Доступність посилання

ТОП новини

Український «чайна-таун»: що варто знати про китайську діаспору в Україні (ДОПОВНЕНО)


Китайська діаспора в Україні має розгалужений бізнес: від торгівлі й сільського господарства і до запрошення китайських туристів до України
Китайська діаспора в Україні має розгалужений бізнес: від торгівлі й сільського господарства і до запрошення китайських туристів до України

Китайці найбільший у світі етнос, а китайські мова та культура одні з найпоширеніших на планеті. Водночас в Україні китайська діаспора виглядає скромно: це кілька тисяч осіб, які компактно проживають у кількох великих містах. Втім, експерти, з якими поговорило Радіо Свобода, вважають китайську меншину в Україні все ж впливовою. Чим саме живе громада і чи мають підстави ті, хто побоюється, що діаспора може стати інструментом офіційного Пекіна з його правлячою Компартією?

Генрі Ван (ім'я змінене з міркувань безпеки) зачиняє скромну однокімнатну квартиру, яку він знімає у спальному районі Києва. Перевіряє, чи нічого не забув. Особливо – антисептик і запасні респіратори.

Він працюватиме понад 12 годин і відлучитися буде ніяк. Зазвичай чоловік іде до роботи пішки: щоб розім'ятися і подивитися, як прокидається велике місто.

Генрі Ван – власник невеличкого ресторану японської кухні. Він особисто готує традиційні східні страви і сам закуповує для них інгредієнти – щоб вони були найсвіжішими та найкращої якості.

«Мені подобається працювати з людьми. Пропонувати їм найсмачніше з того, що я вмію. Така робота – мене не втомлює. Тому я не часто роблю собі вихідні. Не кожен тиждень», –розповідає власник ресторану. І згодом додає: «У вихідний я значно більше згадую про Гонконг, свою батьківщину. Згадую рідних і друзів. І розумію, що зовсім нескоро зможу туди повернутися...»

В Україні мешкає відносно небагато китайців: за переписом населення 2001 року українських громадян китайського походження трохи менше 2,3 тисяч. Сюди варто додати студентів із Китаю (українська статистика нараховує їх понад три тисячі) й тих, хто мешкає в Україні тривалий час через роботу, бізнес або шлюб.

Якщо ж враховувати чисельність громадських об’єднань китайців, то розмір китайської діаспори може бути в рази більшим. Так, одна лише Одеська Асоціація китайських бізнесменів нараховує понад три тисячі осіб.

Втім, детальна офіційна інформація про склад, особливості та діяльність китайської діаспори в Україні відсутня.

Радіо Свобода звернулося за коментарями на цю тему до посольства Китайської Народної республіки в Україні та до ГО «Китайська діаспора в Україні». Однак, ці звернення, як і попередні запити Радіо Свобода до китайських представництв, залишаються без відповіді.

Де мешкають китайці в Україні

Китайська спільнота в Україні зосереджена у кількох великих містах, про це говорять і дані державної статистики, й експерти, з якими спілкувалося Радіо Свобода.

Одеса

Окрім значної кількості китайських студентів в Одесі є й велика бізнес-спільнота, об’єднана в «Одеську асоціацію китайських бізнесменів». Як свідчать місцеві новини, ця асоціація активно співпрацює з міським головою Одеси Геннадієм Трухановим та генеральним консулом КНР в Одесі Сун Ліцунем.

Найбільший осередок китайців в Україні – це не Київ, а Одеса.
Артур Харитонов

«Найбільший осередок китайців в Україні – це не Київ, а Одеса. Це пов'язано передовсім із дуже сприятливим для них місцевим політичним кліматом... Друга причина – ринок «7-й кілометр» та інші торговельні заклади», – пояснює Артур Харитонов, який вже тривалий час вивчає китайську діаспору і є послідовним критиком офіційного Пекіна.

Самі ж представники діаспори визнають, що їм подобається одеський клімат у прямому сенсі: одеські зими значно м'якші, ніж на більшості території Китаю.

Значна частина одеської китайської діаспори – колишні студенти вишів Одеси, які після навчання отримали дозволи на проживання в Україні.

Київ

У Києві є всі групи та спільноти китайської діаспори: від працівників посольства КНР та китайських бізнесменів до фахівців традиційної китайської медицини, студентів та навіть опозиційних до офіційного Пекіна вихідців з Тайваню і Гонконгу.

