Дані ЗСУ: втрати Росії перевищили 667 тисяч військових за добу
Російські війська втратили близько 1 290 людей особового складу протягом попередньої доби, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України вранці 12 жовтня.
Українське командування оцінює загальні втрати армії РФ у близько 667 630 військових.
Штаб також оновив дані про втрати російської техніки:
- 8 962 танки (+9 за попередню добу)
- 17 827 бойових броньованих машин (+27)
- 19 381 артилерійська система (+59)
- 1 230 реактивних систем залпового вогню (+1)
- 976 засобів протиповітряної оборони
- 369 літаків
- 329 гелікоптерів
- 16 947 безпілотників оперативно-тактичного рівня (+110)
- 2 619 крилатих ракет
- 28 кораблів і катерів
- 1 підводний човен
- 26 513 автомобілів і автоцистерн (+115)
- 3 434 одиниці спеціальної техніки
Росія й Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти. Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.
Розвідка Великої Британії 17 вересня заявила, що російські втрати від початку вторгнення оцінюються в понад 610 тисяч осіб убитими й пораненими.
Загальні втрати військових Росії й України з початку повномасштабної війни РФ 2022 року могли перевищити мільйон – таку оцінку 17 вересня навела газета The Wall Street Journal.
Видання виходить із неофіційних підрахунків, у тому числі західних розвідок, вказуючи, що визначити точну кількість загиблих і поранених – складно, оскільки Росія й Україна відмовляються оприлюднювати офіційні дані або оприлюднювали цифри, яким багато хто не довіряє.
Число вбитих українських військових WSJ оцінило у 80 тисяч, російських – у приблизно 200 тисяч. Поранені близько 400 тисяч людей в українській армії і 400 тисяч – у російській, пише газета.
Київ, коментуючи оприлюднені газетою The Wall Street Journal дані про втрати України у війні, каже, що реальна цифра є «значно меншою».
НБУ ввів у обіг нову пам’ятну монету, присвячену ЗСУ
Національний банк України 11 жовтня 2024 року, у День фахівців логістичного забезпечення ЗСУ, ввів у обіг нову обігову пам’ятну монету «Сили логістики Збройних Сил України».
Презентували її заступник голови Нацбанку Олексій Шабан та заступник командувача Сил логістики Збройних Сил України полковник Сергій Артамощенко.
Нова монета продовжує серію «Збройні Сили України» та присвячується військовим логістам, які створюють міцний тил для українських воїнів та забезпечують безперебійність постачання всього необхідного для захисників та захисниць України.
«Важливість логістики для військової справи складно переоцінити, адже без неї не злетить жоден літак, не рушать танки, і головне – не можливі ні оборона, ні наступ», – зазначив Олексій Шабан.
Обігова пам’ятна монета «Сили логістики Збройних Сил України» має номінал 10 гривень, виготовлена зі сплаву на основі цинку з нікелевим покривом.
Аверс монети – ідентичний з аверсом обігової монети номіналом 10 гривень зразка 2018 року. На ньому в центрі в обрамленні давньоруського орнаменту розміщені номінал монети, рік карбування та Державний герб України.
Національний банк поступово підкріплюватиме обіговими пам’ятними монетами банки та СІТ-компанії для подальшої їх видачі клієнтам. Прийматимуться такі монети від клієнтів як звичайні обігові монети номіналом 10 гривень. Поступово в готівковий обіг буде введено майже 10 млн штук таких обігових пам’ятних монет.
Сили РФ завдали ракетного удару по Сумах – ОВА
Російські війська завдали ракетного удару по житловому району Сум, повідомляє у телеграмі обласна військова адміністрація.
«Сьогодні, 11 жовтня пізно ввечері ворог здійснив ракетний удар по житловому мікрорайону обласного центру. Зафіксовано один вибух», – йдеться у повідомленні.
Попередньо, люди не постраждали. На місці працюють всі необхідні служби.
За даними місцевої влади, протягом дня російські війська здійснили 98 обстрілів прикордонних територій і населених пунктів Сумської області, атак зазнали 12 громад області. В Есманьській громад внаслідок артилерійського обстрілу поранена людина.
