Доступність посилання

Після атаки РФ у Києві без тепла залишилися понад 5600 багатоповерхівок, лівий берег – без води, повідомив міський голова 20 січня
Після атаки РФ у Києві без тепла залишилися понад 5600 багатоповерхівок, лівий берег – без води, повідомив міський голова 20 січня

Війна Росії проти України. Переговори. Усі новини на цей час

Радіо Свобода розпочало вести цей блог 24 лютого 2022 року. День за днем ми розповідаємо, як Україна чинить відсіч повномаштабній агресії Росії, а також про спроби США та країн Європи досягти миру

USAID анонсувало пакет допомоги аграрному сектору України на 60 мільйонів доларів

Агентство Сполучених Штатів з міжнародного розвитку (USAID) виділяє 60 мільйонів доларів на підтримку українського сільського господарства – про це пресслужба агентства повідомила Радіо Свобода.

За словами заступниці адміністратора USAID Ізобель Коулмен, пакет допомоги спрямований на впровадження нової програми Harvest ( «Врожай») для пом’якшення впливу агресії Росії на сільськогосподарське виробництво в Україні.

«Програма має на меті допомогти українським аграріям підвищити ефективність виробництва, зробити його стійкішим і більш конкурентоспроможним під час війни, та поряд із цим закласти основу для довготривалого сталого розвитку українського агросектору. У рамках Harvest, USAID сприятиме створенню в Україні такого регуляторного та бізнес-середовища, яке розкриє потенціал для інновацій та допоможе залучити ресурси приватного бізнесу, аби допомогти українським агровиробникам і далі годувати свою країну та багато інших країн світу», – повідомили в USAID.

Читайте також: Валютна лібералізація: Нацбанк зняв обмеження для бізнесу на імпорт робіт і послуг

Коулмен вказала на те, що український аграрний сектор залишається одним із головних рушіїв української економіки – зокрема, в 2023 році він забезпечив понад 60% надходжень від експорту.

USAID додає, що програма Harvest увійде до «Ініціативи стійкості сільського господарства в Україні» (AGRI-Україна). Від липня 2022 року Агентство вклало в неї понад 350 мільйонів доларів, залучивши ще більше ніж 370 мільйонів від інших донорів.

1 травня Міністерство економіки повідомило, що в квітні Україна експортувала рекордні понад 13 мільйонів тонн товарів, перевершивши показники лютого 2022 року. За словами очільниці відомства Юлії Свириденко, на зростання показників експорту вплинуло відкриття альтернативного морського коридору влітку минулого року, який дозволяє Україні експортувати, зокрема, зерно та метал.

Наприкінці березня міністр розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександр Кубраков заявив, що за 7 місяців українським морським коридором через Чорне море експортували 33,8 мільйона тонн вантажів – це більше, ніж було експортовано за рік роботи «зернової ініціативи» за домовленостями з Туреччиною та ООН.

ОВА: жителі Донецької області можуть безплатно евакуюватися на захід

Жителі Покровського району на Донеччині, з 2 травня можуть безплатно евакуюватися до Волинської області, йдеться в повідомленні обласної військової адміністрації.

«Через постійні обстріли та терор мирного населення з боку РФ мешканці Донеччини вимушені покидати рідні домівки та евакуюватись до більш безпечних регіонів», – сказано у повідомленні.

За даними ОВА, наступний евакуаційний рейс до Волинської області заплановано на 10 травня. А сама евакуація здійснюється безплатно.

Для попереднього запису охочі мають залишити заявку, зателефонувавши на номер «гарячої лінії»: 098 890 33 18.

Раніше на Донеччині оголосили примусову евакуацію людей із сіл Мар’їнської та Очеретинської громад. Місцева влада обіцяла, що всі евакуйовані будуть забезпечені житлом і підтримкою від міжнародних гуманітарних організацій.

Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.

«Не заохочуємо»: Брінк про удари американською зброєю по території Росії

Сполучені Штати мають на меті допомогти Україні захистити себе, але не уможливлюють і не підтримують удари своєю зброєю по території Росії. Про це амбасадорка США Бріджит Брінк заявила під час круглого столу з Ізобель Коулмен, заступницею голови USAID, яка перебуває із візитом у Києві, передає кореспондентка Радіо Свобода.

