У Кабміні пояснили задачі нового Координаційного центру з організації бронювання
Кабінет міністрів на засіданні 23 жовтня створив Координаційний центр з організації бронювання, повідомляє пресслужба уряду в суботу.
Також в уряді уточнили визначення критичності підприємств та ініціювали перегляд її критеріїв з урахуванням нових вимог. За заявою пресслужби, рішення спрямоване на забезпечення балансу між потребами Сил оборони та стабільною роботою економіки й критичної інфраструктури.
«Основний принцип залишається незмінним: бронювання має забезпечувати збереження працівників, без яких підприємство не може виконувати критично важливі для держави функції», – повідомляє Кабмін.
Згідно із роз’ясненням, Координаційний центр з організації бронювання – це тимчасовий консультативно-дорадчий орган Кабміну. До його роботи залучатимуться представники органів влади в сферах економіки, оборони, безпеки, гуманітарної політики та функціонування критичної інфраструктури.
Співголовами Координаційного центру є заступник міністра економіки та довкілля і заступник міністра оборони.
Основні завдання центру:
- узгодження галузевих і регіональних критеріїв критичності та надання рекомендацій щодо їх доопрацювання
- розгляд звернень державних органів щодо визначення підприємств критично важливими
- надання рекомендацій щодо скасування статусу критично важливого підприємства, зокрема за наявності підстав, наданих правоохоронними органами
- погодження збільшення обсягів бронювання понад 50%
Положення про Координаційний центр передбачає, що він має розглядати звернення органів влади не довше місяця або протягом семи днів у разі обґрунтованої потреби невідкладного розгляду.
«Рішення про визначення підприємств критично важливими залишаються у компетенції уповноважених державних органів. При цьому пропозиції Координаційного центру підлягають розгляду ЦОВВ та ОВА», – йдеться в повідомленні.
Збільшення обсягів бронювання військовозобов’язаних критеріїв погоджує Міжвідомча робоча група на чолі з міністром оборони. Галузеві та регіональні критерії встановлюють органи влади за погодженням з Міноборони та Мінекономіки.
Перегляд критеріїв критичності підприємств
Також уряд уточнив визначення критичної важливості підприємства. Відтак центральні органи виконавчої влади та обласні військові адміністрації мають переглянути галузеві й регіональні критерії критичності з урахуванням визначення протягом 10 днів з часу набуття змінами чинності. Оновлені критерії погоджуються Координаційним центром.
Водночас підприємства, раніше визнані критичними за критеріями, які не будуть змінені за результатами перегляду, збережуть свій статус. Кабмін зазначає, що таких підприємств зазвичай переважна більшість.
Також уряд переглянув граничні обсяги бронювання для підприємств паливно-енергетичного та оборонно-промислового комплексів – максимум сягає 95% військовозобов’язаних працівників.
Напередодні прем’єр-міністр Сергій Корецький заявив, що уряд фіналізував зміни в системі бронювання. Він назвав кілька критеріїв для бронювання працівників, зокрема, критичність підприємства буде відокремлена від його економічних показників.
16 жовтня прем’єр-міністр Сергій Корецький заявив, що 100% бронювання дає підприємствам можливість штучно збільшувати штат і бронювати працівників, які фактично не виконують критично важливих функцій. За його оцінкою, такі зловживання набули значного масштабу.
Втім, деякі оборонні підприємства (зокрема Vyriy та Ukrspecsystems) вже виступили проти зміни підходу. Із заяв випливає, що втрата бронювання не гарантує поповнення військ, натомість будуть негативні наслідки для виробництва.
Після початку російського повномасштабного вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року було запроваджено воєнний стан і оголошено загальну мобілізацію. Відтоді Верховна Рада кожні три місяці продовжує строки дії воєнного стану і мобілізації.
Через російський удар по Лозовій загинув чоловік, троє людей постраждали – ОВА
Російська армія завдала ракетного удару по місту Лозова на Харківщині, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов 24 жовтня.
Обласна влада зафіксувала влучання в складську будівлю з подальшим загорянням. Екстрені служби усувають наслідки атаки.
«Внаслідок обстрілу поранень зазнали 26-річний та 43-річний чоловіки. Постраждалих госпіталізували. На жаль, 45-річний чоловік помер внаслідок важких травм. Медики до останнього боролися за його життя», – заявив Синєгубов.
Згодом він уточнив, що медична допомога знадобилася також 37-річний жінці – в неї гостра реакція на стрес.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Зеленський увів у дію санкції через виробництво російської балістики та іншої зброї
Україна запроваджує нові санкції проти російського військово-промислового комплексу, передає Офіс президента. Укази про введення в дію відповідних указів Ради національної безпеки і оборони з’явилися 24 жовтня.
Укази передбачають санкційні обмеження проти «російських суб’єктів та осіб, які допомагають виробляти російську балістику, а також постачають російському ОПК обладнання та компоненти для військової авіації, бронетехніки, ракетного озброєння і дронів».
До першого санкційного перелку увійшли 51 фізична та 44 юридичні особи, причетні до виготовлення балістичних ракет, які Росія застосовує для атак на Україну:
«Ідеться про ключові підприємства, що виробляють і постачають сировину, обладнання та інструменти для створення далекобійних засобів ураження, таких як «Іскандер», «Калібр», Х-101, «Кинджал».
