Краматорськ зазнав авіаудару, є поранені – ДСНС

Російські війська 20 вересня завдали удару по Краматорську, скинувши дві авіабомби на житлову забудову, повідомляє Державна служба з надзвичайних ситуацій.

«Внаслідок обстрілу дістали поранення чоловік та жінка. Також пошкоджено чотири багатоквартирні будинки, п’ять автомобілів та інші об’єкти цивільної інфраструктури. На місці події рятувальники надали допомогу постраждалим, деблокували вхідні двері квартири, щоб вивільнити людей, та ліквідували пожежу у двоповерховій будівлі закладу освіти на площі 4800 квадратних метрів», – ідеться в повідомленні.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Київ весь день атакують дрони, у Святошинському районі є поранена – Кличко

Упродовж усього дня 20 вересня Київ із короткими перервами перебуває під атакою російських дронів, інформують представники місцевої влади.

«Одна постраждала в Святошинському районі внаслідок атаки ворога на столицю. Пораненій жінці медики надають допомогу», – написав о 17:37 міський голова Києва Віталій Кличко.

Раніше він повідомляв про падіння дрона в Голосіївському районі столиці.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

На фронті загинув колишній в’язень Кремля Микола Карпюк

На фронті загинув громадський і політичний діяч, колишній в’язень Кремля, один із засновників УНА-УНСО Микола Карпюк. Про це в соцмережах повідомили колишні депутати Верховної Ради Борислав Береза та Артур Палатний, а також колишній заступник голови СБУ Віктор Ягун.

«На фронті, на Запорізькому напрямку, загинув Микола Карпюк. Та людина, яку Росія утримувала у своїх в’язницях і яку вдалося повернути в Україну... Сильна постать була. Вмів як переконувати, так і діяти», – написав у фейсбуці Борислав Береза.

Віктор Ягун вказав, що Карпюк загинув 19 вересня.

«Микола був із тих людей, для яких Україна була не словами, а частиною самого життя. Він зробив свій вибір давно і залишався йому вірним за будь-яких обставин… І навіть тоді, коли мав повне право сказати: «Я вже зробив достатньо», – він знову був там, де вважав за потрібне бути», – відзначив Ягун.

Артур Палатний додав, що Микола Карпюк пішов захищати Україну, вже маючи 60 років – вік, після досягнення якого мобілізація може бути лише добровільною.

Засуджений Росією Микола Карпюк був серед 35 українців, які повернулися в Україну 7 вересня 2019 року в рамках обміну утримуваними громадянами між Україною і Росією.

Микола Карпюк –​ один із лідерів партії УНА-УНСО, як стверджують, брав участь у кількох конфліктах на пострадянських теренах, зокрема, у грузинсько-абхазькому конфлікті на боці Грузії. Затриманий ФСБ Росії у березні 2014 року на українсько-російському кордоні. Разом з іншим українцем, Станіславом Клихом звинувачений Росією в «участі у Першій чеченській війні», засуджений російським судом до 22,5 років ув’язнення. Міжнародні правозахисні організації визнали його політв’язнем.

Рада церков закликала врятувати жителів окупованих Олешок від голодної смерті

Всеукраїнська рада церков та релігійних організацій звернулася до папи Римського Лева XIV, релігійних лідерів та міжнародної спільноти із закликом допомогти жителям міста Олешки в окупованій російськими військами частині Херсонської області. У зверненні стверджується, що місто перебуває на межі голоду, і його жителі потребує термінової евакуації.

«Місто перебуває в гуманітарній блокаді. Востаннє поставки продовольства на цю територію були наприкінці травня 2026 року, тому мешканці голодують, а покинути місто їм перешкоджають російські військові», – йдеться в заяві.

Релігійні діячі вказують, що в Олешках та передмістях можуть залишатися понад шість тисяч осіб, у тому числі близько 200 дітей.

