Які події у Криму за рік від початку повномасштабної агресії Росії вважає значущими Представниця президента України в АРК? Крим.Реалії запитали у Таміли Ташевої про те, яким, на її думку, був цей рік на Кримському півострові, як змінювалася риторика окупаційної влади та як події можуть розвиватися в Криму.
Представниця президента України в АР Крим Таміла Ташева вважає, що для Криму і для всієї Української держави настав «час ікс» – з'явилася можливість повернути всі окуповані Росією території:
«Напевно, ніколи в нас у цьому питанні – повернення контролю над Кримом – не було стільки реальної підтримки. Тобто більшість наших західних партнерів говорили, що так, ми повертатимемо Крим, але всі думали, що ну якось там пізніше. Ніколи рівень підтримки ідеї повернення Криму під контроль (України – КР) не був таким об'єднуючим: понад 85 відсотків людей в Україні підтримують повернення, підтримують те, що ми не повинні йти на жодні поступки щодо територіальної цілісності».
Таміла Ташева зазначає, що весь рік Росія активно використовувала в Криму нові статті своїх адміністративного та кримінального кодексів: про «дискредитацію» російської армії, це частина 1 статті 20.3.3 КпАП РФ та про «публічне поширення свідомо неправдивої інформації про використання Збройних сил РФ», це стаття 207.3 КК РФ. У Криму збільшився тиск на кримчан із проукраїнською позицією. Незважаючи на це, зазначає Ташева, після звільнення Херсона кількість проукраїнських акцій на півострові зросла.
Люди точно відчули: повернення буде, і люди почали щось робити для цього повернення
«Після звільнення Херсона люди почали ще більше виявляти свою активність на території Криму і говорити про це відкрито. Я знаю зараз сотні людей, які так чи інакше протистоять на території півострова. І ми не бачили цього, на жаль, упродовж попередніх років окупації. Там був більший протест, який пов'язаний із питаннями прав людини, з таким правозахисним порядком дня, скажімо так. Наразі протест проукраїнський. Тобто він візуально український. І словами – коли люди співають пісні, промовляють слова «Збройні сили України», пишуть якісь написи на будинках. І, в тому числі, фізично – коли б'ють машини із «Z»-символікою. І це, на мою думку, найбільше досягнення для Криму – що люди точно відчули: повернення буде, і люди почали щось робити для цього повернення», – зазначає Таміла Ташева.
Представниця президента України в АР Крим зазначає, що торік із півострова активно виїжджали проукраїнські кримчани – через мілітаризацію, потім через мобілізацію. Але Крим залишила також і частина росіян.
Вони думали, що вони там назавжди, приїжджали на якісь почесні пенсії, купували собі якесь майно
«Частина людей після вибухів у Новофедорівці, зокрема, після вибухів на Керченському мосту також почала виїжджати. І виїжджати досить активно. Спершу вони приїжджали: «Крим – це Росія назавжди», це наче безпечна територія, ніхто Крим не відвойовуватиме, не повертатиме (Україні – КР) під контроль. Вони думали, що вони там назавжди, приїжджали на якісь почесні пенсії, купували собі якесь майно, продавали своє, приїжджали до Криму, бо регіон у порівнянні з російськими – розвинутий. Тепло, красиво, «не хочеться звідти їхати». Ми вітаємо такі виїзди російських громадян», – каже Таміла Ташева.
Вона зазначила, що за рік дуже змінилася риторика призначених Росією чиновників у Криму:
«Якщо вони раніше говорили: «Крим із Росією назавжди», то тепер вони змінили цей наратив на те, що «ми захистимо Крим». Якщо в них раніше було «Криму нічого не загрожує», то зараз ось вони говорять про захист. Знову ж таки, повторюся, після Херсона, коли вони почали виправдовувати, власне, свій відхід як «мирний» (у лапках, звичайно, все це говорю) відхід з Херсона, казали, що «ми йдемо з Херсона для того, щоб захистити Крим». Для чого, якщо йому нічого не загрожувало? Більше почали реагувати на слова представників українських органів державних, політичного керівництва, військово-політичного, на слова президента (України – КР) вони постійно реагують. Їм дуже не подобається, що президента Зеленського там слухають на території Криму, щось обговорюють. З цим пов'язаний, відповідно, тиск на людей на території Криму».
Таміла Ташева вважає, що на Кримському півострові посилюватимуться і репресії, але ще масовішим стане і проукраїнський протестний рух:
«Я думаю, чим ближче будуть наші Збройні сили, тим більше протестів буде на території Криму. Вже зараз ми бачимо «Кримських партизанів», ми бачимо «Атеш», «Кримську бойову чайку», «Жовту стрічку» – найпотужніший рух на території Криму. Я думаю, що ці рухи посилюватимуться.
У постійному Представництві президента України в Криму зазначають, що державі потрібно бути готовою до дій після деокупації півострова та готують першочергові кроки щодо реінтеграції Криму.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
