У зброї і техніці, яку Росія спрямовує проти України є те, без чого б заглохли двигуни винищувачів, зупинились лопаті гелікоптерів, не піднялась у небо балістика. Це – технічне мастило з високотехнологічними добавками – так званими присадками.
Без нього усе вищеперелічене швидко б перетворилось на купу нерухомого заліза, обваливши міць російської воєнної машини. І виробляти цей компонент самостійно, всередині країни, без ключових поставок з-за кордону Росія б не змогла.
«Схеми» (Радіо Свобода) покроково встановили увесь ланцюжок постачання іноземних технологій та компонентів ключовому російському виробнику мастильних матеріалів для військової техніки армії РФ.
Об’єднані Арабські Емірати, Туреччина – не лише ці країни задіяні у схемі поставок. Частина ключових компонентів від початку походить зі США та країн Європи.
Високоякісна продукція західних компаній – попри обмеження, накладені урядами власних держав – через країни-посередники зрештою опиняється у російської фірми, яка є одним з головних виробників мастил для військової техніки, що вбиває українців.
І увага західних санкцій досі оминула не лише весь цей ланцюг постачання, але і саме російське підприємство, яке оснащує армію РФ.
Російське місто Тамбов, триста п'ятдесят кілометрів від кордону з Україною. Тут розташовані основні потужності групи компаній «Квалітет». Це великий завод з виробництва мастильних матеріалів та єдиний у Росії виробник критично важливих присадок.
Без цих хімічних добавок навіть найякісніша оливна основа не здатна захистити двигуни сучасної військової техніки від критичного зносу та перегріву.
Дружній до воєнної машини РФ монополіст
«Присадки – це такі складні хімічні сполуки. Вони захищають властивості самого мастильного матеріалу, також захищають поверхні тертя», – розповідає Олександр Міланенко, професор Національного транспортного університету, голова науково-технічної ради Української асоціації мастильних матеріалів АММ.
Група компаній «Квалітет» має власний бренд олив, а також постачає присадки для мастил виробництва таких російських нафтових гігантів, як «Лукойл» та «Газпром».
Фактично монопольне становище підприємства на російському ринку присадок має просте пояснення – західні конкуренти після 2022 року залишили Росію.
«З огляду на вихід закордонних виробників, наші присадки мають досить непоганий попит. Відповідно, динаміка з виробництва у нас йде лише вгору», – казав в інтерв'ю в 2023 році технічний директор заводу «КВАТ» (входить в групу компаній «Квалітет») Ігор Костюк.
Відтоді вага «Квалітету» всередині країни лише зростає – а розширення потужностей заводу в Тамбові після 2022 року видно й з супутника – зокрема на знімках Planet Labs.
Сам «Квалітет» – це не державна група компаній, а приватний бізнес.
Засновник – Олександр Меджибовський – доктор технічних наук, займався темою зносу двигунів та розробкою мастильних матеріалів ще в Радянському Cоюзі, а після його розпаду створив власний бізнес, яким нині керує і володіє разом з донькою Оленою.
До 2022 року компанія на сайті прямо вказувала, що виробляє свою продукцію, зокрема, під контролем військового представництва Міноборони РФ. Але не приховує своєї ролі у підтримці російської армії і зараз.
На логотипі однієї з дочірніх компаній – «Квалітет-Авіа» – російський винищувач.
А на офіційному сайті прямо вказано, що серед завдань «Квалітету» – допомога військовій авіації.
Та не лише Повітряні сили РФ покладаються на мастила «Квалітету» для своїх винищувачів та бомбардувальників, якими з повітря атакують Україну. Робота механізмів російських танків, бронемашин та іншої наземної військової техніки теж залежить від продукції цього виробника, досі не санкціонованого жодною західною країною.
Кому саме «Квалітет» постачає свою високотехнологічну нафтохімію?
Клієнти-виробники зброї
Від джерел з доступом до російських податкових баз журналісти «Схем» отримали транзакції цієї групи компаній всередині РФ за 2024-2025 роки.
Лише за останні два роки «Квалітет» та «Квалітет-Авіа» виконали 487 поставок свого товару військово-промисловим підприємствам Росії на загальну суму близько мільярд рублів (понад 12 мільйонів доларів США). При цьому транзакції прямо промарковані як «державне оборонне замовлення».
