У Києві через російські обстріли є перебої з водою, зупиняли метро – влада
Через пошкодження енергооб’єкта в Київській області погіршилася ситуація з енергозабезпеченням Києва, внаслідок чого в місті є перебої з водою, зупинялося метро, повідомила 10 жовтня місцева влада.
Міський голова Віталій Кличко повідомив, що фахівці працюють над відновленням подачі води.
У міській державній адміністрації повідомляли, що через зникнення напруги від зовнішніх живлячих центрів у метрополітені тимчасово зупиняли рух поїздів і роботу ескалаторів. Приблизно за годину в КМДА заявили, що поїзди відновили рух на всіх лініях метрополітену зі збільшеними інтервалами.
«Час очікування потягів на «червоній» і «зеленій» лініях орієнтовно 12-15 хв. Рух потягів на «синій» лінії здійснюється за диспетчерським регулюванням. Час очікування – понад 15 хв», – йдеться в повідомленні.
За даними КМДА через відсутність напруги в енергосистемі також був призупинений рух електротранспорту в Голосіївську районі, в частині Солом’янського, Шевченківського і Печерського районах Києва. Рух згодом відновили.
У Києві на даний час діє повітряна тривога, повідомляють про вибухи в місті.
Київ упродовж останніх тижнів зазнає щоденних атак реактивними дронами – нового у російсько-українській війні засобу ураження, якому українські військові наразі не мають належної протидії. Відсоток збиття таких безпілотників зростає, але все одно залишається нижчим за вже звичні типи дронів, які рухаються значно повільніше.
8 жовтня у Києві російська армія атакувала один із великих енергетичних об’єктів, повідомив міністр енергетики України Денис Шмигаль, який не уточнив подробиць. У місті виникли масштабні перебої з енергопостачанням, електричний громадський транспорт (включно з метрополітеном) тимчасово припиняв рух.
Зранку 9 жовтня в Києві не працювала частина електротранспорту на правому березі Дніпра.
8 жовтня в інтерв’ю агенції France-Presse мер Києва Віталій Кличко повторив пораду, яку вже давав киянам під час критичної ситуації минулої зими, – в разі наявності такої можливості тимчасово залишити столицю України через російські атаки.
«Хоч би як добре ми не підготувалися, якщо протиповітряна оборона не спрацює, ми можемо опинитися в дуже складній ситуації», – сказав Кличко.
Голова столиці України визнав, що місто переходить у «режим виживання» через загрозу масштабної кризи, викликаної російськими ударами по критично важливих об’єктах інфраструктури.
У Запоріжжі кількість загиблих через удар РФ зросла до 17, пошукові роботи тривають – ДСНС
У Запоріжжі до 17 зросла кількість загиблих внаслідок російського удару КАБами 10 жовтня, серед них – три дитини, повідомила Державна служба з надзвичайних ситуацій.
Постраждали 18 людей, зокрема дві дитини.
У ДСНС додали, що пошуково-рятувальні роботи тривають.
В.о. голови Запорізької ОВА Михайло Семікін повідомив, що рятувальники дістали з-під завалів зруйнованого будинку вцілілу жінку, її доправляють до лікарні.
Президент Володимир Зеленський раніше сьогодні заявив, що під завалами можуть бути ще 12 людей.
«Сьогодні Росія подякувала за зняття санкцій на експорт дизелю, скинувши п’ять КАБів на житлові будинки у Запоріжжі… Вночі під ударами були 13 наших регіонів. Є руйнування житлових будинків, інфраструктури, залізниці», – зазначив голова держави.
Він наголосив, що російські удари стали ще одним підтвердженням того, що Кремль сприймає будь-яке послаблення тиску як «сигнал, що воювати далі нібито можна, що скидати бомби на міста нібито можна».
«Потрібні інші сигнали. Росія повинна зрозуміти, що війну треба зупиняти, і для цього вона повинна відчувати свої втрати. Зараз саме наша далекобійність це забезпечує. І наші відповіді на російські удари будуть», – заявив Зеленський.
У Запорізькій ОВА повідомили, що 11 жовтня у Запоріжжі оголошено день жалоби.
У Державній службі з надзвичайних ситуацій раніше повідомляли, що внаслідок падіння російської авіабомби був повністю зруйнуваний під’їзд триповерхівки, а також пошкоджені інші будівлі й приватні будинки в Запоріжжі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Україна висловила протест через виклик свого повіреного у МЗС Білорусі
Україна висловила протест у звʼязку з викликом свого тимчасового повіреного в Білорусі до зовнішньополітичного відомства у Мінську й заявами білоруської сторони щодо інциденту з вантажівкою у Брянській області Росії, заявило 9 жовтня українське Міністерство закордонних справ.
«Вважаємо безпідставним покладення на Україну відповідальності без оприлюднення переконливих доказів причетності. Звертаємо увагу, що публічні звинувачення України з боку Мінська супроводжуються риторикою про нібито навмисне втягування Білорусі в конфлікт і погрозами «адекватних заходів реагування», – йдеться в заяві речника МЗС Георгія Тихого.
Він наголосив, що українська сторона відкидає такі «абсурдні закиди» від країни, «яка є співучасницею злочину агресії проти України і надає широке сприяння Росії у злочинній загарбницькій війни» проти України.
«Засуджуємо спроби перекладання відповідальності за наслідки російської агресії, створення образу України як джерела загроз для Білорусі та свідоме нагнітання напруженості в регіоні… Вважаємо спроби використати цей інцидент для виправдання подальшої підтримки Мінськом російської агресії або створення додаткових загроз для України неприйнятними», – заявили в МЗС.
У відомстві також закликали білоруську сторону утримуватися від «бездоказових звинувачень, погроз й інформаційних маніпуляцій».