Сили РФ регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Генштаб ЗСУ: війська РФ тиснуть, намагаючись просунутись у районі Торецька
На Торецькому напрямку продовжуються бойові дії у семи локаціях – противник тисне, намагаючись просунутись у районі Торецька. Про це повідомляє у вечірньому зведенні Генеральний штаб ЗСУ.
На цьому напрямку загалом загарбники 13 разів штурмували.
За даними штабу, інтенсивно атакує противник українських захисників на Покровському напрямку – тут було 19 штурмових і наступальних дій. Найбільша активність російських сил зберігається в районах Селидового, Мирнограду та Лисівки.
Найбільше російських атаку було на Курахівському напрямку – 32. Тут російські загарбники намагалися просунутися в районах Новоселидівки, Максимільянівки, Ізмайлівки, Гірника, Зоряного, Курахового, Желанного Другого, Цукуриного, Курахівки, Костянтинівки, Катеринівки, Антонівки та Водяного.
Також протягом дня російські війська атакували на Харківському, Куп’янському, Лиманському, Времівському, Краматорському, Придніпровському напрямках. На Сіверському, Оріхівському та Гуляйпільському напрямках наступальних дій не було.
Загалом на фронті з початку доби відбулося 146 бойових зіткнень, 27 боїв ще тривають.
За даними начальника міської військової адміністрації Василя Чинчика, за минулу добу російським військам не вдалося просунутися у Торецьку на Донеччині, однак під контролем Збройних сил залишається лише половина міста.
Американський Інститут вивчення війни (ISW) у своєму звіті за 9 жовтня дійшов висновку, що російське командування, ймовірно, вимагало прискорити темпи механізованих наступів в Україні, щоб досягти успіхів до того, як осінні дощі ускладнять рух техніки.
Головна мета – закріпитися у прифронтових населених пунктах, які можна використовувати як плацдарм для подальших операцій, наприклад, для захоплення Курахового чи Покровська, вважають аналітики.
Війська РФ завдали удару по Харкову, люди не постраждали – влада
Російські війська завдали удару по Харкову, люди не постраждали, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
За його даними, сили РФ вдарили по лісозмузі в Шевченківському районі Харкова.
Також Синєгубов повідомив, що ще один російський КАБ влучив у Дергачівській громаді Харківського району – огляд триває.
Сили РФ регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Харків.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
В Україні у вересні внаслідок атак РФ загинули щонайменше 208 цивільних – ООН
У вересні в Україні загинуло щонайменше 208 цивільних людей і 1 220 зазнало поранень, «що стало місяцем із найбільшою кількістю жертв серед мирного населення у 2024 році», йдеться у щомісячному звіті Моніторингової місії ООН з прав людини.
В організації заявили, що 46% загиблих були старші за 60 років. Крім того, у вересні загинули 9 дітей і 76 зазнали поранень.
«Ракетні атаки по всій країні, особливо проти міст Харків і Запоріжжя, сприяли збільшенню кількості жертв. Поблизу лінії фронту значна частина жертв припадає на атаки з використанням БПЛА», – йдеться у звіті.
В ООН додали, що «переважна більшість жертв серед цивільного населення (92%) та пошкоджень освітніх і медичних установ (96%) у вересні, як і раніше, сталися на території, підконтрольній Україні».
«Щонайменше 30 обстрілів пошкодили або зруйнували енергетичну інфраструктуру (25 на території, контрольованій Україною, і 5 на території, окупованій РФ)», – зазначили у звіті.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
У ЄС відреагували на смерть журналістки Вікторії Рощиної
Європейський Союз приголомшений повідомленнями про смерть української журналістки Вікторії Рощиної – «її доля є трагічним нагадуванням про багатотисячні ув’язнення людей на окупованих територіях України та Росії».
«ЄС вимагає якнайшвидшого ретельного незалежного розслідування, яке з’ясує всі обставини смерті Вікторії Рощиної. ЄС, як і раніше, глибоко стурбований продовженням переслідувань, залякувань і насильства з боку Росії щодо журналістів і працівників ЗМІ, які висвітлюють зони бойових дій і лінію фронту. Для них безпека та захист повинні бути забезпечені в будь-який час», – йдеться у заяві дипломатичної служби ЄС.
У Євросоюзі рішуче засуджують вбивства, фізичні напади, свавільні затримання, онлайн- і офлайн-залякування, переслідування та стеження, з якими іноді стикаються журналісти, виконуючи свою роботу.