Місто розташоване поряд із лінією фронту, його інфраструктура зруйнована, відсутні газ та електрика, не вистачає не лише їжі, а й питної води та медикаментів. Всеукраїнська рада церков закликає релігійних лідерів, ООН та Міжнародний Червоний хрест використати всі можливості, щоб урятувати городян від голодної смерті.

Deutsche Welle опублікувала репортаж про те, що відбувається в Олешках. У ньому волонтер організації Humanity Ірина-Естер Вратарьова підтверджує, що продукти не підвозяться вже чотири місяці, а околиці міста заміновані. Не працюють транспорт і банківська система, «грошей немає». Військовослужбовець ЗСУ Павло Дрогаль каже, що російські війська не дозволяють ввозити до міста гуманітарні вантажі та не дають городянам виїхати з Олешок.

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубинець заявив, що проводив переговори з російською стороною, і було досягнуто домовленості про гуманітарний коридор, але Росія «вже тривалий час не підтверджує своєї готовності провести гуманітарну місію з евакуації людей». «Люди вже самостійно йдуть через заміновані поля, тому що не бачать іншого способу вибратися з цього пекла. Вони ризикують підірватися на міні або потрапити під удар дрона, але все одно йдуть, бо залишатися в Олешках для них ще гірше», – зазначив Лубинець.

Олешки були окуповані Росією в перші дні повномасштабного вторгнення, у лютому 2022 року. Місто розташоване на лівому березі Дніпра, який зараз є природною межею між вільною та окупованою частинами Херсонщини.

На Сумщині російські військові зайняли смугу вздовж кордону глибиною до 4 км – Трегубов

На Сумщині російські військові зайняли смугу вздовж українського кордону глибиною до 4 км, повідомив в ефірі телемарафону речник Угруповання об’єднаних сил Віктор Трегубов.

«Окремо в нас ще є трішки Сумщини – це наша частина Північно-Слобожанського напрямку. І там ситуація достатньо стабільна. Там росіяни зайняли смугу вздовж українського кордону. Вона не глибока, від 2 до 4 кілометрів», – сказав Трегубов

За його словами, армія РФ намагалась розширити дану смугу, але їм цього зробити не вдалось.

На Південно-Слобожанському напрямку армія РФ «дещо вичерпала наступальний потенціал», але все одно не полишає спроб просуватися на південь.

« І там дуже весела «шизофренія» з невідповідністю їхніх заяв їхнім реальним здобуткам на землі», – додав Трегубов.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя єознакою геноцидних дій.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Сили РФ атакували Україну 138 ударними дронами, влучання на 17 локаціях – Повітряні сили

У ніч проти 20 вересня сили РФ атакували Україну 138 ударними дронами, йдеться у повідомленні Повітряних сил ЗСУ.

У відомстві кажуть, що вночі армія РФ атакувала Україну 138 ударними безпілотниками типу Shahed (половина з них реактивні), «Гербера», дронами-імітаторами типу «Пародія» із напрямків: Орел, Міллерово – РФ; окупований Донецьк, окупований Крим – Гвардійське.

За попередніми даними, станом на 08:00, протиповітряною обороною збито/подавлено 101 російський безпілотник типу Shahed, «Гербера» та дрони інших типів.

Зафіксовано влучання засобів повітряного нападу РФ на 17 локаціях а також падіння збитих (уламки) на 5 локаціях.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Зеленський і Генштаб підтвердили ураження НПЗ у Москві

У Московській області РФ вночі було уражено «одне з ключових підприємств» нафтової промисловості РФ, а також обʼєкт логістики, повідомив президент Володимир Зеленський.

«У Московському регіоні цієї ночі дуже відчутно спрацювали наші далекобійні відповіді. Це мільярди доларів, які підтримують воєнну машину. Працювали, зокрема, FP-1, RZ-100, MICH-2000, «Паляниця», Vendetta, «Лютий», «Барс», «Фламінго», «Січень», Pelican», – зазначив глава держави.

Президент подякував військовим за влучність – СБУ разом із СБС, ССО, ГУР і СЗР.

«Було також застосовано санкції по підприємству у Воронезькому регіоні. Москва повинна не будувати ешелоновані кільця ППО за рахунок інших регіонів, а завершити свою жорстоку війну й обрати мир. Є на столі кроки для деескалації: в енергетиці, продовольчій безпеці. Потрібна політична воля. Дякую всім, хто посилює українську далекобійність. Вдячний кожному, хто доповнює наші далекобійні відповіді відповідями санкційними. Слава Україні!» – підсумував Зеленський.

Згодом ураження НПЗ підтвердили у Генеральному штабі ЗСУ.

«У ніч на 20 вересня 2026 року підрозділи Сил оборони України уразили нафтопереробний завод «Газпромнефть-Московский НПЗ» у районі Капотня міста Москва рф. На території об'єкту зафіксовано масштабну пожежу - уражено
установку первинної переробки АВТ-6, комплексну установку переробки нафти та установку ізомеризації», – повідомили в українському командуванні.

«Газпромнефть-Московский НПЗ» – одне з найбільших нафтопереробних підприємств рф. Потужність заводу становить близько 12 млн тонн нафти на рік. Підприємство здійснює переробку нафти та виробляє автомобільні бензини, дизельне й авіаційне паливо, мазут та іншу нафтопродукцію.

«Завод задіяний в забезпеченні потреб збройних сил РФ», – уточнили у Генштабі.

У Москві в ніч проти 20 вересня сталася масштабна атака безпілотників. Серед цілей, за даними OSINT-аналізу російського видання ASTRA, був Московський нафтопереробний завод «Газпромнефть-МНПЗ» у районі Капотня.

На оприлюднених очевидцями кадрах видно займання на території підприємства. Раніше мер Москви Сергій Собянін підтвердив, що внаслідок атаки було пошкоджено об’єкт на території МНПЗ. За його словами, «постраждалих на заводі немає, на місці працюють екстрені служби».

Російська влада заявляла про масовану атаку безпілотників на столичний регіон. За словами Собяніна, вночі сили ППО «знищували десятки дронів, які летіли в напрямку Москви».

Радіо Свобода не може незалежно перевірити повідомлення про пожежу на МНПЗ та обставини атаки.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ, а також в окупованих регіонах України зазнають повітряних ударів. Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».

ДСНС: Росія вдарила дроном по залізниці на Вінниччині, спалахнула пожежа

На Вінниччині Росія вдарила дроном по об’єкту залізничної інфраструктури, повідомила Державна служба з надзвичайних ситуацій (ДСНС).

«На Вінниччині від російського удару БПЛА постраждав ще один обʼєкт залізничної інфраструктури», – зазначили рятувальники.

У ДСНС кажуть, що оперативно ліквідували пожежу. Інформація про постраждалих не надходила.

Напередодні Кабінет міністрів України затвердив нові правила роботи залізниці й вокзалів залежно від рівня повітряної загрози.

«За жовтого рівня загрози потяги йдуть за розкладом, здійснюється посадка і висадка пасажирів. За червоного рівня – посадка пасажирів і відправлення потягів призупиняються, люди йдуть в укриття», – повідомив прем’єр-міністр Сергій Корецький 17 вересня.

Корецький зазначив, що залежно від ситуації на місці «Укрзалізниця» зможе оперативно обмежувати рух і розосереджувати рухомий склад і пасажирів, щоб уникнути скупчення людей.

У вересні 2026 року російська армія посилила систематичні атаки на українську залізничну інфраструктуру, а однією з найгучніших подій став удар по пасажирському поїзду на Волині поблизу польського кордону, що ледь не зачепив міжнародну дипломатичну місію.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга повідомив, що від початку повномасштабного вторгнення російські удари пошкодили або повністю знищили понад 500 українських локомотивів, причому більш як половину з них – лише протягом 2026 року. Україна закликала міжнародних партнерів терміново допомогти з пошуком і фінансуванням тягового рухомого складу для колії 1520 мм.