Відповідаючи на запитання журналістів, як Україні виграти війну за умов, коли Штати не дозволяють бити по російській території, Брінк зазначила, така позиція Вашингтона залишається незмінною від початку повномасштабної війни.

«Але перша частина допомоги Україні в захисті – це постачання нашої зброї та зброї партнерів, щоб підтримати зусилля ваших відважних героїв на фронті у поверненні ваших територій. Наша позиція від початку полягала в тому, що ми не уможливлюємо і не заохочуємо використання нашої зброї в Росії, за межами української території», – сказала Брінк.

Водночас вона зауважила, що мета президента Байдена – допомогти Україні захистити себе та стримати майбутню агресію.

Раніше міністр закордонних справ Великої Британії Девід Камерон висловив думку, що Україна може використовувати британську військову допомогу для ударів по об’єктах на російській території.

Днями Білий дім оголосив, що Україна вже отримує озброєння з нового пакета допомоги, про який раніше Сполучені Штати оголосили в рамках відновленої програми військової підтримки.

Однак український міністр закордонних справ Дмитро Кулеба визнав, що союзники України відстають від графіка, незважаючи на свої зусилля. За його словами, існує розрив у часі між оголошенням пакету і моментом, коли артилерист ЗСУ матиме більше снарядів.

За словами президента України Володимира Зеленського, за пів року, поки Україна чекала на рішення щодо американської підтримки, російській армії вдалося перехопити ініціативу на полі бою, втім, маючи необхідне озброєння, Збройні сили України зможуть не тільки стабілізувати фронт, а й рухатися вперед.

У Чугуєві внаслідок ракетного удару пошкоджений вокзал – прокуратура

Внаслідок ракетного удару по Чугуєву Харківської області пошкоджений вокзал, йдеться у повідомленні обласної прокуратури.

«За процесуального керівництва Чугуївської окружної прокуратури Харківської області розпочато досудове розслідування за фактом порушення законів та звичаїв війни (ч. 1 ст. 438 КК України). За даними слідства, 3 травня близько 11:30 ЗС РФ обстріляли м. Чугуїв. Пошкоджено будівлю залізничного вокзалу, багатоквартирний будинок та автомобілі», – зазначили у відомстві.

У прокуратурі уточнили, що поранень зазнали троє мирних жителів: двоє чоловіків віком 45 років та 34-річний чоловік. Постраждалі доставлені до лікарні.

За попередніми даними, «ворог здійснив комбіновану атаку по місту: двома ракетами типу С-300 та двома ракетами системи «Торнадо-С» з касетними бойовими елементами».

Російські військові регулярно з різних видів озброєння атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.

Посол США розповіла про цілі пакету допомоги від Вашингтона на 61 мільярд доларів

Пакет американської допомоги на 61 мільярд доларів має три ключові мети, зокрема, допомогти Україні виграти війну й провести реформи та підтримати зусилля з інтеграції до Євросоюзу та НАТО. Ще одна ціль – підзвітність допомоги. Про це заявила 3 травня амбасадорка США Бріджит Брінк під час спілкування зі ЗМІ разом з Ізобель Коулмен, заступницею голови USAID, яка перебуває із візитом у Києві, передає кореспондентка Радіо Свобода.

За словами Брінк, передусім цей пакет має допомогти виграти війну. Вона зазначила, що підписавши закон про допомогу на 61 мільярд євро, Джо Байден схвалив додатковий пакет військової допомоги «із усіма видами озброєння, включаючи протиповітряну оборону, боєприпаси та бронетехніку, які зараз прямують в Україну, на лінію фронту».

До того ж, як зазначила дипломатка, днями Байден схвалив пакет допомоги, який передбачає фінансування для контрактів з виробниками озброєння на майбутнє.

Окрім військового аспекту, за словами Брінк, збереження української економіки також вкрай важливе.

«Таким чином, частина додаткового пакету також піде на підтримку зусиль, щоб продовжувати допомагати вам захищати вашу енергетичну інфраструктуру, яка, звичайно, живить передову, бізнес і будинки мільйонів людей. Кошти також підуть щоб підтримати продовження вашого дуже значного експорту, незважаючи на атаки Росії», – розповіла амбасадорка США.

Друга ціль пакету – допомогти Україні «вибороти майбутнє», заявила Брінк і пояснила: йдеться про підтримку зусиль Києва щодо інтеграції до Європейського Союзу й НАТО, а також трансформацію країни в сильнішу та процвітаючу демократію.

«Ми продовжуватимемо підтримувати реформи та ваші зусилля рухатися в цьому напрямку. Було досягнуто значного прогресу з оголошенням ЄС про можливість переговорів про вступ. І я сподіваюся, що найближчим часом у цьому плані знову буде рух. Але я знаю, що ви також прагнете наблизитися до НАТО. У будь-якому разі ми це підтримуємо. І частина додаткової підтримки підтримає ці реформаторські зусилля», – зазначила вона.

Щодо третьої цілі, то це, за словами амбасадорки США, підзвітність:

«Це частина моєї роботи і роботи посольства. Також люди у Вашингтоні та в різних частинах нашої системи повинні забезпечити нагляд для 61 мільярд доларів. Це те, про що Конгрес справді запитує мене щоразу, коли я у Вашингтоні».

Після зустрічі у форматі «Рамштайн» 26 квітня міністр оборони США Ллойд Остін оголосив про виділення Україні 6 мільярдів доларів нової військової допомоги в рамках раніше ухваленого пакету підтримки України на 61 мільярд доларів. Він зазначив, що США нададуть Україні додаткові ракети Patriot для її систем ППО, антидронові засоби, артилерійські снаряди, ракети, матеріально-технічне забезпечення.

За словами президента України Володимира Зеленського, за пів року, поки Україна чекала на рішення щодо американської підтримки, російській армії вдалося перехопити ініціативу на полі бою, втім, маючи необхідне озброєння, Збройні сили України зможуть не тільки стабілізувати фронт, а й рухатися вперед.

Брінк розповіла, як США контролюють різні види допомоги Україні

Кожна частина американської допомоги має різні види контролю, заявила амбасадорка США Бріджит Брінк, відповідаючи на запитання журналістів про те, які умови допомоги від США в України та хто і як контролює використання. Про це повідомляє кореспондентка Радіо Свобода.

Вона розповіла, що щодо військової допомоги, яка складає більшу частину пакету на 61 мільярд доларів, є строгі протоколи відстеження наданої зброї.

«Разом з вашим урядом ми маємо дуже суворі протоколи щодо того, куди ця зброя йде і як відстежувати цю зброю. Ми дуже тісно співпрацюємо з Міністерством оборони, якщо це доцільно, з іншими службами безпеки, щоб переконатися, що ми і український уряд відстежуємо цю зброю», – сказала Брінк.

І додала, що контроль над зброєю – це виклик, оскільки Україна нині в центрі війни.

«Іноді виникає проблема з точки зору того, як порахувати втрати на полі бою? Тож нам довелося придумати альтернативні методи нагляду. Ми працювали з нашим урядом у Вашингтоні та з вашим урядом, щоб мати можливість відстежувати навіть зброю в цьому контексті, наскільки це можливо. Це дуже важлива частина нашого контролю», –додала амбасадорка США.

За словами Брінк, друга частина – пряма бюджетна підтримка, вона друга за величиною у пакеті допомоги і надходить через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID).

USAID також частково адмініструє третю частину – гуманітарну та економічну допомогу. Контроль мають і інші урядові органи, зокрема держдеп США.

«З цією третьою частиною ми давно встановили процедури, оскільки це дуже схоже на всі види допомоги, які ми надаємо по всьому світу. Зазвичай це робиться з реалізатором програми, і тоді цей реалізатор має купу речей, які він повинен зробити і звітувати перед нами в Посольстві, а потім вже ми звітуємо перед Конгресом», – пояснила дипломатка.

Вона зазначила, що третина команди посольства несе відповідальність за нагляд за всією допомогою. Окрім того, з контролем допомагає платформа OIG (офіс генеральних інспекторів – ред.), яка також є в посольстві, але працює незалежно від посла.

«Її робота і відповідальність — контролювати те, що ми робимо і те, що робить український уряд. Ця організація знаходиться не лише в посольстві, вона також у Вашингтоні. OIG для USAID, Державного департаменту та Міністерства оборони, і до неї входять 400 осіб. Вони мають понад 150 звітів, які зараз або завершені, або тривають. Отже, це дуже серйозна спроба нагляду, яку ми підтримуємо як частину наших зусиль щодо належного використання грошей платників податків США», – зазначила Брінк.

