ДТЕК повідомляє про «масовані атаки» Росії на свої енергооб’єкти на Дніпропетровщині
Російські війська обстрілюють об’єкти енергетики Дніпропетровської області, повідомила компанія ДТЕК 19 червня.
«Ворог масовано атакує енергооб’єкти ДТЕК. Останні дві доби російські війська безперервно обстрілюють енергетичну інфраструктуру Дніпропетровщини дронами та артилерією», – йдеться в повідомленні.
На окремих об’єктах, за даними компанії, виникли пожежі. Деякі з них зазнавали обстрілів по кілька разів.
За оцінкою ДТЕК, пошкодження значні, «відновлювальні роботи тривають без упину».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Мотоцикли, танк та БМП: армія РФ рветься на Слов'янськ
Армія РФ намагалася колонами техніки прорватися на Слов'янськ зі сходу, про це 17 червня повідомила 81-ша ОАеМБр 7-го корпусу корпусі швидкого реагування Десантно-штурмових військ.
За словами військових, штурм тривав два дні, а в бій агресор кинув 28 мотоциклів, 1 танк, 3 БМП, 7 автомобілів та понад 50 штурмовиків.
Російські солдати двома колонами спробували прорватися та висадити піхоту на двох напрямках – у бік села Закитне та селища Крива Лука. Штурм, зазначили у бригаді, було відбито на підступах до першої лінії оборони.
Водночас проєкт DeepState 18 червня повідомив, що армії Росії вдалося просунутися на схід від Слов'янська в районі Різниківки. Ця ділянка фронту лежить на кілька кілометрів на південь від місця, де відбувся механізований штурм.
На захід від Різниківки розташована Рай-Олександрівка, панівна висота та одне з ключових місць у битві за Слов'янськ. Російське Міноборони цього дня повідомило про нібито захоплення цього села.
Український Генштаб нарахував на ранок 19 червня 11 штурмів агресора на Слов'янському напрямку.
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
Через обстріли Краматорська загинули двоє людей, 6 поранені
Російські війська двічі обстріляли Краматорськ від початку дня, повідомив голова Донецької обласної військової адміністрації Вадим Філашкін 19 червня.
Спершу було відомо про одного загиблого та трьох поранених, згодом російські війська повторно обстріляли місто.
«Кількість жертв у Краматорську зросла до 2 загиблих і 6 поранених. Вдруге за день місто потрапило під обстріл приблизно опівдні – і цей обстріл подвоїв кількість загиблих і поранених», – заявив голова області.
Він додав, що обсяги матеріальної шкоди зараз уточнюються.
Очільник Донеччини закликав жителів області «бути обережними і не нехтувати заходами безпеки».
В ході попереднього обстрілу російські війська поцілили поблизу багатоповерхівки та автомайданчика.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Кравченко: військові РФ вчинили сексуальне насильство проти 401 цивільного в Україні з 2022 року
Прокуратура фіксує випадки сексуального насильства російських військових над цивільними українцями, повідомив генеральний прокурор Руслан Кравченко 19 червня.
«Для Росії сексуальне насильство не «побічний наслідок» війни. Це інструмент терору. Спосіб зламати людину, принизити, посіяти страх на окупованих територіях і в катівнях», – заявив він.
Він вказав на те, що ООН внесла російську армію до «списку ганьби» через сексуальне насильство в умовах збройного конфлікту.
«З початку повномасштабного вторгнення зафіксовано 401 факт сексуального насильства щодо цивільних українців. Постраждали 250 жінок і 151 чоловік, серед них – 23 неповнолітні дівчини та один хлопець. І це лише ті випадки, про які люди змогли розповісти. Факти сексуального насильства щодо українських військовослужбовців встановлюються окремо», – повідомив Кравченко.
Найбільше постраждалих правоохоронці зафіксували на Херсонщині, Донеччині, Київщині, Харківщині та в Запорізькій області. 116 військовим Росії повідомили про підозру, до суду передали 64 обвинувальних акти щодо 81 підозрюваного. Розкрито 148 фактів сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом (СНПК).
За даними генпрокурора, українські суди вже ухвалили 19 вироків щодо 26 російського військового. Всі засуджені отримали покарання у вигляді позбавлення волі:
«Так, більшість злочинців переховуються в Росії. Але це не означає безкарність. За кожним вироком нами встановлені факти, ідентифіковані виконавці, зібрані докази і правова основа для подальшої відповідальності росії, зокрема в міжнародних інстанціях».
