Путін пригрозив Заходу наслідками в разі дозволу ЗСУ бити по території РФ
Президент Росії Володимир Путін пригрозив Заходу, що українські удари по російській території із західної зброї можуть мати серйозні наслідки і призвести до небезпечної ескалації.
Розмовляючи з журналістами під час поїздки в Узбекистан, Путін заявив, що Москва уважно стежить за дискусією про дозвіл українським військовим застосовувати далекобійну зброю по території Росії.
«Представники країн НАТО, особливо в Європі, особливо в малих країнах, повинні розуміти, з чим вони граються. Вони повинні пам’ятати, що є державами з невеликою територією і щільним населенням. Цей фактор їм потрібно мати на увазі, перш ніж говорити про завдання ударів углиб Росії», – сказав Путін.
Раніше генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Єнс Столтенберґ сказав, що союзникам по НАТО варто переглянути свою політику, яка не дозволяє Україні використовувати їхню зброю для ударів по території Росії.
Водночас 20 травня голова Пентагону Ллойд Остін на пресконференції за підсумками засідання Контактної групи з питань оборони України висловив очікування, що Україна не буде застосовувати американську зброю за межами країни.
26 травня канцлер Німеччини Олаф Шольц виступив проти розширення географії ударів німецькою зброєю по території Росії й укотре наголосив на необхідності уникати ескалації.
Після початку російського наступу на Харківщині президент України Володимир Зеленський заявив, що заборони на використання західної зброї для ударів по території РФ не має бути, оскільки йдеться не про наступ України, а про захист.
Шмигаль прибув до Праги на зустріч із лідерами кількох країн-партнерів щодо військової допомоги
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль прибув до резиденції голови чеського уряду Петра Фіали, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.
Там він планує робочу зустріч із лідерами Чехії, Данії, Нідерландів, Польщі, Латвії, а також із представниками Сполучених Штатів.
Учасники говоритимуть про чеську ініціативу з надання снарядів для Збройних сил України, нові поставки протиповітряної оборони, а також про зняття заборони на використання західної зброї проти цілей на території РФ.
Шмигаль також повідомив, що під час двосторонньої зустрічі з Фіалою сторони обговорили реалізацію артилерійської ініціативи, на яку «зібрано вже понад 1,6 мільярда євро».
«Для нас важливо, аби боєприпаси надходили вчасно, системно та згідно з графіком уже з червня. Проговорили також можливість використання зброї партнерів для захисту на території агресора», – повідомив Шмигаль.
Він додав, що розмова також стосувалася спільного виробництва в сфері ОПК, об’єднання зусиль для посилення тиску на Росію, в тому числі конфіскації російських активів.
Чехія координує дії низки країн, які вносять фінансування на закупівлю боєприпасів для потреб України.
Раінше радник з питань національної безпеки Чехії Томаш Пояр заявив, що в рамках чеської ініціативи з постачання боєприпасів не пізніше червня в Україну почнуть надходити артилерійські снаряди. Як повідомляється, чеська кампанія зібрала достатньо коштів, щоб закупити сотні тисяч снарядів на ринках за межами ЄС.
Україна і Португалія уклали безпекову угоду, яка передбачає виділення Києву 126 млн євро цього року
Президент України Володимир Зеленський і прем’єр-міністр Португалії Луїш Монтенегру 28 травня в Лісабоні підписали двосторонню угоду про співпрацю у сфері безпеки, повідомив Офіс українського голови держави.
«Угода закріплює зобов’язання Португалії підтримувати Україну для відновлення її територіальної цілісності в межах кордонів 1991 року, включно з територіальним морем. Португалія надасть щонайменше 126 мільйонів євро військової підтримки цього року. Також вона підтверджує участь у коаліції F-16, міжнародній коаліції спроможностей морської безпеки, у програмі закупівлі боєприпасів великого калібру, зусиллях із розмінування і зміцнення морської безпеки», – йдеться в повідомленні.