Вікторія Рощина стала тринадцятою журналісткою, яку вбили з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, зазначається в заяві.
Представник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими в Україні Петро Яценко 10 жовтня повідомив, що українська журналістка Вікторія Рощина, яка зникла безвісти під час поїздки на окуповані території і яку утримували на території Росії, померла в російському полоні.
Росіяни вперше затримали Рощину у Бердянську в березні 2022 року, коли вона писала репортажі для ЗМІ (в тому числі і для Радіо Свобода) про життя на тимчасово захоплених територіях. Тоді журналістку відпустили, змусивши записати відеозвернення, що претензій до російських військових вона не має. Рощина повернулася на підконтрольну Україні територію, але в липні 2023 року знову поїхала на окуповані Москвою території.
Вікторія Рощина перестала виходити на зв’язок з рідними 3 серпня 2023 року. За словами її батька, 27 липня Рощина вирушила з України до Польщі і мала дістатися окупованих територій на сході України (через Росію) за три дні. Тоді Володимир Рощин розповів, що українська Служба безпеки підтвердила родині, що Вікторію взяли в полон російські сили.
Вікторія Рощина була авторкою серії репортажів для Радіо Свобода, співпрацювала в 2022 році з Радіо Свобода як фрілансерка. Вона також співпрацювала з «Українською правдою», hromadske, «Українським радіо», «UA:Перший» і «Цензор.нет».
Раніше міжнародна правозахисна організація «Репортери без кордонів» (RSF) повідомляли, що понад 100 українських та іноземних журналістів, акредитованих в Україні, постраждали від початку повномасштабного вторгнення Росії.
Данія створить фонд для фінансування виробництва зброї в Україні – Міноборони
Данія планує створити фонд для фінансування виробництва зброї в Україні, заявив міністр оборони Троелс Лунд Поульсен.
Данський чиновник пояснив, що нині виробництво зброї в Європі та США «занадто повільне», і «Україна могла б озброюватися набагато швидше, якби виробляла більше військової техніки вдома». Він наголосив, що «виробництво зброї в Україні може скоротити терміни доставки з років до місяців».
За його словами, «Данія вже працює над тим, щоб направити пожертви безпосередньо на оборонну промисловість України, і зараз вивчає варіанти залучення додаткового капіталу».
«Останніми роками ми вжили багато ініціатив, щоб збільшити виробництво різноманітної військової техніки… Але загалом ми й близько не маємо таких темпів виробництва військової техніки, як в Україні», – сказав Поульсен.
Зокрема, за словами міністра, уряд Данії розглядає можливість створення фонду до кінця цього року. Він «має об’єднати державні та інші інвестиції для розширення та вдосконалення українських потужностей з виробництва зброї».
«Інвестори, серед яких також можуть бути пенсійні фонди та оборонні компанії, отримають частку власності, доступ до знань і можливість створювати спільні підприємства з українськими виробниками», – зазначив Поульсен.
Міністр оборони також відкинув припущення, що «ця стратегія коштуватиме робочих місць в інших місцях», заявивши, що «це можливість для європейських збройових компаній співпрацювати з українською промисловістю у виробництві та вчитися на цьому, щоб покращити власні можливості».
«Ми зіткнулися з історичним переозброєнням як Данії, так і Європи… Ми побачимо, що в європейській оборонній промисловості буде створено багато робочих місць», – сказав Поульсен.
Міністерство оборони Данії 19 серпня оголосило про новий пакет військової допомоги Україні на близько 783 мільйонів данських крон (приблизно 116 мільйонів доларів), що допоможе «задовольнити військові потреби України як у короткостроковій, так і в довгостроковій перспективі».
Суд взяв під варту Гнезділова, який публічно заявив про СЗЧ
Печерський районний суд Києва обрав запобіжний захід Сергію Гнезділову – військовослужбовцю 56-ї ОМПБр, який у вересні публічно заявляв про самовільне залишення служби (СЗЧ).
Суд задовольнив клопотання слідчого ДБР і застосував запобіжний захід у вигляді тримання під вартою – він перебуватиме під гауптвахтою протягом 60 днів.
Підозрюваний Гнезділов повідомив журналістам про намір подавати апеляцію на це рішення суду.
