Через удар РФ по будівлі університету в Кременчуці постраждала 16-річна дитина – ДСНС
У Полтавській області двоє людей травмувалися внаслідок російського удару по будівлі Кременчуцького національного університету імені Остроградського, серед них 16-річна дитина, повідомила Державна служба з надзвичайних ситуацій зранку 21 жовтня.
Увечері 20 жовтня дрон влучив в один із навчальних корпусів, там виникла пожежа, повідомив керівник ОВА Віталій Дяківнич.
На фронті за добу відбулося 269 боїв – Генштаб ЗСУ
Упродовж доби 20 жовтня на фронті зафіксовано 269 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
«Вчора противник завдав 86 авіаційних ударів, під час яких скинув 302 керовані авіабомби. Крім того, загарбники застосували 9757 дронів-камікадзе та здійснили 2735 обстрілів населених пунктів і позицій наших військ, з них 13 – із застосуванням реактивних систем залпового вогню. За минулу добу ракетні війська і артилерія Сил оборони уразили район скупчення живої сили та техніки, два пункти управління БпЛА та іще один важливий об’єкт противника», – йдеться в ранковому зведенні.
Найбільше боїв відбулося на трьох напрямках – Костянтинівському і Покровському на Донеччині, Гуляйпільському на Запоріжжі.
«На Костянтинівському напрямку зафіксовано 37 атак. Загарбники вели наступальні дії у районі населеного пункту Костянтинівка та у бік Новоселівки, Миколайпілля, Новопавлівки, Грузького, Приюту, Добропілля, Вільного, Колодязя та Кучерового Яру.
30 атак здійснив ворог на Покровському напрямку. Окупанти намагалися просунутися у бік населених пунктів Добропілля, Ганнівка, Дорожнє, Новий Донбас, Красноподілля, Білицьке, Сергіївка, Мирне, Молодецьке, Новопавлівка та Муравка.
На Гуляйпільському напрямку окупанти 20 разів атакували позиції наших захисників. Ворог намагався просунутися у бік населених пунктів Рибне, Нове Запоріжжя, Рівне, Косівцеве, Тернувате, Верхня Терса, Гірке, Залізничне, Омельник, Новоселівка та Єгорівка», – вказано в повідомленні.
Бої також тривали на Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському, Олександрівському та Оріхівському напрямках.
Читайте також: Білецький про «Вівальді»: російські дроноводи з «Рубікона» знялися з позицій через втрати
Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) у своєму звіті за 18 жовтня повідомляли, що українські сили нещодавно просунулися на півночі Сумської області.
Російські війська нещодавно здійснили операцію з проникнення в південно-східну частину Добропілля. На геолокованих кадрах, опублікованих 18 жовтня, видно, як російський військовослужбовець піднімає прапор у південно-східній частині Добропілля – подія, яку ISW оцінює як російську операцію з інфільтрації. Представники українського військового командування нещодавно спростували заяви росіян про захоплення або оточення Добропілля, а ISW наразі не має доказів того, що російські війська закріпилися в межах міста.
За даними ISW, темпи російського просування суттєво знизилися в березні 2026 року й відтоді залишаються «низькими». Понад те, кажуть аналітики, іноді Росія втрачає більше території, ніж захоплює.
Двоє літніх людей загинули через удар РФ по селу під Харковом, ще 11 людей постраждали – влада
У селі Коротич Харківського району через удари російських дронів уночі 21 жовтня загинули 81-річна жінка та 83-річний чоловік, повідомив голова ОВА Олег Синєгубов.
«Ще 11 людей зазнали гострої реакції на стрес, серед яких 2-місячний хлопчик та 8-річна дівчинка. Всім була надана необхідна медична допомога. Пошкоджено 13 приватних будинків, автомобіль, вогнем знищено господарчу споруду», – вказав чиновник.
Ще один удар безпілотника зафіксований у Основ’янському районі Харкова, інформації про постраждалих звідти немає.
