Доступність посилання

Іноземний доброволець, майбутній пілот безпілотників, з 28-ї окремої механізованої бригади ЗСУ під час базової військової підготовки. Харківщина, 26 лютого 2026 року
Іноземний доброволець, майбутній пілот безпілотників, з 28-ї окремої механізованої бригади ЗСУ під час базової військової підготовки. Харківщина, 26 лютого 2026 року

Війна Росії проти України. Переговори. Усі новини на цей час

Радіо Свобода розпочало вести цей блог 24 лютого 2022 року. День за днем ми розповідаємо, як Україна чинить відсіч повномаштабній агресії Росії, а також про спроби США та країн Європи досягти миру

Генштаб ЗСУ: Росія втратила за добу ще 1060 військових і 54 артсистеми

Російська армія втратила близько 531 980 людей особового складу за час повномасштабної війни в Україні, повідомив Генеральний штаб Збройних сил 21 червня.

За даними штабу, протягом попередньої доби втрати російської армії сягнули близько 1060 військових. Командування не уточнює, чи йдеться лише про вбитих, чи також і поранених.

Також, за даними Генштабу, армія РФ втратила:

  • 8 001 танк (+14 за минулу добу)
  • 15 372 бойові броньовані машини (+35)
  • 14 106 артилерійських систем (+54)
  • 1 106 реактивних систем залпового вогню (+1)
  • 861 засіб протиповітряної оборони (+2)
  • 359 літаків
  • 326 гелікоптерів
  • 11 260 безпілотник оперативно-тактичного рівня
  • 2 298 крилатих ракет
  • 28 кораблів і катерів
  • 1 підводний човен
  • 19 181 автомобілів і автоцистерн (+47)
  • 2 367 одиниці спеціальної техніки (+10)

Читайте також: У ISW проаналізували мотиви ураження ЗСУ російських систем ППО в окупованому Криму

Росія і Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.

25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти. Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.

За даними розвідки Британії, станом на початок травня загальна кількість втрат Росії від лютого 2022 року становила понад 465 000 осіб.

Американський Інститут вивчення війни у квітні в одному зі своїх звітів зауважив, що армія Росії нарощує війська в обсягах, співмірних із її втратами в Україні останніми місяцями.

Сили ППО повідомили, що вночі збили чотири керовані авіаційні ракети

У ніч на 21 червня російські військові завдали удару з літаків тактичної авіації керованими авіаційними ракетами Х-59/Х-69, повідомив командувач Повітряних сил ЗСУ Микола Олещук.

«Усі ракети було збито протиповітряною обороною в Кіровоградській та Херсонській областях», – указано в повідомленні.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Дрони атакували кілька об’єктів у Краснодарському краї РФ

Уночі 21 червня кілька груп ударних дронів атакували різні об’єкти в Краснодарському краї РФ. Губернатор регіону Веніамін Кондратьєв стверджує, що були атаковані «об’єкти цивільної інфраструктури».

«У Краснодарі пошкоджена будівля котельні поряд із автовокзалом «Південний». У Сіверському районі на території нафтопереробного заводу пошкоджені адміністративні будинки. На жаль, є постраждалі серед співробітників цих об’єктів. Їм надається вся необхідна допомога», – написав російський чиновник у телеграмі.

Телеграм-канали інформують про пошкодження господарських будівель на території Ільського нафтопереробного заводу, який уже був об’єктом атак.

Також про звуки вибухів повідомляли з Єйського і Темрюкського районів Краснодарського краю.

Від початку 2024 року під удар дронів у Росії потрапили кілька підприємств нафтового сектора, через що на деяких НПЗ перестали працювати установки первинної переробки нафти. За даними Reuters, у першому кварталі свої потужності зупинили щонайменше сім російських заводів. Через атаки на НПЗ Росія збільшила закупівлібензину в Білорусі, а також попросила про постачання Казахстан. Президент України Володимир Зеленський називав атаки на НПЗ відповіддю на удари російських військ по енергетиці України.

Росія вперше застосувала в Україні бомбу ФАБ-3000 – ЗМІ

Російські телеграм-канали поширили відео, як стверджується, першого застосування тритонної авіабомби ФАБ-3000 М-54 з універсальним модулем планування та корекції (УМПК). Про це повідомило Міжнародне французьке радіо.