Водночас, за даними посадовця, Офіс генерального прокурора працює з постраждалими, щоб забезпечити доступ до медичної, психологічної, соціальної та правової допомоги спільно з міжнародними партнерами, громадськими та благодійними організаціями.
«Постраждалі не повинні залишатися сам на сам із пережитим. Важливо щоб кожен злочин був задокументований, а постраждала людина отримала допомогу і захист. Ми робимо все, щоб кожен винний в цих злочинах поніс покарання», – додав Кравченко.
19 червня, за визначенням ООН, є Міжнародним днем боротьби з сексуальним насильством під час конфліктів.
Українські правоохоронці та правозахисники фіксували численні свідчення про сексуальне насильство російських військових проти українських цивільних і військовополонених.
Російська влада послідовно не визнає воєнних злочинів своїх військовослужбовців в Україні.
Діра замість даху, дощі заливають. За рік у Києві не змогли перекрити багатоповерхівку після удару дрона
Понад рік мешканці столичної дев’ятиповерхівки на Тичини – Дніпровський район Києва, пошкодженої внаслідок російського удару, живуть із величезною дірою в даху. Після останніх злив вода, за словами людей, дійшла вже до третього поверху. Ремонт будинку, на який з міського бюджету виділили сім мільйонів гривень, мав завершитися ще у травні. Але все зупинилося 1, 5 місяця тому.
Радіо Свобода побувало на місці, поговорило з людьми.
Чому досі не відновили дах, хоча гроші на це виділили?
Зеленський: Європа має бути «так чи інакше» за столом переговорів із РФ
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Європа має брати участь у переговорах із Росією про завершення війни.
«Європа має бути так чи інакше за столом перемовин. Без Європи перемовин із Росією бути не може. Тому ми маємо говорити про це, і ми, я думаю, маємо на цьому сфокусуватися, щоб не влаштовувати хаос у контактах із росіянами. Всі розуміють: той чи інший формат контактів буде, але ми не маємо робити хаос у цьому. І, звичайно, Путін дуже зрадіє, якщо ми будемо розділені у Європі, у ЄС. Особливо із цими контактами. Він може грати в ігри, він відчуває, що може це робити, і вже не один раз він це робив. Це наш меседж», – заявив Зеленський у зверненні до учасників засідання Європейської ради.
Він також наголосив, що Україна хоче закінчити війну до зими: «через дипломатію, і, звичайно, це дуже важливо – і через тиск на Росію».
«Але ми розуміємо, з ким маємо справу. Путін – це війна. Тому якщо війна продовжиться, то нам буде потрібен зимовий пакет допомоги. Це нагальна річ. Це має охоплювати енергетичний пакет: газ, дизель. Я не знаю, що вони зруйнують цієї зими чи перед зимою. Тому я кажу: газ, дизель, бензин. Це залежить від ударів. І, звичайно, нам треба пакет із 300 ракет, щонайменше 300 ракет, антибалістичних ракет, на 3-4 місяці цих масованих ударів – на зиму. Я кажу про зиму. Допоможіть нам підготуватися до зими. Ми просимо вас про це зараз», – сказав президент.
На саміті ЄС у Брюсселі лідери держав-членів не змогли дійти згоди щодо того, хто має представляти Європейський Союз на можливих переговорах з Росією про завершення війни проти України, а також частина лідерів розкритикували президента Європейської ради Антоніу Кошту за спроби його кабінету встановити контакти з Москвою. Про це свідчать як коментарі самих лідерів після зустрічі, так і дипломатів і посадовців ЄС, повідомила кореспондентка Радіо Свобода в Брюсселі.
Ще до початку дискусії щодо України чиновник ЄС у кулуарах саміту повідомив, що Антоніу Кошта очікував можливу критику з огляду на витік інформації про те, що представники його кабінету кілька разів намагалися встановити контакти з російськими посадовцями.
Днями західні агенції повідомили, що голова Європейської ради Антоніу Кошта «встановив короткострокові контакти на дипломатичному рівні» з російським керівництвом, щоб налагодити діалог Брюсселя і Москви на тему припинення війни в Україні.
«По суті нічого не обговорювалося. Але в будь-якому майбутньому сценарії ЄС має специфічні інтереси, які необхідно буде захищати, тому важливо мати налагоджені дипломатичні канали з Росією», – сказав співрозмовник Reuters.