У Києві дрон влучив у 24-поверхівку на рівні 20-го поверху, загинули двоє людей – влада
У трьох районах Києва станом на ранок 21 жовтня зафіксовані наслідки російського повітряного удару, повідомив міський голова Віталій Кличко.
«У Деснянському районі падіння БпЛА на припарковані авто. У Соломʼянському районі падіння БпЛА на відкритій території. Попередньо, без загоряння. У Святошинському районі влучання в 24-поверховий житловий будинок на рівні 20 поверху. Є загоряння», – інформував мер Києва.
Згодом Київська міська військова адміністрація повідомила, що через удар по багатоповерхівці загинули двоє людей. Ще двоє людей постраждали, вони госпіталізовані.
Сили РФ втратили за добу понад 1800 осіб – Генштаб ЗСУ
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 570 540 своїх військових, зокрема 1 820 осіб – за останню добу, такі даніна ранок 21 жовтня наводить Генеральний штаб ЗСУ.
Також українське командування оновило дані щодо втрат РФ у військовій техніці:
- танків – 12 436 (+11 за останню добу)
- бойових броньованих машин – 25 586 (+16)
- артилерійських систем – 51 403 (+44)
- РСЗВ – 2 228 (+1)
- засобів ППО – 1 716 (+2)
- літаків – 449
- гелікоптерів – 356
- наземних робототехнічних комплексів – 2 990 (+4)
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 573 392 (+1 820)
- крилаті ракети – 5 138
- кораблі / катери – 35
- підводні човни – 2
- автомобільна техніка та автоцистерни – 165 278 (+407)
- спеціальна техніка – 4 844 (+2)
Читайте також: Журналісти підтвердили загибель 20 російських офіцерів внаслідок удару по Донецьку в серпні
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
Російська служба британського мовника BBC спільно з виданням «Медіазона» в оприлюднених 9 жовтня даних встановили, що від початку російського повномасштабного вторгнення в Україну на фронті загинули щонайменше 276 113 російських військових. Понад 7,8 тисяч з них – офіцери російської армії й інших силових структур. У зведенні враховано лише тих, чиї імена вдалося встановити за відкритими джерелами. Реальні цифри втрат можуть бути набагато вищими, щоразу вказують автори дослідження – за оцінками НАТО, до пів мільйона.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер час від часу цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. 30 липня він в інтерв’ю Fox News заявив, що Україна втратила 50 тисяч солдатів, ще приблизно 400 тисяч – поранені. Він також заявив про велику кількість зниклих безвісти.
За підсумками дослідження американського Центру стратегічних і міжнародних досліджень, опублікованого 1 липня, сукупні втрати вбитими і пораненими військовими Росії й України перевищили два мільйони від початку повномасштабного вторгнення РФ у лютому 2022 року.
«Ми не видавали ніяких наказів» – Геґсет про обмеження Starshield для України
США не віддавали наказів про обмеження роботи системи Starshield для України, заявив 20 жовтня в коментарі журналістам очільник Пентагону Піт Геґсет.
«Існують умови надання послуг, яких, зрештою, необхідно дотримуватися, і саме з цього все й починається. (Компанія) Starlink має право ухваювати такі рішення, Проте, на наш погляд, нічого не змінилося. Ми не видавали ніяких наказів чи чогось подібного», – цитує висловлювання чиновника Clash Report.
Міністр війни США також сказав про постачання Україні ракет-перехоплювачів. Він твердить, що Сполучені Штати хочуть переконатися, що мають достатньо такої зброї для власних потреб.
Президент України Володимир Зеленський 19 жовтня заявив про відтермінування «окремих типів життєво необхідного постачання» на рівні Пентагону. За словами Зеленського, був окремий звіт головнокомандувача ЗСУ щодо інформації з підрозділів про ситуацію з використанням сервісів Starlink / Starshield – на різних ділянках фронту фіксуються випадки обмежень роботи сервісів.