Стверджується, що удар був завданий по селу Липці на півночі Харківської області, де зараз тривають бої. Інформацію підтвердили, зокрема, джерела державного російського агентства ТАСС.

«Сьогодні Росія скинула на Україну першу ФАБ-3000 М-54 УМПК, уразивши будівлю «Нової Пошти» № 1 у Липцях Харківської області. Важка бомба масою три тонни (бойова частина 1,2 тонни) впала за 15 метрів від будівлі, але все одно завдала їй серйозної шкоди», – пише експерт BILD із аналізу відкритих даних.

Російський провоєнний ТГ-канал, що опублікував відео зі скиданням ФАБ-3000 М-54, заявив, що це «перше бойове застосування в історії людства бомби такого калібру з УМПК». За його даними, «радіус суцільного ураження» цієї бомби становить 230 метрів, а «уламки зберігають свою забійну силу на відстані 1240 метрів».

Кориговані бомби, на відміну від звичайних, можна скидати на відстані десятка кілометрів від цілі. Таким чином, російські літаки під час удару перебувають поза зоною дії систем ППО України.

Боротися проти цієї зброї ЗСУ планують за допомогою винищувачів F-16, перші з яких мають з’явитися на фронті цього літа, повідомляє Міжнародне французьке радіо (RFI).

На Покровському напрямку ЗСУ відбили 29 російських атак, ще 19 боєзіткнень тривають – Генштаб

Ситуація на фронті «напружена, але контрольована», повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України у зведенні на 22 годину 20 червня. Від початку доби на лінії зіткнення зафіксували 128 бойових зіткнень, російська армія «намагається використати перевагу в живій силі, техніці та підтримку з повітря».

Штаб звітує про відбиття трьох російських атак на Харківському напрямку та 15 – на Куп’янському. Там триває ще одна атака поблизу Стельмахівки, «ситуація напружена».

«На Лиманському напрямку за день російські війська шість разів безуспішно атакували українських захисників в районах Невського та Серебрянського лісу. На цей час продовжуються три боєзіткнення поблизу Греківки та Невського. Схожа ситуація також на Торецькому напрямку, де окупанти сім разів атакувати поблизу Шумів, Торецька і Нью-Йорка. Чотири боєзіткнення завершились, бойові дії тривають», – йдеться в зведенні.

Командування повідомляє про інтенсивні російські атаки на Покровському напрямку: армія РФ здійснила там впродовж дня 48 штурмових і наступальних дій. Найбільша активність зберігається біля Очеретиного, російські війська намагаються вклинитися в бойові порядки ЗСУ:

«29 атак українські захисники вже відбили, ще 19 боєзіткнень тривають. Ситуація складна. Сили оборони докладають зусиль для недопущення просування противника в глибину нашої території».

Генштаб налічує 13 «безуспішних» російських штурмів на Курахівському напрямку: загарбники намагалися просунутися біля Красногорівки, Георгіївки, Побєди, Парасковіївки та Костянтинівки.

«На Придніпровському напрямку окупанти не полишають спроб вибити Сили оборони з позицій на лівобережжі Дніпра. Всі шість атак російських окупантів зазнали невдачі», – йдеться в зведенні.

Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський 17 червня заявив, що основні зусилля противник продовжує зосереджувати на Покровському напрямку, де сконцентрована більшість його ударних бригад і полків. За його словами, на Куп’янському, Покровському, Курахівському, Времівському оперативних напрямках проводять активні наступальні дії різної інтенсивності.

Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) 9 червня зазначали, що наявних російських резервів чисельністю 60 000 осіб, ймовірно, «буде недостатньо для підтримки одночасних широкомасштабних наступальних зусиль на кількох напрямках».

Клименко: середній вік бійця Національної Гвардії – 30 років

Приблизний середній вік бійця Національної гвардії становить 30 років. Про це в інтерв’ю Радіо Свобода розповів міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко.

«Приблизно 30 років. Але є в нас і 40-річні, є і 25-річні, є добровольці, наприклад, які прийшли в 18-19 років. Наприклад, таких дуже багато в «Азові» (12-та бригада спеціального призначення «Азов» НГУ – ред.)», – розповів Клименко.

Очільник МВС також прокоментував питання ефективності чоловіків 45-50 років, які дедалі частіше опиняються на фронті за повісткою.