Найбільший оборонний замовник – «Курганмашзавод». Це – головний, і, власне, єдиний в Росії виробник нових бойових машин піхоти (БМП) та бойових машин десанту (БМД). Працює в три зміни, щоб компенсувати втрати цієї техніки на полі бою.
Лише за два останні роки група компаній «Квалітет» відвантажила мастил «Курганмашзаводу» на майже 250 мільйонів рублів (понад 3 мільйони доларів).
Інший крупний замовник – «Уралвагонзавод» разом з дочірніми підприємствами – отримав масел від «Квалітету» на понад 150 мільйонів рублів (2 мільйони доларів) за два роки.
«Уралвагонзавод» – головний російський виробник нових танків. Тут же модернізують старі радянські. А його дочірні підприємства ще й виробляють важкі вогнеметні системи, як от «Солнцепек».
Серед отримувачів мастил «Квалітету» в документах журналісти побачили й низку авіаремонтних заводів, які обслуговують усі типи винущувачів, що бомбардують Україну, ремонтують морські та десантні вертольоти. Є й Казанський вертолітний завод, який їх, власне, виготовляє.
А також «Об’єднана авіабудівна корпорація», чиї конструкторські бюро модернізують літаки дальньої авіації – носії крилатих ракет та виготовляють нові літаки типу СУ, що скидають КАБи на прифронтові території та випускають ракети по тилових містах.
Усі ці підприємства закуповували в «Квалітету» високотехнологічні авіаційні мастила з присадками типу АМГ-10 – на загальну суму 21 мільйон рублів (майже 300 тисяч доларів) за два роки.
Зрештою від нафтохімії «Квалітету» залежить і виробник балістичних ракет «Іскандер», які спричиняють масштабні руйнування та смерті українців.
Це – «Воткінський завод», який теж є серед покупців мастил компанії.
Усі перелічені замовники продукції «Квалітет» давно перебувають під західними санкціями. США, країни ЄС почали запроваджувати їх ще з 2014-го. Але ця доля досі оминає саме підприємство, яке оснащує їх високотехнологічними, складними у виробництві мастилами, користуючись своїм фактично монопольним становищем виробника специфічних присадок. «Квалітет» санкціонований лише Україною, а її партнерами – ні.
«Ми будемо просити партнерів, Європейський Союз також санкціонувати цю компанію – якраз як таку, яка пов'язана безпосередньо з російським ВПК», – каже уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк.
Та це розслідування має на меті пролити світло не лише на роль самого російського підприємства у війні проти України. Але і на весь ланцюг закордонних поставок західних компонентів, яких у Росії немає і без яких група компаній «Квалітет» без перебільшення втратила б здатність оснащувати спеціальними мастилами численну техніку російської армії.
У самому «Квалітеті» це чудово усвідомлюють. В одному з інтерв'ю директор з маркетингу групи компаній Олексій Мулькін визнавав, що вони «змушені використовувати зарубіжну сировину». При цьому, за його словами, в «Квалітету» «є можливість вибору, звідки навести той чи інший компонент».
Західна продукція для Росії
Базуючись на даних ImportGenius про тисячі митних декларацій компанії «Квалітет» за 2022-2025 роки, «Схеми» проаналізували складну мережу посередників та ідентифікували країни й компанії, завдяки яким Росія продовжує отримувати такий необхідний підсанкційний товар, а західні хімічні гіганти – свідомо чи ні – живити російську агресію.
Об’єднані Арабські Емірати. Країна, що не приєдналась до західних санкцій проти Росії і нині отримує чималий зиск, ставши фінансово-логістичним шлюзом для імпортно-експортних операцій РФ.
Саме після лютого 2022 року зареєстрована у Дубаї компанія під назвою IPU Trading почала свою співпрацю з російським «Квалітетом».
Предмет співпраці – системні поставки у Росію високоякісної нафтохімічної продукції від американських та європейських компаній – в обхід прямих санкційних заборон західних країн.
Уже з перших поставок до РФ від IPU журналісти побачили, що їхню значну частину вона реалізує через свого турецького партнера – компанію Özçinarlar.
