Сили РФ атакували селище на Харківщині, є поранені – влада
Сили РФ завдали авіаудару по селищу Шевченкове Куп’янського району, повідомив голова Шевченківської громади Сергій Старіков.
«Сьогодні близько 16:30 селище було атаковане КАБами (орієнтовно 7 шт.). Удару зазнали приміщення школи, господарчі будівлі сільгосппідприємства, прилеглі житлові будинки. Є поранені цивільні», – йдеться у повідомленні.
Старіков наголосив, що «громада потерпає від постійних ударів, і закликав евакуюватися - особливо родини з дітьми».
«Жителі прифронтової Шевченківської громади продовжують жити в умовах постійної загрози життю і здоров’ю, потерпаючи від постійних обстрілів з боку ворога. Він не вибирає цілі, б’є навмання по житлових будинках, школах, лікарнях, транспорту цивільних осіб. Контролюйте переміщення неповнолітніх дітей по території населених пунктів і за їх межами», – зазначив посадовець.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
У Харкові російський дрон влучив у багатоповерхівку – Синєгубов
У Харкові російський дрон влучив у багатоповерхівку, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«У Шевченківському районі ворожий дрон поцілив в стіну багатоповерхового житлового будинку на рівні 12-го поверху», – зазначив він.
За словами місцевого чиновника, інформація про постраждалих не надходила.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
ДСНС: на прикордонні Харківщини підірвалися троє людей, є загиблий
На Харківщині люди підірвались на невідомому предметі поблизу села Клинова-Новоселівка, повідомляє Головне управління ДСНС.
«Сьогодні поблизу села Клинова-Новоселівка Золочівської громади Богодухівського району троє цивільних підірвалися на невідомому вибухонебезпечному предметі, проходячи дорогою біля зупинки. На жаль, одна людина загинула, ще двоє отримали поранення», – розповіли в управлінні.
Поліція, зокрема, щороку закликає жителів прифронтових територій утриматися від відвідування кладовищ під час поминальних днів.
За приблизними підрахунками, в Україні заміновані 137 тисяч кілометрів – це 23% території країни. Раніше окуповані території та райони, де велися бої, всіяні мінами, українські рятувальники постійно проводять операції з розмінування від мін та боєприпасів.
Росія била по Дніпропетровщині: пошкоджені будинки, 5 постраждалих – влада
Від початку доби 21 червня армія РФ била по двох районах Дніпропетровщини безпілотниками й артилерією, повідомив глава обласної військової адміністрації (ОВА) Олександр Ганжа.
У Нікопольському районі сили РФ били по райцентру, Мирівській, Марганецькій, Червоногригорівській і Покровській громадах. Пошкоджені приватні будинки та автомобілі.
«55-річний чоловік госпіталізований у важкому стані. Жінки 71 і 29 років, 39-річний чоловік та дворічний хлопчик лікуватимуться амбулаторно», – розповів Ганжа.
На Криворіжжі під ударом були Кривий Ріг, Зеленодольська і Широківська громади.
«Горіло поле з ячменем, понівечені підприємство і приватні оселі», – зазначив голова ОВА.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Донорська кров і війна: втрачені запаси, нульовий імпорт при збільшенні потреби на 60%
В Україні від початку повномасштабного вторгнення Росії навантаження на систему крові зросло на 60%. Поранені військові, постраждалі цивільні, складні операції – усе це щодня потребує донорської крові та її компонентів. При цьому система працює виключно завдяки українським донорам: кров з-за кордону не імпортують.
Телевізійна та онлайн-мережа «Настоящее время» (створена Радіо Свобода для російськомовної аудиторії) дослідила, хто нині здає кров і як влаштоване донорство в Україні під час війни. Чому кажуть про «проблему донорства» і як її вирішити? Розповідаємо.
Від початку доби cили РФ здійснили 66 атак на позиції ЗСУ – Генштаб
Від початку доби 21 червня сили РФ здійснили 66 атак на позиції Сил оборони України, «найгарячіші» – Гуляйпільський та Покровський напрямки, йдеться в новому оперативному зведенні Генерального штабу ЗСУ.
