Рівно рік тому армія РФ розпочала наступ на Авдіївку, який згодом вилився в активізацію агресора на всьому Донбасі та навіть відкриття нового фронту на півночі Харківської області.
10 жовтня 2023 року пропаганда РФ активно анонсувала початок атаки на Авдіївку, говорячи, що українська оборона сиплеться, і надвечір місто буде за Росією. Далі війська РФ щодня проводили на напрямку по 20-60 штурмів і взяли місто тільки за 4 місяці – в середині лютого 2024 року.
Читайте також: Росія раптом пішла у прорив на Авдіївку: чому зараз і як відповіли ЗСУ
Вже після того, як війська РФ захопили Авдіївку, вони стали досить швидко просуватися на захід, через поля та села, сформували там Очеретинський виступ – це найпомітніша зміна на карті за цей рік – і з нього почали розвивати штурми в бік Покровська, де Силам оборони у вересні 2024-го вдалося сповільнити їхній темп.
Окрім Очеретинського виступу, російські підрозділи почали створювати «кліщі» на сусідньому Курахівському фронті, атакувати Торецьк і Часів Яр, пробувати відбити Кліщіївку на південь від Бахмута, вибудовувати Піщанівський виступ у бік річки Оскіл на Куп'янщині.
Читайте також: Авдіївка: все, що треба знати про оборону, дії РФ та вихід ЗСУ
Протягом року з моменту цієї атаки агресор зміг захопити місто Вугледар, маленькі містечка – Новогродівку, Українськ, селище міського типу Красногорівка, яке було важливою точкою оборони під Донецьком, та декілька десятків маленьких сіл.
Удар по Одеському району: у області анонсували день жалоби
Влада Одеської області повідомила про день жалоби за загиблими через російську атаку 9 жовтня. Про це повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Кіпер.
«У звʼязку з загибеллю людей, внаслідок російської ракетної атаки по Одеському району, завтра, 11 жовтня, в Одеській області оголошено день жалоби», – заявив він.
Кіпер висловив співчуття близьким загиблих.
Станом на зараз відомо про вісьмох загиблих внаслідок атаки Росії на Одеський район увечері 9 жовтня. Зокрема, двоє людей померли від поранень у лікарні.
Сили РФ регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Одещину.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
У Британії розглядають можливість відправки військових інструкторів в Україну – ЗМІ
У Британії військове керівництво розглядає можливість відправки військ в Україну для підготовки солдатів у «відокремлених» місцях, щоб допомогти Києву в набору новобранців. Про це британська газета The Times повідомляє з посиланням на джерела.
Згідно з обговорюваними планами, невеликі групи британських військових інструкторів вирушать на захід країни, щоб забезпечити інтенсивну базову підготовку новобранців перед тим, як вони відправляться на лінію фронту на сході.
За словами двох джерел, обізнаних з ходом переговорів, це дозволило б вирішити деякі логістичні проблеми, пов'язані з відправкою українських військових на британські бази для проходження підготовки, а також заощадити кошти.
Президент України Володимир Зеленський сьогодні відвідав Даунінг-стріт для переговорів з британським прем’єр-міністром Кіром Стармером в рамках турне європейськими країнами з метою заручитися більшою військовою підтримкою України у боротьбі з російською агресією.
У лютому після заяви президента Франції Еммануеля Макрона, який сказав, що «не виключає відправку західних військ в Україну», це питання почало активно обговорюватися серед союзників.
Пізніше Велика Британія підтвердила, що направляла «невеликі підрозділи» в Україну для допомоги в медичній підготовці, але речник тодішнього прем’єр-міністра Ріші Сунака сказав, що «країна не передбачає широкомасштабного розгортання своїх військових в Україні». А міністр закордонних справ Великої Британії Девід Кемерон виступив проти відправки військ союзників в Україну «навіть для проведення тренувальних місій».
Зеленський каже, що не обговорював із союзниками питання припинення вогню
Президент України Володимир Зеленський заявив, що не обговорював із європейськими союзниками питання припинення вогню у війні з Росією, і закликав до більшої підтримки Заходу напередодні важкої зими.