«Все залежить від функціонального стану людини, від його стану здоров'я. І звідси ми маємо відштовхуватись, як використовувати дану особу. Його можна використовувати в штабі, якщо це більш старша людина. Або він може бути, наприклад, зв'язківцем, або може бути спеціалістом по БПЛА. Якщо дуже важко, наприклад, нести на собі станковий кулемет, він занадто важкий для того, щоб людина 50 років його могла нести. І ефективність від цього бійця сумнівна на лінії фронту», – заявив міністр.

В Україні від 24 лютого 2022 року, дня повномасштабного вторгнення Росії, запроваджено воєнний стан. Тоді ж оголосили загальну мобілізацію. Відтоді Верховна Рада регулярно продовжує строки дії воєнного стану і мобілізації.

18 травня цього року набув чинності закон про мобілізацію. Серед іншого, він передбачає, що всі військовозобов’язані, призовники та резервісти віком від 18 до 60 років мають оновити свої дані – номер мобільного телефону, фактична адреса проживання та email (за наявності). Це потрібно зробити до 16 липня.

Боррель розповів деталі 14-го пакету санкцій проти Росії

Черговий санкційний пакет щодо Росії є «потужним набором індивідуальних і секторальних заходів, аби підважити російські військові зусилля проти України», заявив високий представник Євросоюзу із зовнішньої політики Жозеп Боррель 20 червня.

Він перерахував напрямки, на які буде поширюватися 14-й пакет санкцій:

  • військово-промисловий оборонний комплекс
  • фінансові послуги
  • енергетичний сектор
  • обхід санкцій
  • воєнні злочини, «в тому числі установи, причетні до депортації українських дітей»

«Ці санкції будуть спрямовані на те, щоб ускладнити для уряду Путіна підтримку його агресивної війни», – заявив голова дипломатії ЄС.

Боррель додав, що Євросоюз «залишається рішучим у своїй підтримці до України».

Раніше 20 червня бельгійське головування у Раді ЄС повідомило, що посли країн Євросоюзу погодили 14-й пакет санкцій проти Росії.

Раніше агенція Reuters повідомляла, що країни Євросоюзу не змогли ухвалити новий пакет санкцій через дії Німеччини, яка затягувала процес.

Останній – 13-й – пакет санкцій Рада ЄС схвалила у лютому напередодні річниці повномасштабного вторгненя РФ. Він передбачав обмеження проти 106 людей та 88 юридичних осіб, «відповідальних за підрив чи загрозу територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України».

Пріоритетними для цих санкцій були військова та оборонна галузі Росії та причетні до постачання туди ракет від КНДР, а також відповідальні за депортацію та військове «перевиховання» українських дітей.

Держдепартамент США: можливість поставок Росією зброї КНДР викликає «неймовірне занепокоєння»

Державний департамент США заявив 20 червня, що можливість поставок Росією зброї Північній Кореї викликає «неймовірне занепокоєння».

«Звичайно, це дестабілізує Корейський півострів і потенційно... порушить резолюції Ради безпеки ООН, які підтримала сама Росія», – сказав на брифінгу речник Держдепартаменту Метью Міллер.

Президент Росії Володимир Путін заявив 20 червня, що «не виключає» поставок зброї до Північної Кореї, де він цього тижня підписав договір про взаємну оборону. Під час поїздки до В’єтнаму Путін назвав це дзеркальною відповіддю на озброєння України Заходом.

«Ми залишаємо за собою право постачати зброю в інші регіони світу. Беручи до уваги наші домовленості з (Північною Кореєю), я також цього не виключаю», – сказав він.

За словами Путіна, Москва очікує, що її співпраця з Північною Кореєю буде стримувальним фактором для Заходу, але він додав, що немає необхідності використовувати північнокорейських солдатів для війни проти України.

Путін також застеріг Південну Корею від постачання зброї Україні. За його словами, Сеул зробить «велику помилку», якщо вирішить постачати зброю Україні, і що Москва відповість на такий крок рішенням, яке «не сподобається нинішньому керівництву Південної Кореї».

Раніше сьогодні радник із національної безпеки країни Чан Хо Чжин заявив, що Південна Корея може розглянути питання щодо постачання зброї Україні після укладення договору про співпрацю й оборону між Росією і Північною Кореєю, повідомило південнокорейське агентство Yonhap.

