«Панорама «Облога Севастополя» практично знищена». Що відомо?
Величезна репродукція панорами Франца Рубо під назвою «Облога Севастополя», що зображує битву часів програної Росією Кримської війни 1853-1856 років, була пошкоджена внаслідок атаки українського безпілотника, заявляє російська окупаційна влада в Севастополі.
Речник ЮНЕСКО висловив «занепокоєння» щодо повідомлень про удар дрона в електронному листі до Радіо Свобода, але додав, що організація «наразі не має доступу до цієї території та поки що не може перевірити деталі повідомлень».
Фото дивіться тут
Зеленський поїде до Польщі. Змінить рішення про УПА? Як реагують поляки?
В Україні у травні зафіксували найвищу кількість жертв серед цивільних за останні 4 роки – місія ООН
У травні 2026 року в Україні загинули і зазнали поранень більше цивільних осіб, ніж будь-якого іншого місяця за останні чотири роки, повідомила 12 червня Моніторингова місія ООН із прав людини в Україні у своїй щомісячній доповіді.
За даними місії, внаслідок насильства, пов’язаного з війною Росії, в Україні у травні загинули щонайменше 274 цивільні особи і 1 763 – зазнали поранень.
«Цей місяць став місяцем із найбільшою кількістю жертв серед цивільних осіб з квітня 2022 року. Інтенсифікація бойових дій і все частіше застосування потужної зброї в міських районах призвели до великої кількості загиблих і поранених цивільних осіб по всій країні», – заявила голова ММПЛУ Даніель Белль.
Росія визнала: атаки українських дронів спричинили дефіцит пального. Що далі?
Російський віцепрем’єр продовжував йти, але йому не вдавалося позбутися натовпу журналістів, які ставили запитання про дедалі глибшу паливну кризу в країні. Олександр Новак визнав, що видобуток нафти скоротився через «позапланове технічне обслуговування» на нафтопереробних заводах, але не пояснив, чому це було необхідно.
Це було 4 червня. А вже 9 червня Міністерство енергетики опублікувало заяву, яка все прояснила.
«Підприємства паливно-енергетичного комплексу стикаються зі зростанням повітряних атак супротивника, що призводить до тимчасових труднощів із постачанням», – йдеться у заяві.
У сукупності ці заяви стали першим випадком, коли російська влада фактично визнала, що посилені українські удари по нафтовому сектору цього року призвели до скорочення виробництва та дефіциту пального. Це також збіглося із визнанням президента Росії Володимира Путіна, що країні потрібна краща система протиповітряної оборони.
То по чому ж б'ють українські дрони?
Ефективність залежить не лише від зростанні кількості атак, а й від точнішоого вибору цілей.
Ніхіл Дубей, старший аналітик компанії Kpler, що спеціалізується на аналізі товарних ринків, каже, що ключове значення мають не просто удари по нафтопереробних заводах, а атаки на конкретні елементи їхньої інфраструктури.
«На нафтопереробному заводі є різні установки. Наприклад, одна з них – дистиляційна колона. Простіше кажучи, там нагрівають нафту і виходять різні продукти», – сказав він Радіо Свобода.
«Це головна або первинна установка, тому що саме вона приймає сиру нафту. Які б продукти звідти не виходили, вони за своєю природою не придатні для продажу… Ви не можете просто залити цей продукт у свій бензобак»
Далі читайте тут
У Міноборони оголосили про запуск «найбільшої трансформації військової служби в історії держави»
Міністр оборони України Михайло Федоров 12 червня повідомив, що уряд сьогодні ухвалив пакет постанов, який запускає перший етап «найбільшої трансформації військової служби в історії держави».
За його словами, цей етап, зокрема, передбачає нову контрактну систему «зі зрозумілими умовами і чіткими термінами служби»:
- піхотно-штурмовий контракт – на 14 місяців для цивільних, на 10 місяців для чинних військових і від шести місяців для військових, які раніше звільнилися зі служби;
- бойовий контракт – на 24 місяці для пілотів БпЛА, операторів НРК, артилеристів, фахівців РЕБ й інших бойових спеціальностей;
- базовий контракт – на 24 місяці для інших напрямів служби з можливістю обіймати тилові посади.
