Штурмовики армії РФ знову зайшли в Добропілля
Російська армія просунулась у бік Добропілля в районі Білицького (Донецька область) – про це повідомив проект DeepState 5 жовтня. Це відносно велике просування за нинішніх часів; виросла і «сіра зона». Від »червоної зони» до Добропілля, судячи з карти, агресору залишається менше 6 кілометрів, а від «сірої» – менше 3-х.
Український військовослужбовець із позивним «Мучной» у своєму телеграм-каналі повідомив про чергове проникнення російських штурмовиків у межі Добропілля – цього разу з південного боку. За його словами, поки не йдеться про повноцінний контроль, а лише про інфільтрацію.
«Ворожі групи заходять у район багатоповерхової забудови та намагаються там закріпитися. Це поки що не варто трактувати як повноцінний контроль над кварталами – мова саме про спроби інфільтрації та створення стійкої присутності», – зазначив військовий.
За словами українських захисників Добропілля, цей напрямок зараз є пріоритетним для армії РФ. Вранці 7 жовтня Генштаб повідомив про 27 штурмів на Покровському напрямку, до якого належить Добропілля.
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
- Спроби агресора просунутися до Добропілля посилювалися вже кілька разів. Спочатку інфільтрація, яку вдалося звести нанівець під керівництвом 1-го корпусу НГУ «Азов». Потім механізовані штурми пізньої осені та зими 2025 року, які не дали Росії значного результату. А тепер – багатомісячним «літнім наступом» російських сил, що триває досі – поки це дозволятиме погода та листяний покрив численних лісосмуг регіону.
- Політичне керівництво Росії поставило своїм військовим черговий дедлайн із захоплення всієї Донецької області – до кінця 2026 року, на початку вересня заявив заступник керівника Офісу президента Павло Паліса. За його словами, самі російські військові наполягають на іншій даті – до 31 березня 2027 року. Своєю чергою Reuters як про доконаний факт із посиланням на джерело, близьке до Кремля, повідомив, що російські командири пообіцяли очільнику РФ Володимиру Путіну захопити регіон до кінця 2026 року.
- За підрахунками аналітиків американського Інституту вивчення війни (ISW), реальний термін, за який армія РФ може вийти на адмінкордони області за нинішнього темпу просування – жовтень 2032 року – за умови, що вона взагалі зможе це зробити.
- За даними ISW, темпи російського просування суттєво знизилися в березні 2026 року й відтоді залишаються «низькими». Понад те, кажуть аналітики, іноді Росія втрачає більше території, ніж захоплює.
- Аналітики підрахували, що з березня до вересня цього року російські війська втратили контроль над майже 300 квадратними кілометрами раніше захопленої території України. Зокрема, в результаті операції Сил оборони «Вівальді», під час якої протягом кількох місяців ЗСУ звільнили щонайменше 147 квадратних кілометрів в районі Лиману.
«Не знаєш, чи повернешся додому»: життя у Краматорську під обстрілами та наближенням військ РФ
Від лінії фронту до східних околиць Краматорська залишилося трохи більше 10 кілометрів. У місті залишилося лише 17% жителів від кількості населення, яке проживало у місті до початку повномасштабної війни.
Серед них – сімейна пара: Інна та Максим. Вони розповіли нашому кореспонденту, як їм доводиться виживати.
Відео телевізійної та онлайн-мережі «Настоящее время», створеної Радіо Свобода для російськомовної аудиторії.
У п’яти областях на пунктах пропуску планують встановити 135 мобільних укриттів – агентство відновлення
На 28 прикордонних пунктах пропуску та під’їзних дорогах до них планують облаштувати 135 первинних мобільних укриттів, повідомляє Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури.
Зазначається, що закупівлі проводять Служби відновлення у Вінницькій, Одеській, Чернівецькій, Закарпатській та Волинській областях.
В агентстві додають, що облаштування укриттів дозволить посилити безпеку людей, які перетинають державний кордон, а також працівників пунктів пропуску.