Чи вистоїть Україна без підтримки США у війні з Росією. Реакції на заяву Зеленського
Упродовж останніх тижнів відносини між Україною і Сполученими Штатами стали досить напруженими. Це пов’язано, зокрема, з угодою президента США Дональда Трампа із очільником РФ Володимиром Путіним щодо тимчасового виведення з-під санкцій російського дизелю і його постачання на світовий ринок та вимог Трампа до України припинити удари по російських нафтопереробних заводах.
Президент США також зупинив санкції проти РФ за «законом Ґрема» ще до початку їхньої дії. Окрім цього, в українських військових виникли проблеми зі швидкістю супутникового зв’язку Starlink. А також Україна заявила, що з невідомих причин не отримала розвідданих з попередженням про окремі удари балістичними ракетами з боку Росії. Тож постає питання: чи вистроїть Україна без підтримки США у війні з Росією? З цього приводу висловився і український президент.
Днями президент України Володимир Зеленський в інтерв'ю телеканалу NBC News, відповідаючи на запитання телеведучої, чи зможе Україна воювати без підтримки США, відповів: «Без США нам буде дуже важко. Але якщо США офіційно стануть на бік Путіна і підтримуватимуть Росію, ми не вистоїмо. Ми сподіваємося, що президент США буде на нашому боці або щонайменше посередині».
З цього приводу Радіо Свобода звернулося за коментарями до експертів.
Чи вистоїть Україна без підтримки з боку США?
«Відповідь на це питання дав президент України, коли його запитали, він сказав, що нам буде дуже важко. І про перемогу тоді точно не йтиметься. Тобто президент це максимально сформулював чітко, розуміючи нашу залежність в питаннях розвідувальних даних, і це дуже широкий спектр питань. Starlink – не лише засіб зв'язку, але і засіб управління відповідними засобами враження. Ну, і протиповітряна, протиракетна оборона, яка стосується Patriot. Тобто я не бачу причин не погоджуватися з оцінкою президента України», – зауважує Микола Бєлєсков, старший аналітик БФ «Повернись живим», науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень.
«Ми маємо розуміти, що допомога Сполучених Штатів є критичною. Не за обсягом, а за напрямками. Мова йде про унікальні розвіддані», – каже Ігор Чаленко, керівник Центру аналізу та стратегій.
«Це система SBIRS – супутникова система в інфрачервоному діапазоні, яка дозволяє нам виявляти ранні запуски балістичних ракет. По-друге, це виробництво ракет-перехоплювачів для Patriot, щоб ми могли закупляти це обладнання, як антибалістичні засоби ураження. Ну і Starlink, тобто військовий варіант Starshield. Усі ці три аспекти для нас є критичними. І вони сьогодні не можуть бути компенсовані рівнозначно. Так, аналоги цілком можуть бути по напрямках», – зазначає Чаленко.
І додає щодо розвідданих: «Ми їх отримуємо від численних країн, але, знову ж таки, що стосується запуску балістики, такого в інших немає».
«Тому, коли президент говорить про те, що Україна не вистоїть без підтримки Сполучених Штатів, це сигнал до численних наших друзів всередині двох партій, як Республіканської, так і Демократичної, що є необхідність активізації, адвокації подальшої підтримки України», – каже експерт.
«Україна здаватись не збирається. Але без підтримки Сполучених Штатів, на жаль, і кількість жертв буде більшою, і позиція безпосередньо українських захисників значно погіршиться. Тому вкрай важливо зберегти підтримку з боку США», – наголошує Ігор Чаленко.
На ризик більших жертв без підтримки США звертає увагу й колишній міністр закордонних справ України Павло Клімкін, який у коментарі Радіо Свобода заявив: «Так, Україна вистоїть, але нам буде набагато складніше. І, скоріш за все, це буде пов'язано з додатковими втратами з нашого боку. Європа та інші союзники можуть багато в чому замінити Сполучені Штати, але далеко не у всьому».
Далі читайте ТУТ
Російський БпЛА вдарив по «Епіцентру» на Миколаївщині: кількість постраждалих зросла
Кількість постраждалих унаслідок російського удару у Первомайську на Миколаївщині зросла до восьми людей, повідомив голова обласної військової адміністрації Георгій Решетілов.
Раніше було відомо про двох постраждалих.
За його словами, постраждали п’ять жінок віком від 28 до 56 років і троє чоловіків віком від 23 до 43 років. Двох жінок госпіталізовано у стані середньої тяжкості, інші лікуватимуться амбулаторно.
Ввечері 20 жовтня сили РФ знову атакували цивільну інфраструктуру на Миколаївщині. За даними ОВА, російський БпЛА вдарив по торговельному центру «Епіцентр» у Первомайську.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Почали з Чорного моря, дійшли до Волині: суперечка в Європарламенті через Україну й Трампа
Дебати в Європарламенті 20 жовтня, присвячені російським атакам на судноплавство в Чорному морі, переросли в суперечки про шляхи завершення війни в Україні та надійність США як союзника Європи. Депутати готують резолюцію із засудженням атак, голосування за яку заплановане на 22 жовтня.
Одні парламентарі закликали посилити підтримку України й тиск на Росію, інші критикували ЄС за відсутність мирної стратегії. Пролунали й звинувачення української влади в неонацизмі, які викликали обурення в залі.
Після переговорів в Осло Зеленський подякував США: розвіддані про ракети «тепер працюють»
Президент України Володимир Зеленський висловив вдячність США, зазначивши, що розвідувальна інформація про російські ракетні удари «тепер працює». Про це він заявив після переговорів в Осло з представниками США – Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером.
Раніше Зеленський повідомляв, що Вашингтон тимчасово призупиняв обмін певними розвідувальними даними з Києвом, але згодом відновив його.
«Ми вдячні, що розвіддані працюють... Йдеться про раннє попередження – це дуже важливо для наших людей: дітей, дорослих, цивільних, адже ми можемо почути, коли наближаються балістичні ракети», – сказав Зеленський журналістам в Осло після переговорів, які відбулися за участі прем’єр-міністра Норвегії Йонаса Гара Стере та президента Фінляндії Александра Стубба.
Зустрічі в Осло відбуваються на тлі напруженості у відносинах між президентом США Дональдом Трампом та українським лідером.
Трамп висловив думку, що Зеленському не варто брати участь у переговорах щодо припинення повномасштабного вторгнення, яке Росія розпочала проти його країни в лютому 2022 року. Це вже не перша заява Трампа, в якій він ставить під сумнів прагнення Зеленського досягти миру.
«Чесно кажучи, я вважаю, що настав час комусь іншому вести переговори від імені України», – сказав Трамп.
Ці слова пролунали на тлі занепокоєння в Україні через низку кроків, які, за словами Зеленського, грають на руку Путіну. Протягом останніх двох тижнів Трамп оголосив про угоду, що сприяє експорту російського дизельного пального, а також скасував санкції, які мали бути запроваджені відповідно до закону, підписаного ним минулого місяця.
Крім того, 19 жовтня Трамп заявив, що готовий до проведення тристоронньої зустрічі з Путіним та очільником КНР Сі Цзіньпіном на полях саміту АТЕС, який відбудеться наступного місяця в Китаї. Водночас він додав, що головною темою зустрічі має стати обговорення «ядерної зброї та денуклеаризації», а не війна Росії проти України.
«Я б пішов на це – не стільки заради України, бо Росія, відверто кажучи, поводиться щодо України цілком нормально. Вони там особливо нічого й не роблять», – сказав Трамп журналістам у відповідь на запитання, чи погодився б він на зустріч із Путіним та Сі для обговорення ситуації в Україні.
Державний секретар США Марко Рубіо, який наразі перебуває з візитом в Індії, 20 жовтня повідомив, що провів тривалу розмову із Зеленським. Він відкинув будь-які припущення про існування «навмисної політичної вказівки зашкодити Україні».
Перед візитом до Осло Зеленський зазначив, що провів із Рубіо «змістовну» розмову та «конструктивне» обговорення.
ДСНС: у Києві через російські атаки постраждали 12 людей
У Києві внаслідок російських атак протягом дня постраждали 12 людей, повідомляє у телеграмі Державна служба з надзвичайних ситуацій.
За даними ДСНС, у Голосіївському районі пошкоджено адміністративну будівлю, виникла пожежа – рятувальники визволили чотирьох людей, заблокованих на верхніх поверхах.
У Солом’янському районі пошкоджено дах і фасад будівлі закладу охорони здоров’я, у Деснянському районі виникла пожежа на території гаражного кооперативу, у Шевченківському – на енергетичному об’єкті, додали рятувальники.
Раніше місцева влада повідомляла про п’ятьох постраждалих через атаку РФ.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Кличко пояснив, чому в Києві не будуються укриття
Міський голова Києва Віталій Кличко стверджує, що відповідальні за встановлення укриттів у столиці – районні адміністрації, керівників яких призначає президент України, а місто лише виділяє на це кошти. Про це він сказав в ефірі Радіо Свобода.
За його словами, з 2022 по 2026 рік сім мільярдів гривень було виділено на облаштування укриттів, у тому числі – встановлення мобільних укриттів.
«На мобільне укриття в минулому році [виділило місто] пів мільярда гривень, які не були використані. На сьогоднішній день в цьому році з запитом грошей жодна з адміністрацій для мобільних укриттів не зверталась», – розповів він.
Таку систему управління у столиці, коли міський голова не має влади над головами РДА, мер назвав саботажем, щоб «усіх собак вішати, а відповідальність лягає на Кличка».
«Сформована така система управління. Місто Київ складається з 10 районів, керівники районних адміністрацій призначаються президентом. Я навіть не те, що звільнити не можу – догану дати не можу. Але відповідальність лягає вся на міського голову. Тим не менш, вони ж і розпорядники коштів – районні адміністрації – і балансоутримувачі укриттів», – пояснив міський голова Києва у ефірі програми Свобода Live.
Віталій Кличко стверджує, що «таку систему побудували», за якої у нього зовсім немає важелів впливу на голів районних адміністрацій.
Минулого тижня у Києві встановили перше мобільне укриття поблизу зупинки громадського транспорту. Як повідомлялось, воно розташоване на Берестейському проспекті, поряд із зупинкою «Парк Івана Багряного».
У «Київпастрансі» заявили, що найближчим часом планують придбати і встановити 14 укриттів, триває процедура закупівлі.
У вересні міський голова Києва Віталій Кличко заявляв, що протягом місяця влада почне встановлювати мобільні укриття на зупинках громадського транспорту.
«Зараз закупили вже укриття, і протягом місяця перша частина укриттів, приблизно, наскільки я пам’ятаю, 40 чи 50 штук будуть виставлені на зупинках транспорту, там, де немає біля цих зупинок стаціонарних укриттів. І цю програму ми далі продовжуємо», – сказав мер.
Наприкінці серпня Росія посилила свої дронові атаки на Київ й область – частота повітряних тривог зросла. На тлі посилення російських атак зростає число скарг на те, що укриттів в Києві й в інших містах України катастрофічно не вистачає.
У прифронтових регіонах мобільні укриття вже показали свою ефективність, зокрема в Херсоні їх 269 і конструкції продовжують встановлювати. Як зазначається, такі захисні споруди з’являються у місцях, де щодня перебуває найбільше людей – біля магазинів, ринків, на зупинках громадського транспорту та в інших людних локаціях.
Зеленський анонсував розмову з Рубіо у найближчі два дні
Президент України Володимир Зеленський заявив, що у найближчі два дні він знову проведе розмову з державним секретарем США Марком Рубіо.
«Як я сказав, ми почали рано вранці по дорозі в Осло, у потягу я провів розмову з держсекретарем Рубіо. Ми обговорили чутливі проблеми, як Starlink, дані розвідки. Ми дуже конкретно поговорили, розмова була дуже позитивна. Ми поділилися певними речами, які ми повинні врегулювати і ми врегулюємо, я впевнений», – сказав Зеленський на пресконференції з лідерами Норвегії та Фінляндії у Осло.
Також він анонсував розмову з держсекретарем США у найближчі два дні.
Про це Зеленський сказав, відповідаючи на запитання щодо його впевненості у допомозі США після переговорів в Осло.
Ввечері 20 жовтня у Норвегії відбулася зустріч української та американської делегацій. У зустрічі Зеленського зі спецпосланцем президента Сполучених Штатів Стівом Віткоффом у Осло також брали участь президент Фінляндії Александр Стубб і прем’єр Норвегії Йонас Гар Стере.
Перед цими переговорами у Зеленського була розмова з держсекретарем США щодо тих «питань, які мають значення». Зеленський подякував Рубіо за «за готовність допомогти та ясну позицію», а також повідомив про домовленість «невдовзі сконтактувати знову для апдейту»
«Чекати до трьох тижнів»: яких ліків не вистачає в Україні після атак Росії
В Україні від російських обстрілів сильно постраждали склади з ліками. Якщо раніше більшість препаратів можна було купити в аптеках того ж дня, то сьогодні пацієнтам доводиться чекати: часом два-три дні, а іноді – до трьох тижнів, дослідили журналісти телевізійної та онлайн-мережі «Настоящее время» (створена Радіо Свобода для російськомовної аудиторії).
Прем’єр Норвегії: Віткофф завтра полетить до Росії для обміну ідеями щодо завершення війни
Прем’єр Норвегії Йонас Гар Стере заявив, що спецпосланець президента Сполучених Штатів Стів Віткофф завтра полетить до Санкт-Петербурга, де зустрінеться з російським керівництвом.
За його словами, Віткофф намагатиметься «закласти підґрунтя» до зустрічі на рівні лідерів.
«Віткофф зустрінеться з російським керівництвом для обміну ідеями – як тими, що виникли під час цієї зустрічі, так і пропозиціями, які напрацювали європейські та американські колеги, – і, можливо, закладе підґрунтя для зустрічі на рівні лідерів», – сказав прем’єр Норвегії під час брифінгу.
Водночас після зустрічі Віткофф не брав участі у спілкуванні з медіа. Відповідаючи на запитання щодо причин його відсутності, Йонас Гар Стере сказав: «Це пресконференція політичних лідерів, мені здається, це достатня відповідь».
Інший переговорник від США Джаред Кушнер брав участь у зустрічі у режимі відеозв’язку.
Йонас Гар Стере розповів, що під час сьогоднішньої зустрічі представників України, Європи та США обговорювались питання, пов’язані з безпекою України, планом повоєнного процвітання, територіальними аспектами, санкціями, а також питання європейського безпекового устрою після завершення цієї війни.
20 жовтня у Норвегії відбулася зустріч української та американської делегацій. У зустрічі Зеленського зі спецпосланцем президента США Стівом Віткоффом у Осло також брали участь президент Фінляндії Александр Стубб і прем’єр Норвегії Йонас Гар Стере.
Президент України Володимир Зеленський 18 жовтня провів розмову зі спеціальними посланцями президента США Дональда Трампа Стівом Віткоффом та Джаредом Кушнером. За його словами, тоді «обговорили результати зустрічі. Він також анонсував наступні кроки у дипломатії.
У вересні 2026 року США відновили дипломатичні зусилля після кількамісячної перерви. Тоді посланці президента США Стів Віткофф і Джаред Кушнер здійснили окремі поїздки до Росії й України, намагаючись поновити мирні переговори.
В американському Інституті вивчення війни вважають, що Росія, як і раніше, не бажає вести конструктивні переговори чи йти на будь-які поступки для припинення війни, прагнучи капітуляції України. Водночас, як кажуть аналітики ISW, президент Росії Володимир Путін скористався телефонною розмовою з президентом США Дональдом Трампом 9 жовтня, щоб безпідставно звинуватити Україну у відсутності прогресу в мирних переговорах.
Після зустрічі в Норвегії президент Фінляндії заявив про досягнення «реального прогресу»
Президент Фінляндії Александр Стубб після зустрічі в Норвегії заявив про досягнення «реального прогресу».
«Вважаю, що сьогодні ми досягли реального прогресу – фактично на двох рівнях: у довгостроковій перспективі та в короткостроковій. Щодо довгострокової перспективи, ми визначили певні елементи мирного врегулювання, які завтра будуть представлені в Санкт-Петербурзі. Ми обговорили та узгодили ключові аспекти, що стосуються безпеки й економіки; над усіма цими пропозиціями наполегливо працювали американська та українська сторони, а також ключові європейські партнери», – сказав він під час брифінгу.
За його словами, у короткостроковій перспективі було розглянуто такі важливі питання, як протиповітряна оборона, захист енергетичних об’єктів і часткове припинення вогню.
Він також поінформував, що завтра до Санкт-Петербурга вирушить спецпосланець президента США Стів Віткофф із пропозиціями, сформованими на основі обговорень між американцями, українцями та європейцями в Маямі.
«Ми чудово розуміємо, що в публічному просторі зараз багато галасу, проте на технічному рівні переговори, на нашу думку, просуваються досить успішно. Ми маємо спільне бачення, і тепер головне питання — як саме реалізувати ці кроки», – додав Стубб.
У Норвегії 20 жовтня почалася зустріч української та американської делегацій. У зустрічі зі Зеленського зі спецпосланцем президента Сполучених Штатів Стівом Віткоффом у Осло беруть участь президент Фінляндії Александр Стубб і прем’єр Норвегії Йонас Гар Стере.
Водночас після зустрічі Віткофф не брав участі у брифінгу. Відповідаючи на запитання щодо причин його відсутності, Йонас Гар Стере сказав: «Це пресконференція політичних лідерів, мені здається, це достатня відповідь».
Президент України Володимир Зеленський 18 жовтня провів розмову зі спеціальними посланцями президента США Дональда Трампа Стівом Віткоффом та Джаредом Кушнером. «Обговорили результати зустрічі наших команд у Флориді. Фактично постійно наші команди в комунікації. Готуємо також наступні кроки у дипломатії», – інформував тоді глава держави.
НАБУ і САП завершили розслідування щодо розтрати 254 мільйонів гривень на закупівлях дронів
Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура завершили досудове розслідування в справі щодо зловживань у Держспецзв’язку під час закупівлі дронів для Сил оборони України у 2023 році. Про це відомства повідомили 20 жовтня.
За даними правоохоронців, загальна сума збитків, завданих державі корупційною схемою, становить 254 мільйонів гривень.
Йдеться про укладені з трьома пов’язаними між собою компаніями договори на постачання:
- 400 дронів DJI Mavic 3
- 500 DJI Mavic 3T
- 2 тисяч одиниць DJI Mavic 3Pro
- 900 DJI Matrice M30T
- 1 300 Autel Evo Max 4T
За даними слідства, закупівлі відбувалися за цінами, що перевищували ринкові на 60-90%. Переможці визначалися заздалегідь, а для створення видимості конкуренції залучалися інші підконтрольні організаторам компанії.
«Зокрема, посадовці направили один із запитів на отримання комерційної пропозиції майбутньому «переможцю», зазначивши назву юридичної особи, яку офіційно зареєстрували лише за кілька днів після надсилання листа. Отриману корупційну маржу учасники схеми виводили на рахунки підконтрольних компаній, зокрема за межами України», – повідомляє НАБУ.
У жовтні 2025 року НАБУ і САП повідомили про підозру двом посадовцям Держспецзв’язку та двом представникам приватних компаній. За даними слідства, в 2023 року Держспецзв’язку отримало 30 мільярдів гривень на закупівлю безпілотників.
Водночас керівник одного з департаментів, за даними слідства, закупив 400 дронів DJI Mavic 3 та 1300 дронів Autel Evo Max 4T за завищеними цінами. Згодом суд взяв двох із них під варту.
Чоловіку, який відкрив вогонь у київському ТЦК, повідомили про підозру
У Києві повідомили про підозру чоловіку, який відкрив стрілянину в одному з районних територіальних центрів комплектування, повідомив Офіс генерального прокурора 20 жовтня.
