Одна людина загинула, 8 постраждали через удар РФ по електричці на Харківщині – ДСНС
На Харківщині, за останніми даними, внаслідок російського удару по електричці 18 вересня загинула одна людина, вісім людей поранені, повідомили Державна служба з надзвичайних ситуацій і очільник обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«Сьогодні вранці ворог атакував електропоїзд у Нововодолазькій громаді. Внаслідок удару БпЛА загинув 40-річний чоловік», – написав Синєгубов у телеграмі. В «Укрзалізниці» раніше повідомляли про двох тяжко поранених пасажирів внаслідок цієї атаки.
У Державній службі з надзвичайних ситуацій додали, що постраждали, за останніми даними, вісім людей.
За даними ДСНС, російські війська завдали удару по одній із залізничних станцій на території Нововодолазької громади Харківського району реактивними безпілотниками. Внаслідок атаки виникла пожежа у двох вагонах приміського електропоїзда.
Рятувальники вже ліквідували пожежу, кажуть у ДСНС.
Напередодні Кабінет міністрів України затвердив нові правила роботи залізниці й вокзалів залежно від рівня повітряної загрози.
«За жовтого рівня загрози потяги йдуть за розкладом, здійснюється посадка і висадка пасажирів. За червоного рівня – посадка пасажирів і відправлення потягів призупиняються, люди йдуть в укриття», – повідомив прем’єр-міністр Сергій Корецький 17 вересня.
Корецький зазначив, що залежно від ситуації на місці «Укрзалізниця» зможе оперативно обмежувати рух і розосереджувати рухомий склад і пасажирів, щоб уникнути скупчення людей.
У вересні 2026 року російська армія посилила систематичні атаки на українську залізничну інфраструктуру, а однією з найгучніших подій став удар по пасажирському поїзду на Волині поблизу польського кордону, що ледь не зачепив міжнародну дипломатичну місію.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга повідомив, що від початку повномасштабного вторгнення російські удари пошкодили або повністю знищили понад 500 українських локомотивів, причому більш як половину з них – лише протягом 2026 року. Україна закликала міжнародних партнерів терміново допомогти з пошуком і фінансуванням тягового рухомого складу для колії 1520 мм.
Зеленський: саміт нового формату – «Карпатської вісімки» стартує на Прикарпатті
Президент України Володимир Зеленський 18 вересня оголосив про запуск нового формату партнерства: C8 – «Карпатської вісімки» і проведення його першого саміту на Прикарпатті. До нового формату, за словами Зеленського, входять Україна, Румунія, Сербія, Польща, Словаччина, Чехія, Австрія, Угорщина і ЄС.
«Сьогодні, вперше тут, в Україні, в нашій частині Карпат, – саміт, який об’єднує всі карпатські держави, регіони й громади наших країн. Ми даємо старт новому формату C8 – Карпатській вісімці, що об’єднує нас і наших сусідів у Європі: Румунія, Сербія, Польща, Словаччина, Чехія, Австрія, Угорщина і, звісно, Євросоюз загалом», – написав Зеленський у телеграмі.
Він додав, що це «серйозний початок» руху, який має «ще більше зблизити наші країни і створити на рівні ЄС ще один сильний елемент взаємодії – безпека, енергетика, значне розширення логістики й транскордонної економічної співпраці та суттєва підтримка наших громад».
Саміт відбудеться 18–20 вересня в Буковелі на Івано-Франківщині. За даними місцевих ЗМІ, на тлі проведення заходу в регіоні обмежили рух автомобільними дорогами в напрямку Буковеля.
Раніше про прибуття до України повідомляли лідери згаданих країн-учасниць саміту.
«Заплатила найвищу ціну»: IPI вимагає від РФ покарати винних у загибелі Вікторії Рощиної і звільнити 27 журналістів
Міжнародний інститут преси (IPI) напередодні других роковин загибелі в російському ув’язненні української журналістки Вікторії Рощиної закликав до встановлення справедливості і притягнення до відповідальності винних за її смерть. IPI також вимагає від російської влади негайно звільнити всіх українських журналістів, ув’язнених у РФ.
«У той час, як від початку повномасштабного вторгнення Росії 24 лютого 2022 року під час висвітлення подій в Україні загинули 16 журналістів, Рощина стала першою – і залишається єдиною – журналісткою, яка померла в російському ув’язненні під час війни», – йдеться в заяві, оприлюдненій 18 вересня.