Китайські підприємці столиці зосереджуються навколо великих ринків – таких як ринок «Троєщина». Київ – це «політичний мозок» китайської діаспори, втім, його китайська спільнота поступається одеській за кількістю, а то й за активністю, пояснює Харитонов.

Харків

До Харкова китайців ваблять ті ж причини, що й до Одеси: ринок «Барабашово», найбільший в Україні, харківські університети та зрозуміла для китайців політика місцевої влади.

Львів

Китайська спільнота у Львові - чи не найбільш активна у царині культурного обміну, а її лідер Го Кай охоче висловлює свою позицію: щоправда, переважно на сторінках медіа та організацій, які експерти вважають лояльними до офіційного Пекіна.

Китайська діаспора Львова нагадує оглядачам аналогічні діаспори у країнах та в окремих містах ЄС: вона виглядає більш відкритою, виявляє більшу активність у царині культурного обміну, ніж у політичних та бізнесових ініціативах Піднебесної.

Діаспора і політика

Виходець з Гонконгу Генрі Ван, який вже пару років є киянином і має свій маленький ресторанний бізнес, у 2019 році підтримав протести мешканців Гонконгу проти посилення тиску Пекіна на цей китайський автономний анклав.

Таких як Ван дослідник китайських впливів в Україні Харитонов вважає меншістю, говорячи загалом про принаймні дві групи в межах китайської діаспори, які є принципово різними. Перша – вихідці з материкового Китаю, дехто з яких, на думку цього експерта, інколи перебувають під інформаційним впливом офіційного Пекіна. До другої групи відносять вихідців з Гонконгу, Тайваню, а також з Сінгапуру та з інших країн, де традиційно мешкає велика кількість китайців.

Ці громадяни – з другої групи – не мають сильного зв'язку з КНР, однак незрідка потерпають від провладної частини китайської діаспори, говорить Харитонов.

Він згадує випадки, коли представники китайської діаспори погрожували гонконгцям через те, що вони робили дописи про Революцію гідності та постили свої світлини з Майдану та з «Межигір'я», колишньої резиденції президента-втікача Віктора Януковича.

Скріншот з образами щодо гонконгців з боку представника китайської діаспори в Україні
Скріншот з образами щодо гонконгців з боку представника китайської діаспори в Україні
Скріншот з погрозами гонконгцям в Україні
Скріншот з погрозами гонконгцям в Україні

Харитонов оцінює кількість тайванців в Україні як «суперменшість» – кілька десятків осіб. Кількість гонконгців – є більшою завдяки студентам, які навчаються в Україні, а понад 90% китайської діаспори – вихідці з материкового Китаю.

«Підтримка на найвищому рівні»

Як об'єднуються китайці в Україні?

В листопаді 2016 року року в Києві заснували громадську організацію «Китайська діаспора в Україні». Це перша загальноукраїнська структура, яка об'єднала вихідців з Китаю. Керівник секції Азійсько-тихоокеанського регіону New Geopolitics Research Network Юрій Пойта згадує, як відбувалися створення та презентація цієї організації.

Створення ГО «Китайська діаспора в Україні» підтримували в Китаї на найвищому політичному рівні
Юрій Пойта

«Цю організацію презентували не лише китайській спільноті та спеціалістам, а й широкому політичному загалу. Що цікаво, третього президента України Віктора Ющенка запросили стати одним з її радників. І створення ГО «Китайська діаспора в Україні» підтримували в Китаї на найвищому дипломатичному рівні: цим опікувалося посольство КНР в Україні», – згадує експерт.

За словами Пойти, тодішня зовнішньополітична ситуація була іншою, ніж сьогодні: не було явного протистояння Китаю та Заходу, Пекін був цілком респектабельним партнером для розвинених держав та навіть пропонувався в якості посередника у переговорах, які вели США щодо демілітаризації Північної Кореї.

Він згадує, що на той самий період припала активізація Китайської торговельної асоціації, яка просуває співпрацю ділових кіл України та Китаю. Її представники були присутніми на презентації, так само, як і дипломатичні кола обох держав.

«Це говорить про високий статус цієї організації. І, як виглядає, її створення мало на меті зробити таку собі «інвентаризацію» китайських активів та китайської спільноти в Україні. З'ясувати, хто з діаспори має той чи інший бізнес, бере участь у міжнародних проєктах, та й загалом постійно проживає в Україні», – зауважує китаєзнавець Юрій Пойта.

Співголова групи Верховної Ради з міжпарламентських зв'язків з Китаєм, депутат від «Слуги народу» Олександр Трухін визнає близький контакт між китайською діаспорою і посольством КНР у Києві. Однак, він наголошує, що це не означає скоординованого впливу на ситуацію в Україні.