9 жовтня МЗС Білорусі заявили, що викликали тимчасового повіреного у справах України Івана Новицького. Причиною цього у відомстві назвали атаку дрона на вантажівку з білоруською реєстрацією у Брянській області Росії 8 жовтня, внаслідок якої постраждала громадянка Білорусі. У МЗС Білорусі заявили, що дрон був український.
«Дипломату вручено ноту протесту, в якій зазначено, що Київ уже раніше попереджали про неприпустимість таких дій. Приналежність автомобіля була очевидна, і білоруська сторона має підстави розглядати атаку як навмисну. Українську сторону застерегли від повторення подібних дій», – заявив в МЗС Білорусі і додали, що зберігають за собою право «адекватних заходів реагування».
Влітку Білорусь вже робила схожі заяви, стверджуючи в червні разом із владою РФ, що нібито українські військові атаквали дронами автобус зі білоруськими дітьми у Брянській області Росії.
У ЗСУ тоді заперечили удар. Служба безпеки України 18 червня заявила про перехоплення «офіційного російського документа», який свідчить про те, що Україна не має стосунку до атаки на автобус із дітьми з Білорусі в Брянській області Росії. Президент України Володимир Зеленський назвав атаку на автобус, який перевозив білоруських дітей, у Брянській області РФ 17 червня «провокацією з боку Росії».
Білорусь не бере прямої участі у війні проти України, але у лютому 2022 року її влада надала територію країни для проїзду й дислокації російських військ, а з території Білорусі завдавалися удари по Україні.
Трамп домовився з Путіним про експорт дизельного пального. Україна назвала це «подарунком» Росії. Реакції
Президент США Дональд Трамп заявив, що досяг домовленості з очільником Росії Володимиром Путіним про тимчасове послаблення санкцій щодо експорту російського дизельного пального. Україна відразу розкритикувала цей крок, назвавши його «подарунком» Кремлю.
Трамп 9 жовтня повідомив у дописі в соціальних мережах, що лідери домовилися негайно поставити на ринок 300 тисяч тонн дизельного пального, ще 500 тисяч тонн – у листопаді, а згодом – ще мільйон тонн, щоб стримати нинішнє стрімке зростання цін на енергоносії.
Цей крок призведе до того, що ціни «ЗНИЖУВАТИМУТЬСЯ РЕКОРДНИМИ ТЕМПАМИ І ШВИДКО!» – написав Трамп.
Тимчасове послаблення санкцій викликало критику як у Києві, так і серед законодавців у Вашингтоні. Вони попередили, що пом'якшення обмежень може забезпечити Москві додаткові доходи для продовження війни проти України.
Це також викликало запитання щодо політики США стосовно Росії після того, як Трамп нещодавно підписав закон, покликаний посилити санкції проти країн, які підтримують енергетичну торгівлю з Москвою.
«Подарунки Путіну не принесуть миру чи будь-якої користі цивілізованому світу», – написав президент України Володимир Зеленський у соціальних мережах.
«Росія «віддячить» за дизель новим терором і підступністю. Дозвіл Росії продавати нафтопродукти – це інвестиція у війну, яку потрібно завершити, а не продовжувати. Потрібна справжня деескалація у відносинах із Росією на взаємній основі».
Тим часом у Конгресі США рішення про тимчасове послаблення санкцій щодо Росії викликало обурення деяких законодавців.
Більше інформації тут
«Одностороння поступка Кремлю» – ISW про домовленість Трампа і Путіна
Домовленість між США й Росією про поставки мільйонів тонн російського дизелю на американський і світові ринки є рішенням, яке фінансуватиме військові зусилля Росії і затягуватиме її війну проти України, пише у своєму звіті американський Інститут вивчення війни (ISW).
«Рішення США дозволити Росії постачати дизельне пальне на світові ринки, зокрема до самих Сполучених Штатів, підтримає зусилля Кремля, спрямовані на блокування спроб США припинити війну, оскільки прибутки від експорту дизельного пального дадуть Росії змогу й надалі фінансувати свою війну в Україні. Рішення США надати Москві виняток щодо експорту дизельного пального також є односторонньою поступкою з боку США у переговорному процесі з Росією, тоді як РФ не запропонувала США ніяких поступок у переговорах щодо припинення війни в Україні», – наголосили аналітики.
На тлі переговорів між українськими, американськими і європейськими посадовцями в Маямі, спрямованих на припинення війни Росії проти України, президент США Дональд Трамп 9 жовтня провів розмову з російським лідером Володимиром Путіним, за підсумками якої оголосив про домовленість між США й Росією про поставки мільйонів тонн російського дизелю на американський і світові ринки.
Міністерство фінансів США видало генеральну ліцензію, що дозволяє операції, пов’язані з продажем, постачанням, розвантаженням й імпортом дизельного пального російського походження, до 7 квітня 2027 року.
Президент України Володимир Зеленський розкритикував домовленість між США й Росією, назвавши такий крок «слабкістю» США і «подарунком» Путіну, який після цього, за словами Зеленського, лише посилить терор українських міст.
Зеленський також поставив під сумнів доцільність переговорів у Маямі, зважаючи на те, що Вашингтон дозволяє Росії заробляти кошти на експорті пального. «Я вважаю, що нашу команду просто використовують як ширму», – заявив він.
Рішення Трампа також розкритикували у Конгресі. «Це, безумовно, виглядає погано. Президент завжди демонстрував моральну сліпоту, коли йшлося про Путіна. Підтримка російської воєнної економіки – це жахливо», – заявив у коментарі Радіо Свобода конгресмен-республіканець Дон Бейкон.