Раніше європейські країни розпочали обговорювати кандидатуру спеціального посланця для переговорів із Москвою у рамках мирного врегулювання війни Росії проти України.
Наприкінці травня видання Politico повідомляло, що такими переговорниками могли б стати Антоніу Кошта, експрезидент Фінляндії Саулі Нійністе, нинішній фінський президент Александр Стубб, колишній голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер, ексканцлерка Німеччини Ангела Меркель і колишній прем’єр Італії Маріо Драгі. Російський президент Володимир Путін пропонував на цю посаду колишнього німецького канцлера Ґергарда Шредера.
Удар РФ по півдню Одещини: загинула людина, зайнялися бензовози і газовоз
Одна людина загинула, четверо – поранені через російські удари по Білгород-Дністровському району Одещини, повідомила 19 червня Державна служба з надзвичайних ситуацій.
«Внаслідок атаки на стоянці за межами населеного пункту зайнялися два бензовози й один газовоз. Гасіння пожежі ускладнювали повторні повітряні тривоги. На місці працювали 13 рятувальників і три одиниці техніки ДСНС», – йдеться в повідомленні.
Очільник обласної військової адміністрації Олег Кіпер уточнив, що на стоянці вантажного транспорту загорілися порожні бензовози і газовоз, і рятувальники оперативно ліквідували пожежу.
За словами Кіпера, одну з постраждалих госпіталізували.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
У Пензенській області РФ заявили про масові облави на чоловіків для відправлення на війну
У Пензі й Пензенській області Росії поліцейські спільно зі співробітниками військкоматів організували масові облави на чоловіків, повідомляють російські видання «Говорит НеМосква», «Медиазона», а також «Движение сознательных отказчиков» і правозахисний проєкт «Идите лесом».
Рейди проходять у Пензі, Каменці й Кузнецьку. За повідомленнями, чоловіків змушують підписувати контракт із Міноборони Росії для відправлення їх на війну проти України.
«У Пензі поголовно всіх забирають, зупиняють машини, громадський транспорт, чоловіків пакують і відвозять підписувати контракт, облави по всьому місту», – повідомила жителька міста правозахисникам із «Идите лесом».
«Движение сознательных отказчиков» також отримало кілька повідомлень про те, що в Пензі й області «відловлюють молодих людей і змушують підписати контракт» із збройними силами Росії.
Ще один житель Пензи розповів каналу «Мобилизация», що «ловити чоловіків» почали ще у січні, але останнім часом облави посилилися.
Про те, що людей у регіоні почали насильно забирати на війну, свідчать коментарі місцевих жителів під постами «Новой альтернивы». Саме видання писало, що у листопаді 2025 року силовики забрали з дому жителя Сурська Володимира Подковиркіна для підписання контракту з Міноборони РФ, а у травні 2026 року в будівлі військкомату на вулиці Складська катували Станіслава Вяльцина.
Видання Astra нагадує, що раніше місцева жителька Анастасія Фоміна опублікувала звернення до голови Слідчого комітету РФ про викрадення і відправлення на фронт свого 58-річного батька, якого забрали з дому у селі Російський Качим. За словами Фоміної, її батька й інших чоловіків, які були у військкоматі того дня, змушували підписати контракт під тиском. Вже наступного дня їх відправили до Ростовської області РФ.
У регіональному управлінні Росгвардії вранці 18 червня заявили, що проводили міжвідомчий рейд. Там додали, що перевірили 80 водіїв і виявили дев’ятьох громадян РФ, які не стали на військовий облік. Їм вручили офіційні повістки у військкомат. Такі рейди, як зазначається, проводитимуться «на системній основі у всіх районах області».
Раніше цього місяця генсекретар НАТО Марк Рютте наголосив, що Росія зазнає «абсолютно приголомшливих» втрат в Україні, де, за його словами, щомісяця гине понад 30 тисяч російських солдатів. «Це означає втрату за один місяць більшої кількості людей, ніж Радянський Союз втратив за 10 років у 1980-х роках в Афганістані», – сказав Рютте.
Він також застеріг молодих росіян, що вони, ймовірно, загинуть, якщо погодяться на участь у війні Росії проти України.
В одному зі своїх звітів американський Інститут вивчення війни (ISW) заявляв, що ресурси Росії для ведення війни – не безмежні, як намагається стверджувати російський лідер Володимир Путін, і, за їхніми словами, він стикається з необхідністю ухвалити рішення щодо поповнення російських сил для ведення війни, уникаючи при цьому загальної мобілізації.