За даними ОП, окремі блоки угоди присвячені двосторонній співпраці в галузі оборонної промисловості, розвідці, боротьбі з організованою злочинністю і пропагандою, а також протидії хімічним, біологічним, радіологічним і ядерним ризикам.
«Україна й Португалія координуватимуть і зміцнюватимуть спільні зусилля для підтримки нашої країни на її шляху до майбутнього вступу в НАТО. У блоці щодо політичного співробітництва йдеться про підтримку Української формули миру, притягнення агресора до відповідальності, посилення санкцій проти РФ і спільну роботу над створенням механізму надання компенсації за збитки, втрати або шкоду, спричинені російською агресією», – йдеться в повідомленні.
В Офісі президента зазначили, що Португалія стала 12-ю країною, із якою Україна уклала двосторонню безпекову угоду на виконання положень Спільної декларації G7, ухваленої у Вільнюсі 12 липня 2023 року. До цього Україна підписала двосторонні угоди з Великою Британією, Німеччиною, Францією, Данією, Канадою, Італією, Нідерландами, Фінляндією, Латвією, Іспанією і Бельгією. З останніми двома країнами угоди уклали під час візитів президента Зеленського 27 і 28 травня.
Черги, затримання, повістки. Що не так із роботою ТЦК?
- Нові правила мобілізації діють вже 10 днів. Чи готові ТЦК прийняти кількість людей, які стали в черги? У ВР говорять про ініціативу продовжити термін для оновлення даних. Кореспонденти Радіо Свобода перевірили, як працюють електронні черги, впроваджені у тестовому режимі у ТЦК.
- У мережі обговорюють випадок із редактором «Економічної правди», якого, за даними редакції УП, утримували без засобів зв’язку в ТЦК майже добу. В ОК «Південь» заявили, що він не оновив дані - в редакції спростовують. Чи можуть затримувати людей в ТЦК? Що робити, якщо співробітники ТЦК справді порушують права? Як загалом працює мобілізація за новими правилами?
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
В усіх областях України оголошували повітряну тривогу через ракетну небезпеку
В усіх регіонах України оголошена повітряна тривога через ракетну небезпеку.
Повітряні сили ЗСУ повідомили, що зафіксували зліт МіГ-31К, який є потенційним носієм ракет «Кинджал».
Через декілька хвилин тривогу скасували.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні станом на початок квітня верифікувала дані про загибель в Україні 10 810 цивільних людей, поранення 20 556 – від початку повномасштабного вторгнення РФ. В організації заявляють, що реальна кількість жертв серед цивільних осіб є набагато вищою.
Спікер ВР назвав «безглуздими» заяви Путіна щодо «нелегітимності» Зеленського
До завершення воєнного стану президентом України лишатиметься Володимир Зеленський. Так спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук відповів лідеру Росії Володимиру Путіну, який знову зробив заяву про «нелегітимність» президента України.
Раніше сьогодні Путін заявив, що повноваження Зеленського нібито не можуть бути продовжені згідно з українським законодавством. Зокрема, він заявив, що в українській Конституції немає положень про продовження повноважень президента під час воєнного стану.
«Рекомендував би допитливим читачам опановувати текст нашої Конституції не вибірково й звернути увагу на частину 1 статті 108: «Президент України виконує свої повноваження до вступу на пост новообраного президента України». У демократичних суспільствах це називається неперервністю влади», – написав Стефанчук у своєму фейсбуці.
Спікер ВР зазначив, що президентом України є і до завершення воєнного стану буде залишатися Володимир Зеленський відповідно до Конституції та законів України.
Стефанчук назвав озвучені Путіним наративи «безглуздими» і порадив йому почитати конституцію власної країни.