Про це Зеленський сказав після зустрічі з президентом Франції Емманюелем Макроном у Парижі 10 жовтня під час своєї поїздки чотирма столицями.
«Це не тема наших дискусій. Це не так», – сказав президент України.
Зеленський відкинув можливість мирного плану, який передбачає поступки територіями, наголошуючи, що Москва повинна вивести всі війська з території України.
За словами Зеленського, він представив Макрону «план перемоги» України, обговорив питання військової допомоги, згадавши «великий дефіцит техніки», і висловив вдячність президенту Франції.
Макрон без подробиць заявив, що Зеленський окреслив «план України на наступні тижні». Він також додав, що підтвердив підтримку Францією «українського опору російському вторгненню».
Зеленський зустрівся з Макроном після переговорів у Лондоні з прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером і генсекретарем НАТО Марком Рютте, який минулого тижня перебував у Києві після того, як вступив на посаду.
Зеленський написав у соцмережі X, що «виклав деталі» свого плану перемоги над російськими військами на зустрічі зі Стармером і Рютте, і додав, що він й інші лідери домовилися працювати над планом разом.
За словами президента, вони обговорили трансатлантичне співробітництво й подальше військове посилення України. Він не навів подробиць, але сказав, що «це кроки, які створять найкращі умови для відновлення справедливого миру».
Крім Британії і Франції, Зеленський під нинішньої поїздки побуває в Італії для зустрічей із прем’єр-міністеркою Джорджею Мелоні і папою Франциском у Ватикані 11 жовтня.
Потім Зеленський 11 жовтня має відвідати Німеччину для консультацій із канцлером Олафом Шольцем.
Заплановане на 12 жовтня 25-те засідання «Рамштайну» у форматі лідерів перенесли після того, як президент США Джо Байден і держсекретар Ентоні Блінкен скасували свої подорожі до Німеччини через ураган «Мілтон».
Раніше український президент повідомляв, що під час 25-ї зустрічі у форматі «Рамштайн» (12 жовтня) Україна надасть план перемоги усім партнерам. Також генеральний секретар НАТО Марк Рютте на пресконференції у Києві зазначив, що на засіданні обговорять з президентом США Джо Байденом питання дозволу застосовувати далекобійну зброю по військових обʼєктах у Росії.
Пам'яті Володимира Семистяги: боровся за український Луганськ
Відстоював українську мову в Луганську, боровся із русифікацією, протистояв поширенню «русского мира», попереджав про загрозу війни, 55 днів провів в полоні бойовиків «ЛНР/ДНР»...
Це про історика Володимира Семистягу, голову Луганської «Просвіти».
Його 23 червня 2014 року викрали бойовики. У неволі його катували і погрожували вбити. Як розповідав після звільнення сам Семистяга, його систематично били, застосовували тортури з електрострумом, гасили сигарети об його шию, змушували вдягати протигаз і перекривали доступ повітря. А ще змушували дивитися на імітацію страт та тортури, які бойовики застосовували проти інших полонених.
Все це робили, розповідав Семистяга, колишні луганські міліціонери, а за ними стояли куратори з Росії.
Після звільнення з полону Володимир Семистяга продовжив справу, якій віддав все життя.
Журналісти Радіо Свобода потрапили під обстріл на Бахмутському напрямку
Знімальна група Радіо Свобода 10 жовтня потрапила під обстріл під час зйомок військових на Донеччині на Бахмутському напрямку.
Група проєкту Донбас Реалії (Радіо Свобода) у складі кореспондента Романа Пагулича й оператора Павла Холодова фільмувала роботу операторів FPV, коли російські військові вдарили ствольною артилерією по позиціях українських бійців.
Перший снаряд впав поруч із воєнним кореспондентом Романом Пагуличем і бійцями, з якими він спілкувався.