Перед засіданням Гнезділов заявив, що голодуватиме, якщо законодавство про демобілізацію так і не буде розроблене та ухвалене і додав, готовий повернутися на службу, якщо такий документ ухвалять, повідомляла кореспондентка Радіо Свобода з зали суду.
Напередодні Гнезділова затримали правоохоронці, його дії кваліфікували як дезертирство.
21 вересня Сергій Гнєзділов, який у 2019 році долучився до лав ЗСУ, самовільно залишив військову частину й оголосив про це публічно, щоб, за його словами, привернути увагу до необхідності ротацій для піхоти, а також до відсутності чітких термінів для служби.
У 56-ій ОМПБр відреагували на дії Гнезділова, там призначили службове розслідування та заявили, що військовий «вчинив дії, які містять ознаки кримінального правопорушення».
Думки у суспільстві з приводу СЗЧ Гнезділова розділилися: хтось критикував самовільне звільнення з частини, а хтось навпаки підтримував.
Також у своєму фейсбуці Гнезділов написав про мінімум 80 тисяч випадках СЗЧ. Радіо Свобода направило запит до міністерства оборони щодо цієї інформації, але наразі не отримало відповіді.
Гнезділов вказував, що «СЗЧ – кримінальний злочин», утім, він закликав вирішувати проблеми, а не мовчати про них.
24 вересня прокуратура повідомила про відкриття кримінального провадження щодо Гнезділова.
У Києві відбулась акція пам’яті української журналістки Вікторії Рощиної
На Майдані Незалежності у Києві зібралось близько 50 людей для того, щоб вшанувати памʼять української журналістки Вікторії Рощиної, яка загинула у російському полоні. У акції взяли участь знайомі та колеги з низки видань, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода.
«Небайдужість і людяність. Це б я хотіла виділити окремо. Ми мало розповідали, що діється там (на окупованих територіях – ред.), ми не знаємо, що там відбувається, у нас немає доступу, дуже складно спілкуватися з людьми з окупованих територій. У Віки це якимось чином завжди вдавалось. Це, безумовно, про велику сміливість, віддачу. Для неї на першому місці була її професія», – зазначила головна редакторка «Української правди» Севгіль Мусаєва.
«Вона багато всього робила і кожна її справа перетворювалась на розслідування. Нам цього не дуже хотілося, але її було неможливо зупинити, тому давайте памʼятати Віку за її роботою, а те, що нам належить зробити – це закінчити те, над чим вона працювала», – сказала радниця голови правління «Суспільного» Ангеліна Карякіна.
Також у заході взяли участь колеги, з якими Рощина працювала у редакції hromadske. Ось що вони говорять:
«Вона жила зі своїми героями, вона з ними комунікувала, з родинами, вона жила своєю роботою і була відкрита до людей. Ця цінність людського життя завжди була в неї», – сказала Олександра Чернова.
«Вона божевільного журналіста у тому плані, що її виганяють з роботи, закривають усе, а вона ховається і ночує в редакції, щоб редактори не бачили, що вона залишилась на роботі і так було дуже часто», – зазначила Анна Цигима.
На Курському напрямку дрони уразили російські цілі в Тьоткіно – ГУР
На Курському напрямку в селі Тьоткіно fpv-дрони Головного управління розвідки Міністерства оборони України уразили об’єкти російських військових, йдеться у повідомленні пресслужби відомства.
«У селі Тьоткіно атаками fpv-дронів спалено засоби зв’язку, знищено виявлені українськими розвідниками ворожий транспортний засіб та будівлю з особовим складом армії держави-агресора Росії», – кажуть у пресслужбі.
За даними відомства, «успішні дії на Курському напрямку фронту здійснила ударно-розвідувальна група «Відьмак» ГУР МО України спільно з бійцями Держприкордонслужби та ТрО ЗСУ».
«Пілоти дронів-камікадзе продемонстрували майстерність та продовжують результативно бити по московитах», – зауважили в ГУР МО.
6 жовтня президент України Володимир Зеленський заявив, що Курська операція ЗСУ є «важливим етапом війни», оскільки за достатньої підтримки партнерів Україна зможе тиснути на Росію «саме так, як потрібно, щоб у Росії відчували, що війна нічого їм не дасть». Зеленський також додав, що Курська операція дала один із найбільших внесків в обмінний фонд заради звільнення українців із полону.