«Один з прикладів: представники китайської діаспори активно сприяли організації зустрічі народних депутатів України з послом Китаю паном Фань Сяньжуном... Так само великою є роль китайської діаспори у підготовці офіційних візитів китайських урядовців до України, – згадує народний депутат. – Діаспора любить і пам'ятає свою батьківщину і водночас поважає країну, в якій живе. Китайська діаспора підтримує своє посольство, як і будь-яка діаспора: згадайте велику українську спільноту в Канаді!»

Журналіст-міжнародник, китаєзнавець Олексій Коваль теж не погоджується з думкою, що китайська діаспора може бути елементом експансії КНР, зокрема в Україні. Він член правління Асоціації китаєзнавців України, якій інколи закидають занадто тісні контакти з офіційним Пекіном.

«Якою є основна діяльність китайської діаспори в Україні? Переважно це збереження власної культури, захист економічних інтересів китайців в Україні та благодійність... Крім того, діаспора проводить культурні заходи до китайських національних свят. На деяких із них я бував», – пригадує Коваль.

Україна, на думку експертів, наразі не перебуває у сфері зовнішньополітичних пріоритетів Китаю, за винятком окремих інтересів у військово-промисловому комплексі та в сільському господарстві (про які вже розповідало Радіо Свобода).

Саме тому в Україні немає, образно кажучи, «чайна-таунів» як таких, каже директор українського Інституту зовнішньополітичних досліджень Григорій Перепелиця.

Демографічна експансія до України наразі не входить до пріоритетів Китаю
Григорій Перепелиця

«Основні геополітичні проєкти Китаю наразі... оминають Україну. Його інтерес до України – це переважно перебирання авіабудівних, ракетобудівних та суднобудівних технологій, а також купівля української аграрної продукції. А демографічна експансія до України наразі не входить до пріоритетів Китаю», – стверджує Перепелиця в коментарі Радіо Свобода.

До пріоритетних напрямків китайської політики він відносить сусідні з Китаєм країни – від Тайваню (Китай вважає цей острів своєю частиною) до Сінгапуру та Японії, а також країни Центральної Азії, Росію та Білорусь, Євросоюз та США.

При цьому, експерт наголошує: ті країни, які становлять особливий інтерес для Піднебесної, зазнають кілька етапів її впливу:

  • економічна та фінансова експансія;
  • зростання кількості китайських мігрантів;
  • викуп Китаєм місцевих портів.

Як приклад Перепелиця наводить китайську активність у далекосхідних регіонах Росії. В Україні такої тенденції експерт не спостерігає.

Китайський бізнес: «велика» мережа «маленької» діаспори

Радіо Свобода раніше писало про бізнес-інтереси Китаю в Україні. Однак у більшості випадків ідеться про компанії, інвестиції та проєкти, які контролює не приватний капітал, а китайська держава.

Водночас представники китайської діаспори ведуть в Україні свій приватний бізнес. Найбільш активними бізнесменами є лідери китайської діаспори, з’ясувало Радіо Свобода.

Який бізнес мають лідери китайської діаспори?

Українські бази даних юридичних осіб свідчать, що вони спеціалізуються переважно на виробництві та продажу аграрної продукції, а також на будівництві та посередницьких послугах. Вони зосереджені у Харкові та Харківській області, а також у Києві. Частину цих компаній Лі Сюєган контролює спільно з іншими представниками китайської діаспори, або з бізнесменами, які мешкають у Китаї.

Численний бізнес в Україні мають (або мали) більшість з-поміж 17 співзасновників ГО «Китайська діаспора в Україні».