В IPI наголосили, що російська влада не співпрацює з українським слідством у справі про загибель Вікторії Рощиної і відмовляється пояснити обставини її смерті чи коментувати заяви про застосування до неї тортур.
У жовтні 2025 року Міжнародний інститут преси (IPI) визнав Рощину «Героїнею свободи преси 2025 року» (World Press Freedom Hero) за її роботу з висвітлення російської окупації територій України. Вона також була посмертно нагороджена українським орденом Свободи.
«Вікторія Рощина заплатила найвищу ціну за свою відданість справі: вона прагнула, щоб світ почув історії її співгромадян, які живуть в умовах окупації, – заявив виконавчий директор IPI Скотт Гріффен. – Її смерть викрила жорстоке поводження, якого можуть зазнавати українські журналісти з боку російської влади. IPI продовжуватиме вимагати справедливості для Вікторії, і ми закликаємо міжнародну спільноту домагатися звільнення кожного журналіста, якого утримує Росія».
За даними Міжнародного інституту преси, на серпень 2026 року в Росії за ґратами залишалися 27 українських журналістів, багатьом із яких висунули політично вмотивовані звинувачення в «тероризмі» і «шпигунстві».
Як вказують в IPI, російська влада затримала близько половини з них вже після початку повномасштабного вторгнення в Україну. У низці випадків офіційних звинувачень не висували, а факт ув’язнення заперечують, внаслідок чого журналісти фактично перебувають в ізоляції від зовнішнього світу, наголошують правозахисники.
Вікторія Рощина, українська журналістка – авторка Радіо Свобода й українських засобів інформації, яку утримували у тюрмах РФ більше ніж рік, померла у російському полоні 19 вересня 2024 року. Їй було 27 років. Після того, як у лютому 2025 року тіло Рощиної повернули в Україну, судово-медичні експерти виявили відсутність деяких внутрішніх органів, що могло бути спробою приховати докази катувань.
У травні 2026 року у Нацполіції України повідомили, що під час утримання в полоні в СІЗО № 2 в Таганрозі (Росія) Вікторії Рощиній зламали потиличну кістку.
29 квітня 2025 року міжнародний проєкт Viktoriia Project оприлюднив розслідування щодо смерті Вікторії Рощиної. Тіло, яке, за даними експертизи, належить Рощиній, мало численні сліди катувань.
За свою журналістську роботу Вікторія Рощина отримала низку престижних міжнародних відзнак. Понад рік народні депутати, медійники і батько Рощиної домагаються для неї присвоєння найвищої державної нагороди – Героя України. Ініціативу підтримують українські правозахисники, громадські діячі й колишні бранці Кремля.
«Соромлюся спитати: а за кого ми голосували?» У Росії будуть вибори до Держдуми, а в окупації вже «проголосували»
Протягом вересня в захоплених Росією містах і селах триває процес, який агресор називає виборами до Державної думи. Вперше окупанти влаштовують на українській території голосування саме за парламент: до цього там зображали обрання місцевих «голів» і «народных советов ЛДНР», проводили незаконні референдуми про відділення від України – у 2014-му і 2022-му, а у 2024-му нібито обирали на 5-й термін Володимира Путіна.
Починаючи з 2020 року Кремль влаштовував для власників російських паспортів виїзні голосування у Ростовській області – на конституційному референдумі (тому самому, де обнулили президентські терміни Володимира Путіна), президентських і парламентських виборах РФ.
Вибори у Росії давно не визнаються міжнародною спільнотою через відсутність вільного волевиявлення та конкуренції – а на окупованих територіях нелегітимним є загалом сам процес, оскільки це не територія Росії. Проте окупаційна влада доклала явних зусиль до того, щоб голосування виглядало масовим, і люди реально вкидали бюлетені у скриньки з російським гербом. Як цього домагалися – розповідаємо.
«УЗ»: війська РФ атакували приміський поїзд на Харківщині, двоє пасажирів тяжко поранені
Російські військові 18 вересня завдали удару по приміському поїзду на Харківщині, внаслідок чого поранені дві людини, повідомила «Укрзалізниця».
«Загрозу виявила моніторингова група «Укрзалізниці», після чого було оголошено евакуацію пасажирів. Попередньо, двоє пасажирів зазнали тяжких поранень – під час евакуації вони не відійшли на безпечну відстань від поїзда», – йдеться в повідомленні.