Зокрема під санкції потрапили:
- московський «Інститут пластмас імені Г. С. Петрова» – єдиний у Росії виробник низки компонентів для композиційних матеріалів, що постачаються на заводи оборонного, аерокосмічного, авіаційного й суднобудівного комплексів
- «Корпорація космічних систем спеціального призначення «Комета», головне підприємство науково-виробничої групи, що виготовляє зенітні ракетні комплекси, радіолокаційні засоби, комплекси бортового обладнання
- ТОВ «ВітаРеактив», що спеціалізується на хімічній сировині й залучене до виробництва балістичного ракетного озброєння
- «Променерго» – виробник оптичних, лазерних і оптико-електронних приладів, інформаційно-прицільних систем, який проводить випробування бортової апаратури
- «Кіровський біохімічний завод», залучений до виробництва та модернізації озброєння і військової техніки
- «Всеросійський науково-дослідний інститут метрології ім. Д. І. Менделєєва», що здійснює наукові дослідження, виробництво вимірювального обладнання, розробку програмного забезпечення для озброєння і військової техніки
- китайське підприємство Xiefeng (HK) Int'l Electronics Limited, яке також перебуває під санкціями ЄС і Великої Британії за причетність до виробництва зброї
«Також санкції застосовані проти 32 громадян РФ і 35 російських компаній. Серед них – підприємства, включені у ланцюги виробництва й постачання високоточного промислового обладнання, інструментів і компонентів, а також електроніки й сировини для суб’єктів, які обслуговують російський ВПК», – повідомляє ОП.
Зокрема, йдеться про «Гагарінг», який спеціалізується на реалізації апаратних засобів зв’язку та управління для FPV-дронів, «Вірджин-ЕК», що постачає армії Росії іноземні електронні компоненти. Ще підсанкційне підприємство, Верстатобудівне об’єднання «Прессмаш», спеціалізується на оптовій торгівлі металообробними верстатами і постачає їх заводам, залученим до виробництва ракет Х-101, Х-59 та БпЛА «Оріон».
Пресслужба звертає увагу на санкції проти підприємств російської промислової групи «РУСАЛ», залучених до виготовлення військової авіації, бронетехніки, ракетного озброєння, дронів та інших військових виробів:
«Із квітня 2024 року до березня 2025-го лише «Об’єднана компанія РУСАЛ Торговий дім» та «РУСАЛ Тайшетський алюмінієвий завод» імпортували до Росії оксид алюмінію на майже 150 мільйонів рублів. Постачання цієї сировини були використані для виробництва військової авіації, ракетного озброєння, бронетехніки та дронів».
Раніше сьогодні Генштаб ЗСУ підтвердив удари по заводу «Протон-Електротекс» у місті Орел, який виробляє, зокрема модулі для російських ракет, та по «Тольяттікаучук».
Російська Metro, передана під тимчасове управління, пожертвувала 1 млрд рублів на потреби армії РФ
Російський підрозділ німецької торгової мережі Metro, переданий наприкінці вересня під тимчасове управління, заявив про передачу 1 мільярда рублів фонду «Народний фронт. Все для Перемоги!» для закупівлі техніки російським військовим, які беруть участь у війні проти України.
Як повідомили у компанії, кошти (близько 11 мільйонів євро) спрямують на придбання спеціалізованого транспорту, систем зв’язку та розвідки, обладнання для боротьби з безпілотниками та іншого обладнання для російських підрозділів на фронті. У Metro уточнили російському виданню «Ведомости», що частина цієї суми призначена для гуманітарних та соціальних цілей.
«Як частина економічної системи Росії, ми бачимо важливу участь у стратегічних ініціативах держави», заявив генеральний директор Metro в Росії Йоганнес Толай.
Перший заступник керівника виконкому Загальноросійського руху «Народний фронт» Сергій Горбунов підтвердив, що пожертва дозволить вирішити термінові питання забезпечення російських військових технікою та обладнанням.
Українська «дочка» Metro, коментуючи цю новину, вказала на те, що компанія, яка працює в Росії під контролем «УК Торг Рус», є окремою від неї структурою. В компанії зазначили, що засуджують російську агресію.
Керівна компанія METRO AG заявила, що відтоді, як її російський підрозділ примусово перейшов під тимчасове управління, вона не має операційного контролю над російським «Метро» та впливу на його рішення.
«METRO AG чітко дистанціює себе від будь-якої фінансової підтримки війни Росії проти України. Фінансування або підтримка воєнних дій не відповідає ані нашій позиції, ані тому, як ми ведемо наш бізнес», – заявили в пресслужбі німецької компанії.Президент Росії Володимир Путін 28 вересня підписав указ про тимчасове управління російськими активами німецької мережі гіпермаркетів Metro.
28 вересня президент Росії Володимир Путін підписав указ про тимчасове управління російськими активами німецької мережі гіпермаркетів Metro. Тимчасовим управителем стала компанія «УК Торг РУС», зареєстрована 6 вересня 2026 року, її генеральний директор та єдиний співробітник – Йоганнес Толай. Толай – громадянин Німеччини та Росії. З 2022 року він був заступником генерального директора Metro Росія, у 2023-му став генеральним директором.