Ізобель Коулмен, заступниця голови USAID, зазначила, що додаткові кошти на фінансування Офісу генерального інспектора в Державному департаменті, USAID та Міністерстві оборони були закладені у пакеті допомоги на 61 мільярд доларів.

«Тож перевірка триватиме, і ми добре про це знаємо. Ми вживаємо всіх заходів, щоб переконатися, що гроші використовуються належним чином, і пряма бюджетна підтримка в цій додатковій частині може бути спрямована, зокрема, на медичних працівників, вчителів освітнього сектору. Таким чином, це дає уряду значні ресурси для оплати цих витрат, звільняючи гроші для використання власних ресурсів на інші справи», – розповіла Коулмен.

У січні 2024 року генеральний інспектор Пентагону 11 січня оприлюднив звіт, у якому виснував, що Міністерство оборони США не відстежило належним чином зброю майже на мільярд доларів, надіслану як військова допомога в Україну. Водночас інспекція не дійшла висновку, що якась зброя не була використана не за призначенням чи вкрадена. Про те, що немає ніяких доказів крадіжки зброї, заявили і представники адміністрації президента США.

Мер Харкова повідомляє про російську атаку, є постраждалі

Харків перебуває під російською атакою, повідомив міський голова Ігор Терехов на початку доби 4 травня.

«Місто під ворожим ударом. Будьте обережні», – написав він у своєму телеграмі.

Повітряні сили перед тим повідомляли про рух російських безпілотників Shahed із Бєлгородської області Росії «курсом на південний захід». Згодом військові закликали жителів Харкова пройти в укриття.

Згодом місцева влада повідомила про пошкодження інфраструктури, пожежу та постраждалих у обласному центрі. Терехов, зокрема, повідомив про пошкодження в Основ’янському районі та трьох постраждалих.

«Отримали поранення 13-річна дитина та жінка. Ще у однієї жінки гостра реакція на стрес. Медики надають всю необхідну допомогу», – повідомив голова області Олег Синєгубов.

Після 1 години ночі командування зафіксувало рух «Шахедів» курсом на Дніпропетровщину, в напрямку Петрограду.

На Харківщині та Дніпропетровщині лунала повітряна тривога.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.

Bloomberg: США обговорюють із G7 надання Україні допомоги за рахунок прибутків від активів Росії

Сполучені Штати ведуть переговори із партнерами по «Групі семи» щодо надання Україні додаткової допомоги за рахунок прибутків від заморожених російських активів, пише агентство Bloomberg з посиланням на співрозмовників, знайомих із цією ініціативою.

За даними журналістів, йдеться про пропозицію надати Україні пакет на 50 мільярдів доларів і погасити ці видатки за рахунок прибутків від суверенних російських активів, заморожених переважно в Європі.

Джерела Bloomberg стверджують, що цей план обговорюється між країнами «Групи семи», а Вашингтон наполягає на досягненні угоди під час зустрічі лідерів G7 в Італії в червні. За їхніми припущеннями, переговори на цю тему можуть тривати місяцями.

Пресслужби Міністерства фінансів США та Ради національної безпеки Білого дому відмовилися від коментарів.

Водночас на питання про подібну пропозицію, згідно з якою Штати або інші члени G7 могли б виділити Україні кошти, які ЄС компенсував би за допомогою заморожених активів, міністерка фінансів США Джанет Єллен сказала, що «це те, що ми обговорюємо».

«В ідеалі ми хотіли б, щоб у цьому брала участь уся G7, а не тільки щоб Сполучені Штати робили це поодинці», – цитує Bloomberg її інтерв’ю, записане в п’ятницю.

Європейська комісія 20 березня представила проєкт рішення щодо використання прибутків від заморожених російських активів, які мають забезпечити від 2,5 до 3 мільярдів євро на рік на озброєння України. У пропозиції йдеться про те, що 90% доходів від російських активів, заморожених у Європі, слід використати на закупівлю зброї для України через Європейський фонд миру. Решту 10% передати до бюджету ЄС і використати їх для підвищення потужності української оборонної промисловості.