«Йдеться не про якісь примарні для Росії засади демократичного устрою чи прав людини та громадянина. А хоча б у тій частині, де сказано, що російська федерація вживає заходів із підтримки та укріплення міжнародного миру та безпеки, забезпеченню мирного співіснування держав і народів. Аби далеко не гортати – це стаття 79.1», – резюмував Стефанчук.
Путін вже робив подібні заяви раніше. 24 травня у Мінську він заявив, що повноваження президента України Володимира Зеленського закінчилися. Білоруський правитель Олександр Лукашенко також сказав, що в питанні легітимності Зеленського «юридичної чистоти немає і бути не може».
Натомість у Європейському союзі не мають сумнівів у легітимності президента України, сказав 21 травня представник зовнішньополітичної служби ЄС Петер Стано.
Офіційний представник генерального секретаря ООН Стефан Дюжаррік також заявив, що Зеленський продовжує залишатися для ООН президентом України.
24 травня на пресконференції в Харкові для центральноазійських ЗМІ Зеленський також розповів про ставлення українців до цього питання і зазначив, що заяви російського президента – «нецікаві».
«Українці знають Конституцію, знають закони. Заяви нелегітимного президента Російської Федерації щодо легітимності президента України, відверто кажучи, нецікаві. Я вважаю, що всі адекватні люди, які вміють читати закони…, прочитають і зроблять висновки. Це мене зовсім не хвилює», – сказав він.
Формально президентський термін Зеленського справді минув. Його інавгурація відбулася 20 травня 2019 року, а за Конституцією України термін повноважень президента чітко обмежений пʼятьма роками. Водночас 108 стаття Конституції вказує, що президент має виконувати свої обовʼязки до обрання нового глави держави. До початку повномасштабної війни планувалося, що наступні вибори відбудуться 31 березня 2024 року, але зараз вони відкладені через воєнний стан (він діятиме щонайменше до 11 серпня).
«Контрнаступ ЗСУ 2025 році може бути успішнішим, ніж у 2023-му» – генерал армії США
Військової допомоги від США на 60 мільярдів доларів разом із підтримкою ЄС достатньо, аби Сили оборони України значно змінили ситуацію на полі бою – за певного підходу і протягом року-півтора. Про пріоритети для українського військового командування після отримання американської допомоги, ресурси України та Росії у війні на виснаження та перспективи оборони і нового наступу ЗСУ – Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) поговорили з Дугласом Лютом, колишнім постійним представником США при НАТО і генерал-лейтенантом армії США у відставці.
«Укренерго» не планує вимкнень світла на 29 травня
«Укренерго» не планує обмежень споживання електроенергії на 29 травня, повідомила пресслужба НЕК.
«29 травня відключення не прогнозуються. При зміні ситуації в енергосистемі про застосування заходів обмеження споживання буде повідомлено додатково», – йдеться в повідомленні.
Відключень не було і 28 травня, що гендиректор енергетичної компанії Yasno Сергій Коваленко пов’язав із виходом з ремонту одного енергоблоку АЕС – «це як мінімум допоможе покрити споживання, що значно зросло через кондиціонери».
Однак, він зазначив, що «радіти рано, адже у весняно-літній період у ремонти виводитимуть інші енергоблоки».
«Водночас попрошу все ж бути економними. Я розумію, що хочеться ввімкнути кондиціонер, у самого вчора рука тягнулася до пульта. Але поки що можна обійтися відкритими вікнами. Тож давайте так і робити», – додав Коваленко.
Російські війська цієї весни неодноразово атакували об’єкти енергетичної інфраструктури в Україні. Зокрема, вночі і вранці 8 травня, за даними Міненерго, сили РФ атакували об’єкти генерації й передачі електроенергії у шести областях – Полтавській, Кіровоградській, Запорізькій, Львівській, Івано-Франківській, Вінницькій областях. Після цього через дефіцит електроенергії компанія «Укренерго» запровадила спершу обмеження на енергопостачання для промисловості й бізнесу, згодом – відключення для побутових споживачів.
