Українці їдуть із Польщі. Як впливають на це антиукраїнські настрої?
Юлія з Мелітополя після понад чотирьох років життя в Польщі повернулася з родиною в Україну. Людмила з Києва після декількох років у країні вдруге переїхала до Іспанії. Обидві розповідають про випадки неприязні до їхніх родин через українське походження.
Наскільки антиукраїнські настрої впливають на рішення українців залишити Польщу як серед біженців, так і серед трудових мігрантів – досліджував проєкт Радіо Свобода «Ти як?».
За сім місяців цього року кількість громадян України зі статусом тимчасового захисту зменшилася майже на 15 тисяч, повідомили у міністерстві внутрішніх справ та адміністрації Польщі.
У відомстві це пояснюють низкою чинників:
- переходом українців на інші правові статуси,
- переїздом до інших країн,
- поверненням в Україну,
- а також втратою захисту, зокрема через перебування за межами Польщі понад місяць.
«Дуже хотіли додому»
Юлія Московчук у перший день повномасштабної війни разом із двома синами залишила Мелітополь. Молодшому на той час було три роки, старшому – 11. Прихисток Юлія з дітьми знайшла в місті Торунь, що за понад 250 кілометрів від Варшави. Згодом до них приїхали її мама, тато та бабуся.
Жінка розповідає, що обрала Польщу через близькість до України. Крім того, вона розуміла польську мову, адже раніше пів року працювала в країні. За її словами, поляки добре прийняли родину: допомагали з житлом, їжею та одягом.
Далі читайте ТУТ
У будівлі поліції у Рівному стався вибух, є загиблий та поранені
В адміністративній будівлі райвідділу поліції у Рівному стався вибух,
наразі відомо про одного загиблого поліцейського, ще троє – поранені.
За повідомленням пресслужюи поліції у Рівненській області, на місці працюють усі екстрені служби.
Правоохоронці встановлюють обставини та причини вибуху.
Ігнат: у липні Росія випустила по Україні вп’ятеро більше реактивних БпЛА, ніж у червні
У липні Росія застосувала для ударів по Україні вп’ятеро більше реактивних безпілотників, ніж у червні, розповів речник Повітряних сил Юрій Ігнат.
«Противник змінив тактику застосування. Не так тактику, як засоби. Тобто суттєво наростив кількість саме реактивних (безпілотників – ред.) Це відбулося в липні. За липень місяць у нас в п'ять разів більше БпЛА реактивних було застосовано, ніж у червні. Тобто це отой місяць, коли суттєво пішло нарощування цих БпЛА, а також і «Бандеролей» – це барижуючий боєприпас, ракета-дрон», – розповів він в ефірі телемарафону.
Тобто противник, розуміючи, що Сили оборони України мають високий показник збиття «Шахедів» зі звичайними бензиновими двигунами, наростив застосування реактивних дронів, зазначив Ігнат.
За його словами, для збиття реактивних дронів погода має визначальні фактори.
«Якщо ясна погода, значно легше збивати. В нас є різні системи наведення радіолокаційні, інфрачервоні, теплові, лазерні. Для двох останніх потрібні погодні умови, потрібна ясна погода. В погодні умови (складні) обмежуються можливості наших сил оборони, тому протидія вже ведеться з урахуванням наявних засобів на тому чи іншому місці, напрямків руху», – додав Ігнат.
Путін зустрівся із Сі Цзіньпіном у Бішкеку
Президент РФ Володимир Путін зустрівся з очільником КНР Сі Цзіньпіном у Бішкеку, повідомляють російські та китайські медіа.
Вони прибули до Киргизстану для участі у саміті Шанхайської організації співробітництва, офіційні заходи якого розпочнуться у вівторок.
Як пише агенція «Интерфакс», зустріч із Сі Цзіньпіном стала першою в низці двосторонніх переговорів Путіна із закордонними лідерами.
Сили РФ вдарили реактивним БпЛА по багатоповерхівці в Сумах, є постраждалі – влада
У Сумах через російську атаку на житловий сектор міста, за попередніми даними, постраждали четверо людей, їхній стан оцінюється як середньої тяжкості. Про це у телеграмі повідомив начальник Сумської міської військової адміністрації Сергій Кривошеєнко.
За його даними, війська РФ завдали удару реактивним БпЛА по багатоквартирному житловому будинку у Зарічному районі – на верхньому поверсі сталося задимлення в одній з квартир, пошкоджені кілька приватних автівок.