Цю ідею обговорювали лідери ЄС, чиє одностайне схвалення потрібне для її реалізації. Однак попри її широку підтримку поміж держав-членів Євросоюзу, проти виступають Австрія та Угорщина.

Близько 260 мільярдів євро активів російського центрального банку, переважно у вигляді цінних паперів і готівки, були заблоковані країнами «Групи семи», ЄС і Австралією, більш як дві третини з них заблоковані в ЄС на території Бельгії.

Генштаб ЗСУ: за добу на фронті було майже 120 боєзіткнень, вночі сили РФ атакували «Шахедами»

Протягом минулої доби на фронті відбулося 119 бойових зіткнень, повідомляє у ранковому зведенні Генеральний штаб ЗСУ.

Найбільше сили РФ атакували на Бахмутському та Авдіївському напрямках – українські військові відбили 27 і 34 атаки відповідно біля населених пунктів Білогорівка, Новий, Кліщіївка, Андріївка, Архангельське, Новоолександрівка, Сокіл, Новопокровське, Уманське, Нетайлове та західніше Семенівки.

Українські захисники продовжують стримувати противника на Новопавлівському напрямку біля Красногорівки, Георгіївки, Парасковіївки та Водяного, де війська РФ 16 разів намагалися прорвати українську оборону.

За даними штабу, також на Куп’янському напрямку ЗСУ відбили 9 атак біля Петропавлівки, Кислівки, Андріївки, Стельмахівки, на Лиманському напрямку – 7 атак біля Макіївки, Невського і Серебрянського лісництва, Тернів і Торського, на Оріхівському напрямку противник 5 разів атакував українські позиції біля Старомайорського та Роботиного.

На Херсонському напрямку сили РФ протягом минулої доби здійснили 11 безуспішних атак, намагаючись вибити ЗСУ із плацдармів на лівобережжі Дніпра.

У Повітряних силах ЗСУ повідомляють, що у ніч на 4 травня противник атакував 13 ударними безпілотниками Shahed-131/136 та чотирма зенітними керованими ракетами С-300, усі пуски здійснювались із Бєлгородської області РФ. Сили ППО знищили усі 13 БпЛА у Харківській та Дніпропетровській областях.

Нічна атака РФ дронами: на Дніпропетровщині та Харківщині постраждали шестеро людей

Через нічну атаку РФ дронами постраждали шестеро людей на Дніпропетровщині та Харківщині, повідомляє місцева влада.

Голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Сергій Лисак поінформував, що вночі в Павлоградському районі сили ППО збили 5 безпілотників – постраждали дві людини, є руйнування.

«Пошкоджений об’єкт критичної інфраструктури. А ще – три приватні будинки. Один з них зайнявся. Пожежу загасили. Постраждали чоловік та жінка. Обоє госпіталізовані в стані середньої тяжкості», – написав він у телеграмі.

Також вночі військові РФ дронами атакували Харківщину. За даними голови ОВА Олега Синєгубова, близько 01:17 сили РФ завдали ударів «Шахедами» по Харкову – постраждали четверо людей, внаслідок попадання уламків горіли двохповерхова офісна та складська будівлі, також будівля шиномонтажу. Синєгубов зазначив, що серед постраждалих є дитина 2010 року народження.

У Повітряних силах ЗСУ повідомляють, що у ніч на 4 травня противник атакував 13 ударними безпілотниками Shahed-131/136 та чотирма зенітними керованими ракетами С-300, усі пуски здійснювались із Бєлгородської області РФ. Сили ППО знищили усі 13 БПЛА у Харківській та Дніпропетровській областях.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.

За добу війни РФ втратила понад 1200 військових і майже 50 артсистем – Генштаб ЗСУ

Від початку повномасштабного вторгнення в Україну Росія втратила близько 473400 своїх військових, зокрема 1260 – за останню добу, повідомляє вранці 4 травня Генеральний штаб ЗСУ.

