Підпал автомобілів військових: на Київщині затримали пару, яку підозрюють в роботі на РФ – СБУ
Служба безпеки України та Національна поліція затримали на Київщині хлопця з дівчиною, яких підозрюють у підпалі автомобілів військових, повідомила пресслужба СБУ 30 липня.
За матеріалами справи, для знищення автотранспорту українських військових залучили 25-річного жителя Черкащини та його 20-річну співмешканку, які шукали в інтернеті швидкого заробітку.
«На початку липня цього року на їхнє «резюме» відповів представник країни-агресора і запропонував їм гроші в обмін на знищення автомобілів ЗСУ. Для виконання ворожого завдання фігуранти прибули до одного із селищ на околицях Києва, де підшукували місця паркування військових авто», – йдеться у повідомленні.
Після погодження із замовником, вважають слідчі, підозрювані
протягом однієї ночі намагалася знищити одразу три авто. Мова йде про службовий мінівен ЗСУ, а також мікроавтобус та позашляховик, які були завезені волонтерами в Україну для передачі Силам оборони.
«Співробітники Служби безпеки та Національної поліції затримали обох зловмисників за лічені години «по гарячих слідах». У затриманих вилучено запалювальну суміш та мобільні телефони, через які вони отримували інструкції від агресора», – зазначили у СБУ.
Чоловіку та жінці повідомлено про підозру за перешкоджання законній діяльності ЗСУ, вчинене за попередньою змовою групою осіб. Їм загрожує до 8 років тюрми.
Напередодні а Одесі поліцейські та СБУ затримали шістьох людей за підозрою у підпалах понад 15 автомобілів військовослужбовців.
Раніше цього місяця правоохоронці у Львові затримали двох місцевих жителів віком 17 та 18 років за підозрою у підпалі автомобілів військових. За даними слідства, на одному з російських Телеграм-каналів представник російської ФСБ пообіцяв старшому з них грошову нагороду за пошук та підпал автомобілів військових:
У червні Національна поліція повідомляла, що російські спецслужби з метою дестабілізації ситуації в Україні заохочували неповнолітніх за гроші палити автомобілі військовослужбовців ЗСУ.
ГУР: під час удару по аеродрому «Оленья» в РФ були пошкоджені одразу два бомбардувальники
Під час вибуху на військовому аеродромі «Оленья» в Мурманській області Росії було пошкоджено одразу два стратегічних бомбардувальники Ту-22М3, заявив у коментарі Радіо Свобода представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Андрій Юсов.
«Мова йде про вибух над розташуванням літаків. Більше того, можу повідомити, що йде мова про пошкодження двох бортів Ту-22М3. І є відповідні номери бортові – борт №33 і борт №31. Борт №33 – це пробоїни верхньої частини фюзеляжу. І борт №31 – це також певні пошкодження», – заявив Юсов.
За словами представника ГУР, відновлення цих літаків може зайняти у РФ декілька місяців, а під час атаки на аеродромі не спрацювала повітряна тривога.
Також Юсов уточнив дату і час коли це відбулося. Раніше повідомлялося, що атака на військовий аеродром «Оленья», «Дягілево» і в Енгельсі Саратовської області РФ відбулася вночі і вранці 27 липня 2024 року.
«По датах можемо сказати про те, що йдеться про 25 липня. Інформація була повідомлена пізніше, власне після додаткової верифікації. І справді, 25 липня, орієнтовно 15:47 зафіксований подібний удар», – розповів Юсов Радіо Свобода.
Вранці 30 липня російська служба Радіо Свобода опублікувала супутникові знімки, які, зі слів журналістів, «показують відсутність слідів українського удару по базі стратегічної авіації».
Представник ГУР у відповідь на запитання журналістів Радіо Свобода про «відсутність слідів» заявив, що супутникові знімки – «не єдине джерело інформації, на яке варто спиратися».
«Слід розуміти, що безумовно супутникові знімки – це дуже важливе джерело інформації, але характер пошкоджень і ураження різні і це, звичайно, не єдине джерело інформації, на яке варто спиратися. Але інформація підтверджена з різних джерел, і про сам факт цього інциденту ми вже можемо говорити як про те, що точно мало місце бути», – сказав Юсов.
Причетність України до цієї атаки представник ГУР «не підтверджує і не спростовує».
Президент України Володимир Зеленський 28 липня у відеозверненні частково згадав удар по військовому аеродрому «Оленья», відзначивши при цьому ГУР і СБУ.
«Хочу відзначити сьогодні наших воїнів, які забезпечують українську далекобійність. А саме – 9-й департамент ГУР: влучність на дистанції майже 1800 кілометрів від нашого кордону. Дійсно дуже вагомо! Дякую вам за це. Також дякую воїнам СБУ», – заявив Зеленський.
Від початку повномасштабного вторгнення військові аеродроми Росії піддавалися численним атакам. Зокрема 5 грудня 2022 року відбувся один із найбільш помітних ударів, здійснений безпілотниками на стратегічний військовий аеродром «Енгельс-2», де базуються стратегічні бомбардувальники Ту-95 і Ту-160. У результаті удару було пошкоджено кілька літаків.
«Їх вбила Росія» – Харлан. Історичне досягнення та крик олімпійської переможниці
Перша українська нагорода в Парижі, п'ята – для Харлан, восьма – для українського фехтування. Своєю однією перемогою українська фехтувальниця Ольга Харлан перевершила кілька досягнень і знову переписала історію українського спорту. Розповідаємо: чим запам'ятається ця бронзова нагорода.
Харлан присвятила свою перемогу спортсменам, які не зможуть виступити на Олімпіаді, бо «їх вбила Росія». Також вона подякувала українським захисникам і захисницям, які зараз боронять Україну.
Вже колишній командир 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади Еміль Ішкулов подякував за службу та підтримку своєму колективу. Це звернення у фейсбуці військового зʼявилося 30 липня на тлі повідомлень про його звільнення.
«За 1 рік і 7 місяців служби в колективі «Сталевих галицьких левів» були різні моменти – були досягнення, успіхи, були звичайно й втрати. Але я надзвичайно гордий, що був командиром потужної, славетної 80 одшбр», – написав Ішкулов.
Військовий висловив вдячність за підтримку і висловив сподівання, що колектив бригади і надалі буде злагодженим та потужним.
Напередодні в ефірі Радіо Свобода («Свобода.Live») заступниця голови Комітету з питань нацбезпеки, оборони і розвідки Мар’яна Безугла заявила, що командира 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади Еміля Ішкулова готують до можливого звільнення через неспівмірні з можливостями підрозділу завдання на фронті, які б спричинили великі втрати серед особового складу.
Раніше командири батальйонів і дивізіонів 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади звернулися до президента Володимира Зеленського з проханням не знімати з посади комбрига Еміля Ішкулова. Полковник Ішкулов очолює бригаду з кінця 2022 року.
Увечері 29 липня командування Десантно-штурмових військ заявило, що полковника Еміля Ішкулова призначать на вищу посаду, а у бригади буде новий командир.
У Генштабі ЗСУ заявили про черговий удар по російській нафтобазі
В українському Генштабі заявили про черговий удар по російській нафтобазі в ніч на 30 липня.
«Сьогодні вночі успішно уражено нафтобазу ворога «Логістичний центр №43» в населеному пункті Вози, Курська область РФ. За даними розвідки, внаслідок атаки на об’єкті противника виникла пожежа. Удар завдано силами і засобами Служби безпеки України у взаємодії з іншими складовими Сил оборони», – йдеться в повідомленні.
У командуванні зазначили, що детальніша інформація щодо наслідків удару ще «уточнюється».
Влада Росії наведені дані не коментувала.
Вранці виконувач обов’язків губернатора Курської області Росії Олексій Смірнов заявляв, що в ніч на 30 липня російська протиповітряна оборона нібито збила чотири українські ракети над територією регіону.
Напередодні Генштаб ЗСУ повідомив про удари по низці тягових електропідстанцій у Курській області. Зокрема, українське командування має дані про «перебої з електропостачанням у Понировському, Курському і Солнцевському районах Курської області».
У Генштабі кажуть, що «російська промисловість, яка працює на війну проти України є законною ціллю для українських військ».
Від початку 2024 року під удар дронів у Росії потрапила ціла низка підприємств нафтового сектора, через що на деяких НПЗ перестали працювати установки первинної переробки нафти. За даними Reuters, у першому кварталі свої потужності зупинили щонайменше сім російських заводів.
Через атаки на НПЗ Росія збільшила закупівлі бензину в Білорусі, а також попросила про постачання Казахстан. Президент України Володимир Зеленський називав атаки на НПЗ відповіддю на удари російських військ по енергетиці України.
«Укренерго»: без масованих обстрілів до жовтня в Україні буде менше відключень світла
За умов відсутності масованих атак, упродовж серпня-жовтня днів без відключень світла буде більше, або нетривалі обмеження будуть лише у вечірні години, повідомляє компанія «Укренерго».
Енергетики зазначили, що причина покращення ситуації – вихід з ремонту двох блоків на атомних станціях і зниження споживання через похолодання.
Для того, щоб збалансувати енергосистему, «Укренерго» просить, за можливості, перенести користування потужними електроприладами –прасками, пральними машинами, електрочайниками, електроплитами та іншими девайсами на період з 11:00 до 15:00 години щодня.
«Найкраща ситуація в українській енергосистемі зараз у денні години – з 11:00 до 15:00. Це час, коли на додачу до інших потужностей ефективно працюють сонячні електростанції. В той час, як ранкові та вечірні години доби потребують більших потужностей для покриття споживання в країні. Тож ощадливе споживання в ці години доби дозволить збалансувати енергосистему та обійтися без запровадження графіків», – йдеться в повідомленні.
Раніше голова правління НЕК «Укренерго» Володимир Кудрицький повідомив, що «найскладніший період літа уже позаду», коментуючи ситуацію в українській енергосистемі. Він зазначив, що якщо не буде нових масштабних пошкоджень електростанцій – то ситуація матиме тенденцію до покращення.
Внаслідок масованих атак російських військ на енергетику втрачено 9 ГВт виробничих потужностей. Тривають постійні обстріли, особливо на прифронтових та прикордонних територіях. Часто під удари потрапляють підстанції, лінії системи передачі електроенергії.
В Мінінфраструктури підготували зміни, що спрощують бронювання перевізників – Деркач
Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури готує зміни, які спрощують умови для бронювання співробітників підприємств, що займаються перевезеннями, повідомив 30 липня заступник міністра Сергій Деркач.
«Щоб отримати статус критично важливого підприємству варто відповідати двом критеріям із семи. Раніше треба було три. Завдяки змінам до 76 постанови Кабміну бізнесу легше подати пакет документів. Наприклад, варто мати відповідну ліцензію та не мати податкової заборогованості», – йдеться у дописі.
Також, за словами Деркача, внесено зміни до 303 наказу Мінінфраструктури, які передбачають наступне:
- Розширення переліку підприємств, що можуть подаватись на визнання критичними. Йдеться про перевізників, що виконують нерегулярні перевезення та автостанції.
- Можливість подаватись компаніям, що виконували перевезення не лише у 2022 році, а й тим, хто почав діяльність у 2023 та 2024 роках.
- Скасування необхідності підтверджувати оформлення трудових відносин з працівниками за 180 днів до подачі документів. Ми розуміємо, що в умовах дефіциту кадрів, компанії наймають нових працівників, тож чекати 180 днів – це невиправдано.
Деркач наголошує, що всі зміни до 303 наказу стануть чинними після реєстрації акту Міністерством юстиції. Це означає, що подавати пакети документів з врахуванням цих змін можна коли оновлений наказ набуде чинності.
Щодо бронювання ФОП, у міністерстві наголошують, що жоден ФОП, не лише перевізники, а, наприклад, аграрії чи будівельники, не можуть отримати статус критичного.
Згідно з повідомленням, міністерство вже визнало критичними близько 170, ще близько 80 – невдовзі також отримають такий статус.
Раніше Асоціація міжнародних автоперевізників скаржилась, що під час повернення в Україну з-за кордону співробітники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) знімають водіїв прямо з рейсів.
Від початку повномасштабної агресії Росії Міністерство економіки ухвалило близько 31 246 наказів про бронювання військовозобов’язаних за підприємствами, установами чи організаціями, з них приблизно 16 297 є чинними. Про це пресслужба Мінекономіки повідомила на запит Радіо Свобода.
