Повітряні сили: Росія атакувала Україну ракетами та дронами, збити вдалося 112 БпЛА
У ніч на 12 серпня російські військові атакували територію України балістичною ракетою «Іскандер-М», протирадіолокаційною ракетою Х-31П, керованими авіаційними ракетами Х-35, а також 138 дронами, повідомили Повітряні сили ЗСУ.
«Основний напрямок удару – Сумщина, Одещина. За попередніми даними станом на 09:00, протиповітряною обороною збито або подавлено 112 ворожих БпЛА типу Shahed, «Гербера» та дронів інших типів на півночі, півдні та сході країни. Зафіксовано влучання засобів повітряного нападу противника на 16 локаціях, а також падіння збитих (уламки) на двох локаціях», – інформують українські військові.
Окремо вони вказують, що атака триває, «в повітряному просторі декілька ворожих БпЛА», тому необхідно дотримуватися правил безпеки.
На фронті відбулося 237 боїв за минулу добу – Генштаб ЗСУ
Упродовж доби 11 серпня на фронті зафіксовано 237 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
«Вчора противник завдав двох ракетних ударів із застосуванням 13 ракет та 80 авіаційних ударів, під час яких скинув 284 керовані авіабомби. Крім того, загарбники застосували 11 155 дронів-камікадзе та здійснили 3422 обстріли населених пунктів і позицій наших військ, 28 із застосуванням реактивних систем залпового вогню… За минулу добу авіація, ракетні війська і артилерія Сил оборони уразили три пункти управління, один район зосередження живої сили противника, одну артилерійську систему та чотири пункти управління безпілотних літальних апаратів», – ідеться в ранковому зведенні.
У Генштабі повідомляють про активізацію російських атак на Харківщині.
«На Південно-Слобожанському напрямку українські підрозділи відбили 13 атак противника. Загарбники намагалися просунутися у районах населених пунктів Лиман, Стариця та в бік населених пунктів Хатнє, Колодязне, Охрімівка й Водяне.
На Куп’янському напрямку відбулося 15 наступальних дій ворога у районах Загризового, Курилівки та в бік Радьківки й Петропавлівки», – інформують українські військові.
Більшість боїв відбулася на Донеччині.
«На Слов’янському напрямку противник здійснив 18 штурмових дій у районах населених пунктів Різниківка, Закітне, Крива Лука, Каленики та в бік Рай-Олександрівки й Озерного.
На Костянтинівському напрямку зафіксовано 34 атаки. Загарбники вели штурмові дії у районах населених пунктів Костянтинівка, Іванопілля, Іллінівка та у бік населених пунктів Довга Балка, Степанівка, Торецьке, Новий Донбас, Кучерів Яр.
37 атак здійснив ворог на Покровському напрямку. Окупанти намагалися просунутися у районах населених пунктів Нове Шахове, Мирне, Дорожнє, Новоолександрівка, Гришине, Котлине, Удачне, Новомиколаївка та в бік населених пунктів Шевченко, Мирне, Василівка, Сергіївка, Новопавлівка», – вказано в повідомленні.
Бої також тривали на Північно-Слобожанському і Курському, Лиманському, Краматорському, Олександрівському, Гуляйпільському та Оріхівському напрямках.
Дрони атакували портову інфраструктуру Новоросійська
Уночі 12 серпня під атакою дронів опинився російський чорноморський порт Новоросійськ, повідомляють моніторингові телеграм-канали.
Ще до півночі український канал Exilenova+ писав, що «Сили оборони України атакують порт Новоросійська, активно працює ворожа ППО», додаючи відповідні кадри.
За оприлюдненим зранку 12 серпня повідомленням губернатора Веніаміна Кондратьєва, «усю ніч Краснодарський край відбивав масовану атаку кількох сотень безпілотників ЗСУ». За його даними, загинули двоє людей, серед яких восьмирічна дитина, поранені ще 13.
