Доступність посилання

ТОП новини
20 листопада 2019, Київ 06:49

Боротьба за кримську землю триває. Чи допоможе репатріантам указ Президента?


Сімферополь – Сьогодні репатріанти проводять акцію протесту біля приміщення Постійного представництва Президента України в Криму. Вони не вірять, що нещодавній президентський указ про виділення раніше депортованим громадянам землі запрацює. Тим часом Верховна Рада Криму з другого заходу ухвалила перше подібне рішення про збільшення меж одного із сіл на околиці Сімферополя для подальшої роздачі землі репатріантам. Схоже, указ таки запрацював?

Намет біля Представництва Президента
Біля президентського представництва у Сімферополі репатріанти встановили великого військового намета, де збирають підписи на підтримку своїх земельних вимог і проти репресій щодо учасників подібних акцій протесту. Вони кажуть, що виконання указу Президента «Про додаткові заходи щодо забезпечення додержання права на землю громадян, які проживають на території Автономної Республіки Крим» від 14 травня просувається вкрай повільно, натомість правоохоронці переслідують активних протестувальників із-поміж кримських татар.

Данія Аметов
Один із лідерів акцій протесту репатріантів Даніял Аметов зауважив: «Вирішуючи частково питання виділення землі учасникам акцій, а частково – переслідуючи їх, спеціально зберігається напруга, що може призвести до дестабілізації ситуації. Існують для цього різноманітні схеми. Ми вважаємо, що сьогодні чиниться економічна диверсія проти української держави. Не дарма ж Президент зайнявся цим питанням».

За даними Даніяла Аметова, минулої п’ятниці правоохоронці намагалися силою звільнити самовільно зайнятий безземельними громадянами земельний масив у селі Мирному під Сімферополем. За повідомленням деяких інтернет-видань, міліція навіть підігнала для цього бронетехніку.

Куди ділися БТРи і хто вкрав землю?

Проте помічник міністра внутрішніх справ України з прав людини в АРК Арсен Османов спростував інформацію про БТРи і злий намір правоохоронців.

Кримськотатарські самобуди
«Прибувши на місце працівники Державної виконавчої служби зачитали рішення суду і виконавчий лист про звільнення цього масиву. Але в цих документах не були вказані точні адреси ділянок, які треба було звільнити. Через це учасники самозахоплення відмовилися виконувати рішення суду. Після цього працівники Державної виконавчої служби і міліції покинули місце події. Жодної бронетехніки в районі цього самозахоплення не було помічено», – зазначив Арсен Османов.

Люди, які претендують на цю спірну землю в Мирному, а це не тільки етнічні кримські татари, але й росіяни та українці, кажуть, що згодні звільнити зайняті ділянки в обмін на інші. Для цього Верховна Рада автономії має ухвалити рішення про розширення меж села Мирне. Як вона це зробила на останньому своєму засіданні стосовно меж села Левадки, теж розташованого неподалік Сімферополя. В кримському парламенті вважають, що виділення землі репатріантам у приміських селах зніме етнічно-земельну напругу і дозволить звільнити самовільно зайняті ділянки в самому Сімферополі.

Втім, місцева преса ставиться до цієї практики скептично, нагадуючи випадки у Великій Ялті. Там ще 2004 року Кабмін передав місцевій громаді землю державних радгоспів для будівництва індивідуального житла репатріантам. Але ялтинська влада здала земельні масиви в оренду комерційним структурам. Ілюстрація до цього – повідомлення Прокуратури Криму, за яким за 5 місяців нинішнього року її структури скасували майже пів тисячі необґрунтованих і незаконних рішень органів влади і місцевого самоврядування про розпорядження землею. За прокурорськими протестами попереджено незаконне використання землі загальною площею 4 тисячі гектарів. Усього органи прокуратури Криму з початку року порушили 28 кримінальних справ у земельній сфері, подали понад 250 позовних заяв до суду про звільнення та повернення ділянок, відшкодування збитків і стягнення плати за землю.

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG