряних бомбардувань поблизу лінії зіткнення», – йдеться у звіті.
В ООН також верифікували дані про загибель в Україні 10 810 цивільних людей, поранення 20 556 – від початку повномасштабного вторгнення РФ. В організації припускають, що кількість жертв серед цивільних осіб є набагато вищою.
Обстріл стадіону у Харкові: троє дітей в реанімації, кількість постраждалих зросла до семи – влада
Внаслідок вчорашнього російського обстрілу стадіону на території школи у Харкові постраждало семеро людей, серед них чотири дитини, повідомив вранці, 9 травня, голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
Щодо стану поранених дітей, у ОВА уточнили, що троє пацієнтів перебувають в реанімації у тяжкому стабільному стані:
- 15-річний пацієнт в реанімації, виконана хірургічна обробка ран;
- 14-річний хлопець – тяжкий, стабільний, переведений з операційної в реанімацію;
- 14-річний пацієнт – в реанімації, видалено уламки, проведена операція, лікарі намагаються зберегти кінцівку, написав Синєгубов.
- 8-річна дівчинка отримала поверхневу травму, виписана на амбулаторне лікування.
Раніше Синєгубов повідомляв про п’ятьох поранених унаслідок атаки РФ на Харків вдень, 8 травня.
Останнім часом російські війська посилили свої атаки Харкова і Харківщини. Як заявив міський голова Ігор Терехов, російські війська найчастіше обстрілюють Харків з С-300 з Бєлгородської області Росії – ці снаряди за 40 секунд долітають до міста, проте все частіше застосовують і «Шахеди».
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
ОВА: унаслідок обстрілу Нікополя загинули дві людини, ще двох – поранено
Війська Росії вранці обстріляли з артилерії Нікополь Дніпропетровської області. Унаслідок атаки дві людини загинули, ще двох – поранено, повідомив голова обласної військової адміністрації Сергій Лисак.
«Ворожа артилерія обірвала життя 62-річного чоловіка та жінки 65 років. З пораненнями чоловіки – 39 та 67 років», – йдеться у повідомленні.
У ОВА зазначили, що унаслідок атаки виникла пожежа у приватному будинку, пошкоджено ще дві приватні оселі та п’ять багатоквартирних будинків.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Армія РФ за добу втратила близько 1300 військових – Генштаб ЗСУ
Російська армія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 478 730 своїх військових, зокрема 1300 – за останню добу – такі дані станом на ранок 9 травня наводить український Генштаб.
Щодо втрат російської техніки, то в командуванні заявили про такі:
- танки – 7429 (+11 – за останню добу)
- бойові броньовані машини – 14281 (+35)
- артилерійські системи – 12340 (+23)
- РСЗВ – 1058 (+1)
- засоби ППО – 793 (+1)
- літаки – 349
- гелікоптери – 325
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 9775 (+47)
- крилаті ракети – 2192 (+41)
- кораблі /катери – 26
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 16618 (+69)
- спеціальна техніка – 2027 (+8).
Росія і Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти. Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.
Міноборони Великої Британії 28 квітня заявило, що, за його оцінками, Росія у війні проти України втратила близько 450 тисяч військовослужбовців вбитими і пораненими, а також 10 тисяч одиниць бронетехніки. Крім того, за даними відомства, ще десятки тисяч дезертирували. При цьому наведені дані не включають вбитих найманців зі складу російських «приватних військових компаній на кшталт «Вагнера» – їхня кількість невідома, наголосили у Міноборони Британії.
Міністр оборони США Ллойд Остін 19 березня заявив, що щонайменше 315 тисяч російських військовослужбовців були вбиті або поранені з моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Американський Інститут вивчення війни у своєму нещодавньому звіті зауважив, що армія Росії нарощує війська в обсягах, співмірних із її втратами в Україні останніми місяцями.
Росія: влада каже про атаки на Бєлгород та нафтобазу під Анапою
У ніч на 9 травня була атакована нафтобаза у селі Юрівка під Анапою, повідомили в оперативному штабі Краснодарського краю РФ. Також про вибухи у Бєлгороді заявив губернатор В’ячеслав Гладков. Російська влада звинувачує в атаках Збройні сили України.
«За даними ЄДДС Анапи, близько шести БпЛА було придушено, проте дещо впало на території нафтобази. В результаті почалася пожежа – пошкоджено кілька резервуарів», – йдеться у повідомленні.
Місцеві жителі поширили у соціальних мережах відео наслідків атаки на нафтобазу під Анапою і зазначили про приліт семи дронів.
Також влада російського регіону повідомила про повітряну атаку на місто Бєлгород і Бєлгородський район. Гладков заявляє про вісьмох постраждалих місцевих жителів.
Редакція Радіо Свобода не може перевірити ці дані з незалежних джерел.
Українська влада ці повідомлення наразі не коментувала.
Влада Бєлгородської й інших областей Росії, що межують з Україною, регулярно повідомляють про атаки українських безпілотників. Київ ці заяви зазвичай не коментує.
Генштаб ЗСУ: на фронті за добу відбулось майже 150 бойових зіткнень
В Україні на фронті впродовж доби було зафіксовано 146 бойових зіткнень, йдеться у повідомленні Генерального штабу ЗСУ 9 травня.
«На Авдіївському напрямку, нашими захисниками відбито 45 атак в районах населених пунктів Новоолександрівка, Євгенівка, Сокіл, Новоселівка Перша, Калинове, Новопокровське, Семенівка, Уманське, Нетайлове та Невельське Донецької області», – вказано у повідомленні.
За даними Генштабу, на Бахмутському напрямку ЗСУ відбили 26 атак російської армії в районах населених пунктів Білогорівка Луганської області; Андріївка, Верхньокам’янське, Новий, Виїмка, Іванівське та Кліщіївка Донецької області.
Також 19 разів війська РФ атакували позиції українських військ на Оріхівському напрямку.
«На Куп’янському напрямку нашими воїнами відбито 16 атак в районах населених пунктів Петропавлівка, Синьківка, Іванівка, Берестове Харківської області; Стельмахівка Луганської області», – зазначено у звіті.
По 11 атак військ РФ Збройні сили України відбила на Лиманському і Новопавлівському напрямках, повідомили військові.
«Протягом доби авіація Сил оборони та підрозділи ракетних військ завдали ударів по трьох засобах протиповітряної оборони, двох артилерійських засобах, 10 районах зосередження особового складу та одному іншому важливому об’єкту противника», – розповіли у Генштабі.
ТЦК силоміць забирають людей з вокзалів і автобусів?
- Російський лідер Володимир Путін показав росіянам захоплену техніку НАТО і чекає на гостей на парад. Яким буде 9 травня у Москві?
- Верховна Рада України ухвалила у другому читанні законопроєкт №11079-1, який дає дозвіл деяким категоріям увʼязнених мобілізуватися до лав Збройних сил України. Але антикорупціонери знайшли в законі ложку дьогтю: яку саме?
- Футболіста Миколу Сираша представники ТЦК «мобілізували» прямо на вокзалі, скаржиться закарпатський футбольний клуб. У ЗСУ відповіли на претензію. Розбираємо деталі історії.
Про це та інше дивіться у програмі «Свобода.Ранок» о 9:01 на @Радіо Свобода:
Уночі сили ППО знищили 17 з 20 «Шахедів» на Одещині – Повітряні сили
У ніч на 9 травня російські війська атакували Україниу 20-ма ударними БпЛА типу Shahed-131/136, йдеться в повідомленні командувача Повітряних сил Збройних сил України генерал-лейтенанта Миколи Олещука.
«В результаті бойової роботи зенітними ракетними підрозділами Повітряних Сил та мобільними вогневими групами Сил оборони України знищено 17 ударних БпЛА на Одещині», – повідомили у Повітряних силах.
Російська армія атакувала Україну із мису Чауда в окупованому Криму.
Вночі військові зафіксували рух російських безпілотників типу Shahed з акваторії Чорного моря в напрямку півдня Одеської області – про це заявили Повітряні сили на початку доби 9 травня.
Президент України Володимир Зеленський раніше повідомив, що за квітень 2024 року російські війська випустили по Україні понад 300 ракет різних типів, майже 300 дронів-камікадзе Shahed і більше ніж 3200 керованих авіабомб.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Перемога та існування України як незалежної держави – це частина ширших історичних процесів, а війна Росії проти України є завершальним етапом розпаду російської імперії, вважає директор Гарвардського українського наукового інституту Сергій Плохій.
- Чому культ перемоги над Гітлером грає на руку Путіну?
- Чому те, як Путін бачить історію, стало однією із причин війни?
- Чому наративи Кремля знаходять своїх прихильників у США та Заході загалом?
- Чому на Заході розділяють Путіна і російський народ?
- Чому Путін приречений на поразку?
Про в інтерв’ю Голосу Америки з Сергієм Плохієм.
У США ініціювали відставку Джонсона за підтримку України. Палата представників проголосувала проти
Більшість республіканців і демократів у Палаті представників Конгресу США проголосували 8 травня проти відставки спікера Майка Джонсона через його рішення поставити на голосування законопроєкт про надання великого пакету допомоги Україні.
Ініціатором спроби усунення спікера стала членкиня Палати представників США від Джорджії Марджорі Тейлор Ґрін, яка звинуватила Майка Джонсона у відмові захищати пріоритети республіканців. Головною претензією до Джонсона була його згода поставити на голосування у Палаті представників законопроєкт про військову допомогу Україні, проти якого виступила більшість республіканців.
Однак спробу відставки Майка Джонсона з посади спікера було відхилено не лише демократами, а й переважною кількістю республіканців.
Ініціативу Ґрін підтримали лише 11 республіканців, 196 інших представників цієї партії виступили категорично проти звільнення Джонсона. На підтримку спікера-республіканця також виступили 163 демократи.
Марджорі Тейлор Ґрін називають вкрай правим політиком, вона є палкою прихильницею колишнього американського президента Дональда Трампа. Раніше вона анонсувала, що винесе на голосування пропозицію звільнити спікера Майка Джонсона.
20 квітня Палата представників Конгресу США схвалила законопроєкт про національну безпеку, який передбачає військову допомогу на 95 мільярдів доларів для України, Ізраїлю й інших союзників США, зокрема, для України в розмірі близько 61 мільярда доларів. Також передбачається передача Україні ракет ATACMS, про які давно просить Київ.
Голосування відбулося після того, як демократи і республіканці дійшли згоди щодо законопроєктів після місяців незгоди частини республіканців із подальшою підтримкою США для України на тлі вторгнення Росії.
Війська РФ продовжать масовані атаки України до прибуття військової допомоги від партнерів – ISW
У ніч на 8 травня російські війська завдали масштабних ракетних і безпілотних ударів по об’єктах української енергетичної інфраструктури, використовуючи слабкості системи протиповітряної оборони України напередодні прибуття військової допомоги від США та країн Заходу. Про це йдеться у звіті американського Інституту вивчення війни (ISW).
«Це вже п’ятий масштабний удар російських ракет і безпілотників по українській енергетичній інфраструктурі з 22 березня 2024 року, оскільки російські військові намагалися використати погіршені можливості української протиповітряної оборони навесні 2024 року, щоб зруйнувати енергетичну мережу України та обмежити оборонно-промисловий потенціал України», – йдеться у звіті.
Аналітики припускають, що російські війська продовжать наносити масовані удари, щоб завдати довгострокової шкоди українській енергетичній інфраструктурі, оскільки обмежені можливості української ППО триватимуть, доки не надійдуть американські протиповітряні ракети й інші засоби протиповітряної оборони в повному масштабі.
Крім того, вважає ISW, війська РФ посилили удари по українській транспортній інфраструктурі «намагаючись вивести з ладу українські наземні лінії зв’язку і обмежити потік очікуваної американської допомоги у сфері безпеки на фронті».
У ніч на 8 травня російські сили завдали комбінованого удару ракетами різних типів та ударними БПЛА, застосувавши 55 ракет та 21 ударний безпілотник. Як повідомляють у телеграмі Повітряні сили ЗСУ, українські військові збили 39 ракет та 20 ударних дронів.
За даними Міненерго, сили РФ атакували об’єкти генерації та передачі електроенергії у шести областях – Полтавській, Кіровоградській, Запорізькій, Львівській, Івано-Франківській, Вінницькій областях. Також через російську атаку на Кіровоградщині травмована дитина, на Київщині постраждали двоє людей.
У МВС повідомили, що сили РФ атакували 7 регіонів України – під удар потрапили об’єкти енергетичної інфраструктури, близько 30 житлових будинків, громадський транспорт, автомобілі. У Запоріжжі пошкоджена будівля пожежно-рятувальної частини.
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Російські «Шахеди» атакують Одещину – Повітряні сили
Військові зафіксували рух російських безпілотників типу Shahed з акваторії Чорного моря в напрямку півдня Одеської області – про це заявили Повітряні сили на початку доби 9 травня.
Після цього командування повідомило, що дрони продовжують рух у напрямку Білгород-Дністровського району, що на півдні Одещини.
«Чорноморськ/Одеса – перебувайте в укриттях!» – застерегли військові.
У області оголосили тривогу. Голова Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер закликав жителів регіону перебувати в укриттях.
Повітряна тривога також триває в Донецькій, Запорізькій, Дніпропетровській та Полтавській областях.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Влада Росії направляє додаткові сили ФСБ до Криму для пошуку інформаторів ЗСУ – Центр нацспротиву
Влада Росії відправляє до анексованого Криму додаткових співробітників ФСБ для запобігання передачі інформації Збройним силам України – про це заявив 8 травня створений Силами спецоперацій України Центр національного спротиву.
«Окупанти завозять на півострів Крим додаткові загони ФСБ, аби ловити інформаторів Сил Оборони та зменшити кількість витоку даних. На півострові посилено перевірку телефонів та почастішали випадки допитів місцевого населення», – стверджує ЦНС.
Центр робить висновок, що російська влада не контролює захоплені території й «лишається для населення окупантом, відтак росіяни вимушені посилювати репресивний апарат».
Як передає проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії, за даними Кримськотатарського ресурсного центру, протягом першого кварталу 2024 року російські силовики провели в Криму 33 обшуки, 28 з яких відбулися в будинках кримських татар.
Крім того, на півострові зафіксували 41 затримання, або утримання, 46 допитів, опитувань і бесід, а також 43 арешти з боку силовиків РФ.
Починаючи з серпня 2022 року в Криму та Севастополі майже щодня чути звуки вибухів. Російська влада пояснює це стріляниною по «українських безпілотниках», «роботою ППО» чи навчаннями військових РФ.
Косово продовжить підтримувати Україну попри невизнання його незалежності Києвом – голова МЗС
У Косові вважають, що Росія мусить програти війну проти України задля безпеки Європи – про це міністерка закордонних справ країни Доніка Ґервалла-Шварц заявила в інтерв’ю AP 8 травня.
Дипломатка назвала безумовною підтримку Києва Приштиною, хоча Україна досі не визнала незалежність країни від Сербії.
«Україна не визнала республіку Косово як державу, але ми дійсно вважаємо, що точно знаємо, через що Україна наразі проходить», – цитує агентство Ґерваллу-Шварц.
Пояснюючи цю позицію, вона вказала на те, що її нація, яка проголосила про відокремлення від Сербії 2008 року, отримує «постійні нагадування» про агресивні наміри Белграда, а також Росії, що має з ним тісні відносини.
«І ми знаємо, що є тільки одне рішення не тільки для України, а й для Європи. Воно може полягати лише в тому, щоб Росія програла війну, а Україна в ній перемогла. Інакше Європі слід готуватися до інших конфліктів на нашому континенті», – стверджує голова МЗС.
Читайте також: Вступ до ЄС залишається метою Сербії, але Белград не підтримає санкції проти Росії – новий прем’єр
Вона зазначила, що, хоча Косово є невеликою країною зі скромними можливостями надавати допомогу, «ми намагаємося бути дуже корисними Україні та без вагань демонстрували нашу беззастережну підтримку та співчуття народу та державі Україна».
AP вказує, що 8 травня Ґервалла-Шварц урочисто відкрила перше консульство Косова в Польщі в рамках роботи над покращенням економічної та культурної співпраці між двома країнами. Польща визнала державність Косово ще в 2008 році, але тоді дві країни не встановили дипломатичних відносин. Наразі місія в Косово має статус генерального консульства, але голова МЗС висловила надію, що це може стати кроком до відкриття посольства в Польщі.
Її візит до Польщі цього тижня збігся з візитом до столиці Сербії Белграда президента Китаю Сі Цзіньпіна, який включав обіцянки поглибити зв’язки між країнами.
Ґервалла-Шварц сказала, що візит китайського лідера має наслідки для Європи, оскільки він свідчить, що, хоча Сербія є державою-кандидатом на вступ до Європейського Союзу, вона «все більше і більше ототожнює себе з супротивниками європейських західних демократій».
2008 року Республіка Косово в односторонньому порядку проголосила незалежність від Сербії після десятирічного контролю ООН у цьому регіоні. Це сталося після війни в 1998-1999 роках, коли сербські війська вели бої проти Армії визволення Косова. Тоді загинули близько 13 тисяч людей. Сербські війська відійшли з регіону після втручання військ НАТО.
Незалежність Косова визнали багато країн Євросоюзу та Сполучені Штати, а також більшість країн-членів ООН. Водночас десятки країн, у тому числі Росія, Україна, Китай, Індія та декілька країн ЄС, як і раніше, відмовляють Косову у визнанні.
Шмигаль про наступний опалювальний сезон: удари РФ вразили понад 800 об’єктів теплопостачання
Штаб із підготовки до осінньо-зимового періоду 2024-2025 років провів своє перше засідання, повідомив 8 травня прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
Він назвав метою роботи штабу «подолати наслідки російського терору, модернізувати та адаптувати систему паливно-енергетичного комплексу до нових викликів», забезпечивши світло та опалення восени та взимку.
Прем’єр перерахував виклики, які стоять перед штабом:
- масштаби руйнувань: «знищено або пошкоджено понад 800 об’єктів теплопостачання. Ми втратили до 8 ГВт енергогенерації. Щоб відновити втрачене, потрібна колосальна сума – близько 1 мільярд доларів»
- потреба в збільшенні допомоги від партнерів – за словами прем’єра, Фонд підтримки енергетики України зібрав понад 410 мільйонів євро, він також анонсував нову програму USAID на 190 мільйонів доларів. За словами голови уряду, зусилля в залученні ресурсів треба подвоїти
- фінансово-економічний стан підприємств енергетики й теплопостачання
Шмигаль додав, що на засіданні заслухали профільних міністрів та керівників енергетичних підприємств щодо проходження попереднього опалювального сезону й підготовки до наступного.
«За підсумками доповідей дав завдання Міненерго й Мінінфраструктури затвердити графіки ремонтів енергетичних об’єктів та кроків щодо посилення їхнього захисту до початку опалювального сезону 2024/25 років», – заявив він.
У ніч на 8 травня російські сили завдали комбінованого удару ракетами різних типів та ударними БПЛА, застосувавши 55 ракет та 21 ударний безпілотник. Як повідомляють у телеграмі Повітряні сили ЗСУ, українські військові збили 39 ракет та 20 ударних дронів.