У Херсоні через нічні удари дронів загинули двоє людей – МВА
Двоє людей загинули в Херсоні внаслідок нічних ударів російських безпілотників, повідомив голова міської військової адміністрації Ярослав Шанько.
«Жінка отримала травми, несумісні з життям, у власному будинку, на який окупанти скерували БпЛА. Її особу наразі встановлюють відповідні служби», – написав чиновник о 6:28, а вже о 7:05 додав, що «стало відомо про смерть ще однієї людини внаслідок нічної атаки ворожих безпілотних літальних апаратів на Центральний район».
Школярі на окупованих територіях учитимуть історію за підручником помічника Путіна
Учнів п’ятих-сьомих класів шкіл в окупованих Росією частинах Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей із 1 вересня навчатимуть історії за підручниками «Історія нашого краю. Донбас та Новоросія» за редакцією помічника лідера РФ Володимира Путіна Володимира Мединського.
Як повідомляє телевізійна та онлайн-мережа «Настоящее время» (створена Радіо Свобода для російськомовної аудиторії), відповідний посібник включений російським міністерством освіти до федерального переліку підручників, дозволених для використання у школах. Фотографії підручника та їхній зміст опублікував у соцмережах референт управління адміністрації президента Росії з державної політики в гуманітарній сфері Владислав Кононов.
«Вони вибивають людей, хочуть, щоб усі виїхали». Жителі Сум розповідають про щоденні обстріли
У ніч проти 10 серпня російська армія знову скинула на українське місто Суми кілька авіабомб. Місцеві жителі та влада кажуть, що такі інциденти трапляються по кілька разів на тиждень – поряд із російськими дронами, які залітають уже в усі райони міста і регулярно б’ють по будинках, автівках та об’єктах міської інфраструктури. Люди вважають, що так Росія «витісняє» жителів із міста, від якого лише 50 км до кордону з РФ, і змушує їх виїжджати в інші регіони України.
Кореспондент телевізійній та онлайн-мережі «Настоящее время» (створена Радіо Свобода для російськомовної аудиторії) побував у Сумах і поспілкувався з містянами про те, що таке життя під постійними російськими атаками.
Микола Труханов – водій тролейбуса в Сумах. Він майже щодня виходить на маршрут і з сумом каже, що останнім часом пасажирів стало набагато менше, ніж раніше. Через постійні російські удари все більше людей виїжджають із Сум: у місті залишаються лише ті, кому, кажуть, їхати нікуди, переважно пенсіонери.
«Місто стає, я сказав би, порожнім: на вулицях немає людей, воно неживим стає, – каже Труханов. – Ми звикли, що завжди у нас на вулицях є люди, завжди хтось кудись поспішає, хтось кудись їде».
Микола розповідає, що у п'ятницю, 7 серпня, йому довелося зупинити тролейбус через атаку російського дрона:
«Ми зупинялися на проспекті Перемоги, навіть виходили з пасажирами, бо було дуже лячно, «Молнія» летіла, – згадує він. – Були готові навіть іти в укриття. Але, на щастя, дрон полетів в іншому напрямку, тому ми продовжили рух за маршрутом».
Громадський транспорт у Сумах уже не раз потрапляв під удари російських дронів та авіаційних бомб.
У Запоріжжі після нічного удару РФ горить «Епіцентр» – влада
Російські військові вночі 12 серпня завдали удару по торговельному центру «Епіцентр» у Запоріжжі, повідомив голова ОВА Іван Федоров.
«Ворог поцілив по торговельному центру в одному із спальних районів міста. Виникла пожежа. Попередньо, минулося без постраждалих», – написав чиновник о 3:47.
На фото з супутника видно наслідки пожежі на складі Wildberries у Воронежі після атаки 11 серпня
Склад найбільшого російського онлайн-ритейлера Wildberries у російському Воронежі постраждав внаслідок українського удару 11 серпня.