Сенатор-демократ Річард Блюменталь, співавтор двопартійного законопроєкту про санкції проти Росії, назвав це рішення ганебним, зазначивши, що воно піде на користь Росії й Китаю, водночас підриваючи зусилля Конгресу з тиску на Москву.
«Ця погано прихована спроба пом’якшити наслідки хаосу, спричиненого незаконною війною Трампа в Ірані, лише піде на користь економікам Китаю та Росії й призведе до загибелі ще більшої кількості невинних людей в Україні», – написав він у соціальних мережах.
Блюменталь назвав цю угоду «плямою на репутації нашої нації» і заявив, що вона суперечить намірам Конгресу, закладеним у нещодавно ухваленому законі про санкції.
Ціни на дизельне пальне зросли після того, як у лютому Сполучені Штати та Ізраїль завдали авіаударів по Ірану, спровокувавши конфлікт, що триває вже восьмий місяць.
Трамп поклав провину за зростання цін на українські удари по російських нафтопереробних заводах і закликав Зеленського припинити атаки на російські енергетичні об’єкти.
«Проблема у відносинах з Україною та Росією полягає в тому, що, знаєте, значна частина дизельного пального надходить... з Росії, а Україна завдає ударів по російських заводах», – заявив нещодавно Трамп.
Українські посадовці заявляли, що готові припинити атаки на російські нафтопереробні заводи, якщо Москва своєю чергою припинить масовані удари по українській енергетичній та іншій цивільній інфраструктурі.
У Росії повідомляють про пожежу на нафтовому терміналі в Ростові після атаки дронів
У російському Ростові-на-Дону після ударів безпілотників 10 жовтня спалахнула пожежа на нафтоналивному терміналі Новошахтинського заводу нафтопродуктів у Залізничному районі міста, свідчить аналіз телеграм-каналу Astra.
Термінал використовується для перевалки нафтопродуктів на експорт та постачання російської армії паливом і вже був атакований у червні.
Радіо Свобода поки не може перевірити наведені дані з незалежних джерел.
Влада Ростовської області РФ пожежу на терміналі не підтверджувала, але заявила про пошкодження житлових будинків під час атаки і шістьох постраждалих.
Губернатор Ростовської області Юрій Слюсар заявив, що за ніч у регіоні нібито знищили і придушили понад 100 безпілотників.
Українські військові атаку не коментували.
Тим часом мер Москви Сергій Собянін повідомив, що вранці 10 жовтня сили ППО збили 25 безпілотників, які летіли у бік російської столиці.
Міністерство оборони Росії заявило, що з вечора 9 жовтня сили ППО перехопили і знищили 560 українських безпілотників над 16 російськими регіонами, окупованим Кримом, а також акваторіями Азовського і Чорного морів.
Атака відбулася після того, як президент США Дональд Трамп провів розмову з російським лідером Володимиром Путіним, за підсумками якої оголосив про домовленість між США й Росією про поставки російського дизелю на американський і світові ринки.
Міністерство фінансів США видало генеральну ліцензію, що дозволяє операції, пов’язані з продажем, постачанням, розвантаженням й імпортом дизельного пального російського походження, до 7 квітня 2027 року.
Президент України Володимир Зеленський розкритикував домовленість між США й Росією, назвавши такий крок «слабкістю» США і «подарунком» Путіну, який після цього, за словами Зеленського, лише посилить терор українських міст.
Ціни на дизельне пальне зросли після того, як у лютому Сполучені Штати та Ізраїль завдали авіаударів по Ірану, спровокувавши конфлікт, що триває вже восьмий місяць.
Трамп поклав провину за зростання цін на українські удари по російських нафтопереробних заводах і закликав Зеленського припинити атаки на російські енергетичні об’єкти.
«Проблема у відносинах з Україною та Росією полягає в тому, що, знаєте, значна частина дизельного пального надходить... з Росії, а Україна завдає ударів по російських заводах», – заявив нещодавно Трамп.
Українські посадовці заявляли, що готові припинити атаки на російські нафтопереробні заводи, якщо Москва своєю чергою припинить масовані удари по українській енергетичній та іншій цивільній інфраструктурі.
У Запоріжжі кількість загиблих через удар РФ зросла до 15, пошукові роботи тривають – ДСНС
У Запоріжжі до 15 зросла кількість загиблих внаслідок російського удару КАБами 8 жовтня, серед них – три дитини, повідомила Державна служба з надзвичайних ситуацій.
Постраждали 16 людей, зокрема дві дитини.
У ДСНС додали, що пошуково-рятувальні роботи тривають.
В.о. голови Запорізької ОВА Михайло Семікін повідомив, що рятувальники дістали з-під завалів зруйнованого будинку вцілілу жінку, її доправляють до лікарні.
Президент Володимир Зеленський раніше сьогодні заявив, що під завалами можуть бути ще 12 людей.
«Сьогодні Росія подякувала за зняття санкцій на експорт дизелю, скинувши п’ять КАБів на житлові будинки у Запоріжжі… Вночі під ударами були 13 наших регіонів. Є руйнування житлових будинків, інфраструктури, залізниці», – зазначив голова держави.
Він наголосив, що російські удари стали ще одним підтвердженням того, що Кремль сприймає будь-яке послаблення тиску як «сигнал, що воювати далі нібито можна, що скидати бомби на міста нібито можна».
«Потрібні інші сигнали. Росія повинна зрозуміти, що війну треба зупиняти, і для цього вона повинна відчувати свої втрати. Зараз саме наша далекобійність це забезпечує. І наші відповіді на російські удари будуть», – заявив Зеленський.
Раніше повідомляли про 11 загиблих.
У Запорізькій ОВА повідомили, що 11 жовтня у Запоріжжі оголошено день жалоби.
У Державній службі з надзвичайних ситуацій раніше повідомляли, що внаслідок падіння російської авіабомби був повністю зруйнуваний під’їзд триповерхівки, а також пошкоджені інші будівлі й приватні будинки в Запоріжжі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Армія РФ атакувала залізничну інфраструктуру Коростеня – ОВА
Російські військові вночі проти 10 жовтня атакували залізничну інфраструктуру Коростенської громади, внаслідок чого одна людина постраждала, повідомив очільник Житомирської обласної військової адміністрації Віталій Бунечко.
«Внаслідок атаки безпілотників виникла пожежа, яку оперативно ліквідували рятувальники ДСНС. Роботи ускладнювались через постійну загрозу можливого нанесення повторних ударів», – написав він у телеграмі.
За словами Бунечка, після отримання медичної допомоги постраждалий відмовився від госпіталізації.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Бундестаг визнав особливу історичну відповідальність Німеччини перед Україною
Німецький Бундестаг на спеціальному засіданні до 85-х роковин трагедії Бабиного Яру 9 жовтня визнав особливу історичну відповідальність Німеччини перед Україною за злочини націонал-соціалізму, ухваливши відразу два подання: від коаліційних ХДС/ХСС і СДПН й опозиційних «Зелених».
У своєму поданні коаліційні фракції наголосили, що депутати визнають особливу історичну відповідальність Німеччини, а також її нинішню відповідальність перед Україною.
Як йдеться в поданні, відповідальність Німеччини за скоєні нацистами злочини не обмежується лише вшануванням пам’яті. «Вона також передбачає протидію будь-яким проявам антисемітизму, расизму, історичного ревізіонізму та імперіалістичного насильства», – йдеться в рішенні. Депутати наголосили, що Україна повинна й надалі отримувати всебічну політичну, економічну, фінансову, гуманітарну та військову підтримку для захисту свого державного суверенітету, незалежності й територіальної цілісності від російської агресивної війни.
«Зелені» в своїй ініціативі також використали вшанування пам’яті жертв масових убивств у Бабиному Яру, що сталися 85 років тому, щоб нагадати про відповідальність Німеччини перед Україною.
Масові вбивства в Бабиному Яру на околиці Києва наприкінці вересня 1941 року «були масовим розстрілом, організованим і здійсненим нацистською Німеччиною; ця подія належить до наймасштабніших акцій знищення часів Голокосту і сьогодні є особливо жахливим і визначним свідченням націонал-соціалістичної політики винищення і варварських воєнних злочинів німецької нацистської диктатури у Східній Європі», – зазначили депутати.
З огляду на нинішню ситуацію і війну Росії проти України, Німеччина несе відповідальність за те, щоб «продовжувати й посилювати підтримку України на всіх рівнях у захисті її права на самовизначення, незалежності, свободи, територіальної цілісності та суверенітету», йдеться в поданні.
Як вказано в повідомленні Бундестагу, проєкт рішення «Зелених» підтримали самі ініціатори і партія «Ліві», тоді як фракції ХДС/ХСС, «Альтернатива для Німеччини» (AfD) і СДПН утрималися. Проєкт рішення ХДС/ХСС і СДПН підтримали самі ініціатори й «Зелені», а AfD і «Ліві» утрималися.
Посол України в Німеччині Олексій Макеєв зазначив, що ситуація з голосуванням є «унікальною». «Схвалено одразу два подання на цю тему. Від коаліції й опозиції. За звичною парламентською логікою такого не мало б статися. Але сталося. Адже замість того, щоб робити політику, фракції Німецького Бундестагу – всі, окрім однієї (ультраправої AfD – ред.) – вирішили писати історію. І дали хід обом поданням: не було жодного голосу проти», – написав він у соцмережах.
Німеччина стала найбільшим європейським донором України в її боротьбі проти російської агресії на тлі того, що Сполучені Штати за президентства Дональда Трампа скоротили підтримку.
За даними уряду Німеччини, від початку російської агресивної війни 24 лютого 2022 року Берлін надав Україні двосторонню цивільну підтримку на загальну суму понад 43,3 мільярда євро, а також надав – або зобов’язався надати в найближчі роки – військову допомогу на суму близько 57,6 мільярда євро.
Країни Балтії закликали ЄС заборонити транзит російського зерна
Лідери Литви, Естонії і Латвії направили спільний лист голові Євроради Антоніу Кошті й голові Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн, в якому закликали заборонити транзит російського зерна через територію Євросоюзу.
У листі від 9 жовтня наголошується, що Росія посилила атаки на цивільне населення України і продовжує завдавати ударів по критично важливій економічній інфраструктурі країни.
За словами лідерів країн Балтії, це є частиною «кампанії, спрямованої на ослаблення економіки України».
«Росія цілеспрямовано атакує українські порти, цивільні судна, залізницю, поїзди і ключові торговельні шляхи. Завдаючи ударів по інфраструктурі, що забезпечує експорт і функціонування економіки України, Росія робить українську торгівлю значно складнішою, дорожчою і менш безпечною. Водночас РФ продовжує прагнути доступу до міжнародних ринків і намагається збільшити власні доходи», – йдеться в листі.
Лідери країн Балтії наголосили, що ЄС не повинен перетворюватися на канал, через який Росія компенсує економічні наслідки власної агресії.
«Російські атаки суттєво порушили постачання зерна на світові ринки. Підриваючи експортний потенціал України, Росія активно шукає альтернативні шляхи для експорту власного зерна через ЄС, зокрема через Балтійське море. Такий стан речей не може вважатися прийнятним… Неприпустимо цілеспрямовано підривати торговельні можливості України й водночас перенаправляти власний експорт через ЄС задля отримання прибутку», – наголошується в листі.
Його автори наголосили, що ЄС має не дозволити Росії використовувати свою інфраструктуру і внутрішній ринок для реалізації цієї стратегії. Також необхідно запобігти експорту через ЄС зерна, викраденого Росією з окупованих українських територій, додали вони.
Очікується, що лідери ЄС розглянуть це питання на своєму саміті 15 жовтня в Брюсселі.
Україна потребує допомоги у вивезенні мільйонів тонн зерна через російські атаки на порти й судна, які тривають уже третій місяць. За даними Мінагрополітики, наразі менше половини експорту вдається вивезти європейськими залізничними, автомобільними і річковими шляхами.
Міністр аграрної політики й продовольства України Тарас Висоцький заявив, що нинішня ситуація в аграрному секторі є найскладнішою за час повномасштабної війни Росії проти України. За його словами, є ризик, що не буде експортовано близько 30 мільйонів тонн сільськогосподарської продукції загальною вартістю близько 10 мільярдів доларів.
Міністр зазначив, що без можливостей експорту посівні площі в Україні зменшаться на 35-40 відсотків.
У серпні в Мінагрополітики України заявили, що Росія завдає цілеспрямованих ударів по українських складах і продовольчій логістиці, й ці атаки знищили значну частину сучасних потужностей для зберігання продуктів, «подекуди до 90%».
Крім того, у міністерстві заявляли, що понад половина запланованого експортного врожаю може залишитися в Україні.
У Запоріжжі до семи зросла кількість загиблих внаслідок атаки РФ – влада
У Запоріжжі, за останніми даними, до семи зросла кількість загиблих внаслідок російського удару 10 жовтня, повідомив в.о. голови обласної військової адміністрації Михайло Семікін.
За його словами, серед загиблих – три дитини.
«Поранені 10 людей, зокрема одна дитина. Двоє постраждалих перебувають у тяжкому стані. Пошуково-рятувальні роботи на місцях ударів тривають. Під завалами ще можуть бути люди», – написав він у телеграмі.
У Державній службі з надзвичайних ситуацій раніше повідомили, що внаслідок падіння російської авіабомби був повністю зруйнуваний під’їзд триповерхівки, а також пошкоджені інші будівлі й приватні будинки.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Повітряні сили: війська РФ атакували Україну 160 дронами, влучання було на 14 локаціях
Російські військові вночі проти 10 жовтня атакували Україну 160 ударними безпілотниками, зокрема 110 реактивними дронами Shahed, повідомили Повітряні сили ЗСУ.
«За попередніми даними, на 09:00, протиповітряною обороною збито/подавлено 117 ворожих БпЛА типу Shahed (82 із них – реактивні), «Гербера», дронів інших типів», – йдеться в повідомленні.
За даними військових, зафіксовано влучання на 14 локаціях, а також падіння уламків на 10 локаціях.
«Атака триває, в повітряному просторі декілька ворожих БпЛА», – попередили в ЗСУ.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Генштаб ЗСУ: втрати особового складу РФ у війні перевищили мільйон 550 тисяч
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 550 910 своїх військових, зокрема 1 420 осіб – за останню добу, такі дані на ранок 10 жовтня навів український Генштаб.
У командуванні ЗСУ також назвали втрати Росії у військовій техніці:
- танки – 12 406 (+4 – за останню добу)
- бойові броньовані машини – 25 515 (+6)
- артилерійські системи – 51 000 (+50)
- РСЗВ – 2 201 (+2)
- засоби ППО – 1 699 (+6)
- літаки – 443
- гелікоптери – 356
- наземні робототехнічні комплекси – 2 917 (+9)
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 556 926 (+1 591)
- крилаті ракети – 5 126
- кораблі / катери – 35
- підводні човни – 2
- автомобільна техніка й автоцистерни – 160 946 (+534)
- спеціальна техніка – 4 812 (+2).
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
Російська служба британського мовника BBC спільно з виданням «Медіазона» в оприлюднених 9 жовтня даних встановили, що від початку російського повномасштабного вторгнення в Україну на фронті загинули щонайменше 276 113 російських військових. Понад 7,8 тисяч з них – офіцери російської армії й інших силових структур. У зведенні враховано лише тих, чиї імена вдалося встановити за відкритими джерелами. Реальні цифри втрат можуть бути набагато вищими, щоразу вказують автори дослідження – за оцінками НАТО, до пів мільйона.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер час від часу цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. 30 липня він в інтерв’ю Fox News заявив, що Україна втратила 50 тисяч солдатів, ще приблизно 400 тисяч – поранені. Він також заявив про велику кількість зниклих безвісти.
За підсумками дослідження американського Центру стратегічних і міжнародних досліджень, опублікованого 1 липня, сукупні втрати вбитими і пораненими військовими Росії й України перевищили два мільйони від початку повномасштабного вторгнення РФ у лютому 2022 року.
Переговори України, США і Європи у Флориді завершили швидше, ніж планували
Переговори щодо завершення війни Росії проти України, які в Маямі (штат Флорида, США) провели представники США, Європи й України, завершилися 9 жовтня, хоча планувалися як дводенні, передає кореспондент Радіо Свобода.
«Другого дня не буде», – повідомили джерела Радіо Свобода, поінформовані про хід розмов.
Посланець президента США Стів Віткофф написав у X, що переговори були «конструктивними», а основну увагу було приділено можливим шляхам деескалації і завершення війни, енергетичній безпеці в зимовий період, безпековим гарантіям і відбудові України.
«Обговорення було плідним і допомогло визначити напрями для подальшого опрацювання перед наступним контактом США з Росією», – зазначив Віткофф.