18 травня набрав чинності закон про мобілізацію. Серед іншого, він передбачає, що всі військовозобов’язані, призовники та резервісти віком від 18 до 60 років мали б до 16 липня оновити свої дані.
Україна запросила Китай на проміжні зустрічі до другого саміту миру – речник МЗС
Україна запросила Китай брати участь щонайменше в проміжних зустрічах до другого саміту миру, які відбудуться незабаром, заявив речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий під час брифінгу в Києві 30 липня.
За його словами, під час візиту міністра закордонних справ Дмитра Кулеби до Китаю детально «обговорювалася логіка дій України після першого саміту миру».
«Детально роз’яснили, як будемо рухатися до другого саміту, і запросили Китай брати участь щонайменше в проміжних зустрічах, які зараз відбудуться, так само, як ми запрошуємо брати участь в цих проміжних зустрічах всі миролюбні країни, які поважають Статут ООН», – сказав речник МЗС.
Чи долучиться Китай – «відповідь має озвучити китайська сторона», сказав Георгій Тихий.
«Можна сказати, що вони уважно цю пропозицію сприйняли, але на цьому поки що зупинюся, і не будемо далі анонсувати, будемо дивитися, як далі буде розвиватися ситуація», – додав речник МЗС.
Водночас, як заявив Тихий, Україна запросила голову китайського МЗС Ван Ї до України.
«Ми зробили запрошення і готові вітати міністра Ван Ї в Україні, щоб він міг на власні очі побачити наслідки російської агресії проти нашої країни. Також готові провести з ним більш глибокі двосторонні переговори щодо низки двосторонніх регіональних міжнародних питань. І я впевнений, що діалог між Україною і Китаєм триватиме на всіх рівнях», – сказав речник МЗС.
За його словами, діалог між країнами помітно посилився і динамічно розвивається з початку 2024 року. Тихий також наголосив, що «дуже важливо, щоб Київ і Пекін вели прямий діалог, особливо з питань миру».
Коли такий візит може відбутися – в МЗС України не уточнюють, втім додають: «пропозиція Китай зацікавила», але «подивимося, коли будуть відповідні умови, щоб візит відбувся».
У МЗС також додають, що поїздка Дмитра Кулеби до Китаю наблизила потенційну зустріч на рівні голів держав.
«Робота над зустріччю лідерів України і Китаю – це постійна робота, яка ведеться. Чи наблизив візит міністра Кулеби в Китай, потенційну зустріч лідерів України й Китаю? Безперечно, наблизив. Але коли така зустріч буде, коли ця домовленість буде досягнута, поки що ранувато говорити, давайте, як будуть якісь подробиці, тоді будемо до вас повертатися з конкретною інформацією», – зазначив Георгій Тихий.
Нещодавно міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба їздив до Китаю, де, зокрема, провів переговори зі своїм китайським колегою Ван Ї. За його словами, переговори стосувалися шляхів до справедливого миру в Україні.
За даними західних ЗМІ, за час війни Росії проти України Китай став для РФ основним постачальником товарів, необхідних для різних озброєнь, у тому числі ракет. Наприклад, Financial Times писала, що в 2023 році 90% чипів, імпортованих Росією, надходили з Китаю і використовувалися у виробництві ракет, танків і літаків. В останньому кварталі минулого року також із Китаю було імпортовано 70% верстатів, які, ймовірно, використовувалися у виробництві балістичних ракет.
Пекін раніше висунув свій «мирний план» із 12 пунктів із закликом до деескалації й остаточного припинення вогню в Україні. Захід скептично ставиться до пропозицій Китаю щодо політичного врегулювання в Україні. Цей план був значною мірою відхилений Заходом через відмову Китаю засудити Росію за вторгнення до свого суверенного сусіда і через те, що він повторює російські тези, зокрема звинувачення на адресу Заходу в неспровокованому вторгненні.
Влада Китаю заявляє, що не надає зброю жодній зі сторін російсько-українського конфлікту, який називає «українською кризою». Пекін критикують за відмову засудити Москву через її повномасштабне вторгнення в лютому 2022 року і за зв’язки з РФ.