Раніше в інтерв’ю Радіо Свобода перший заступник міністра з відновлення, інфраструктури і транспорту України Сергій Деркач заявив, що Україна планує до кінця 2026 року забезпечити всі прикордонні пункти пропуску укриттями. Як повідомив Деркач, Євросоюз допоможе із закупівлею укриттів приблизно для третини з них. Водночас посадовець зауважив, що строки реалізації залежать від можливостей виробників, оскільки попит на укриття в Україні високий.
Ця заява пролунала на тлі низки російських ударів по прикордонних пунктах у вересні.
Руйнування, смерть і сльози: удар РФ по будинку в Прилуках
Уночі та зранку 7 жовтня кілька регіонів України перебували під комбінованим ударом сил РФ. Унаслідок нічного балістичного удару в Києві загинули щонайменше двоє людей, влучання зафіксовані також у Дніпрі, Запоріжжі, Кременчуці, Олександрії.
Зокрема, було завдано ракетного удару по місту Прилуки в Чернігівській області. За даними ОВА, одне з влучань – житлова багатоповерхівка. Кількість загиблих через російський удар зросла до 14 людей, серед них є четверо дітей, повідомляє у телеграмі Державна служба з надзвичайних ситуацій. За даними ДСНС, також через удар РФ постраждали 50 людей, серед них є 7 дітей. На місці влучання триває рятувальна операція.
Руйнування, смерть і сльози: удар РФ по будинку в Прилуках
Генштаб ЗСУ заявив про ураження аеродрому у Брянській області РФ
Сил оборони України 6 жовтня та в ніч на 7 жовтня уразили низку військових об’єктів противника, зокрема аеродром «Сеща» у Брянській області РФ – ступінь збитків уточнюється, заявляє Генеральний штаб ЗСУ.
Українські військові також заявили про ураження у цій же області – біля населеного пукнту Гриньово – станцію радіоелектронної боротьби, біля Еліонки – радіолокаційну станцію.
Крім того, Генштаб заявив про ураження на окупованих територіях, зокрема біля Донецька вдарили по місцю зберігання, підготовки та пуску ударних БпЛА, в районах Білоцерківки та Кам’янки Запорізької області – по пунктах управління БпЛА, у районах Гірника, Українська та Курахівки Донецької області було уражено командно-спостережні пункти противника.
На тимчасово окупованій території Луганської області в районі Криничного уражено склад матеріально-технічних засобів підрозділу російських окупантів, а в районі Кондрючого – склад паливно-мастильних матеріалів, додають в штабі.
Радіо Свобода не може оперативно перевірити наведені дані про ураження з незалежних джерел.
Губернатор Брянської області РФ Єгор Ковальчук заявив про знешкодження 18 БпЛА. Про ураження чи постраждалих він не повідомив.
У Міноборони РФ заявили про знешкодження нібито 311 українських безпілотників над низкою областей, зокрема Брянською.
Повітряні сили ЗСУ кілька разів повідомляли про запуск ударних БпЛА з російського аеродрому «Сеща» – останнє таке повідомлення було у 2024 році.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ, а також в окупованих регіонах України зазнають повітряних ударів. Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
Удар РФ по Прилуках та Кременчуку: ДСНС повідомила про зростання кількості жертв та постраждалих
У Прилуках на Чернігівщині кількість загиблих через російський удар зросла до 14 людей, серед них є четверо дітей, повідомляє у телеграмі Державна служба з надзвичайних ситуацій.
За даними ДСНС, також через удар РФ постраждали 50 людей серед них є 7 дітей.
Раніше було відомо про дев’ятьох загиблих.
Також рятувальники повідомляють про зростання числа постраждалих через російський удар по Кременчуку на Полтавщині – до 33 людей, серед яких є дитина 2012 року народження. Кількість загиблих залишається незмінною – дві людини.