В «УЗ» нагадали, що під час евакуації з поїзда необхідно чітко виконувати команди поїзної бригади: якщо поруч немає укриття, потрібно відійти щонайменше на 200 метрів від рухомого складу й об’єктів залізничної інфраструктури.
Напередодні Кабінет міністрів України затвердив нові правила роботи залізниці й вокзалів залежно від рівня повітряної загрози.
«За жовтого рівня загрози потяги йдуть за розкладом, здійснюється посадка і висадка пасажирів. За червоного рівня – посадка пасажирів і відправлення потягів призупиняються, люди йдуть в укриття», – повідомив прем’єр-міністр Сергій Корецький 17 вересня.
Корецький зазначив, що залежно від ситуації на місці «Укрзалізниця» зможе оперативно обмежувати рух і розосереджувати рухомий склад і пасажирів, щоб уникнути скупчення людей.
У вересні 2026 року російська армія посилила систематичні атаки на українську залізничну інфраструктуру, а однією з найгучніших подій став удар по пасажирському поїзду на Волині поблизу польського кордону, що ледь не зачепив міжнародну дипломатичну місію.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга повідомив, що від початку повномасштабного вторгнення російські удари пошкодили або повністю знищили понад 500 українських локомотивів, причому більш як половину з них – лише протягом 2026 року. Україна закликала міжнародних партнерів терміново допомогти з пошуком і фінансуванням тягового рухомого складу для колії 1520 мм.
Фіцо заявив, що не дозволить втягнути Словаччину у війну через статтю 5 НАТО
Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що не дозволить втягнути свою країну у війну. Він сказав про це, виступаючи 17 вересня в місті Пряшів, коментуючи статтю 5 про колективну оборону Договору про НАТО, яка передбачає, що збройний напад на одну державу-члена Альянсу вважається нападом на всіх.
«Так, ми є частиною НАТО, ми цінуємо це, ми дбаємо про співпрацю, про виконання наших зобов’язань. Але як прем’єр-міністр я зроблю все, щоб Словаччина ніколи не була втягнута у воєнний конфлікт», – сказав Фіцо.
«Ви можете собі уявити, пані й панове, що буде активована стаття 5 Договору НАТО? Хтось може таке уявити? Хтось може уявити, що нам скажуть: підготуйте 5000 чи 10 000 солдатів, і вони підуть кудись воювати? І ми навіть не знатимемо, з ким ми воюємо, чому чи за що. Я не хочу, щоб Словаччина була частиною воєнного конфлікту через якусь статтю 5», – додав він.
Фіцо наголосив, що «ситуація ніколи не була такою серйозною і напруженою, як зараз, з точки зору можливості загальноєвропейського військового конфлікту».
Прем’єр-міністр Словаччини додав, що 18 вересня здійснить візит до України, де зустрінеться з президентом Володимиром Зеленським й іншими українськими політиками. Фіцо не уточнив, де відбудеться зустріч, але оголосив, що перебуватиме в Україні разом з лідерами інших країн.
З початку повномасштабного російського вторгнення в Україну Словаччина передала Києву 13 пакетів військової допомоги на загальну суму 671 млн євро. Крім того, словацька сторона передала Україні близько десяти літаків МіГ-29.
Але у 2023 році після того, як словацький уряд очолив Роберт Фіцо, Братислава припинила надавати військову допомогу Україні. Водночас він декларував, що уряд не блокуватиме постачання зброї та боєприпасів Україну від приватних виробників.
Фіцо підтримує дружні стосунки з Кремлем. Після початку повномасштабного вторгнення РФ до України й після приходу до владу у 2023 році він кілька разів особисто зустрічався з російським президентом Володимиром Путіним. Ці візити та переговори викликали гостру критику з боку представників Європейського Союзу.
16 вересня, виголошуючи щорічне послання про стан справ у ЄС, президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Євросоюз стикається з дедалі більшою кількістю гібридних загроз на своїй території, і готовність Європи реагувати на них має зростати пропорційно.
У серпні лист, із яким ознайомилося Радіо Свобода, засвідчив про зростання занепокоєння через російську агресію в країнах Балтії. У ньому йшлося про «погіршення безпекового середовища» на тлі «зростання частоти порушень повітряного простору і вторгнень дронів». Про загрозу таких в Естонії раніше також попереджало керівництво країни.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров 16 вересня пригрозив Європі «дуже короткою» війною в разі, якщо, за його словами, «Європа нападе на РФ». При цьому Лавров зазначив, що Росія не планує нападати на європейські країни.
