Польща обмежить повітряне сполучення біля кордону з Білоруссю й Україною
Польське агентство аеронавігаційного обслуговування (PANSA) повідомило, що запроваджує обмеження на польоти на малій і середній висоті вздовж усього кордону країни з Білоруссю й Україною. Обмеження почнуть діяти 10 червня і триватимуть три місяці – до 10 вересня.
Як йдеться в повідомленні, цей захід пов’язаний із «необхідністю гарантування національної безпеки». Обмеження не торкнуться польотів пасажирських літаків на висоті понад три кілометри.
За час російського вторгнення в Україну в повітряному просторі Польщі кілька разів з’являлися безпілотники – як російські, так і українські.
Найбільшим інцидентом стала поява в небі над прикордонними районами Польщі у вересні минулого року майже 20 російських БпЛА без бойової частини.
Тим часом, нещодавно, в ніч проти 29 травня цього року російський дрон врізався в багатоповерховий будинок у румунському місті Галац біля кордону з Україною, внаслідок чого постраждали дві людини.
Дим над Санкт-Петербургом. Як у російському Пітері реагують на удари дронів?
Як реагують жителі російського Санкт-Петербурга на атаку БПЛА, дим від пожеж на уражених нафтових терміналах та відсутність повідомлень про повітряну тривогу на тлі обмежень інтернету?
До того ж, у місті проходить Петербурзький міжнародний економічний форум (SPIEF), на якому на 5 червня запланований виступ очільника Росії Володимира Путіна.
Реакції зібрав проєкт Радіо Свобода «Репотаж. Север».
«Думаємо, що буде, як у 2022 році»: жителі прикордоння з Білоруссю в очікуванні нового вторгнення
Загроза нового вторгнення з території Білорусі цілком реальна, попереджають у Держприкордонслужбі України.
Там кажуть, що відстежують ситуацію, і поки концентрації військ на білоруському боці біля кордону немає, але є зміна ситуації вглибині країни у зв'язку із проведенням безпрецедентних російсько-білоруський ядерних навчань.
Як її відчувають люди, які живуть у прикордонні з Білоруссю і ті, хто охороняє там кордон? Кореспондент створеної Радіо Свобода телевізійної та онлайн-мережі «Настоящее время» побував у цьому районі і поговорив із місцевими жителями і прикордонниками.
Генштаб уточнив наслідки удару по нафтовому терміналу в російському Санкт-Петербурзі
Генеральний штаб Збройних сил України уточнив наслідки вчорашнього українського удару по російському нафтовому терміналу в Санкт-Петербурзі, заявивши, що був знищений один резервуар і пошкоджені ще шість резервуарів і дві технічних естакади.
«Також підтверджено займання складського приміщення площею понад 200 м. кв. на підприємстві з виробництва складових частин високоточного озброєння «Мичуринский завод «Прогресс» у Тамбовській області РФ», – йдеться в повідомленні, опублікованому 4 червня.
Оприлюднений напередодні ввечері супутниковий знімок показав, що пожежу на території «Петербурзького нафтового терміналу» в Росії після удару українських дронів вранці 3 червня вдалося загасити. Зі знімка випливало, що повністю знищений один паливний резервуар, ще кілька могли бути пошкоджені.
Українські сили 3 червня завдали низку ударів безпілотниками по цілях у глибині Росії, повідомили в Генштабі ЗСУ і Службі безпеки України. Зокрема, нафтовий термінал зазнав удару в Санкт-Петербурзі, де відкрився економічний форум. У Кронштадті, портовому місті під Петербургом, де розташована база ВМС Росії, удару зазнав «Кронштадський морський завод». У командуванні заявили, що був уражений корвет «Бойкий». У місті Мічурінськ у Тамбовській області Росії був атакований завод «Прогрес», який, серед іншого, виробляє компоненти для російських ракет.
Російська влада не підтверджувала уражень згаданих об’єктів.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ й окупованих Росією територіях України зазнають повітряних ударів. Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
Спецпосланець Путіна заявив про «активні» контакти із Віткоффом і Кушнером цього тижня
Спецпредставник російського президента Кирило Дмитрієв заявив 4 червня, що цього тижня російська сторона має «активні» контакти з американськими переговірниками Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером.
«Ми цього тижня активно спілкуємося з американськими колегами, зокрема зі Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером», – цитує Дмитрієва російське державне агентство «РИА Новости».
Водночас інше російське держагенство ТАСС цитує слова Дмитрієва про те, що 3 червня він мав телефонну розмову з Віткоффом і Кушнером. Інших деталей він не навів.
Американська сторона ці заяви поки що не коментувала.
На супутникових знімках видно, як гасили пожежу на ураженому корветі РФ у Кронштадті
На супутникових знімках компанії Vantor за 3 червня, які є у розпорядженні журналістів «Схем» (Радіо Свобода), можна побачити, як пожежники намагаються загасити вогонь на борту російського корвета «Бойкий» у порту Кронштадт біля Санкт-Петербурга.
Раніше у Генштабі ЗСУ повідомили, що Сили оборони України в ході атаки на Санкт-Петербург уразили російський корвет «Бойкий».
За даними командування, це один із бойових кораблів проєкту 20380, призначених для боротьби з надводними кораблями, підводними човнами і повітряними цілями, а також для завдання ударів по берегових об’єктах.
У Росії витрати на патріотичне виховання зросли у 20 разів від початку вторгнення в Україну – ЗМІ
Від початку повномасштабного вторгнення в Україну витрати на патріотичне виховання в Росії зросли в 20 разів: якщо в 2021 році російська влада витратила на ці цілі 3,4 мільярди рублів, то в 2026 виділили вже 70 мільярдів рублів – такі підрахунки наводить російське незалежне видання «Новая газета».
Видання зазначає, що вивчило близько півтори тисячі контрактів, укладених у 2025 і 2026 роках.
За повідомленням, із 70 мільярдів рублів, виділених на фінансування федерального проєкту «Мы вместе» (у рамках нацпроєкту «Молодежь и дети») більше ніж третину отримає Інститут розвитку інтернету, близько 10 мільярдів рублів – «Движение первых», ще 7,4 млрд рублів спрямують на програми залучення до системи патріотичного виховання.
Лубінець розповів, скільки юнаків і дівчат вдалось евакуювати з окупації з березня
В Україну з окупованої Росією території евакуювали 10 юнаків та дівчат віком 18-19 років, повідомив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.
«Із березня 2026 року за сприяння Офісу омбудсмена 10 молодих українців змогли виїхати з тимчасово окупованих територій та РФ і повернутися додому з до України. Особлива подяка – міжнародній компанії МХП та її засновнику і СЕО Юрію Косюку. Завдяки їхньому сприянню евакуація стала можливою», – зазначив він.
Лубінець наголосив, що попри роки в окупації, молодь хоче навчатися в українських університетах, жити у вільному суспільстві, будувати кар’єру в своїй державі.
Омбудсмен розповів історію хлопця, якому на момент окупації РФ було всього лише 14 років.
Командувач СБС: у Криму уражено прикордонний російський сторожовий корабель класу «Світляк»
В окупованому Росією Криму вражено прикордонний сторожовий корабель класу «Світляк», повідомив командувач Сил безпілотних систем України Роберт Бровді (позивний «Мадяр») у фейсбуці.
За його словами, призначення російського сторожового корабля типу «Світляк» – контроль та захист портів та суден, створення тактичного рубежу ППО та протичовнової оборони. Його довжина – 49,5 м.
На озброєнні у судна: 16 комплектів ПЗРК «Ігла», артилерійська установка АК-176, кулеметні установки 14,5 і шестиствольні зенітні автомати. У складі екіпажу 28 військовослужбовців, автономність – 10 діб (2200 миль).
Також, за даними «Мадяра», СБС уразили ЗРГК «Панцир-С1» у Стрілковому Херсонської області, радіотехнічну систему ближньої навігації РСБН-4Н у кримських Саках (Крим), локомотиви у Владиславівці і Роздольному (Крим). Крім того, СБС завдали удару по трансформаторах у Булавинському і Вуглегірську Донецької області та цистернах із паливом у Макіївці на Донеччині.
Німеччина, Швеція, Польща – за обмеження для українських чоловіків, Естонія і Люксембург – проти
Європейські міністри внутрішніх справ прокоментували ставлення своїх столиць до обмеження тимчасового захисту для українських чоловіків призовного віку. Свої позиції міністри й представники урядів країн ЄС висловили перед засіданням Ради ЄС із внутрішніх справ у Люксембурзі 4 червня, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода.
Зокрема, Німеччина, Швеція й Польща підтримали ідею обмеження тимчасового захисту для українських чоловіків призовного віку в ЄС.
Міністр внутрішніх справ Німеччини Александер Добріндт заявив, що Берлін підтримує продовження тимчасового захисту, але «на змінених умовах».
«Є різні пропозиції для дискусії, але ми рухатимемося в напрямку, за якого продовження директиви можливе, але на змінених умовах – так, щоб особи призовного віку більше не підпадали під дію цієї директиви», – сказав німецький міністр.
У МАГАТЕ кажуть про «масований обстріл» теплоелектростанції біля ЗАЕС
Міжнародне агентство з атомної енергії заявило про «масований обстріл» біля окупованої Росією Запорізької атомної електростанції (ЗАЕС), що «може поставити під загрозу її електропостачання».
Як повідомили в агентстві, адміністрація станції поінформувала МАГАТЕ, що вранці 4 червня під «масованим обстрілом» опинилася розташована поруч Запорізька теплоелектростанція (ТЕС), яка відіграє «важливу роль у передачі електроенергії до ЗАЕС».
Співробітники місії МАГАТЕ на майданчику атомної станції кажуть, що бачили дим у напрямку теплоелектростанції та чули звуки бойових дій.
В агентстві наголосили, що інцидент викликає «серйозне занепокоєння» через стан єдиної лінії електропередачі, яка наразі забезпечує зовнішнє живлення Запорізької АЕС. Протягом останніх тижнів ця лінія кілька разів відключалася, через що станція повністю переходила на аварійні дизельні генератори.
«Участь у злочинах повинна мати наслідки»: заява МЗС у День вшанування пам’яті дітей, які загинули внаслідок агресії РФ
Україна закликає міжнародну спільноту посилити тиск на Росію з метою негайного, безпечного та безумовного повернення всіх незаконно депортованих і примусово переміщених українських дітей, йдеться в офіційній заяві Міністерства заордонних справ (МЗС).
У День вшанування пам’яті дітей, які загинули внаслідок російської збройної агресії, у відомстві закликали партнерів активізувати підтримку Міжнародної коаліції за повернення українських дітей, долучатися до її роботи, посилювати обмін інформацією, підтримувати механізми розшуку та верифікації, фінансувати програми організованого повернення, реабілітації та довгострокової реінтеграції дітей.
У МЗС України також наголосили на необхідності посилювати санкції проти всіх осіб і структур, причетних до незаконної депортації, примусового переміщення, мілітаризації, індоктринації та незаконного усиновлення українських дітей.
«Участь у злочинах проти дітей має мати неминучі політичні, правові та економічні наслідки. Кожен, хто ухвалював рішення, організовував, сприяв або брав участь у депортації, примусовому переміщенні, незаконному усиновленні, зміні ідентичності, індоктринації чи мілітаризації українських дітей, має постати перед правосуддям», – йдеться у заяві.
У відомстві наголосили, що Україна підтверджує відданість принципам і нормам Конвенції ООН про права дитини, міжнародного гуманітарного права, міжнародного кримінального права та всіх міжнародно-правових документів, спрямованих на захист дітей під час збройних конфліктів.
«Українські діти не є предметом політичного торгу. Вони не можуть бути об’єктом компромісів. Їхнє повернення має залишатися невід’ємною частиною кожного дипломатичного зусилля, кожної мирної ініціативи та кожної майбутньої дискусії про справедливість і безпеку», – заявили у зовнішньополітичному відомстві.
За словами президента Володимира Зеленського, від початку повномасштабного вторгнення Росія вбила щонайменше 707 маленьких українців.
«Кожна смерть – дитина, у якої відібрали майбутнє. Росія має понести відповідальність за ці злочини», – підсумував український лідер.
Сирський розповів про результати роботи ППО у травні та плани РФ щодо реактивних дронів
У травні 2026 року українські дрони-перехоплювачі в трьох ешелонах протиповітряної оборони (ППО) знищили понад 3,5 тисячі російських дронів різних типів, повідомив головнокомандувач Збройних сил України (ЗСУ) Олександр Сирський.
За його словами, також зросла ефективність роботи «малої ППО»: «найвищу результативність демонструє другий ешелон, за який відповідають Сили безпілотних систем: понад 1,2 тисячі збитих дронів лише за травень».
Сирський наголосив, що наразі триває робота над формуванням четвертого ешелону ППО, який прикриватиме ще дві області України.
«Активно залучаємо й армійську авіацію: у травні нашими гелікоптерами було знищено понад 440 російських дронів різних типів. Вертольоти обладнуємо сучасними засобами виявлення та прицілювання, розширюємо лінійку засобів ураження новим ракетним озброєнням, яке вже демонструє відмінні результати», – наголосив він.
Щонайменше 707 дітей загинули в Україні внаслідок збройної агресії РФ. Насправді їх більше
4 червня – День вшанування пам'яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії Росії проти України, та Міжнародний день безневинних дітей – жертв агресії.