Кількість загиблих через атаки РФ по Київщині зросла до чотирьох: у лікарні померла дитина – Ткаченко

Російські військові атакують Київську область понад добу, повідомив голова обласної військової адміністрації Тимур Ткаченко.

За його словами, кількість загиблих через атаку збільшилася до чотирьох.

«На жаль, маємо трагічну новину. У лікарні померла дитина, яка зазнала поранень внаслідок ворожої атаки у Вишгородському районі. Таким чином, кількість загиблих на Київщині зросла до чотирьох – троє дітей та жінка», – зазначив Ткаченко.

У п’яти районах області пошкоджений 31 об’єкт, зокрема:

• У Фастівському районі зазнали пошкоджень 24 об’єкти, зокрема житлові будинки, виробничі та господарські приміщення, територія сільськогосподарського підприємства і 17 транспортних засобів.
• У Вишгородському районі пошкоджені чотири об’єкти, зокрема два приватні домоволодіння, приміщення підприємства і заклад освіти.
• В Обухівському районі пошкоджене приватне домоволодіння.
• У Броварському районі пошкоджені приватне домоволодіння та лінія електропередачі.
• У Бучанському районі пошкоджене складське приміщення.

Раніше очільник Київщини повідомив про двох поранених внаслідок російських ударів по Вишгородському району – це мати та дитина, їх госпіталізували до місцевої лікарні. Перед тим стало відомо про поранення жительки Фастівського району.

Згодом стало відомо, що внаслідок російського удару у Фастівському районі загинули мати з двома дітьми, повідомив голова Київської обласної військової адміністрації Тимур Ткаченко увечері 19 вересня.

«Внаслідок ворожої атаки загинули мама та двоє маленьких дітей – дівчинка і хлопчик. Немає слів, які можуть передати біль цієї втрати. Щирі співчуття рідним і близьким загиблих», – прокоментував він.

Ткаченко додав, що в тому ж районі атака пошкодила приватні житлові будинки та автомобіль. Відповідні служби продовжують працювати на місцях та фіксувати наслідки атаки.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Держдеп США схвалив можливий продаж Україні засобів для ППО

Державний департамент США схвалив можливий продаж Україні в межах програми Foreign Military Sales (FMS) засобів для модернізації систем протиповітряної оборони, а також супутнього обладнання та послуг, йдеться в повідомленні пресслужби посольства США в Україні.

Орієнтовна загальна вартість потенційної угоди становить 2,68 млрд доларів.

За оцінкою американської сторони, «модернізація посилить спроможність України протидіяти поточним і майбутнім загрозам».

Очікується, що це надасть Україні додаткові можливості для виконання завдань із захисту країни та сприятиме зміцненню регіональної безпеки завдяки посиленню системи протиповітряної оборони.

Рішення Держдепартаменту є схваленням можливого продажу, а не повідомленням про вже укладену угоду.

Президент США Дональд Трамп під час зустрічі з президентом Володимиром Зеленським на саміті НАТО 8 липня заявляв, що США можуть надати Україні ліцензію на виробництво ракет до систем ППО Patriot. Проте згодом він заявив, що Вашингтону слід бути «дуже обережним» з передачею Україні ліцензії на виробництво ракет-перехоплювачів Patriot.

13 вересня президент США сказав, що йдеться про «значно менш технологічно складну» версію ракети, не уточнивши її тип.

Україні бракує ракет-перехоплювачів до систем MIM-104 Patriot. Це єдина установка в Україні, яка здатна ефективно збивати ракети «Іскандер-М», «Кинджал» і «Циркон», що летять балістичною і квазібалістичною траєкторіями. Відповідно спостерігається тенденція до зниження ефективності у протидії таким типам ракет.

Росія втратила за добу, 19 вересня, ще 1560 військових, чотири танки і 56 артсистем – Генштаб

Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 517 990 своїх військових, зокрема 1 560 осіб – за останню добу, такі дані на ранок 20 вересня навів Генштаб ЗСУ.