У результаті Роман Пагулич зазнав контузії (акубаротравми), двоє бійців – легкі поранення, оператора Павла Холодова уламки не зачепили. Усіх постраждалих доставили в стабілізаційний пункт, де їм надали першу допомогу.
Як розказав Роман Пагулич, балістичний захист шийної зони на його бронежилеті зупинив один із уламків снаряду.
Наразі загрози життю поранених бійців і членів знімальної групи немає.
Роман Пагулич працює на на Радіо Свобода з 2018 року, є автором репортажів з лінії фронту й аналітичних матеріалів про проблеми військових.
Журналістка Вікторія Рощина померла в російському полоні – Координаційний штаб
Українська журналістка Вікторія Рощина, яка зникла безвісти під час поїздки на окуповані території і яку утримували на території Росії, померла в російському полоні, повідомив представник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими в Україні Петро Яценко.
«Ми провели внутрішнє розслідування і, на жаль, ця інформація підтверджена. На жаль, інформація про смерть Вікторії підтверджена», – сказав Яценко в ефірі телемарафону ввечері 10 жовтня.
Про обставини смерті Рощиної, за його словами, поки говорити зарано, їх встановлюють.
Представник Координаційного штабу повідомив, що проводилася робота зі звільнення журналістки з полону.
«Вікторія Рощина, так само як і всі українські журналісти, зараз у нас числиться в російському полоні – близько 25 українських журналістів. Є також ті, які вважаються зниклими безвісти… Робота щодо всіх них ведеться. І власне, робота щодо звільнення Вікторії так само велася, і те, що її переводили із Таганрога до Москви – це був етап її підготовки до звільнення», – сказав Яценко.
Раніше сьогодні голова комітету Верховної Ради з питань свободи слова Ярослав Юрчишин повідомив, що батькові Рощиної Володимиру надійшло повідомлення від російських офіційних осіб про смерть дочки. Проте згодом Юрчишин видалив повідомлення про смерть журналістки і написав, що інформацію треба перевірити. Це повідомлення Юрчишин також видалив.
У коментарі «Суспільному» представник Головного управління розвідки Міноборони України Андрій Юсов повідомив, що Вікторія Рощина була у списках на обмін. «Її повернення було погоджене і остання інформація, яка відома, її етапували до «Лефортово» з метою підготовки повернення додому», – повідомив Юсов.
Вікторія Рощина перестала виходити на зв’язок з рідними 3 серпня 2023 року. За словами її батька, 27 липня Рощина вирушила з України до Польщі і мала дістатися окупованих територій на сході України (через Росію) за три дні. Тоді Володимир Рощин розповів, що українська Служба безпеки підтвердила родині, що Вікторію взяли в полон російські сили.
Вікторія Рощина є авторкою серії репортажів для Радіо Свобода, співпрацювала в 2022 році з Радіо Свобода як фрілансерка. Ось один з її репортажів, не підписаний іменем авторки задля її безпеки.
Вікторія Рощина також співпрацювала з «Українською правдою», hromadske, «Українським радіо», «UA:Перший» та «Цензор.нет».
Раніше міжнародна правозахисна організація «Репортери без кордонів» (RSF) повідомляли, що понад 100 українських та іноземних журналістів, акредитованих в Україні, постраждали від початку повномасштабного вторгнення Росії. За даними організації, двоє українських журналістів, Вікторія Рощина та Дмитро Хилюк, вважаються зниклими безвісти в Росії. Щонайменше 12 журналістів затримані на окупованих російськими військами територіях України.
Від країн-членів НАТО залежить, чи дозволити Україні застосовувати їхню зброю для ударів по військових цілях Росії – таку думку висловив генеральний секретар Марк Рютте, спілкуючись із журналістами в Лондоні 10 жовтня.
«Законно це можливо, оскільки легально Україна може використовувати свою зброю для ударів по цілях у Росії, якщо такі цілі становлять загрозу для України. Але чи окремі союзники на це підуть – це зрештою залежить від союзників», – заявив він.
Рютте додав, що обговорював це питання під час візиту до Києва минулого тижня й сьогодні.