В ОГП відреагували на рішенння суду щодо росіянина Тордена у справі про воєнні злочини в Україні
В Офісі генпрокурора відреагували на рішення апеляційного суду Гельсінкі, який визнав росіянина Яна Петровського (Воїслав Торден) винним у воєнних злочинах проти українських військовослужбовців на Луганщині у 2014 році.
Апеляційна інстанція пом’якшила Петровському вирок, змінивши довічне ув’язнення на 12 років і 6 місяців позбавлення волі.
«Принципово важливо, що це перший прецедент, коли винуватість російського бойовика у найтяжчих міжнародних злочинах, вчинених на території України, встановлена судом іншої держави», – написав у телеграмі генпрокурор Руслан Кравченко.
За його словами, суд установив, що Торден був заступником командира диверсійно-штурмової групи «Русич» і 5 вересня 2014 року брав участь у засідці на українських військових. Під час нападу було незаконно використано державний прапор України. Торден вів вогонь із ручного кулемета у напрямку наших захисників. Унаслідок засідки загинули 22 українські військовослужбовці, ще четверо були поранені.
Також Кравченко звернув увагу на те, що у суді доведено, що Торден зробив і поширив у соціальних мережах принизливе фото із загиблим українським військовим та публічно заявляв, що учасники «Русича» не братимуть українських військових у полон і не даватимуть їм пощади.
Генпрокурор Кравченко ніяк не відреагував на пом’якшення покарання для Тордена, але зауважив, що ця справа – «важливий практичний приклад застосування універсальної юрисдикції». За його словами, розслідування і підтримання обвинувачення здійснювали фінські правоохоронці, а українська сторона надала матеріали, необхідні для встановлення обставин злочинів, і забезпечила виконання запитів про міжнародну правову допомогу.
Він повідомив, що за участі фінських слідчих в Україні проведено 13 допитів, досліджено фото- та відеоматеріали, проведено комісійну судово-медичну експертизу.
«Ці злочини були вчинені у 2014 році – задовго до повномасштабного вторгнення. Майже дванадцять років потому винуватість одного з їхніх учасників встановлено в іншій державі…Для воєнних злочинців не має бути безпечних кордонів і безпечних юрисдикцій», – додав Кравченко.
За даними фінської телерадіокомпанії Yle, апеляційний суд Гельсінкі скасував рішення про довічне ув’язнення росіянина Яна Петровського і засудив його до 12 років та шести місяців в’язниці у справі про воєнні злочини в Україні.
Раніше суд вважав доведеним, що Петровський брав участь у засідці на українських військових у Луганській області у 2014 році та відкрив по них вогонь. При цьому апеляційна інстанція дійшла висновку, що доказів причетності Петровського та двох інших учасників неонацистської диверсійно-штурмової розвідувальної групи «Русич» до розстрілу поранених українських військовослужбовців недостатньо. Суд також не визнав Петровського особисто або як командира відповідальним за їхнє вбивство.
Апеляційний суд встановив, що Торден відкрив вогонь по українських солдатах під час засідки, влаштованої з використанням іноземного прапора, і вчинив цим воєнний злочин.
Торден у суді заперечував свою причетність до звинувачень.
Петровський народився 1987 року і провів дитинство в Петербурзі. У 2004 році його мати вийшла заміж за громадянина Норвегії та поїхала до Осло. 16-річний Петровський переїхав туди разом із нею. Пізніше він почав приїжджати до Росії, де познайомився з лідером неонацистської ДШРГ (диверсійно-штурмової розвідувальної групи) «Русич» та колишнім десантником Олексієм Мільчаковим.
2014 року вони вирушили воювати на Донбас на боці Росії. У вересні того ж року поряд із селищем Щастя в Луганській області бойовики «Русича» влаштували засідку та розбили колону батальйону «Айдар». Мільчаков, який брав участь у цьому, відкрито розповів, як фотографувався з тілами загиблих українських військових, а бойовики «Русича» відрізали деяким вуха.
2016 року Петровського депортували з Норвегії до Росії, тут він змінив ім’я та прізвище на Воїслав Торден. У 2023 році його дружина отримала дозвіл на навчання у Фінляндії, і його слідом за нею пустили в країну і дали посвідку на проживання. Петровський в’їхав до Фінляндії, а 20 липня 2023 року був затриманий в аеропорту Гельсінкі перед вильотом до Ніцци.