На тлі переговорів між українськими, американськими і європейськими посадовцями в Маямі, спрямованих на припинення війни Росії проти України, президент США Дональд Трамп провів розмову з російським лідером Володимиром Путіним, за підсумками якої оголосив про домовленість між США й Росією про поставки російського мільйонів тонн дизелю на американський і світові ринки.
Міністерство фінансів США видало генеральну ліцензію, що дозволяє операції, пов’язані з продажем, постачанням, розвантаженням й імпортом дизельного пального російського походження, до 7 квітня 2027 року.
Президент України Володимир Зеленський розкритикував домовленість між США й Росією, назвавши такий крок «слабкістю» США і «подарунком» Путіну, який після цього, за словами Зеленського, лише посилить терор українських міст.
Зеленський також поставив під сумнів доцільність переговорів у Маямі, зважаючи на те, що Вашингтон дозволяє Росії заробляти кошти на експорті пального. «Я вважаю, що нашу команду просто використовують як димову завісу», – заявив він.
Рішення Трампа також розкритикували у Конгресі. «Це, безумовно, виглядає погано. Президент завжди демонстрував моральну сліпоту, коли йшлося про Путіна. Підтримка російської воєнної економіки – це жахливо», – заявив у коментарі Радіо Свобода конгресмен-республіканець Дон Бейкон.
Сенатор-демократ Річард Блюменталь, співавтор двопартійного законопроєкту про санкції проти Росії, назвав це рішення ганебним, зазначивши, що воно піде на користь Росії й Китаю, водночас підриваючи зусилля Конгресу з тиску на Москву.
«Ця погано прихована спроба пом’якшити наслідки хаосу, спричиненого незаконною війною Трампа в Ірані, лише піде на користь економікам Китаю та Росії й призведе до загибелі ще більшої кількості невинних людей в Україні», – написав він у соціальних мережах.
Блюменталь назвав цю угоду «плямою на репутації нашої нації» і заявив, що вона суперечить намірам Конгресу, закладеним у нещодавно ухваленому законі про санкції.
Ціни на дизельне пальне зросли після того, як у лютому Сполучені Штати та Ізраїль завдали авіаударів по Ірану, спровокувавши конфлікт, що триває вже восьмий місяць.
Трамп поклав провину за зростання цін на українські удари по російських нафтопереробних заводах і закликав Зеленського припинити атаки на російські енергетичні об’єкти.
«Проблема у відносинах з Україною та Росією полягає в тому, що, знаєте, значна частина дизельного пального надходить... з Росії, а Україна завдає ударів по російських заводах», – заявив нещодавно Трамп.
Українські посадовці заявляли, що готові припинити атаки на російські нафтопереробні заводи, якщо Москва своєю чергою припинить масовані удари по українській енергетичній та іншій цивільній інфраструктурі.
Діти на краю. Історії з Чернігова про те, як родини з дітьми готуються пережити зиму
Від сірників та свічок до повербанків і зарядних станцій. Чернігівці, намагаючись максимально полегшити своє життя під час холодів, готують різні пристрої на випадок відключень електроенергії. Люди запасаються харчами, ліками та водою. Відкладають готівку, якщо раптом будуть проблеми з роботою банківської системи. Але особливо важко доводиться родинам, які виховують дітей з інвалідністю. Для них кожен день – це квест на виживання.
Дитина боїться темряви та обстрілів, каже Радіо Свобода чернігівка Марія. Вона виховує дитину з інвалідністю. Для її родини минула зима з тривалими відключенням електроенергії стала дуже важким випробуванням.
«Якщо немає світла, то дитина дуже боїться. Коли взимку були відключення – було дуже важко. Нам довелося придбати станцію. Ще одну нам видали, оскільки дитина має підгрупу по інвалідності»
Загальна кількість дітей з інвалідністю віком до 18 років по всій Чернігівській області становить близько 4 тисяч. Кількість учнів із особливими освітніми потребами, які навчаються у звичайних школах та дитсадках Чернігова, щороку зростає.
Публікація на цю тему за лінком
«Це інвестиція у війну». Зеленський відреагував на домовленість Трампа і Путіна щодо дизелю
Президент України Володимир Зеленський розкритикував домовленість між США й Росією про поставки російського дизелю на світові ринки, назвавши такий крок «слабкістю», яка «грає на Росію».
«Миру завдяки слабкості ніколи не буває. Сьогодні в Києві були представники Конгресу США – двопартійна делегація, і я вдячний їм за візит в Україну в такий складний час. Вони запитали: «Що потрібно, щоб закінчити війну?» Відповідь має бути сильною. Мають бути санкції за законом Ліндсі Грема, має бути підтримка для України у захисті життя, і має бути тиск на Росію за війну. І сьогодні була розмова лідерів Америки та Росії. Розмова, яка веде до іншого», – написав Зеленський у телеграмі.
Він також згадав нещодавнє європейське рішення про зняття санкцій із російських олігархів, наголосивши, що після таких послаблень Росія лише посилює удари по Україні.
«Росіяни компенсують таким терором свою нездатність досягти визначених їм цілей на фронті. В цьому році Росія на фронті найслабша, ніж в будь-який інший час війни. Саме тому Путін покладається на терор. Саме тому він покладається на спроби кулуарних домовленостей про те чи інше послаблення тиску на Росію, щоб купити ще час і можливості для війни», – заявив Зеленський.
За його словами, Україна готова до дзеркальних деескалаційних кроків із Росією і закликає США допомогти досягти такого компромісу.
«Наші удари по російських нафтопереробних заводах й інших нафтових обʼєктах – це відповідь Росії на її вже кількарічну кампанію терору проти української енергетики. Україна не буде спалювати російську нафтопереробку, якщо Росія не буде руйнувати нашу енергетику», – зазначив президент.
Він додав, що Україна очікує на «сильну, а не слабку» розмову Сполучених Штатів із Росією.
«Подарунки Путіну не спрацюють на мир і будь-яку користь для цивілізованого світу. Росія «віддячить» за дизель подальшим терором і підлостями. Дозвіл Росії продавати нафтопродукти – це інвестиція у війну, яку треба закінчити, а не продовжити», – наголосив Зеленський.
Президент США Дональд Трамп 9 жовтня заявив, що Росія погодилася негайно поставити понад 300 000 тонн дизельного пального на американський і світовий ринки.
Трамп повідомив про це після того, як провів, за його словами, «надзвичайно успішну» розмову з президентом Росії Володимиром Путіним.
«Я щойно завершив надзвичайно успішну розмову з президентом Росії Володимиром Путіним, під час якої було досягнуто домовленості, що Росія негайно поставить понад 300 000 тонн дизельного пального на американський і світовий ринки, ще 500 000 тонн протягом листопада й 1 000 000 тонн одразу після цього. Крім того, залежно від стану їхніх нафтопереробних заводів, Росія згодом поставить протягом короткого періоду часу 3 000 000 тонн дизельного пального», – заявив президент США у соцмережі Truth Social.
За словами Трампа, завдяки «повному контролю» США над Ормузькою протокою і «цій чудовій новині щодо російських енергоресурсів» ціни на дизельне пальне у світі знижуватимуться.
Тим часом Міністерство фінансів США видало генеральну ліцензію, що дозволяє операції, пов’язані з продажем, постачанням, розвантаженням й імпортом дизельного пального російського походження, до 7 квітня 2027 року, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.
Посланець російського президента Кирило Дмитрієв написав в X, що Путін і Трамп провели «успішну телефонну розмову».
«Енергетична й економічна співпраця між Росією і США триватиме, приносячи користь світовим ринкам і всьому світу», – зазначив він.
Наприкінці минулого місяця президент США Дональд Трамп заявив, що під час спілкування з українським президентом Володимиром Зеленським казав про необхідність «пригальмувати» з ударами по нафтопереробних заводах Росії.
Трамп також повторив висловлену раніше тезу, що «весь світ страждає» від наслідків російсько-української війни, і зокрема це стосується виробництва дизельного пального, що впливає і на ціни у Сполучених Штатах.
У березні цього року на тлі зростання цін на нафту через війну Сполучених Штатів й Ізраїлю з Іраном і ситуацію в Ормузькій протоці США запроваджували винятки з санкцій на російську й іранську нафту, яка «застрягла в морі».
У Запоріжжі внаслідок удару РФ загинули 5 людей – ОВА
У Запоріжжі внаслідок російського удару вранці 10 жовтня загинули п’ять людей, зокрема дві дитини, ще десять людей поранені, повідомив в.о. голови обласної військової адміністрації Михайло Семікін.
У Державній службі з надзвичайних ситуацій додали, що серед травмованих – 14-річна дівчинка і 12-річний хлопчик.
За даними ДСНС, внаслідок падіння російської авіабомби був повністю зруйнуваний під’їзд триповерхівки, також пошкоджені інші будівлі та приватні будинки.
Рятувальники ліквідували пожежу і наразі продовжують розбирати завали й шукати людей, кажуть у ДСНС.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
У МЗС України висловилися на підтримку МКС після запровадження санкцій США
Україна як держава-учасниця Римського статуту підтверджує свою підтримку Міжнародного кримінального суду, а також його незалежності й цілісності, заявило 9 жовтня українське Міністерство закордонних справ.
«Для України МКС є життєво важливою інституцією в наших зусиллях із притягнення до відповідальності за російські звірства й забезпечення справедливості для жертв і тих, хто пережив ці злочини. Ми й надалі співпрацюватимемо з іншими державами-учасницями Римського статуту задля забезпечення ефективного функціонування Суду», – йдеться в заяві МЗС у соцмережі X.
Вона з’явилася після того, як раніше сьогодні адміністрація США оголосила про запровадження санкцій проти Міжнародного кримінального суду (МКС).
«Президент Трамп ніколи не дозволить Міжнародному кримінальному суду переслідувати американців. Саме тому сьогодні Сполучені Штати запроваджують санкції проти Міжнародного кримінального суду. Ми заборонимо транзакції з цим судом-порушником, перекриємо його ресурси і підірвемо його здатність діяти проти нас», – заявив держсекретар США Марко Рубіо.
У Держдепартаменті зазначили, що санкції передбачають заборону на угоди із судом, що має позбавити його ресурсів й обмежити можливості продовжувати роботу.
Адміністрація Дональда Трампа давно критично ставиться до суду, заснованого у 2002 році для переслідування за воєнні злочини, злочини проти людяності й геноцид, і раніше вже запроваджувала санкції проти його прокурорів і суддів. Крок, оголошений 9 жовтня, має значно ширші наслідки, оскільки потенційно передбачає покарання для компаній, що надають послуги самому суду, пише Reuters.
Рубіо зазначив, що санкції були сформульовані таким чином, щоби дати суду й державам-учасницям можливість відреагувати на занепокоєння США.
Вашингтон одразу передбачив певні винятки. Невдовзі після оголошення санкцій Міністерство фінансів США видало чотири генеральні ліцензії, що дозволяють здійснювати певні операції, пов’язані з телекомунікаціями, програмним забезпеченням і пенсійними виплатами МКС, а також транзакції, що стосуються осіб, які перебувають під вартою суду.
Заступниця прокурора МКС Нажат Шамім Хан засудила рішення американської влади і заявила, що санкції не зупинять діяльність суду.
Санкції оголосили через кілька годин після того, як колишня суддя МКС Наві Піллей отримала Нобелівську премію миру 2026 року.