На питання журналістів він уточнив, що, хоча загалом такі удари можуть бути легально обґрунтовані, використання «конкретної зброї» прив’язує їх можливість до рішення країн, які надають цю зброю Україні.
Коментуючи заклики Києва, зокрема, дозволити бити по Росії британськими ракетами Storm Shadow, Рютте сказав, що в ситуації «більше нюансів», і нагадав, що західні партнери продовжують надавати Україні військову допомогу:
«Давайте загалом не фокусуватися на одній системі, одній зброї. Одна збройна система сама по собі не спричинить змін. Тож я розумію, про що просить Зеленський, але водночас він також погоджується, що є ширше питання, яке потрібно обговорити, щоб забезпечити їм (Україні – ред.) перемогу».
Після чергового влучання Сил оборони по сховищу російських тактичних ракет та керованих авіабомб у Краснодарському краї та у Тверській області РФ президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна зробила це завдяки власним спроможностям і без тих засобів, які «можуть надати партнери і які можуть значно прискорити завершення цієї війни завдяки знищенню російського наступального потенціалу».
На тлі прагнень Києва отримати від Заходу дозвіл на удари західною зброєю вглиб РФ російський лідер Володимир Путін 25 вересня заявив про ядерну відповідь.
«Маємо добрі новини щодо далекобійної зброї»: Умєров після зустрічі з міністром оборони Британії
Міністр оборони Рустем Умєров 10 жовтня провів зустріч із головою Міноборони Великої Британії Джоном Гілі. За його словами, зустріч концентрувалася на подальших кроках підтримки Сил оборони.
Умєров вказав на те, що Британія забезпечує українську армію різноманітними боєприпасами, назвавши це «прикладом для інших партнерів».
«До кінця року на фронті зʼявиться більше артилерійських систем AS-90. Також маємо добрі новини щодо далекобійної зброї та роботизованих систем – ворог відчує це на полі бою», – написав він на своїй фейсбук-сторінці.
Посадовець додав, що сторони також домовилися разом опрацювати список першочергових потреб, які будуть профінансовані за рахунок заморожених російських активів.
За словами Умєрова, ключовим питанням залишаються інвестиції в українську оборонну промисловість:
«Британія вже залучена у виробництво, але наше завдання – розширити ці можливості та наростити виробництво в ОПК».
Президент Володимир Зеленський 10 жовтня зустрівся з прем’єр-міністром Британії Кіром Стармером в Лондоні. Під час зустрічі зі Стармером він «представив йому деталі Плану перемоги».
ОВА: серед постраждалих через російський удар по Харківщині – троє дітей
Внаслідок російської атаки на Черкаську Лозову 10 жовтня постраждали троє дітей, повідомив голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«Серед поранених – троє дітей: 2, 5 та 15 років з гострою реакцією на стрес», – заявив він.
Також, як додав очільник області, внаслідок удару в селі пошкоджені приватні будинки.
Раніше Синєгубов повідомив про п’ятьох постраждалих внаслідок ударів по Черкаській Лозовій у Харківському районі області.
Сили РФ регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема, Харківщину.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
За даними ООН, з 24 лютого 2022 року по серпень 2024 року внаслідок російської агресії в Україні загинули щонайменше 11 743 цивільних осіб (серед яких 613 дітей) і 24 614 зазнали поранень – в організації змогли підтвердити дані про цих людей. Водночас в ООН зазначають, що реальні цифри можуть бути вищими, оскільки деякі повідомлення про жертви серед цивільного населення досі не підтверджені.
Генштаб про фронт: найгарячіше на Лиманському, Курахівському і Покровському напрямках
Від початку доби на фронті відбулося більше ніж 90 бойових зіткнень, найгарячіше сьогодні – на Лиманському, Курахівському і Покровському напрямках, повідомили у Генштабі ЗСУ станом на 16:00 10 жовтня.