Західні ЗМІ повідомляють про можливе пом'якшення позиції Володимира Зеленського щодо завершення війни. Публічно офіційний Київ, як і раніше, відкидає будь-які територіальні поступки. Але за зачиненими дверима українська влада нібито сигналізує, що може погодитися на заморожування конфлікту по нинішній лінії фронту в обмін на сильні гарантії безпеки від союзників, – пише, зокрема, італійське видання Corriere della Sera.
У МЗС України сьогодні спростували ці твердження й укотре наголосили: основою для миру вважають формулу українського президента, яка передбачає відновлення територіальної цілісності України у її міжнародно визнаних кордонах.
Чи можливий сценарій «землі в обмін на членство в НАТО», який останнім часом широко обговорюється в пресі? І як можливо війну завершити? Радіо Свобода поставило ці запитання відставному американському дипломату з 30-річним досвідом, а нині – директору Євразійського центру Атлантичної ради Джону Гербсту.
ЦНС: окупаційна влада почала шукати майно жителів Криму, які виїхали з півострова
У Криму російська влада розпочала процедуру виявлення майна кримчан, які залишили півострів, для подальшої його передачі російським військовим та їхнім сім’ям. Про це повідомляє Центр національного спротиву при командуванні Сил спеціальних операцій 11 жовтня.
«Для виявлення майна людей, які залишили регіон через окупацію, росіяни підключили постачальників комунальних послуг та бюро інвентаризації. У разі виявлення такого майна окупанти оголошують свою адміністрацію «єдиним спадкоємцем», – повідомляє ЦНС.
У центрі також зазначають, що зараз така практика спостерігається на півночі Кримського півострова.
Російська влада ці повідомлення не коментує. Проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії додатково перевіряє цю інформацію.
Раніше російська влада Криму стверджувала, що виручила від продажу «націоналізованого» майна українських громадян у Криму 2,1 мільярда рублів.
У грудні 2023 року голова російського парламенту Криму Володимир Константинов заявив про «націоналізацію» 2600 об’єктів рухомого та нерухомого майна громадян України у Криму. Зокрема, до цього переліку увійшли активи бізнесмена Ігоря Коломойського, будинок Меджлісу кримськотатарського народу та квартири дружини президента України Олени Зеленської.
У Куп’янську внаслідок російського обстрілу загинув чоловік, дві жінки постраждали – прокуратура
У Куп’янську на Харківщині внаслідок російського обстрілу загинув чоловік, дві жінки постраждали, йдеться в повідомленні Харківської обласної військової адміністрації.
«Ворог продовжує чинити терор мирного населення Харківщини. Близько 16:00 внаслідок обстрілу міста Куп’янськ загинув 67-річний чоловік. 76-річна жінка зазнала гострої реакції на стрес. Ще одна 68-річна жителька дістала акубаротравму, потерпілій надали допомогу на місці», – кажуть у відомстві.
За попередніми даними ОВА, одна людина може перебувати під завалами будівлі, екстрені служби працюють на місці влучання.
Крім того, за даними адміністрації, «близько 11:30 у селі Шийківка Ізюмського району внаслідок ворожого обстрілу зазнав поранень 67-річний чоловік. Пораненого доправили до медзакладу».
Раніше 10 жовтня житель селища Козача Лопань на Харківщині загинув через удар російського FPV-дрона.
Сили РФ регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема, Харківщину.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Зеленський назвав бажані строки завершення війни
Україна хотіла б завершити війну не пізніше, ніж у 2025 році, повідомив президент Володимир Зеленський на прессконференції перед зустріччю з канцлером Німеччини Олафом Шольцем.
Український лідер наголосив, що представить Шольцу план перемоги, «який може примусити Росію завершити війну».
«Хотілося б не пізніше, ніж у наступному, 2025 році, й гарантувати не повторення агресії. Цей план є мостом до проведення результативного саміту миру, який дійсно поставить крапку в війні», – наголосив президент.
Зеленський зазначив, що «цей план не став заміною мирної ініціативи України, а посилив позиції України заради наближення до миру».
«Ми можемо зробити це у взаємодії. Всі наші партнери розраховуємо і на підтримку Німеччини», – підсумував він.
