Офіс генпрокурора: «воєнкора» із Сімферополя заочно ув’язнили на 12 років за держзраду

Суд виніс заочний вирок російському «воєнкору» з окупованого Сімферополя, відомому під псевдонімом LeX, повідомляє Офіс генерального прокурора 9 вересня.

За повідомленням, провину в суді довели прокурори Херсонської обласної прокуратури. Його засудили за державну зраду, колабораціонізм і виправдовування збройної агресії Росії проти України. Суд призначив йому 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Слідство встановило, що в травні 2022 року чоловік прибув до тоді окупованого Херсона як військовий кореспондент російського пропагандистського ресурсу.

Читайте також: «Стояв добу прикутим до дерева, пропонували бути стукачем». Свідчення посадовця Голої Пристані про окупацію

«Він організував проєкт «Вулиці Херсона», спрямований на прославляння окупаційної влади та підрив проукраїнських настроїв. У межах проєкту він публічно знищував українську символіку, закликав підтримувати окупантів і поширював антиукраїнські наративи через Telegram-канали та сайти, контрольовані ворогом», – заявляє прокуратура.

Відомство уточнює, що вирок наразі заочний, виконання покарання почнеться з моменту затримання засудженого.

Імені фігуранта прокуратура не називає, його позиція щодо вироку невідома.

Видання «Центр журналістських розслідувань» заявляє, що йдеться про воєнного кореспондента російської армії, вихідця із Сімферополя Олександра Турчіна. За даними видання, у вересні 2024 року Турчін мобілізувався до російських військ, де служить досі.

У селищі Ярова на Донеччині через авіаудар РФ загинули понад 20 людей – Зеленський

Понад 20 людей загинули в селищі Ярова Краматорського району на Донеччині внаслідок російського удару, повідомив президент України Володимир Зеленський.

«Відверто звірячий російський удар авіабомбою по селищу Ярова на Донеччині. Прямо по людях. Звичайні цивільні люди. У момент, коли видавались пенсії. За попередньою інформацією, кількість загиблих – більш як 20 людей. Немає слів… Співчуття всім рідним та близьким загиблих», – написав глава держави.

Він зазначив, що «такі удари Росії точно не мають залишитись без належної реакції світу».

«Потрібна реакція Сполучених Штатів. Потрібна реакція Європи. Потрібна реакція Двадцяти (Групи двадцяти, G20 – ред.). Потрібні сильні дії, щоб Росія перестала нести смерть», – додав Зеленський.

ГУР оприлюднило дані про понад 100 іноземних складових, виявлених у російських дронах і ракетах

Головне управління розвідки оновило реєстр іноземних компонентів, ідентифікованих експертами українських науково-дослідних установ у російських безпілотниках і ракетах – про це відомство заявило 9 вересня.

Згідно з реєстром, до нього 8 вересня додали дані про 111 деталей.

«Серед опублікованих сьогодні зразків: два ударних БпЛА російського виробництва «Герань-2» серії «Ы», багатоцільовий БпЛА «Корсар» та крилата ракета Х-69», – йдеться в повідомленні.

ГУР зазначає, що Росія продовжує модернізувати свої основні засоби ураження, зокремаm БпЛА «Герань-2» (Shahed-136). В окремих випадках модернізація відбувається за участі Ірану – розвідка повідомляє про використання таких дронів із термобаричною бойовою частиною іранського виробництва.

Читайте також: Як РФ вдосконалює дрони-камікадзе Shahed, якими атакує Київ – спецрепортаж

ГУР нагадує, що раніше повідомляло про новий Shahed серії MS ймовірно іранського виробництва із використанням міні-комп’ютера Nvidia Jetson Orin, спеціалізованого для задач ШІ та обробки відео.

«Окрім іранської, на нові «Шахеди» РФ також встановлює бойові частини власного виробництва з кумулятивним ударним ядром для пробиття захищеного укриття. В обох випадках для ініціації підриву використовуються контактні датчики цілі», – заявляє управління.

В окремих БПЛА виявили використання бойових частин з елементами ураження у вигляді металевих куль та можливістю неконтактного підриву за сигналами від оптичного датчика на визначеній відстані до цілі. У цьому випадку «було застосовано лазерний далекомір SF20 південноафриканської компанії LightWare».

США повідомили Європі про припинення спільної боротьби з дезінформацією – FT

Держдепартамент США розіслав країнам Європи повідомлення про припинення дії меморандумів про взаєморозуміння, які дозволяли виявляти та викривати дезінформацію, поширювану Росією, Китаєм та Іраном, пише Financial Times із посиланням на три європейські джерела.