У штабі також заявляють про такі втрати РФ військової техніки:

  • танки ‒ 7366 (+12 – за останню добу)
  • бойові броньовані машини ‒ 14156 (+27)
  • артилерійські системи – 12148 (+46)
  • РСЗВ – 1055(+2)
  • засоби ППО ‒ 788 (+2)
  • літаки – 348
  • гелікоптери – 325
  • БПЛА оперативно-тактичного рівня – 9611 (+31)
  • крилаті ракети ‒ 2127 (+1)
  • кораблі /катери ‒ 26
  • підводні човни – 1
  • автомобільна техніка й автоцистерни – 16337 (+71)
  • спеціальна техніка ‒ 2001 (+8).

Росія і Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.

25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти. Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.

Міноборони Великої Британії 28 квітня заявило, що, за його оцінками, Росія у війні проти України втратила близько 450 тисяч військовослужбовців вбитими і пораненими, а також 10 тисяч одиниць бронетехніки. Крім того, за даними відомства, ще десятки тисяч дезертирували. При цьому наведені дані не включають вбитих найманців зі складу російських «приватних військових компаній на кшталт «Вагнера» – їхня кількість невідома, наголосили у Міноборони Британії.

Американський Інститут вивчення війни у квітні в одному зі своїх звітів зауважив, що армія Росії нарощує війська в обсягах, співмірних із її втратами в Україні останніми місяцями.

«Невже Заходу потрібний новий Перл-Гарбор»: Мирослав Маринович про Великдень у неволі, число антихриста і диявольщину

Розбрат і внутрішні чвари поміж українцями, а тим паче у час російсько-української війни, це «атомна бомба, яка вибухає в душі кожної людини, яка піддається спокусі ворогувати зі собою подібним». Про це в інтерв’ю Радіо Свобода наголосив правозахисник, політв'язень часів СРСР, один із засновників Української Гельсінської групи (УГГ), дисидент, філософ, учасник Ініціативної групи «Першого грудня» Мирослав Маринович.

10 років свого життя він провів у концтаборі і на засланні на Уралі і в Казахстані. Вісім разів Великдень він переживав у неволі. Читайте і дивіться тут

Росія знову заявила про атаку по Криму ракетами ATACMS

Росія знову заявила про атаку з застосуванням оперативно-тактичних ракет ATACMS.

У Міноборони РФ стверджують, що російські сили ППО нібито збили чотири ракети над Кримом.

Українська сторона цих заяв не коментує.

Напередодні посол США Бріджит Брінк заявила, що Вашингтон має на меті допомогти Україні захистити себе, але не уможливлює і не підтримує удари своєю зброєю по території Росії.

Наприкінці квітня голова підконтрольної Росії адміністрації окупованого Криму Сергій Аксьонов заявив, що півострів був атакований ракетами ATACMS. За його словами, в околицях села Донське в Сімферопольському районі «після збиття ракет ATACMS» нібито розсипалися суббоєприпаси, що не здетонували. У Міноборони Росії тоді заявили про нібито збиття шести ракет ATACMS.

Згодом проєкт «Схеми» (Радіо Свобода) опублікував супутникові знімки наслідків ударів по військовому летовищу в Джанкої, що відбулися 30 квітня. Судячи з них, удару зазнала одна з установок С-300/С-400, інші були передислоковані з цієї території.

Збройні сили України офіційно не коментували удари по військовому летовищу в Джанкої.

Починаючи з серпня 2022 року в Криму та Севастополі майже щодня чути звуки вибухів. Російська влада пояснює це стріляниною по «українських безпілотниках», «роботою ППО» чи навчаннями військових РФ.

Після нічної атаки у Харкові знову пролунав звук вибуху – влада

У Харкові було чутно вибух, написав у телеграмі мер міста Ігор Терехов.

О 10:00 на Харківщині була оголошена повітряна тривога.

Вночі 4 травня сили РФ атакували місто ударними дронами. За даними місцевої влади, постраждали четверо людей, серед яких є дитина 2010 року народження, внаслідок попадання уламків горіли двохповерхова офісна та складська будівлі, також будівля шиномонтажу.

Останнім часом російські війська посилили свої атаки Харкова і Харківщини. Як заявив міський голова Ігор Терехов, російські війська найчастіше обстрілюють Харків з С-300 з Бєлгородської області Росії – ці снаряди за 40 секунд долітають до міста, проте все частіше застосовують і «Шахеди».

Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.