Як передає Російська служба Радіо Свобода, про це свідчить супутниковий знімок, з якого випливає, що вигоріло 70 тисяч квадратних метрів площі складу.
Офіційний телеграм-канал компанії стверджує, що внаслідок влучання дрона і пожежі «товари переважно не постраждали».
Раніше цей склад Wildberries був атакований і незначно пошкоджений 23 липня.
Вранці 11 серпня губернатор Воронезької області РФ Олександр Гусєв заявляв про пожежі на «двох складах великої компанії» у Новоусманському районі внаслідок українського удару дронами.
Згідно з аналізом російського телеграм-каналу Astra, зайнялася територія логістичного комплексу Wildberries. У пресслужбі компанії раніше офіційно підтвердили евакуацію співробітників WB у регіоні.
Путін готує мобілізацію на осінь, Україна готується «до своїх активних дій» – Зеленський
Президент України Володимир Зеленський вкотре заявив, що російський лідер Володимир Путін на осінь готує мобілізацію.
Як заявив Зеленський у зверненні 11 серпня після доповіді очільника Головного управління розвідки Міністерства оборони України Олега Іващенка, про підготовку російської мобілізації свідчать «внутрішні російські документи».
«Вони готують на осінь, якраз після імітації парламентських виборів. План у Путіна не особливо складний: він хоче зобразити, що росіяни начебто підтримують війну – якраз усі партії, які поки допущені, так чи інакше проти миру. І потім, після так званих виборів, планує додаткову швидку мобілізацію кількох сотень тисяч росіян до кінця року, плюс ще стільки ж – на наступний рік. Це на додачу до набору, який вони намагаються виконати по контрактах», – сказав Зеленський.
За його словами, Україна готується «до своїх активних дій і максимального ускладнення Росії в реалізації таких планів». Подробиць голова держави не навів.
«Втрати російського контингенту на території України щомісяця не менше ніж 30 тисяч осіб, і 60 відсотків із них – убитими. Загальна кількість окупаційної армії на нашій землі поступово зменшувалася завдяки нашим активним діям та передусім нашому застосуванню дронів. Зараз Путін думає, що додаткова мобілізація і залучення військових із Північної Кореї дозволять йому затягувати цю війну і дозволять збільшувати російську штурмову активність», – додав він.
Раніше російські видання «Верстка» і «Важливі історії» з посиланням на джерела, близькі до адміністрації президента Росії, повідомляли, що в Кремлі обговорюють можливість нової мобілізації восени 2026 року. За даними співрозмовників видань, підготовчі заходи вже ведуться, але остаточного рішення поки що не схвалили.
У липні президент України Володимир Зеленський в інтерв’ю Sky News також заявив, що російський лідер Володимир Путін готується до мобілізації, про що свідчать дані розвідки.
«Путін не готовий зупинити цю війну. Є дані розвідки, що він готується до мобілізації. Він хоче зробити це після виборів до Думи 21 вересня. Він хоче посилити мобілізацію. Не відкрито, бо боїться свого суспільства, але він зробить це на початку жовтня, якщо ми не створимо йому проблем із логістикою, зброєю, бензином, дизелем і якщо наші партнери не введуть тотальні санкції за його агресію», – сказав український президент.
За його словами, лідер РФ планує мобілізувати від 300 до 500 тисяч осіб.
Офіційно влада РФ про плани з мобілізації не оголошувала.
Американський Інститут вивчення війни (ISW) у своєму звіті наприкінці липня вказував, що Путін, ймовірно, ще не ухвалив остаточного рішення щодо мобілізації, але Кремль готує умови для цього.
У Чернігові і районі аварійно знеструмлені близько 100 тисяч абонентів – обленерго
У Чернігові й Чернігівському районі аварійно знеструмлені близько 100 тисяч абонентів, повідомило ввечері 11 серпня «Чернігівобленерго».
«Енергетики уже працюють над відновленням електропостачання», – йдеться в повідомленні.
Причину знеструмлення в обленерго не навели, скільки триватимуть роботи з відновлення – також не уточнюють.