Радіо Свобода спільно з платформою пам'яті Меморіал опублікувало ряд «історій дітей, яких убила Росія».
Державна платформа «Діти війни» на цей момент повідомляє про 707 загиблих українських дітей і 2548 поранених. Це дані Офісу Герального прокурора України.
«Кожна смерть – дитина, у якої відібрали майбутнє. Росія має понести відповідальність за ці злочини», – сказав президент України Володимир Зеленський.
Серед понад двох десятків загиблих внаслідок російської масованої ракетно-дронової атаки 2 червня по Дніпру і Києву теж є загиблі і поранені діти.
Реальні цифри загибелі дітей через війну можуть виявитися більшими, наголошує Міністерство юстиції України, адже встановити точну кількість загиблих і поранених дітей у місцях ведення бойових дій та на тимчасово окупованих територіях наразі неможливо.
Через розв'язану Росією повномасштабну війну українські діти щодня живуть пеербувають під ризиком для життя і здоров'я.
«Сотні загублених дитячих доль, нездійснених мрій, непрожитих щасливих миттєвостей і несправджених батьківських надій. Кожне ім'я в цьому скорботному списку – невимовний біль усієї нації та страшний злочин проти людяності, який не має строку давності. Зло не має залишатися безкарним. Діти повинні зростати у мирі», – йдеться у заяві Мін'юсту.
Україна підтверджує відданість принципам і нормам Конвенції ООН про права дитини, міжнародного гуманітарного права, міжнародного кримінального права та всіх міжнародно-правових документів, спрямованих на захист дітей під час збройних конфліктів.
За злочини проти дітей має бути неминуча кара
«Участь у злочинах проти дітей має мати неминучі політичні, правові та економічні наслідки. Кожен, хто ухвалював рішення, організовував, сприяв або брав участь у депортації, примусовому переміщенні, незаконному усиновленні, зміні ідентичності, індоктринації чи мілітаризації українських дітей, має постати перед правосуддям», – наголосило Міністерство закордонних справ України у своїй офіційній заяві до Дня вшанування пам’яті дітей, які загинули внаслідок російської збройної агресії.
Також МЗС України закликає міжнародну спільноту посилити тиск на Росію з метою негайного, безпечного та безумовного повернення всіх незаконно депортованих і примусово переміщених українських дітей.
За офіційними даними України, за час повномасштабної війни в Росії та на окупованих територіях опинилися понад 20 тисяч українських дітей. Уповноважений Верховної Ради з прав людини Лубінець припускав, що Росія незаконно вивезла з України близько 150 тисяч дітей. Уповноважена ВР з прав дитини Герасимчук називала цифру в «кілька сотень тисяч дітей, тобто десь 200-300 тисяч».
Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення нагадує суб’єктам у сфері медіа про вшанування у червні 2026 року Дня пам’яті загиблих дітей. Для цього радіостанції і телеканали мають формувати сітку мовлення, керуючись Правилами мовлення в дні пам’яті.
«В умовах війни українські діти щодня зіштовхуються з нелюдськими жахами. Вони не можуть спокійно спати у рідних домівках чи гратися у дворі, навчатися у школі чи отримувати кваліфіковану медичну допомогу. Серед найтяжчих правопорушень, вчинених проти дітей внаслідок агресії, – вбивства, викрадення, сексуальне насильство, вербування та використання у воєнних діях. Російські війська свідомо роблять дітей мішенями, через що малеча стає найуразливішою та абсолютно безневинною жертвою війни», – зазначає на своєму сайті Нацрада з питань телебачення і радіомовлення.
Прокудін: унаслідок обстрілів Херсонщини загинуло 6 людей, серед 26 поранених – дитина
За минулу добу 3 червня на Херсонщині внаслідок ударів РФ загинуло шестеро людей, а 26 зазнали поранень, повідомив голова обласної військової адміністрації (ОВА) Олександр Прокудін.
За даними місцевого чиновника, серед поранених – дитина.
Пошкоджені три багатоповерхівки та п’ять приватних будинків, адміністративна будівля, стільникова вежа та приватні автомобілі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Від шкіл до бюлетенів: деталі домовленостей України й Угорщини про нацменшини задля руху до ЄС
Україна зобов’язалася внести низку змін до закону про середню освіту й суттєво розширити права нацменшин у суспільно-політичному аспекті. Це випливає з документа, що підсумовує досягнуті домовленості української й угорської сторін, про які 3 червня заявив прем’єр-міністр Петер Мадяр.
Документ із 20 сторінок потрапив у розпорядження Радіо Свобода.