ISW: Шойгу, ймовірно, намагається стримати внутрішні очікування напередодні наступу РФ

Міністр оборони Росії Сергій Шойгу дав досить відверту оцінку нещодавнім успіхам Росії в Україні, можливо, намагаючись стримати внутрішні очікування щодо ймовірних найближчих успіхів Росії в Україні напередодні російської наступальної операції влітку 2024 року. Про це йдеться у звіті американського Інституту вивчення війни (ISW).

Під час селекторної наради цього тижня Шойгу заявив, що російські війська захопили 547 квадратних кілометрів території в Україні з 1 січня 2024 року, однак ISW має докази, які підтверджують, що захоплено приблизно 516 квадратних кілометрів станом на 29 квітня.

Аналітики звертають увагу, що заява Шойгу є значно реалістичнішою, ніж попередні заяви, які перевершували оцінені ISW російські досягнення приблизно на 100 квадратних кілометрів.

«Шойгу може сподіватися зменшити внутрішні очікування щодо очікуваної наступальної операції російських військ влітку 2024 року, особливо з огляду на те, що російським військам доведеться зіткнутися з краще оснащеними українськими силами, ніж російське військове командування, ймовірно, передбачало раніше», – йдеться у звіті.

ISW нагадує, що Шойгу раніше використовував подібну нараду в грудні 2023 року, щоб применшити значення російських операцій в Україні як «активної оборони», ймовірно, намагаючись зменшити очікування щодо багатомісячної операції російських військ із захоплення Авдіївки.

У квітня президент України Володимир Зеленський повідомив, посилаючись на звіти розвідки, що Росія навесні і влітку спробує посилити штурмові й наступальні дії.

Перед тим видання Financial Times з посиланням на українських та західних посадовців писало, що Росія, можливо, готується до широкомасштабного наступу наприкінці весни або влітку з наміром захопити більшу частину Донецької, Херсонської, Луганської і Запорізької областей.

ОВА: на Донеччині через атаки РФ загинули троє людей, ще семеро поранені

На Донеччині внаслідок російських обстрілsв минулої доби загинули троє людей, ще семеро поранені, повідомив голова обласної військової адміністрації Вадим Філашкін.

За його даними, в Покровському районі поранена людина в Нетайловому, в Кураховому двоє людей загинули, ще двоє поранені.

«Бахмутський район. У Часовоярській громаді 1 людина загинула і 2 поранені. У Торецьку поранено людину, пошкоджено 6 будинків і 3 інфраструктурні об’єкти. У Сіверську поранено людину, пошкоджено 2 будинки», – написав він у телеграмі.

У Нацполіції уточнюють, що протягом доби війська РФ завдали 2127 ударів, постраждали 13 населених пунктів. Пошкоджені 78 цивільних об’єктів – 57 житлових будинків, адмінбудівлі, гаражі, автотранспорт, газопровід, ЛЕП.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.

Моніторингова місія ООН з прав людини станом на березень верифікувала дані про загибель в Україні 10 810 цивільних людей, поранення 20 556 – від початку повномасштабного вторгнення РФ. В організації припускають, що кількість жертв серед цивільних осіб є набагато вищою.

У поліції пояснили стрілянину біля ТЦК на Закарпатті

У місті Виноградів на Закарпатті стався конфлікт між групою людей та співробітниками ТЦК, поліція відкрила кримінальне провадження за статтею «хуліганство».

Як повідомляє пресслужба відомства, ввечері 3 травня біля входу на територію Виноградівського територіального центру комплектування та соціальної підтримки зібралася група людей – орієнтовно 10 осіб – яка порушувала публічний порядок та вчиняла хуліганські дії. Правоохоронці встановили, що таким чином представники поселення з села Онок висловлювали невдоволення через мобілізацію двох їхніх товаришів.

За даними поліції, коли учасники конфлікту намагалися силою відчинити вхідні ворота, співробітники ТЦК та СП здійснили попереджувальні постріли у повітря.

У пресслужбі зауважують, що на місці події забезпечували публічний порядок кілька екіпажів поліції, ніхто з присутніх не постраждав. Наразі конфлікт вичерпаний.

Раніше про конфлікт зі стріляниною між ромами та працівниками ТЦК у Виноградові повідомило місцеве видання «Закарпаття 24», опублікувавши відео, ймовірно, з місця подій. За його даними, заворушення сталися через мобілізацію чоловіка із села Онок Берегівського району. Як повідомили виданню жителі села, представники ТЦК зупинили односельця на місцевому базарі і мобілізували його. Роми стверджують, що чоловік хворий і не може бути мобілізований.