За даними Міненерго, сили РФ атакували об’єкти генерації та передачі електроенергії у шести областях – Полтавській, Кіровоградській, Запорізькій, Львівській, Івано-Франківській, Вінницькій областях. Також через російську атаку на Кіровоградщині травмована дитина, на Київщині постраждали двоє людей.
У МВС повідомили, що сили РФ атакували 7 регіонів України – під удар потрапили об’єкти енергетичної інфраструктури, близько 30 житлових будинків, громадський транспорт, автомобілі. У Запоріжжі пошкоджена будівля пожежно-рятувальної частини.
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Зеленський обговорив посилення ППО України із лідерами Данії та Нідерландів
Президент Володимир Зеленський протягом дня проводив низку переговорів із представниками держав-партнерів України – про це він повідомив у вечірньому зверненні 8 травня.
Зокрема, за його словами, низка переговорів стосувалася посилення оборони:
«Данія – ми обговорили посилення нашої ППО, виконання оборонних домовленостей. Нідерланди – обговорили з Марком (Рютте – ред.), паном Прем’єр-міністром, пошук додаткових систем Patriot».
Крім того, Зеленський повідомив, що сьогодні заслухав доповідь міністра оборони Рустема Умєрова та звіт головнокомандувача Олександра Сирського.
Читайте також: Румунія готова обговорити передачу Україні системи Patriot – президент
«Наші позиції на фронті, фізичний захист наших людей і громад, зрив будь-яких спроб російських наступальних дій – це нагальні пріоритети», – додав президент.
Засоби протиповітряної оборони залишаються пріоритетом військової допомоги, про яку Київ домовляється із країнами-партнерами. Зокрема, 8 травня голова дипломатії Євросоюзу Жозеп Боррель наголосив на потребі України в додаткових системах ППО після чергової масованої ракетної атаки Росії.
Раніше Німеччина пообіцяла надати додаткову батарею Patriot, а Іспанія заявила, що поставить зенітні ракети Patriot. Інші європейські країни, включаючи Грецію, Нідерланди, Польщу, Румунію та Швецію, також мають системи Patriot.
«Мені по**й, що тобі 20! Хоч здохни тут!» Як Росія затягує українську молодь до армії
Окупаційна влада РФ заявляє, що не надсилає строковиків на фронт. Водночас, молодь віком 18-20 років з окупованих українських територій максимально підбивають підписувати контракти, з аргументом – «так більше шансів вижити». Крім цього, трапляються випадки, коли строковики таки опиняються на війні: про них розповідають Донбас Реалії місцеві жителі, про такі ж відомо вже безпосередньо на території РФ російським ліберальним ЗМІ. В будь-якому разі, чоловіки у віці 18-20 років, що відслужили строкову, потрапляють у «небезпечну зону», адже строкова служба – це вже факт, що ви знаєте військові ази, тож мобілізація для таких може настати одразу по поверненню зі служби. Які небезпеки несе російська строкова служба для молодих українців з захоплених міст і сіл, розповідають Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода).
Як повідомляють в Генштабі збройних сил РФ, цього року на строкову службу викликатимуть чоловіків у віці від 18 до 30 років. Кажуть: строковиків направлятимуть у пункти постійної дислокації на території Росії, але не в частини, які знаходяться на окупованих територіях Луганської, Донецької, Херсонської та Запорізької областей. Натомість можуть направити в окупований Крим та російський Бєлгород, де нерідко «прилітає».
Що таке російська строкова служба для хлопців із захоплених територій України
Антон – студент з окупованого Алчевська. Йому 20 років. І в цьому році хлопець вимушений був стати на облік. Каже, на нього тисли й в інституті, і батькам «передавали привіти на роботі». У військкоматі, щоправда, знову заспокоїли – «це звичайний курс молодого бійця», але хлопець – не вірить.