Водночас місце влада заявляє про 34 постраждалих. За даними ОВА, внаслідок російського удару в Кременчуці пошкоджені 5 багатоквартирних житлових будинків, у яких загалом 431 квартира, та 35 приватних житлових будинків. Зруйновано шість приватних будинків.
Уночі та зранку кілька регіонів України перебували під комбінованим ударом сил РФ. Унаслідок нічного балістичного удару в Києві загинули щонайменше двоє людей, влучання зафіксовані також у Дніпрі, Запоріжжі, Кременчуці, Олександрії.
Також сили РФ завдали ракетного удару по місту Прилуки в Чернігівській області. За даними ОВА, одне з влучань – житлова багатоповерхівка, на місці влучання триває рятувальна операція.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Уперше за вісім років військовий комітет НАТО прибув з візитом до Києва
Голова Військового комітету НАТО, адмірал Джузеппе Каво Драгоне заявив, що до Києва 6 жовтня прибули всі представники комітет, щоб підтвердити непохитну підтримку України. Про це він повідомив у соцмережі Х.
За його словами, відбулася зустріч з головнокомандувачем ЗСУ генерал-майором Михайлом Драпатим – обговорювались військові пріоритети України та досвід, набутий для посилення готовності Альянсу до протидії нинішнім і майбутнім загрозам.
Джузеппе Каво Драгоне також повідомив, що разом з 32 військовими представниками у Києві біля Стіни віддав зану загиблим українським військовим.
В оприлюдненому агенцією «Укрінформ» відео Джузеппе Каво Драгоне зазначив, що військовий комітет НАТО повертається до Києва з офіційним візитом після восьмирічної перерви.
«Цей візит є виконанням обіцянки, яку я дав головнокомандувачу ЗСУ Михайлу Драпатому під час нашої останньої розмови в серпні цього року», – повідомив адмірал, зазначивши, що сьогоднішній візит є продовженням візиту Північноатлантичної ради НАТО до Києва, який відбувся у червні.
За його словами, прибуття ради НАТО означає, що зв'язок між НАТО та Україною стає дедалі міцнішим.
«Перед обличчям тривалої агресії Росії проти України та її безрозсудних гібридних дій у країнах НАТО ми непохитно стоїмо пліч-о-пліч з Україною в героїчному захисті її суверенітету, територіальної цілісності та майбутнього її народу», – додав Драгоне.
Військовий комітет НАТО (MC) є найвищим військовим органом альянсу, що відіграє вирішальну роль у формуванні військової політики, стратегії та плануванні операцій.
Суд у Москві оштрафував місцеву студентку за синій та жовтий браслети на руці
Тверський районний суд Москви оштрафував студентку Олесю Кулімову на 30 тисяч рублів за статтею про дискредитацію російської армії. Приводом для штрафу стали браслети синього та жовтого кольорів на руці дівчини.
Олеся Кулімова була затримана поліцією в московському метро 27 серпня. Під час затримання поліцейські сказали їй, що хтось із пасажирів зауважив її браслети й зателефонував до правоохоронних органів.
У постанові суду, яку опублікував проєкт «Слово захисту», йдеться, що Кулімова «демонструвала українську символіку, а саме прапор України, на лівій руці у вигляді двох браслетів жовтого і синього кольору, привертаючи тим самим увагу необмеженого кола осіб, висловлюючи явне негативне ставлення до військової операції», а її дії «спрямовані на дискредитацію використання Збройних сил Російської Федерації з метою захисту інтересів Російської Федерації та її громадян, підтримки міжнародного миру та безпеки».
Кулімова визнала провину, зазначено в постанові.
Поєднання жовтого та синього кольорів в одязі чи аксесуарах після початку повномасштабного вторгнення Росії до України в лютому 2022 року неодноразово ставало приводом для затримань і штрафів. При цьому затримували як тих, хто справді висловлював свою підтримку Україні, так і тих, хто мав це поєднання випадково.