В українському командуванні також назвали втрати РФ у техніці:

• танки – 12 356 (+4)
• бойові броньовані машини – 25 361 (+4)
• артилерійські системи – 50 067 (+56)
• РСЗВ – 2 146 (+3)
• засоби ППО – 1 659 (+2)
• літаки – 442
• гелікоптери – 356
• БПЛА оперативно-тактичного рівня – 525 965 (+1833)
• крилаті ракети – 5 111
• кораблі/катери – 35
• підводні човни – 2
• автомобільна техніка та автоцистерни – 151 345 (+423)
• спеціальна техніка – 4 716 (+13)
• наземні роботизовані комплекси – 2 695 (+23)

Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.

Російська служба британського мовника BBC спільно з виданням «Медіазона» на липень цього року встановила імена, прізвища й інші дані майже 235 тисяч загиблих військовослужбовців РФ. Реальна їхня кількість, за словами самих дослідників, може бути значно більшою – за оцінками НАТО, до пів мільйона.

Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер час від часу цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. 30 липня він в інтерв’ю Fox News заявив, що Україна втратила 50 тисяч солдатів, ще приблизно 400 тисяч – поранені. Він також заявив про велику кількість зниклих безвісти.

За підсумками дослідження американського Центру стратегічних і міжнародних досліджень, опублікованого 1 липня, сукупні втрати вбитими і пораненими військовими Росії й України перевищили два мільйони від початку повномасштабного вторгнення РФ у лютому 2022 року.

Росія: у Москві після атаки дронів сталась пожежа на НПЗ

У Москві в ніч проти 20 вересня сталася масштабна атака безпілотників. Серед цілей, за даними OSINT-аналізу російського видання ASTRA, був Московський нафтопереробний завод «Газпромнефть-МНПЗ» у районі Капотня.

На оприлюднених очевидцями кадрах видно займання на території підприємства. Раніше мер Москви Сергій Собянін підтвердив, що внаслідок атаки було пошкоджено об’єкт на території МНПЗ. За його словами, «постраждалих на заводі немає, на місці працюють екстрені служби».

Російська влада заявляла про масовану атаку безпілотників на столичний регіон. За словами Собяніна, вночі сили ППО «знищували десятки дронів, які летіли в напрямку Москви».

Водночас губернатор Московської області повідомив про загибель щонайменше двох людей та шістьох поранених унаслідок атаки в регіоні. Наразі немає підтвердження, що ці жертви пов’язані саме з інцидентом на нафтопереробному заводі.

Московський НПЗ у Капотні є одним із найбільших нафтопереробних підприємств Росії. Він забезпечує значну частину потреб столичного регіону в паливі. на підприємство припадає близько 40% палива для Москви та близько 70% бензину й авіапального для Московської області.

Раніше МНПЗ уже зазнавав атак безпілотників. Зокрема, у червні 2026 року після удару дронів на підприємстві сталася пожежа, а роботу частини установок було призупинено.

Українські військові наразі не повідомляли про удари по Росії впродовж останньої доби.

Радіо Свобода не може незалежно перевірити повідомлення про пожежу на МНПЗ та обставини атаки.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ, а також в окупованих регіонах України зазнають повітряних ударів. Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».

ОВА: четверо жителів Сумщини загинули через удар дрона по автомобілю

На Сумщині внаслідок удару FPV-дрона загинули четверо людей, повідомив голова Сумської обласної військової адміністрації Олег Григоров 19 вересня.

Це сталося в Шосткинському районі, безпілотник влучив у автомобіль.

«Серед загиблих – подружжя: чоловік 58 років та жінка 56 років. Також загинули 45-річний чоловік та 76-річна жінка», – повідомив Григоров.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Генштаб ЗСУ зафіксував 18 російських штурмів на Костянтинівському напрямку протягом дня

Протягом дня 19 вересня на лінії фронту відбулося 188 бойових зіткнень, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України у вечірньому зведенні.

Зокрема, російські загарбники атакували на Північно-Слобожанському та Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському та Слов’янському напрямках.

