Що відомо про обстріли українськими військовими Чонгарського та Генічеського автомобільних мостів? До яких це призвело наслідків? Як це впливає на логістику російських військ і чи сприяє прискоренню деокупації Криму? Як Росія відповідатиме на подальшу ескалацію бойових дій? Відповіді на ці запитання з’ясовував проєкт Радіо Свобода «Новини Приазов’я».
- Українські військові 6 серпня вразили два мости, що сполучають Херсонщину з Кримом. Спочатку про це у своєму телеграм-каналі повідомив призначений Росією «виконувач обов’язків губернатора» окупованої частини Херсонської області Володимир Сальдо. Він зазначив, що пошкоджений міст через протоку, який зʼєднує окупований Генічеськ та Арабатську Стрілку.
- Сальдо написав, що Збройні сили України загалом випустили 12 ракет Storm Shadow – дев’ять з них начебто збила російська ППО. За інформацією Сальда, поранено одну особу, яка у момент обстрілу проїжджала мостом. Перебитий газопровід, що проходить поруч із мостом – зі Стрілківського родовища в Генічеськ, додав окупаційний чиновник.
- На думку Сальда, Генічеський міст не має важливого військового значення, його пошкодження несуттєві й будуть швидко усунені.
- Згодом 6 серпня окупаційний чиновник повідомив, що українські військові уразили ще один міст – Чонгарський.
- У коментарі телеканалу «Росія 24» Сальдо повідомив, що весь автомобільний рух тепер спрямований через містечка Чаплинка та Каланчак. «На Чонгарському мосту є три пробоїни, які не порушили опорної конструкції, але порушили рух мостом, який уже був доволі стабільним (після обстрілу ЗСУ 22 червня цього року – ред.). Це – автобуси, вантажний та легковий транспорт, який рухається між Херсонщиною та Кримом», – сказав він.
- Водночас окупаційний голова Криму Сергій Аксьонов заявив, що в Чонгарський міст було одне влучення. Частину ракет нібито збила ППО Росії.
- В управлінні стратегічних комунікацій Збройних сил України 6 серпня підтвердили, що українські військові вразили Чонгарський та Генічеський автомобільні мости. Їх назвали ключовими шляхами сполучення російської армії.
- В американському Інституті вивчення війни повідомили, що удари ЗСУ по автомобільних мостах між Кримом і Херсонською областю змушують російські сили перенаправляти автомобільний рух із коротших східних маршрутів на довші західні шляхи.
- Аналітики також зазначили, що ФСБ Росії зупинила в’їзд цивільних осіб на Арабатську стрілку з 31 липня. При цьому російські офіційні особи не коментували стан руху за маршрутом Генічеськ – Арабатська Стрілка.
- Експерти Інституту вивчення війни вказують, що поки незрозуміло, як швидко російська влада зможе відремонтувати Чонгарський автомобільний міст. Також невідомо, чи відремонтований Чонгарський залізничний міст, по якому українські війська вдарили 29 липня.
«Удари ЗСУ 100% триватимуть»
Минулого разу обстріл Чонгарського автомобільного мосту, що використовується армією РФ для постачання боєприпасів та палива з окупованого Криму, стався 22 червня. Після цього російські окупаційні сили використовували шлях через Арабатську Стрілку як альтернативний маршрут. Про це у коментарі «Новинам Приазов’я» сказав депутат Херсонської обласної ради Сергій Хлань.
Російській владі необхідно підігрівати настрій Z-патріотів, які активно підтримують війну, але ця підтримка вимагає підживлення кров’юІван Преображенський
«Вони (окупанти – ред.) збудували там дорогу, яка поєднує Керч безпосередньо з Генічеськом. Коли Чонгарський автомобільний міст не працював, окупанти використовували цей шлях (через Арабатську Стрілку та Генічеський міст – ред.). Тепер вони не можуть використовувати жоден зі шляхів – їм треба ввозити зброю та техніку тільки через Армянськ, а це доволі велике коло. Бо так званий логістичний хаб розташований у Новоолексіївці, що неподалік Генічеська», – розповів депутат.
Загалом існують чотири шляхи, що сполучають Крим із материковою частиною України – це дороги, що йдуть через місто Армянськ, повз село Перекоп, через півострів Чонгар та однойменне село, а також з міста Генічеськ на Арабатську Стрілку (географічно коса належить до Криму, а за адміністративно-територіальним устроєм України – до Херсонщини).
Експерт Центру близькосхідних досліджень Сергій Данилов у розмові з «Новинами Приазов’я» висловив думку, що пошкодження Чонгарського та Генічеського мостів суттєво ускладнить російську військову логістику на півдні.
Мостом через Тонку протоку на Арабатку не ходитиме важка техніка, але, можливо, ним пропускатимуть автомобіліСергій Данилов
«Місцеві жителі розповіли мені, що мостом через Тонку протоку на Арабатку не ходитиме важка техніка, але, можливо, ним пропускатимуть автомобілі. Щоправда, не будемо забувати, що є сухопутний коридор через Армянськ, через Перекоп, але це – 150 додаткових кілометрів шляху», – розповів він.
