«Укренерго» повідомляє про знеструмлення в двох областях через нічну атаку Росії
Внаслідок російських атаки вночі проти п’ятниці майже 70 тисяч споживачів в Житомирській та Київській областях залишалися без світла – про це оператор повідомив 26 липня.
«Через пошкодження обладнання знеструмлювалось понад 68 тисяч споживачів в окремих районах Житомирської та Київської областей. На ранок без світла залишались близько 30 тисяч споживачів на Житомирщині та Київщині. Триває процес відновлення енергопостачання», – йдеться в повідомленні.
Компанія додає, що сьогодні заходи обмеження тривають із 7 години ранку до кінця доби. При цьому у проміжках 7:00-13:00, 18:00-20:00, 23:00-24:00 застосовується одна черга відключень, з 13:00 до 18:00 і з 20:00 до 23:00 – дві черги.
Читайте також: У Міненерго стверджують, що дані про аварію на Південноукраїнській АЕС є фейком
«Нагадуємо, що споживачі кожної області, які не належать до переліку об’єктів критичної інфраструктури, розділені на 6 черг (груп). Застосування обмежень до трьох черг означає, що для половини споживачів у кожному регіоні одночасно застосовані погодинні відключення. Якщо застосовано більше, ніж три черги графіків – обмеження розповсюджуються на більшу кількість споживачів. Інформацію щодо графіків відключень в кожному регіоні дивіться на сайтах обленерго або на їхніх сторінках у соцмережах», – роз’яснює оператор.
Загалом внаслідок бойових дій, за даними «Укренерго», тривають знеструмлення у Житомирській, Харківській, Київській, Донецькій, Херсонській, Миколаївській областях.
Повітряні сили звітували про збиття 20 з 22 російських безпілотників під час нічної атаки 26 липня.
В Україні діють графіки погодинних вимкнень світла, головна причина їх застосування – наслідки ракетних та дронових ударів РФ по українських електростанціях. За даними «Укренерго», втрати української енергосистеми перевищують 9 ГВт потужності, що еквівалентно споживанню у пікові години влітку Нідерландів або Фінляндії.
На дефіцит потужності в системі також впливає зростання споживання через літню спеку.
МЗС Румунії викликало представника посольства РФ через виявлені уламки дрона
Міністерство закордонних справ Румунії висловило Росії рішучий протест у зв’язку з виявленням на території країни уламків безпілотника, яким російська армія била по Україні.
Протест передали тимчасовій повіреній у справах посольства Росії Олені Копніній, яку викликали до МЗС Румунії 25 липня. У міністерстві вважають «безвідповідальний характер військових ударів» із боку Росії загрозою національній безпеці Румунії.
Раніше в НАТО, куди входить Румунія, заявили, що не бачать ознак навмисного нападу на його територію через знайдені в Румунії уламки безпілотника, але наголосили, що «ці дії є безвідповідальними і потенційно небезпечними».
Міноборони Румунії заявило, що виявило фрагменти безпілотника Shahed в районі села Плауру, розташованого на березі Дунаю неподалік українського портового міста Ізмаїл, яке в ніч на 24 і 25 липня зазнавало російських ударів.
Два фінські винищувачі F-18, які беруть участь у місіях НАТО з охорони повітряного простору Румунії, були підняті в повітря для спостереження, повідомило румунське військове відомство.
Раніше повідомлялося про наглядову двогодинну місію двох румунських винищувачів F-16.
Пошуки інших фрагментів дронів продовжуються. Румунське Міноборони зазначає, що всі ділянки території, де могли впасти безпілотники, «перебували за межами житлових районів, і ніякі елементи інфраструктури не були пошкоджені».
У сусідніх з Україною країнах, зокрема у Румунії й Молдові, раніше неодноразово заявляли про виявлення уламків російських дронів.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Харківщину. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.
Обстріли РФ за добу: голова Донеччини повідомив про двох загиблих
Протягом доби 25 липня через російські обстріли Донецької області загинули двоє цивільних, заявив голова обласної військової адміністрації Вадим Філашкін.