У грудні 2023 року Верховний суд Фінляндії відмовив Україні в екстрадиції Петровського через умови тримання в українських в’язницях, які Європейський суд з прав людини визнав такими, що порушують статтю 3 Європейської конвенції з прав людини (заборона катувань).
У КМДА розповіли, як навчатимуться школярі у Києві на тлі масованих атак дронів
На тлі масованих атак російських дронів у Києві перший навчальний тиждень школярі навчатимуться у змішаному очно-дистанційному форматі, водночас заклади освіти мають бути готові оперативно змінювати формат навчання, зважаючи на безпекову ситуацію, заявив заступник голови Київської міської державної адміністрації Валентин Мондриївський.
«Останні дні показують, що повітряні тривоги можуть тривати годинами і фактично переривати значну частину навчального дня. До прикладу, 28 серпня в Києві повітряні тривоги тривали загалом 158 хвилин. Це майже 4 уроки із 6 за звичайним розкладом. Тому ми маємо бути готовими не лише до того, що під час тривоги діти спускаються в укриття, а й до того, що за певних умов навчальний процес потрібно буде організувати інакше», – сказав Мондриївський, якого цитує пресслужба КМДА.
За його словами, зараз у місті визначили різні варіанти – від проведення занять в укриттях для молодших школярів до змішаного чи дистанційного навчання, також розглядають можливість роботи у другу зміну.
Мондриївський зазначив, що плануються кілька сценаріїв, аби кожен заклад міг діяти відповідно до конкретної ситуації та власних ресурсів – рішення можуть бути тимчасовими і змінюватися залежно від безпекової ситуації.
У Департаменті освіти і науки КМДА зауважують, що батьки зможуть вибирати доступний для їхньої ситуації формат навчання – у межах тих моделей, які запропонує конкретна школа та педагогічний колектив.
«Наприклад, одна з моделей, яку зараз розглядаємо, – організація в укритті очного навчання для учнів початкової школи та окремого простору, де частина дітей середніх і старших класів – у разі потреби – зможуть під час тривоги продовжувати навчання онлайн. Кожна школа визначатиме оптимальну модель, виходячи зі своїх можливостей, особливостей укриття та безпекової ситуації», – пояснила директорка департаменту Олена Фіданян.
Росія посилила свої дронові атаки на Київ та область – протягом останніх днів частота повітряних тривог зросла. На цей час від початку доби в понеділок тривогу в Києві оголошували вісім разів.
Президент України Володимир Зеленський 30 серпня заявив, що зараз тактика РФ – виснеження українців. За його словами, за останні чотири дні сили РФ атакували майже 1500 дронами усіх типів, більше половини з них (близько 800) – реактивні.
Президент зазначив, що найбільш непросте завдання – збивати саме реактивні дрони, зараз переважно це робить бойова авіація.
Раніше радник президента з питань розвитку технологічних напрямів оборони Сергій «Флеш» Бескрестнов повідомив, що кількість реактивних «Шахедів», якими Росія атакує Україну, за місяць зросла на близько 66% – із приблизно 1500 у липні до понад 2500 у серпні.
Аналітики американського Інституту вивчння війни (ISW) в останньому звіті за 29 серпня зазначають, що російські війська завдали тривалої комбінованої серії ударів безпілотниками та ракетами по Україні, головним чином по місту Київ та області, яка тривала понад 28 годин, з метою максимізації шкоди для цивільного населення та порушення щоденних цивільних функцій 28 та 29 серпня.
Суд у Фінляндії пом’якшив вирок росіянину Тордену у справі про воєнні злочини в Україні – ЗМІ
Апеляційний суд Гельсінкі скасував рішення про довічне ув’язнення росіянина Яна Петровського, відомого також як Воїслав Торден, і засудив його до 12 років та шести місяців в’язниці у справі про воєнні злочини в Україні. Про це повідомляє фінська телерадіокомпанія Yle.
У березні 2025 року окружний суд Гельсінкі визнав Петровського винним за чотирма з п’яти пунктів звинувачення та засудив його до довічного ув’язнення. Апеляційний суд визнав його винним у трьох воєнних злочинах.