Вихід піхоти, дрони в повітрі і розбите Білозерське (фоторепортаж)
Добропільський напрямок на Донеччині російські війська щодня атакують дронами, авіацією та артилерією. Малими групами штурмовики армії Росії намагаються просочитися у міста у цій агломерації. На шляху стоять українські нацгвардійці. Один із підрозділів – 4-та бригада оперативного призначення «Рубіж».
Команда Радіо Свобода пройшла 20 кілометрів, щоб дістатися до міста Білозерське, яке зараз майже зруйноване, та на власні очі побачити, як знищуються російські безпілотники. Того дня якраз відбувалася ротація піхотинців ЗСУ, які 5 діб вибиралися із позицій та отримали поранення в дорозі. Наші кореспонденти мали змогу поспілкуватися із військовими.
Білозерське, як і Добропілля, розташоване за понад 100 кілометрів від Донецька та за 30-ть – від Покровська. До широкомасштабного вторгнення місто відчувало лише відголос війни, яка точилася із 2014-го року, й то лише тоді, коли хтось їхав через місто у бік фронту.
Перші серйозні обстріли розпочалися одразу після того, як російська армія активізувалася і розпочала штурм Покровська. Тоді по місту вперше вдарили «шахеди». Відтоді російські дрони, артилерія та авіація продовжили знищувати Білозерське, як і сусіднє Добропілля.
Як виглядає Добропілля зсередини та що розповіли українські захисники – дивіться у фоторепортажі фронтового кореспондента Радіо Свобода Мар'яна Кушніра.
На фронті минулої доби зафіксовано 230 бойових зіткнень – Генштаб
На фронті протягом минулої доби зафіксовано 230 бойових зіткнень, найбільше російських атак було на Покровському і Костянтинівському напрямках, повідомив у ранковому зведенні 18 вересня Генштаб ЗСУ.
«На Костянтинівському напрямку зафіксовано 19 атак. Загарбники вели штурмові дії у районах населених пунктів Костянтинівка і в бік Осикового, Довгої Балки, Приюту, Степів і Вільного. 25 атак здійснив ворог на Покровському напрямку. Окупанти намагалися просунутися у бік населених пунктів Білицьке, Ганнівка, Добропілля, Новий Донбас, Новогришине, Василівка, Сергіївка, Молодецьке і Новопавлівка», – йдеться в повідомленні.
Крім того, за даними командування ЗСУ, бойові дії тривали на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському, Краматорському, Олександрівському, Гуляйпільському, Оріхівському напрямках.
У своєму звіті 16 вересня американський Інститут вивчення війни зазначив, що українська контрнаступальна операція поблизу Лиману на Донеччині, яка отримала назву «Вівальді», досягла оперативно важливої мети – зірвала спроби Росії здійснити широке оточення «поясу фортець» України.
15 вересня у Збройних силах України вперше зробили офіційну заяву про бойові дії, які впродовж останніх місяців тривали на півночі Донецької області – в районі на схід і північний схід від міста Лиману. Командир Третього армійського корпусу Андрій Білецький публічно підтвердив проведення наступальної операції на цій території.
«Путін водить усіх за ніс» – сенаторка США про мирні зусилля, «пекельні» санкції й російську економіку
Конгрес США направив президенту Дональду Трампу на підпис масштабний законопроєкт про санкції проти Росії, запустивши новий етап економічного тиску Вашингтона на Москву.
Сенаторка Джин Шахін, провідна представниця Демократичної партії в Комітеті Сенату із закордонних справ та співголова Сенатської групи спостерігачів НАТО, каже, що законодавство має на меті вдарити по фінансових та енергетичних доходах Росії й посилити тиск на Кремль.
В інтерв’ю Радіо Свобода 17 вересня Шахін розповіла про законопроєкт щодо санкцій, нагальні потреби України, російську гібридну війну та діяльність Москви на східному фланзі НАТО.
На Житомирщині через удар РФ по індустріальному парку загинули дві людини – влада
На Житомирщині через російський удар загинули дві людини, ще двоє постраждали, повідомила вранці 18 вересня Державна служба з надзвичайних ситуацій.