В «Укренерго» вранці 11 серпня повідомляли про нові знеструмлення через російські обстріли у п’яти областях, зокрема і на Чернігівщині.
Енергетична інфраструктура України ослаблена російськими обстрілами, які тривають від початку повномасштабного вторгнення РФ. Із початком осені 2025 року війська РФ посилили обстріли української енергетики. Розрив між потужностями генерації і потребами споживання спричинив тривалі перебої з електропостачанням. У багатьох регіонах діяли графіки відключення світла, але з приходом весни і збільшенням генерації сонячними електростанціями обмеження були послаблені.
«Нормалізація прірви» чи право на відпочинок? Чому фестиваль «Вирій» викликав стільки критики
«Мене лякає не фестиваль. Мене лякає нормалізація прірви» – після такого допису депутатки Київської міськради, начальниці медичної служби «Ульф» батальйону «Вовки Да Вінчі» Аліни Михайлової про етнофестиваль «Вирій. Простонеба» у соцмережах розгорілася дискусія про те, чи має війна залишатися помітною навіть у просторі, створеному для відпочинку й розваг.
За два дні «Вирій» на ВДНГ у Києві відвідали близько 17 тисяч людей. На сценах виступали Святослав Вакарчук, Vivienne Mort, NAZVA та інші відомі артисти, а серед гостей були, зокрема, народні депутати Ярослав Железняк та Ольга Коваль, колишня прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.
Цього літа проходили й інші фестивалі, як-от «Книжковий Арсенал», «Протасів Яр», Atlas Festival і Faine Misto, проте саме «Вирій» викликав особливо багато критики.
Радіо Свобода розбиралося, чому саме «Вирій» викликав гостру реакцію і де під час війни проходить межа між правом на відпочинок та необхідністю пам’ятати про війну.
У КМДА розповіли, в якому районі Києва є найбільше укриттів і скільки заклали на їх ремонт і будівництво
У Києві найменший рівень забезпеченості населення об’єктами фонду захисних споруд цивільного захисту, тобто укриттями, – у Деснянському районі: всього 39%, в інших районах в укриттях можуть розміститися від 70 до більше ніж 100% їхнього населення – повідомили у відповідь на запит Радіо Свобода в Київській міській державній адміністрації.
Усього у фонді захисних споруд цивільного захисту столиці України на 30 липня цього року налічувалося 4 368 об’єктів. Для порівняння, на кінець 2025-го року ця цифра становила 4 353 об’єкти.
Як йдеться у відповіді на запит, в усіх цих об’єктах разом нині може розміститися 2 182 467 людей. На 2026 рік, за оцінками аналітиків, у Києві зараз реально проживає понад 3,7 мільйона осіб. Таку кількість називають, зокрема, за підрахунками активних SIM-карт у Києві.
Найбільше у столиці України є саме сховищ – 512 об’єктів місткістю 219 012 осіб. Сховища – це герметична захисна споруда, яка має захищати людей не лише від уламків чи вибухової хвилі, а й від іонізуючого випромінювання. Сховища обладнують системами вентиляції, захисними, захисно-герметичними, противибуховими й іншими системами життєзабезпечення, які мають забезпечувати герметизацію й автономність функціонування щонайменше 48 годин.
Крім того, як йдеться у відповіді, в Києві є:
- два протирадіаційних укриття (ПРУ) місткістю 540 осіб;
- одне первинне (мобільне) укриття П(М)У) місткістю 20 осіб;
- 47 споруд подвійного призначення (СПП) місткістю 54 406 осіб, зокрема, це станції метрополітену, підземні паркінги й підземні переходи;
- 3806 найпростіших укриттів (НУ) місткістю 1 908 339 осіб, здебільшого це підвали й цокольні приміщення.