Фінанси та залучення зовнішньої підтримки є одним із «критично важливих» елементів стійкості України, заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль на засіданні уряду 30 липня.
Він подякував Європейському союзу за початок використання доходів російських заморожених активів для оборони України.
«Очікуємо, що країни G7 оперативно розроблять технічні процедури для передачі Україні 50 млрд доларів від російських активів. Це важливий ресурс на 2025 рік для покриття критично необхідних бюджетних витрат», – заявив голова уряду.
Шмигаль додав, що Україна продовжує наполягати на повній конфіскації російських коштів у західних країнах:
«Агресор має платити за свої злочини в прямому сенсі цього слова. Лише так світова спільнота створить дієві запобіжники від загарбницьких війн. Принцип «Росія заплатить» реалізуємо також через Міжнародний компенсаційний механізм, зокрема через Реєстр збитків для України».
У червні лідери G7 погодилися використати доходи від російських активів на суму близько 300 мільярдів доларів, заморожених після вторгнення Москви в Україну у 2022 році, для підтримки кредиту на суму 50 мільярдів доларів, щоб допомогти Україні та надати їй впевненість у зовнішньому фінансуванні після цього року.
План не передбачає конфіскації активів, щоб уникнути прецеденту, який, на думку Європейського Союзу, може дестабілізувати світову фінансову систему. Але деталі кредиту виявилися складнішими для досягнення, ніж передбачалося спочатку.
За словами представника Мінфіну, США хочуть отримати гарантії того, що активи залишаться замороженими на тривалий період – принаймні до укладення мирного договору, який покладе край війні, збереже суверенітет України і передбачатиме відшкодування Росією збитків, завданих Україні війною.
Це дещо суперечить режиму санкцій ЄС проти Росії, який має поновлюватися кожні шість місяців, що залишає відкритою можливість розблокування активів, щодо яких застосовуються обмеження.
На фронті в Україні загинув грузинський доброволець
Громадянин Грузії Бондо Гагнідзе загинув в Луганській області в Україні. Він воював разом зі Збройними силами проти Росії під час повномасштабного вторгнення, повідомив 30 липня грузинську службу Радіо Свобода один з його друзів – Вано Надірадзе, який також воює на боці України.
Зазначено, що 47-річний Гагнідзе приєднався до Збройних сил України одразу після того, як Росія розпочала повномасштабну агресію проти України в лютому 2022 року.
За повідомленнями грузинських ЗМІ, Гагнідзе став 69-м громадянином Грузії, який загинув на війні.
Українські медіа пишуть, що чоловік воював у складі другого механізованого батальйону «Росомахи» 67 ОМБр.
У лютому 2022 року, після початку повномасштабного російського вторгнення, президент України Володимир Зеленський заявив про формування окремого підрозділу територіальної оборони – Інтернаціонального легіону для іноземців, які хочуть «приєднатися до захисту безпеки у Європі та світі». Нині на боці України проти Росії воюють одразу кілька підрозділів іноземців.
ОВА: внаслідок російського обстрілу Чорнобаївки постраждала дівчинка-підліток
Херсонська обласна військова адміністрація повідомила про другу постраждалу через російський удар по селищу Чорнобаївка вранці 30 липня.
За повідомленням, йдеться про 16-річну дівчину:
«Вона дістала вибухову та черепно-мозкову травми, забій мʼяких тканин голови, а також гостру реакцію на стрес».
Обласна влада додає, що постраждала сама звернулася до лікарні, її госпіталізували.
Раніше ОВА повідомляла, що внаслідок російського антилерійського обстрілу Чорнобаївки був поранений 32-річний чоловік.
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр.
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.
Моніторингова місія ООН із прав людини заявила, що від 24 лютого 2022 року до кінця червня 2024 року через бойові дії постраждали щонайменше 33 878 цивільних в Україні. Зокрема, в ООН підтвердили дані про загибель 11 284 людей. В організації наголошують, що реальна кількість жертв може бути більшою, оскільки деякі дані ще очікують на підтвердження.
У МЗС України не виключають можливості залучити Росію до другого Саміту миру
Україна продовжує дотримуватися позиції, що можливо залучити Росію до другого саміту миру. Про це, відповідаючи на запитання Радіо Свобода, заявив речник МЗС Георгій Тихий на брифінгу у Києві 30 липня.