  • Член правління організації діаспори Чан Бін Лінь володіє двома компаніями (торгівля і надання освітніх послуг) і водночас – є співзасновником або керівником шістьох громадських організацій, які опікуються українсько-китайською тематикою. Серед них і Одеська асоціація китайських бізнесменів.
  • Цюй Бо, попередній керівник цієї асоціації, є власником шести компаній у сфері важкої промисловості, торгівлі агропродукцією, ресторанного бізнесу та юридичних послуг, а також керує українським представництвом Китайської корпорації металургії та промислового будівництва.
  • Гуань Сень Мей, членкиня правління китайської діаспори, і водночас – власниця шести компаній, які спеціалізуються на культурі й туризмі, торгівлі та традиційній китайській медицині.
  • Сюе Чжан – має дві компанії: одна займається торгівлею одягом, інша – роздрібною торгівлею та ресторанним бізнесом.​
  • Чжао Кешуай – володіє ТОВ «Компанія Хуавей», яка є клоном (або локальним підрозділом) китайського телекомунікаційного гіганта Huawei.​
  • Хуан Мі – власник виробництва м’яса птиці й паралельно має спільний бізнес з Сює Чжан.​
  • Пен Тао – починав в Україні як ФОП, а нині має дві компанії, які опікуються юридичною допомогою, туристичними послугами та авіаперевезеннями.​
  • Дуан Сяо Пен – має п’ять підприємств в Україні, серед яких будівельна компанія, ресторан, виробництво пластмас, агрофірма і компанія, що торгує хімікатами.
  • Цуй Ган – торгує в Україні хімікатами і будматеріалами, а також займається будівництвом.
  • Лі Юнхун – має чотири фірми в Україні: займається китайською медициною та туристичними послугами.​
  • Чжао Ган – має дві турфірми і агропідприємство.​
  • Лі Сян, співзасновник та колишній керівник китайської діаспори – контролює чотири компанії у сфері туризму, інвестицій та торгівлі.

Спілкуватися з Радіо Свобода представники китайської діаспори відмовилися. Однак, зі ЗМІ відомо, що представники діаспори допомагають одне одному в отриманні українських документів (дозволів на проживання), в адаптації в новій країні та в пошуку житла, розповідає один з лідерів китайської діаспори в Одесі Цюй Бо.

«Свого часу на ринку «7-й кілометр» був створений «Китайський юридичний центр». Обслуговуємо китайців, які живуть в Одесі, а також у південних областях України», – говорить Цюй Бо.

«Коли в Одесі ще не було Генерального консульства КНР, юридичний центр допомагав у всіх питаннях, що пов'язані з легалізацією: допомога в отриманні посвідки на проживання, офіційне працевлаштування, покупці нерухомості і так далі. Зараз акцент юридичної підтримки змістився в бік інтересів бізнесу: допомога в розмитненні вантажів, забезпечення безпеки товарів, захист від зайвої «завзятості» перевіряючих структур», – розповідає представник китайської діаспори в інтерв’ю одеським медіа.

Також є інтереси підприємців з китайської діаспори і сфері зеленої енергетики. Ця сфера китайського бізнесу в Україні сформувалася ще в часи президентства Віктора Януковича, саме тоді український парламент проголосував за високі «зелені тарифи», згадує китаєзнавець Юрій Пойта. За його словами, інвестиції китайців у сонячні електростанції, або ж у логістику аграрної продукції – це значні доходи для власників, однак все ж недостатня кількість робочих місць.

«Економічний вплив китайської діаспори треба оцінювати не лише за обсягом інвестицій, але і за їхньою структурою. Наразі виробництво «зеленої енергії», купівля дешевого українського зерна та олії й перевезення для подальшої переробки в Китаї – це високі прибутки, але недостатньо користі для української економіки», – вважає Пойта.

Було би класно, якби китайці створювали в Україні інфраструктуру, переробляли продукцію. Але це невигідно Китаю
Юрій Пойта

«Було би класно, якби китайці створювали в Україні інфраструктуру, переробляли продукцію, і вона би йшла в Китай вже під українським брендом. Але цього не роблять, бо це невигідно Китаю», – пояснює фахівець-китаєзнавець.

Одна країна, яка інвестує в іншу, подекуди залучає до цього свою діаспору, констатує китаєзнавець Олексій Коваль. У випадку ж китайських інвестицій в Україну – їхній обсяг незначний, але й ті місцеві китайці, які хочуть інвестувати, часто зазнають тиску, каже він.

«Обсяги інвестицій з Китаю мізерні. Це означає, що економічний вплив представників китайської діаспори в Україні не є значним. Вони роблять щось на своєму рівні, використовують свої зв'язки з Китаєм, однак часто зазнають тиску», — говорить китаєзнавець. І наводить приклади таких «інвестицій через діаспору».

«...На Київщині місцеві китайці налагодили переробку пет-пляшок. Інвестиції у це виробництво – близько 10 мільйонів доларів. Однак, цей бізнес зазнавав регулярного тиску з боку місцевої влади. Здавалося би, це дуже корисна ініціатива. Але, схоже, місцеві посадовці хотіли отримати з підприємців додатковий зиск», – розповідає в інтерв'ю Олексій Коваль.

Разом з тим Китай за підсумками 2020 року є головним торговельним партнером України.