За районами споруди цивільного захисту розподілені так, що найбільше їх є в Голосіївському, Дарницькому, Дніпровському і Святошинському районах. Проте їхня кількість не впливає на те, скільки людей там може розміститися. Адже станції метро, наприклад, які належать до споруд подвійного призначення, можуть вмістити значно більше людей ніж найпростіше укриття, таке як підвал будинку.
Кількість споруд цивільного захисту в Києві за районами:
- Голосіївський район – 991 (50 сховищ, 8 СПП, 433 НУ);
- Дарницький район – 591 (2 ПРУ, 42 сховища, 6 СПП, 541 НУ);
- Дніпровський район – 539 (43 сховища, 493 НУ);
- Святошинський район – 532(64 сховища, 3 СПП, 465 НУ);
- Солом’янський район – 492 (73 сховища, 2 СПП, 417 НУ);
- Оболонський район – 446 ( 59 сховищ, 6 СПП, 381 НУ);
- Шевченківський район –379 (66 сховищ, 11 СПП, 302 НУ);
- Печерський район –337 (29 сховищ, 8 СПП, 300 НУ);
- Деснянський район –287 (37 сховищ, 249 НУ, 1 П(М)У);
- Подільський район – 227(49 сховищ, 3 СПП, 225 НУ).
Як йдеться у відповіді, бюджетом Києва на 2026 рік передбачено витратити на будівництво споруд подвійного призначення із захисними властивостями протирадіаційного укриття (ПРУ), тобто станцій метро/підземних паркінгів/підземних переходів – понад 840 мільйонів гривень. На 8 липня 2026 року фактично профінансовано трохи більше ніж 137 мільйонів гривень, 16,3%.
На реконструкцію нежитлових будівель із прибудовою споруди подвійного призначення із захисними властивостями ПРУ заплановано витратити понад 173,5 мільйона гривень, фактично профінансовано на 8 липня цього року – 18,5 млн гривень, тобто 10,7%; на капітальний ремонт найпростіших укриттів і захисних споруд цивільного захисту передбачено витратити майже 935 мільйонів гривень, а фактично профінансовано на 8 липня – трохи більше ніж 71 мільйон гривень, тобто 7,6%.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України, зокрема Києва.
Кияни дедалі частіше зустрічають нічні російські обстріли під землею – на станціях метро, які від початку повномасштабного вторгнення стали одними з головних місць порятунку для жителів столиці. Але можливість сховатися в метро є не в усіх: жителі віддалених районів часто не мають поруч глибоких станцій, а альтернативні укриття нерідко не відповідають очікуванням людей щодо безпеки чи умов перебування.
«Допомагав окупантам, ховаючись від обстрілів» – прокуратура повідомила про вирок жителю Лимана
Суд визнав винним у державній зраді (ч. 2 ст. 111 КК України) й засудив до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна 36-річного жителя Лимана, який «допомагав окупантам, ховаючись від ворожих обстрілів у підвалі», повідомила 11 серпня Донецька обласна прокуратура.
«Після деокупації Лимана в 2022 році містянин підтримував зв’язок зі своїм знайомим, який під час захоплення населеного пункту перейшов на бік ворога, а згодом став депутатом «Краснолиманского муниципального совета ДНР» від партії «Единая Россия».
Встановлено, що у березні 2026 року, ховаючись від російських обстрілів у підвалі багатоквартирного будинку, засуджений збирав інформацію, яка могла бути використана ворогом для подальших обстрілів. Локації дізнавався від місцевих жителів, які перебували з ним у приміщенні», – вказано в повідомленні.
Прокуратура додає, що «з власної ініціативи він повідомляв співрозмовнику координати місць дислокації військовослужбовців ЗСУ».
«Крім текстових повідомлень, надсилав ще й скриншоти з електронних мап із позначенням відповідної місцевості. Також на прохання псевдодепутата підтверджував наслідки ворожих ударів», – додали в прокуратурі.
Правоохоронці затримали чоловіка в травні 2026 року, на вирок суду він чекав під вартою.