Водночас, він зазначив, що Україна прагне миру, але цей мир має бути справедливим. Питання також в тому, щоб Росія вела переговори доброчесно.
«Україна багато разів казала, що можливе залучення Росії на другому саміті миру. Ми продовжуємо цієї позиції дотримуватися. Справа в тому, що всім має бути гранично зрозуміло, що Україна не починала цієї війни, і Україна прагне миру, як жодна інша країна в світі його не прагне. Але ми розуміємо, що це має бути справедливий мир. І питання не в тому, щоб Росію посадити за стіл переговорів, а в тому, щоб вона вела ці переговори доброчесно», – сказав Георгій Тихий.
І тут, за його словами, важливі два фактори – тиск на полі бою і тиск на міжнародній арені.
«Це повторював багато разів міністр Кулеба (міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба – ред). Оці два компоненти – це те, що впливає дійсно на здатність Росії, бажання Росії вести переговори доброчесно. Тому Україна буде продовжувати цю роботу, якщо Росія буде надалі відмовлятися, я думаю, що всьому світові буде зрозуміло, хто прагне миру, хто прагне війни. Те що зрозуміло всім нам – українцям», – зазначив речник МЗС України.
15–16 червня Швейцарія приймала Глобальний саміт миру. Понад 80 країн і чотири організації, серед яких Рада Європи, Європейська комісія, Європейська рада і Європейський парламент, підтримали спільне комюніке за підсумками Глобального саміту миру.
Після саміту міністр закордонних справ Швейцарії Ігнаціо Кассіс припустив, що наступну зустріч можуть провести до виборів в США. А Володимир Зеленський заявив, що вже є країни зацікавлені у тому, щоб прийняти другий саміт миру, Київ почав перемовини з ними. Однак він не назвав ці країни.
Як розповів в ефірі Радіо Свобода заступник керівника Офісу президента України Ігор Жовква, Росія може взяти участь у наступному саміті миру за умови, що вона готова «конструктивно» обговорювати і виконувати план дій, погоджений на першому саміті. Натомість у Кремлі відкинули ідею участі в цьому заході.
Умєров: Міноборони уклало угоди з українськими підприємствами ОПК на 5 мільярдів гривень
Міністерство оборони України підписано дві угоди з підприємствами вітчизняного оборонно-промислового комплексу для забезпечення потреб ЗСУ на майже 5 мільярдів гривень, повідомив міністр оборони Рустем Умєров 30 липня.
Він зазначив, що контракти були укладені під час вчорашньої поїздки до регіонів, де обговорювали питання зміцнення обороноздатності України.
«Це надзвичайно важливо для зміцнення обороноздатності нашої держави. Адже ми купуємо і підтримуємо своє, сприяючи розвитку нашої економіки та промисловості», – наголосив Умєров.
Україна намагається наростити власне виробництво озброєння, аби зменшити залежність від поставок західних партнерів. На початку лютого уряд України ухвалив три постанови щодо роботи оборонно-промислового комплексу, які стосуються закупівель, виробництва боєприпасів та ціноутворення на виробництво дронів.
Військово-обліковий документ з QR-кодом можна отримати на порталі «Дія» – Мінцифри
Тепер військово-обліковий документ з Реєстру призовників, військовозобовʼязаних та резервістів можна отримати на порталі державних послуг «Дія», повідомляє пресслужба Міністерства цифрової трансформації 30 липня.
Повідомляється, що документ має таку саму юридичну силу, як паперовий.
«На документі є QR-код – за ним перевірятимуть дійсність документа та інформацію з реєстру «Оберіг», наприклад про бронювання. Документ сформується, якщо в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів є вся необхідна інформація про людину», – зазначено у повідомленні.
Щоб отримати військово-обліковий документ потрібно:
- авторизуватись на порталі «Дія» за допомогою КЕП (кваліфікований електронний підпис )
- виберати сервіс Військово-обліковий документ 👉🏻
- натиснути «подати заяву»
- підписати заяву електронним підписом.