«Захід і Україна можуть використати те, як економічні, демографічні питання й проблеми з поповненням особового складу Росії з часом посилюються, щоб змусити Путіна вирішувати складні питання вдома швидше, ніж йому хотілося б. США можуть використати такий підхід, щоб створити важелі впливу проти Росії й змусити Путіна сісти за стіл переговорів і запропонувати поступки для припинення війни в Україні», – заявили аналітики, додавши, що Кремль досі не запропонував ніяких поступок щодо війни в Україні й публічно не сигналізував про згоду з жодним із запропонованих мирних планів.
У Харкові помер рятувальник, поранений під час удару РФ 15 червня, число жертв зросло до 6 – ДСНС
У Харкові у лікарні помер рятувальник Державної служби з надзвичайних ситуацій Микола Деркач, який зазнав тяжких поранень під час повторного російського обстрілу міста вночі проти 15 червня, повідомила пресслужба ДСНС.
Микола Деркач – начальник караулу 6-ї державної пожежно-рятувальної частини, майор служби цивільного захисту, йому було 48 років. У Миколи Деркача залишилися дочка і мати, зазначили в ДСНС.
«У ту страшну ніч він виконував свою роботу – рятував людей. Саме тоді російський удар обірвав життя тих, хто першим приходить на допомогу іншим. Лікарі кілька днів боролися за життя рятувальника, але сьогодні його серце зупинилося», – йдеться в повідомленні.
У ДСНС додали, що Микола Деркач став шостим загиблим після російського удару разом із рятувальниками Дмитром Бойком, Данилом Тіщенком, Сергієм Маковецьким, Вадимом Зінченком і головним спеціалістом Департаменту надзвичайних ситуацій Харківської міської ради Олексієм Дорожкіним.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Європейські лідери розповіли про суперечки на саміті про те, хто має представляти ЄС на переговорах із Росією
На саміті ЄС у Брюсселі лідери держав-членів не змогли дійти згоди щодо того, хто має представляти Європейський Союз на можливих переговорах з Росією про завершення війни проти України, а також частина лідерів розкритикували президента Європейської ради Антоніу Кошту за спроби його кабінету встановити контакти з Москвою.
Про це свідчать як коментарі самих лідерів після зустрічі, так і дипломатів і посадовців ЄС, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода в Брюсселі.
Ще до початку дискусії щодо України чиновник ЄС у кулуарах саміту повідомив, що Антоніу Кошта очікував можливу критику з огляду на витік інформації про те, що представники його кабінету кілька разів намагалися встановити контакти з російськими посадовцями.
Контакти, як стверджує команда Кошти, були потрібні для створення каналу зв’язку на випадок майбутніх переговорів.
Під час саміту, як повідомляє Politico з посиланням на дипломатів, президент Франції Емманюель Макрон і канцлер Німеччини Фрідріх Мерц розкритикували Кошту, наполягаючи, що зараз не час для переговорів із російським лідером Володимиром Путіним, а коли такий момент настане, провідну роль має взяти на себе «євротрійка» – Франція, Німеччина і Велика Британія. Водночас Італія і Польща були незадоволені тим, що їх не залучили до початкових переговорів між Францією, Німеччиною, Великою Британією й Україною.
Інші лідери зайняли протилежну позицію, заявивши, що саме ЄС має виконувати цю роль, і підтримали Кошту. Ще кілька лідерів дізналися про телефонні розмови кабінету Кошти з Москвою лише після появи інформації в медіа, і це викликало в них обурення.
Прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер після саміту заявив, що участі європейців у перемовинах хотів би й український президент.
«Я сьогодні вранці мав двосторонню зустріч із Володимиром Зеленським. І, як мені здається, він також хоче, щоб великі країни Європи, а також Велика Британія, яка не є членом ЄС, долучилися до нього для представлення європейського голосу за столом переговорів. Це посилює його позицію», – сказав де Вевер.
І на захист Кошти додав, що, на його думку, саме інституції ЄС мають представляти Євровоюз.
«Якщо ми говоримо про представництво Європейського Союзу, то представляти Союз можуть лише його власні інституції. Ніхто інший не може представляти ЄС», – сказав він журналістам, підтримавши Кошту.
