Радіо Свобода Weekly: В ЄС хочуть, щоб Росія вивела війська з усіх країн-сусідів і сплатила репарації Україні

Інформацію про важливі події та вибрані ексклюзивні матеріали Радіо Свобода за тиждень, що минув, пропонуємо вашій увазі у цьому стислому огляді.

Вимоги до Росії та Україна в ЄС до 2027 року. Брюссель ставить свої умови

Європейський Союз формулює власні вимоги до Москви на тлі переговорів про припинення війни. Їх представила віцепрезидентка Європейської комісії Кая Каллас. Серед вимог – скорочення чисельності російських військ і виведення їх із сусідніх країн.

Щодо репарацій зазначається: «Росія має компенсувати та зробити внесок у відбудову України, а також відшкодувати за збитки європейських держав і компаній та за екологічну шкоду».

У частині, що стосується міжнародного права, ЄС закликає виключити можливість загальної амністії за воєнні злочини.

Водночас у Брюсселі шукають спосіб наблизити Україну до членства в Євросоюзі вже до 2027 року. Більше інформації тут

«Нагадує Мінськ-3». Роман Безсмертний про мирні переговори, вибори та роль Буданова

Перший день третього раунду тристоронніх переговорів Україна-США-Росія про шляхи зупинення війни. Женева, Швейцарія, 17 лютого 2026 року

Політик, дипломат, учасник Мінського процесу в 2015-2016 та 2019 роках Роман Безсмертний в інтерв’ю Радіо Свобода поділився своїми оцінками щодо:

– результатів переговорів України, Росії та США;

– ролі у переговорах Кирила Буданова;

– стратегії України у переговорному процесі;

– можливості угоди і проведення виборів.

Читайте і дивіться за лінком

Гетьманчук: «В НАТО як ніколи зацікавлені переймати вивчені Україною уроки війни»

Очільниця дипломатичної місії України при НАТО Альона Гетьманчук

НАТО як інституція не присутня за столом переговорів із Росією, однак союзники України відіграють у них значну роль. Вони роблять свій внесок, щоб запобігти обвалу фронту з боку України, зазначає очільниця дипломатичної місії України при НАТО Альона Гетьманчук.

На п’ятому році війни, коли Україна більше не отримує американську зброю безкоштовно, НАТО почало відповідати «за повний цикл надання військової допомоги Україні», каже посол.

Хто платить за зброю і чому зараз роблять це менш охоче? Як союзники гарантуватимуть післявоєнну безпеку України? Україна бачить себе в НАТО у майбутньому?

На ці та інші запитання Альона Гетьманчук відповіла в інтерв’ю Радіо Свобода напередодні четвертої річниці масштабного вторгнення РФ до України. Читайте тут

Навчання НАТО без дронів? Чи встигає НАТО за уроками України

Військовослужбовці під час навчання НАТО Steadfast Dart 2026 у Бергені. Німеччина, 19 лютого 2026 року

«А де дрони?» – запитання, яке звучало від журналістів та військових, які приїхали подивитися на найбільші цьогорічні навчання НАТО Steadfast Dart 2026 у Німеччині.

Незадовго до цього візиту вийшла стаття Wall Street Journal з нагадуванням про торішні навчання в Естонії, під час яких невелика українська група операторів дронів, граючи роль умовного противника, за пів дня «знищила» 17 одиниць бронетехніки та уразила 30 позицій НАТО, після чого один з натівських командирів сказав: «Нам кінець».

Радіо Свобода відвідало нинішні навчання і з’ясувало, чому журналістам не показали «дронову битву», як НАТО адаптує український досвід – і що саме Альянс може запропонувати Україні у відповідь. Більше інформації тут

Польський президент хоче ядерну зброю через Росію. А що ж тоді робити Україні?

Президент Польщі Кароль Навроцький

Після падіння комунізму і Варшавського блоку, в якому домінувала Москва, Польща виставила США ультиматум – або приймаєте нас в НАТО, або ми розробляємо власну ядерну зброю.

Польщу прийняли в НАТО разом із Чехією та Угорщиною в 1999 році – рівно через 10 років після краху комуністичного режиму в Польщі і перемоги легендарної «Солідарності».

Зараз на тлі агресії Росії проти України польський президент Кароль Навроцький заявив про бажання Варшави «приєднатися до ядерної програми». Але чи справді Польща хоче мати ядерну зброю? Про це тут

«Армия дебилов и предателей», «ФСБ-блевасбе», «петушиная десантура»: переписка генерала РФ про війну, спецслужби та полонених

Від джерел серед військових «Схеми» отримали доступ до великого масиву даних – гігабайтів переписок та голосових повідомлень російського армійського високопосадовця – генерал-майора Романа Дємурчієва.

Нині він, у статусі заступника командувача 20-ї загальновійськовій армії у складі угруповання «Захід» збройних сил РФ, допомагає керувати підпорядкованими військами, що стоять, зокрема, на Лиманському напрямку в Україні.

Це важлива та важка ділянка фронту. Тому, спираючись на масив листувань та розмов Дємурчієва, «Схеми» вирішили дослідити, чим живуть і як воюють окремі підрозділи армії РФ. Щоб зрозуміти логіку їхніх дій та рішень, задокументувати ймовірні злочини, встановити відповідальних, а також на прикладі однієї армії зрозуміти загальну воєнну стратегію Росії.

І хоча розмови Дємурчієва приватні, насправді вони є свідченнями про жорстокі тортури і вбивства українських військовополонених – те, що цивілізований світ кваліфікує як воєнні злочини. А ще – проливають світло на реальний стан справ у російській армії – проблеми з командуванням і забезпеченням, на ставлення до власних солдатів, на кумівство та навіть ймовірну корупцію. Дивіться і читайте за лінком

Публікації, які також можуть вас зацікавити:

Радіо Свобода Weekly – важливі новини й ексклюзиви нашого сайту в одному листі щопонеділка. Підписатись на розсилку можна тут