18 травня набрав чинності закон про мобілізацію. Серед іншого, він передбачає, що всі військовозобов’язані, призовники та резервісти віком від 18 до 60 років мали до 16 липня оновити свої дані.
У Міністерстві оборони розповіли, що за два місяці військово-облікові дані оновили 4 690 496 військовозобов’язаних українців.
Зеленський оглянув фортифікації на Волині та провів нараду щодо захисту кордону
Президент України Володимир Зеленський під час робочого поїздки на Волинь оглянув будівництво фортифікацій і провів нараду щодо безпеки та захисту державного кордону.
Як повідомляє пресслужба Офісу президента, у нараді взяли участь представники військового керівництва, Державної прикордонної служби, керівники Волинської, Житомирської, Рівненської, Київської та Чернігівської ОВА.
За повідомленням, Зеленський оглянув один з опорних пунктів у Волинській області – облаштування траншей, вогневих споруд і позицій, бліндажів.
В Офісі президента заявили, що з початку повномасштабного вторгнення РФ на Волині були побудовані протитанкові рови, загороджувальні паркани та взводні опорні пункти з вогневими позиціями.
За даними уряду, від початку 2024 року станом на квітень на зміцнення оборонних рубежів із державного бюджету спрямували майже 38 мільярдів гривень.
Раніше президент України Володимир Зеленський заявляв, що Україна будує три лінії оборони по всій лінії фронту та на кордоні з Білоруссю.
«Наростили та посилили угрупування»: російська армія піде в наступ на Гуляйполе?
Чи може Росія піти в наступ на Гуляйполе найближчим часом, і наскільки це місто є важливим для української оборони? Як на ці повідомлення реагує місцева влада і жителі? Коли і за яких умов Сили оборони України будуть готові до нового контрнаступу на Запорізькому напрямку, дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазов'я».
- Російська армія готує наступ на Гуляйполе Запорізької області. Натомість українські військові можуть контратакувати восени, написало днями німецьке видання Bild із посиланням на свої джерела. За даними журналістів, армія РФ наразі перекидає війська у Пологи для удару у напрямку Гуляйполя.
- Це місто є важливим стратегічним та логістичним пунктом для Сил оборони України. Якщо окупанти візьмуть його, українські військові опиняться під масованим тиском у Запорізькій області, зазначено у матеріалі Bild.
- Інше джерело видання з кола західних військових повідомило, що незадовго до саміту НАТО у Вашингтоні Київ проінформував союзників альянсу про український план мобілізації, який може призвести до «локальних контратак, починаючи з осені». На Заході вважають, що російські військові сили можуть «надірватися» протягом найближчих місяців, і це може призвести до «нового повороту» на полі бою.
NYT: Україна цього року зможе використати близько 10 F-16 через брак пілотів
Україна сподівається використовувати західні винищувачі F-16 уже влітку цього року, але через обмежену кількість підготовленого персоналу зможе задіяти не більше десяти винищувачів. Про це пише видання The New York Times.
Як пише видання з посиланням на офіційних осіб США, цього року очікується, що будуть готові близько 20 льотчиків у різних напрямках навчання в США, Нідерландах і Данії.
Авіаційні командири кажуть, що зазвичай виділяють не менше двох пілотів на літак – для відпочинку екіпажу, навчання та інших справ, тож це дозволить Україні літати на бойові завдання цього року лише близько десяти F-16, зазначають журналісти.
Іншим головним обмежуючим фактором, кажуть чиновники, є кількість навченого технічного та допоміжного персоналу на землі, щоб забезпечити політ F-16.
NYT зауважує, що перш ніж літаки почнуть відігравати певну роль на полі бою, Україна має переконатися, що їх можна захистити. У той час як Росія атакувала українські аеродроми з перших годин війни,атака на Миргород на початку липня була іншою, кажуть українські чиновники.
Нідерланди та Данія 10 липня спільно зі США інформували, що перебувають у «процесі передачі» Україні американських винищувачів F-16. Повідомлялось, що українські військові розпочнуть літати на F-16 вже цього літа, але додаткові подробиці через міркування оперативної безпеки не надавались.