На Лиманському напрямку армія РФ намагалася просунутися сім разів у районах Новоєгорівки, Новоселівки та Лимані, одна сутичка триває.

«На Костянтинівському напрямку Сили оборони відбивали 18 ворожих штурмів у районі населеного пункту Костянтинівка та у бік Осикового, Довгої Балки, Іллінівки, Русиного Яру, Миколайпілля, Степів та Вільного. Дві штурмові дії ще продовжуються», – йдеться в зведенні.

На Покровському напрямку російські війська атакували 15 разів, намагаючись просунутися в бік Добропілля, Водянського, Білицького, Нового Донбасу, Сергіївки та Молодецького.

ЗСУ відбили одну російську атаку на Гуляйпільському напрямку в напрямку населеного пункту Копані.

Комадування зазначає, що російські війська не вдавалися до наступальних дій на Краматорському, Олександрівському, Придніпровському та Оріхівському напрямках протягом дня.

У своєму звіті 16 вересня американський Інститут вивчення війни зазначив, що українська контрнаступальна операція поблизу Лиману на Донеччині, яка отримала назву «Вівальді», досягла оперативно важливої мети – зірвала спроби Росії здійснити широке оточення «поясу фортець» України.

15 вересня у Збройних силах України вперше зробили офіційну заяву про бойові дії, які впродовж останніх місяців тривали на півночі Донецької області – в районі на схід і північний схід від міста Лиману. Командир Третього армійського корпусу Андрій Білецький публічно підтвердив проведення наступальної операції на цій території.

Голова Київщини повідомив про загибель жінки з двома дітьми через російську атаку

Внаслідок російського удару у Фастівському районі загинули мати з двома дітьми, повідомив голова Київської обласної військової адміністрації Тимур Ткаченко увечері 19 вересня.

«Внаслідок ворожої атаки загинули мама та двоє маленьких дітей – дівчинка і хлопчик. Немає слів, які можуть передати біль цієї втрати. Щирі співчуття рідним і близьким загиблих», – прокоментував він.

Ткаченко додав, що в тому ж районі атака пошкодила приватні житлові будинки та автомобіль. Відповідні служби продовжують працювати на місцях та фіксувати наслідки атаки.

Раніше очільник Київщини повідомив про двох поранених внаслідок російських ударів по Вишгородському району – це мати та дитина, їх госпіталізували до місцевої лікарні. Перед тим стало відомо про поранення жительки Фастівського району.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Міноборони повідомляє про пакет допомоги від Данії на 275 млн доларів

Данія передає Україні позачерговий 31-й пакет військової допомоги на близько 275 мільйонів доларів, повідомляє Міністерство оборони 19 вересня.

Ці кошти, за повідомленням, підуть на посилення спроможностей протиповітряної оборони України протягом осінньо-зимового періоду.

Міноборони додає, що пакет є виконанням домовленостей, досягнутих під час телефонної розмови голови відомства Євгенія Хмари з данським колегою Єппе Бруусом раніше цього тижня.

«Данія від початку повномасштабного російського вторгнення залишається однією з держав-лідерів у наданні військової допомоги Україні та послідовно розвиває нові ефективні формати співпраці», – додає міністерство.

Данський уряд наразі не коментував надання пакет допомоги та його вміст.

«Не обов’язково катувати фізично, щоб знищити»: журналістка Данилович «опинилася на межі» в колонії РФ

Кримську журналістку та правозахисницю Ірину Данилович російська влада утримує у виправній колонії №7 в місті Зеленокумськ Ставропольського краю РФ.

Данилович відбуває семирічний термін ув'язнення за нібито «зберігання вибухового пристрою». Ще під час перебування у слідчому ізоляторі в окупованому Росією українському Криму жінка тривалий час не отримувала медичної допомоги. Перенісши гострий отит, активістка втратила слух на одне вухо. У колонії здоров'я Данилович стрімко погіршується. Через безперервні катування світлом і звуком Ірина – на межі, кажуть правозахисники.