«За 25 липня росіяни вбили двох жителів Донеччини: у Торецьку та Іллінці. Ще чотири людини в області за добу дістали поранення», – написав він у своїх соцмережах.
За даними ОВА, загинули жителі Торецька та Іллінки. Поранень зазнали жителі Торецька, Костянтинівки та Берестка.
За даними голови Херсонщини Олександра Прокудіна, армія Росії обстрілювала 15 населених пунктів, зокрема, обласний центр:
«Російські військові поцілили в медичний заклад та адмінбудівлю; житлові квартали населених пунктів області, зокрема 8 багатоповерхівок та 24 приватні будинки. Також пошкоджено приватні автомобілі».
Обласна влада підсумовує, що внаслідок російських обстрілів загинув один житель Херсонщини, ще семеро зазнали поранень.
Напередодні прокуратура Харківщини повідомила про загалом шістьох поранених у різних населених пунктах. Як додав голова ОВА Олег Синєгубов, також постраждала 48-річна жінка через російський обстріл села Кирилівка в Чугуївському районі. Також 80-річна жінка зазнала поранення в Курилівській громаді.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Генштаб: на фронті за добу було 147 зіткнень, «найгарячіша ситуація» – на Покровському напрямку
Протягом минулої доби на фронті зафіксували 147 бойових зіткнень, «найгарячіша ситуація» була на Покровському напрямку, також російські сили були активними на Курахівському напрямку, повідомив у ранковому зведенні 26 липня Генеральний штаб ЗСУ.
«На Покровському напрямку наші захисники відбили 43 штурмові дії в районах населених пунктів Воздвиженка, Іванівка, Тимофіївка, Веселе, Новоселівка Перша, Новоолександрівка, Новожеланне, Яснобродівка, Прогрес та Калинове. За підтримки авіації росіяни намагалися витіснити наші підрозділи із займаних рубежів. Найбільша концентрація ворожих атак була поблизу Новоселівки Першої і Воздвиженки. На Курахівському напрямку Сили оборони відбили 19 атак біля Красногорівки, Костянтинівки і Парасковіївки, де противник намагався прорвати оборону наших військ», – йдеться у зведенні.
За даними командування, атаки російських сил були також на Харківському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Времівському, Оріхівському і Придніпровському напрямках.
Упродовж останніх місяців ситуація на лінії фронту радикально не змінюється, але на частині напрямків російські військові продовжують повільне просування. Влітку основну частину зусиль вони сконцентрували на Покровському напрямку, де намагаються перерізати стратегічно важливу для постачання українських військ на Донбасі дорогу Покровськ – Костянтинівка.
25 липня в інтерв’ю «Укрінформу» командувач Національної гвардії України Олександр Півненко заявив, що російські війська невдовзі змушені будуть стати в оборону.
«Наступальні можливості противника не безмежні, та й скільки вони зазнають втрат… Я думаю, ще місяць-півтора – і вони не зможуть вести активні штурми одразу на багатьох напрямках і стануть в оборону. А нам за цей час потрібно сформувати наші підрозділи, підготувати», – розповів воєначальник.
РФ безпілотниками завдала ударів по енергооб’єктах у двох областях – «Укренерго»
Російські війська в ніч на 26 липня атакували ударними дронами енергооб’єкти в Житомирській і Чернігівській областях, повідомили в «Укренерго».
«Знеструмлювалися побутові й промислові споживачі в окремих районах Житомирщини. На ранок енергоживлення більшості споживачів відновлено. Тривають ремонтні роботи», – йдеться в повідомленні у телеграм-каналі компанії.
У ніч на 26 липня українські Повітряні сили попереджали про рух кількох груп російських ударних безпілотників над Україною, зокрема на межі Сумської і Чернігівської областей, біля Херсону.
Вранці військові повідомили, що сили ППО збили 20 із 22 запущених Росією «Шахедів» у Херсонській, Сумській, Житомирській і Чернігівській областях.