Загибель людей біля укриття в Києві: суд виніс вирок щодо охоронця – прокуратура
Деснянський районний суд засудив охоронця будівлі, укриття якої було зачинене під час повітряної атаки, до чотирьох років ув’язнення – про це повідомляє Київська міська прокуратура 30 липня.
За повідомленням, його визнали винним у залишенні без допомоги людей, які перебували у небезпечному для життя стані, і «позбавленні можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, при наявності змоги надати їм допомогу».
«Прокурором у суді доведено, що охоронець КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 3» під час оголошення сигналу «повітряна тривога» в місті Києві в ніч на 1 червня 2023 не відчинив двері укриття, чим позбавив людей можливості зберегти собі життя. Такі його дії під час ракетного обстрілу Києва збройними силами Російської Федерації спричинили загибель трьох осіб, серед яких 9-річна дівчинка. Загибель малолітньої дитини відповідно до ст. 67 КК України є обставиною, що обтяжує покарання», – заявляє відомство.
Прокуратура додає, що обвинувачений не визнав провини, «у вчиненому кримінальному правопорушенні не розкаявся» і змінював покази під час судового розгляду. Обвинувачення вимагало для нього 6,5 років ув’язнення.
Росія в ніч на 1 червня 2023 року завдала чергового масованого удару по Києву і Київщині. За даними Київської міської військової адміністрації, внаслідок падіння уламків ракет в Києві загинули троє людей, з них одна дитина, ще 11 зазнали поранень. За повідомленнями очевидців, люди загинули на вулиці біля медзакладу в Деснянському районі, бо не змогли потрапити до укриття, яке, за деякими даними, було зачиненим.
Після цього правоохоронці відкрили кримінальне провадження. Прокуратура спочатку повідомила про підозру трьом посадовцям (першому заступнику Деснянської РДА, директору медзакладу та його заступнику) та охоронцю поліклініки. Останнього підозрювали у залишенні в небезпеці, яке призвело до смерті.
Після цього уряд ініціював перевірку усіх укриттів в Україні. У грудні прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що в «Дії» з’явиться інтерактивна карта укриттів.
Через атаки РФ за добу є загиблі на Донеччині та поранені на Херсонщині
Російські обстріли напередодні вбили чотирьох жителів Донецької області, повідомив голова області Вадим Філашкін вранці 30 липня.
«За 29 липня росіяни вбили 4 жителів Донеччини: 3 у Торецьку і 1 у Гродівці. Ще 5 людей в області за добу дістали поранення», – заявив він.
За даними обласної влади, поранень зазнали жителі Торецька, Сіверська та Рогу.
Також обстрілів зазнавали населені пункти Херсонської області, заявив очільник ОВА Олександр Прокудін:
«Російські військові поцілили в об’єкти критичної інфраструктури та припортову інфраструктуру; житлові квартали населених пунктів області, зокрема багатоповерхівку та 24 приватні будинки. Також пошкоджено газопроводи. Через російську агресію 8 людей дістали поранення».
Про обстріли також повідомляли очільники інших прифронтових областей, за їхніми даними, ніхто не постраждав.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.
Моніторингова місія ООН із прав людини заявила, що з 24 лютого 2022 року до кінця червня 2024 року через бойові дії в Україні постраждали щонайменше 33 878 цивільних. Зокрема, в ООН підтвердили дані про загибель 11 284 людей. В організації наголошують, що реальна кількість жертв може бути більшою.
Війська РФ вранці завдали удару по Купʼянську, поранена людина – ОВА
Російські війська вранці завдали удару по Купʼянську на Харківщині, поранена людина, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«30 липня 6:40, Купʼянський р-н, м. Купʼянськ. Внаслідок обстрілу поранено 71-річного чоловіка – госпіталізований», – написав він у телеграмі.
За даними Харківської обласної прокуратури, сили РФ завдали удару FPV-дроном по Купʼянську. 71-річний чоловік в момент атаки рухався по місту на велосипеді, його госпіталізували.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Харківщину. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.
Моніторингова місія ООН із прав людини заявила, що з 24 лютого 2022 року до кінця червня 2024 року через бойові дії в Україні постраждали щонайменше 33 878 цивільних. Зокрема, в ООН підтвердили дані про загибель 11 284 людей. В організації наголошують, що реальна кількість жертв може бути більшою.