Партійний контроль за китайською діаспорою: все змінив Гонконг?

Глобальні зусилля Комуністичної партії Китаю щодо м'якого посилення впливу в інших політичних системах і країнах – тривають десятиліттями. Їх координує партійне агентство, відоме як «Департамент роботи Об'єднаного фронту», який досяг значних успіхів під керівництвом нинішнього китайського лідера Сі Цзіньпіна.

Президент Китаю Сі Цзіньпін бере участь у саміті Китай-Центрально-Східна Європа, який проводився в онлайн режимі 9 лютого 2021 року
Президент Китаю Сі Цзіньпін бере участь у саміті Китай-Центрально-Східна Європа, який проводився в онлайн режимі 9 лютого 2021 року

Цю структуру контролює «Об'єднаний фронт» – коаліція організацій, яка дбає про внутрішній авторитет панівної партії Китаю, нейтралізацію опонентів та посилення її впливу за кордоном, говорять міжнародні експерти з китайського впливу, з якими спілкувалося Радіо Свобода.

Прикметно, що у 2015 році Сі Цзіньпін розширив мандат «Об'єднаного фронту», оголосивши його «важливою чарівною зброєю для реалізації китайської мрії про велике оновлення китайської нації».

Ця структура сягає своїм корінням до громадянської війни в Китаї, тож нині вона відіграє важливу роль у поширенні партійного контролю на такі регіони, як Сіньцзян і Тибет, які історично чинили опір Пекіну. Тоді як на міжнародному рівні структура зосереджена насамперед на 60 мільйонах китайських діаспорян, розкиданих по всьому світу, стверджують фахівці.

За словами одного з них, експерта з питань діяльності «Об’єднаного фронту» по всій Європі в празькому Карловому університеті Мартіна Гали, за кордоном китайські громади розглядаються Пекіном як інструмент контролю, а згодом – як потенційний мобілізаційний актив для досягнення своїх цілей на міжнародному рівні.

Мета організацій «Об'єднаного фронту»: мати канали, які можуть охопити всіх
Мартін Гала


«Мета організацій «Об'єднаного фронту» полягає в тому, щоб мати канали, які можуть охопити всіх, – каже він Радіо Свобода. – Це спосіб стежити за людьми, підходити до них, а також тиснути на них, спонукати їх робити чи не робити щось».

При цьому, визнає Гала, світова китайська діаспора велика і різноманітна, складається з різних хвиль імміграції з Піднебесної протягом сотень років.

У західних країнах, особливо в тих, що мають давні китайські громади (США, Канада, Австралія та Велика Британія) організації «Об'єднаного фронту» стикаються з опором китайської громади, яка набагато різноманітніша і часто складається з осіб, які виїхали з Китаю через незгоду з комуністичною системою і з тими земляками, які більш прихильні до Пекіна.

В Австралії робота «Об'єднаного фронту» стала об'єктом серйозної перевірки, після низки гучних справ про організацію, що здійснює тиск на австралійських громадян, що є етнічними китайцями, а також чинить кулуарний вплив на політиків країни.

У таких країнах, як Україна, більшість китайської спільноти складається з недавніх мігрантів, які прибули після падіння Радянського Союзу, і в більшості випадків все ще є громадянами Китаю, що мають міцні сімейні та ділові зв'язки з батьківщиною, говорить Гала.

На його думку, це означає, що вони можуть бути більш вразливими до тиску з боку Пекіна та організацій, підпорядкованих «Об'єднаному фронту».

При цьому експерт закликає не ототожнювати всіх китайців діаспори із китайською партією влади.

«Об'єднаний фронт» є приводом для стигматизації китайського народу. Але є різниця між системою і людьми, які в неї потрапляють
Мартін Гала

«Небезпека в тому, що люди зловживають тим, що «Об'єднаний фронт» є приводом для стигматизації китайського народу. Але є різниця між системою і людьми, які в неї потрапляють», – сказав він.

«Багато з цих людей залишили Китай, бо їм було погано від системи, і зараз система їх наздоганяє, – наголошує Гала. – Їх слід розглядати не як виконавців впливу Компартії Китаю, а як жертв».

Більше того, за словами чеського експерта, ситуацію у світовій китайській діаспорі змінили протести в Гонконгу, відтак вона вже не зможе бути монолітною та лояльною до Пекіна.