Туреччина, попри певну інтегрованість у західну систему безпеки як член НАТО, теж не підтримала санкційну політику США та ЄС щодо Росії – і тепер маючи сухопутні, морські та авіаційні маршрути до Російської Федерації залишається для неї критичним транспортним вузлом.
У партнерстві турецька та еміратська компанії, які до 2022 року не здійснювали жодних поставок до Росії, почали завозити для «Квалітету» присадки та базові мастила від західних брендів-гігантів хімічної промисловості, серед яких американські Chevron та Exxonmobil, німецькі BASF та Lanxess, а також лабораторне обладнання для аналізу, випробувань і розробки сучасних олив та мастил – відомого американського виробника Tannas.
За три роки вони завезли для «Квалітету» товару на понад 650 мільйонів рублів, або приблизно 8,5 мільйонів доларів США.
І серед товарів є такі, які можуть використовуватись у військових цілях, кажуть експерти. Яскравий приклад – сполука під назвою трикрезилфосфат – від німецької Lanxess.
«Вона використовується саме якості протизношувальної присадки в авіації, причому в реактивній авіації. Вона має високу цінність. Тому що працювати в екстремальних умовах, за низьких температур – це дуже важлива властивість для авіаційної оливи», – розповідає експерт Олександр Маланенко.
Уряди західних країн заборонили своїм виробникам возити до РФ переважну більшість продукції із поставок турецької та еміратської компаній, ці категорії товарів належть до підсанкційних.
Експерти з питань санкційної політики кажуть: це – типова схема реекспорту для обходу санкцій, яку, втім, можуть зупинити, якщо виявлять.
«В принципі не повинні такі мастила або інші товари з цієї сфери потрапляти до Російської Федерації. Звісно, що росіяни їх знаходять і завозять вже далі до себе», – вважає Владислав Власюк.
«Для компаній з ОАЕ і Туреччини якраз може настати приклад механізму вторинних санкцій. Тобто, якщо цей кейс буде доведений, що дійсно через таку компанію були порушення санкцій, то така компанія може потрапити в санкційний список», – каже співкерівниця напряму оборонних досліджень KSE Institute Олена Білоусова.
Згадані турецька та еміратська компанії залишили без відповіді прохання редакції про коментар – про їхні поставки західної підсанкційної продукції на адресу російського виконавця оборонних замовлень.
«Схеми» також звернулись і до всіх перелічених американських та німецьких виробників. Чи знає Chevron, Exxonmobil, Tannas, BASF та Lanxess, що їхні компоненти, присадки і обладнання через треті країни масово скуповує російський «Квалітет», який оснащує мастилами російські винищувачі, бомбардувальники, танки, БМП та вогнеметні системи?
На момент виходу цього розслідування редакція «Схем» отримала відповідь лише від американської компанії Tannas. Кажуть: не знали, що їхня продукція потрапляє у Росію і не давали на це дозвіл.
«Наш дистриб’ютор в Туреччині міг поставити певні вироби компанії Özçinarlar з переконанням, що ті будуть кінцевим користувачем продукції. Оскільки ми не здійснюємо продажів у підсанкційні країни, ми однозначно занепокоєні, якщо будь-яка продукція Tannas потрапила в підсанкційну країну, враховуючи Росію. Ми вже зв’язалися з дистриб’ютором і розслідуємо всі обставини. Якщо ми встановимо, що дистриб’ютор брав участь у діяльності, яка порушує умови нашої з ним угоди, ми негайно її розірвемо», – йдеться у відповіді генерального менеджера Tannas Антоніо Ді Бартоло.
У підсумку
Тож поки група компаній «Квалітет» і сама уникає санкцій Заходу, вона продовжує обходити нинішні обмеження ЄС та США, отримуючи продукцію цих країн через Туреччину та ОАЕ, щоб надалі оснащувати російські гелікоптери, винищувачі, танки та БМП і допомагати вбивати українців.
І хоча в уряді США лунають заяви, що можливі санкційні заходи проти Росії вже майже себе вичерпали, в Європейському Союзі боротьбу з обходом Росією санкцій через треті країни називають ключовим пріорітетом та анонсують нові інструменти для цього.
«Схеми» простежать – чи буде реакція західних урядів на обхід їхніх власних заборон. Та чи відреагують американські та європейські бренди на те, що їхня продукція потрапляє підряднику російських оборонних замовлень.
Форум