Суд вважав доведеним, що Петровський брав участь у засідці на українських військових у Луганській області у 2014 році та відкрив по них вогонь. При цьому апеляційна інстанція дійшла висновку, що доказів причетності Петровського та двох інших учасників неонацистської диверсійно-штурмової розвідувальної групи «Русич» до розстрілу поранених українських військовослужбовців недостатньо. Суд також не визнав Петровського особисто або як командира відповідальним за їхнє вбивство.
Апеляційний суд встановив, що Торден відкрив вогонь по українських солдатах під час засідки, влаштованої з використанням іноземного прапора, і вчинив цим воєнний злочин.
Торден у суді заперечував свою причетність до звинувачень.
Фінська прокуратура звинувачувала Петровського у п’яти воєнних злочинах, скоєних у Донецькій та Луганській областях у 2014–2015 роках. За версією слідства, він і бойовики «Русича» причетні до загибелі 22 українських військовослужбовців та поранення ще чотирьох. Йому також ставили у провину порушення правил ведення війни і жорстоке поводження з пораненими і вбитими військовими противниками.
Петровський народився 1987 року і провів дитинство в Петербурзі. У 2004 році його мати вийшла заміж за громадянина Норвегії та поїхала до Осло. 16-річний Петровський переїхав туди разом із нею. Пізніше він почав приїжджати до Росії, де познайомився з лідером неонацистської ДШРГ (диверсійно-штурмової розвідувальної групи) «Русич» та колишнім десантником Олексієм Мільчаковим.
2014 року вони вирушили воювати на Донбас на боці Росії. У вересні того ж року поряд із селищем Щастя в Луганській області бойовики «Русича» влаштували засідку та розбили колону батальйону «Айдар». Мільчаков, який брав участь у цьому, відкрито розповів, як фотографувався з тілами загиблих українських військових, а бойовики «Русича» відрізали деяким вуха.
2016 року Петровського депортували з Норвегії до Росії, тут він змінив ім’я та прізвище на Воїслав Торден. У 2023 році його дружина отримала дозвіл на навчання у Фінляндії, і його слідом за нею пустили в країну і дали посвідку на проживання. Петровський в’їхав до Фінляндії, а 20 липня 2023 року був затриманий в аеропорту Гельсінкі перед вильотом до Ніцци.
У грудні 2023 року Верховний суд Фінляндії відмовив Україні в екстрадиції Петровського через умови тримання в українських в’язницях, які Європейський суд з прав людини визнав такими, що порушують статтю 3 Європейської конвенції з прав людини (заборона катувань).
Кличко: трьох постраждалих через російську атаку на Київ госпіталізували
Внаслідок російської атаки на Київ 31 серпня постраждали шестеро людей, заявив мер міста Віталій Кличко.
Він зазначив, що більшість із них зазнали поранень у селі Погреби Броварського району.
«Троє постраждалих перебувають в стаціонарах міських лікарень, у тяжкому стані», – додав міський голова.
Раніше Київська міська військова адміністрація повідомила про пожежу на складських приміщеннях у Погребах.
Очільник Київщини Тимур Ткаченко заявив про чотирьох постраждалих внаслідок ударів по області.
Росія посилила свої дронові атаки на Київ та область – протягом останніх днів частота повітряних тривог стала довшою. На цей час від початку доби в понеділок тривогу в Києві оголошували вісім разів.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Зеленський призначив тимчасового очільника Держприкордонслужби
Державну прикордонну службу очолить Вадим Ченчик – про це йдеться в указі президента України Володимира Зеленського від 31 серпня.
«Заступнику Голови Державної прикордонної служби України Ченчику Вадиму Миколайовичу тимчасово виконувати обов’язки Голови Державної прикордонної служби України», – йдеться в тексті.
Ченчик став заступником голови ДПСУ у вересні 2019 року.
Президент України Володимир Зеленський анонсував зміни у керівництві Держприкордонслужби в січні.
Попередник Ченчика Сергій Дейнеко очолював Держприкордонслужбу до початку січня.
22 січня Національне антикорупційне бюро і Спеціалізована антикорупційна прокуратура заявили про викриття колишнього топпосадовця й чинного посадовця ДПСУ на систематичному одержанні неправомірної вигоди за сприяння безперешкодному перетину держкордону. Серед підозрюваних правоохоронці назвали колишнього голову Держприкордонслужби.
У НАБУ не уточнювали прізвищ підозрюваних, проте в медіа повідомили, що в Сергія Дейнека відбулися обшуки. Він ці слідчі дії не коментував.