Голова Чернігівської обласної військової адміністрації В’ячеслав Чаус повідомив, що російські дрони влучили в обʼєкт інфраструктури і житловий гуртожиток у Ніжині, внаслідок чого була поранена цивільна людина.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
У Генштабі ЗСУ оновили дані про втрати Росії у війні
Росія внаслідок повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 572 300 своїх військових, зокрема 950 – за останню добу – такі дані станом на ранок 26 липня навів український Генштаб. Скільки серед них загиблих, скільки поранених – у командуванні ЗСУ не уточнили.
Щодо втрат російської техніки, то в Генштабі заявили про такі:
- танки ‒ 8320 (+7 – за останню добу)
- бойові броньовані машини ‒ 16050 (+11)
- артилерійські системи – 15840 (+36)
- РСЗВ – 1125
- засоби ППО ‒ 904
- літаки – 363
- гелікоптери – 326
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 12683 (+73)
- крилаті ракети ‒ 2402
- кораблі /катери ‒ 28
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 21414 (+56)
- спеціальна техніка ‒ 2668 (+7).
Росія й Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 24 липня в інтерв’ю британському виданню The Guardian заявив, що втрати Росії у війні проти України є втричі більшими, ніж українські, а на окремих напрямках «навіть ще вищі».
25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти. Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.
31 травня розвідка Великої Британії заявила, що, за її підрахунками, загальна кількість російських втрат (убитими і пораненими) з початку повномасштабної війни проти України в лютому 2022 року, ймовірно, досягла 500 тисяч. У 2024 році російські втрати продовжували залишатися на високому рівні, і в травні середні втрати російського особового складу становили понад 1200 осіб на день – це найвищий показник з початку війни, наголосили у розвідці.
В окупованому Криму повідомляють про вибухи і пожежу в районі військового аеродрому РФ «Саки»
У Севастополі в окупованому Росією Криму в ніч на 26 липня оголошували повітряну тривогу, підконтрольний РФ голова міста Михайло Развожаєв заявляв про загрозу балістики, проте через шість хвилин був відбій тривоги. Водночас телеграм-канал «Кримський вітер» із посиланням на місцевих жителів повідомив про вибухи в районі Новофедорівки поблизу міста Саки.
Відповідно до повідомлень, гучні вибухи було чути на російському військовому аеродромі «Саки». Як пише «Кримський вітер», після цього там почалася пожежа і деякий час було чути детонацію. Про вибухи також повідомило «Суспільне Крим» із посиланням на жителів Сак.
Крім цього, повідомляли про гучні звуки у Євпаторії. Як заявляли місцеві жителі у кримських телеграм-каналах, звуки були схожі на роботу протиповітряної оборони.
Російські військові і фактична влада Криму поки що нічого з цього приводу не повідомляли. Підтверджень цієї інформації з інших джерел на даний момент немає. Українська сторона також поки що не коментувала ці повідомлення. Редакція уточнює інформацію.
Починаючи з серпня 2022 року у Криму майже щодня чути звуки вибухів. В інтерв’ю Радіо Свобода в серпні минулого року очільник Головного управління розвідки (ГУР) Міноборони Кирило Буданов заявив про здатність українських сил досягти будь-якої точки окупованого Криму для ураження противника. За його словами, для деокупації Криму є багато різних варіантів, але «без військових, бойових дій це неможливо».
Українські військові вночі збили 20 запущених Росією дронів – Повітряні сили
Російські війська в ніч на 26 липня вдарили по Україні балістичною ракетою «Іскандер-М» (по Донеччині) з Ростовської області РФ і ударними безпілотниками Shahed із мису Чауда в окупованому Криму і Курська (РФ), повідомили в українських Повітряних силах.
«Радіотехнічними військами Повітряних сил виявлено і здійснено супровід 22 «Шахедів». 20 із них збито протиповітряною обороною у Херсонській, Сумській, Житомирській і Чернігівській областях», – йдеться в повідомленні.