«Уряд висловлює серйозне занепокоєння і засуджує підписання угоди», – заявив Чан. За його словами, будь-яка співпраця, яка прямо чи опосередковано сприяє військовому посиленню Північної Кореї, є порушенням резолюцій Ради безпеки ООН.

За твердженнями Південної Кореї і країн Заходу, Північна Корея минулого року розпочала масштабні постачання зброї і боєприпасів Росії для використання у війні проти України. Це – порушення міжнародних санкцій проти КНДР, яких Росія зобов’язалася дотримуватись. У Москві й Пхеньяні факти постачання зброї заперечували.

У Міненерго назвали строки відновлення електропостачання Херсона

Електропостачання у Херсоні після російського обстрілу «можуть повернути вже сьогодні-завтра», розповіла заступниця міністра енергетики України Світлана Гринчук в ефірі телемарафону.

За її словами, у місті застосовували резервні схеми підключення, зараз енергетики намагаються повернути світло для якомога більшої кількості споживачів.

«Сподіваюся, що сьогодні-завтра нам вдасться відновити електропостачання, яке було до цієї атаки», – зазначила Гринчук.

Через російський обстріл Херсон залишився без світла, повідомив близько полудня 20 червня голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.

Компанія «Укренерго» зранку 20 червня повідомила про наслідки нічної повітряної атаки, здійсненої російськими військовими по українській інфраструктурі.

«Пошкоджено обладнання на об’єктах у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій, Київській областях. Наслідки уточнюються», – ішлося в повідомленні.

Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.

«Дані закриті» – міністр МВС про кількість чоловіків, які від лютого 2022 року намагалися втекти за кордон

Щодня прикордонники затримують десятки людей, які намагаються незаконно перетнути українських кордон у напрямку держав Євросоюзу, зокрема через ліси і річку Тису. Про це розповів міністр МВС Ігор Клименко в інтерв’ю Радіо Свобода.

Очільник МВС стверджує, що не всі чоловіки, яких прикордонники і поліцейські затримують у зоні прикордоння, втікають від мобілізації.

«Ми затримуємо людей не тільки безпосередньо на кордоні, а й на блокпостах, на пунктах, які розташовані за 5-10 кілометрів від кордону. Ми говоримо, звичайно, про десятки людей кожного дня. Буває 10, буває 20, буває 30. І ми говоримо не тільки про людей, яких хочуть переплисти, наприклад, Тису, або пройти ліс, або пройти через гори. Ми говоримо і про тих людей, які на пунктах пропуску намагаються пройти по підробних документах. І це достатньо великий процент, приблизно 15% таких наших громадян (від загальної кількості втікачів закордон – ред.)», – сказав Клименко.

Міністр сказав, що він має інформацією про загальну кількість затриманих на кордоні чоловіків призовного віку у період від початку повномасштабної війни, однак озвучити таку статистику на загал міністр відмовився. За його словами, це закрита інформація.

«Я її не скажу (статистику втікачів– ред.), тому що ці цифри на сьогоднішній день закриті і вони не відображають реальний стан справ, тому що тих людей, яких ми затримуємо за 15 - 20 чи навіть за 10 кілометрів від кордону, ми також в ці цифри (в загальну статистику втікачів– ред.) рахуємо», – розповів Ігор Клименко.

Міністр стверджує, що не всі чоловіки, яких затримують у зоні прикордоння, тікають від мобілізації.

«Ми говоримо не тільки про ухилянтів. Якщо ми говоримо про кордон, то це контрабандисти. Якщо це кордон, то ми говоримо про злочинців, які намагаються уникнути покарання і перейти кордон, опинитися в іншій країні і там отримати притулок. Ми говоримо про широкий спектр громадян. Справа в тому, що і до цього були такі випадки, що люди переходили нелегально кордон. І до цього були випадки, коли люди топилися у ріці Тиса, але з інших причин».

Верховна Рада 11 квітня ухвалила закон про вдосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби. Це рішення підтримали 283 народні депутати – переважно із владної партії «Слуга народу» та союзних їй фракцій і груп. Із остаточного варіанту документа зникло положення про умови демобілізації військових. 16 квітня закон підписав президент України Володимир Зеленський.

Документ, серед іншого, передбачає, що чоловіки у віці 18-60 років зобов’язані протягом 60 днів оновити свої облікові дані у військкоматі, центрі надання адмінпослуг (ЦНАП) або в електронному кабінеті призовника. Також військовозобов’язані на час дії воєнного стану повинні постійно мати при собі військово-обліковий документ та пред’являти їх на вимогу поліції чи працівників ТЦК.

Білий дім: США «змінять пріоритети» в продажу ракет, щоб прискорити поставки в Україну

Сполучені Штати Америки «змінять пріоритети» запланованих поставок ракет до систем протиповітряної оборони Patriot для доставки їх в Україну, заявив речник Ради національної безпеки Білого дому Джон Кірбі 20 червня в той час, як Вашингтон працює над тим, щоб задовольнити «відчайдушну потребу» Києва в посиленні ППО.

Рішення означає, що поставки «ракет, які сходять з конвеєра», підуть в Україну, а не в інші країни.

«Це гарантує, що ми зможемо забезпечити Україну ракетами, необхідними їм для підтримки запасів у ключовий момент війни», – сказав Кірбі, описуючи рішення як «важке, але необхідне».

Кірбі наголосив, що рішення стосується лише ракет: тих, які використовуються в системах Patriot, а також NASAMS.

Інші компоненти – радарні системи і пускові установки – наразі недоступні, сказав Кірбі.

«На даний момент ми просто не маємо придатних систем, які виходять з виробничої лінії. Тому ми розглядали це, але зараз ми зосереджуємося на самих ракетах», – зазначив він.

За словами Кірбі, перші поставки відбудуться до кінця літа. Загальні поставки покриють орієнтовно 16 місяців потреб України. Він відмовився сказати, які країни погодилися змінити пріоритети поставок, хоча сказав, що це не вплине на Тайвань.

Коментарі з Білого дому прозвучали після того, як Росія вночі атакувала Україну ракетами і безпілотниками, завдавши шкоди енергетичній інфраструктурі і спричинивши нові відключення електроенергії. Національна енергетична компанія України «Укренерго» 20 червня повідомила, що цілями атак стали чотири області.

Раніше видання Financial Times із посиланням на трьох осіб, обізнаних із питанням, повідомляло, що США мають намір призупинити всі відкриті замовлення на системи протиповітряної оборони Patriot і ракети-перехоплювачі до тих пір, поки Україна не матиме достатньої кількості засобів для захисту від повітряних атак Росії.

У МОЗ розповіли подробиці мобілізації медиків

На час воєнного стану медики в Україні є військовозобов’язаними, але процес їхнього бронювання є лише «умовним», розповів в інтерв’ю BBC Україна голова Міністерства охорони здоров’я Віктор Ляшко.

За його словами, керівники закладів регіонального рівня, які в підпорядкуванні обласної ради чи органів місцевого самоврядування, подають списки працівників для бронювання до військової адміністрації. Остання передає їх до Міноборони.

«Це бронь, яка показує, що ось ці люди нам потрібні для критичного забезпечення надання медичної допомоги в цьому конкретному закладі. Це наша робота з Міноборони, щоб забезпечити і надання медичної допомоги в цивільному секторі, і щоб була медична допомога для тих, хто сьогодні зі зброєю в руках захищає нашу незалежність. Тому це процес постійний, і ми дивимося, як краще, як швидко перекидати певні спеціальності для того, щоб жодна із систем не зупинилась», – каже Ляшко.

Міністр додав, що якщо з одного закладу забирають стільки спеціалістів, що це зупиняє робочий процес, «МОЗ втручається».

«І, повірте, нам назустріч йде і Міноборони, і командування Медичних сил. Ми через сухопутні війська додзвонюємося до цього ТЦК, розглядаємо конкретну ситуацію і повертаємо її в те русло, яке дозволяє нам і тримати медичну частину ЗСУ в бойовій готовності, і забезпечити надання медичної допомоги в цивільних закладах охорони здоров’я», – зазначає Ляшко.

При цьому, якщо у ЗСУ виникає така необхідність, заброньовані працівники можуть бути «розброньовані».