«Виникли пожежі в складській і виробничій будівлях у Коростенському районі. Під час повторних сигналів повітряної тривоги рятувальникам довелося відходити у безпечне місце. Сапери ДСНС обстежили територію на наявність вибухонебезпечних предметів. Вогнеборці ліквідували загоряння», – йдеться в повідомленні.
Очільник Житомирської ОВА Віталій Бунечко уточнив, що напередодні ввечері під російським ударом опинилося цивільне підприємство: індустріальний парк у Коростенському районі. Спочатку було відомо про одну загиблу людину.
«Зараз на місці завершується розбір завалів й оцінка масштабу завданих пошкоджень», – повідомив він.
За словами очільника ОВА, двох постраждалих у стані середньої тяжкості шпиталізували.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Повітряні сили: знешкоджені 69 дронів, якими атакувала РФ, є влучання на 13 локаціях
Російські військові вночі проти 18 вересня атакували Україну 93 ударними безпілотниками, зокрема 46 реактивними дронами Shahed, повідомили Повітряні сили ЗСУ.
«За попередніми даними, на 08:00, протиповітряною обороною збито/подавлено 69 ворожих БпЛА типу Shahed, «Гербера», дронів інших типів та 3 «Бандероль»/«Дань-Т», – йдеться в повідомленні.
За даними Повітряних сил, зафіксовано влучання на 13 локаціях, а також падіння уламків на трьох локаціях.
«Крім того, частина ворожих засобів ураження не досягла своїх цілей, інформація щодо них уточнюється. Атака триває, в повітряному просторі ворожі БпЛА», – додали військові.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Родина з 5 людей постраждала на Київщині внаслідок ранкової атаки РФ – ДСНС
П’ять людей постраждали на Фастівщині у Київській області внаслідок ранкової російської атаки, повідомили очільник обласної військової адміністрації Тимур Ткаченко і Державна служба з надзвичайних ситуацій. Серед постраждалих – три дитини.
«У дітей зафіксовані акубаротравма і гострі реакції на стрес. Усі троє госпіталізовані до лікарні. Серед дорослих жінка отримала гостру реакцію на стрес. Чоловік отримав термічні опіки, осколкове поранення та різану рану стопи. Його також госпіталізували до лікарні», – йдеться в повідомленні.
Ткаченко додав, що внаслідок атаки один приватний будинок зруйнований, ще один пошкоджений. Також пошкоджений автомобіль.
У ДСНС уточнили, що йдеться про одну родину.
«Рятувальники продовжують працювати на місці події. Наразі пожежу ліквідовано», – йдеться в повідомленні.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Росія втратила 1420 своїх військових за минулу добу – Генштаб ЗСУ
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 514 910 своїх військових, зокрема 1 420 осіб – за останню добу, такі дані на ранок 18 вересня навів Генштаб ЗСУ.
В українському командуванні також назвали втрати РФ у техніці:
- танки – 12 351 (+5 – за останню добу)
- бойові броньовані машини – 25 352 (+7)
- артилерійські системи – 49 938 (+75)
- РСЗВ – 2 142 (+3)
- засоби ППО – 1 646 (+1)
- літаки – 442
- гелікоптери – 356
- наземні робототехнічні комплекси – 2 656 (+12)
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 522 316 (+1 808)
- крилаті ракети – 5 111
- кораблі / катери – 35
- підводні човни – 2
- автомобільна техніка й автоцистерни – 150 442 (+424)
- спеціальна техніка – 4 701 (+4).
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
Російська служба британського мовника BBC спільно з виданням «Медіазона» на липень цього року встановила імена, прізвища й інші дані майже 235 тисяч загиблих військовослужбовців РФ. Реальна їхня кількість, за словами самих дослідників, може бути значно більшою – за оцінками НАТО, до пів мільйона.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер час від часу цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. 30 липня він в інтерв’ю Fox News заявив, що Україна втратила 50 тисяч солдатів, ще приблизно 400 тисяч – поранені. Він також заявив про велику кількість зниклих безвісти.
За підсумками дослідження американського Центру стратегічних і міжнародних досліджень, опублікованого 1 липня, сукупні втрати вбитими і пораненими військовими Росії й України перевищили два мільйони від початку повномасштабного вторгнення РФ у лютому 2022 року.