Після хвилі масованих російських атак на об’єкти української енергетичної інфраструктури Міністерство енергетики України оцінило збитки для енергосистеми в понад мільярд доларів, розповів профільний міністр Герман Галущенко.
Війська РФ завдали авіаударів по центру Торецька, є загиблі та поранені – прокуратура
Увечері 28 травня російська армія атакувала трьома авіабомбами житлові квартали у центральній частині міста Торецьк на Донеччині. Відомо про двох загиблих та трьох поранених, повідомляє обласна прокуратура.
«Внаслідок прямого влучання зруйновано під’їзди у двох багатоповерхових будинках та будівлю підприємства. Тілесні ушкодження, несумісні з життям, отримали 63-річний місцевий мешканець та його дружина. Поранень різного ступеня тяжкості зазнали троє жінок віком 24, 53 і 63 років», – йдеться у дописі.
За попередніми даними правоохоронців, російські війська застосували для атаки на населений пункт бомби «КАБ-250».
Вранці армія Росії завдала удару по селищу Олексієво-Дружківка в Краматорському районі Донецької області, повідомляв голова обласної військової адміністрації Вадим Філашкін. Поранень зазнали троє людей. Атака пошкодила близько сотні будинків, із них три – майже повністю знищені.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
На Херсонщині 51-річний чоловік загинув через російський обстріл – ОВА
Російські війська ввечері 28 травня обстріляли село Гаврилівка Бериславського району на Херсонщині, внаслідок чого загинув місцевий житель, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
«Кілька годин тому окупанти обстріляли населений пункт. Важкі травми отримав 51-річний чоловік. На жаль, поранення виявились смертельними», – написав він у телеграмі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні станом на початок квітня верифікувала дані про загибель в Україні 10 810 цивільних людей, поранення 20 556 – від початку повномасштабного вторгнення РФ. В організації заявляють, що реальна кількість жертв серед цивільних осіб є набагато вищою.
Макрон вважає, що Україні варто дозволити бити по військових цілях у Росії
Президент Франції Емманюель Макрон заявив, що Україні варто дозволити наносити удари по військових об’єктах на території Росії. Про це він сказав 28 травня на спільній пресконференції з канцлером Німеччини Олафом Шольцом.
«Ми вважаємо, що ми повинні дозволити їм нейтралізувати військові об’єкти, з яких запускаються ракети, звідки атакують Україну», – сказав Макрон.
Однак він підкреслив, що «ми не повинні дозволити їм торкатися інших цілей в Росії і, очевидно, цивільних об’єктів».
Після коментарів Макрона Шольц заявив, що існують правила використання зброї, яка постачається в Україну, і що це «завжди має бути в рамках міжнародного права». Він також зазначив, що Німеччина і Франція «надали різну зброю».
З відповіді Шольца не зрозуміло, чи підтримує він позицію Макрона у цьому питанні, раніше він виступав проти використання німецької зброї для ударів на території РФ.
Сьогодні президент Росії Володимир Путін пригрозив Заходу, що українські удари по російській території із західної зброї можуть мати серйозні наслідки і призвести до небезпечної ескалації.
Раніше генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Єнс Столтенберґ сказав, що союзникам по НАТО варто переглянути свою політику, яка не дозволяє Україні використовувати їхню зброю для ударів по території Росії.
Водночас 20 травня голова Пентагону Ллойд Остін на пресконференції за підсумками засідання Контактної групи з питань оборони України висловив очікування, що Україна не буде застосовувати американську зброю за межами країни.
Після початку російського наступу на Харківщині президент України Володимир Зеленський заявив, що заборони на використання західної зброї для ударів по території РФ не має бути, оскільки йдеться не про наступ України, а про захист.
Прем’єр-міністерка Данії: плануємо до кінця року надіслати до України 500 тисяч снарядів
У межах чеської ініціативи з поставок Україні амуніції з країн поза ЄС країни-партнери планують до кінця року надіслати пів мільйона снарядів. Про це перед зустріччю з питань оборони України у Празі сказала прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.