«На Північно-Слобожанському і Курському напрямках відбулось одне боєзіткнення з ворогом, ворог здійснив 16 обстрілів населених пунктів та позицій українських військ. На Південно-Слобожанському напрямку загарбники чотири рази намагалися прорвати оборону в напрямку Ізбицького та в районах населених пунктів Стариця та Вовчанськ. Один бій досі триває», – кажуть у Генштабі.
У командуванні зазначили, що на Лиманському напрямку ЗСУ відбивали десять спроб сил РФ просунутися в районах населених пунктів Новоселівка, Ямпіль, Озерне та у бік Ольгівки, Дробишевого й Діброви. Два боєзіткнення триває.
«На Слов’янському напрямку Сили оборони успішно зупинили шість спроб загарбників йти вперед поблизу Калеників, Закітного та в бік населених пунктів Рай-Олександрівка, Пискунівка. На Костянтинівському напрямку українські захисники відбивали 11 атак поблизу населених пунктів Костянтинівка, Іллінівка, Софіївка та у бік населеного пункту Кучерів Яр. Два боєзіткнення досі тривають», – зазначили українські військові.
Водночас у Генштабі уточнили, що на Покровському напрямку з початку доби сили РФ 15 разів намагалися потіснити ЗСУ із займаних позицій у районах населених пунктів Новоолександрівка, Гришине, Котлине, Удачне та в бік населених пунктів Новий Донбас, Білицьке, Шевченко. Три атаки тривають.
За даними проєкту DeepState, травень став першим місяцем із осені 2023 року, коли місячний приріст окупованих територій для армії РФ став від’ємним – агресор втратив більше, ніж захопив.
Цю тенденцію фіксує й американський Інститут вивчення війни (ISW): за їхніми підрахунками, за пів року інтенсивних штурмів (з грудня 2025-го по травень 2026 року) російські війська змогли просунутися на площі трохи більше як 40 квадратних кілометрів. Українським силам вдалося суттєво зупинити російський наступ весняно-літньої кампанії 2026 року, пишуть аналітики.
На цьому тлі, як пише проєкт Радіо Свобода Донбас Реалії, в червні різко загострилася ситуація в Костянтинівці. Армія РФ просувається на обох флангах Костянтинівки Донецької області, у самому місті з'явилася «червона зона» – проєкт DeepState позначив її на своїй мапі 16 червня. Зважаючи на неї, агресор зміг закріпитися на невеликій ділянці на південній околиці Костянтинівки і збільшив «сіру зону» поблизу і в місті, вказують Донбас Реалії. Українські захисники повністю контролюють північну частину і центр Костянтинівки, з трьох боків йдуть бої. На мапі це має вигляд «кліщів», і між їхніми нерівними краями відстань подекуди становить менше від двох кілометрів.
Російські військові обстріляли Слов’янськ із РСЗВ, троє поранених – влада
Російські військові зранку 21 червня, близько 10:20, здійснили обстріл Слов’янська із реактивних систем залпового вогню, повідомив голова міської військової адміністрації Вадим Лях.
«РСЗВ, спальний мікрорайон. Пошкоджено багатоповерхові будинки. На даний час відомо про трьох постраждалих. 89-річна жінка госпіталізована. Ще двом людям допомога надана амбулаторно», – повідомив представник влади.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Туск: продовження участі політиків України і Польщі у конфлікті є «стратегічною помилкою»
Продовження активної участі політиків в Україні і Польщі у конфлікті між обома країнами є «стратегічною помилкою», від якої програють усі, зазначив у соцмережі Х глава польського уряду Дональд Туск.
«Подальше заглиблення політиків у Польщі та Україні в конфлікт є стратегічною помилкою, від якої програють обидві сторони у бізнесовому, геополітичному та репутаційному вимірах. А в політиці, як відомо, помилка гірша за злочин. У розмовах зі своїми європейськими партнерами я намагаюся мінімізувати втрати та знизити рівень напруження. Це – нелегке завдання»,– написав Туск.
Раніше президент Польщі Кароль Навроцький оголосив, що вирішив позбавити президента України ордена Білого орла через указ Володимира Зеленського про найменування підрозділу Збройних сил на честь «героїв УПА». Навроцький заявив, що для більшості польського суспільства Українська повстанська армія залишається «формуванням, відповідальним за жорстокі злочини, скоєні проти громадян Республіки Польща під час Другої світової війни».
Водночас він наголосив, що його рішення не спрямоване проти українського народу і не означає зміни стратегічного напрямку польської політики безпеки.