«Metro Росія» – російське підприємство німецької Metro AG, яка володіє мережею гіпермаркетів Metro у більш ніж 30 країнах світу. У Росії працює 91 гіпермаркет цієї мережі.
У Криму після нічого блекауту запровадили обмеження на подачу електроенергії та води
В окупованому Криму після блекауту в ніч на 24 жовтня запроваджують обмеження на подачу електрики та води, передає проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.
У Севастополі працюють близько 40% базових станцій мобільного зв’язку, зупинено рух тролейбусів. Про це повідомили підконтрольний Росії голова Криму Сергій Аксьонов та російський голова Севастополя Михайло Развожаєв.
За словами Аксьонова, причиною обмежень стала аварія на магістральних електромережах за межами Криму, яка, як він стверджує, сталася внаслідок атаки безпілотників.
«У зв’язку з аварією на магістральних енергомережах за межами нашого регіону, яка сталася внаслідок ворожої атаки БПЛА, в республіці Крим запроваджується обмеження на подачу електроенергії та води», – написав Аксьонов.
У свою чергу російський голова Севастополя Михайло Развожаєв повідомив, що через перебої з електропостачанням у місті виникли проблеми з мобільним зв’язком.
«Зараз у місті працює близько 40% від загальної кількості базових станцій. Коли відключають світло – забезпечується резервне харчування, цього резерву вистачає в середньому на чотири години, після чого аварійні бригади починають заряджати джерела за допомогою мобільних генераторів», – заявив він.
За словами Развожаєва, через обмеження електропостачання з 9:00 24 жовтня в частині Ленінського району Севастополя вода подається зі зниженим тиском. Йдеться, зокрема, про вулиці Острякова, Хрустальова та Миколи Музики. Для мешканців організували підвезення води.
Крім того, через нестабільне електропостачання у місті тимчасово зупинили рух тролейбуси.
Развожаєв зазначив, що конкретні терміни повного відновлення подачі електрики наразі невідомі. Соціальні об’єкти міста продовжують працювати із використанням резервних джерел харчування.
У ніч проти 24 жовтня в окупованому Криму відбувся блекаут. Електроенергія зникла в Сімферополі, Севастополі, Ялті, Керчі, Феодосії та інших населених пунктах півострова.
Російська влада заявила про аварію на енергомережах за межами Криму. Водночас моніторинговий канал «Кримський вітер» повідомив про пожежу на електропідстанції «Тамань» у Краснодарському краї РФ, через яку електрика надходить на Кримський півострів енергомістом через Керченську протоку.
Незалежного підтвердження причин аварії наразі немає, українські військові ситуацію наразі не коментували.
Дефіцити електроенергії на окупованому півострові виникають регулярно внаслідок ударів Сил оборони України по логістиці та енергетичній інфраструктурі РФ у відповідь на повномасштабну агресію проти України.
Голова Слов’янська повідомив про смерть пораненої внаслідок удару Росії по місту напередодні
У лікарні померла жінка, яка постраждала внаслідок російської атаки на Слов’янськ напередодні, заявив голова міської військової адміністрації Вадим Лях 24 жовтня.
«На жаль, у лікарні померла 62-річна жінка, яка була поранена в результаті вчорашнього авіаудару ФАБ-250 по району багатоповерхової забудови у Словʼянську. Лікарі боролися за її життя, але дива не сталося», – заявив він у своїх соцмережах.
Лях додав, що ще двоє людей були поранені. Загалом протягом попереднього дня четверо жителів Слов’янська зазнали поранень через російські обстріли, всі вони госпіталізовані.
«Вчора зафіксовано 12 ударів по нашому місту. Знищено і пошкоджено 23 одиниці техніки, 6 автівок, три багатоповерхових і 1 приватний будинки, 2 магазини, АЗС», – підсумував голова МВА.
За даними обласної влади, напередодні російські атаки вбили двох жителів Донеччини: у Слов’янську й Краматорську.
Ще 18 людей в області за добу були поранені.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
У ЗСУ підтвердили удари по заводу в російському Орлі та комбінату «Тольяттікаучук»
Сили оборони напередодні та вночі на 24 жовтня завдали ударів по «важливих об’єктах на території РФ», повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України.
Зокрема, командування підтверджує ураження основної виробничої будівлі заводу «Протон-Електротекс» у місті Орел Орловської області:
«Це ускладнює виробництво комплектуючих для крилатих і балістичних ракет, якими противник б’є по українських містах».
Штаб зазначає, що «Протон-Електротекс» є провідним російським виробником оптоелектронного обладнання та приладів повного виробничого циклу, від кристалів до готової продукції. Зокрема, це модулі для крилатих авіаційних ракет С-71 «Ковьор» і перемикачі-інвертори для балістичних ракет 9М723 «Іскандер-М».
У межах кооперації підприємство також причетне до виробництва бойових машин зенітного ракетно-гарматного комплексу «Панцирь-С1» та його модифікацій.
«Уражено комбінат «Тольяттікаучук» у місті Тольятті Самарської області РФ. В районі комбінату зафіксовано вибух і пожежу. Ураження таких об’єктів б’є по ланцюгу постачання сировини для російської ракетної програми», – додає Генштаб.
Цей комбінат, за даними українських військових, виробляє синтетичні каучуки, мономери, фракції та високооктанові добавки до бензину. Синтетичні каучуки, зокрема, використовуються для виробництва твердого ракетного палива для тактичних і балістичних ракет.