На думку Данилова, ЗСУ продовжать обстрілювати пошкоджені мости.
«Удари 100% триватимуть. Ситуація один в один, як з Антонівським мостом (між Антонівкою та Херсоном – ред.), який не був зруйнований жодним з окремих ударів, але ЗСУ перетворили його в такий стан, що ним стало небезпечно користуватися», – нагадав політолог.
«Безпечного місця для окупантів уже немає»
Після отримання Україною далекобійних ракет окупанти розуміють, що безпечного місця для них уже немаєСергій Хлань
Керівництво окупаційних сил Росії на півдні зосередилося у курортній зоні – на Арабатській Стрілці. За словами депутата Хланя, наразі немає інформації, що через влучення у Генічеський міст окупанти поїдуть з коси.
«Після отримання Україною далекобійних ракет вони розуміють, що безпечного місця для них уже немає. Я думаю, вони намагатимуться якнайшвидше відремонтувати ці мости. Я так розумію, що вони зараз облаштують понтонні переправи. Ці переправи не зможуть забезпечити тієї транспортної спроможності, що мали мости, але можливість пересуватися для цивільних буде», – припустив він.
На думку політолога Данилова, залишаючись на Арабатській Стрілці, окупаційні чиновники почуватимуться в небезпеці.
Окупанти відчуватимуть себе мішеннюСергій Данилов
«Їм треба, звичайно, переїжджати в Генічеськ. За пару днів наведуть понтонну переправу, але все одно вони відчуватимуть себе мішенню на ній. Переправу буде добре видно із супутників, на всіх можливих засобах розвідки. Вони боятимуться їздити (туди й назад окупованими територіями – ред.). Там борються от ці дві тенденції – «страшно переїжджати» та «страшно залишатися», – висловив думку він.
З огляду на бойові дії та окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.
«Удари ЗСУ логічні, дивно, що їх мало»
Депутат Генічеської міської ради Юліан Лучко розповів «Новинам Приазов’я», що після обстрілу Генічеського мосту окупанти можуть посилити контроль за місцевими жителями.
«Вже почали агресивно поводитися, вже доступ перекритий, вже стало більше «кордонів». Я впевнений, що вони будуть застосовувати якісь превентивні заходи, щоб цього (ракетного удару – ред.) не повторилося», – сказав депутат з Генічеська.
Удари ЗСУ по мостах логічні. Трохи дивно, що їх малоОлексій Їжак
Експерт Національного інституту стратегічних досліджень Олексій Їжак зауважив, що ракетні удари по мостах, що зв’язують Крим та Херсонщину – це логічний розвиток українського наступу.
«Це логічно. Я б сказав, трохи дивно, що мало (ракетних ударів по мостах – ред.). Якщо є питання з темпами наступу в Запорізькій області, у південному напрямку, то треба обмежувати можливості російської логістики з боку Керченської протоки за всім цим коридором», – зауважив він.
На думку Їжака, пошкодження Генічеського та двох Чонгарських мостів прискорить виснаження російського угруповання на півдні України. Але цього недостатньо для деокупації Кримського півострова, додає експерт.
Коли ми почуємо, що й на Перекопському перешийку знищується інфраструктура, то це означає, що звільнення Криму вже стає ближчимОлексій Їжак
«Все ж таки основна операція піде через Армянськ, через Перекопський перешийок. Мости через (озеро – ред.) Сиваш ушкоджені. Потім (буде встановлений – ред.) вогневий вплив над перешийком, щоб там було дуже небезпечно їздити будь-яким транспортом. Коли ми почуємо, що й там знищується інфраструктура, то це означає, що звільнення території вже стає ближчим», – пояснив експерт.
За словами Їжака, для деокупації півдня та Криму Силам оборони України ще належить ліквідувати канал постачання зброї та техніки за східним маршрутом Ростов – Таганрог – Маріуполь.
«Підтримка вимагає крові». Чи помститься Росія?
Російській владі необхідно підігрівати настрій серед Z-патріотів, які активно підтримують війну, але ця підтримка вимагає підживлення кров’юІван Преображенський
Російський політолог із Праги Іван Преображенський зазначив, що Росія може помститися Україні за руйнування налагодженого сполучення між окупованими Кримом та Херсонщиною.
«Росія завдаватиме невибіркових ударів. Дуже часто вона принципово завдає ударів по мирному населенню, тобто здійснює абсолютно виразні акти тероризму. Російській владі необхідно підігрівати настрій ультрапатріотів, Z-патріотів, які активно підтримують війну, але ця підтримка вимагає підживлення кров’ю», – сказав політолог.
Росія заперечує, що веде проти України загарбницьку війну та називає це «спеціальною операцію».
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