Меморандуми були підписані за адміністрації 46-го президента Джо Байдена і становили частину ініціативи, яку очолює Центр глобальної взаємодії (Global Engagement Center, GEC), агентство Держдепартаменту.

Джеймс Рубін, який обіймав посаду голови центру до грудня 2024 року, назвав припинення меморандумів «одностороннім актом роззброєння» в інформаційній війні з Росією та Китаєм. За його оцінкою, за правління Байдена меморандуми підписали близько 22 країн Європи та Африки.

Центр глобальної взаємодії було створено у 2011 році для протидії терористичній пропаганді та насильницькому екстремізму в інтернеті. Пізніше його місію розширили до відстеження та викриття кампаній із дезінформації за кордоном.

Соратники Дональда Трампа критикували роботу Центру, звинувачуючи його в цензурі. У грудні 2024 року Центр був закритий, його функції були передані підрозділу Держдепартаменту, але в березні держсекретар США Марко Рубіо оголосив про припинення роботи цього підрозділу. За його словами, за адміністрації Джо Байдена Центр витрачав мільйони доларів на «активне замовчування та цензурування голосів американців».

У вересні 2024 року Центр глобальної взаємодії звинуватив фінансований Росією телеканал RT в тому, що він діє в інтересах російських розвідувальних служб із використанням кібершпигунства і намагається маніпулювати президентськими виборами в Молдові.

У Європарламенті нагадали про спробу української влади згорнути антикорупційні реформи

У Європейському парламенті 9 вересня відбулися дебати щодо України, під час яких депутати та представники Європейської комісії підтвердили незмінну підтримку України на шляху до ЄС, але водночас нагадали про нещодавню спробу української влади натиснути на антикорупційні інституції. Про це повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Доповідач по Україні, німецький євродепутат Міхаель Ґалер нагадав, що нещодавні спроби обмежити незалежність Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури викликали серйозне занепокоєння.

Він розповів, що реакція громадянського суспільства, яке вийшло на вулиці навіть під час війни, вразила його й продемонструвала готовність українців відстоювати незалежність ключових інституцій.

«Зрілість українського суспільства вже така, що подібні помилки можуть бути виправлені під тиском громадськості», – зазначив Ґалер.

Євродепутат також підкреслив, що фінансова підтримка ЄС для України напряму пов’язана з виконанням «домашніх завдань», які закріплені у спеціальному механізмі макрофінансової допомоги.

Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос також нагадала про липневі події, коли Верховна рада підтримала законопроєкт № 12414, що обмежував незалежність НАБУ і САП.

Гляньте в дзеркало історії. Який зв'язок між Другою світовою війною і членством України в ЄС?

Коли говорять про витоки Європейського Союзу, то часто згадують економічну складову і те, що ЄС хотів промислово об’єднатися, коли в 1951 році було сформовано Європейське Співтовариство вугілля і сталі.

Насправді, ні.

Не економічні причини були рушієм створення прообразу Євросоюзу. Першопричиною все ж було прагнення загоїти рани в Європі, пошрамованої Другою світовою війною. Зробити так, щоб країни старого континенту, звідки почалися дві світові війни, більше ніколи не воювали одна з одною.

Навіть вугілля і сталь – це про стратегічні ресурси, без яких неможливе функціонування «воєнної машини» будь-якого агресора на той час.

Тобто ЄС постав із прагнення ніколи не допустити нової війни в Європі.

Нобелівську премію миру дали Євросоюзу в 2012 році саме як успішному «замирювальному» проєкту.

…Колись, коли канцлером Німеччини був ще Герхард Шредер (до того як він пізніше пішов працювати на російську енергетику), на 9 травня на початку нульових уряд в Берліні видав заяву-звернення до України, в якому сказав про її жертви в Другій світовій війні, а наприкінці було речення, що, мовляв, ми зустрінемося з Україною «в об’єднаному, спільному європейському домі».

Вже тоді стало зрозуміло, що сучасна Німеччина бачить у членстві України в ЄС і спокуту власних гріхів за те, що саме вона розпочала Другу світову війну.

Це почуття провини рухає й сучасними німцями донині і Німеччина зараз твердо підтримує європейське майбутнє України.

далі читайте тут

МЗС відповіло на заяви президента Польщі про членство України в НАТО та ЄС

Міністерство закордонних справ України «взяло до уваги» заяви президента Польщі Кароля Навроцького про ймовірний вступ України до НАТО та Європейського Союзу – про це відомство заявило 9 вересня.