У ніч на 26 липня українські Повітряні сили попереджали про рух кількох груп російських ударних безпілотників над Україною, зокрема на межі Сумської і Чернігівської областей, біля Херсону.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Речник російського призидента Дмитро Пєсков спробував показати небажання України вести переговори щодо завершення війни, водночас продемонструвавши власне небажання Кремля брати участь у добросовісних переговорах і пожвавивши російські інформаційні операції, які неправдиво називають президента України Володимира Зеленського «нелегітимним» лідером України, заявляє американський Інститут вивчення війни (ISW).
Аналітики нагадали: 25 липня Пєсков заявив, що Росія «відкрита для досягнення [своїх] цілей шляхом переговорів», але, за його словами, існують перешкоди для переговорів. Зокрема, Пєсков використав неправдиве твердження, що Зеленський є нелегітимним президентом і що Україна запровадила «де-факто законодавчу заборону на будь-які контакти і переговори з російською стороною», зазначають в ISW. Пєсков стверджував, що Росії потрібно зрозуміти, «наскільки готова Україна, уряд країни, українська сторона», і що Україна мала «дуже різні заяви» з цих питань.
Читайте також: Євросоюз не має сумнівів щодо легітимності Зеленського – Стано
«Україна чітко представила свій план тривалого миру на основі міжнародного права в рамках підготовки до можливих переговорів із Росією, а українські офіційні особи відкрито запросили представника Росії взяти участь у другому мирному саміті України пізніше у 2024 році. З іншого боку, Кремль неодноразово неправдиво заявляв, що він відкритий до переговорів, водночас вказуючи, що він зацікавлений лише у врегулюванні, яке призведе до повної капітуляції України», – йдеться в повідомленні.
«Заяви Пєскова, всупереч неточним повідомленням окремих західних ЗМІ, не вказували на те, що Росія готова до переговорів із Зеленським, а скоріше вказували на те, що Кремль залишається відданим своєму неправдивому наративу про те, що Росія не може вести переговори із Зеленським, оскільки Зеленський нібито є «нелегітимним» президентом України», – додали аналітики.
В ISW наголосили, що Кремль спотворює трактування української Конституції й українських законів, щоб підтвердити ці російські наративи про нібито «нелегітимність» Зеленського.
«Пєсков також спотворив українське законодавство щодо переговорів із Росією. У жовтні 2022 року Зеленський підписав указ про «неможливість переговорів із президентом Росії Володимиром Путіним», але не забороняв «будь-які контакти і переговори з російською стороною», як стверджує Пєсков», – йдеться у звіті.
Цього тижня міністр закордонних справ Китаю Ван Ї за підсумками переговорів із українським колегою Дмитром Кулебою в Пекіні заявив, що «останнім часом як Україна, так і Росія надіслали різною мірою сигнали про те, що вони готові до переговорів».
«Хоча умови та час ще не назріли, ми підтримуємо всі зусилля, які сприяють миру, і готові продовжувати відігравати конструктивну роль у цьому», – передало зовнішньополітичне відомство Китаю слова Ван Ї.
Дмитро Кулеба, за даними українського МЗС, зазначив, що «переговори мають бути розумними і предметними, спрямованими на досягнення справедливого і сталого миру».
Пентагон знайшов ще 2 мільярди доларів для допомоги Україні через бухгалтерську помилку
Міністерство оборони США виявило додаткові помилки у своїх розрахунках боєприпасів, ракет й іншого обладнання, надісланого в Україну, повідомляється в звіті уряду США 25 липня. Як пише агентство Reuters, це дасть змогу надіслати Україні додаткову зброю на два мільярди доларів.
Звіт уряду показав, що Міністерство оборони США зіткнулося з проблемою в оцінці предметів оборонного призначення, які відправляють в Україну, через нечіткість визначень.