У Конотопі через атаку РФ постраждали дві жінки, пошкоджені школа, дитсадок, медзаклади – мер
У Конотопі на Сумщині внаслідок нічного російського удару пошкоджені приватні житлові будинки, школа, дитсадок, медичні заклади, частина міста залишилася без газу, повідомив міський голова Артем Семеніхін.
За його словами, постраждали дві жінки: 1965 року народження (у неї гостра реакція на стрес) і 1991 року народження (множинні рани рук).
«Частина міста без газу! Пошкоджено газотранспортну мережу в місті. Ще пошкоджено залізницю… Також пошкоджено багато дрібного приватного бізнесу… Перебито багато ліній електропередач. Маємо пошкодження в медичних закладах! Також пошкоджено комунальну транспортну інфраструктуру», – написав Семеніхін у телеграмі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударнимиБпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Путін закликає підтримати війну. У Росії почалися перші вибори до Держдуми за час великої війни: що відомо
У Росії почалися перші вибори до Державної думи після початку повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році. Парламентські вибори відбуваються на тлі війни, яка Росія вже веде понад чотири з половиною роки, стагнації економіки та перебоїв із пальним через атаки українських БПЛА по російських НПЗ.
На Сумщині помер підліток, який був поранений через підрив на вибухонебезпечному предметі
Підліток, який зазнав поранень внаслідок підриву на вибухівці в Сумській області, помер у лікарні, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Григоров увечері 17 вересня.
«На жаль, врятувати 17-річного хлопця, який підірвався на вибухонебезпечному предметі у Ворожбянській громаді, не вдалося. Він помер у лікарні від отриманих травм», – заявив він.
Раніше стало відомо, що юнак зазнав поранень внаслідок підриву на вибухівці в Сумській області.
За даними ДСНС, станом на квітень 2026 року з початку повномасштабної війни підрозділи ДСНС розмінували близько 200 тисяч гектарів територій України та знешкодили понад 600 тисяч вибухонебезпечних предметів. Водночас, за даними служби, в Україні 133,3 тисячі кілометрів потенційно забруднені, включно з ТОТ – це близько 20% всієї території держави.
На виробництві дронів у Росії можуть працювати до 25 тисяч працівників із КНДР – доповідь
До 25 тисяч громадян Північної Кореї можуть бути залучені на російських підприємствах із виробництва безпілотників – про це йдеться в доповіді Багатосторонньої групи з моніторингу за дотриманням санкцій Ради безпеки ООН щодо КНДР (MSMT), передає канал «Настоящее время».
За оцінкою MSMT, наприкінці 2025 року в Росії працювали від 15 до 30 тисяч північнокорейців.
Згідно з доповіддю, північнокорейський робітник у Росії в середньому заробляє 7500 доларів на рік, але майже вся ця сума вилучається на користь КНДР. Сукупний дохід Пхеньяну від праці громадян за кордоном у 2025 році MSMT оцінює до 800 мільйонів доларів. За твердженням авторів доповіді, ці кошти йдуть, зокрема, на фінансування ядерної та балістичної ракетної програм КНДР.
Щоб обійти запроваджені Радою безпеки ООН обмеження на використання північнокорейської робочої сили за кордоном, робітників оформлюють за студентськими візами. Минулого року Росія видала громадянам КНДР понад 36,4 тисяч віз. Це майже вчетверо більше, ніж роком раніше, і з них 35,8 тисяч – студентські.
«В останні роки Росія і КНДР створили велику екосистему, що включає обхід державних санкцій і корупцію. До таких методів належать використання студентських і туристичних віз замість дозволів на роботу, зміна російського законодавства з метою отримання доходу особами, що перебувають у країні за студентськими візами, підкуп російських університетів, а також використання мережі посередників для приховування присутності та масштабів північнокорейської робочої сили у Росії», – йдеться в доповіді.
Згідно з звітом неурядової організації «Громадянський альянс за права людини в Північній Кореї» (NKHR) від березня 2026 року, понад 110 компаній, організацій та приватних осіб були ідентифіковані як пов’язані з північнокорейськими бізнес-операціями в Росії.
В основному робітники перебувають на Далекому Сході (Владивосток, Хабаровськ, Сахалін). Але деякі з них працюють у Москві, Санкт-Петербурзі та Іркутську. До тисячі людей зайняті на критично важливих об’єктах: оборонних підприємствах, сталеливарних та суднобудівних заводах.
Багатостороння група з моніторингу санкцій об’єднує 11 держав, в тому числі Сполучені Штати, Південну Корею та Японію. Вона була створена в 2024 році після того, як Росія заблокувала продовження мандату групи експертів ООН, яка протягом 15 років стежила за дотриманням санкцій проти КНДР.
8 серпня Володимир Зеленський заявив, що Північна Корея планує направити до Росії від 30 до 50 тисяч своїх військових. За його словами, КНДР «буде нарощувати досвід сучасної війни», буде отримувати ліцензії від Росії.
Сестра лідера Північної Кореї Кім Йо Чжон заперечила цю заяву Зеленського, назвавши його оцінку «безпідставною» та «інсценованим інцидентом».
Корецький повідомив про нові правила роботи «Укрзалізниці» під час повітряних тривог
Кабінет міністрів затвердив нові правила роботи залізниці та вокзалів залежно від рівня повітряної загрози, повідомив прем’єр-міністр Сергій Корецький 17 вересня.
«За жовтого рівня загрози потяги йдуть за розкладом, здійснюється посадка і висадка пасажирів. За червоного рівня – посадка пасажирів і відправлення потягів призупиняються, люди йдуть в укриття», – заявив він.
Корецький зазначив, що залежно від ситуації на місці «Укрзалізниця» зможе оперативно обмежувати рух і розосереджувати рухомий склад та пасажирів, щоб уникнути скупчення людей.
За його словами, перевізник спільно з обласними адміністраціями має розширити доступ до укриттів на вокзалах і станціях. Він анонсував автоматичне отримання інформації про рівень загрози, додавши, що рішення мають «ухвалюватися миттєво» – є відповідні доручення Мінінфраструктури та ДСНС.
Крім того, за словами Корецького, Міністерство внутрішніх справ і Нацполіція додатково посилять охорону вокзалів і супровід евакуації.
«Регіони мають адаптувати графіки роботи міського транспорту до руху потягів, особливо вночі, і максимально прискорити встановлення мобільних укриттів, щоб люди мали можливість сховатися у разі небезпеки», – додав голова уряду.
Напередодні «Укрзалізниця» заявила, що Росія «продовжує полювання на пасажирські поїзди», коментуючи атаку на поїзд №122 Київ – Миколаїв.
Для пасажирів разом із Миколаївською обласною військовою адміністрацією «Укрзалізниця» організувала автобусні трансфери.
У вересні 2026 року російська армія посилила систематичні атаки на українську залізничну інфраструктуру, а однією з найгучніших подій став удар по пасажирському поїзду на Волині поблизу польського кордону, що ледь не зачепив міжнародну дипломатичну місію.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга повідомив, що від початку повномасштабного вторгнення російські удари пошкодили або повністю знищили понад 500 українських локомотивів, причому більш як половину з них – лише протягом 2026 року. Україна закликала міжнародних партнерів терміново допомогти з пошуком і фінансуванням тягового рухомого складу для колії 1520 мм.
ОВА: Росія атакувала індустріальний парк на Житомирщині, є загиблий
Російські війська атакували цивільне підприємство в Житомирській області, заявив голова військової адміністрації Віталій Бунечко 17 вересня.
За його даними, удару зазнав індустріальний парк у Коростенському районі.
«За оперативною інформацією внаслідок атаки одна людина загинула, дві постраждали», – заявив Бунечко.
Голова області додав, що на місці працюють рятувальники та екіпажі екстреної медичної допомоги, інформацію про кількість постраждалих уточнюють.
Читайте також: Ткаченко повідомив про поранену дитину через атаку Росії на Київщину
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Зеленський і фон дер Ляєн обговорили фінансування оборони України
Президент Володимир Зеленський 17 вересня провів телефонну розмову з головою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн.
Він назвав розмову «дуже продуктивною» і подякував фон дер Ляєн за увагу до України та її безпеки в щорічному зверненні до Європарламенту.
Зокрема, Зеленський назвав «дуже вчасною і справді потрібною» ініціативу щодо використання Україною та Євросоюзом залишків коштів із програми SAFE на нові оборонні проєкти.
«Звісно, готові співпрацювати і по інших безпекових пропозиціях, які можуть посилити всю Європу та кожну з наших країн. Обговорили необхідні кроки заради нашої оборонної стійкості. Дуже детально – проблему з фінансуванням української оборони. Готуємо рішення цієї проблеми і домовились про зустріч в Нью-Йорку на полях Генасамблеї», – заявив він.