За словами бельгійського прем’єра, якщо йдеться про гарантії безпеки, то формат «євротрійки» (Франція, Німеччина, Британія) може бути корисним, однак у питаннях, які належать до компетенції ЄС, саме інституції Євросоюзу повинні говорити від його імені.
Схожу позицію зайняв прем’єр-міністр Ірландії Міхол Мартін.
«На нашу думку, відкриття такого каналу комунікації не є помилкою. Я довіряю Антоніу Кошті. Він дуже чітко сказав, що Європа не виступає і не виступатиме посередником. Але якщо переговори все ж почнуться, то в межах компетенцій Європейського Союзу саме він представлятиме Союз. До цього моменту ще далеко», – сказав журналістам перед початком другого дня саміту Міхол Мартін.
Чеський прем’єр Андрей Бабіш висловився про дискусію критично.
«Учорашня дискусія щодо України, на жаль, підтвердила, що Європа не здатна домовитися навіть про те, чи потрібно вести переговори і хто має їх вести», – заявив він.
«Але говорити, що переговори має вести лише Зеленський без Європи, коли Європа за все це платить, – це, звичайно, нісенітниця. Тому одні лідери казали, що переговори має вести тільки Зеленський. Інші стверджували, що переговори повинна вести Європа. Ще інші говорили, що не хочуть, щоби хтось вів переговори від їхнього імені», – додав Бабіш.
Прем’єр-міністр Нідерландів Роб Єттен сказав, що наразі питання представництва є передчасним, оскільки Кремль не демонструє готовності до переговорів, але назвав дискусію конструктивною.
«Я впевнений, що після вчорашньої дуже конструктивної дискусії ми не будемо сперечатися про те, хто саме представлятиме Європейський Союз на переговорах», – додав нідерландський прем’єр.
Прем’єр-міністр Латвії Андріс Кулбергс також виступив проти створення альтернативних переговорних форматів.
«У нас уже є вся необхідна інституційна система. Не повинно бути так, щоб якась одна країна брала це на себе. У нас уже є створені інституції, тому тут усе зрозуміло. Ми не повинні змінювати правила», – заявив він.
Питання відновлення контактів з Москвою лідери обговорювали на саміті ЄС спочатку за участю українського президента, засідання з яким тривало майже дві години. Потім, ще годину, уже без участі Зеленського.
Днями західні агенції повідомили, що голова Європейської ради Антоніу Кошта «встановив короткострокові контакти на дипломатичному рівні» з російським керівництвом, щоб налагодити діалог Брюсселя і Москви на тему припинення війни в Україні.
«По суті нічого не обговорювалося. Але в будь-якому майбутньому сценарії ЄС має специфічні інтереси, які необхідно буде захищати, тому важливо мати налагоджені дипломатичні канали з Росією», – сказав співрозмовник Reuters.
Раніше європейські країни розпочали обговорювати кандидатуру спеціального посланця для переговорів із Москвою у рамках мирного врегулювання війни Росії проти України.
Наприкінці травня видання Politico повідомляло, що такими переговорниками могли б стати Антоніу Кошта, експрезидент Фінляндії Саулі Нійністе, нинішній фінський президент Александр Стубб, колишній голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер, ексканцлерка Німеччини Ангела Меркель і колишній прем’єр Італії Маріо Драгі. Російський президент Володимир Путін пропонував на цю посаду колишнього німецького канцлера Ґергарда Шредера.
Мадяр заявив, що за його ініціативою з декларації ЄС виключили положення про прискорений вступ України
саміту ЄС у Брюсселі в останній момент виключили положення про прискорений вступ України.
За його словами, під час роботи над текстом на пропозицію Угорщини підсумковий документ був «значно доопрацьований», і «це було непросто».
«Вперше за півтора року можлива заключна заява, ухвалена всіма державами-членами», – написав Мадяр у соцмережі X.
Цього місяця ЄС схвалив відкриття першого із шести переговорних кластерів про вступ України і Молдови. Перший кластер, відомий як «Основи», охоплює, зокрема, верховенство права, функціонування демократичних інституцій, реформу державного управління й економічні критерії.
Генштаб: на фронті минулої доби було 248 боєзіткнень
На фронті протягом минулої доби зафіксовано 248 бойових зіткнень, найбільше російських атак було на трьох напрямках: Покровському, Гуляйпільському і Костянтинівському, повідомив у ранковому зведенні 19 червня Генштаб ЗСУ.
«На Костянтинівському напрямку окупанти здійснили 23 атаки поблизу населених пунктів Плещіївка, Костянтинівка, Іллінівка, Торецьке, Софіївка. На Покровському напрямку наші захисники зупинили 36 штурмових дій агресора у районах населених пунктів Новоолександрівка, Котлине, Удачне, Родинське, Новомиколаївка, Філія та у бік населених пунктів Василівка, Білицьке, Дорожнє, Шевченко, Сергіївка, Новопавлівка… На Гуляйпільському напрямку окупанти здійснили 24 атаки у бік населених пунктів Добропілля, Гуляйпільське, Гірке, Цвіткове, Чарівне», – йдеться в повідомленні.
ISW: удар по Москві викриває слабкі місця Росії і її нездатність захистити власне населення
Повторні українські удари по добре захищених районах глибокого тилу Росії, таких як Москва, продовжують викривати слабкі місця РФ і її нездатність захистити власне населення, пише у своєму звіті американський Інститут вивчення війни (ISW).
«ISW, як і раніше, вважає, що зростання частоти, масштабів і глибини української кампанії ударів на великі відстані по добре захищених великих російських містах, таких як Москва і Санкт-Петербург, свідчить про посилення вразливості російської протиповітряної оборони і про дилеми, з якими стикається Кремль, вирішуючи, як реагувати на внутрішню ціну війни, яку він розпочав», – йдеться у звіті.
Аналітики зауважили, що низка нічних ударів України змогла завдати значних збитків, навіть попри те, що російські військові блогери стверджували, що війська РФ досягли високого показника перехоплення дронів. «Схоже, Україна нарощує свої можливості у сфері використання дронів настільки, що навіть відносно невелика кількість БпЛА, які досягають своїх цілей, приносить значні результати», – кажуть в ISW.
Повітряні сили: РФ атакувала Україну 90 дронами, 79 знешкодили, є влучання
Російські військові вночі проти 19 червня атакували Україну 90 ударними безпілотниками, повідомили Повітряні сили ЗСУ.
«За попередніми даними, станом на 08:30, протиповітряною обороною збито/подавлено 79 ворожих БпЛА типу Shahed, «Гербера», «Італмас», «Бандероль» і дронів інших типів на півночі, півдні та сході країни», – йдеться в повідомленні.
За даними Повітряних сил, зафіксовано влучання дев’яти ударних БпЛА на восьми локаціях, а також падіння уламків на восьми локаціях.
Військові попередили, що атака триває, в повітряному просторі України ще перебувають російські дрони.
Війська РФ атакували цивільні судна в Чорному морі, одна людина загинула, 5 поранені – Кулеба
Російські військові атакували два цивільні судна під іноземними прапорами в Чорному морі, внаслідок чого загинув один член екіпажу, ще п’ятеро – поранені, повідомив віцепрем’єр-міністр із відновлення України – міністр розвитку громад і територій Олексій Кулеба.
«Внаслідок атаки російських БпЛА на цивільні судна в акваторії Чорного моря загинув член екіпажу судна під прапором Панами, ще двоє моряків отримали поранення, один із них – тяжкі… Також під удар потрапило судно під прапором Сент-Кітс і Невіс, де троє членів екіпажу зазнали легких поранень», – написав Кулеба в телеграмі.
Він наголосив, що Росія «веде війну проти свободи судноплавства, міжнародної торгівлі й глобальної продовольчої безпеки» і такі злочини мають отримувати «чітку міжнародну оцінку – тероризм».
У Павлограді внаслідок атаки РФ загинула 8-річна дівчинка – ОВА
У Павлограді на Дніпропетровщині внаслідок російського удару вранці 19 червня загинула 8-річна дівчинка, ще одна людина поранена, повідомив очільник обласної військової адміністрації Олександр Ганжа.
«Поранену 49-річну жінку госпіталізували. Її стан лікарі оцінюють як середньої тяжкості. Зайнялися два приватні будинки. Одна оселя зруйнована», – зазначив Ганжа.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
«Утопити в лайні». Росія хоче залишити без води і каналізації міста-мільйонники? Хто «сіє паніку»
Слухати
16 min
Росія може атакувати системи водопостачання українських міст, попереджає українська влада. Чи реально залишити Київ, Харків, Дніпро чи Одесу без води? Радіо Свобода опитало водоканали, експертів та місцеву владу, щоб з’ясувати, наскільки реалістичні такі сценарії.
Ми також проаналізували досвід Миколаєва, який уже пережив втрату основного джерела водопостачання, щоб зрозуміти, чи готові великі міста до подібних викликів, наскільки реальними є найгірші сценарії та що варто робити українцям уже зараз.
«Ворог намагатиметься залишити Київ без води, і до цього треба готуватися кожному киянину», – заявив очільник ради Української асоціації відновлюваної енергетики Станіслав Ігнатьєв в ефірі «Київ24».
Подібні заяви неодноразово лунали цієї весни від президента Володимира Зеленського. Так, 25 березня він сказав, що в Кремлі «готують операцію проти систем водопостачання» України. А вже 3 квітня, коментуючи нові розвідувальні дані, зазначив, що російські війська «будуть бити по водопостачанню, мостах, дамбах і насосних станціях», закликавши посилити захист критичної інфраструктури.
Далі читайте ТУТ
«Путін створив монстра». Як війна «стала пасткою» для Кремля
Економіка, що живиться війною. Від телевізійних екранів до шкільних класів – всюди панує наратив про цивілізаційне протистояння із Заходом. Тисячі солдатів, травмованих війною, серед яких і засуджені злочинці, яких випустили з в’язниць для участі в найкривавіших боях в Україні, повертаються до міст і сіл по всій Росії.
На показовому економічному форумі президента РФ Володимира Путіна в Санкт-Петербурзі цього місяця густий чорний дим від українських ударів безпілотниками по нафтових об’єктах поблизу його рідного міста став яскравим символом невдач, які переслідують Росію на п’ятому році повномасштабного вторгнення, яке, як він сподівався, змусить Київ капітулювати за лічені тижні.
Ці та інші українські атаки вглиб Росії стали черговим нагадуванням про те, що для досягнення бодай частини головних воєнних цілей Путіна, навіть для повного захоплення Донбасу, російській армії доведеться й надалі воювати.
Менш помітним на форумі був цілий комплекс внутрішніх чинників, які для російського керманича Володимира Путіна є серйозним стримувальним фактором від завершення війни, яку він сам розпочав.
Це павутиння він сплів власноруч, і, за словами аналітиків, розплутати його без суттєвих ризиків для Росії та його власних політичних позицій після понад чверті століття при владі буде непросто.
Фактично Путін створив монстра. Або, як написали політологи Сева Гуницький і Джеремі Морріс у нещодавній статті для журналу Foreign Affairs, він «потрапив у воєнну пастку, яку... ніхто не може легко демонтувати».
«Йдеться про тіньову економіку, ринок праці, регіональні бюджети і навіть соціальну ієрархію всередині країни – усе це було перебудовано навколо війни», – сказав Радіо Свобода в інтерв’ю Гуницький, професор катедри досліджень миру та конфліктів імені Джорджа Ігнатьєва в Університеті Торонто.
Далі читайте ТУТ
Генштаб ЗСУ оновив дані про втрати армії РФ: понад мільйон 389 тисяч військових
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 389 420 своїх військових, зокрема 1 370 осіб – за останню добу, такі дані на ранок 19 червня навів Генштаб ЗСУ.
В українському командуванні також назвали російські втрати у військовій техніці:
- танки – 12 040 (+2 – за останню добу)
- бойові броньовані машини – 24 783 (+4)
- артилерійські системи – 44 298 (+58)
- РСЗВ – 1 881 (+4)
- засоби ППО – 1 432 (+1)
- літаки – 436
- гелікоптери – 353
- наземні робототехнічні комплекси – 1 688 (+4)
- БпЛА оперативно–тактичного рівня – 359 557 (+1 968)
- крилаті ракети – 4 787 (+4)
- кораблі / катери – 33
- підводні човни – 2
- автомобільна техніка й автоцистерни – 108 866 (+441)
- спеціальна техніка – 4 309 (+3).
Війська РФ атакували Харків, постраждали 9 людей, пошкоджені десятки будинків – влада
Російські військові вночі атакували керованими авіабомбами Холодногірський район Харкова, внаслідок чого, за останніми даними, постраждали девʼять людей, четверо з яких діти, повідомив міський голова Ігор Терехов.
«Більше сорока приватних будинків були пошкоджені внаслідок ворожого удару», – написав Терехов у телеграмі удосвіта 19 червня.
Очільник Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов зазначив, що екстрені служби ліквідовують наслідки удару.