«Виходимо з розуміння, що безпекове майбутнє України невід’ємно пов’язане з НАТО, а політичне та економічне майбутнє – з Європейським Союзом. Крім того, держави-учасниці Коаліції охочих нещодавно погодилися, що членство України в ЄС є однією з гарантій безпеки для України», – зазначили у відомстві.

Водночас МЗС вказало на те, що членство в цих блоках є запорукою безпеки не лише для України, але й для всієї Європи та євроатлантичної спільноти. Міністерство вказує на те, що ця позиція отримала підтвердження у рішеннях НАТО і ЄС, а також у численних заявах лідерів країн-партнерів, в тому числі Польщі.

Сухопутні війська показали збиття російської ракети «Іскандер-К» із зенітної установки

Ракету «Іскандер-К», якою армія РФ атакувала Україну протягом ночі на 7 вересня, вдалося збити із зенітної установки, повідомило командування Сухопутних військ вранці 9 вересня.

«Збиття крилатої ракети Іскандер-К з ЗУшки – це велике везіння помножене на велику майстерність», – прокоментували військові.

Через російські атаки за добу загинули шість жителів Донеччини – ОВА

Протягом попередньої доби внаслідок російської агресії загинули шестеро жителів Донецької області, повідомив голова обласної військової адміністрації Вадим Філашкін вранці 9 вересня:

«За 8 вересня росіяни вбили 6 жителів Донеччини: 2 у Новодонецькому, по 1 у Костянтинівці, Нововікторівці, Білицькому і Родинському».

Також поранені 10 людей: у Новодонецькому, Костянтинівці, Нововікторівці, Білицькому, Краматорську та Добропіллі.

За даними ОВА, всього російські війська 38 разів обстріляли населені пункти області. З лінії фронту евакуювали 275 людей, у тому числі 81 дитину.

За підсумками голови Харківщини Олега Синєгубова, російські війська обстріляли дев’ять населених пунктів області протягом доби.

Повітряні сили: армія РФ запустила по Україні 84 дрони протягом ночі

Російська армія атакувала Україну 84 ударними безпілотниками типу Shahed, «Гербера» та інших типів, повідомляють Повітряні сили 9 вересня.

Пуски здійснювалися з Брянська, Курська, Міллєрова та Приморсько-Ахтарська, понад 50 із них – «Шахеди», додає командування.

Повітряний напад відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи РЕБ та безпілотних систем і мобільні вогневі групи Сил оборони.

«За попередніми даними, станом на 08.30, протиповітряною обороною збито/подавлено 60 ворожих БпЛА типу Shahed, Гербера та дронів інших типів на півночі, півдні та сході країни», – йдеться в зведенні.

ЗСУ відбили 64 російських атаки на Покровському напрямку за добу – командування

Протягом попередньої доби на фронті зафіксовано 195 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці 9 вересня.

Зокрема, командування звітує про ураження Силами оборони п’яти російських пунктів управління та однієї артилерійської системи.

Зокрема, на Північно-Слобожанському та Курському напрямках напередодні відбулося 11 бойових зіткнень, на Південно-Слобожанському – п’ять. Сили оборони відбивали дев’ять російських штурмів на Куп’янському напрямку – в районах Мирного, Куп’янська, Петропавлівки та в напрямку Новоплатонівки.

«Фламінго» атакує. Які військові об'єкти РФ в Криму можуть стати цілями?

Сили оборони України останнім часом завдали низку ударів по російських військових об'єктах, розміщених в окупованому Криму. Зокрема, 30 серпня українські війська завдали удару по російській прикордонній заставі в селі Волошине неподалік Армянська. Внаслідок цієї атаки були вражені катери та казарми, пишуть деякі російські телеграм-канали, зокрема ASTRA – з посиланням на супутникові знімки.

Український портал «Мілітарний», посилаючись на джерела в українській армії, повідомив, що прикордонну зону в окупованому Криму атакували нові далекобійні ракети «Фламінго». Якщо ця інформація достовірна, то це перший відомий випадок застосування таких ракет Україною. Офіційно це наразі не підтверджували.

• Чи справді саме до Криму полетіли перші українські ракети «Фламінго»?
• Чи допоможуть вони звільнити півострів?
• Яку стратегію використовують Сили оборони України, плануючи удари та як це впливає на військовий потенціал російської армії?

Про це ведуча Радіо Крим.Реалії поговорила з Павлом Нарожним, військовим експертом і засновником благодійної організації «Реактивна пошта», а також із Павлом Лакійчуком, керівником програм безпеки Центру глобалістики «Стратегія XXI».