У своїй бухгалтерській звітності Пентагон використовував відновлювальну вартість для оцінки військової допомоги, а не вартість зброї на момент її придбання та амортизації, повідомили високопосадовці.
Через це схожа ситуація виникала минулого року, коли Пентагон повідомив, що внаслідок бухгалтерської помилки було завищено вартість поставлених Україні у 2022–2023 роках озброєнь, унаслідок чого зʼявилася можливість здійснити додаткові постачання на суму 6,2 мільярда доларів.
20 квітня цього року Палата представників Конгресу США схвалила законопроєкт про національну безпеку, який передбачає військову допомогу на 95 мільярдів доларів для України, Ізраїлю й інших союзників США, зокрема, для України в розмірі близько 61 мільярда доларів.
Голосування відбулося після того, як демократи і республіканці дійшли згоди щодо законопроєктів після місяців незгоди частини республіканців із подальшою підтримкою США для України на тлі вторгнення Росії.
Цього місяця Сполучені Штати оголосили про новий, 61-й пакет військової допомоги Україні за програмою PDA (Presidential Drawdown Authority, вміст передається одразу із запасів США) на суму 225 мільйонів доларів.
У пакеті є анонсована раніше батарея ППО Patriot, а також протиповітряні (NASAMS, Stinger) та протитанкові (TOW) ракети, артилерійські снаряди калібрів 105 і 155 міліметрів, боєприпаси до систем HIMARS та інше озброєння.
У Ніжині через удар дрона по обʼєкту інфраструктури і гуртожитку поранена людина – ОВА
Російські військові в ніч на 26 липня атакували дронами «Шахед» Ніжин, повідомив голова Чернігівської обласної військової адміністрації В’ячеслав Чаус.
«Влучання в обʼєкт інфраструктури і житловий гуртожиток, поранено цивільну особу», – написав він у телеграмі.
У ніч на 26 липня українські Повітряні сили попереджали про рух кількох груп російських ударних безпілотників над Україною, зокрема на межі Сумської і Чернігівської областей, біля Херсону.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
У Державному департаменті США відмовились відповідати, чи вимагає рішучих дій від НАТО падіння уламків російського дрона у Румунії.
«Я не збираюся говорити на цю тему лише тому, що все ще триває розслідування того, що саме сталося і як це могло статися. І я вважаю, що мені не варто коментувати це заздалегідь. Але очевидно, що ми повністю підтримуємо всіх наших союзників по НАТО. Президент чітко дав це зрозуміти з самого початку цього конфлікту та з початку роботи адміністрації», – сказав речник Держдепу Метью Міллер під час брифінгу.
25 липня Повітряні сили ЗСУ повідомили, що вночі російські військові застосували 38 ударних дронів Shahed-131/136, атакуючи об’єкти інфраструктури України на кількох напрямках, зокрема – південь Одеської області й центральні регіони України. За повідомленням військових, 25 із цих безпілотників збили сили ППО, ще три були «локаційно втрачені» після перетину державного кордону з Румунією.
Згодом румунська влада підтвердила, що на території Румунії виявили уламки російських дронів. У Міноборони Румунії додали, що пошуки можливих уламків тривають, і зауважили, що «всі місця, зазначені як можливі зони ураження, розташовані за межами населених пунктів і не зачіпають жодних елементів інфраструктури».
У міністерстві також заявили, що перебувають на контакті з союзниками і рішуче засуджують російські атаки, здійснені Росією проти українських цивільних об’єктів й інфраструктури.
У сусідніх з Україною країнах, зокрема у Румунії й Молдові, раніше неодноразово заявляли про виявлення уламків російських дронів.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Харківщину. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.
Китай не шукає «тимчасових рішень», а працює на «стале і стратегічне» розв'язання проблеми війни, розпочатої РФ проти України, заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба за результатами переговорів зі своїм китайським колегою Ван Ї у Гуанчжоу. Про це він сказав в інтерв’ю ТСН.