На Київщині попрощалися з головою Дмитрівської громади Тарасом Дідичем, який загинув через атаку РФ
У Дмитрівці на Київщині 31 серпня попрощалися з головою Дмитрівської територіальної громади Тарасом Дідичем, який загинув 28 серпня під час ліквідації наслідків російської атаки у селі Мила Бучанського району.
За словами в.о. міського голови Ірпеня Анжели Макеєвої, Дідич одним із перших прибув на місце удару, щоб бути поруч із людьми, які потребували допомоги. Про його загибель також повідомляли міністр розвитку громад та територій Микола Калашник і Бучанський міський голова Анатолій Федорук.
Прощання розпочалося біля будинку родини Дідича. Після цього люди прийшли до сільської ради, церкви, а потім провели його в останню путь на місцевому кладовищі.
За офіційними даними, Тарас Дідич очолював Дмитрівську громаду понад 30 років – із листопада 1994 року. Він народився 4 березня 1961 року уселі Стрільче на Прикарпатті, у 1984 році закінчив Київський політехнічний інститут.
Для жителів громади Дідич був не просто керівником. Валентина, яка багато років знала його особисто та раніше була депутаткою сільської ради, каже: його телефон, за її словами, був у більшості мешканців громади.
«Це був найкращий голова, який тільки міг бути. Він був щирий, добрий, доступний. Під час окупації він людям підвозив особисто на власній машині продукти. Коли в Капітанівці не було доступу до магазинів, він через ліс під’їжджав з іншого боку і привозив людям продукти. Я думаю, це багато про нього говорить. Це дуже велика втрата для всієї громади», – розповіла місцева жителька.
За її словами, Дідич щоразу особисто їхав туди, де в громаді ставалася надзвичайна ситуація.
Жителька громади Наталія Гальченко також згадує Дідича як людину, для якої не існувало «неважливих» справ:
«Будь-яка проблема, справа будь-якої людини для нього – це було завжди важливо. Це реально дуже велика втрата. Він був людиною з великим серцем, людиною з великої літери. Ми дуже його всі любили і поважали».
Прощатися із Дідичем приїхали не лише жителі Дмитрівської громади.
Ігор Абрамюк, який представляє Українську асоціацію громад і працював із Дідичем в асоціації, розповів, що той очолював профільну комісію та був одним із найдосвідченіших представників місцевого самоврядування.
«Він був одним із наймудріших із тисячі громад, які входять в асоціацію. Він дуже багато зробив не тільки для своєї громади. Він дуже багато зробив для того, щоб Україна стала такою, яка вона є, і була ще кращою. Він вносив і вносить свій внесок і на рівні держави. І це треба теж пам'ятати. І ми це пам'ятаємо в асоціації», – сказав Абрамюк.
На прощанні була і Ольга – жителька Капітанівки та колишня однокласниця сина Тараса Дідича. Вона згадує його як людину, яка багато років була поруч із жителями громади.
«Він завжди найперший приїжджав. Коли на полігоні були вибухи, він також приїхав одразу. І коли почалося повномасштабне вторгнення, він до нас приїхав також, попри всі ризики. Він не дозволив нам виїхати в небезпечне місце, але організував для нас евакуацію, коли це було можливо, і врятував. Він дуже багато людей врятував і всім дуже допомагав завжди», – розповідає вона.
Про те, що Дідич залишався поруч із жителями громади і під час російської окупації, після його загибелі говорили і представники місцевої влади. Голова Ірпінської громади Анжела Макеєва зазначила, що він «не покинув» людей та допомагав їм у найскладніший період.
Тарас Дідич також представляв Дмитрівську громаду на міжнародних заходах. У червні 2026 року громада була серед відібраних українських громад для участі у Ukraine Recovery Conference у Гданську. Конференція відбулася 25–26 червня та була присвячена відновленню України, розвитку громад і залученню міжнародної підтримки.
За даними Асоціації міст України, Дідич став восьмим очільником української громади, який загинув від початку повномасштабного вторгнення Росії.
Про загибель Тараса Дідича під час ліквідації наслідків російської атаки на Київщині стало відомо 29 серпня. Після удару РФ у селі Мила 28 серпня виникла пожежа та детонація на складах. Під час цієї детонації загинув голова Дмитрівської громади, йому було 65 років.