«Фламінго» та їхній потенціал

Військовий експерт і засновник благодійної організації «Реактивна пошта» Павло Нарожний зазначив, що поява далекобійних ракет може відіграти ключову роль у війні. За його словами, важлива не лише дальність – до 3000 кілометрів – а й кількість таких ракет.

Далі читайте тут

Генштаб: втрати Росії в Україні перевищили 1 мільйон 90 тисяч військових

Російська армія втратила на фронті близько 950 людей особового складу протягом попередньої доби, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці 9 вересня.

Українське командування оцінює загальні російські втрати за час повномасштабного вторгнення в приблизно 1 090 010 військових.

Генштаб також оновили дані про втрати російської техніки за добу:

• 1 танк (загалом 11169)
• 3 бойових броньованих машини (23 261)
• 32 артилерійські системи (32 577)
• 1 реактивна система залпового вогню (1 482)
• 226 безпілотників оперативно-тактичного рівня (57 504)
• 72 автомобілі й автоцистерни (61 207)
• 2 одиниці спеціальної техніки (3 963)

Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.

За даними російських видань «Медуза» і «Медіазона», на серпень 2025 року втрати Росії на війні проти України становили близько 219 тисяч осіб убитими – такого висновку вони дійшли, вивчивши реєстр спадкових справ і поіменний список загиблих.

Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни. Водночас президент України Володимир Зеленський 16 лютого в інтервʼю NBC News заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими понад 46 тисяч солдатів і близько 380 тисяч пораненими.

НАБУ надіслало СБУ запит на допит співробітника бюро, затриманого за підозрою в держзраді

Національне антикорупційне бюро увечері 8 вересня прокоментувало заяву Служби безпеки України щодо затриманого раніше співробітника підрозділу «Д-2».

У бюро заявили, що разом зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою підтримують важливість виявлення російських агентів у лавах правоохоронних органів України. Водночас антикорупційне відомство закликає до дотримання всіх встановлених законом процедур.

«Наголошуємо, що оприлюднені СБУ докази кримінальних правопорушень вказаного співробітника стосуються подій, що відбулись задовго до початку його роботи у НАБУ. Будь-якої іншої інформації щодо його злочинних дій під час роботи у підрозділі «Д-2» НАБУ наразі не надавалось», – стверджують у бюро.

ISW: погрози Медведєва Фінляндії дублюють риторику, якою Кремль пояснював вторгнення в Україну

Американський Інститут дослідження війни прокоментував останні заяви голови Ради безпеки Росії Дмитра Медведєва щодо Фінляндії у звіті від 8 вересня. В установі зазначили, що вони «безпосередньо відображають хибні виправдання Кремлем його вторгнення в Україну».

Зокрема, Медведєв звинуватив Фінляндію в «історичних зв’язках» із нацистською Німеччиною і бажанні в 1940-х роках розширити свої кордони, включивши до них Східну Карелію, Ленінград і Кольський півострів.

Колишній президент РФ також назвав чинний фінський уряд «русофобським», а вступ до НАТО – підготовкою до війни проти Росії, ігноруючи той факт, що відмова Фінляндії від військового нейтралітету була прямою відповіддю на повномасштабне вторгнення Росії до України в 2022 році. Медведєв заявив, що НАТО використає Фінляндію як «плацдарм для нападу» на Росію.

«Вайб СРСР»: талони, черги, дефіцит. На окупованому Донбасі зник бензин

Бензин по талонах, завищені ціни і гігантські черги на заправках – російська паливна криза дійшла і до тимчасово окупованих територій України. Дефіцит бензину останніми тижнями загострюється на захоплених військами РФ територіях Донеччини і Луганщини. Повідомлення про перебої у постачанні пального фіксують і на окупованих територіях Запорізької та Херсонської областей.

Поки окупаційні адміністрації заявляють, що ситуація під контролем, люди стоять у кілометрових чергах, щоб заправитись, або й не отримують пального взагалі.

• Яка ситуація з бензином на захоплених територіях Донбасу?
• Як реагують на нестачу пального місцеві?
• І чи намагаються окупаційні адміністрації вирішити проблему?

Розповідають Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода).

Що відбувається з пальним на окупованих територіях

Наприкінці серпня жителі тимчасово окупованих територій почали масово скаржитися на нестачу бензину. Він почав зникати з вільного продажу, а біля заправок утворювалися кілометрові черги. Найгострішою ситуація виявилася на Луганщині.

Місцеві обурюються: пальне видають обмежено – по 20 літрів в одні руки, а у деяких місцях навіть по 10. При цьому бензин по талонах отримують лише військові РФ та силові структури угруповання «ЛНР».