Більше інформації тут

Удар по Дніпру: кількість постраждалих через російську атаку зросла до чотирьох

У Дніпрі зросла кількість постраждалих внаслідок російського удару по торговельному центру, заявив голова області Олександр Ганжа 19 вересня:

«Уже четверо поранених через атаку росіян на Дніпро».

Також згодом стало відомо про удар безпілотника по Кривому Рогу: там зайнялися продуктові склади, дані про постраждалих уточнюються.

Раніше ОВА повідомляла, що протягом дня в Нікопольському районі постраждали двоє людей: 51-річну жінку госпіталізували в стані середньої тяжкості, 25-річний лікуватиметься амбулаторно.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Марченко обговорив із директоркою МВФ залучення міжнародної допомоги на 2027 рік

Міністр фінансів Сергій Марченко зустрівся з директоркою-розпорядницею Міжнародного валютного фонду Крісталіною Георгієвою в рамках неформальної зустрічі міністрів економіки та фінансів Євросоюзу в Дубліні 19 вересня.

Марченко назвав ключовими темами розмови подальшу реалізацію програми розширеного фінансування EFF, підготовку державного бюджету України на 2027 рік, забезпечення передбачуваного зовнішнього фінансування, а також прогрес України у виконанні структурних реформ.

Він також подякував Фонду за підтримку України й назвав цю співпрацю важливим сигналом для міжнародних партнерів щодо послідовності економічної політики Києва. За твердженням міністрів, програма МВФ залишається ключовим якорем макрофінансової стабільності України:

«Ми продовжуємо виконувати взяті зобов’язання та проводити необхідні реформи. Водночас сьогодні наше ключове завдання – забезпечити достатній, ритмічний і передбачуваний обсяг зовнішнього фінансування на 2027 рік. У цьому контексті лідерство МВФ є надзвичайно важливим для консолідації підтримки з боку всіх наших міжнародних партнерів».

За повідомленням Мінфіну, сторони приділили окрему увагу фінансовим потребам України наступного року. Усі можливі внутрішні ресурси спрямовуються на здатність України ефективно протистояти російській агресії.

Водночас атаки РФ дедалі більше впливають на логістику, порти, промислові об’єкти та діяльність бізнесу, що безпосередньо обмежує експортні можливості, економічну активність і потенціальні надходження до державного бюджету. Відтак для забезпечення соціальних і гуманітарних зобов’язань України критично важливою залишається своєчасна й передбачувана міжнародна підтримка.

Мінфін оцінює потребу України в міжнародній підтримці близько 52,6 мільярда доларів. Київ очікує залучення ресурсів від Євросоюзу, країн G7 у межах механізму ERA, МВФ, Світового банку, Великої Британії та інших партнерів. При цьому 32,6 мільярда доларів допомоги на наступний рік ще потребує підтвердження.

«Українська сторона наголосила на важливості активної ролі Фонду в консолідації передбачуваних і справедливо розподілених зобов’язань між країнами G7, ЄС та іншими партнерами», – додає відомство.

Також сторони обговорили прогрес України у виконанні структурних маяків програми EFF. Міністерство вказує на результати першого перегляду нової програми МВФ, за якими Україна виконала всі кількісні критерії ефективності та індикативні цілі станом на кінець березня 2026 року. Зокрема, податкові надходження перевищили передбачений програмою мінімальний рівень.

Марченко також підтвердив налаштованість України на подальше виконання своїх зобов’язань у межах програми МВФ і впровадження реформ, необхідних для євроінтеграції.

Георгієва заявила про «продуктивну дискусію» з головою українського Мінфіну.

«У непевному середовищі виконання зобов’язань щодо реформ і сильна міжнародна підтримка залишаються критичною для України», – додала вона.

Наприкінці серпня МВФ повідомив про початок чергових консультацій своєї місії з представниками влади України. Обговорення стосуються перспектив економіки, зобов’язань влади щодо реформ у рамках механізму розширеного фінансування МВФ, а також на проєкті бюджету на 2027 рік.