Також штаб звітує про ураження літака на аеродромі «Єйськ» Краснодарського краю Росії, ступінь пошкоджень уточнюється.
Раніше сьогодні моніторингові канали й медіа повідомили про атаку українських безпілотників, зокрема, на місто Тольятті, в ході якої міг постраждати завод «Тольяттікаучук». Генштаб ЗСУ вже повідомляв про ураження цього підприємства у вересні.
Також напередодні місцева влада Орловської області заявила про атаку на обласний центр. Губернатор області заявив про ураження промислового об’єкта, моніторингові канали повідомляли про удар по заводу «Протон».
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ, а також в окупованих регіонах України зазнають повітряних ударів. Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
Міністр оборони України підтвердив відновлення швидкості Starshield
Система супутникового зв’язку Starshield відновила швидкість роботи – про це міністр оборони України Євгеній Хмара повідомив у коментарі Радіо Свобода:
«Системи моніторингу Міністерства оборони фіксують відновлення швидкості Starlink/ Starshield. Фіксуємо швидкість більше 400 км/год, зв’язок стабільний».
Хмара назвав відновлення роботи супутників черговим прикладом, коли «прямий діалог та наполеглива позиція президента України» дають результати, важливі для українських військових, роботи безпілотників, логістики та звʼязку.
«Міністерство оборони продовжує моніторинг та фіксацію роботи Starlink/ Starshield», – додав він.
Напередодні президент України Володимир Зеленський заявив, що обмеження швидкості на Starlink та Starshield досі діють.
Раніше джерела Радіо Свобода в Міністерстві оборони України, обізнані з ситуацією, але не уповноважені офіційно її коментувати, зазначили, що на ранок 23 жовтня спостерігаються випадки втрати звʼязку на швидкості 161 км/год. А підтверджень, що обмеження на роботу супутникової системи Starshield (військової версії сервісу Starlink від американської компанії SpaceX) зняті, наразі немає.
Напередодні видання The Wall Street Journal із посиланням на офіційних осіб США написало, що президент США Дональд Трамп провів телефонну розмову з засновником SpaceХ Ілоном Маском і закликав його зняти ліміти швидкості на роботу Starshield.
За даними співрозмовників видання, невдовзі після контакту Трампа і Маска у четвер супутниковий зв’язок почав функціонувати стабільніше. Журналісти зазначали, що хоча система наразі не відновила повну функціональність, вона вже працює на вищих швидкостях, ніж за встановленого ліміту.
Перебої в роботі супутникової системи Starshield – військової версії сервісу Starlink від компанії SpaceX, на яку Україна значною мірою покладається для захисту від російських повітряних ударів, – зробили Україну особливо вразливою, коли про них вперше стало відомо 13–14 жовтня.
Повідомлення про обмеження Starlink з’явилися на тлі оголошення президента США Дональда Трампа про угоду з російським лідером Володимиром Путіним щодо тимчасового виведення з-під санкцій російського дизелю і його постачання на світовий ринок, а також вимог Трампа до України припинити удари по російських НПЗ.
Двоє жителів Києва постраждали внаслідок атаки РФ, у двох районах – екстрені знеструмлення
Вранці 24 жовтня російська армія атакувала Київ, повідомили місцева військова адміністрація та ДСНС.
Удару зазнав житловий сектор у Оболонському районі, постраждали двоє людей. ДСНС уточнює, що влучання зруйнувало одноповерховий приватний житловий будинок та спричинило пожежу.
«Рятувальники виявили одного постраждалого та передали його медикам для госпіталізації. Ще одна людина дістала травми, але госпіталізації не потребувала. Пожежу оперативно ліквідовано», – додає служба.
Також КМВА уточнює, що на команду «Укренерго» запроваджені екстрені відключення в частині Голосіївського та Солом’янського районів столиці. Графіки там не діють.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
ISW: дедалі обережніша монетарна політика Росії може загрожувати росту її ВПК
Монетарні обмеження російської влади можуть становити загрозу доступу військово-промислового комплексу Росії до капіталу, вважають аналітики Інституту дослідження війни. Про це йдеться в звіті від 23 жовтня.
За їхніми спостереженнями, на тлі тривалого інфляційного тиску Кремль «дедалі більше схиляється до більш обережної грошово-кредитної політики, що може створити ризики для зростання заробітної плати та російського оборонно-промислового комплексу».
ISW звернув увагу на заяву Центрального банку Росії напередодні, за якою він другий місяць поспіль утримуватиме ключову ставку на рівні 14%. Доти Центробанк протягом 18 місяців знижував ставку 10 разів. Рішення пояснюють посиленим ціновим тиском і високими інфляційними очікуваннями.
Базовий сценарій Центрального банку РФ передбачає, що в 2027 році середня ключова ставка становитиме 12,5-13,5%, що лише на 0,5-1,5 відсоткового пункту нижче за поточний рівень. Російський регулятор констатує, що базова динаміка цін не сповільнюється. За його оцінками, до кінця 2026 року річна інфляція становитиме 7,1-7,6%, що дещо вище за прогноз, озвучений 11 вересня.
Також Центробанк зазначав, що на цінову динаміку й надалі впливатимуть волатильні категорії товарів, як-от моторне пальне – ISW розцінює це як «завуальований натяк» на наслідки українських ударів по російській енергетичній інфраструктурі.