Президент України Володимир Зеленський 11 жовтня прибув до Берліна для переговорів із канцлером Німеччини Олафом Шольцем, ці переговори завершують турне Зеленського провідними європейськими країнами, повідомляють інформагенції з посиланням на представників офісу українського лідера.
Російська атака на Куп’янськ: ОВА повідомляє про трьох поранених
Російські війська обстріляли Куп’янськ на Харківщині, повідомляє обласна військова адміністрація 11 жовтня.
За даними обласної влади, армія РФ випустила по місту керовані авіаційні бомби, постраждали троє людей.
«Двох жінок 85 та 55 років госпіталізували, 64-річному чоловіку надали допомогу на місці», – йдеться в повідомленні.
Також адміністрація повідомляє про пошкодження двох будинків та господарських споруд. Обстріл спричинив пожежу на площі 100 квадратних метрів.
Раніше 10 жовтня житель селища Козача Лопань на Харківщині загинув через удар російського FPV-дрона.
Сили РФ регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема, Харківщину.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Сарни ‒ Український інститут національної памʼяті отримав звернення від польської громадянки Кароліни Романовської щодо можливості проведення пошуку та ексгумації останків членів її родини, яких убили 12 травня 1943 року. УІНП погодив ці пошукові роботи в селі Угли Рівненської області на 2025 рік.
Радіо Свобода поїхало в село Угли, що у Сарненському районі Рівненщини, щоб дізнатися, що там нагадує про трагедію 81-річної давнини? Що залишилося у пам’яті місцевих жителів про ті страшні часи в роки Другої світової війни?
Вісім кілометрів від траси по бездоріжжю серед краси поліських лісів, де швидше можна зустріти лосів, аніж якийсь транспорт...і потрапляєш у село Угли. Раніше його назва була Неклюквин.
Зараз тут з пів сотні хат, у яких мешкають більше 200 селян.
Де жили польські родини в 1920-1940-ві роки, люди знають і вказують напрямок у кінець села. Знайти це місце ‒ нескладно.
Генсек НАТО закликав союзників ігнорувати ядерні погрози Путіна
Союзники по НАТО «не мають боятись ядерного брязкання зброєю російського лідера Володимира Путіна, бо альянс сильний і може відповісти на будь-які загрози», зазначив новий генсек НАТО Марк Рютте в інтерв’ю виданню Sky News.
За словами Рютте, щорічні ядерні навчання країн-членів НАТО, які розпочнуться наступного тижня, «дають чіткий сигнал противникам, що ми готові відповісти на будь-яку загрозу».
«НАТО сильний. Ми можемо протистояти будь-якому супротивнику. У нас є все необхідне для того, щоб гарантувати безпеку і захищеність НАТО і те, що ми можемо дати відсіч будь-якій загрозі. І нас ніколи не залякає будь-хто поза межами НАТО, хто намагатиметься нам погрожувати. Тож це марна справа, краще б він (президент РФ Володимир Путін – ред.) це припинив», – заявив Рютте.
Відповідаючи на питання, чи повинні союзники по НАТО прислухатися до «брязкання російської зброї», Рютте відповів: «ні, не повинні, і вони не прислухаються».
Він наголосив, що «життєво важливо продовжувати підтримувати Україну зброєю, навчанням і фінансуванням, щоб Володимир Зеленський мав якомога сильнішу позицію для будь-яких майбутніх переговорів».
Відповідаючи на запитання, чи не ослаблює Україну те, що союзники, такі як Велика Британія і США, досі не надали дозволу Києву на використання своїх далекобійних озброєнь проти цілей на території Росії, зокрема на крилаті ракети Storm Shadow, глава НАТО сказав: «Я не впевнений, що це так».
«Щоб бути абсолютно ясним, головне питання тут полягає в тому, щоб військова допомога продовжувала надходити в Україну, щоб ми нарощували також промислове виробництво в Україні, допомагали їм з цією масивною логістикою. Одна система озброєнь не змінить результат війни», – вважає генсек НАТО.
За його словами, Росія в оновленій редакції своєї ядерної доктрини планує розглядати як спільний напад агресію з боку будь-якої неядерної держави, але за участю чи за підтримки ядерної країни. Путін зазначив, що Москва розглядатиме можливість застосування ядерної зброї вже при отриманні «достовірної інформації про масований старт засобів повітряно-космічного нападу». Йдеться про літаки стратегічної і тактичної авіації, крилаті ракети, безпілотники, гіперзвукові й інші літальні апарати.