«Але якщо нам Сили безпеки і оборони скажуть, що треба така-то кількість медичних працівників, ми будемо перелаштовувати надання медичної допомоги, щоб військовий сектор не страждав. Бо якщо у нас сьогодні військовий сектор буде страждати, то завтра не буде цивільного сектора. В країні війна», – резюмував міністр.

Верховна Рада 11 квітня ухвалила закон про вдосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби. Це рішення підтримали 283 народні депутати – переважно із владної партії «Слуга народу» та союзних їй фракцій і груп. Із остаточного варіанту документа зникло положення про умови демобілізації військових. 16 квітня закон підписав президент України Володимир Зеленський.

Документ, серед іншого, передбачає, що чоловіки у віці 18-60 років зобов’язані протягом 60 днів оновити свої облікові дані у військкоматі, центрі надання адмінпослуг (ЦНАП) або в електронному кабінеті призовника. Також військовозобов’язані на час дії воєнного стану повинні постійно мати при собі військово-обліковий документ та пред’являти їх на вимогу поліції чи працівників ТЦК.

«Укренерго»: 21 червня графіки відключень діятимуть цілодобово, вночі і з обіду обсяг обмежень буде більшим

«Укренерго» повідомляє, що 21 червня обленерго будуть застосовувати графіки погодинних вимкнень електрики по всій Україні з 00:00 до 24:00.

«З 00:00 до 06:00 і з 13:00 до 23:00 обсяг обмежень буде більшим. Причина – наслідки семи масованих атак росіян по енергооб’єктах», – йдеться в повідомленні.

В «Укренерго» додали, що енергоживлення об’єктів критичної інфраструктури не обмежується.

У ніч на 20 червня Росія атакувала України дев’ятьма ракетами повітряного та наземного базування, а також 27 ударних БПЛА типу Shahed. Як повідомили Повітряні сили ЗСУ, українським військовим удалося збити всі дрони і п’ять із дев’яти ракет.

Після російської атаки в «Укренерго» заявили про пошкодження обладнання на об’єктах у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій, Київській областях.

Українські енергетичні обʼєкти упродовж останніх місяців регулярно зазнавали ударів російських ракет і дронів. Внаслідок цих атак в Україні застосовують графіки відключень, оскільки електроенергії не вистачає для покриття потреб всіх споживачів.

На початку квітня прем’єр-міністр України Денис Шмигаль повідомив, що внаслідок масованих ракетних атак РФ у березні знищено 80% теплової генерації. У Міненерго повідомляли, що через масштабні обстріли енергетичної інфраструктури після 22 березня 2024 року Україна втратила близько 9 ГВт потужностей. Зокрема, дуже постраждали теплові електростанції державної компанії «Центренерго» і гідроелектростанції «Укргідроенерго».

Військовий збив російську крилату ракету з кулемета – Повітряні сили

Під час російського обстрілу, 12 червня, військовий мобільної вогневої групи збив з кулемета крилату ракету, яка рухалась в напрямку Київщини, йдеться в повідомленні Повітряних сил Збройних сил України (ЗСУ).

Як відзначають у Повітряних силах, збити ракету з кулемета завдання «надзвичайно складне».

За словами військового мобільної вогневої групи, «під час обстрілу вони разом з командою вирушили на позицію, тоді ж по рації їм повідомили, що ціль вже близько».

«Кілька секунд і ми побачили ворожу ракету, що неслася у бік Василькова. Не вагаючись, взяв свій кулемет і відкрив вогонь по цілі. В думках було лише одне – маю влучити! Пустивши чергу з кулемета побачив, що ракета почала відхилятися від курсу та знижуватись», – розповів боєць мобільної вогневої групи.

Він додав, що у той момент «його переповнювали емоції, втім повірити йому вдалось лише тоді, коли побачив уламки ракети на власні очі».

Раніше, 12 червня, в Київській міській військовій адміністрації повідомляли, що вночі російські війська завдали комбінованого удару ракетами і дронами по Києву. Як казали в міській військовій адміністрації, всі повітряні цілі збили сили ППО, за попередніми даними, постраждалих і руйнувань немає.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

ЗСУ відбивають п’ять російських атак біля Часового Яру – Генштаб

Українські захисники відбивають п’ять російських атак біля Часового Яру, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ у зведенні про ситуацію на фронті станом на 16:00.

За даними штабу, тут сили РФ діють за підтримки авіації – скинули керовану авіабомбу.