Федоров оголосив про плани до 30-50% посад штурмовиків і піхотинців заповнити іноземцями
Міністр оборони України Михайло Федоров оголосив про мету в рамках реформи армії заповнити іноземними добровольцями до 30-50% посад штурмовиків і піхотинців.
«Відкриваємо ринок рекрутингу іноземців для підсилення бойових підрозділів і збереження життів українських військових. Наша мета – до 30-50% посад штурмовиків і піхотинців заповнити іноземцями», – написав Федоров у телеграмі, оголошуючи про запуск першого етапу «найбільшої трансформації» військової служби в Україні.
Раніше сьогодні президент Володимир Зеленський без деталей анонсував збільшення механізмів рекрутингу для залучення іноземних добровольців в українську армію.
Під час години запитань до уряду у Верховній Раді 12 червня прем’єр-міністерка Юлія Свириденко повідомила, що Міністерство оборони України готує реформу, в межах якої планує збільшити грошове забезпечення для військових.
У ЄС заявили, що Китай навчав російських військових, які воювали проти України
Європейський Союз підтверджує інформацію про те, що Китай проводив підготовку російських військових, частина з яких згодом брала участь у війні проти України. Про це заявив високопоставлений чиновник ЄС, не уповноважений давати офіційні коментарі ЗМІ, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода.
«Ми вже підтвердили, або зараз підтверджується, що Китай навчав російських солдатів, деякі з яких були безпосередньо залучені до війни проти України», – сказав він і додав, що інформацію підтвердили відповідні служби ЄС.
«За цифрами, які я бачив, йдеться про сотні людей», – сказав чиновник.
За його словами, підготовка відбувалася у кількох місцях на території Китаю.
Путін заявив, що РФ буде нарощувати удари по Україні
Президент Росії Володимир Путін 12 червня вкотре заявив, що РФ буде нарощувати удари по Україні. На зустрічі з російськими військовими в Кремлі він зазначив, що українські удари шкодять російській економіці і спрямовані на те, щоб розділити росіян.
«З огляду на те, що вони роблять, ми маємо… відповідати їм як слід. Ми це робимо і будемо нарощувати наші удари по інфраструктурі противника», – цитують Путіна російські ЗМІ.
Раніше сьогодні президент України Володимир Зеленський закликав українців «кожного дня – і сьогодні, і наступними днями» звертати увагу на повітряні тривоги. «Ми розуміємо, з ким маємо справу й на що розраховують у Росії. Замість миру вони обирають ракети. Жодних інших «карт» у них немає», – сказав Зеленський у своєму зверненні 12 червня.
Плачуть, хто їде і хто залишається під обстрілами РФ: евакуація з Новомиколаївки на Запоріжжі
Блокада Криму та Донбасу. Як відповість Росія?
Дезертирів теж не пускатимуть: кому і як ЄС планує заборонити в’їзд із Росії
Європейський Союз планує заборонити в’їзд росіянам, які брали участь у війні проти України, включно з тими, хто був залучений до військ примусово чи згодом дезертирував із російської армії. Про це Радіо Свобода стало відомо від високопоставленого чиновника ЄС, не уповноваженого давати офіційні коментарі ЗМІ.
Обмеження є частиною запропонованого Єврокомісією 21-го пакету санкцій проти Росії, який ще мають узгодити й одноголосно затвердити усі 27 країн-членів ЄС.
За словами чиновника ЄС, пропозиція охоплює всіх, хто воював на російському боці.
На запитання, чи поширюватиметься заборона на військових, які були залучені до військ під примусом і згодом дезертирували з російської армії, дипломат відповів, що «майже впевнений», що йдеться про всіх учасників бойових дій на боці Росії.
Щонайменше 200 18-річних військових РФ загинули на війні проти України – ЗМІ
Від початку війни Росії проти України загинули 226 055 російських військовослужбовців, серед яких щонайменше 200 – 18-річні росіяни. Особи загиблих на основі відкритих даних встановили журналісти Російської служби Бі-Бі-Сі, російського видання «Медіазона» і команда волонтерів.
1 травня 2026 року на фронті загинув 18-річний Алішер Свірін – перший загиблий військовослужбовець 2008 року народження. За кілька днів до російського повномасштабного вторгнення йому виповнилося 14 років.