В Офісі президента України назвали слова Путіна черговим «ядерним шантажем».
7 вересня директор Центрального розвідувального управління (ЦРУ) Вільям Бернс, коментуючи погрози Росії застосувати ядерну зброю, заявив, що Путін продовжуватиме періодично погрожувати прямою конфронтацією Заходу, але ці погрози не повинні залякати Захід.
Генштаб повідомляє про спроби російських військ просунутися на Куп’янщині протягом дня
Від початку доби на фронті відбулися 78 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб у зведенні на 16 годину 11 жовтня.
Сутички відбувалися або тривають на кількох напрямках. За зведенням, найбільша активність російських загарбників спостерігається на Покровському і Курахівському напрямках: «наші захисники зупиняють ворога, тримають рубежі та руйнують плани росіян».
Також кількість російських атак на Лиманському напрямку зросла до восьми, два боєзіткнення тривають. На Торецькому напрямку російська армія атакувала шість разів, чотири атаки відбиті.
Читайте також: Війська РФ підійшли до Мирнограда: одночасно вдарили у лівий фланг ЗСУ на Курщині
«На Куп’янському напрямку ворог протягом дня намагався просунутися до наших позицій в районах Петропавлівки, Степової Новоселівки, Колісниківки, Лозової та Піщаного. Чотири атаки противника ще тривають. Загалом на напрямку зафіксовано вісім боєзіткнень», – йдеться в повідомленні.
Крім того, російські війська активні на Покровському напрямку, де протягом дня починалися 13 зіткнень різної інтенсивності. 14 штурмів відбиті на Курахівському напрямку, один бій триває.
Генштаб наразі не фіксував російських наступальних дій на Сіверському, Гуляйпільському та Оріхівському напрямках.
Увечері 10 жовтня проєкт DeepState повідомив, що армія Росії захопила відразу три села дорогою до Мирнограду Донецької області – Миколаївку, Червоний Яр та Крутий Яр. Судячи з карти, агресорові залишилося близько кілометра до південно-східних околиць Мирнограда – міста-супутника Покровська.
Пізніше аналітики зазначили, що вже незабаром місто відчує тиск агресора та його спроби прорватися на південні околиці, а його успіхи часто пояснюються поганою якістю фортифікацій з боку ЗСУ.
Німеччина продовжить підтримку України – Шольц на брифінгу із Зеленським
Німеччина продовжує підтримку України і планує робити це в 2025 році, заявив канцлер Німеччини Олаф Шольц під час спільного з президентом України Володимиром Зеленським виходу до преси.
«Нещодавно ми додатково виділили 170 мільйонів євро, щоб швидко усунути найгірші пошкодження (української енергетики внаслідок обстрілів РФ – ред.) і відновити теплоенергопостачання. Також і наша військова допомога продовжується. Головною для нас залишається допомога з протиповітряною обороною. Ми поставили Україні новий пакет військової допомоги на суму 600 мільйонів євро. Він включає п’яту систему IRIS-T, танки, гаубиці, боєприпаси і дрони. До кінця року, крім того, за підтримки наших партнерів – Бельгії, Данії, Норвегії – поставимо в Україну ще один пакет на суму 1,4 мільярда євро. Він також включатиме ППО IRIS-T, Skynex, «Гепарди», керовані гаубиці, самохідні артилерійські установки, броньовані автомобілі, ударні дрони, радари та боєприпаси», – наголосив канцлер Німеччини.
Шольц пообіцяв продовжити військову підтримку України і в 2025 році. За його словами, 4 мільярди євро на це вже передбачені в бюджеті Німеччини, це пряма допомога.
Зеленський подякував канцлеру Німеччини за цю допомогу і пообіцяв представити план, як завершити війну «не пізніше, ніж у наступному, 2025 році».
Президент України Володимир Зеленський 11 жовтня прибув до Берліна для переговорів із канцлером Німеччини Олафом Шольцем, ці переговори завершують турне Зеленського провідними європейськими країнами.
Зеленський шукає нової військової та фінансової допомоги від своїх європейських союзників перед важкою зимою. Він прагне, щоб Німеччина, найбільший постачальник військової допомоги після Сполучених Штатів, надала більше зброї, включно з далекобійними ракетами.