Голова Центрального банку Росії Ельвіра Набіулліна 23 жовтня заявила, що на попит і пропозицію продовжують впливати інфляційні ризики, високі інфляційні очікування, напруженість на ринку праці та збільшений дефіцит бюджету. Вона повідомила про зниження споживчої активності в Росії та зазначила, що, за прогнозами, зростання ВВП країни у 2026 році становитиме від 0,5% до 1%. При цьому Центробанк РФ має на меті повернути рівень інфляції до 4% у 2027 році.
Путін, ймовірно, став більш терпимим до курсу Набіулліної
Інститут припускає, що посиленню внутрішнього інфляційного тику сприяло послідовне зниження ключової ставки в Росії протягом 18 місяців. Дослідники звертають увагу на те, що Ельвіра Набіулліна послідовно наголошує на необхідності стриманої грошово-кредитної політики. Вона також «часто намагається протистояти вимогам Кремля щодо збільшення обсягів капіталу для російського військово-промислового комплексу та девальвації рубля задля зростання експортних доходів».
«Той факт, що Центральному банку наразі вдається уникати подальшого зниження відсоткових ставок, свідчить: Путін, імовірно, став більш терпимим до жорсткої грошово-кредитної політики. Останнім часом Путін надає пріоритет зниженню інфляції, прагнучи заручитися підтримкою населення через пом’якшення економічних наслідків воєнних витрат Росії. Цілком можливо, що саме через цей пріоритет він на цьому етапі погоджується з курсом Набіулліної», – вважають автори звіту.
Водночас вони прогнозують, що збереження ключової ставки на поточному рівні може стримувати зростання заробітних плат і обмежуватиме доступ російського ВПК до капіталу. Це може завадити президенту РФ досягти поставлених цілей: підвищити реальну купівельну спроможність росіян, одночасно зберігаючи виробничі потужності військової промисловості.
Втім, ISW не береться оцінити, як саме така політика вплине на інфляцію заробітних плат і якість життя громадян РФ, адже в країні спостерігається стійкий дефіцит робочої сили. Це підштовхує зростання зарплат, тоді як домогосподарства стикаються з тиском, який не відображається в показниках номінальної заробітної плати.
У липні 2026 року Центробанк Росії погіршив прогноз зростання російської економіки до кінця року, припустивши, що ВВП може взагалі не зрости. Згідно з оновленим середньостроковим прогнозом, економіка протягом наступного року зросте на 0-1% замість очікуваних раніше 0,5-1,5%.
Повітряні сили: ППО збила 101 російський дрон протягом ночі
Російська армія атакувала Україну із застосуванням 126 ударних безпілотників різних типів, з них 61 реактивний, повідомило командування Повітряних сил 24 жовтня.
Пуски здійснювалися з напрямків Шаталова, Орла, Брянська, Курська, Приморсько-Ахтарська, а також окупованих Донецька та Гвардійського в Криму.
«За попередніми даними, станом на 08:00, протиповітряною обороною збито/подавлено 101 ворожий БпЛА типу Shahed (із них – 50 реактивні), S8000 Бандероль/Дань-Т, Гербера та дронів інших типів», – повідомляють військові.
Командування застерігає, що в повітрі залишаються ударні дрони. Військові зафіксували влучання російських засобів повітряного нападу в 14 місцях, а також падіння уламків на п’яти локаціях.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
У Дніпрі помер чоловік, який зазнав опіків через російську атаку
Помер один із поранених внаслідок попередньої російської атаки на Дніпро, заявив голова області Олександр Ганжа вранці 24 жовтня.
Йдеться про 33-річного чоловіка, який зазнав опіків через удар Росії по місту 20 жовтня.
«Він був у вкрай тяжкому стані з опіками всього тіла. Медики до останнього боролися за його життя», – заявив Ганжа.
Відтак кількість загиблих через російський удар по складах у передмісті Дніпра зросла до трьох, ще троє людей поранені.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Сікорський відповів на слова Маска про «відмивання грошей» США через Україну
Сполучені Штати напряму не фінансують допомогу Україні, заявив міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський 23 жовтня.
Таким чином він відреагував на заяву американського мільярдера, власника SpaceX Ілона Маска про відмивання коштів американських платників податків через допомогу Україні.
«Ні, Ілон Маск, США припинили фінансувати Україну минулого року. Насправді компанії в США заробляють на американській зброї, за яку платимо ми, європейці», – написав Сікорський на своїй сторінці в X.
Дипломат додав, що що більше Маск «грається в політику», використовуючи власні продукти, то більше він шкодить власному бренду.
Напередодні Ілон Маск заявив про «величезну різницю в стимулах» між елітами та простим народом в Україні, стверджуючи, що українські еліти збагаючуються на коштах, які отримує Київ, «тоді як дітей других забирають на війну помирати в окопах».
«До того ж, частина цих коштів американських платників податків повертається назад – пройшовши через численні схеми відмивання – для фінансування політичних кампаній в Америці. Саме тому деякі політики переймаються Україною більше, ніж власною країною», – додав підприємець.