За даними влади, на Київщині внаслідок удару РФ по складу та подальшої детонації 28 та 29 серпня загинули 38 людей, також поранень зазнали 52 людини, серед них є 5 дітей.
В ОВА повідомили, що у селі Мила та прилеглих населених пунктах пошкоджені близько 300 об’єктів, понад 200 з них – це приватні будинки та 14 багатоповерхівок. Руйнування різного ступеня, зокрема, деякі з будинків знищені повністю.
Армія Росії атакувала шахту ДТЕК у Дніпропетровській області, є поранений
Російська армія атакувала шахту ДТЕК у Дніпропетровській області, повідомила пресслужба компанії 31 серпня.
«Унаслідок удару працівник підприємства отримав поранення. На місці йому оперативно надали першу допомогу та доправили до медичного закладу, де він отримує необхідне лікування. Наразі стан нашого колеги стабільний», – йдеться в заяві.
Також раніше сьогодні голова Дніпропетровщини Олександр Ганжа повідомив про російський удар по Кривому Рогу:
«Ворог завдав удару по промисловому підприємству. Зайнялася пожежа. Постраждали двоє чоловіків. Медики надають їм необхідну допомогу».
Росія посилила свої дронові атаки на Київ та область – протягом останніх днів тривалість повітряних тривог зросла. Лише за неділю в столиці України оголошували 11 тривог.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Cили РФ вдарили по центру Херсона, є загиблі – ОВА
Російські війська вчергове обстріляли центральну частину Херсона, є загиблі, повідомив у телеграмі голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
За його словами, травм, несумісних з життям, зазнала літня жінка, також загинув чоловік.
За даними місцевої влади, протягом минулої доби російських атак зазнали 43 населені пукнти Херсонщини, зокрема Херсон, 16 людей зазнали поранень.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя єознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Прокурори повідомили про підозру командирам РФ через удари по «Охматдиту» та готелю в Краматорську
Українські правоохоронці повідомили про підозру двом російським командувачам у зв’язку з двома атаками на цивільні об’єкти, заявив генеральний прокурор Руслан Кравченко 31 серпня.
Йдеться про удари по дитячій лікарні «Охматдит» у Києві в липні 2024 року та готелю «Сапфір» у Краматорську в серпні того ж року.
Кравченко нагадав, що в «Охматдиті», в який влучила ракета Х-101 перебували понад 600 дітей:
«Загинули лікарка та дідусь маленької пацієнтки. Щонайменше 34 людини дістали поранення, серед них дев’ятеро дітей».
Готель у Краматорську зруйнувала російська балістична ракета «Іскандер-М». Генпрокурор зазначив, що там жили представники іноземних медіа, які «розповідали світові правду про російську агресію». Загинув 38-річний радник Reuters із безпеки Раян Еванс, ще десятеро людей зазнали поранень, з них четверо громадян України, п’ять міжнародних журналістів-працівників Reuters та одна журналістка з Польщі.
«Російські ракети не обирають цілі самі. Координати вводять люди. Накази віддають люди. Пуски здійснюють люди. Сьогодні ще двом російським командирам повідомлено про підозру у воєнних злочинах», – прокоментував Кравченко.
Слідство встановило, що удар по «Охматдиту» безпосередньо координував генерал-майор, командир 22-ї важкої бомбардувальної авіадивізії дальньої авіації російської армії:
«Виконуючи наказ вищого військово-політичного керівництва росії, він віддав бойове розпорядження підпорядкованим підрозділам та координував завдання ракетного удару по дитячій лікарні».
Удар по «Сапфіру» забезпечив командир 1-ї ракетної бригади 49-ї загальновійськової армії РФ. Кравченко уточнив, що він перебував у Ростовській області, звідки віддавав накази підлеглим, координував їхні дії та контролював завдання удару.
Дії обох командирів кваліфікували за статтею про порушення законів та звичаїв війни, поєднане з умисним вбивством.
Генпрокурор зазначив, що Росія намагалася виправдати обидва удари неправдивими заявами:
«Після удару по «Охматдиту» російська пропаганда вигадувала версії про «падіння української ракети ППО», «військовий госпіталь» та «склад зброї». Після атаки на «Сапфір» російські ресурси заявили про нібито «ліквідацію іноземних найманців». Коли стало відомо про загибель члена команди Reuters та поранення журналістів, удар почали називати «покаранням».