У травні 2023 року тодішній віцеспікер Державної думи Владислав Даванков закликав МВС роз’яснити, що саме лише поєднання жовтого та синього кольорів не має бути підставою для затримання та порушення справ. «Якщо продовжувати в такому дусі, то незабаром у Росії почнуть відстрілювати синичок», – писав Даванков у своєму телеграм-каналі.
Україна отримала ще 1,2 млрд євро від Євросоюзу – їх спрямують на оборонні потреби
Україна отримала ще 1,2 млрд євро від Євросоюзу в межах Ukraine Support Loan, повідомив прем’єр-міністр Сергій Корецький.
За його словами, ці кошти будуть спрямовані на першочергові оборонні потреби.
З урахуванням цього траншу Україна отримала вже майже 13 млрд євро оборонного фінансування за програмою, додав прем’єр.
Єврокомісія також повідомила про надання Україні 1,24 млрд євро – ці кошти буде спрямовано на закупівлю безпілотників, перехоплювачів дронів, боєприпасів для БПЛА та ракет українського виробництва.
«Росія продовжує свою цілеспрямовану стратегію терору, намагаючись зробити повсякденне життя українців нестерпним. Сьогоднішнє виділення коштів допоможе зміцнити оборонну промисловість України, а також її здатність захищатися – захищати людей та інфраструктуру», – заявила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
18 вересня Єврокомісія у рамках Ukraine Support Loan перерахувала Україні 3,3 мільярди євро на закупівлю безпілотників і ракет.
Позика Ukraine Support Loan передбачає орієнтовний розподіл коштів: 60 млрд євро – на потреби оборони та 30 млрд євро – на бюджетну підтримку протягом 2026–2027 років. Лише на 2026 рік заплановано виділення 28,3 млрд євро для підтримки оборонно-промислового потенціалу України. У Єврокомісії зазначили, що подальші виплати в межах оборонного компонента цього інструменту на 2026 рік здійснюватимуться найближчими тижнями.
За даними Єврокомісії, з 2022 року ЄС та його держави-члени надали Україні загальну підтримку на суму 228,7 млрд євро, зокрема 3,8 млрд євро – за рахунок доходів від заморожених російських активів.
До кінця 2026 року Україна має доступ до фінансової підтримки в розмірі 32,5 млрд євро: 28,1 млрд євро залишаються доступними для виділення в межах Ukraine Support Loan (з них 15,4 млрд євро – на підтримку оборонно-промислового потенціалу, а 12,7 млрд євро – на бюджетну підтримку). Крім того, у межах програми Ukraine Facility на цей рік залишається доступною бюджетна підтримка в розмірі 4,4 млрд євро.
Це означає, що на 2026 рік доступно понад 17 мільярдів євро бюджетної підтримки за умови виконання відповідних вимог, визначених у Плані для України та Меморандумі про взаєморозуміння, зауважує Брюссель.
Удар РФ по Прилуках: кількість загиблих зросла до 9 людей, серед них є троє дітей
На Чернігівщині у Прилуках зросла кількість загиблих до 9 людей, серед них є троє дітей, повідомляють у телеграмі Державна служба з надзвичайних ситуацій та голова ОВА Вячеслав Чаус.
Раніше було відомо про п’ятьох загиблих.
За попередніми даними голови ОВА, 50 людей постраждалих, 23 – лікуються амбулаторно. 27 людей ушпиталили, троє із них у важкому стані.
ДСНС повідомляє про 40 травмованих, серед них 7 дітей.Рятувальники безперервно продовжують пошуково-рятувальні роботи та розбір зруйнованих конструкцій.
Уночі та зранку кілька регіонів України перебували під комбінованим ударом сил РФ. Унаслідок нічного балістичного удару в Києві загинули щонайменше двоє людей, влучання зафіксовані також у Дніпрі, Запоріжжі, Кременчуці.