У Генштабі повідомляють, що на Покровському напрямку наразі триває десять боєзіткнень біля Сокола, Воздвиженки, Калинового та Новоолександрівки – тут противник також застосовує авіацію – бомбардував п’ятьма КАБами Євгенівку і Вовче. На Куп’янському напрямку російські загарбники продовжують атакувати в районах Синьківки та Степової Новоселівки.

Триває бій на Курахівському напрямку, ще один біля Костянтинівки на Времівському напрямку.

Загалом кількість бойових зіткнень на фронті зросла до 85 станом на 16:00. Раніше повідомлялось про 58 боїв.

Напередодні у Генштабі ЗСУ повідомляли про бій біля мікрорайону Новий міста Часів Яр.

Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський 17 червня заявив, що основні зусилля противник продовжує зосереджувати на Покровському напрямку, де сконцентрована більшість його ударних бригад і полків. За його словами, на Куп’янському, Покровському, Курахівському, Времівському оперативних напрямках проводять активні наступальні дії різної інтенсивності.

Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) 9 червня зазначали, що наявних російських резервів чисельністю 60 000 осіб, ймовірно, «буде недостатньо для підтримки одночасних широкомасштабних наступальних зусиль на кількох напрямках».

Міненерго повідомило про поранення ще одного енергетика через російський обстріл

Міністерство енергетики України повідомило про поранення ще одного енергетика через російський обстріл 20 червня.

«У Донецькій області під час виконання робіт на одній із ліній електропередачі потрапила під обстріл бригада енергетиків. Один із них – 33-річний майстер – отримав поранення. Його доставлено до лікарні міста Костянтинівка, лікарі надають необхідну допомогу», – йдеться в повідомленні.

Раніше в Міненерго повідомили, що 20 червня російські війська вкотре завдали масованого удару по українській енергетичній інфраструктурі, під час обстрілів на двох об’єктах були поранені сім енергетиків.

Читайте також: Після атаки РФ обсяг обмежень електроенергії збільшили – «Укренерго»

У ніч на 20 червня Росія атакувала України дев’ятьма ракетами повітряного та наземного базування, а також 27 ударних БПЛА типу Shahed. Як повідомили Повітряні сили ЗСУ, українським військовим удалося збити всі дрони і п’ять із дев’яти ракет.

Після російської атаки в «Укренерго» заявили про пошкодження обладнання на об’єктах у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій, Київській областях. Компанія ДТЕК заявила про поранення трьох працівників однієї з ТЕС.

Українські енергетичні обʼєкти упродовж останніх місяців регулярно зазнавали ударів російських ракет і дронів. Внаслідок цих атак в Україні застосовують графіки відключень, оскільки електроенергії не вистачає для покриття потреб всіх споживачів.

На початку квітня прем’єр-міністр України Денис Шмигаль повідомив, що внаслідок масованих ракетних атак РФ у березні знищено 80% теплової генерації. У Міненерго повідомляли, що через масштабні обстріли енергетичної інфраструктури після 22 березня 2024 року Україна втратила близько 9 ГВт потужностей. Зокрема, дуже постраждали теплові електростанції державної компанії «Центренерго» і гідроелектростанції «Укргідроенерго».

Унаслідок обстрілу «Смерчем» по селу на Донеччині загинуло троє людей – прокуратура

Сили РФ вдень 20 червня атакували село в Донецькій області касетними боєприпасами, йдеться в повідомленні обласної прокуратури.

Зазначається, що село Розкішне російські військові обстріляли о 12:20 касетними боєприпасами з РСЗВ «Смерч». У відомстві кажуть, що внаслідок атаки загинули 64-річна жінка та двоє чоловіків 30 і 42 років.

«При цьому ще четверо людей дістали мінно-вибухові травми і осколкові поранення, серед постраждалих є хлопець 14 років. В результаті обстрілу населеного пункту пошкоджено 4 домогосподарства, 2 автомобілі й газопровід», – кажуть у місцевій прокуратурі.

Також відомо, що «наразі розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом порушення законів та звичаїв війни».

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.

Війська РФ атакують Торецьк: це наступна ціль?

Український Генштаб повідомив про активізацію російської армії на Торецькому напрямку – за даними відомства, агресор з початку доби шість разів намагався прорватися на схід від Північного на схід від Торецька.