Коли саме Свірін подався на фронт, журналістам невідомо. Вони зазначають, що з урахуванням віку він, швидше за все, провів на фронті не більше ніж три місяці.
Сили оборони готують вихід із Костянтинівки? Наслідки для оборони Донбасу
У червні ситуація в Костянтинівці різко загострилася – про це почали говорити військові експерти та військовослужбовці. Найбільш наочно ситуацію описує мапа проєкту DeepState, на якій з середини травня за місяць російська армія впритул підійшла до міста («червона зона»), а її солдати почали регулярно фіксуватися чи не в усіх районах міста («сіра зона»). «Я хотів би помилитися, але, схоже, протягом червня-липня Костянтинівку Україна втратить...», – констатував 8 червня оглядач групи «Інформаційний спротив» Костянтин Машовець.
Це відбувається на тлі зупинки або навіть відступу армії Росії на більшості ділянок російсько-українського фронту – згідно з оцінками головкома ЗСУ Олександра Сирського, а також американського Інституту вивчення війни (ISW), агресор втратив за травень значно більше території, ніж окупував.
Що відбувається в місті, як армія РФ «протискає» там українську оборону та які наслідки можливе захоплення Костянтинівки матиме для долі решти вільного Донбасу – у матеріалі Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода).
ЗМІСТ
- Що відбувається у Костянтинівці?
- Чому армії РФ вдається просуватися?
- Чи може Росія захопити місто уже влітку?
- Якщо Костянтинівка впаде – що чекає на Донбас?
Що відбувається у Костянтинівці?
«Збільшується… зона інфільтрації в місто, що може стати наслідком невідворотного поглинання населеного пункту ворогом», – написали аналітики DeepState 2 червня, коментуючи останні просування армії РФ на південь від Костянтинівки.
«Ситуація в Костянтинівці наближається до формату важких міських боїв», – зазначив 10 червня військовий із позивним «Мучной», зазначаючи, що російські солдати починають закріплюватися у мікрорайоні «Центральний», що поблизу річки Кривий Торець, яка ділить місто навпіл.
Бої за Костянтинівський район оборони ЗСУ увійшли у фінальну фазу
Костянтин Машовець
«Евакуація, постачання та введення нашої піхоти до Костянтинівки дуже ускладнені», – констатував в коментарі hromadske командир батальйону безпілотних систем 28-ї окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового походу Сергій Ярий.
«Бої за Костянтинівський район оборони ЗСУ увійшли у фінальну фазу, оскільки ворог, очевидно, зумів прорватися (до того ж одночасно на кількох ділянках) до західної (центральної) частини міста. Що, своєю чергою, різко дестабілізувало рівень стійкості усієї системи оборони ЗСУ у цьому районі», – написав 10 червня Костянтин Машовець.
Український Генштаб поки не коментує ситуацію у місті, даючи у щоденних зведеннях лише кількість російських штурмів за добу. Костянтинівський напрямок – у трійці найгарячіших.
Далі читайте ТУТ
«Мінімум 30 тисяч гривень у тилу». Зеленський анонсував зростання виплат в армії з червня
Президент України Володимир Зеленський анонсував збільшення виплат військовим, заявивши, що «є ресурс, щоб збільшити виплати в армії: мінімум 30 тисяч гривень у тилу».
«Чим більше саме бойових завдань, тим більший рівень виплат. Будуть нові, відчутно сильніші контракти для піхотинців. Триста тисяч гривень у середньому на першій лінії. Все тримається на українській піхоті, на нашому українському піхотинці», – сказав президент у зверненні 12 червня.
За його словами, контракти будуть пропрацьовані на чіткий час: 10 місяців, 14, 24, і конкретні умови, зокрема чіткі відстрочки.
«Окрім цього, будуть збільшені виплати для українських бойових командирів, і це має створити позитивний стимул, щоб зберегти досвід управління в армії», – сказав президент.
Військові РФ обстріляли Суми з далекобійної артилерії, шестеро людей постраждали – ОВА
Російські військові зранку 12 червня обстріляли Суми з далекобійної артилерії, це сталося вже втретє з початку року, повідомив голова ОВА Олег Григоров.