Також сили РФ завдали ракетного удару по місту Прилуки в Чернігівській області. За даними ОВА, одне з влучань – житлова багатоповерхівка, на місці влучання триває рятувальна операція.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Казахстан домовляється з РФ про повернення своїх громадян, відправлених на війну проти України
Казахстан веде переговори з Росією щодо повернення своїх громадян із зони бойових дій, повідомив 7 жовтня офіційний представник МЗС Казахстану Жанболат Усенов.
Раніше група молодих казахстанців записала відеозвернення із проханням повернути їх додому. Їхні родичі розповіли Азаттик Азія, що вони поїхали на заробітки до Росії, але їх обдурили та відправили на війну проти України. За даними геолокації, яку вони відправили рідним, зараз вони перебувають на півночі окупованої РФ частини Луганської області.
2 жовтня, після появи звернення в соцмережах, у МЗС Казахстану заявили, що відомство «ставиться до цієї ситуації з максимальною серйозністю» і продовжує консультації з російською стороною. Повідомлялося, що міністр закордонних справ Казахстану Мухтар Тлеуберди зустрівся з тимчасовим повіреним у справах РФ, а посол Казахстану найближчим часом зустрінеться з керівництвом МЗС та міністерства оборони Росії.
7 жовтня Усенов повідомив, що вже вживаються необхідні заходи, а на гарячу лінію відомства продовжують надходити звернення. «Інформація щодо кожного з них перевіряється. Після завершення перевірки сформований список буде надісланий російській стороні. МЗС Республіки Казахстан підтримує постійну взаємодію з цього питання з російською стороною на різних рівнях», – заявив він.
Наприкінці вересня в МЗС Казахстану заявили, що надіслали ноту до МЗС Росії з проханням посприяти в поверненні на батьківщину громадян Казахстану, зокрема Мираса Ташарганова. Його історію раніше розповіла казахська служба Радіо Свобода/Азаттик. За словами його матері, він поїхав на роботу до Курська, але після скарг на умови роботи його та інших чоловіків повезли до військкомату і змусили підписати контракт.
За даними українського державного проєкту «Хочу жити», контракт із міністерством оборони Росії уклали щонайменше 2420 громадян Казахстану. «Також в українському полоні перебувають десятки громадян Казахстану та етнічних казахів, які воювали у складі російської армії. Росія не поспішає забирати своїх військовослужбовців і фактично залишає їх роками сидіти в полоні», – йдеться в повідомленні.
«Подарунок на день народження Путіну». Удари по Прилуках, Києву, Кременчуку, Дніпру. Наслідки атаки Росії (фото)
Як і попереджала українська розвідка, у ніч на 7 жовтня російська армія завдала по Україні масованого ракетно-дронового удару. Атаки зазнала цивільна та енергетична інфраструктура Києва та 12 областей. Під завалами житлових будинків досі можуть бути люди, відтак кількість жертв може зрости.
Як повідомили Повітряні сили ЗСУ: Росія запустила по Києву, Прилуках, Дніпру, Кременчуку протикорабельні ракети «Циркон» та «Онікс», балістичні ракетии «Іскандер-М», С-400, KN-23, 48 крилатих ракет повітряного, наземного та морського базування Х-101, «Іскандер-К» та «Калібр», а також 130 дронів, 46 з яких були реактивними.
Радіо Свобода зібрало інформацію про черговий акт терору Росії проти цивільного населення України.
У ЄС затвердили найбільший пакет санкцій проти Росії
Посли країн Європейського Союзу погодили внесення до санкційного списку 743 фізичних осіб та 826 компаній, пов’язаних із російським військово-промисловим комплексом. Це найбільший санкційний список ЄС, який головна дипломатка Євросоюзу Кая Каллас анонсувала наприкінці серпня.
Як стало відомо Радіо Свобода, рішення 7 жовтня погодили посли держав-членів ЄС. Ідеться про персональні санкції в межах режиму, запровадженого через дії, що підривають або загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України.