Коментарі засудженого чи його захисту наразі не оприлюднювалися.
У Сумах через російську атаку загинув рятувальник – ДСНС
У Сумах внаслідок російського удару загинув рятувальник, повідомила 11 серпня Державна служба з надзвичайних ситуацій.
«Сьогодні вранці під час ліквідації пожежі в Сумах, що виникла після влучання російського БпЛА, стався обвал конструкцій. Під бетонною плитою травмувався начальник зміни відділу швидкого реагування регіонального центру управління в надзвичайних ситуаціях ГУ ДСНС України у Сумській області 30-річний Олексій Столяренко. Лікарі боролися за його життя. Та врятувати Олексія не вдалося», – повідомив голова ДСНС Андрій Даник.
За його словами, в Олексія Столяренка залишилися дружина і дочка.
Очільник Сумської обласної військової адміністрації Олег Григоров пізніше повідомив також про загибель цивільного чоловіка під час російського удару по інфраструктурі Сум.
«Чотири керовані авіабомби ворог спрямував по цивільній інфраструктурі Сум. На жаль, поблизу одного з місць влучання загинув цивільний чоловік. У момент удару він їхав автомобілем. Його особу встановлюють. Пошкоджені та зруйновані близько 20 приватних житлових будинків, а також об’єкти цивільної інфраструктури», – йдеться в повідомленні.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Дві людини загинули через атаку РФ на Одещині – ОВА
Російські військові 11 серпня завдали удару по Одещині, внаслідок чого загинули дві людини, ще троє – постраждали, повідомив очільник обласної військової адміністрації Олег Кіпер.
«Ворог влучив у вантажний автомобіль із цистерною, у якій були залишки олії. Унаслідок удару загорілася вантажівка і ще один легковий автомобіль», – написав він у телеграмі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Поліція повідомила про підозру 76 керівникам ТЦК різного рівня – Цуцкірідзе
Поліція повідомила про підозру 76 керівникам територіальних центрів комплектування і соціальної підтримки (ТЦК і СП) різного рівня, заявив тимчасовий виконувач обов’язків голови Національної поліції Максим Цуцкірідзе в коментарі «Укрінформу», поширеному 11 серпня.
«Для мене принципово, щоб закон однаково діяв і для військовозобов’язаного, і для посадовця, який відповідає за мобілізацію або ухвалює рішення у складі ВЛК. Посада, звання, наявність будь-яких ресурсів не можуть бути захистом від відповідальності. Але так само важливо, щоб відповідальність завжди була індивідуальною і ґрунтувалася на доказах», – сказав високопосадовець поліції.
Також правоохоронці перевіряють можливе незаконне бронювання майже 2,5 тисячі військовозобов’язаних, а 6,5 тисячі незаконних рішень військово-лікарських комісій (ВЛК) уже скасували. За словами Цуцкірідзе, поліція посилює роботу щодо можливих зловживань у діяльності ТЦК.
У червні в Міноборони України анонсували перевірки в усіх ТЦК через дані про незаконне утримання й насильство.
Після початку російського повномасштабного вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року було запроваджено воєнний стан і оголошено загальну мобілізацію. Відтоді Верховна Рада кожні три місяці продовжує строки дії воєнного стану і мобілізації.
В українському інформаційному просторі регулярно з’являються повідомлення про скандали і конфлікти між працівниками ТЦК і цивільними громадянами на вулицях міст і сіл. Негативна інформація про мобілізацію швидко поширюється соціальними мережами. Українські військові та представники влади заявляють, що це є наслідком інформаційно-психологічних операцій РФ. Крім того, регулярно з’являються повідомлення про корупцію в ТЦК.
«Запоріжсталь» зупинила роботу після нічного російського удару, в області оголошено жалобу
Після завданого вночі 11 серпня російського удару по металургійному комбінату «Запоріжсталь» робота підприємства зупинена, в Запорізькій області 12 серпня оголошено жалобу. Про це йдеться в повідомленні групи «Метінвест» та обласної влади.
«Балістичний удар застав працівників на шляху до укриття одразу після оголошення тривоги. На жаль, ця терористична атака забрала життя семи членів команди «Запоріжсталі». Їхня загибель стала великою втратою для родин, близьких і всіх нас. Також серед наших колег 21 поранений», – ідеться в повідомленні «Метінвесту».
«Наразі роботу металургійного комбінату повністю зупинено, інші виробничі майданчики працюють на знижених потужностях. Фахівці оцінюють наслідки ворожої атаки, можливості та терміни відновлення, а також проводять необхідні аварійно-ремонтні роботи», – додають у групі «Метінвест».
Завтра, 12 серпня, в Запорізькій області оголошено день жалоби за загиблими внаслідок атаки по Запоріжжю, що сталася в ніч на 11 серпня, повідомив голова ОВА Іван Федоров.
«Росіяни серед ночі вбили семеро людей, ще 24 людини дістали поранень», – нагадав він про наслідки удару.
У ніч на 11 серпня, за даними Повітряних сил ЗСУ, російські війська атакували Запоріжжя та Київ протикорабельними ракетами «Циркон», балістичними ракетами «Іскандер-М»/KN-23 із Курської, Ростовської, Воронезької, Орловської областей.
У Запоріжжі, як заявляє міністерство оборони РФ, був уражений металургійний комбінат (завод ПАТ «Запоріжсталь»), що входить до групи «Метінвест». У РФ стверджують, що на території підприємства, серед іншого, встановлювали на важку бронетехніку екрани для захисту від ударів ФПВ-дронів.
Єврокомісія відреагувала на зростання кількості нападів на українців у Польщі
Європейська комісія стежить за тим, як Польща виконує вимоги законодавства ЄС щодо боротьби з расизмом та ксенофобією. Про це Радіо Свобода повідомили в Єврокомісії у відповідь на запит щодо зростання кількості зареєстрованих випадків агресії проти українців у Польщі.
За даними Головного управління поліції Польщі, за перші шість місяців 2026 року громадяни України подали на 30% більше скарг до поліції, ніж за аналогічний період торік.
«Європейська комісія засуджує будь-які форми злочинів на ґрунті ненависті та мови ворожнечі. Комісія й надалі підтримуватиме українців у зв’язку з агресивною війною Росії стільки, скільки буде потрібно. Рівне ставлення, недискримінація та солідарність є фундаментальними принципами ЄС», – заявив речник Єврокомісії.
Він нагадав, що Єврокомісія постійно надає спеціальне фінансування ЄС для країн-членів, що приймають українців.
«Комісія стежить за імплементацією Рамкового рішення в усіх державах-членах, зокрема в Польщі», – заявив речник Єврокомісії.
Йдеться про Рамкове рішення ЄС щодо боротьби з расизмом та ксенофобією. Як пояснили у Єврокомісії, законодавство ЄС зобов’язує держави-члени криміналізувати мову ворожнечі та публічне підбурювання до насильства, зокрема за ознакою національного чи етнічного походження.
Країни ЄС також повинні враховувати расистський або ксенофобський мотив як обтяжувальну обставину під час розгляду інших кримінальних правопорушень.
«Нещодавно ухвалений перегляд Директиви про права потерпілих додатково посилює права, підтримку та захист жертв злочинів, зокрема злочинів на ґрунті ненависті. Держави-члени мають оперативно перенести посилені положення оновленої Директиви до національного законодавства та забезпечити їхнє ефективне застосування», – додав речник Єврокомісії.
Про посилення відповідальності в Польщі розповів посол України в Польщі Василь Боднар, який зараз завершує роботу на посаді.
Він пояснив в інтервʼю Радіо Свобода, що зростання офіційної статистики скарг від українців може бути пов’язане не лише зі зростанням кількості випадків агресії, але й із тим, що польські правоохоронні органи останнім часом посилили систему виявлення та розслідування злочинів, мотивованих упередженнями.
