Пакети-пакети-пакети! Вони усюди. Але скоро пластиковій навалі кінець! Чи не зовсім?
Верховна рада ухвалила закон, який забороняє закладам роздрібної торгівлі, громадського харчування та надання послуг розповсюджувати пластикові пакети товщиною до 50 мікрометрів. Ні платно, ні задарма. Розповідаємо, які саме вироби потраплять під заборону, які штрафи очікують на порушників, та чи готові супермаркети до нових норм?
Тонкі та надтонкі пластикові пакети, що потрапили під заборону, – це переважно ті самі пакети-маєчки, що витримують до 5 кг ваги і розкладаються сотні років.
Під забороною також оксорозкладні пакети. Це такі, на яких часто пишуть «еко», але насправді вони не розкладаються на безпечні елементи, а просто розкришуються під дією світла та кисню на мікропластик. Який теж шкідливий, бо через ґрунт і воду шкодить довкіллю.
А от біорозкладні пакети залишаться законними. Це такі пакети, що розкладаються з участю мікроорганізмів на елементи природного походження.
Закон запрацює від початку 2022 року, а ще через три місяці порушників нових норм почнуть штрафувати. Від 2 до 17 тисяч гривень, або до 34 тисяч, якщо порушення закону повторюватимуться. Маркування eco- чи bio- на пакетах, які такими не є – теж порушення.
Тобто малі пакетики зовсім зникнуть?
Поки ні. Закон дозволяє використання надтонких пластикових пакетів обмеженого розміру лише для пакування чи транспортування свіжої риби, м'яса та продуктів із них, сипучих продуктів та льоду. Але і їх буде необхідно замінити на екологічну альтернативу до 2023 року.
А от великі та цупкі пакети залишатимуться доступними. Але не безплатно. Новий закон зобов’язує Кабмін встановити на них таку мінімальну ціну, яка б стимулювала їх не використовувати.
Заборона також не поширюється на пакети для сміття та харчову плівку. Їх легше переробити.
«Все ще є тара для кулінарії, і вона стане в багатьох випадках альтернативою пакетику. Але якщо вона буде виготовлена з пластиків, які переробляються – РР (поліпропіленів), то цей обсяг буде так само перероблятися, як і безліч іншого пакування з РР – флаконів з шампуню, пакувань з-під фети чи оселедця, відерець з медом, стаканів від сметани і йогурту. Тобто, замість пакетів, які ніхто не хоче переробляти, отримаємо ринок із заготівлі пакувань, які прибутково збирати і переробляти», – зазначила у Фейсбуці Євгенія Аратовська, голова ГО «Україна без сміття».
Чи готові до заборони пакетиків великі супермаркети?
Деякі великі торговельні мережі готові до пошуку екологічних альтернатив. Наприклад, мережа супермаркетів «Сільпо» і раніше заохочувала клієнтів відмовлятися від одноразових тонких пакетів: в овочевих відділах цих магазинів можна побачити відповідні оголошення.
А минулого року мережа відкрила перший екологічний супермаркет, де візки виготовлені із перероблених рибацьких сіток, а також є станція з прийому вторсировини.
Підтримують відмови від пакетів-маєчок і в мережі супермаркетів «АТБ»
«Наш досвід впровадження екологічно орієнтованих ініціатив демонструє, що і бізнес, і громадянське суспільство дозріли до ухвалення цього закону. Ми повністю підтримуємо цю ініціативу і готові надалі забезпечити її виконання у всіх магазинах нашої мережі», – написав у Фейсбук Генеральний директор корпорації «АТБ» Борис Марков.
Чим мотивують заборону?
Новий закон покликаний знизити рівень забруднення природи, а також стимулювати розробку екологічних альтернатив.
Щороку кожен українець використовує близько 500 пластикових пакетів, в ЄС цей показник майже уп’ятеро нижчий.
При цьому лише 6 відсотків таких пакетів в Україні віддають на переробку. Решта – забруднюють довкілля.