«Мій брат проходив строкову службу минулого року. Йому обіцяли рік підготовки, а вийшло, що вже за кілька місяців він був на кордоні окупованої Луганщини та Харківщини. Щоденні обстріли та постійні бої – ось, що його навчило воювати, а не строкова служба», – розповідає Антон.
Читайте також: Росія масово готує українських дітей в окупації до війни: на що пішов агресор
На відміну від брата, в Антона є «відстрочка», бо хлопець навчається в університеті. Проте каже, це теж не гарантія безпеки.
«Тебе завтра можуть просто «завалити» на сесії, бо в університет прийшли «силові структури» і пояснили, що їм потрібні нові добровольці», – каже Антон.
Сергій з окупованого Краснодону (Сорокиного після декомунізації – ред.) також навчається в інституті в Луганську. Розповідає, що декілька одногрупників, які не склали зимову сесію, отримали «щасливий квиток» до армії. Зараз проходять строкову службу в Бєлгородській області, але бояться, що їх перекинуть на «нуль». Хоча і там, де вони зараз, – небезпечно.
«Деды воевали»: як Путін використав «день победы», щоб примусити росіян воювати проти України
Так звана «велика вітчизняна війна» – предмет гордості для радянської людини. Не відразу, щоправда, та страшна війна стала символом.
Так само і «день победы» чи «9 мая» пройшли певну еволюцію в СРСР, а потім, у руках Путіна, перетворилися в ідеологічну зброю проти тих, із ким пліч-о-пліч «деды воевали» проти гітлерівського нацизму.
«Велику вітчизняну війну» вигадав Сталін
Так званий «батько народів» Йосип Сталін 9 травня 1945 року видав наказ про проведення урочистостей «в ознаменувание дня побєди».
У наказі писалося:
«Велика Вітчизняна війна, яку вів радянський народ проти німецько-фашистських загарбників, переможно завершена, Німеччина повністю розгромлена».
«Товариші червоноармійці, – ішлося далі в наказі, – червонофлотці, сержанти, старшини, офіцери армії та флоту, генерали, адмірали й маршали, вітаю вас із переможним завершенням Великої Вітчизняної війни».
У той час все, що наказував Сталін, вмонтовувалося у всі сфери життя. Кліше «велика вітчизняна війна» міцно прижилося в радянській історіографії і стало базовим гаслом радянської пропаганди.
Тим самим загальносвітовий термін «Друга світова війна» був заміщений терміном «велика вітчизняна».
Адже незручно було говорити про те, що Адольф Гітлер та Йосиф Сталін у вересні 1939 року ділили Польщу. І що «миролюбний» Радянський Союз узимку 1939 та 1940-х років намагався прибрати до свої рук Фінляндію. Щоправда, не змогли, але чималий шмат фінської території забрали.
А в 1940-му році прилучили до «великого й могучого СРСР» країни Балтії – Литву, Латвію та Естонію. А ще – Північну Буковину й Бессарабію. І все це за домовленістю з так званими німецько-фашистськими загарбниками – згідно з таємними протоколами пакту Молотова-Ріббентропа, укладеного якраз за кілька днів до початку Другої світової війни.
Звісно, про спільне парадування червоноармійців і солдатів Вермахту в місті-герої Бресті в 1939 році не згадували.
До 22 червня 1941 року начебто ніякої війни не було. І червоноармійці не воювали з військовиками Польщі, серед яких, до речі, і українці, і білоруси були. І ніби ті самі червоноармійці масово не гинули під час Зимової радянсько-фінської війни 1939-1940 років.
…У згадуваному Сталінському наказі були ще такі слова:
«В ознаменування повної перемоги над Німеччиною сьогодні, 9 травня, в День Перемоги (саме так з великої літери – П. К.), о 22 годині столиця нашої Батьківщини від імені Батьківщини салютує доблесним військам Червоної Армії, кораблям і частинам Військово-Морського Флоту, що отримали цю блискучу перемогу, – тридцятьма артилерійськими залпами з тисячі гармат».
Відсалютували. І забули. Чи майже забули про «день победы».