Зеленський наразі не коментував рішення Навроцького публічно. Натомість міністр закордонних справ Андрій Сибіга назвав його «стратегічною помилкою, від якої виграє лише Москва».
«Нам шкода, що емоції взяли гору в Варшаві та змусили польських політиків іти на невиправдані, імпульсивні та зневажливі кроки в бік навіть не президента Зеленського, а насамперед Української держави», – заявив він.
Сибіга додав, що в цій ситуації не бачить можливості зберігати нагороду, яку отримав від Польщі в жовтні 2022 року – Командорський хрест із зіркою Ордена «За заслуги перед Польщею», й оголосив про намір повернути його Польщі.
Крім того, керівник Офісу президента України Кирило Буданов заявив про відмову від Золотого офіцерського хреста ордена «За заслуги перед Польщею», яким його нагородили минулого року, на тлі рішення президента Польщі Кароля Навроцького про позбавлення українського голови держави ордена Білого орла.
У публікації в своєму телеграм-каналі Буданов назвав рішення Навроцького «недружнім актом» щодо українського народу.
Про намір повернути Кавалерський хрест Ордена «За заслуги Республіки Польща» оголосив і посол України в Польщі Василь Боднар. Рішення президента Польщі він назвав «історично несправедливим».
Посол України в Чехії також відмовився від польського ордена
Посол України в Чеській Республіці Василь Зварич відмовився від польського ордена «Командорський хрест із зіркою «За заслуги».
«Відданість інтересам Української держави, честь і гідність Президента України Володимира Зеленського, Збройних Сил України, моїх колег-дипломатів та вільного і незламного українського народу, а також глибоке почуття справедливості зобов’язують мене відмовитися від державної відзнаки Республіки Польща», – написав він у фейсбуці.
Високу нагороду Зварич отримав з рук тодішнього президента Польщі Анджея Дуди у липні 2024 року, будучи послом України в Польщі.
Дипломат зазначив, що «йому прикро констатувати», але вочевидь деякі представники польської політичної еліти так і не зрозуміли, а, можливо, «й не захотіли зрозуміти, справжню ціну свободи України, хто такі українці, проти якого ворога і за які цінності сьогодні бореться та проливає кров український народ».
«Так само вони не зрозуміли, що сьогодні важко знайти народ, який був би більш відданим дружбі та партнерству з Польщею, ніж українці, які завжди будуть вдячні полякам за відкриті серця й домівки в умовах російської агресії. І це нова велика історія, яку ми творимо разом. На превеликий жаль, політичний егоїзм засліплює, не дозволяє бачити здобутки попередніх десятиліть, реалії сьогодення та будувати майбутнє», – зазначив дипломат.
Раніше президент Польщі Кароль Навроцький оголосив, що вирішив позбавити президента України ордена Білого орла через указ Володимира Зеленського про найменування підрозділу Збройних сил на честь «героїв УПА». Навроцький заявив, що для більшості польського суспільства Українська повстанська армія залишається «формуванням, відповідальним за жорстокі злочини, скоєні проти громадян Республіки Польща під час Другої світової війни».
Водночас він наголосив, що його рішення не спрямоване проти українського народу і не означає зміни стратегічного напрямку польської політики безпеки.
Зеленський наразі не коментував рішення Навроцького публічно. Натомість міністр закордонних справ Андрій Сибіга назвав його «стратегічною помилкою, від якої виграє лише Москва».
«Нам шкода, що емоції взяли гору в Варшаві та змусили польських політиків іти на невиправдані, імпульсивні та зневажливі кроки в бік навіть не президента Зеленського, а насамперед Української держави», – заявив він.
Військові РФ атакували АЗС у Запоріжжі, є поранений – ОВА
Російські військові атакували Запоріжжя вдень 21 червня, повідомив голова ОВА Іван Федоров.
«Ворог атакував БпЛА автозаправку Запоріжжя. Попередньо, одна людина дістала поранень», – написав очільник області в телеграмі.
Перед тим влада інформувала про загрозу безпілотників у Запорізькій області.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Помічник Путіна: РФ чекає на «перемогу», а не виконання домовленостей зі США
Росія не чекає на виконання домовленостей щодо України, нібито досягнутих зі США торік в Анкориджі, натомість чекає на «перемогу», заявив в інтерв’ю російському державному телебаченню помічник президента Росії Юрій Ушаков, його слова цитують російські агенції.
