Радіо Свобода Weekly: Ізолятор для Путіна в рамках Спецтрибуналу може коштувати 70 мільйонів євро

Інформацію про важливі події та вибрані ексклюзивні матеріали Радіо Свобода за тиждень, що минув, пропонуємо вашій увазі у цьому стислому огляді.

Ізолятор для Путіна. Спецтрибунал щодо злочинів Росії виходить із застою

Після місяців зволікань і новин про надмірну вартість процес зі створення спецтрибуналу щодо злочину агресії Росії проти України помітно пожвавішав. Ключові «великі донори» заявили про готовність долучитися, а Коста-Ріка стала першою країною поза Європою, яка приєднується до ініціативи.

Однак, до ключової зустрічі в Кишиневі залишаються тижні, а бюджет трибуналу досі невідомий і терміни запуску залишаються розмитими. Зокрема, Гаага пропонувала збудувати принципово новий, суперзахищений ізолятор для Путіна вартістю, як кажуть джерела «Європейської правди», 70 млн євро.

«Процес рухається швидше, ніж це здавалося на початку року», – заявив 22 квітня у коментарі Радіо Свобода колишній генпрокурор, а тепер посол України в Гаазі Андрій Костін про роботу над спецтрибуналом для Росії. Більше інформації тут

Війна і Чорнобиль: «Ядерний тероризм» Росії

Під час нинішньої російсько-української війни Чорнобиль пережив ще одну драму, яку за напругою порівнюють з аварією на ЧАЕС 40 років тому.

Окупація непрацюючої атомної станції та зони навколо неї російськими військами тривала понад місяць у 2022 році.
А в 2025 році російський безпілотник пробив діру в новому саркофазі над зруйнованим четвертим реактором.
Атомна енергетика стала заручницею війни, яка вперше в історії людства ведеться в країні з розгалуженою мережею атомних станцій.
Також вперше ціла працююча станція була окупована військами іноземної країни – ЗАЕС.
Але назагал хоч війна показала і вразливість атомної енергетики, але водночас атомна галузь продемонструвала незамінність в умовах енергетичної кризи, спричиненої обстрілами.

Читайте і дивіться тут

«Боляче, що мого найкращого бійця, який став батьком-одинаком і перевівся в ТЦК, б’ють свої в тилу» – комбриг Габінет

Від початку масштабної війни в українській армії сформувалося нове покоління командирів – молодих офіцерів, які виросли в реальних боях.

Один із них – підполковник ЗСУ Руслан «Граніт» Габінет. Він брав участь в обороні Торецька, Бахмута та Часового Яру. У 2022 році під час боїв за Майорськ, коли російські війська вели активний наступ, прийняв батальйон після поранення командира і втримав позиції. Із січня 2025 року Габінет очолює 5-ту окрему важку механізовану бригаду, яка нині воює на одному з найскладніших напрямків – поблизу Покровська.

В інтерв’ю Радіо Свобода комбриг розповів, з якою мотивацією приходять мобілізовані у 2026 році, як воюють «бусифіковані» і чому рекордні 200 днів на позиції стали буденністю. Чи стикається із брехнею в армії і чи чує його командування, коли завдання виконати неможливо? Чому Росії за останній рік вдалося просунутися вперед і чого найбільше бракує українській армії, щоб зупинити противника? Чи ефективна західна техніка в «еру дронів» і якою буде війна найближчим часом? Читайте і дивіться за лінком

«Загнані, як барани, помирати»: чому іноземці стають солдатами Росії?

У таборі для полонених військових армії РФ перебувають іноземці з десятків країн світу

Росія з року в рік посилює вербування іноземців на війну проти України. Цьогоріч, за даними українського проєкту «Хочу жить», Кремль запланував залучити до своєї армії щонайменше 18 500 громадян інших країн.

Табір для військовополонених. Захід України. Окрім громадян Росії, тут, мабуть, люди з усіх куточків світу. Понад 40 країн.

Азія, Африка, Південна Америка. Їх об’єднує тюремна роба та контракт із Міністерством оборони РФ.

Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) розповідають, як іноземці потрапляють на війну проти України і чому зазвичай це дорога в один кінець. Дивіться і читайте тут

У США б’ють на сполох через зв’язки Ірану та Росії і закликають до тіснішої співпраці з Україною

Американські законодавці після слухань Гельсінської комісії у Вашингтоні, 21 квітня 2026 року

Серед американських законодавців та експертів із зовнішньої політики формується консенсус: відносини між Москвою і Тегераном давно вийшли за межі зручного партнерства. Вони переросли у «трансформаційний» військовий союз – глибшу вісь, яка нині визначає інтенсивність бойових дій як на Близькому Сході, так і в Україні.

На слуханнях Гельсінської комісії 21 квітня риторика була такою ж різкою, як і розвідувальні оцінки. Конгресмен-республіканець від Південної Кароліни Джо Вілсон не добирав слів, назвавши ситуацію єдиною масштабною загрозою.

«Сполучені Штати протистоять не лише Ірану, а ширшій осі Росія–Іран», – заявив Вілсон.

За його словами, ці країни вже не просто партнери, а скоординований фронт, який через постачання озброєнь, обмін розвідданими та схеми обходу санкцій підриває глобальне лідерство США. Більше про це тут

«Мовне питання за гроші Москви»: як Росія платила за просування «закону Ківалова-Колесніченка» (розслідування)

Влітку 2012 року депутати Верховної Ради України, попри порушення під час голосування й акції протесту, ухвалили закон «про засади державної мовної політики», відомий як «закон Ківалова-Колесніченка», названий за прізвищами його авторів – нардепів-«регіоналів».

Цей закон фактично надав офіційний статус найпоширенішим в регіонах мовам – головно російській – та дозволяв використовувати її поряд з українською або і замість неї.

Вже у 2013 році очільник Росії Володимир Путін у Москві нагородив українських народних обранців Ківалова і Колесніченка спеціальними відзнаками «за популяризацію російської мови» в Україні.

Втім, прямих доказів втручання Росії в мовне питання України тоді не було. Та тепер «Схемам» вдалося їх відшукати. Журналісти встановили, що Росія платила за просування цього закону і давала вказівки, як діяти, щоб «чинити тиск на українську владу». Про це дивіться і читайте за лінком

Публікації, які також можуть вас зацікавити:

Радіо Свобода Weekly – важливі новини й ексклюзиви нашого сайту в одному листі щопонеділка. Підписатись на розсилку можна тут