«Надання амуніції та засобів ППО залишаються найважливішими пріоритетами ля всіх нас, і для України… Це допоможе змінити ситуацію на фронті. Це дуже необхідно, і ми продовжуватимемо ці зусилля так довго, як це буде потрібно», – зазначила Фредеріксен.
У зустрічі у Празі також взяли участь прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте, прем’єр-міністерка Латвії Евіка Сіліня, президент Польщі Анджей Дуда, прем’єр-міністр Чехії Петр Фіала, а також американські представники.
Очільник чеського уряду зазначив, що до їхньої ініціативи долучилися 15 країн ЄС та НАТО і сумарно виділили на її фінансування 1,6 мільярда євро.
Раінше прем’єр-міністр Чехії Петр Фіала заявив, що 20 країн, які приєдналися до чеської ініціативи із закупівлі артилерійських снарядів для Сил оборони України, пообіцяли надати кошти для придбання 500 тисяч боєприпасів.
Напередодні радник з питань національної безпеки Чехії Томаш Пояр заявив, що в рамках чеської ініціативи з постачання боєприпасів не пізніше червня в Україну почнуть надходити артилерійські снаряди. Як повідомляється, чеська кампанія зібрала достатньо коштів, щоб закупити сотні тисяч снарядів на ринках за межами ЄС.
Країни Європейського союзу пообіцяли Україні мільйон артилерійських снарядів до кінця березня, але їхні виробничі потужності обмежені, і обіцянку виконати не вдалося. Тоді уряд Чехії оголосив, що збирає значну кількість снарядів – загалом близько 800 000 – для України з третіх країн за межами Європейського союзу.
Фіала обіцяє надіслати десятки тисяч снарядів для ЗСУ у найближчі дні
У межах чеської ініціативи із поставок амуніції для Збройних сил України з країн поза ЄС перші кілька десятків тисяч снарядів надійдуть вже у червні. Про це перед робочою зустріччю з питань оборони України у Празі сказав прем’єр-міністр Чехії Петр Фіала, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.
«Перші десятки тисяч снарядів 155-міліметрового калібру будуть доставлені у червні. Україна може очікувати першу поставку у найближчі дні», – сказав Фіала.
Очільник чеського уряду зазначив, що до їхньої ініціативи долучилися 15 країн ЄС та НАТО і сумарно виділили на її фінансування 1,6 мільярда євро.
Чехія координує дії низки країн, які вносять фінансування на закупівлю боєприпасів для потреб України.
Раніше радник з питань національної безпеки Чехії Томаш Пояр заявив, що в рамках чеської ініціативи з постачання боєприпасів не пізніше червня в Україну почнуть надходити артилерійські снаряди. Як повідомляється, чеська кампанія зібрала достатньо коштів, щоб закупити сотні тисяч снарядів на ринках за межами ЄС.
Країни Європейського союзу пообіцяли Україні мільйон артилерійських снарядів до кінця березня, але їхні виробничі потужності обмежені, і обіцянку виконати не вдалося. Тоді уряд Чехії оголосив, що збирає значну кількість снарядів – загалом близько 800 000 – для України з третіх країн за межами Європейського союзу.
Ветеранська політика потрібна «на вчора»: чому її досі не створили?
Сьогодні в Україні щонайменше 1,2 млн ветеранів, а близько 3,5 млн – це члени родин тих, хто з війська повернувся до цивільного життя. Втім, цілісної політики, яка б робила процес адаптації до життя поза армією зрозумілим і передбачуваним, у держави все ще немає, кажуть у владі та в громадському секторі.
Радіо Свобода розповідає, якою ветеранську політику бачать профільні організації та як напрацювання Мінветеранів оцінюють активісти та військові.
Сили РФ здійснили чотири механізовані атаки на Донбасі, щоб «перевірити реакцію України» – ISW
Російські війська нещодавно здійснили чотири механізовані атаки на кількох напрямках операції в Донецькій області, щоб «перевірити реакцію України після першої хвилі наступальних зусиль Росії на півночі Харківської області», пише американський Інститут вивчення війни (ISW).
«На кадрах, опублікованих 27 і 28 травня, видно, як російські війська ведуть посилені механізовані атаки чисельністю у взвод (тобто до 30 осіб – ред.) на схід від Часового Яру і на схід від Новопокровського (на північний захід від Авдіївки), а також механізовані атаки чисельністю приблизно рота (за штатом – до 100 осіб – ред.) поблизу Новомихайлівки (на південний захід від Донецька) і в Старомайорському (на південь від Великої Новосілки)», – вказано в повідомленні.
За даними аналітиків, російські сили «лише незначно просунулися в атаках на схід від Новопокровського та Старомайорського» і не зробили підтверджених просувань поблизу Часового Яру чи Новомихайлівки.
«Останніми днями російські війська знизили темпи атак і наступу на півночі Харківської області та збільшили темпи атак на Покровському (Авдіївському) напрямку. Ці російські механізовані атаки – по одній на кожному з нинішніх чотирьох операційних напрямів Росії – обмежені порівняно з попередніми російськими механізованими атаками», – інформує ISW.
Експерти доходять висновку, що атаки 27 і 28 травня мали на меті оцінити реакцію та оборонні можливості українських військ на донецькому напрямку.
Повітряні сили ЗСУ повідомили, що вночі 29 травня збили 13 із 14 російських «Шахедів»
У ніч на 29 травня 2024 року російські сили атакували України 14 ударними безпілотниками типу Shahed із району міста Приморсько-Ахтарськ у РФ, повідомили зранку Повітряні сили ЗСУ.
«До відбиття повітряного нападу противника залучалися винищувальна авіація, зенітні ракетні підрозділи Повітряних сил, мобільні вогневі групи Сил оборони України та підрозділи радіоелектронної боротьби. У результаті протиповітряного бою збито 13 «шахедів» у Миколаївській, Кіровоградській та Рівненській областях», – указано в повідомленні.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Росія втратила за добу 1300 військових і 37 артсистем – Генштаб ЗСУ
Російська армія втратила близько 505 100 людей особового складу за час повномасштабної війни в Україні, повідомив Генеральний штаб Збройних сил 29 травня.
За даними штабу, протягом попередньої доби втрати російської армії сягнули близько 1300 військових.
Також, за даними Генштабу, армія РФ втратила:
- танків – 7700 (+8 одиниця за минулу добу)
- бойових броньованих машин – 14 891 (+33)
- артилерійських систем – 13 066 (+37)
- РСЗВ – 1087 (+2)
- засобів ППО – 815
- літаків – 357
- гелікоптерів – 326
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 10 510 (+28)
- крилатих ракет – 2222
- кораблів/катерів – 27
- підводних човнів – 1
- автомобільної техніки та автоцистерн – 17 796 (+56)
- спеціальної техніки – 2142 (+20)
Росія і Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти. Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.
За даними розвідки Британії, станом на початок травня загальна кількість втрат Росії від лютого 2022 року становила понад 465 000 осіб.
Американський Інститут вивчення війни у квітні в одному зі своїх звітів зауважив, що армія Росії нарощує війська в обсягах, співмірних із її втратами в Україні останніми місяцями.
У Харкові зросло число загиблих унаслідок удару по «Епіцентру» – в лікарні помер чоловік
До 19 зросло число загиблих унаслідок удару, який російські сили завдали по гіпермаркету «Епіцентр» у Харкові 25 травня, поінформував 29 травня голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«На жаль, у лікарні помер 40-річний чоловік, який був поранений унаслідок ворожого удару по «Епіцентру». Чоловік перебував в опіковій реанімації, отримані опіки полум’ям сягали 50%», – написав чиновник у телеграмі.