Водночас, наголосив Кравченко, атаки не мали «жодної воєнної необхідності». Він додав, що українські слідчі відновлюють весь шлях таких наказів – від вищого командування, яке планувало та санкціонувало атаки, до командирів і військовослужбовців, які забезпечували їх виконання.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Генштаб ЗСУ заявив про ураження РЛС і командно-штабної машини С-400 у прикордонні Росії
Генеральний штаб ЗСУ заявив про ураження російської радіолокаційної станції, комплексу С-400 та складів противника протягом минулої доби та у ніч на 31 серпня.
За даними штабу, українські військові уразили радіолокаційну станцію противника у Деснянському Брянської області РФ, а у районі Плоскобукреївки уражено командно-штабну машину зі складу зенітного ракетного комплексу С-400 «Тріумф».
Також у Генштабі заявляють про ураження вузла зв’язку підрозділу противника у Зімовному Бєлгородської області РФ та пункту управління БпЛА противника у районі Гуляйполя Запорізької області.
Серед іншого уражено склади матеріально-технічних засобів підрозділів противника у Кир-Байларі ( ТОТ АР Крим), Верхньокам’янці Луганської області та Попово-Лежачах Курської області РФ, ступінь завданих збитків уточнюється, додають у штабі.
Очільник Брянської області РФ Єгор Ковальчук заявив, що минулої доби над територією регіону нібито було знищено 42 БпЛА літакового типу. Про пошкодження чи постраждалих війн не повідомляє.
Виконувач обов’язків губернатора Бєлгородської області РФ Олександр Шуваєв стверджує, що над регіоном нібито було знищено 147 безпілотників. За його словами, у Бєлгороді загинули 16-річний підліток та двоє чоловіків, а у Бєлгороді, Бєлгородському та Шебекінському округах поранені 22 особи.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ, а також в окупованих регіонах України зазнають повітряних ударів. Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
На узбережжі Туреччини сіло на мілину російське судно, пошкоджене атакою дронів
Біля берегів Туреччини неподалік Стамбула 30 серпня сіло на мілину російське вантажне судно, повідомили турецькі медіа.
За повідомленням, раніше воно зазнало атаки безпілотників у порту Новоросійськ. Після удару екіпаж залишив суховантаж на рятувальних шлюпках, а пошкоджене судно без людей дрейфувало Чорним морем, поки його не прибило хвилями до турецького берега.
108-метрове вантажне судно «Омський-107» приписане до порту Таганрог. Останнім часом воно виконувало вантажоперевезення між південними портами Росії та Туреччиною. Точна дата атаки на нього в Новоросійську не називається.
Фотографії судна опублікувало видання Haberler. На них видно, що суховантаж сильно постраждав від ударів та вогню. Рубка та капітанський місток помітно пошкоджені та обпалені.
«Омський-107», що дрейфував до суші, помітили з берега люди, які відпочивали на пляжі. Вони викликали рятувальні служби. Групи берегової охорони оточили судно, відкрите розслідування.
Останнім часом російські чорноморські порти регулярно зазнають атак українських дронів, особливо страждає порт Новоросійськ. Під удари Збройних сил України потрапляють як військові кораблі, так і вантажні судна.
28 серпня президент України Володимир Зеленський заявив, що «осійська сторона визнає, що й кораблі її Чорноморського флоту фактично заблоковані у Новоросійську завдяки нашим ударам дронами та не здатні оперувати в морі».
На початку серпня морські перевізники почали вводити націнки за військові ризики на рейсах до та з Новоросійська. 27 серпня найбільший у світі контейнерний перевізник Mediterranean Shipping Company (MSC) зупинив роботу з портом Новоросійськ. Причиною стала атака БПЛА на один із кораблів компанії.
Ткаченко повідомив про 4 поранених через удари Росії по Київщині
Внаслідок російської атаки на Київську область постраждали четверо людей, повідомив голова обласної військової адміністрації Тимур Ткаченко 31 серпня.
«Двоє чоловіків отримали осколкові поранення кінцівок. Їх госпіталізували до місцевої лікарні, де медики надають всю необхідну допомогу. Ще двоє людей постраждало у Броварському районі. Медична допомога надається», – заявив він.
Ткаченко зазначив, що в Броварському районі атака пошкодила складські приміщення та заклад торгівлі. У Бориспільському районі постраждали три складських приміщення й багатоквартирний будинок.