«Зафіксовано вісім влучань у східній частині міста. Пошкоджені житлові будинки, нежитлові приміщення, транспорт, магазини та інші об’єкти цивільної інфраструктури. Внаслідок атаки постраждали шестеро мешканців міста», – вказав очільник області.
Тяжкого поранення зазнав 56-річний чоловік, він перебуває у лікарні, ще двох людей літнього віку також доставили до медичного закладу, але після надання допомоги вони лікуватимуться амбулаторно, інші отримали допомогу без госпіталізації, написав Григоров.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:РФ атакувала Україну 117 дронами, знешкодити вдалося 102 – Повітряні сили ЗСУ
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударнимиБпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українські військові заявили про ураження двох НПЗ у Татарстані й заводу «Тольяттікаучук»
Українські військові заявляють, що в місті Нижньокамську в російській Республіці Татарстан уразили два нафтопереробні заводи, а в Самарській області РФ – завод «Тольяттікаучук». Про це йдеться в повідомленні Генерального штабу ЗСУ 12 червня.
«У ніч на 12 червня 2026 року підрозділами Сил оборони України у Республіці Татарстан Російської Федерації уражено нафтопереробні заводи «ТАНЕКО» та «ТАИФ-НК» у Нижньокамську. Підтверджено ураження цілей та пожежу на території обох підприємств», – указано в повідомленні.
Нафтопереробний комплекс «ТАНЕКО» є одним із найбільших нафтопереробних підприємств Російської Федерації, уточнюють у Генштабі. Проєктна потужність переробки становить понад 16 млн тонн нафти на рік. Підприємство виробляє широкий спектр пально-мастильних матеріалів, зокрема дизельне пальне, авіаційне паливо та інші нафтопродукти.
Підприємство «ТАИФ-НК» – це великий нафтопереробний комплекс, який відрізняється високою глибиною переробки нафти (після запуску комплексу глибокої переробки важких залишків цей показник декларується на рівні понад 95%). Підприємство переробляє важку високосірчасту нафту та газовий конденсат. Продукція заводу розподіляється на кілька ключових сегментів – від масового палива до специфічної сировини для нафтохімії та військових потреб.
У Самарській області РФ під ударом був комбінат «Тольяттікаучук», який «спеціалізується на виробництві синтетичних каучуків (що, зокрема, використовуються в подальшому виробництві твердого ракетного палива для тактичних і балістичних ракет), мономерів, фракцій та високооктанових добавок до бензину».
«Підтверджено ураження цілі та пожежу на території комбінату», – додають у Генштабі.
Раніше про удари по Нижньокамську і Тольятті повідомляли моніторингові телеграм-канали, це також опосередковано підтверджували представники російської місцевої влади.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ й окупованих Росією територіях України зазнають повітряних ударів.
Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
«Це просто анекдот». У Росії намагаються створити державний VPN для обходу власних блокувань
З початку повномасштабної війни проти України в лютому 2022 року російська влада накинула завісу цензури – як явної, так і прихованої – на новини, інакомислення та дискусії про війну, не кажучи вже про політику президента Володимира Путіна.
У відповідь росіяни почали масово використовувати VPN – онлайн-інструменти, які приховують місцезнаходження користувача та дозволяють читати нецензуровані новини без втручання держави.
Це не подобається російським регуляторам, а тим більше потужним спецслужбам країни. Посадовці намагалися обмежити або навіть криміналізувати використання VPN.
«Роскомнадзор» – відомство, яке очолює більшість кремлівських зусиль із посилення контролю над російським сегментом інтернету, нібито запропонувало власне нестандартне рішення проблеми: державний VPN.
«Висока імовірність» – Повітряні сили попереджають про ризик запуску «Орешника»
Російські військові у найближчі години можуть запустити балістичну ракету «Орешник» по території України, попередили опівдні 12 червня Повітряні сили ЗСУ.
«Протягом доби існує висока імовірність застосування противником балістичної ракети середньої дальності із полігону «Капустин Яр», – інформують українські військові, закликаючи не ігнорувати сигналів повітряної тривоги.
Уночі 24 травня Україна зазнала масованої атаки РФ. За даними Повітряних сил ЗСУ, війська РФ атакували Україну 600 БпЛА різних типів та 90 ракетами повітряного, морського та наземного базування, основний напрямок удару – Київ. Також тоді війська РФ вдарили «Орешником» по Білій Церкві на Київщині.
У Міноборони РФ заявили про масований удар дронами та ракетами, зокрема балістичними ракетами «Орешник», нібито «по об’єктах військового управління, авіабаз та підприємств оборонно-промислового комплексу України».
Це був уже третій випадок застосування «Орешника» по Україні – раніше під ударом були Дніпро і Львів.
У Білорусі чоловіка, дружину та їхню доньку засудили до термінів від 11 до 14 років у справі про держзраду
Суд у Білорусі засудив Дмитра та Тетяну Корсакових до 14 та 12 років позбавлення волі відповідно за звинуваченням у зраді державі та незаконному обігу зброї, їхній доньці Пелагеї Корсаковій заочно призначили 11 років позбавлення волі. Про це Пелагея розповіла виданню «Салідарнасць».
З її слів, батьків затримали у вересні 2025 року. Після цього їй зателефонував батько і повідомив, що мати потрапила до лікарні з інсультом, а її попросив повернутися додому.
«Після цього трубку взяв хтось, хто не представився, і продовжив: «Ваші батьки затримані, якщо ви хочете, щоб ми їх відпустили, ви повинні приїхати», – розповіла вона. – Мені стало відомо, що їх забрали, навіть не забрали, а просто викрали з дому, коли мати повернулася з роботи. Провели обшук, усе перегорнули, конфіскували техніку, забрали флешки з камери, встановленої в квартирі».
Тетяна Корсакова працювала вихователькою в яслах та наставницею для дітей із аутизмом, а Дмитро Корсаков був робітником у тому ж дитячому садку.
Сама Пелагея Корсакова виїхала з Білорусі в Україну 2021 року через побоювання переслідування після участі у протестах. В Україні вона координує волонтерів швидкого реагування, які виїжджають на місця ударів та допомагають постраждалим.
Висунуті їй та її батькам звинувачення вона вважає «абсолютно абсурдними». «Яка зброя, яка зрада державі! Єдиний наш «злочин» у тому, що я перебуваю в Україні, і ми не втрачали зв’язку, зідзвонювалися. А ще батьки за мене переживали. На підставі цього, виходить, служби розвинули свою бурхливу фантазію», – сказала вона.
Свириденко: Міноборони планує збільшити грошове забезпечення військових
Міністерство оборони України готує реформу, в межах якої планує збільшити грошове забезпечення для військових. Про це під час години запитань до уряду у Верховній Раді 12 червня заявила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.
«Це великі кошти. Ми зараз обраховуємо, яким чином збалансувати бюджет для того, щоб забезпечити безперервність цих виплат як в цьому році, так і в наступних періодах», – сказала Свириденко.
За її словами, в межах реформи «зміни також будуть передбачати визначення більш конкретних термінів служби». Змісту таких змін голова уряду не розкрила.
10 червня Верховна Рада збільшила грошовк забезпечення поліцейських і рятувальників.
Нині базова зарплата солдата, який не перебуває на першій лінії і не отримує додаткових виплат становить трохи більш як 20 тисяч гривень. За останніми офіційними даними Державної служби статистики України, середня заробітна плата штатних працівників в Україні становить 30 515 гривень, тобто зарплата військових уже відстає від цього рівня.
1 травня президент України Володимир Зеленський оголосив, що українське командування розпочинає реформу армії, яка «у червні стартує, і вже в червні повинні бути перші результати». Зеленський наголосив на завданні «відчутно збільшити грошове забезпечення» за принципом справедливості. На збільшення виплат мають впливати бойові завдання на першій лінії, реальний бойовий та управлінський досвід і ефективність військового.
Він також анонсував зміну підходів до комплектації підрозділів особовим складом та управління людьми. За словами Зеленського, він доручив посилити контрактну систему в Силах оборони таким чином, щоб через розширення контрактної складової забезпечити визначені терміни служби. Це також має дозволити поетапне звільнення зі служби тих, хто був мобілізований раніше, на основі «чітких часових критеріїв».