Це не перший обмін коментарями на цю тему між польським дипломатом і американським трильйонером. У березні 2025 року Сікорський нагадав Маску, що уряд Польщі оплачує послуги Starlink для України, зазначивши: «якщо SpaceX виявиться ненадійним постачальником, нам доведеться шукати інших».
За останньою оцінкою американського агентства Bloomberg, починаючи з липня, Маск, відомий своєю підтримкою Республіканської партії, пожертвував загалом близько 455 мільйонів доларів політичним комітетам напередодні проміжних виборів.
Напередодні видання The Wall Street Journal із посиланням на офіційних осіб США написало, що президент США Дональд Трамп провів телефонну розмову з засновником SpaceХ Ілоном Маском і закликав його зняти ліміти швидкості на роботу Starshield.
За даними співрозмовників видання, невдовзі після контакту Трампа і Маска у четвер супутниковий зв’язок почав функціонувати стабільніше. Журналісти зазначали, що хоча система наразі не відновила повну функціональність, вона вже працює на вищих швидкостях, ніж за встановленого ліміту.
Генеральний директор SpaceX Ілон Маск у соцмережі Х заявляв, що обмеження швидкості й використання Starshield визначають військові США, а остаточне рішення ухвалює президент США.
Перебої в роботі супутникової системи Starshield – військової версії сервісу Starlink від компанії SpaceX, на яку Україна значною мірою покладається для захисту від російських повітряних ударів, – зробили Україну особливо вразливою, коли про них вперше стало відомо 13–14 жовтня.
Кличко про світло вдома, «зрежисовані» протести та хто винен у малій кількості укриттів
Радіо Свобода довго запрошувало міського голову Києва на інтерв'ю. Кияни на своїх сторінках у соцмережах озвучують дуже багато претензій і запитань до міської влади. Чи не найбільше про те, що у столиці, яка перебуває практично під цілодобовими повітряними атаками, досі критично бракує укриттів?
І от, нарешті, розмова відбулася. У дуже непростий для Віталія Кличка час. Читайте і дивіться тут
Генштаб ЗСУ повідомив про 181 бій на фронті, найінтенсивнішим напрямком був Костянтинівський
Протягом минулої доби на фронті відбулося 181 бойове зіткнення, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України 24 жовтня.
За зведенням, Сили оборони напередодні уразили два райони скупчення живої сили та техніки армії Росії, три гармати, пункт управління БпЛА та ще «два важливих об’єкти».
Українська армія відбила п’ять російських атак на Південно-Слобожанському напрямку в районах Охрімівки, Рибалчиного та Чугунівки.
Ще по п’ять спроб армії РФ покращити своє положення зафіксовані на Куп’янському й Слов’янському напрямках.
До штурмових дій російські військокві вдалися на Лиманському напрямку.
«На Костянтинівському напрямку зафіксовано 23 атаки. Загарбники вели наступальні дії у районі населеного пункту Костянтинівка та у бік Дружківки, Новоселівки, Миколайпілля, Новопавлівки, Торецького, Вільного та Русиного Яру», – заявляє командування.
Ще 19 разів російська армія атакувала на Покровському напрямку, намагаючись просунутися в бік Добропілля, Святогорівки, Чернігівки, Мирного, Гулевого, Сергіївки, Молодецького та Новопавлівки.
На Олександрівському напрямку російські загарбники вдалися до одного штурму, на Гуляйпільському напрямку – десять разів атакували українські позиції. Ще дві атаки штаб зафіксував на Оріхівському напрямку.
Генштаб зазначає, що російська армія не вдавалася до штурмових дій на Краматорському та Придніпровському напрямках.
Росія продовжує рухатися у бік Добропілля та намагається охопити його кліщами – «сіра зона» напівоточила місто. 21 жовтня проєкт Deep State зафіксував просування військ РФ поблизу Вільного – це східний фланг наступу армії агресора на Добропілля.
Американський Інститут вивчення війни (ISW) у звіті за 14 жовтня писав, що українська операція «Вівальді» спричиняє каскадний ефект для російських операцій на північ від Лиману в напрямку Борової, одночасно гальмуючи російські спроби просунутися до Слов’янська і Краматорська зі сходу. Аналітики пишуть, що Південне угруповання військ Росії сповільнило темпи наступу на Слов’янськ зі сходу, ймовірно, для перегрупування своїх сил.
В ISW раніше заявляли, що темпи російського просування суттєво знизилися в березні 2026 року й відтоді залишаються «низькими». Понад те, кажуть аналітики, іноді Росія втрачає більше території, ніж захоплює.
Армія Росії втратила майже 2 тисячі військових і два засоби ППО за добу – дані ЗСУ
Російська армія втратила близько 1 980 військових протягом попередньої доби, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці 24 жовтня.
Українське командування оцінює втрати загальні особового складу Росії за час повномасштабного вторгнення в близько 1 576 600 людей.
Генштаб також наводить дані про втрати російської військової техніки напередодні:
- 5 танків (загалом 12 444)
- 2 бойових броньованих машини (25 600)
- 64 артилерійських системи (51 565)
- 2 реактивних системи залпового вогню (2 232)
- 2 засоби протиповітряної оборони (1 722)
- 8 наземних робототехнічних комплексів (3 011)
- 1 855 безпілотників оперативно-тактичного рівня (579 064)
- 413 автомобілів і автоцистерн (166 501)
- 1 одиниця спеціальної техніки (4 852)
Командування додає, що дані уточнюються.