Кулеба зауважив, що були різні інсинуації, чи підтримує Китай територіальну цілісність України. За його словами, від міністра закордонних справ КНР дуже «чітко і неодноразово» прозвучало, що позиція щодо підтримки суверенітету і територіальної цілісності України є непорушною для Китаю.
«Я говорив про важливість саме справедливого миру, а не будь-якого миру. І мій китайський колега сам додав, що – справедливого і тривалого. Це дуже важливо, тому що зазвичай сами ми постійно говоримо, що мир має бути стійкий – тривалий і справедливий. Це важливо, ми отримали чіткий сигнал, що Китай не шукає якихось тимчасових рішень, тимчасових припинень вогню, а він працює на стале, стратегічне вирішення проблеми війни, розв'язаної Росією проти України. І це теж дуже позитивний сигнал», – розповів він.
Кулеба додав, що також проговорювалися «деякі речі», про які ще не настав час публічно говорити.
23–25 липня міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба перебував з візитом до Китаю на запрошення міністра закордонних справ КНР Ван Ї.
Після доповіді міністра закордонних справ Дмитра Кулеби щодо результатів його візиту до Китаю президент України Володимир Зеленський заявив про підтвердження від Пекіна, що він не постачатиме зброї РФ.
Цього місяця лідери НАТО у спільній декларації заявили, що Китай є «вирішальним чинником» війни Росії проти України, оскільки «безмежне» партнерство Пекіна й Москви і його «широкомасштабна підтримка оборонно-промислової бази Росії» дозволяють Москві вести війну.
За даними західних ЗМІ, за час війни в Україні Китай став для Росії основним постачальником товарів, необхідних для різних озброєнь, у тому числі ракет. Наприклад, Financial Times писала, що в 2023 році 90% чипів, імпортованих Росією, надходили з Китаю і використовувалися у виробництві ракет, танків і літаків. В останньому кварталі минулого року також із Китаю було імпортовано 70% верстатів, які, ймовірно, використовувалися у виробництві балістичних ракет.
Влада Китаю заявляє, що не надає зброю жодній зі сторін російсько-українського конфлікту, який називає «українською кризою». Пекін критикують за відмову засудити Москву через її повномасштабне вторгнення в лютому 2022 року і за зв’язки з РФ.
Генштаб ЗСУ: війська РФ протягом дня атакували на 11 напрямках, понад 30 боїв тривають зараз
Загалом від початку цієї доби на фронті відбулося 126 бойових зіткнень на 11 напрямках, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
Ще 32 бої тривають.
За даними штабу, найбільшу активність російські війська проявили на Покровському напрямку. Вони 31 раз намагалися прорвати українуську оборону неподалік населених пунктів, зокрема, Олександропіль, Воздвиженка, Новоолександрівка, Тимофіївка, Іванівка, Веселе, Новоселівка Перша та Яснобродівка. Сили оборони відбили 18 російських атак, 13 – ще продовжуються. Противник концентрує зусилля біля Новоолександрівки та Веселого.
Також сили РФ інтенсивно атакували на Курахівському напрямку, де було 15 атак поблизу Красногорівки, Костянтинівки та Парасковіївки, три з них досі тривають.
На Времівському напрямку противник здійснив 13 наступальних дій біля Костянтинівки, Водяного, Великої Новосілки та Роздольного, ще три бої продовжуються, додають у штабі.
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський 22 липня заявив, що російські війська, попри втрати, продовжують наступати в напрямку Покровська на Донеччині.
18 липня головнокомандувач об’єднаних сил НАТО в Європі генерал Крістофер Каволі заявив, що перебіг війни Росії проти України стає дедалі складніше прогнозувати, але, за його словами, зрозуміло, що чимало залежатиме від того, хто зможе швидше накопичувати ресурси і використовувати їх, поки має вікно можливостей.
Залежні від Росії. Як Угорщина і Словаччина сваряться з Україною через російську нафту?