«Сьогодні на Лиманському напрямку загарбницька армія здійснила 21 атаку на позиції українців поблизу Дружелюбівки, Греківки, Площанки, Невського, Макіївки, Новосадового, Торського і в Серебрянському лісі. Дев’ять боєзіткнень завершилось, ще 12 – триває. Авіаударів керованими авіаційними бомбами зазнали Ямпіль і Лиман, некеровані авіаційні ракети ворог застосував по Серебрянському лісництву», – йдеться в повідомленні.
З початку доби на Покровському напрямку російські війська здійснили 15 спроб потіснити українські сили з займаних позицій поблизу населених пунктів Селидове, Крутий Яр, Промінь, Лисівка, Миролюбівка і Калинове.
«Продовжуються бої поблизу Новоселидівки, Кремінної Балки, Цукуриного, Георгіївки, Костянтинівки, Катеринівки та Антонівки на Курахівському напрямку. За уточненою інформацією, за сьогоднішній день відбито дев’ять атак окупаційної армії, три атаки ще тривають», – зазначили у Генштабі.
Також бої тривають на Харківському, Куп’янському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Времівському, Оріхівському і Придніпровському напрямках.
«Не припиняються систематичні підступні атаки артилерії й авіації ворога по прикордонню Сумської та Чернігівської областей. Сьогодні від ворожих артилерійських обстрілів з території росії постраждали райони населених пунктів Олександрія, Білопілля, Шалигине, Єліне, Клюси, Павлівка, Бояро-Лежачі, Прогрес і Попівка. Крім цього, ворог завдав ударів КАБами по районах населених пунктів Голишівське та Річки, загалом скинувши п’ять авіаційних бомб. За наявною інформацією, за сьогодні росіяни здійснили шість авіаційних ударів по Курській області, задіявши сім авіабомб», – йдеться у зведенні.
Американський Інститут вивчення війни (ISW) у своєму звіті за 9 жовтня дійшов висновку, що російське командування, ймовірно, вимагало прискорити темпи механізованих наступів в Україні, щоб досягти успіхів до того, як осінні дощі ускладнять рух техніки.
Головна мета – закріпитися у прифронтових населених пунктах, які можна використовувати як плацдарм для подальших операцій, наприклад, для захоплення Курахового чи Покровська, вважають аналітики.
У Повітряних силах ЗСУ 10 жовтня заперечили поширену російськими ЗМІ і депутаткою Верховної Ради Мар’яною Безуглою інформацію про знищення чи критичне пошкодження на Дніпропетровщині українського зенітно-ракетного комплексу Patriot.
«То що ж сталося 9 жовтня? Та нічого нового, ворог лише пошкодив кілька одиниць техніки, а не знищив. Це війна, на війні отримують поранення не лише люди, а й техніка. Мало того, цей же підрозділ Patriot продовжує виконувати завдання в регіоні. Того дня ЗРК Patriot вів протиповітряний бій проти групи російських балістичних ракет. І частину вдалось перехопити», – написав у фейсбуці тимчасовий виконувач обов’язків начальника управління комунікацій командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат.
Він додав, що «Повітряні сили не можуть щоразу виправдовуватись перед суспільством через інфовибрики Мар’яни і їй подібних». «Через ці пояснення ворог отримує додаткову інформацію при плануванні наступних атак. Але не відреагувати теж не можемо, бо градус кипіння надто високий, чи не так?» – вказав Юрій Ігнат.
9 жовтня російські провоєнні телеграм-канали, а згодом міністерство оборони РФ і російські інформагенції заявили, що в Дніпропетровській області «розрахунок оперативно-тактичного ракетного комплексу (ОТРК) «Іскандер-М» уразив дивізіон американського зенітно-ракетного комплексу (ЗРК) Patriot».
10 жовтня ці повідомлення підхопила депутатка Верховної Ради Мар’яна Безугла. Вона написала про «ще один пошкоджений «Патріот», і це не перший». «І все через відсутність системи, яку теперішній генералітет просто не здатний побудувати через свій IQ, відсутність бажання і корумпованість», – додала вона в телеграмі.
Армія РФ просунулась у Торецьку: на місто може чекати доля Бахмута?