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
Російська служба британського мовника BBC спільно з виданням «Медіазона» в оприлюднених 9 жовтня даних встановили, що від початку російського повномасштабного вторгнення в Україну на фронті загинули щонайменше 276 113 російських військових. Понад 7,8 тисяч з них – офіцери російської армії й інших силових структур. У зведенні враховано лише тих, чиї імена вдалося встановити за відкритими джерелами. Реальні цифри втрат можуть бути набагато вищими, щоразу вказують автори дослідження – за оцінками НАТО, до пів мільйона.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер час від часу цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. 30 липня він в інтерв’ю Fox News заявив, що Україна втратила 50 тисяч солдатів, ще приблизно 400 тисяч – поранені. Він також заявив про велику кількість зниклих безвісти.
За підсумками дослідження американського Центру стратегічних і міжнародних досліджень, опублікованого 1 липня, сукупні втрати вбитими і пораненими військовими Росії й України перевищили два мільйони від початку повномасштабного вторгнення РФ у лютому 2022 року.
Рубіо про війну в Україні: «насправді вона стосується Донбасу»
Держсекретар США Марко Рубіо заявив, що війна в Україні «насправді стосується Донбасу».
«Хоча часто кажуть, що це війна в Україні, насправді вона стосується Донбасу – одного конкретного регіону країни. По суті, йдеться про територію, що становить близько 11 відсотків частини країни: Росія прагне її отримати, але не може захопити військовим шляхом, а Україна не бажає від неї відмовлятися. І в України є вагомі причини для такої позиції – це питання суверенітету та власної довгострокової безпеки», – сказав він на пресконференції 22 жовтня.
Рубіо наголосив, що цей конфлікт неможливо вирішити воєнним шляхом, він може завершитися лише дипломатично, а питання полягає в тому, чи «вдасться досягти такого результату, коли обидві сторони отримають певну вигоду, але водночас підуть на поступки, що дозволить завершити війну».
«Ситуація складна, але можу сказати одне: як би важко не було, досягти рішення неможливо, доки обидві сторони не сядуть за стіл переговорів. Ми готові взяти на себе роль посередника в цьому процесі. Саме це ми й намагаємося зробити. Ми не стверджуємо, що саме лише проведення переговорів автоматично вирішить проблему, але без того, щоб посадити сторони за стіл переговорів, шансів на вирішення взагалі немає», – додав держсекретар США.
Ця заява пролунала на тлі відновлення переговорного процесу за участі України, США та Росії. Також долучилися представники Європи.
20 жовтня у Норвегії відбулася зустріч української й американської делегацій. У зустрічі президента України Володимира Зеленського зі спецпосланцем президента США Стівом Віткоффом в Осло також брали участь президент Фінляндії Александр Стубб і прем’єр Норвегії Йонас Гар Стере.
Після зустрічі президент Фінляндії заявив про досягнення «реального прогресу». За його словами, були визначені «певні елементи мирного врегулювання», які мали представити в Санкт-Петербурзі. Також він заявив про узгодження аспектів, що стосуються безпеки й економіки.
Наступного дня, 21 жовтня, американський переговорник Віткофф прибув до Росії, де у нього відбулася тригодинна зустріч з Путіним.
Cпецпредставник президента США Стів Віткофф назвав переговори в Осло і Санкт-Петербурзі «конструктивними», але додав, що попереду «ще багато важливої роботи».
Коментуючи переговори з представниками адміністрації Сполучених Штатів, Путін заявив, що Москва готова відновити тристоронні переговори, метою яких буде обговорення «забезпечення безпеки України та Росії після виходу на мирні угоди, причому в остаточному їх варіанті», і відкинув можливість призупинення бойових дій».
Путін також сказав, що «завжди можна домовитися», але у будь-якому разі «ми свої завдання вирішимо – всі цілі «спеціальної військової операції» (так в Росії називають війну протиу України – ред.) будуть досягнуті».
Після переговорів у Норвегії український президент Володимир Зеленський заявив про «повну підтримку американських пропозицій» з боку Києва.
«Ми будемо підтримувати пропозицію і припинення вогню, і закінчення війни, і енергетичного перемир'я, і гуманітарних ініціатив – повернення полонених», – сказав Зеленський журналістам.
Американський Інститут вивчення війни (ISW) вважає, що високопоставлені представники Кремля вкотре підтвердили давнє небажання Росії вести будь-які змістовні мирні переговори, водночас намагаючись виставити Київ і Європу головними перешкодами для встановлення миру в Україні.
Гуманітарна операція в Олешках: у ЗСУ уточнили час запровадження режиму тиші
Генеральний штаб ЗСУ заявив, що для проведення гуманітарної операції в тимчасово окупованих Олешках на Херсонщині Україна запроваджує режим припинення вогню у визначеному районі з 03:00 27 жовтня за київським часом.
У Генштабі уточнили, що Сили оборони України роблять «усе можливе для допомоги жителям Олешок і докладуть максимальних зусиль для забезпечення безпеки та порятунку співгромадян».
Раніше Генштаб ЗСУ пообіцяв, що Сили оборони забезпечать виконання рішень Верховного головнокомандувача заради реалізації гуманітарної місії в Олешках.