За словами Ушакова, «одна зі сторін» (очевидно, США), «…виявилася не зовсім спроможною пройти свою частину шляху, виконати домовленості». У чому полягали ці домовленості, він не пояснив. Помічник Путіна твердить, що Росія тепер чекає не на реалізацію домовленостей, а на досягнення «своїх власних цілей».
Ще кілька днів тому Ушаков, як і міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров, не виключав, що так звані домовленості все ж таки будуть виконані. Ушаков зазначав, що країни ЄС та Україна мають на меті не їхнє виконання, а поразку Росії. За його словами, це надії марні, оскільки ситуація на фронті нібито складається на користь Росії.
Російські офіційні особи заявляли про так званий дух Анкориджа, або «розуміння», досягнуті там, протягом багатьох місяців після зустрічі президентів Росії та США, яка відбулася 15 серпня 2025 року. У цьому конкретний зміст цих «домовленостей», не розкривалося. Як правило, коментатори припускали, що могло йтися про те, що США підтримали заморожування конфлікту та погодилися з російською вимогою про передачу всього Донбасу під контроль Росії – з чим не погодилася Україна. Проте сам американський лідер Дональд Трамп заперечував, що така домовленість була. У Києві натякали на те, що США чинять тиск на Україну з метою добитися від неї територіального компромісу, проте прямо про вимогу піти з Донбасу не заявлялося.
На саміті «Групи семи» у Франції Трамп підтримав заяву, в якій йдеться про підтримку України та про те, що ситуація на полі бою змінюється на її користь. Раніше представники адміністрації США говорили, що не відмовляються від посередницьких зусиль, але наразі переговори між Україною та Росією фактично зупинилися.
Експрем’єр Гройсман слідом за президентами теж повертає польську нагороду
Колишній прем’єр-міністр України Володимир Гройсман оголосив про повернення Польщі лицарського хреста Ордена Заслуг Республіки Польща, який він отримав 2011 року, перебуваючи на посаді мера Вінниці – за розвиток регіональної співпраці з польськими містами.
«Я повертаю орден на знак солідарності з Україною та президентом Зеленським. Не з образою на польський народ, а з глибокою повагою до нього та вдячністю за всі роки підтримки, за мільйони поляків, які відкрили серця і домівки для наших людей після 24 лютого», – написав Гройсман.
Він нагадав, що «справжній ворог – Росія».
«І поки ця війна триває - суперечки про минуле ми не можемо собі дозволити. Саме цього і прагне москва: щоб Варшава і Київ дивились не вперед, а назад… Мій орден повертається. Але моя повага до польського народу – залишається», – зазначив ексочільник українського уряду у фейсбуці.
20 червня колишні президенти України Леонід Кучма, Віктор Ющенко і Петро Порошенко відмовилися від Ордена Білого Орла, після того, як нагороду повернув чинний президент України Володимир Зеленський, якого польский лідер вирішив позбавити цієї відзнаки за присвоєння імені УПА бойовому підрозділу.
Що передувало?
Раніше президент Польщі Кароль Навроцький оголосив, що вирішив позбавити президента України ордена Білого орла через указ Володимира Зеленського про найменування підрозділу Збройних сил на честь «героїв УПА». Навроцький заявив, що для більшості польського суспільства Українська повстанська армія залишається «формуванням, відповідальним за жорстокі злочини, скоєні проти громадян Республіки Польща під час Другої світової війни».
Водночас він наголосив, що його рішення не спрямоване проти українського народу і не означає зміни стратегічного напрямку польської політики безпеки.
Зеленський наразі не коментував рішення Навроцького публічно. Натомість міністр закордонних справ Андрій Сибіга назвав його «стратегічною помилкою, від якої виграє лише Москва».
«Нам шкода, що емоції взяли гору в Варшаві та змусили польських політиків іти на невиправдані, імпульсивні та зневажливі кроки в бік навіть не президента Зеленського, а насамперед Української держави», – заявив він.
Хто ще повернув польські нагороди?
Сибіга додав, що в цій ситуації не бачить можливості зберігати нагороду, яку отримав від Польщі в жовтні 2022 року – Командорський хрест із зіркою Ордена «За заслуги перед Польщею», й оголосив про намір повернути його Польщі.