Початковий проєкт, підготовлений високою представницею ЄС із закордонних справ і політики безпеки, передбачав включення 744 осіб та 827 юридичних осіб. У погодженій 7 жовтня версії список скоротився на одну фізичну та одну юридичну особу, наразі Радіо Свобода не відомо, про кого саме йдеться.
У документі пояснюється, що всі ці компанії входять до переліку підприємств російського військово-промислового комплексу, складеного урядом РФ, і на цій підставі можуть отримувати державні субсидії.
Фізичних осіб включили до санкційного списку як керівників цих підприємств, які, за оцінкою ЄС, таким чином підтримують російський військово-промисловий комплекс.
Серед підприємств, керівники яких фігурували у проєкті, – компанії з військового кораблебудування і підводного флоту, ракетно-космічної галузі, авіаційного приладо- та моторобудування, артилерійського виробництва, військового автопрому, радіоелектроніки, навігаційних і напівпровідникових систем, а також хімічної промисловості та структур, пов’язаних із боєприпасами.
Окремий великий блок становлять підприємства, пов’язані з російським підводним флотом. Зокрема, у проєкті списку були керівник «Севмашу» Михайло Будніченко, гендиректор ЦКБ морської техніки «Рубін» Ігор Вільніт, керівник «Малахіту» Володимир Дорофєєв, а також керівники «Адміралтейських верфей», центру судноремонту «Звёздочка» та низки інших великих підприємств російського ВПК.
Крім того, до проєкту потрапили керівники Об’єднаної ракетно-космічної корпорації та Російської корпорації ракетно-космічного приладобудування й інформаційних систем, Казанського моторобудівного виробничого об’єднання, «Мотовилихинских заводов», структур КамАЗу, а також низки радіоелектронних і хімічних підприємств.
Окремо посли ЄС погодили санкції проти 77 осіб, «обраних» до російської Державної думи від окупованих територій України.
Ще одним рішенням стало продовження санкцій ЄС за поширення та застосування хімічної зброї. Під цим режимом санкції діють щодо 31 фізичної особи та шести організацій.
Після завершення формальної процедури в Раді ЄС та публікації відповідних актів в Офіційному журналі Євросоюзу нові персональні санкції передбачатимуть заморожування активів у ЄС і заборону на надання підсанкційним особам та компаніям коштів чи економічних ресурсів. Для фізичних осіб також діє заборона на в’їзд до Євросоюзу або транзит через його територію.
Євросоюз ухвалив 21-й пакет санкцій проти Росії у липні 2026 року. Серед іншого, в межах того пакету члени ЄС погодилися продовжити поточний рівень граничної ціни на російську нафту на 12 місяців. Цей захід має на меті позбавити Росію значних доходів від нафти на тлі мінливості цін на енергетичних ринках.
В Олександрії двоє людей загинули через нічний удар РФ – влада
Через російський удар по місту Олександрія Кіровоградської області загинули двоє людей, ще троє зазнали поранень, проінформував 7 жовтня прем’єр-міністр України Сергій Корецький.
Раніше голова Кіровоградської ОВА Андрій Райкович указував, що в Олександрії загинула одна людина, троє травмовані, а ще двоє не виходять на зв’язок.
«Сталося також загоряння даху приватного житлового будинку. Обстеження території триває, інформація щодо наслідків уточнюється. У Світловодську зафіксовано падіння уламків на відкритій території. Минулося без постраждалих», – додав чиновник.
Згодом Райкович уочнив, що станом на 10:56 «відомо про двох загиблих, трьох поранених в Олександрії. Одна людина на зв'язок не виходить».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
ДСНС: у Прилуках четверо загиблих і 20 поранених унаслідок влучання ракети по п’ятиповерхівці
Унаслідок російської атаки у Прилуках Чернігівської області по багатоповерхівці чотири людини загинули, ще 20 травмовані, серед них – троє дітей, указує Державна служба з надзвичайних ситуацій, додаючи, що інформація є попередньою.
