Перемир’я призупинило війну з Іраном, але суперечності вже множаться. Хто платитиме за транзит через Ормузьку протоку? Про що насправді домовилися Іран і США щодо збагачення урану? І чи охоплює угода Ліван?
США та Іран погодили двотижневе перемир’я, посередником у якому виступив Пакистан, за умови відкриття Іраном Ормузької протоки.
Оголошення прозвучало менш ніж за дві години до завершення встановленого президентом США Дональдом Трампом дедлайну – о 20:00 за східним часом 7 квітня.
Світові ринки відреагували зростанням. Ціни на нафту впали. Лідери по всьому світу висловили полегшення.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
Україна вітає тишу на Близькому Сході й закликає РФ до припинення вогню – ЗеленськийОднак перемир’я вже виглядає крихким: лише за кілька годин після припинення вогню з’явилися повідомлення про іранські удари по арабських державах Перської затоки. Водночас Ізраїль продовжив атаки в Лівані проти «Хезболли» – іранського проксі, яке у Вашингтоні визнали терористичною організацією.
Переговори в Ісламабаді щодо укладення постійної мирної угоди розпочнуться 10 квітня. Обидві сторони заявили, що перемир’я є тимчасовим і не означає завершення війни.
Ось три фактори, які можуть визначити, чи переросте перемир’я у мирну угоду, чи стане лише паузою в бойових діях.
Перше: Стан протоки
Протягом десятиліть Ормузька протока вважалася майже глобальним спільним простором – вузьким проходом із судноплавним каналом шириною 3,7 км між Іраном і Оманом, через який безперешкодно та без оподаткування проходило близько п’ятої частини світових поставок нафти та скрапленого природного газу. Можливо, ця епоха завершилася.
За повідомленнями, рамкова угода про перемир’я передбачає положення, яке дозволяє Ірану та Оману стягувати транзитні збори із суден. Це безпрецедентно.
Конвенція ООН з морського права прямо забороняє державам, чиї територіальні води охоплюють протоку, стягувати плату за прохід, і жодній країні досі не вдавалося запровадити такі збори в міжнародній протоці.
Система Ірану, яка вже фактично діє, складніша за звичайний «пункт оплати». Корпус вартових ісламської революції (КВІР) нібито розробив систему ранжування країн, за якою судна «дружніх» держав отримують вигідніші умови. Після сплати збору КВІР видає код дозволу та маршрут; судна мають піднімати прапор країни, яка домовилася про їхній прохід.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
Прем’єр Греції заявив, що іранський збір за прохід Ормузькою протокою є «неприйнятним»Хто фактично платить?
Інтуїтивна відповідь – глобальні споживачі – значною мірою хибна, вважає Гунтрам Вольф, старший науковий співробітник брюссельського аналітичного центру Bruegel.
Оскільки країни Перської затоки забезпечують приблизно 20 % світового видобутку нафти, саме вони несуть основний тягар таких зборів.
«Країнам Затоки доведеться фактично платити близько 80–85 % вартості зборів, тоді як глобальні споживачі – приблизно 20 %», – сказав Вольф.
Інакше кажучи, для пересічних споживачів цей збір буде майже «непомітним». Для Ер-Ріяда, Абу-Дабі та Кувейта це буде постійний рахунок, що зменшуватиме їхні прибутки.
Та сама логіка застосовується і до інших товарів – добрив, нафтохімії тощо. Країни Затоки, які вже зазнали втрат через війну, тепер можуть фактично субсидіювати відновлення Ірану через ціни, які платять за експорт власних ресурсів.
Іранські чиновники відкрито заявляють про це. «Ситуація в Ормузькій протоці не повернеться до довоєнного стану», – написав спікер парламенту Ірану Мохаммад Багер Калібаф.
Друге: Збагачувати чи ні?
У заяві про перемир’я Трамп зазначив, що 10-пунктний план Ірану є «основою для переговорів». Проте, за словами спостерігачів, позиції сторін залишаються далекими, особливо щодо ядерної програми Ірану.
За даними Associated Press, у версії плану мовою фарсі міститься фраза «визнання збагачення», якої немає в англомовних версіях, поширених дипломатами.
Ситуацію ускладнює те, що 8 квітня Трамп заявив: «жодного збагачення» урану в Ірані не буде.
У перському тексті, натомість, зазначено, що сторони домовляться про рівень збагачення.
«Ми стежимо за ураном. Ми знаємо, що у них є, і вони відмовляться від цього, а ми це заберемо – якщо доведеться», – заявив міністр оборони США Піт Геґсет.
Йдеться про значні запаси: за даними МАГАТЕ, Іран накопичив 440 кг урану, збагаченого до 60 %.
Посередники дійшли висновку, що вирішення питання високозбагаченого урану, через вивезення або розбавлення, можливе лише в межах остаточної угоди, а не тимчасового перемир’я.
Запаси урану є одним із головних козирів Тегерана, і він навряд чи відмовиться від них заради двотижневої паузи.
Отже, питання урану свідомо відклали до переговорів в Ісламабаді, де неминуче вийдуть на поверхню мовні розбіжності.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
Усі військові залишатимуться на місцях, доки не буде досягнуто «реальної угоди» з Іраном – ТрампТретє: Питання Лівану
Перемир’я може зірватися через ізраїльські військові операції в Лівані, які 8 квітня тривали безперервно.
Офіс прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу заявив, що угода не охоплює Ліван, де ізраїльські сили проводять наземну операцію проти «Хезболли». Натомість прем’єр Пакистану Шахбаз Шаріф, головний посередник, стверджує протилежне.
Ця розбіжність не є технічною деталлю. Іран підтримує «Хезболлу», і подальші ізраїльські удари можуть змусити Тегеран відповісти військово.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
У ході окремих телефонних розмов Макрон cказав Трампу та Пезешкіану, що перемир’я має поширюватися на ЛіванПрецедент?
Вольф пропонує інакше інтерпретувати все вищесказане.
Іран продемонстрував, ціною величезних втрат для себе, що держава середнього масштабу може чинити нищівний економічний тиск на глобальну систему, не вигравши традиційну війну. Чи створює це прецедент?
«Не так багато країн хотіли б пережити те, що Іран пережив за останні кілька тижнів, включно з погрозами цивілізаційного знищення», – сказав Вольф.
«Отже, у цьому сенсі це не створює прецеденту. Але водночас створює, у тому значенні, що Іран показав світу силу асиметричної війни. І в цьому сенсі це стратегічна поразка для Сполучених Штатів і стратегічна перемога для будь-якого актора, який опанує асиметричну війну і тепер розуміє, що гарант міжнародного порядку фактично не здатен це подолати».
Your browser doesn’t support HTML5
Між полегшенням та занепокоєнням: реакція іранців на крихке перемир’я