Крім того, керівник Офісу президента України Кирило Буданов заявив про відмову від Золотого офіцерського хреста ордена «За заслуги перед Польщею», яким його нагородили минулого року, на тлі рішення президента Польщі Кароля Навроцького про позбавлення українського голови держави ордена Білого орла.
У публікації в своєму телеграм-каналі Буданов назвав рішення Навроцького «недружнім актом» щодо українського народу.
Про намір повернути Кавалерський хрест Ордена «За заслуги Республіки Польща» оголосив і посол України в Польщі Василь Боднар. Рішення президента Польщі він назвав «історично несправедливим».
Від ейфорії до небажання жити. Що відбувається з людьми після звільнення із російського полону
У Львові Центр ментального здоров’я Святого Лева Великого для військовослужбовців, які пережили російський полон, переповнений. Охочих пройти лікування стає дедалі більше. Дехто вже побував тут двічі.
Ті, хто пережив російський полон, розповіли Радіо Свобода, що доволі важко їм повернутись до нормального життя, щоразу повертаються спогади, всі ті катування, фізичні, моральні, вплинули на здоров’я.
Найкращою підтримкою, кажуть, є розуміння і турбота рідних людей.
Аксьонов повідомив, що пального в Криму для приватних осіб більше немає
Голова окупаційної влади Криму Сергій Аксьонов зранку 21 червня повідомив, що на півострові повністю зупинений продаж пального приватним особам та недержавним підприємствам.
«Сьогодні, 21 червня, з 9:00 на кримських АЗС припинено продаж пального як за готівковий та безготівковий розрахунок, так і за талонами для фізичних та юридичних осіб. Паливо відпускатиметься лише державним службам, які забезпечують життєдіяльність та безпеку Республіки Крим», – написав Аксьонов у соцмережах, пообіцявши «повідомляти додатково про всі подальші рішення у зв’язку із ситуацією, що склалася на паливному ринку» окупованої української території.
Раніше цього ж дня надійшли повідомлення про атаку дронів на Керченську поромну переправу, яка сполучає Крим із Росією, та нафтобазу в Керчі.
Від початку червня дефіцит палива фіксується в окупованому Криму. Він розпочався через атаки ЗСУ на бензовози та інші вантажні автомобілі, що постачали півострів трасою Р-280 «Новоросія» (з’єднує Крим із Ростовською областю через окуповані частини Херсонщини, Запоріжжя та Донеччини). Два тижні тому на півострові повністю заборонили продаж бензину за готівку. Придбати паливо – не більш як 20 літрів одному покупцеві – можна було лише по талонах, які також є дефіцитом. Тепер зникла і ця опція.
Росія зупинила поромне сполучення з окупованим Кримом після атаки дронів
Дрони, які в повідомленні оперативного штабу Краснодарського краю названі українськими, вночі 21 червня атакували пором «Панагія» на Керченській переправі, внаслідок чого одна людина загинула, ще одна постраждала.
Поромні перевезення через Керченську переправу зупинені, повідомив оперштаб, рекомендувавши водіям вантажівок користуватися трасою Р-280, яка веде через Ростов-на-Дону, Таганрог та окуповані українські Маріуполь, Мелітополь та Сімферополь.
Внаслідок атаки безпілотників також спалахнув нафтовий термінал у селищі Чушка в Темрюкському районі Краснодарського краю. Крім того, уламки дронів упали ще у двох районах, пошкодивши житлові будинки – в станиці Фастівській Тихорецького району та в станиці Успенській Білоглинського району. Постраждалих немає, уточнили в оперштабі.
Також дрони атакували Керченський півострів на сході Криму, є загиблі та постраждалі, повідомив очільник окупаційної влади Сергій Аксьонов. За його даними, чотири людини загинули, ще 28 поранені, інших подробиць він не навів.
Українські телеграм-канали пишуть, що атакований порт Кавказ, розташований на російському березі, а також морський порт у Керчі. Від місця пожежі в Керчі до Керченського мосту, як зазначається в моніторингових каналах, менше кілометра. Телеграм-канал Astra, який вивчив фотографії, пише, що в Керчі після атаки пошкоджений багатоповерховий житловий будинок.