«Є квота, яка по талонах видається силовим структурам та окремим юридичним особам. Значні проблеми спостерігаються в Луганську, Сорокиному, Брянці, Алчевську та у захоплених три роки тому містах», – зазначив голова Луганської ОВА Олексій Харченко у своєму телеграм-каналі.

Далі читайте тут

Удар РФ по Запоріжжю: голова області повідомив про поранену

Армія Росії уразила Запоріжжя безпілотниками, повідомив голова обласної військової адміністрації Іван Федоров на початку доби 9 вересня.

Він уточнив згодом, що місто зазнало щонайменше двох ударів, загорівся приватний будинок. На ліквідацію наслідків спрямували екстрені служби.

«Жінка 66-ти років отримала поранення внаслідок ворожого удару. Медики надають все невідкладну допомогу», – заявив Федоров.

На Харківщині двоє підлітків тяжко травмовані через детонацію вибухонебезпечного предмета – ДСНС

На Харківщині внаслідок детонації вибухонебезпечного предмета постраждали двоє підлітків, повідомила 8 вересня Державна служба з надзвичайних ситуацій.

«Сьогодні у Куп’янському районі, на території Великобурлуцької громади, неподалік села Зелений Гай стався вибух вибухонебезпечного предмета, попередньо гранати. У результаті події постраждали двоє хлопчиків 2013 р.н. Діти отримали травми рук та голови. Стан постраждалих медики оцінюють як тяжкий», – повідомили у ДСНС і закликали не торкатися підозрілих предметів.

На початку квітня Державна служба з надзвичайних ситуацій повідомила, що з лютого 2022 року через вибухонебезпечні предмети в Україні загинули 336 людей, з них 18 дітей. Поранень зазнали 825 людей, з них 92 дитини. За даними рятувальників, близько 139 тисяч квадратних кілометрів (23% від загальної площі України) є потенційно небезпечними.

Єрмак повідомив про дзвінок із радниками з нацбезпеки і розмову з Рубіо

Керівник Офісу президента Андрій Єрмак повідомив про телефонну розмову з державним секретарем США Марко Рубіо й відеодзвінок із радниками з національної безпеки Великої Британії, Німеччини, Італії і Франції, під час яких, зокрема, йшлося про гарантії безпеки для України.

За словами Єрмака, він поінформував Рубіо про «постійні удари росіян, які атакують наші міста, житлові будинки, дронами і ракетами», зокрема про удар ракетою «Іскандер» по будівлі уряду України.

«Також обговорили гарантії безпеки, оборонну підтримку України, посилення санкцій проти Росії й координацію дій із партнерами. Путін розуміє виключно силу, війну припиняти не хоче, необхідно продовжувати тиск на РФ», – написав Єрмак у телеграмі.

Голова ОП заявив, що його розмова з радниками із національної безпеки Великої Британії, Німеччини, Італії й Франції була проведена на продовження засідання «Коаліції охочих», яка відбулася у Парижі 4 вересня.

«Узгоджуємо чітку систему гарантій безпеки для України. Напрацювання вже підготовлені як в політичній, так і у військовій частинах. На тлі посилення ракетно-дронових атак росіян по Україні, зокрема відбувся перший за час війни удар по будівлі уряду ракетою «Іскандер», потрібне подальше посилення позицій України у протистоянні російській агресії», – заявив Єрмак.

За його словами, в першу чергу, це додаткова підтримка України, зокрема її ППО, й посилення санкцій проти Росії. «Обговорили з партнерами наступні практичні кроки та заходи в цих напрямках», – додав голова ОП.

Читайте також: «Путін випробовує світ – чи приймуть вони це, чи змиряться»: Зеленський відреагував на новий удар по Україні

Протягом вихідних Росія провела найбільшу повітряну атаку на Україну з початку повномасштабного вторгнення у 2022 році, продовжуючи тиснути на українські сили на лінії фронту. Після цього президент США Дональд Трамп без подробиць заявив, що він готовий перейти до «другого етапу» санкцій проти Росії.

Президент США наголошує, що хоче зупинити війну, і що Росія й Україна мають піти на поступки. Між сторонами залишаються великі розбіжності – з питань територій і гарантій безпеки після завершення війни.

В адміністрації США пояснювали зволікання з посиленням санкцій проти Росії тим, що в цьому випадку Москва вийде з переговорів, і війна затягнеться на невизначений час.

Тим часом, обговорення гарантій безпеки для України затьмарюється питанням щодо зобов’язань Вашингтона і відкритою опозицією Кремля до будь-якої присутності західних сил в Україні.