Учні класів із навчанням мовами нацменшин зможуть використовувати їх і під час інших форм взаємодії між собою та з учителями.
Заклади, де функціонують класи або групи з навчанням мовою нацменшини, матимуть статус «школи нацменшини». Такі заклади можуть дублювати написи на вивісках та іншу інформацію для загального користування мовою нацменшин. Керівник або заступник керівника такої школи повинен володіти мовою відповідної меншини.
Офіційні документи про освіту можуть дублюватися мовою меншини на прохання батьків.
Для випускників, які навчалися мовою нацменшини, завдання зовнішнього незалежного оцінювання можуть перекладати відповідною мовою, крім тестів з української мови й історії..
Конгрес США просунув законопроєкт про допомогу Україні – вперше після повернення Трампа
ВАШИНГТОН – Палата представників США 3 червня проголосувала за просування законопроєкту про нову військову допомогу Україні, подолавши опір адміністрації та зробивши це першим серйозним успіхом ініціативи на підтримку України в Конгресі після повернення Дональда Трампа до Білого дому.
Палата схвалила процедурне голосування 218 голосами проти 204, відкривши шлях до фінального розгляду Закону про підтримку України (Ukraine Support Act). Документ передбачає виділення мільярдів доларів військової допомоги, посилення санкцій проти Росії та зміцнення підтримки Києва з боку США.
Законопроєкт просунувся завдяки підтримці демократів і невеликої групи республіканців, що вкотре продемонструвало розбіжності всередині партії Трампа щодо політики США стосовно України та Росії.
Закон про підтримку України, запропонований конгресменом Грегорі Міксом (демократ від штату Нью-Йорк), передбачає надання Україні 8 мільярдів доларів кредитів на військове фінансування, продовження дії Ініціативи сприяння безпеці України (USAI) до 2027 року та запровадження додаткових санкцій проти Росії.
Процедурне голосування відбулося після успішного збору підписів для примусового винесення законопроєкту на розгляд Палати представників, що змусило керівництво палати поставити документ на голосування попри опір республіканських лідерів, які підтримують Трампа.
«Це голосування не є процедурним голосуванням, це заява про те, чи стоїть цей Конгрес і всі його члени на боці України та її народу, чи підтримують вони Україну та її боротьбу за свободу, демократію та незалежність», – сказав Мікс законодавцям після голосування.
Мікс назвав майбутнє фінальне голосування «історично важливим», охарактеризувавши російське вторгнення як «найбільшу сухопутну війну в Європі з часів Другої світової війни» та представивши законопроєкт як перевірку того, чи підтримає Конгрес Україну і «захищатиме наші цінності».
Далі про це читайте тут
«Що вони коять? Нелюди якісь!» Жителі Краматорська розповідають, як Росія посилила обстріл міста
За минулу добу на фронті відбулось майже 280 бойових зіткнень – командування
За минулу добу 3 червня на фронті відбулось 279 бойових зіткнень Сил оборони України з російськими військовими, йдеться у повідомленні Генерального штабу ЗСУ.
На Північно-Слобожанському та Курському напрямках сталося два боєзіткнення. Росія завдала двох авіаударів із застосуванням п’яти керованих авіабомб, а також здійснив 66 обстрілів, зокрема два – із РСЗВ.
«На Південно-Слобожанському напрямку росіяни 11 разів штурмували поблизу Стариці, Лимана, Вільчі, Ізбицького та Охрімівки. На Куп’янському напрямку захисники України зупинили чотири ворожі атаки поблизу Новоплатонівки, Подолів та Куп’янська», – йдеться у ранковому зведенні.
За даними командування, на Лиманському напрямку українські військові відбили 21 спробу армії РФ просунутися неподалік Дерилового, Дробишевого, Ставків, Лимана, Озерного, Новоселівки та Ямполя.
Повітряні сили: Росія атакувала Україну ракетою «Іскандер-М» і 293 дронами, влучання на 11 локаціях
З вечора 3 червня Росія атакувала Україну балістичною ракетою «Іскандер-М» і 293 безпілотниками типу «Шахед», «Гербера», «Італмас», баражуючими боєприпасами «Бандероль» і дронами-імітаторами типу «Пародія», повідомили Повітряні сили Збройних сил України.
За попередніми даними, станом на 8 годину ранку 4 червня ППО збила/подавила 264 БПЛА на півночі, півдні та сході України.
«Зафіксовані влучання балістичної ракети та 24 ударних БПЛА на 11 локаціях, а також падіння збитих (уламки) на 12 локаціях», – уточнили українські військові.