У Міністерстві закордонних справ Росії розкритикували декларацію щодо гарантій безпеки України, підписану після зустрічі «Коаліції охочих» 6 січня в Парижі, заявивши, що «документ вийшов дуже далеким від мирного врегулювання і націлений не на досягнення міцного миру й безпеки, а на продовження мілітаризації, ескалацію й розростання конфлікту».
Як заявила 8 січня речниця МЗС Росії Марія Захарова, розміщення на українській території «багатонаціональних сил», про що йдеться в декларації, буде розглядатися «як іноземна інтервенція, яка несе пряму загрозу безпеці не тільки Росії, а й інших країн Європи».
«Всі такі підрозділи й об’єкти будуть розглядатися як законні бойові цілі Збройних сил Російської Федерації. Ці попередження неодноразово озвучувалися на найвищому рівні і зберігають актуальність», – сказала вона.
Читайте також – Підсумки зустрічі у Парижі: будуть «партнерські війська», але після припинення вогню
6 січня в Парижі пройшли переговори «Коаліції охочих» щодо плану завершення російської-української війни і гарантій для України. У зустрічі взяли участь керівники ЄС і НАТО, лідери 27 країн, представники Туреччини, Японії, Австралії, Нової Зеландії, а також спеціальний представник президента США Стів Віткофф і зять Дональда Трампа Джаред Кушнер.
За підсумками зустрічі була оприлюднена Паризька декларація про «надійні гарантії безпеки для міцного й тривалого миру в Україні», яка, зокрема, передбачає розміщення багатонаціональних сил в Україні після припинення воєнних дій «із запропонованою підтримкою США».
Крім того, за підсумками зустрічі президент України Володимир Зеленський, президент Франції Емманюель Макрон і прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер також окремо підписали Декларацію про наміри щодо розгортання багатонаціональних сил у разі укладення мирної угоди. Стармер пояснив, що документ «прокладає шлях до правових рамок, у яких британські, французькі та інші партнерські війська можуть діяти на українській території».
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
Прем’єр Британії: законодавці голосуватимуть за кількість військ, які відправлять до УкраїниСтали відомими також нові подробиці щодо внеску від провідних держав Коаліції. Окрім розгортання на території України багатонаціональних сил, Британія й Франція готуються створити там військові центри й збудувати захищені об’єкти для виробництва зброї, щоб підтримати оборонні потреби України, розповів британський прем’єр Кір Стармер.
Москва на тлі дипломатичнх зусиль США ще не висловила готовності піти на поступки і погодитися на мирну угоду з гарантіями безпеки, передбаченими союзниками України. Росія неодноразово виступала проти присутності сил НАТО на території України після завершення війни.
У грудні аналітики американського Інституту вивчення війни заявили, що президент Росії Володимир Путін публічно і прямо окреслив свою незмінну відданість максималістським воєнним цілям в Україні – тим, заради яких Путін розпочав своє повномасштабне вторгнення у 2022 році. В ISW нагадують, що Кремль неодноразово відхиляв запропоновані США й Україною мирні плани, намагаючись перекласти провину за відсутність прогресу в переговорах на Україну і Європу.
7 січня сенатор-республіканець Ліндсі Ґрем повідомив, що президент США Дональд Трамп «дав зелене світло» двопартійному законопроєкту про посилення санкцій проти Росії. Документ можуть винести на голосування вже наступного тижня, додав він.