Армія РФ просунулася в межах Торецька, повідомив проєкт DeepState 9 жовтня. Судячи з карти, агресору вдалося прорватися до мікрорайону Нахалівка, тим самим розширивши вузький клин, який раніше утворився на південному сході міста.
Просування армії РФ підтвердила також речниця оперативно-тактичного угруповання «Луганськ» Анастасія Бобовнікова в ефірі Громадського радіо.
За її словами, російські військові рухаються вулицею Центральна та повністю знищують міську забудову, активно застосовуючи артилерію.
«Це змушує українських військових здійснити переміщення, оскільки на цих ділянках вже нема за що триматися», – додала Бобовнікова.
Раніше 7 жовтня в ефірі телемарафону речниця заявила, що бої в Торецьку ведуться за кожен під'їзд.
Американський Інститут вивчення війни (ISW) у своєму звіті за 9 жовтня дійшов висновку, що російське командування, ймовірно, вимагало прискорити темпи механізованих наступів в Україні, щоб досягти успіхів до того, як осінні дощі ускладнять рух техніки.
Головна мета – закріпитися у прифронтових населених пунктах, які можна використовувати як плацдарм для подальших операцій, наприклад, для захоплення Курахового чи Покровська, вважають аналітики.
ДБР: суд взяв під варту депутатку Хмельницької міськради, вона може вийти під заставу
Печерський суд Києва обрав запобіжний захід депутатці Хмельницької міської ради у справі про незаконне збагачення, повідомило Державне бюро розслідувань 10 жовтня.
«Печерський райсуд Києва арештував на два місяці із правом внесення застави у 49 млн грн депутатку Хмельницької міської ради, у якої було виявлено понад півтора мільйона незадекларованих доларів та об’єкти нерухомості», – заявило бюро.
Напередодні депутатку затримали за підозрою в незаконному збагачення. Як повідомляли правоохоронці, у неї виявили понад 1,5 незадекларованих доларів та об’єкти нерухомості. Як повідомляло ДБР, слідчі розслідують кримінальне провадження щодо оборудок на Хмельницькій митниці приватної компанії, яку очолює депутатка.
ДБР не вказує імені депутатки, однак українські ЗМІ з посиланням на власні джерела пишуть, що йдеться про Світлану Баранську від депутатської фракції «Європейська солідарність».
Сама депутатка цю інформацію не коментувала.
Синєгубов: армія РФ обстріляла село на Харківщині, 5 людей постраждали
Російські війська атакували Харківщину, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов 10 жовтня.
За його словами, обстрілу зазнало село Черкаська Лозова Харківського району.
«На цю хвилину – пʼять постраждалих», – повідомив очільник області.
Раніше Повітряні сили повідомляли про пуски російською тактичною авіацією керованих авіаційних бомб на Харківщині.
Сили РФ регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема, Харківщину.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
За даними ООН, з 24 лютого 2022 року по серпень 2024 року внаслідок російської агресії в Україні загинули щонайменше 11 743 цивільних осіб (серед яких 613 дітей) і 24 614 зазнали поранень – в організації змогли підтвердити дані про цих людей. Водночас в ООН зазначають, що реальні цифри можуть бути вищими, оскільки деякі повідомлення про жертви серед цивільного населення досі не підтверджені.
Зеленський представив деталі плану перемоги прем’єру Британії
Президент Володимир Зеленський зустрівся з прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером під час візиту до Лондона – про це він повідомив 10 жовтня.
За словами президента, під час зустрічі зі Стармером він «представив йому деталі Плану перемоги».
«Ми домовилися опрацювати його разом із союзниками. План перемоги покликаний створити правильні умови, щоб завершити війну у справедливий спосіб», – заявив він.
Читайте також: Зеленський анонсує Формулу миру з умовами «справедливого завершення війни» в листопаді
Зеленський подякував Великій Британії за оборонну підтримку України, зокрема, далекобійною зброєю.
Напередодні президент України Володимир Зеленський анонсував проведе переговори з лідерами Великої Британії, Франції, Італії, Німеччини в кожній із країн.
Наприкінці вересня президент України Володимир Зеленський перебував з візитом у США, де він обговорив план перемоги з президентом США Джо Байденом та кандидатами в президенти Камалою Гарріс та Дональдом Трампом.
Мер Миколаєва повідомляє про двох поранених внаслідок атаки Росії
Щонайменше двоє людей постраждали внаслідок російської атаки в Миколаєві, повідомив міський голова Олександр Сєнкевич 10 жовтня.
«Станом на зараз постраждали дві людини, надали допомогу амбулаторно», – заявив він.
Сєнкевич додав, що міські служби обстежують місце прильоту на предмет пошкоджень в житловому секторі.
Раніше міський голова повідомляв про вибух у Миколаєві.
Про двох постраждалих також заявляє голова Миколаївської обласної військової адміністрації Віталій Кім.
Сили РФ регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Читайте також: Російська атака на Одещину: ще один поранений помер у лікарні
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
За даними ООН, з 24 лютого 2022 року по серпень 2024 року внаслідок російської агресії в Україні загинули щонайменше 11 743 цивільних осіб (серед яких 613 дітей) і 24 614 зазнали поранень – в організації змогли підтвердити дані про цих людей. Водночас в ООН зазначають, що реальні цифри можуть бути вищими, оскільки деякі повідомлення про жертви серед цивільного населення досі не підтверджені.
Генштаб підтвердив удар по аеродрому в російській Адигеї – у СБУ повідомляють про масштабну пожежу
Сили оборони завдали удару по аеродрому «Ханська» в кавказькій республіці Адигея в Росії, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України 10 жовтня.
«Зокрема, під удар потрапив склад боєприпасів, що розташований на території військового об’єкта. В районі цілі відмічалася робота ворожої ППО, зафіксовано займання», – заявляє командування.
Генштаб додає, що детальна інформація про наслідки ураження уточнюється. В завданні удару брали участь військові Служби безпеки України, Головного управління розвідки та Сил спеціальних операцій Збройних Сил України.
Джерело в СБУ повідомило Радіо Свобода, що атаку на аеродром завдали дронами цього відомства, ГУР та ССО. На цей момент на летовищі перебували 57 російських бойових і тренувальних літаків та гелікоптерів, у тому числі Су-34, Су-35 та Мі-8.
Російська атака на Одещину: ще один поранений помер у лікарні
Кількість загиблих внаслідок вчорашньої атаки Росії на Одеський район зросла до вісьмох людей, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Кіпер.
«Від отриманих поранень у лікарні помер 26-річний хлопець. Щирі співчуття родині», – написав він у своєму телеграм-каналі.
Вранці в четвер стало відомо про смерть у лікарні ще одного пораненого внаслідок удару по Одещині.
Ввечері 9 жовтня сили РФ балістикою атакували портову інфраструктуру Одещини. Раніше повідомлялося, що внаслідок атаки загинули шестеро людей, 11 поранені. Також пошкоджений контейнеровоз Shui Spirit – це вже третє іноземне судно, яке зазнало російської атаки за останні чотири дні.
Читайте також: Атака на Запоріжжя: кількість постраждалих зросла до шести – Федоров
Сили РФ регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Одещину.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Атака на Запоріжжя: кількість постраждалих зросла до шести – Федоров
Кількість постраждалих унаслідок удару 10 жовтня по Запоріжжю зросла до шести, повідомив очільник обласної військової адміністрації Іван Федоров.
«17-річна дівчина, дві жінки та троє чоловіків отримали допомогу медиків на місці та від подальшої госпіталізації відмовилися», – йдеться у дописі.
У ліквідації наслідків задіяно 27 одиниць спеціальної техніки та 110 працівників комунальних підприємств міста, написав голова ОВА.
Вранці, 10 жовтня, російські війська атакували Запоріжжя. Унаслідок цього зруйновано або пошкоджено 29 приватних будинків. Раніше місцева влада повідомляла про двох постраждалих.