25 травня сили РФ завдали удару по будівельному супермаркету в Харкові.
27 травня у Харкові був день жалоби на знак скорботи за загиблими внаслідок російського удару.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Харків і область. На тлі російського наступу на півночі Харківщини президент України Володимир Зеленський заявив, що для захисту Харкова від російських атак потрібні кілька додаткових систем протиповітряної оборони Patriot.
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Україна вже використовувала західну зброю для ударів по Росії – ЗМІ
Збройні сили України вже кілька разів застосовували західну зброю для ударів по території Росії, повідомила 28 травня агенція AFP з посиланням на джерела.
За цими даними, востаннє українська армія використала поставлену зброю під час атаки в районі Краснодара на півдні Росії. Про який обʼєкт ідеться, неясно.
Німецька газета Bild повідомила, посилаючись на власну інформацію, що ЗСУ щонайменше один раз використовували американську систему Patriot, яка надійшла з Німеччини, щоб «вжити заходів» проти російських літаків, які атакують Україну. Після цього, за даними видання, Берлін та Вашингтон погрожували припинити постачання, якщо таке повториться.
Як зазначає Bild, Україні заборонено використовувати західну зброю проти російських літаків над територією РФ, військові повинні чекати, доки випущені ними ракети опиняться над українською територією.
Влада України давно домагається того, щоб їй дозволили завдавати ударів по військових обʼєктах у Росії. Останнім часом усе більше західних політиків також закликають дозволити ЗСУ завдавати таких ударів. З відповідною пропозицією 24 травня виступив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ. За даними газети The New York Times, на цьому ж наполягає голова Держдепартаменту США Ентоні Блінкен.
Проти використання західної зброї для ударів по Росії традиційно виступають США, побоюючись, що це призведе до прямого конфлікту з РФ. При цьому Велика Британія та Франція дозволили Україні застосовувати поставлені далекобійні ракети, щоб завдавати ударів по російській території. Влада РФ неодноразово заявляла, що це призведе до ще більшої ескалації конфлікту. Президент Росії Володимир Путін 28 травня попередив про «серйозні наслідки», якщо країни Заходу дозволять Україні використати свою зброю для ударів по Росії.
Через російські обстріли за добу загинули 3 жителів Донеччини, є поранений на Харківщині
Російські війська протягом доби 28 травня обстріляли низку населених пунктів Донецької області, є постраждалі в шістьох із них, повідомив голова обласної військової адміністрації Вадим Філашкін вранці у середу.
«За 28 травня росіяни вбили 3 жителів Донеччини: 2 у Торецьку і 1 у Селидовому. Ще 14 людей в області за добу дістали поранення», – повідомив він.
Російські війська також вдарили по Харкову напередодні, заявив голова області Олег Синєгубов. Постраждала територія гольф-клубу, вибиті вікна в місцевому ресторані та клубному домі.
Також обстрілів зазнали населені пункти області.
«16:40 Харківський район. село Мала Данилівка. Внаслідок обстрілу 4 КАБ горів дах ферми. Пошкоджено будівлю кафедри освітньої установи. Постраждав 40-річний чоловік», – пише Синєгубов.
В інших частинах області обстріли спричинили пошкодження, в тому числі житлових будинків.
Крім того, напередодні очільник Херсонщини Олександр Прокудін повідомляв про загибель жителя Гаврилівки внаслідок російського обстрілу.
Також протягом попередньої доби російська армія обстрілювала Запорізьку, Дніпропетровську та Миколаївську області. Місцева влада повідомляла про пошкодження та пожежі, без постраждалих.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні станом на початок квітня верифікувала дані про загибель в Україні 10 810 цивільних людей, поранення 20 556 – від початку повномасштабного вторгнення РФ. В організації заявляють, що реальна кількість жертв серед цивільних осіб є набагато вищою.