Українські підрозділи, як повідомлялось, неодноразово виконували місії з доставки дронами гуманітарних вантажів жителям Олешок.
Раніше сьогодні, 23 жовтня, Білий дім заявив, що Україна та Росія погодилися на припинення вогню в Олешках, щоб «уможливити доступ гуманітарної допомоги та підготувати евакуацію цивільних через визначений безпечний коридор». Цієї домовленості, за повідомленням, вдалося досягнути за посередництва першої леді США Меланії Трамп. Очікується, що локальне припинення вогню почнеться 29 жовтня. Український омбудсмен підтвердив домовленість про гуманітарну місію в Олешках, зазначив, що для її реалізації буде забезпечено режим тиші.
Дмитро Лубінець уточнив, що 29 жовтня фактично повинна розпочатись гуманітарна місія – доставка гуманітарної допомоги в Олешки, розблокування вільного пересування цивільного населення, яке має бажання виїхати з Олешок.
Начальник Генштабу ЗС РФ Валерій Герасимов заявив, що російські війська запроваджують «режим тиші» на херсонському напрямку у зв’язку з гуманітарною операцією в Олешках. За його словами, вогонь мають припинити з 4:00 27 жовтня за московським часом.
Олешки були окуповані Росією в перші дні повномасштабного вторгнення, у лютому 2022 року. Місто розташоване на лівому березі Дніпра, який зараз є природною межею між вільною й окупованою частинами Херсонщини.
За даними Херсонської ОВА, близько двох тисяч людей, серед яких майже 50 дітей, залишаються в Олешках. Адміністрація стверджує, що російські сили перешкоджають доставці допомоги й фактично позбавляють жителів можливості залишити місто.
Спроба міжнародних організацій домовитися з російською владою про евакуацію цивільних з окупованого міста наразі не дала результатів.
У Києві у вересні через атаки РФ були пошкоджені близько 10 дата-центрів – Корецький
У Києві у вересні через російські атаки пошкоджені близько 10 дата-центрів, повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький.
«Росія б’є по нашій цифровій інфраструктурі так само системно, як і по енергетиці. Лише за вересень у Києві пошкоджено близько десяти дата-центрів», – сказав він.
Як повідомляє пресслужба КМУ, Корецький дав пряме доручення керівникам усіх органів виконавчої влади – терміново сформувати команди кібербезпеки, закупити програмне забезпечення й ввести його в експлуатацію.
За даними прем’єра, посилюються також кібератаки – сили РФ дедалі частіше використовують штучний інтелект, і одна з головних мішеней – державні інформаційні системи та український бізнес.
У вересні Росія завдала серії ударів по українських дата-центрах і телекомунікаційній інфраструктурі. Частина користувачів у Києві та області втрачала доступ до мережі.
26 вересня президент України Володимир Зеленський назвав ці удари окремою російською операцією проти української цифрової інфраструктури. За його словами, її мета – залишити українців «без інтернету, без зв’язку, без відповідних цифрових сервісів».
27 вересня Міноборони Росії фактично підтвердило удари по українських дата-центрах, опублікувавши зображення дрона з написом «Цифровий детокс».
Дата-центр – це не просто приміщення із серверами, а спеціально обладнаний майданчик, де зберігаються й обробляються дані та працює мережеве обладнання. Від дата-центрів можуть залежати сайти, хмарні сервіси, внутрішні системи компаній, телефонія, онлайн-магазини, медіа та інфраструктура інтернет-провайдерів.
Концентрація великої кількості обладнання та каналів зв’язку на одному майданчику робить такі об’єкти важливими вузлами цифрової інфраструктури – і водночас фізично вразливими.
МЗС Молдови планує оголосити дипломата РФ персоною нон грата після інциденту з дроном
Міністерство закордонних справ Молдови заявило, що оголосить співробітника посольства РФ персоною нон грата після чергового інциденту з дроном.
Міністерство засудило порушення повітряного простору Молдови та інцидент з падінням дрона у селі Кіштелниця.
«Цей інцидент є серйозним порушенням суверенітету й безпеки Молдови та становить пряму загрозу для безпеки її громадян. Такі дії є неприйнятними і вкотре демонструють ризики, зумовлені загарбницькою війною Російської Федерації проти України», – йдеться у заяві молдовського МЗС.
Кишинів закликає РФ припинити дії, що наражають на небезпеку регіональну безпеку та людські життя.
Москва наразі на цю заяву не реагувала.
Молдовська поліція повідомила, що в п’ятницю на землі, за 100 метрів від будинку в селі Кіштелниця, було вяивлено дрон. Повідомлень про жертв чи матеріальні збитки немає.
Молдовська влада закликає громадян не наближатися та не торкатися дронів, фрагментів чи інших підозрілих предметів. Людям рекомендується тримати дистанцію та уникати цього району, доки перевірки не будуть завершені.
Інцидент стався на тлі того, як Росія завдала авіаударів протягом ночі щонайменше по шести областях України, включаючи Одещину. У Міноборони Молдови 23 жовтня повідомляли, що під час атаки РФ на Україну у повітряний простір Молдови вторгся безпілотник.
Уряд Молдови нещодавно оголосив, що кількість подібних інцидентів з дронами перевищила сотню з початку повномасштабної війни, розпочатої Росією проти України в лютому 2022 року.