«Одну людину надзвичайники врятували. На іншій локації через обстріли РФ виникла пожежа у виробничій будівлі», – йдеться в повідомленні.
Уночі та зранку кілька регіонів України перебували під комбінованим ударом сил РФ. Унаслідок нічного балістичного удару в Києві загинули щонайменше двоє людей, влучання зафіксовані також у Дніпрі, Запоріжжі, Кременчуці, Прилуках.
У Повітряних силах назвали кількість запущених і збитих ракет і дронів під час нічного удару РФ
У ніч на 7 жовтня російські військові запускали по території України протикорабельні ракети «Циркон» та «Онікс», балістичні ракетии «Іскандер-М», С-400, KN-23, а також 48 крилатих ракет повітряного, наземного та морського базування Х-101, «Іскандер-К» та «Калібр», ідеться в повідомленні Повітряних сил ЗСУ.
Також російські військові використали 130 дронів, у тому числі 46 реактивних, інформують українські військові.
«Основні напрямки удару – Київщина, Харківщина, Полтавщина, Дніпропетровщина. За попередніми даними, станом на 09:00, протиповітряною обороною збито або подавлено 161 ціль:
– п’ять балістичних ракет («Іскандер-М», KN-23, С-400, «Циркон» або «Онікс»);
– 39 крилатих ракет Х-101, «Іскандер-К», «Калібр» (інформація стосовно ще шести крилатих ракет уточнюється);
– 117 ворожих БпЛА типу Shahed (38 із них – реактивні), «Гербера» та дронів інших типів», – указано в повідомленні.
За даними Повітряних сил, зафіксовано влучання ракет та ударних БпЛА на 18 локаціях, а також падіння збитих (уламки) на п’яти локаціях.
У Кременчуці щонайменше двоє людей загинули, семеро поранені через ракетний удар РФ – ОВА
Щонайменше двоє людей загинули, ще семеро поранені в Кременчуці, який зранку 7 жовтня зазнав ракетного удару РФ, повідомляє голова Полтавської ОВА Віталій Дяківнич.
«Рятувальна операція триває», – додав чиновник.
Перед тим він показав наслідки ракетного удару – вибиті вікна і знищені машини у дворі густонаселеного району Кременчука.
Уночі та зранку кілька регіонів України перебували під комбінованим ударом сил РФ. Унаслідок нічного балістичного удару в Києві загинули щонайменше двоє людей, влучання зафіксовані також у Дніпрі, Запоріжжі, Кременчуці, Прилуках.
У Прилуках на Чернігівщині є загиблі і поранені після удару ракети по багатоповерхівці – влада
Російські військові завдали ракетного удару по місту Прилуки в Чернігівській області, повідомив зранку 7 жовтня голова ОВА В’ячеслав Чаус.
«Одне з влучань – просто по житловій багатоповерхівці. Зранку, коли люди ще спали. Попередньо, вже відомо про загиблих і поранених. Зараз всі служби залучені, триває розбір завалів», – написав чиновник у телеграмі.
Начальник Прилуцького райвідділу поліції Владислав Стоянов повідомив, що станом на 8:20 відомо про двох загиблих та сімох поранених.
«Під завалами ще можуть перебувати люди», – цитує Стоянова «Суспільне».
Уночі та зранку кілька регіонів України перебували під комбінованим ударом сил РФ. Унаслідок нічного балістичного удару в Києві загинули щонайменше двоє людей, влучання зафіксовані також у Дніпрі, Запоріжжі, Кременчуці.
На фронті відбулося понад 200 боїв за добу – Генштаб ЗСУ
Упродовж доби 6 жовтня на фронті відбулося 202 бойові зіткнення, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
«Учора противник завдав 85 авіаційних ударів, зокрема скинув 278 керованих авіабомб. Крім того, загарбники застосували 9728 дронів-камікадзе та здійснили 2521 обстріл населених пунктів і позицій наших військ… За минулу добу авіація, ракетні війська і артилерія Сил оборони уразили один район зосередження особового складу та один пункт управління БпЛА противника», – йдеться в ранковому зведенні.