«Росія вкотре б’є по цивільній інфраструктурі та мирних людях. Працюємо над ліквідацією наслідків атаки», – додав очільник області.
Київська ОВА повідомила, що російські атаки спричинили тимчасове погіршення якості повітря в п’яти населених пунктах: Іванкові, Вишгороді, Василькові, Обухові й Броварах.
Раніше Київська міська військова адміністрація повідомила про загоряння в селі Погреби Броварського району.
Росія посилила свої дронові атаки на Київ та область – протягом останніх днів тривалість повітряних тривог стала довшою. Лише за неділю в столиці України оголошували 11 тривог.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
«Укренерго» повідомляє про знеструмлення в 6 областях через російські атаки
Російські удари спричинили нові знеструмленні в низці областях, повідомляє оператор «Укренерго» 31 серпня.
«Внаслідок російських атак – на ранок є нові знеструмлення у Донецькій, Дніпропетровській, Запорізькій, Харківській, Сумській і Миколаївській областях. Скрізь, де це наразі дозволяють безпекові умови, вже здійснюються аварійно-відновлювальні роботи», – йдеться в зведенні.
За оцінкою компанії, споживання електроенергії відповідає сезонним показникам. Сьогодні вранці воно було на тому ж рівні, що й у п’ятницю.
«Укренерго» радить перенести активне енергоспоживання на період найбільш ефективної роботи промислових сонячних електростанцій – з 10 години ранку до 16:00. Компанія також просить не вмикати одночасно кілька потужних електроприладів увечері, з 18:00 до 22:00.
«Через несприятливі погодні умови – на ранок повністю або частково були знеструмлені чотири населені пункти на Чернігівщині. Ремонтні бригади обленерго вже здійснюють відновлення пошкоджених повітряних ліній електропередачі», – додає компанія.
Раніше голова Чернігівської області В’ячеслав Чаус повідомив, зокрема, про масовану атаку російських безпілотників на об’єкт енергетики в Ніжинському районі вночі проти 31 серпня.
Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. З початком осені 2025 року війська РФ посилили обстріли української енергетики. В Україні для населення діяли графіки відключення електроенергії, бізнесу також обмежували електропостачання.
Служба безпеки України кваліфікує удари Росії по українській енергетичній інфраструктурі як злочини проти людяності. У СБУ раніше зазначили, що від початку цьогорічного опалювального сезону задокументувала щонайменше 256 повітряних атак РФ на енергооб’єкти і системи теплопостачання України.
На початку лютого 2026 року російський міністр закордонних справ Сергій Лавров заявив, що Росія нібито не починала атак на цивільні об’єкти, а саме Україна першою почала бити по її енергооб’єктах.
КМВА повідомляє про пожежу через російську атаку (уточнено)
У Києві внаслідок атаки російських безпілотників вранці 31 серпня загорілися складські приміщення, повідомляє Київська міська військова адміністрація.
Спершу КМВА заявила про загоряння складських приміщень у Деснянському районі, проте згодом уточнила, що пожежа почалася в області:
«За уточненою інформацією, загоряння сталося в с. Погреби, Київська область».
Повітряні сили кілька разів попереджали про рух реактивних дронів у бік столиці. Від початку доби в Києві шість разів оголошували повітряну тривогу.
Росія посилила свої дронові атаки на Київ та область – протягом останніх днів тривалість повітряних тривог стала довшою. Лише за неділю в столиці України оголошували 11 тривог.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
«Російські солдати переодягаються в одяг цивільних». Кінбурнський півострів та прифронтовий Очаків: як ЗСУ відтісняють армію РФ
Російська армія на окупованому Кінбурні маскується під місцевих, базується у їхніх будинках або в уже зруйнованих цивільних будівлях, кажуть українські військові. На Кінбурнському півострові досі залишаються цивільні. Саме тому в ЗСУ заборона на удари по будинках. Атакувати вони можуть лише після ретельної розвідки. Загалом, кажуть, на Кінбурні дислокується близько 2,5 тисячі російських військових. ЗСУ вдалося перерізати логістику, постачання боєприпасів, продовольства та палива, а також знищити всю артилерію противника на косі, зауважують українські бійці.
- Куди саме відійшла російська армія?
- Чому для РФ важлива траса Миколаїв-Одеса?
- І як живе раніше курортне місто Очаків?
Репортаж з Очаківського району Миколаївщини проєкту Радіо Свобода «Крим. Реалії».