Після цього ввечері 3 травня роми прибули на територію центру та заблокували виїзд з військкомату.

ОГП: Міноборони повернули понад пів мільярда гривень безпідставно сплаченого ПДВ при закупівлі палива

Офіс генпрокурора заявляє про повернення Міноборони понад пів мільярда гривень безпідставно сплаченого ПДВ при закупівлі паливно-мастильних матеріалів.

Як повідомляє у телеграмі пресслужба ОГП, суд задовольнив позов прокуратури та стягнув з ПАТ «Укртатнафта» на користь Міноборони 360,7 млн гривень – ці кошти були безпідставно сплачені як ПДВ під час закупівлі паливно-мастильних матеріалів для забезпечення Збройних Сил України.

За даними Офісу генпрокурора, наразі підприємство вже перерахувало Міноборони 40,9 млн грн та подало до суду клопотання про розстрочення виконання рішення суду до кінця 2024 року.

Також в ОГП повідомляють, що у справі за позовом ПАТ «Укрнафта» до Міноборони про зобов’язання підписати та передати додаткові угоди підприємство відмовилось від позову та повернуло оборонному відомству 491,8 млн грн безпідставно сплаченого ПДВ під час закупівлі паливно-мастильних матеріалів.

Загалом, за даними ОГП, протягом 2023-2024 років спеціалізовані прокуратури на захист інтересів держави пред’явили 115 позовів про визнання недійсними договорів про постачання паливо-мастильних матеріалів на загальну суму 1,44 млрд гривень. Позови стосувалися включення до договірних цін умов про сплату ПДВ та стягнення безпідставно сплачених як ПДВ коштів, а також інфляційних втрат і 3% річних. 70 позовів на 685,8 млн грн вже задоволено, додають в Офісі генпрокурора.

Каністра води за золотий ланцюжок. Історія бійця на псевдо «Маріуполь»

Він все життя говорив російською, любив футбол і ніколи не хотів бути військовим. Але блокада Маріуполя, евакуація і російська окупація його міста все змінили.

Телепроєкт Радіо Свобода «Крим.Реалії» записав історію бійця 65-ї бригади, який кардинально змінив погляди на життя і воює на південному фронті під позивним «Маріуполь». Читайте і дивіться тут

У розвідці Британії вважають ймовірним збільшення втрат РФ у найближчі місяці

Середньодобові втрати РФ (вбитими і пораненими) в Україні у квітні залишилася загалом на рівні 2024 року – 899 військових на день, але її збільшення протягом наступних двох місяців є цілком імовірним, повідомляє Міноборони Британії з посланням на свою розвідку.

«Ймовірно, що кількість жертв у Росії знову зросте протягом наступних двох місяців, коли вони відновлюють цілеспрямовані наступальні операції на сході України. Це слідує після незначного зниження темпів операцій протягом останніх двох місяців після захоплення Авдіївки», – йдеться у повідомленні.

За даними розвідки Британії, загальна кількість втрат Росії від лютого 2022 року становить понад 465 000 осіб.

«Цілком ймовірно, що, незважаючи на надзвичайну ціну життя, Росія повністю адаптувала свою армію до виснажливої війни, яка покладається на кількість над якістю. Така залежність від масовості майже напевно триватиме протягом війни в Україні та матиме довгостроковий вплив на майбутню армію Росії», – вважають в Міноборони Британії.

Наприкінці квітня британське міністерство заявило, що, за його оцінками, Росія у війні проти України втратила близько 450 тисяч військовослужбовців вбитими і пораненими, а також 10 тисяч одиниць бронетехніки. Крім того, за даними відомства, ще десятки тисяч дезертирували. При цьому наведені дані не включають вбитих найманців зі складу російських «приватних військових компаній на кшталт «Вагнера» – їхня кількість невідома, наголосили у Міноборони Британії.

За останніми даними Генштабу ЗСУ, від початку повномасштабного вторгнення в Україну Росія втратила близько 473400 своїх військових.

Росія і Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.

25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча.

БІЛЬШЕ

XS
SM
MD
LG