Найбільше боїв відбулося на Донеччині, але також гаряче було на Південно-Слобожанському напрямку на Харківщині та Гуляйпільському напрямку на Запоріжжі.
«На Костянтинівському напрямку зафіксовано 14 атак. Окупанти вели штурмові дії в районах Костянтинівки, Новоселівки, Миколайпілля та Осикового.
На Покровському напрямку наші оборонці зупинили 27 атак. Основні зусилля ворог зосередив у районах Сергіївки та Молодецького, а також здійснював штурми у напрямках Кучерового Яру, Вільного, Білицького, Водянського, Добропілля та Новогришиного.
На Південно-Слобожанському напрямку українські підрозділи відбили 11 атак противника. Окупанти намагалися просунутися в районах Волохівки, Стариці, Ізбицького, Захарівки, Малої Вовчої та Варварівки.
На Гуляйпільському напрямку відбито 13 атак загарбників у районах Гіркого, Рибного, Воздвижівки, Долинки, Рівного, Копанів, Єгорівки, Новоселівки та Чарівного», – вказано в повідомленні.
Бої також тривали на Північно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Краматорському та Оріхівському напрямках.
Читайте також: «Ми за цей рік евакуювали близько 30 поранених» – як НРК допомагають фронту поблизу Добропілля
За даними американського Інституту вивчення війни (ISW), темпи російського просування суттєво знизилися в березні 2026 року й відтоді залишаються «низькими». Понад те, кажуть аналітики, іноді Росія втрачає більше території, ніж захоплює.
Аналітики підрахували, що з березня до вересня цього року російські війська втратили контроль над майже 300 квадратними кілометрами раніше захопленої території України. Зокрема, в результаті операції Сил оборони «Вівальді», під час якої протягом кількох місяців ЗСУ звільнили щонайменше 147 квадратних кілометрів в районі Лиману.
Сили РФ втратили за добу майже 1700 осіб і понад пів сотні артсистем – Генштаб ЗСУ
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 545 950 військових, зокрема 1 690 осіб – за останню добу, такі дані на ранок 7 жовтня навів український Генштаб.
У командуванні ЗСУ назвали також втрати РФ у військовій техніці:
- танки – 12 396
- бойові броньовані машини – 25 498 (+4 – за останню добу)
- артилерійські системи – 50 836 (+51)
- РСЗВ – 2 192 (+8)
- засоби ППО – 1 690 (+2)
- літаки – 443
- гелікоптери – 356
- наземні робототехнічні комплекси – 2 878 (+12)
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 551 876 (+1 890)
- крилаті ракети – 5 126
- кораблі / катери – 35
- підводні човни – 2
- автомобільна техніка й автоцистерни – 159 128 (+577)
- спеціальна техніка – 4 800 (+5).
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
Російська служба британського мовника BBC спільно з виданням «Медіазона» в оприлюднених 21 вересня даних встановили, що від початку російського повномасштабного вторгнення в Україну на фронті загинули щонайменше 258 989 російських військових. У зведенні враховано лише тих, чиї імена вдалося встановити за відкритими джерелами. Реальні цифри втрат можуть бути набагато вищими, щоразу вказують автори дослідження – за оцінками НАТО, до пів мільйона.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер час від часу цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. 30 липня він в інтерв’ю Fox News заявив, що Україна втратила 50 тисяч солдатів, ще приблизно 400 тисяч – поранені. Він також заявив про велику кількість зниклих безвісти.
За підсумками дослідження американського Центру стратегічних і міжнародних досліджень, опублікованого 1 липня, сукупні втрати вбитими і пораненими військовими Росії й України перевищили два мільйони від початку повномасштабного вторгнення РФ у лютому 2022 року.