«Зараз польське законодавство змінилося. Впроваджується відповідальність за ненависть на національному ґрунті. У структурі польської прокуратури створені відповідні підрозділи, які з особливою активністю займаються саме такими справами. Крім того, на початку року ми видали спеціальний порадник для громадян України, де пояснили, як діяти у випадках агресії чи інших надзвичайних ситуацій», – розповів Василь Боднар.
Із лютого 2026 року в Польщі запрацювала спеціалізація прокуратур у таких справах. Міністерство юстиції визначило окремі прокуратури, які мають відстежувати й надавати правову оцінку злочинам, мотивованим упередженнями, незалежно від місця їхнього скоєння.
Як російські КАБи перетворили «глибокий тил» на «картину апокаліпсиса»
У липні війська РФ, за даними Міністерства оборони України, застосували рекордну кількість КАБів. Зросла не лише кількість ударів, а й випадків їхнього застосування на 50 і більше кілометрів від лінії фронту. Так, наприклад, через систематичні атаки КАБами в липні було оголошено евакуацію населення у селищі Васильківка Синельниківського району Дніпропетровщини. За даними гуманітарної місії «Проліска», це селище стало чи не першим прикладом того, як населений пункт, розташований за 50 кілометрів від лінії бойового зіткнення, буквально за місяць перетворився на суцільні руїни внаслідок системних атак КАБами.
У США до 10 місяців позбавлення волі засудили капітана танкера «тіньового флоту» Marinera
Суд у США засудив до 10 місяців позбавлення волі з наступною депортацією капітана танкера Marinera (Bella 1), громадянина Грузії Автанділа Каландадзе. Про це повідомило профільне видання Maritime Executive.
За даними видання, 47-річний Каландадзе командував екіпажем танкера Bella 1 з вересня до кінця грудня 2025 року. Його визнали винним у втечі від Берегової охорони США та невиконанні вимоги зупинити судно. Він визнав провину за одним пунктом звинувачення – в невиконанні наказу Берегової охорони США.
Прокуратура США стверджувала, що Каландадзе перевіз до країн Азії близько 1,8 мільйона барелів іранської нафти. Крім того, за даними слідства, він використав поширені методи приховування діяльності танкера, серед яких деактивація автоматичної ідентифікаційної системи (АІС) та приховування назви судна Bella 1 під час перекачування іранської нафти на інше судно.
Танкер Marinera, відомий колись як Bella 1, у серпні 2025 року вийшов з Ірану і попрямував до Венесуели. 21 грудня США спробували перехопити судно у Карибському морі. У відповідь екіпаж танкера відключив GPS-трекери та розвернув судно в напрямку Атлантичного океану. На четвертий день переслідування судно перереєстрували на російську компанію: власником танкера замість турецької компанії, яка перебуває під санкціями США, стала рязанська фірма «Буревестмарін». Вона була зареєстрована в липні 2025-го, а її власником було вказано росіянина Іллю Бугая.
Кремль закликав США припинити переслідування танкера, надіслав Вашингтону дипломатичну ноту, а згодом, за інформацією ЗМІ, відправив у Північне море підводний човен для супроводу танкера. Попри це, 7 січня судно було затримане поблизу узбережжя Шотландії.
На борту танкера перебували 28 осіб – 17 громадян України, шестеро громадян Грузії, троє громадян Індії та двоє громадян Росії. Всі вони, за винятком Каландадзе та ще одного члена екіпажу, були відпущені. Дружина Каландадзе спробувала оскаржити законність його затримання в британському суді, але позов був відхилений.
Танкер Marinera був одним із перших суден, затриманих Сполученими Штатами в рамках кампанії з переслідування суден так званого «тіньового флоту», що перевозять російську, іранську та венесуельську нафту, яка є об'єктом санкцій. Станом на лютий 2026 року США затримали вісім танкерів, причетних до транспортування венесуельської нафти.