Компартії Китаю вдалося взяти під контроль більшість діаспор, але були зміни після Гонконгу
Мартін Гала

«До того, як у Гонконзі справи прискорились (ідеться про масові протести проти обмеження демократичних свобод – ред.), я б сказав, що Компартії Китаю вдалося досить ефективно взяти під контроль більшість зарубіжних діаспор, але це змінилося завдяки Гонконгу. Тепер Пекін зіткнеться з набагато більшим опором, ніж раніше», – прогнозує чеський експерт.

За даними Радіо Свобода, «Об'єднаний фронт» не заявив про себе в Україні, китайська громада представлена в основному ГО «Китайська діаспора в Україні».

Наскільки відчутним є вплив Пекіна в Україні?

Політичний вплив Китаю в Україні визнають не всі профільні експерти. Однак є події, які демонструють, що цей вплив – є.

Так, посол Китаю в Україні Фань Сяньжун, як вже було зазначено, провів недавно онлайн-зустріч з депутатами українського парламенту, причому саме з представниками проросійських політичних сил – головно ОПЗЖ.

Ця зустріч відбулася після заяви секретаря РНБО Олексія Данилова щодо того, що компанія «Мотор Січ», більшість акцій якої викупили китайці, «буде повернуто у власність українського народу».

На початку пандемії представники великого бізнесу Китаю, китайської діаспори та їхній партнер в Україні, олігарх Олександр Ярославський комунікували з Офісом президента у питаннях гуманітарної допомоги і закупівлі засобів захисту.

Радіо Свобода звернулося до посольства КНР, щоб дізнатися більше про це, однак відповіді наразі не отримало.

Ще один приклад впливу – спроби блокувати діяльність опозиційного релігійного руху «Фалуньгун» в Одесі та напади представників китайської діаспори на активістів цього руху.

Поза тим, як кажуть експерти, китайські студенти та підприємці мало спілкуються з кимось за межами діаспори.

Дипломат і колишній міністр інфраструктури України Володимир Омелян згадує про те, що за найбільшими інвестиційними проєктами, які формально просувають китайські приватні підприємці, інколи стоїть уряд цієї країни.

«Ми намагалися реалізувати деякі інфраструктурні проєкти, спільні з китайським бізнесом. Деякі з них були вдалими, деякі – ні. В нас не було жодних ілюзій: нам казали, що це приватні підприємці, але ми розуміли, що фактично це державні кошти. Бо Китай працює за кордоном приблизно так, як СРСР, – пояснює Омелян. – Ми довгий час спостерігали за Білоруссю, яка пішла далеко вперед в переговорах та в співпраці з Китаєм. І добре, що ми тоді з цим спізнилися. Тепер ми бачимо, як виникають китайські анклави в Білорусі, а Олександр Лукашенко багато в чому став залежним від Пекіну».

Тим часом депутат парламенту Олександр Трухін заперечує твердження про те, що китайська діаспора, мовляв, несамостійна.

«Чи координують представники китайської діаспори всі свої дії з посольством, чи можуть висловлювати свою думку, незалежну від нього? Не думаю, що є якісь обмеження. В Україні – демократичне суспільство. І кожен має право вільно висловлювати свою позицію», – запевняє співголова групи міжпарламентських зв'язків Україна–Китай.

Китаєзанвець Олексій Коваль розповідає, що серед його знайомих багато українських китайців, які багато років мешкають в Україні. «Це успішні бізнесмени, художники, музиканти. Вони інтегрувалися в українське суспільство і добре тут почуваються», – додає він.

Така присутність може стати помітнішою. Після того, як Україна у 2020 році відкрила безвізовий режим для китайських туристів, може зрости як кількість профільних турфірм (які зазвичай засновують самі ж китайці), так і число китайських економічних мігрантів, прогнозують оглядачі.

(В підготовці матеріалу брав участь кореспондент Радіо Свобода Рід Стендіш)

(Стаття доповнена коментарями співголови групи Верховної Ради з міжпарламентських зв'язків з Китаєм, депутата від «Слуги народу» Олександра Трухіна, китаєзнавця Олексія Коваля та експерта Мартіна Гали з Карлового університету в Празі).

Читайте також:

«Китайська кухня»: інформаційний вплив КНР в Україні, а також Юань-зерно-юань: китайські інвестиції в українське село.

  • Зображення 16x9

    Євген Солонина

    На Радіо Свобода працюю журналістом з 2008 року.  Народився 1979 року в місті Мелітополь Запорізької області. Закінчив факультет журналістики Запорізького Національного університету. Як журналіст найбільше цікавлюся економічною, екологічною та соціальною тематикою. На дозвіллі захоплююся садівництвом та альпінізмом.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG