Війна Росії проти України. Переговори. Усі новини на цей час

Україна запросила Китай на проміжні зустрічі до другого саміту миру – речник МЗС

Україна запросила Китай брати участь щонайменше в проміжних зустрічах до другого саміту миру, які відбудуться незабаром, заявив речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий під час брифінгу в Києві 30 липня.

За його словами, під час візиту міністра закордонних справ Дмитра Кулеби до Китаю детально «обговорювалася логіка дій України після першого саміту миру».

«Детально роз’яснили, як будемо рухатися до другого саміту, і запросили Китай брати участь щонайменше в проміжних зустрічах, які зараз відбудуться, так само, як ми запрошуємо брати участь в цих проміжних зустрічах всі миролюбні країни, які поважають Статут ООН», – сказав речник МЗС.

Чи долучиться Китай – «відповідь має озвучити китайська сторона», сказав Георгій Тихий.

«Можна сказати, що вони уважно цю пропозицію сприйняли, але на цьому поки що зупинюся, і не будемо далі анонсувати, будемо дивитися, як далі буде розвиватися ситуація», – додав речник МЗС.

Водночас, як заявив Тихий, Україна запросила голову китайського МЗС Ван Ї до України.

«Ми зробили запрошення і готові вітати міністра Ван Ї в Україні, щоб він міг на власні очі побачити наслідки російської агресії проти нашої країни. Також готові провести з ним більш глибокі двосторонні переговори щодо низки двосторонніх регіональних міжнародних питань. І я впевнений, що діалог між Україною і Китаєм триватиме на всіх рівнях», – сказав речник МЗС.

За його словами, діалог між країнами помітно посилився і динамічно розвивається з початку 2024 року. Тихий також наголосив, що «дуже важливо, щоб Київ і Пекін вели прямий діалог, особливо з питань миру».

Коли такий візит може відбутися – в МЗС України не уточнюють, втім додають: «пропозиція Китай зацікавила», але «подивимося, коли будуть відповідні умови, щоб візит відбувся».

У МЗС також додають, що поїздка Дмитра Кулеби до Китаю наблизила потенційну зустріч на рівні голів держав.

«Робота над зустріччю лідерів України і Китаю – це постійна робота, яка ведеться. Чи наблизив візит міністра Кулеби в Китай, потенційну зустріч лідерів України й Китаю? Безперечно, наблизив. Але коли така зустріч буде, коли ця домовленість буде досягнута, поки що ранувато говорити, давайте, як будуть якісь подробиці, тоді будемо до вас повертатися з конкретною інформацією», – зазначив Георгій Тихий.

Нещодавно міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба їздив до Китаю, де, зокрема, провів переговори зі своїм китайським колегою Ван Ї. За його словами, переговори стосувалися шляхів до справедливого миру в Україні.

За даними західних ЗМІ, за час війни Росії проти України Китай став для РФ основним постачальником товарів, необхідних для різних озброєнь, у тому числі ракет. Наприклад, Financial Times писала, що в 2023 році 90% чипів, імпортованих Росією, надходили з Китаю і використовувалися у виробництві ракет, танків і літаків. В останньому кварталі минулого року також із Китаю було імпортовано 70% верстатів, які, ймовірно, використовувалися у виробництві балістичних ракет.

Пекін раніше висунув свій «мирний план» із 12 пунктів із закликом до деескалації й остаточного припинення вогню в Україні. Захід скептично ставиться до пропозицій Китаю щодо політичного врегулювання в Україні. Цей план був значною мірою відхилений Заходом через відмову Китаю засудити Росію за вторгнення до свого суверенного сусіда і через те, що він повторює російські тези, зокрема звинувачення на адресу Заходу в неспровокованому вторгненні.

Влада Китаю заявляє, що не надає зброю жодній зі сторін російсько-українського конфлікту, який називає «українською кризою». Пекін критикують за відмову засудити Москву через її повномасштабне вторгнення в лютому 2022 року і за зв’язки з РФ.

Шмигаль очікує, що G7 «оперативно» розроблять механізм передачі Україні 50 млрд доларів від активів Росії

Фінанси та залучення зовнішньої підтримки є одним із «критично важливих» елементів стійкості України, заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль на засіданні уряду 30 липня.

Він подякував Європейському союзу за початок використання доходів російських заморожених активів для оборони України.

«Очікуємо, що країни G7 оперативно розроблять технічні процедури для передачі Україні 50 млрд доларів від російських активів. Це важливий ресурс на 2025 рік для покриття критично необхідних бюджетних витрат», – заявив голова уряду.

Шмигаль додав, що Україна продовжує наполягати на повній конфіскації російських коштів у західних країнах:

«Агресор має платити за свої злочини в прямому сенсі цього слова. Лише так світова спільнота створить дієві запобіжники від загарбницьких війн. Принцип «Росія заплатить» реалізуємо також через Міжнародний компенсаційний механізм, зокрема через Реєстр збитків для України».

У червні лідери G7 погодилися використати доходи від російських активів на суму близько 300 мільярдів доларів, заморожених після вторгнення Москви в Україну у 2022 році, для підтримки кредиту на суму 50 мільярдів доларів, щоб допомогти Україні та надати їй впевненість у зовнішньому фінансуванні після цього року.

План не передбачає конфіскації активів, щоб уникнути прецеденту, який, на думку Європейського Союзу, може дестабілізувати світову фінансову систему. Але деталі кредиту виявилися складнішими для досягнення, ніж передбачалося спочатку.

За словами представника Мінфіну, США хочуть отримати гарантії того, що активи залишаться замороженими на тривалий період – принаймні до укладення мирного договору, який покладе край війні, збереже суверенітет України і передбачатиме відшкодування Росією збитків, завданих Україні війною.

Це дещо суперечить режиму санкцій ЄС проти Росії, який має поновлюватися кожні шість місяців, що залишає відкритою можливість розблокування активів, щодо яких застосовуються обмеження.

На фронті в Україні загинув грузинський доброволець

Громадянин Грузії Бондо Гагнідзе загинув в Луганській області в Україні. Він воював разом зі Збройними силами проти Росії під час повномасштабного вторгнення, повідомив 30 липня грузинську службу Радіо Свобода один з його друзів – Вано Надірадзе, який також воює на боці України.

Зазначено, що 47-річний Гагнідзе приєднався до Збройних сил України одразу після того, як Росія розпочала повномасштабну агресію проти України в лютому 2022 року.

За повідомленнями грузинських ЗМІ, Гагнідзе став 69-м громадянином Грузії, який загинув на війні.

Українські медіа пишуть, що чоловік воював у складі другого механізованого батальйону «Росомахи» 67 ОМБр.

У лютому 2022 року, після початку повномасштабного російського вторгнення, президент України Володимир Зеленський заявив про формування окремого підрозділу територіальної оборони – Інтернаціонального легіону для іноземців, які хочуть «приєднатися до захисту безпеки у Європі та світі». Нині на боці України проти Росії воюють одразу кілька підрозділів іноземців.

ОВА: внаслідок російського обстрілу Чорнобаївки постраждала дівчинка-підліток

Херсонська обласна військова адміністрація повідомила про другу постраждалу через російський удар по селищу Чорнобаївка вранці 30 липня.

За повідомленням, йдеться про 16-річну дівчину:

«Вона дістала вибухову та черепно-мозкову травми, забій мʼяких тканин голови, а також гостру реакцію на стрес».

Обласна влада додає, що постраждала сама звернулася до лікарні, її госпіталізували.

Раніше ОВА повідомляла, що внаслідок російського антилерійського обстрілу Чорнобаївки був поранений 32-річний чоловік.

Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр.

Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.

Моніторингова місія ООН із прав людини заявила, що від 24 лютого 2022 року до кінця червня 2024 року через бойові дії постраждали щонайменше 33 878 цивільних в Україні. Зокрема, в ООН підтвердили дані про загибель 11 284 людей. В організації наголошують, що реальна кількість жертв може бути більшою, оскільки деякі дані ще очікують на підтвердження.

У МЗС України не виключають можливості залучити Росію до другого Саміту миру

Україна продовжує дотримуватися позиції, що можливо залучити Росію до другого саміту миру. Про це, відповідаючи на запитання Радіо Свобода, заявив речник МЗС Георгій Тихий на брифінгу у Києві 30 липня.

Водночас, він зазначив, що Україна прагне миру, але цей мир має бути справедливим. Питання також в тому, щоб Росія вела переговори доброчесно.

«Україна багато разів казала, що можливе залучення Росії на другому саміті миру. Ми продовжуємо цієї позиції дотримуватися. Справа в тому, що всім має бути гранично зрозуміло, що Україна не починала цієї війни, і Україна прагне миру, як жодна інша країна в світі його не прагне. Але ми розуміємо, що це має бути справедливий мир. І питання не в тому, щоб Росію посадити за стіл переговорів, а в тому, щоб вона вела ці переговори доброчесно», – сказав Георгій Тихий.

І тут, за його словами, важливі два фактори – тиск на полі бою і тиск на міжнародній арені.

«Це повторював багато разів міністр Кулеба (міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба – ред). Оці два компоненти – це те, що впливає дійсно на здатність Росії, бажання Росії вести переговори доброчесно. Тому Україна буде продовжувати цю роботу, якщо Росія буде надалі відмовлятися, я думаю, що всьому світові буде зрозуміло, хто прагне миру, хто прагне війни. Те що зрозуміло всім нам – українцям», – зазначив речник МЗС України.

15–16 червня Швейцарія приймала Глобальний саміт миру. Понад 80 країн і чотири організації, серед яких Рада Європи, Європейська комісія, Європейська рада і Європейський парламент, підтримали спільне комюніке за підсумками Глобального саміту миру.

Після саміту міністр закордонних справ Швейцарії Ігнаціо Кассіс припустив, що наступну зустріч можуть провести до виборів в США. А Володимир Зеленський заявив, що вже є країни зацікавлені у тому, щоб прийняти другий саміт миру, Київ почав перемовини з ними. Однак він не назвав ці країни.

Як розповів в ефірі Радіо Свобода заступник керівника Офісу президента України Ігор Жовква, Росія може взяти участь у наступному саміті миру за умови, що вона готова «конструктивно» обговорювати і виконувати план дій, погоджений на першому саміті. Натомість у Кремлі відкинули ідею участі в цьому заході.

Умєров: Міноборони уклало угоди з українськими підприємствами ОПК на 5 мільярдів гривень

Міністерство оборони України підписано дві угоди з підприємствами вітчизняного оборонно-промислового комплексу для забезпечення потреб ЗСУ на майже 5 мільярдів гривень, повідомив міністр оборони Рустем Умєров 30 липня.

Він зазначив, що контракти були укладені під час вчорашньої поїздки до регіонів, де обговорювали питання зміцнення обороноздатності України.

«Це надзвичайно важливо для зміцнення обороноздатності нашої держави. Адже ми купуємо і підтримуємо своє, сприяючи розвитку нашої економіки та промисловості», – наголосив Умєров.

Україна намагається наростити власне виробництво озброєння, аби зменшити залежність від поставок західних партнерів. На початку лютого уряд України ухвалив три постанови щодо роботи оборонно-промислового комплексу, які стосуються закупівель, виробництва боєприпасів та ціноутворення на виробництво дронів.

Військово-обліковий документ з QR-кодом можна отримати на порталі «Дія» – Мінцифри

Тепер військово-обліковий документ з Реєстру призовників, військовозобовʼязаних та резервістів можна отримати на порталі державних послуг «Дія», повідомляє пресслужба Міністерства цифрової трансформації 30 липня.

Повідомляється, що документ має таку саму юридичну силу, як паперовий.

«На документі є QR-код – за ним перевірятимуть дійсність документа та інформацію з реєстру «Оберіг», наприклад про бронювання. Документ сформується, якщо в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів є вся необхідна інформація про людину», – зазначено у повідомленні.

Щоб отримати військово-обліковий документ потрібно:

• авторизуватись на порталі «Дія» за допомогою КЕП (кваліфікований електронний підпис )
• виберати сервіс Військово-обліковий документ 👉🏻
• натиснути «подати заяву»
• підписати заяву електронним підписом.

18 травня набрав чинності закон про мобілізацію. Серед іншого, він передбачає, що всі військовозобов’язані, призовники та резервісти віком від 18 до 60 років мали до 16 липня оновити свої дані.

У Міністерстві оборони розповіли, що за два місяці військово-облікові дані оновили 4 690 496 військовозобов’язаних українців.

Зеленський оглянув фортифікації на Волині та провів нараду щодо захисту кордону

Президент України Володимир Зеленський під час робочого поїздки на Волинь оглянув будівництво фортифікацій і провів нараду щодо безпеки та захисту державного кордону.

Як повідомляє пресслужба Офісу президента, у нараді взяли участь представники військового керівництва, Державної прикордонної служби, керівники Волинської, Житомирської, Рівненської, Київської та Чернігівської ОВА.

За повідомленням, Зеленський оглянув один з опорних пунктів у Волинській області – облаштування траншей, вогневих споруд і позицій, бліндажів.

В Офісі президента заявили, що з початку повномасштабного вторгнення РФ на Волині були побудовані протитанкові рови, загороджувальні паркани та взводні опорні пункти з вогневими позиціями.

За даними уряду, від початку 2024 року станом на квітень на зміцнення оборонних рубежів із державного бюджету спрямували майже 38 мільярдів гривень.

Раніше президент України Володимир Зеленський заявляв, що Україна будує три лінії оборони по всій лінії фронту та на кордоні з Білоруссю.

«Наростили та посилили угрупування»: російська армія піде в наступ на Гуляйполе?

Чи може Росія піти в наступ на Гуляйполе найближчим часом, і наскільки це місто є важливим для української оборони? Як на ці повідомлення реагує місцева влада і жителі? Коли і за яких умов Сили оборони України будуть готові до нового контрнаступу на Запорізькому напрямку, дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазов'я».

• Російська армія готує наступ на Гуляйполе Запорізької області. Натомість українські військові можуть контратакувати восени, написало днями німецьке видання Bild із посиланням на свої джерела. За даними журналістів, армія РФ наразі перекидає війська у Пологи для удару у напрямку Гуляйполя.
• Це місто є важливим стратегічним та логістичним пунктом для Сил оборони України. Якщо окупанти візьмуть його, українські військові опиняться під масованим тиском у Запорізькій області, зазначено у матеріалі Bild.
• Інше джерело видання з кола західних військових повідомило, що незадовго до саміту НАТО у Вашингтоні Київ проінформував союзників альянсу про український план мобілізації, який може призвести до «локальних контратак, починаючи з осені». На Заході вважають, що російські військові сили можуть «надірватися» протягом найближчих місяців, і це може призвести до «нового повороту» на полі бою.

NYT: Україна цього року зможе використати близько 10 F-16 через брак пілотів

Україна сподівається використовувати західні винищувачі F-16 уже влітку цього року, але через обмежену кількість підготовленого персоналу зможе задіяти не більше десяти винищувачів. Про це пише видання The New York Times.

Як пише видання з посиланням на офіційних осіб США, цього року очікується, що будуть готові близько 20 льотчиків у різних напрямках навчання в США, Нідерландах і Данії.

Авіаційні командири кажуть, що зазвичай виділяють не менше двох пілотів на літак – для відпочинку екіпажу, навчання та інших справ, тож це дозволить Україні літати на бойові завдання цього року лише близько десяти F-16, зазначають журналісти.

Іншим головним обмежуючим фактором, кажуть чиновники, є кількість навченого технічного та допоміжного персоналу на землі, щоб забезпечити політ F-16.

NYT зауважує, що перш ніж літаки почнуть відігравати певну роль на полі бою, Україна має переконатися, що їх можна захистити. У той час як Росія атакувала українські аеродроми з перших годин війни,атака на Миргород на початку липня була іншою, кажуть українські чиновники.

Нідерланди та Данія 10 липня спільно зі США інформували, що перебувають у «процесі передачі» Україні американських винищувачів F-16. Повідомлялось, що українські військові розпочнуть літати на F-16 вже цього літа, але додаткові подробиці через міркування оперативної безпеки не надавались.

Загибель людей біля укриття в Києві: суд виніс вирок щодо охоронця – прокуратура

Деснянський районний суд засудив охоронця будівлі, укриття якої було зачинене під час повітряної атаки, до чотирьох років ув’язнення – про це повідомляє Київська міська прокуратура 30 липня.

За повідомленням, його визнали винним у залишенні без допомоги людей, які перебували у небезпечному для життя стані, і «позбавленні можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, при наявності змоги надати їм допомогу».

«Прокурором у суді доведено, що охоронець КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 3» під час оголошення сигналу «повітряна тривога» в місті Києві в ніч на 1 червня 2023 не відчинив двері укриття, чим позбавив людей можливості зберегти собі життя. Такі його дії під час ракетного обстрілу Києва збройними силами Російської Федерації спричинили загибель трьох осіб, серед яких 9-річна дівчинка. Загибель малолітньої дитини відповідно до ст. 67 КК України є обставиною, що обтяжує покарання», – заявляє відомство.

Прокуратура додає, що обвинувачений не визнав провини, «у вчиненому кримінальному правопорушенні не розкаявся» і змінював покази під час судового розгляду. Обвинувачення вимагало для нього 6,5 років ув’язнення.

Росія в ніч на 1 червня 2023 року завдала чергового масованого удару по Києву і Київщині. За даними Київської міської військової адміністрації, внаслідок падіння уламків ракет в Києві загинули троє людей, з них одна дитина, ще 11 зазнали поранень. За повідомленнями очевидців, люди загинули на вулиці біля медзакладу в Деснянському районі, бо не змогли потрапити до укриття, яке, за деякими даними, було зачиненим.

Після цього правоохоронці відкрили кримінальне провадження. Прокуратура спочатку повідомила про підозру трьом посадовцям (першому заступнику Деснянської РДА, директору медзакладу та його заступнику) та охоронцю поліклініки. Останнього підозрювали у залишенні в небезпеці, яке призвело до смерті.

Після цього уряд ініціював перевірку усіх укриттів в Україні. У грудні прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що в «Дії» з’явиться інтерактивна карта укриттів.

Через атаки РФ за добу є загиблі на Донеччині та поранені на Херсонщині

Російські обстріли напередодні вбили чотирьох жителів Донецької області, повідомив голова області Вадим Філашкін вранці 30 липня.

«За 29 липня росіяни вбили 4 жителів Донеччини: 3 у Торецьку і 1 у Гродівці. Ще 5 людей в області за добу дістали поранення», – заявив він.

За даними обласної влади, поранень зазнали жителі Торецька, Сіверська та Рогу.

Також обстрілів зазнавали населені пункти Херсонської області, заявив очільник ОВА Олександр Прокудін:

«Російські військові поцілили в об’єкти критичної інфраструктури та припортову інфраструктуру; житлові квартали населених пунктів області, зокрема багатоповерхівку та 24 приватні будинки. Також пошкоджено газопроводи. Через російську агресію 8 людей дістали поранення».

Про обстріли також повідомляли очільники інших прифронтових областей, за їхніми даними, ніхто не постраждав.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.

Моніторингова місія ООН із прав людини заявила, що з 24 лютого 2022 року до кінця червня 2024 року через бойові дії в Україні постраждали щонайменше 33 878 цивільних. Зокрема, в ООН підтвердили дані про загибель 11 284 людей. В організації наголошують, що реальна кількість жертв може бути більшою.

Війська РФ вранці завдали удару по Купʼянську, поранена людина – ОВА

Російські війська вранці завдали удару по Купʼянську на Харківщині, поранена людина, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.

«30 липня 6:40, Купʼянський р-н, м. Купʼянськ. Внаслідок обстрілу поранено 71-річного чоловіка – госпіталізований», – написав він у телеграмі.

За даними Харківської обласної прокуратури, сили РФ завдали удару FPV-дроном по Купʼянську. 71-річний чоловік в момент атаки рухався по місту на велосипеді, його госпіталізували.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Харківщину. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.

Моніторингова місія ООН із прав людини заявила, що з 24 лютого 2022 року до кінця червня 2024 року через бойові дії в Україні постраждали щонайменше 33 878 цивільних. Зокрема, в ООН підтвердили дані про загибель 11 284 людей. В організації наголошують, що реальна кількість жертв може бути більшою.

На «найгарячішому» Покровському напрямку за добу було понад 50 російських атак – Генштаб ЗСУ

Протягом минулої доби зафіксовано 149 бойових зіткнень, найбільше на Покровському напрямку, де Сили оборони за добу зупинили 52 російські атаки. Про це повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.

На цьому напрямку противник атакував у районах десяти різних населених пунктів, найактивніше – біля Новоолександрівки, Желанного та Прогреса. Діяв на напрямку за значної підтримки бомбардувальної і штурмової авіації.

За даними штабу, на Торецькому та Курахівському напрямках сили РФ здійснили 40 атак неподалік Дружби, Північного, Залізного, Нью-Йорка, Торецька, Костянтинівки, Парасковіївки та Побєди

На Курахівському напрямку противник втратив за вчора велику кількість танків та іншої бронетехніки, додають у Генштабі.

На Лиманському напрямку сили РФ атакували 13 разів неподалік Невського, Макіївки, Тернів та у Серебрянському лісі, а на Оріхівському напрямку і надалі намагаються вибити українські підрозділи з позицій – чотири атаки росіян захлинулися в районі Малої Токмачки, повідомляють у штабі.

Покровський напрямок залишається однією з найбільш гарячих ділянок фронту. Напередодні президент Володимир Зеленський повідомив, що там протягом останніх тижнів тривають «найбільш жорсткі ворожі атаки».

Армія РФ вранці з артилерії обстріляла Чорнобаївку, є поранений – ОВА

Російські війська вранці з артилерії обстріляли Чорнобаївку на Херсонщині, постраждала людина, повідомляє у телеграмі обласна військова адміністрація.

«Близько шостої години ранку окупанти накрили артилерійським вогнем Чорнобаївку. Внаслідок ворожого удару постраждав 32-річний чоловік. В нього – вибухова травма, уламкові поранення грудної клітки, живота, рук та ніг. Потерпілого шпиталізували до лікарні для надання меддопомоги», – йдеться у повідомленні.

За даними місцевої влади, внаслідок обстрілу пошкоджені житлові житлові будинки та господарчі споруди.

Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. За добу 28 липня, за даними обласної влади, 11 жителів області зазнали поранень, в тому числі троє дітей.

Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.

Моніторингова місія ООН із прав людини заявила, що від 24 лютого 2022 року до кінця червня 2024 року через бойові дії постраждали щонайменше 33 878 цивільних в Україні. Зокрема, в ООН підтвердили дані про загибель 11 284 людей. В організації наголошують, що реальна кількість жертв може бути більшою, оскільки деякі дані ще очікують на підтвердження.

Засудили до страти в окупованому Донецьку: історія британця, який обороняв Маріуполь

Британець Ейден Аслін провів у російському полоні пів року. Разом із побратимами-морпіхами, у квітні 2022 року він здався в полон на оточеному заводі імені Ілліча після понад місяця оборони Маріуполя.

У в'язниці його змушували займатися пропагандою, фізично знущалися, а згодом так званий «суд» на окупованій частині Донеччини засудив військового до страти.

У вересні 2022-го, в результаті обміну військовополоненими, Ейден повернувся до Великої Британії. Після реабілітації, він знову приїхав в Україну, де нині служить у Міжнародному легіоні ГУР МОУ.

Інтерв'ю Ейдена Асліна Радіо Свобода – читайте тут

Росія за добу війни втратила понад 1000 солдатів і 25 танків – Генштаб ЗСУ

Росія внаслідок повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 577 060 своїх військових, зокрема 1060 – за останню добу. Про це 30 липня повідомляє український Генштаб.

Штаб навів оновлені дані про втрати російської техніки:

• 8 381 танк (+25 за попередню добу)
• 16 141 бойових броньованих машин (+38)
• 16 056 артилерійських систем (+46)
• 1 130 реактивних систем залпового вогню (+1)
• 906 засобів протиповітряної оборони
• 363 літаки
• 326 гелікоптерів
• 12 832 безпілотника оперативно-тактичного рівня (+27)
• 2 406 крилатих ракет
• 28 кораблів і катерів
• 1 підводний човен
• 21 687 автомобілів і автоцистерн (+53)
• 2 696 одиниць спеціальної техніки (+6)

Росія і Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.