«Уражень зазнали об’єкти по обидва боки Кримського мосту: морська логістика для перевезення нафти в Краснодарському регіоні і нафтобаза в тимчасово окупованій Керчі», – вказав президент України Володимир Зеленський.
Від 2022 року територію Кримського півострова практично щодня атакують безпілотники й ракети. У більшості випадків Міноборони РФ або російська влада не підтверджує влучання по військових об’єктах, навіть якщо цю інформацію вдається верифікувати.
Російські військові атакували Україну чотирма ракетами та 105 дронами – Повітряні сили ЗСУ
У ніч на 21 червня російські військові атакували територію України двома балістичними ракетами «Іскандер-М»/С-400, двома аеробалістичними ракетами «Кинджал» та 105 дронами із п’яти напрямків у РФ, а також із Качі та мису Чауда в окупованому Криму, повідомляють Повітряні сили ЗСУ.
«За попередніми даними, станом на 09:00 протиповітряною обороною збито або подавлено 96 ворожих БпЛА типу Shahed, «Гербера», «Італмас» та дронів інших типів на півночі, півдні, сході та центрі країни. Зафіксовано влучання балістичних ракет та шести ударних БпЛА на шести локаціях, а також падіння уламків на п’ти локаціях. Інформація по двох аеробалістичних ракетах уточнюється», – вказують українські військові.
Вони також додають, що атака триває, тому необхідно дотримуватися правил безпеки.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
На Полтавщині через удари РФ двоє людей загинули, 14 поранені – влада
Російські військові завдали ударів по Полтавському району увечері 20 червня, через цю атаку є загиблі і поранені, повідомив голова Полтавської ОВА Віталій Дяківнич.
«Зафіксовано влучання по території двох підприємств. Пошкоджено будівлі підприємств, автомобілі та прилеглі житлові будинки. На жаль, під завалами знайшли тіло людини. Ще одна людина померла в лікарні… Також унаслідок атаки відбулося аварійне відключення електропостачання. Енергетики працюють над відновленням подачі електроенергії», – написав очільник області.
За останніми даними, число травмованих сягнуло 14, серед них шестеро дітей.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
На фронті відбулося понад 200 боїв за минулу добу – командування
Упродовж доби 20 червня на фронті зафіксовано 213 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
«Вчора противник завдав одного ракетного удару із застосуванням двох ракет та 85 авіаційних ударів, скинувши 267 керованих авіабомб. Крім того, загарбники застосували 10 489 дронів-камікадзе та здійснили 3030 обстрілів населених пунктів і позицій наших військ… За минулу добу авіація, ракетні війська і артилерія Сил оборони уразили вісімнадцять районів зосередження живої сили противника та одну артилерійську систему», – вказано в ранковому зведенні.
Найбільше боїв відбулося на Покровському напрямку на Донеччині та на Гуляйпільському на Запоріжжі.
«Найбільшу кількість ворожих штурмових дій зафіксовано на Покровському напрямку, де наші захисники зупинили 33 атаки. Ворог проявляв активність у районах населених пунктів Новомиколаївка, Гришине, Білицьке, Кучерів Яр, Шахове, Новопавлівка, Філія, Вільне, Новоолександрівка, Шевченко, Котлине, Удачне, Торецьке, Дорожнє, Родинське, Новогришине, Гуліве, Мирне та Сергіївка.
На Гуляйпільському напрямку окупанти 23 рази атакували в районах населених пунктів Цвіткове, Верхня Терса, Новоселівка, Добропілля, Рибне, Гуляйпільське, Залізничне, Гірке, Воздвижівка, Оленокостянтинівка та Чарівне», – йдеться в ранковому зведенні.
Багато боїв також відбулося на інших напрямках на Донеччині.
«Спроби вклинитися в нашу оборону зафіксовано на Лиманському напрямку, де окупанти 21 раз атакували в районах населених пунктів Дружелюбівка, Ямпіль, Шийківка, Ольгівка, Новоселівка, Дробишеве, Дерилове та Лиман.
На Слов’янському напрямку противник здійснив 14 атак, в бік Пискунівки, Кривої Луки, Калеників, Закітного та Рай-Олександрівки.
В районах населених пунктів Плещіївка, Іванопілля, Іллінівка, Костянтинівка та Русин Яр на Костянтинівському напрямку ворог здійснив 11 атак», – додають українські військові.