Прокуратура уточнює, що група оповіщення в складі поліцейських і військовослужбовців напередодні з’ясувала під час перевірки даних, що киянин перебуває в розшуку за ухилення від мобілізації.
Його доправили до районного ТЦК, де він здійснив щонайменше сім прицільних пострілів із бойового пістолета, який носив без дозволу. Поранень зазнали троє військових і троє правоохоронців.
«Усіх шістьох поранених госпіталізували. Один поліцейський та один військовослужбовець перебувають у реанімації у важкому стані. Чоловіка затримали. Під час обшуку в його помешканні знайшли арсенал незареєстрованої зброї та боєприпасів: автомати, гладкоствольну й нарізну зброю, набої різного калібру та бойову ручну гранату», – йдеться в повідомленні.
Затриманому повідомили про підозру в закінченому замаху на умисне вбивство двох або більше людей у зв’язку з виконанням ними службового обов’язку, посяганні на життя працівника правоохоронного органу та незаконному поводженні зі зброєю і боєприпасами. Зараз вирішується питання про обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Поліція Києва зазначає, що в разі обвинувального вироку фігуранту загрожує довічне ув’язнення.
Про стрілянину в ТЦК на київському Печерську стало відомо напередодні.
Після початку російського повномасштабного вторгнення в Україну 24 лютого було запроваджено воєнний стан і оголошено загальну мобілізацію. Відтоді Верховна Рада кожні три місяці продовжує строки дії воєнного стану і мобілізації.
В українському інформаційному просторі регулярно з’являються повідомлення про скандали і конфлікти між працівниками ТЦК і громадянами на вулицях міст і сіл. Негативна інформація про мобілізацію швидко поширюється соціальними мережами.
Українські військові та представники влади заявляють, що це є наслідком інформаційно-психологічних операцій РФ.
У Херсоні через російський обстріл постраждали жінка і троє дітей – влада
У Херсоні внаслідок чергового російського обстрілу постраждали жінка і троє дітей, повідомив очільник міської військової адміністрації Ярослав Шанько.
«Близько 16:00 російські військові обстріляли будинок у Корабельному районі. До лікарні працівники поліції доставили чотирьох постраждалих: 36-річну жінку та трьох дітей віком 12, 11 і 12 років», – написав він у телеграмі.
За його словами, у жінки діагностували мінно-вибухову травму, акубаротравму та гостру реакцію на стрес, у дітей – мінно-вибухові травми й гостру реакцію на стрес.
У поліції уточнили, що Корабельний район Херсон обстріляли з артилерії.
За даними ОВА, минулої доби через російську агресію 18 людей зазнали поранень, серед них є дитина.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Путін «віртуально захопив» Добропілля: навіщо і що відбувається в місті насправді
Російські сили намагаються прорватися до Добропілля – важливого логістичного центру на Донеччині, який експерти та військові називають пріоритетною ціллю для російської армії. Втім, попри спроби інфільтрації, закріпитися в місті противнику не вдається. За даними різних OSINT-аналітиків, російські групи тиснуть із кількох напрямків і максимум мають поодинокі проникнення у місто, де українські сили їх знищують.
Але начальник Генштабу ЗС РФ Валерій Герасимов 16 жовтня вже заявив про «повний контроль» над Добропіллям. За його словами, російські військові нібито зачищають місто від українських бійців, які ховаються в підвалах, а Міністерство оборони РФ опублікувало відео начебто на підтвердження цих заяв.
Слова Герасимова ставлять під сумнів навіть російські Z-воєнкори, порівнюючи їх з попередніми повідомленнями про нібито захоплення Святогірська та Куп’янська. Захоплення Добропілля, авжеж, спростовують і в Генштабі ЗСУ.
Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) розібрались:
- Яка зараз ситуація у Добропіллі?
- Навіщо Путіну прозвітували про нібито його захоплення?
- Як будуть розвивати бої за місто далі?