25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти. Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.

Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 24 липня в інтерв’ю британському виданню The Guardian заявив, що втрати Росії у війні проти України є втричі більшими, ніж українські, а на окремих напрямках «навіть ще вищі».

Також 31 травня розвідка Великої Британії заявила, що, за її підрахунками, загальна кількість російських втрат (убитими і пораненими) з початку вторгнення, ймовірно, досягла 500 тисяч. У розвідці Британії повідомляли, що Росія, ймовірно, втратила (вбитими і пораненими) понад 70 000 солдатів за червень і травень.

Росія збільшила кількість ракетоносіїв у Чорному морі – ВМС

Росія збільшила кількість ракетоносіїв у Чорному морі, повідомляють у телеграмі Військово-морські сили ЗСУ.

Станом на ранок 30 липня в цьому морі є три російські кораблі, які є носіями крилатих ракет «Калібр» загальним залпом до 12 ракет, коли вчора їх було два.

За даними ВМС, в Азовському морі російських кораблів немає, а в Середземному морі є два кораблі, серед яких є носій «Калібрів» загальним залпом до 16 ракет.

У червні представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Андрій Юсов заявив, що Росія ховає великі кораблі і носіїв «Калібрів», але «полювання не має зупинятися».

У квітні у ВМС України заявили, що від початку повномасштабної війни Чорноморський флот Росії втратив близько третини своїх кораблів через ураження російських суден під час українських ударів.

«Приголомшливе досягнення». Генерал Мік Раян високо оцінив розвиток далекобійності ЗСУ

Україна за два роки суттєво «розвинула – і продовжує розвивати свій ударний потенціал, використовуючи низку різних систем», наголошує австралійський військовий аналітик, генерал-майор у відставці Мік Раян, на що звертає увагу «Голос Америки».

Інтерв'ю з Міком Райаном читайте за посиланням

У РФ засудили російського політолога і українського журналіста – за «фейки» про армію

У столиці РФ Москві Басманний районний суд 29 липня заочно засудив політолога та публіциста Аббаса Галлямова та українського автора інтерв’ю з ним Олександра Преподобного до восьми років колонії кожного за статтею про так звані фейки про армію.

За версією слідства, Галлямов поширював «хибну інформацію» про дії російських військ, коли розповідав про обстріл Краматорська і знищення там цивільної інфраструктури та мирних жителів у своєму інтерв’ю Преподобному на Youtube-каналі «Гроші» в квітні 2022 року.

Як повідомляє «Медіазона» із зали суду, адвокат Галлямова під час дебатів стверджував, що слідство нічим не обґрунтувало провину політолога, а лише висловлювало своє суб’єктивне сприйняття його інтерв’ю. Адвокат Преподобного нагадував, що його підзахисний – громадянин України, тому не зобов’язаний керуватися заявами міністерства оборони Росії, на позицію якого спирається слідство.

Про кримінальне переслідування Галлямова стало відомо в березні 2023 року, коли його прізвище з’явилося в базі розшуку російського МВС. 4 березня Басманний суд заочно заарештував його. У лютому 2023 року міністерство юстиції Росії внесло Галлямова до реєстру так званих іноземних агентів. Нині Галлямов разом із родиною живе в Ізраїлі.

Статті про «дискредитацію армії» та «фейки» про неї з’явилися в російських Адміністративному та Кримінальному кодексах невдовзі після початку повномасштабного військового вторгнення в Україну в 2022 році.

«Фейками» та «дискредитацією» російські суди визнають фактично будь-яку інформацію про війну в Україні, яка суперечить офіційній позиції Кремля. Щонайменше половину вироків у справах про «фейки про армію» суди винесли через висловлювання про вбивство мирних жителів України російськими військовими.

За підрахунками «ОВД-Інфо», з початку вторгнення Росії в Україну фігурантами «антивоєнних» кримінальних справ стали 993 людини.