У відносинах України з Угорщиною – нове загострення, що ризикує перерости в судову тяганину. Будапешт погрожує арбітражем, подальшим блокуванням виплат із фонду ЄС за зброю для України і завуальовано натякає на можливість зупинки експорту електроенергії охопленій війною країні, якій він зараз критично необхідний.
Союзником Угорщини, як і в низці інших питань, стала Словаччина. Там нагадують про реверсні постачання газу, також – дизельного пального й електроенергії Україні. Різку реакцію двох країн ЄС спровокувало посилення Україною санкцій проти російського «Лукойлу», що призвело до зупинки транзиту його продукції до Угорщини й Словаччини зокрема.
Радіо Свобода з’ясовувало, як закручується спіраль нового конфлікту і які перспективи його вирішення. Читайте про це тут
Прокуратура повідомляє про збільшення кількості поранених через російські атаки на Харківщину
Внаслідок російських обстрілів Харківської області постраждали загалом шестеро людей, повідомляє обласна прокуратура 25 липня.
Зокрема, відомство згадує про трьох поранених через обстріл села Пристін. За попередніми даними, війська РФ випустили по селу два КАБ-250.
«Також сьогодні приблизно о 12:30 ворогом було здійснено обстріл с. Волохівське Чугуївського району. Загорілись житлові будинки. Опіки та поранення отримав 43-річний чоловік. Потерпілого доставлено до лікарні», – йдеться в повідомленні.
Також раніше стало відомо про двох поранених у селі Руська Лозова через ранковий обстріл. Прокуратура зазначає, що російська армія вдарила по населеному пункту снарядом УМБД Д-30 СН.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Харківщину. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.
Моніторингова місія ООН із прав людини заявила, що з 24 лютого 2022 року до кінця червня 2024 року через бойові дії в Україні постраждали щонайменше 33 878 цивільних. Зокрема, в ООН підтвердили дані про загибель 11 284 людей. В організації наголошують, що реальна кількість жертв може бути більшою.
«Те, що полон вбиває – воно не на пустому місці». У Запоріжжі вшанували пам’ять загиблих в Оленівці
У Центрі ветеранського розвитку у Запоріжжі 25 червня відбувся захід-реквієм за загиблими в Оленівці, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода. До нього долучилися ветерани російсько-української війни, волонтери, рідні військових, представники громадських організацій. Присутні вшанували хвилиною мовчання пам’ять загиблих в Оленівці українських військовополонених.
До заходу також долучились українські військові, які пройшли російський полон.
В рамках заходу відбувся показ документального фільму про події в Оленівці. Також присутні могли задати питання та проконсультуватися у представниці правозахисної організації «Егіда», що надає допомогу родинам військовополонених та українським військовим, що пройшли полон. Більше про це тут
Війська РФ вдруге атакували Кіндійку на Херсонщині, поранено подружжя – ОВА
Російська війська скинули вибухівку на цивільних у селі Кіндійка на Херсонщині. Унаслідок удару постраждало двоє людей, повідомила 25 липня обласна військова адміністрація.
«З вибуховими травмами та уламковими пораненнями за медичною допомогою звернулось подружжя: 58-річний чоловік та його 54-річна дружина», – йдеться у дописі.
Раніше в ОВА повідомили, що сьогодні вдень російські війська атакували з БПЛА у Кіндійці на Херсонщині автівку, котра везла гуманітарну допомогу. Був поранений водій.
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. За даними голови ОВА, за добу 24 липня на Херсонщині через російську агресію загинула одна людина, ще шестеро – були поранені.
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Моніторингова місія ООН із прав людини заявила, що від 24 лютого 2022 року до кінця червня 2024 року через бойові дії постраждали щонайменше 33 878 цивільних в Україні. Зокрема, в ООН підтвердили дані про загибель 11 284 людей. В організації наголошують, що реальна кількість жертв може бути більшою, оскільки деякі дані ще очікують на підтвердження.
Після розмови з міністром з питань стратегічних галузей промисловості Олександром Камишіним президент України Володимир Зеленський заявив про покращення ефективності роботи оборонної галузі, зокрема почали «реально й помітно» працювати іноземні інвестиції.