МКС розслідує воєнні злочини, злочини проти людяності й геноцид. У листопаді 2024 року суд видав ордери на арешт прем’єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу й колишнього міністра оборони Йоава Галанта за звинуваченнями у воєнних злочинах і злочинах проти людяності в Секторі Гази. Ізраїль відкидає звинувачення і не визнає юрисдикцію суду.
Вашингтон різко критикував МКС через видачу ордерів на арешт ізраїльських посадовців, а також через попереднє розслідування дій американських військових в Афганістані, яке МКС згодом закрив.
США не є учасником МКС, участь у якому беруть 125 держав, зокрема всі країни ЄС і всі члени НАТО, окрім США й Туреччини. Суд базується в Нідерландах.
Трамп після розмови з Путіним: РФ поставить дизельне пальне на американський і світовий ринки
Президент США Дональд Трамп 9 жовтня заявив, що Росія погодилася негайно поставити понад 300 000 тонн дизельного пального на американський і світовий ринки.
Трамп повідомив про це після того, як провів, за його словами, «надзвичайно успішну» розмову з президентом Росії Володимиром Путіним.
«Я щойно завершив надзвичайно успішну розмову з президентом Росії Володимиром Путіним, під час якої було досягнуто домовленості, що Росія негайно поставить понад 300 000 тонн дизельного пального на американський і світовий ринки, ще 500 000 тонн протягом листопада й 1 000 000 тонн одразу після цього. Крім того, залежно від стану їхніх нафтопереробних заводів, Росія згодом поставить протягом короткого періоду часу 3 000 000 тонн дизельного пального», – заявив президент США у соцмережі Truth Social.
За словами Трампа, завдяки «повному контролю» США над Ормузькою протокою і «цій чудовій новині щодо російських енергоресурсів» ціни на дизельне пальне у світі знижуватимуться.
Тим часом Міністерство фінансів США видало генеральну ліцензію, що дозволяє операції, пов’язані з продажем, постачанням, розвантаженням й імпортом дизельного пального російського походження, до 7 квітня 2027 року, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.
Посланець російського президента Кирило Дмитрієв написав в X, що Путін і Трамп провели «успішну телефонну розмову».
«Енергетична й економічна співпраця між Росією і США триватиме, приносячи користь світовим ринкам і всьому світу», – зазначив він.
У Кремлі, коментуючи розмову Трампа і Путіна, зазначили, що російська сторона підтвердила свою готовність постачати нафту і нафтопродукти на американський і світовий ринки. Путін, за повідомленням, висловив упевненість, «що це позитивно вплине на всю глобальну економіку».
«У ході телефонної розмови з президентом США Дональдом Трампом, що відбулася 9 жовтня, значну увагу було приділено перспективам врегулювання української кризи, порушувалися також ситуація навколо Ірану й різні аспекти двосторонніх відносин», – заявили в Кремлі.
Наприкінці минулого місяця президент США Дональд Трамп заявив, що під час спілкування з українським президентом Володимиром Зеленським казав про необхідність «пригальмувати» з ударами по нафтопереробних заводах Росії.
Трамп також повторив висловлену раніше тезу, що «весь світ страждає» від наслідків російсько-української війни, і зокрема це стосується виробництва дизельного пального, що впливає і на ціни у Сполучених Штатах.
У березні цього року на тлі зростання цін на нафту через війну Сполучених Штатів й Ізраїлю з Іраном і ситуацію в Ормузькій протоці США запроваджували винятки з санкцій на російську й іранську нафту, яка «застрягла в морі».
У Росії лідера «Яблука» оштрафували через написи «За мир» на бюлетенях
Виборзький суд російського Санкт-Петербурга оштрафував лідера партії «Яблуко» Миколу Рибакова на тисячу рублів за написи «За мир» на бюлетенях, повідомляє видання «Медіазона».
На політика склали протокол про дрібне хуліганство за те, що Рибаков зіпсував чотири бюлетені, чим висловив «неповагу суспільству» і зіпсував «державне майно».
Засідання суду кілька разів переносили. Під час першого слухання сам політик заявив, що під час голосування нікого не ображав.
«Я висловив свою громадянську позицію, що я не можу голосувати (ні за кого), у тому числі в одномандатних округах. Така позиція (робити бюлетень недійсним) передбачена законом», – заявив він.
Рибаков прийшов на вибори до Держдуми РФ вранці 20 вересня, в останній день голосування, у Петербурзі. Як і закликала партія, він зробив бюлетень недійсним, написавши на ньому «Яблуко» за мир. М. Рибаков», «За свободу «Яблуко», «За життя без страху «Яблуко» і «Яблуко» За угоду про припинення вогню», а також поставивши позначки навпроти всіх партій.
Чому правоохоронні органи Росії визнали ці дії дрібним хуліганством, не повідомляють. У російському законі немає заборони робити бюлетень недійсним. Співробітники виборчкому не перешкоджали тому, щоб Рибаков показав бюлетень журналістам і кинув його у скриньку, писала раніше Російська служба Радіо Свобода.
За підсумками вересневого голосування переважну більшість місць у новій Держдумі отримала «Єдина Росія» – 349 із 450. Право сформувати фракції отримали ще чотири партії: КПРФ, ЛДПР, «Справедлива Росія» і «Нові люди». Усі вони тією чи іншою мірою підтримують курс Володимира Путіна й війну РФ в Україні.
У Думу не потрапив жоден публічний критик війни. Партію «Яблуко», яка виступала за припинення вогню і мирні переговори, зняли з виборів.
Легітимність нового скликання російської Державної думи відмовилися визнати Європарламент і Парламентська асамблея Ради Європи.