Раніше сьогодні Генштаб повідомив про атаку армії Росії поблизу Шумів та Нью-Йорка біля Торецька. О 10:00, коли було опубліковано зведення, бій ще тривав.

Спікер прокуратури Донецької області Анастасія Медведєва в коментарі «Суспільне Донбас» заявила, що армія Росії також о 8 ранку обстріляла Торецьк, Розкішне і Залізне – ймовірно, з артилерії та за допомогою авіабомб.

19 червня проєкт DeepState повідомляв про прорив оборони ЗСУ в районі Північного на схід від Торецька. Також у агресора цього дня аналітики зафіксували просування і на південь від міста.

Головні питання випуску:

  • Чому війська РФ вирішили атакувати Торецьк саме зараз?
  • Що зараз відбувається на околицях села Північне, яке прикриває Торецьк?
  • І чим загрожує можливе захоплення міста агресором?

МОЗ: в Україні через вимкнення світла існує загроза спалахів гепатиту і холери

В Україні є ризик спалахів гепатиту та холери через вимкнення світла. Ця ситуація може бути зумовлена відключенням водопостачання при обмеженнях споживання електроенергії, повідомив міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко в інтерв’ю BBC.

За словами Ляшка, Україна стикається з «критичною ситуацією, аналогічною тим, які виникали під час підриву Каховської дамби через відключення електроенергії та атаки на енергетичні об'єкти, які призводять до припинення водопостачання».

Це може сприяти передачі інфекційних захворювань через воду, каже міністр.

«Ми вже фіксували торік, й в цьому були спалахи вірусного гепатиту А, який пов’язаний з водою. Тому центри контролю профілактики, комунальні служби працюють в інтенсивному режимі, щоб запобігати поширенню інфекції, – наголосив міністр охорони здоров’я.

Він зауважив, що наразі відзначається збільшення випадків гастроентероколітів невідомої етіології та інших захворювань. Тому, попри відсутність випадків холери, система вже активізувала моніторинг епідеміологічної ситуації, щоб своєчасно виявляти можливі випадки інфекцій, повідомив голова МОЗ.

Ляшко підкреслив, що «найбільша загроза» полягає у поширенні інфекційних хвороб, які передаються через недостатню гігієну. Він наголосив на важливості вакцинації під час війни, закликавши всіх громадян не відмовлятися від необхідних щеплень.

«Зараз ми якраз перебуваємо в епідемічному сезоні, це для нас одна із таких тригерних точок, над якими ми працюємо. Посилили епідмоніторинг, виявляємо всі випадки проносів, інших речей, дивимося, які симптоми. Маємо певні тест-системи для того, щоб досліджувати і не пропустити випадки», – зауважив міністр охорони здоров’я України.

Українські енергетичні обʼєкти упродовж останніх місяців регулярно зазнавали ударів російських ракет і дронів. За даними «Укренерго», вимушені відключення електроенергії – наслідок шести комбінованих цілеспрямованих атак РФ на українську енергосистему. Електроенергії значно не вистачає для покриття потреб всіх споживачів.

Раніше прем’єр-міністр України Денис Шмигаль повідомив, що внаслідок масованих ракетних атак РФ у березні знищено 80% теплової генерації. У Міненерго повідомляли, що через масштабні обстріли енергетичної інфраструктури після 22 березня 2024 року Україна втратила близько 9 ГВт потужностей. Зокрема, дуже постраждали теплові електростанції державної компанії «Центренерго» і гідроелектростанції «Укргідроенерго».

Сили РФ атакували дроном евакуаційний автомобіль поліції на Запоріжжі – МВС

Російські військові 20 червня запустили FPV-дрон по евакуаційному автомобілю поліції у прифронтовому Гуляйполі Запорізької області, йдеться у повідомленні Міністерства внутрішніх справ (МВС).

У відомстві кажуть, що російський дрон «влучив зовсім поруч із броньованим авто евакогрупи».

Відомо, що крім поліцейського екіпажу, у транспортному засобі перебувала 61-річна цивільна, яку правоохоронці вивозили до безпечнішого місця.

«Броня» врятувала їм життя. Один з правоохоронців отримав контузію», – зазначили у МВС.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.

БІЛЬШЕ

XS
SM
MD
LG