«Відчутно, що (оборонна) галузь стає вже зовсім іншою – більш сильною, більш ефективною. Дуже важливо, що нарешті в оборонному виробництві почали реально й помітно працювати іноземні кошти, і це велике наше досягнення. Не лише кошти державного бюджету, а й інвестиції партнерів в оборонне виробництво в Україні. Сьогодні ми визначились і з «Укроборонпромом», і з нашими ракетниками щодо оновлених завдань», – сказав він у своєму відеозверненні.
За його словами, щодо багатьох напрямів є не просто вже потенціал чи якісь певні результати, а постачання для виконання завдань Силами оборони та безпеки – постачання, що зростає.
«Плюс щодо наших далекобійних дронів ми готуємо кроки, щоб вийти на більшу кількість і більшу якість. Україна свої інтереси завжди вмітиме захищати», – додав Зеленський.
Частину допомоги західні партнери України прагнуть надавати шляхом інвестицій в українську оборонну промисловість. Зокрема, у липні стало відомо, що Данія замовила виробництво 18 самохідних гаубиць «Богдана» для українських військових. Очікується, що артустановки, які фінансує Копенгаген, будуть доставлені в найближчі місяці.
Данія стала першою країною, яка за свій кошт закупить озброєння та військову техніку для ЗСУ в українських виробників. У квітні уряд Данії виділив 200 мільйонів данських крон (майже 300 млн євро) на інвестиції в українську оборонну промисловість. Гроші виділені на створення «значного» морського потенціалу, безпілотників і виробництво ракетних компонентів.
Делегація України відмовилася від участі в засіданні Радбезу ООН під головуванням Росії – коментар
Представництво України в ООН засудило ініційоване Росією засідання Ради безпеки «Загрози міжнародному миру та безпеці» і відмовилося брати в ньому участь. Про йдеться в коментарі на сайті Постійного представництва України при ООН 25 липня.
«Представництво України в ООН висловлює жаль із черговою спробою Росії використати платформу Ради для відбілення своєї загарбницької війни проти України та заперечення відповідальністі за військові злочини та злочини проти людяності, які російські війська вчиняють в Україні», – вказано у повідомленні.
Зазначено, що це буде шістнадцяте засідання Ради з вересня 2022 року, скликане Росією для «вирішення надуманої проблеми поставки зброї в Україну».
Делегація України засудила нинішню спробу, яка «матиме подальший згубний вплив на довіру до Ради, особливо тому, що Росія робить це з місця голови».
Українське представництво очікує, що члени Ради безпеки ООН використають засідання, «щоб нагадати про докази, представлені в залі 9 липня 2024 року делегацією України, які свідчать про те, що об’єкти «Охматдиту» дійсно були вражені російською ракетою Х-101».
У липні у Раді безпеки ООН головує Росія.
9 липня на засіданні Радбезу ООН на тему «Підтримання миру та безпеки України» постійний представник України при ООН Сергій Кислиця згадав про удари Росії по медичних закладах у Києві під час свого виступу. Дипломат зазначив, що, хоча офіційна Москва звинувачує в ударі по цивільних об’єктах «українську ППО», російські пропагандисти «більш відверті», і деякі з них відкрито схвалюють удар по «Охматдиту» як спосіб залякування.
Російські війська вранці 8 липня завдали по Україні ракетних ударів. Зокрема, по Києву, Дніпру, Кривому Рогу і Донеччині. Сили оборони України збили 30 із 38 російських ракет, повідомили у Повітряних силах.
Число жертв комбінованої ракетної атаки, здійсненої російськими військовими 8 липня, в Києві сягнуло 27.
Серед інших об’єктів, під російський ракетний удар потрапило одне з приміщень дитячої лікарні «Охматдит». Постраждав корпус, де були діти на діалізі. У ДСНС уточнили, що внаслідок ракетного удару по дитячій лікарні загинули двоє людей.