Бої також тривали на Південно-Слобожанському, Куп’янському, Краматорському, Олександрівському та Оріхівському напрямках.
За даними проєкту DeepState, травень став першим місяцем із осені 2023 року, коли місячний приріст окупованих територій для армії РФ став від’ємним – агресор втратив більше, ніж захопив.
Цю тенденцію фіксує й американський Інститут вивчення війни (ISW): за їхніми підрахунками, за пів року інтенсивних штурмів (з грудня 2025-го по травень 2026 року) російські війська змогли просунутися на площі трохи більше як 40 квадратних кілометрів. Українським силам вдалося суттєво зупинити російський наступ весняно-літньої кампанії 2026 року, пишуть аналітики.
На цьому тлі, як пише проєкт Радіо Свобода Донбас Реалії, в червні різко загострилася ситуація в Костянтинівці. Армія РФ просувається на обох флангах Костянтинівки Донецької області, у самому місті з'явилася «червона зона» – проєкт DeepState позначив її на своїй мапі 16 червня. Зважаючи на неї, агресор зміг закріпитися на невеликій ділянці на південній околиці Костянтинівки і збільшив «сіру зону» поблизу і в місті, вказують Донбас Реалії. Українські захисники повністю контролюють північну частину і центр Костянтинівки, з трьох боків йдуть бої. На мапі це має вигляд «кліщів», і між їхніми нерівними краями відстань подекуди становить менше від двох кілометрів.
Сили РФ втратили за добу, 20 червня, майже 1300 військових і понад 90 артсистем – Генштаб ЗСУ
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 391 950 своїх військових, зокрема 1 290 осіб – за останню добу, 20 червня, такі дані повідомив Генштаб ЗСУ.
В українському командуванні також назвали втрати РФ у військовій техніці:
- танки – 12 049 (+8 – за останню добу)
- бойові броньовані машини – 24 797 (+10)
- артилерійські системи – 44 479 (+93)
- РСЗВ – 1 885 (+2)
- засоби ППО – 1 435 (+2)
- літаки – 436
- гелікоптери – 353
- наземні робототехнічні комплекси – 1 703 (+8)
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 364 149 (+2 346)
- крилаті ракети – 4 787
- кораблі / катери – 33
- підводні човни – 2
- автомобільна техніка й автоцистерни – 109 817 (+475)
- спеціальна техніка – 4 316 (+2).
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
У травні російські видання «Медуза» і «Медіазона» на основі поіменних списків оцінили втрати російської армії на кінець 2025 року в 352 тисячі осіб. Ця цифра включає 261 тисячу «звичайних» загиблих і 90 тисяч тих, хто був визнаний загиблим або зниклим за рішенням суду, або чия смерть була зареєстрована із затримкою від 180 днів з іншої причини.
За даними британської розвідки на травень 2026 року, від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році загинуло майже 500 000 російських солдатів.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер приблизно раз на рік цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. На початку лютого 2026 року в інтервʼю France 2 він заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими 55 тисяч українських солдатів. Президент, що також є «велика кількість людей, яких Україна вважає зниклими безвісти».
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 13 січня цього року заявив, що в 2025 році вдалося зменшити кількість втрат особового складу ЗСУ на 13%. Деталей щодо українських втрат він не навів.
Із окупації без українських документів: як повернутися. Інструкція
Україна запустила річний експериментальний проєкт: жителі окупованих територій, які народилися після 1991 року і ніколи не мали українських документів, зможуть підтвердити свою особу у деяких посольствах і консульствах України за кордоном. Це потрібно, щоб оформити посвідчення для повернення на підконтрольну уряду України територію.
Раніше українці, які виросли в окупації і ніколи не мали українського паспорта, опинялися у безвиході. Адже документ на повернення консульства видавали тільки тим, про кого були дані у державних реєстрах – тобто люди бодай колись мали легальні документи. Якщо жодних слідів про людину у реєстрах України не було, консульства відмовляли у видачі документу на повернення.
Тепер встановлювати особу зможуть посольства та консульства України у 5 країнах. Якщо про людину немає інформації в базах, вона все одно зможе повернутися до України.
Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) разом з начальником паспортного відділу Департаменту консульської служби МЗС України Ольгою Посадською пояснюють, як це працює. Читайте за лінком