У Перемишлі завершився 6 міжкультурний фестиваль «Галичина-Ґаліція», але не усім українським науковцям і митцям вдалося потрапити у прикордонне містечко, через нові візові вимоги, викликані вступом Польщі до Шенгенської зони. Нова візова політика гальмує українсько-польське порозуміння і спілкування у світі науки.
Виставки, театральні постановки, концерти, наукові конференції, показ фільмів, видання книг – через призму цих імпрез фонд «Спадщина» і Варшавський інститут літературних досліджень вже 6 років пропагують світові міжнаціональну культуру Галичини. Поляки, українці, євреї, чехи, німці, угорці, словаки, румуни у різні часи щоденно творили середовище Галичини.
Кристина Шмерук, президент фундації імені її чоловіка професора історії та літератури Хона Шмерука, зауважила, що розвиток і популяризація регіональної культури, толерантності у стосунках між людьми, попри гіркі сторінки історії, є як метою фестивалю, так і метою об’єднаної Європи. А Перемишль як прикордонне містечко, де мешкає велика українська громада, найбільше надається на галицькі зустрічі. Тут була і досі присутня багатокультурність Галичини.
Народи Галичини опинилися поза межами ЄС
До останньої хвилини Кристина Шмерук не знала, чи увесь запрошений склад Львівської опери приїде на фестиваль, щоб взяти участь у спільному угорсько-польсько-українському музичному проекті. Під час наукової конференції «Галицькі зустрічі» в рамках фестивалю була презентована лише одна українська доповідь науковця зі Львова, натомість доповідачка з Івано-Франківська не приїхала через проблеми з візою. Хоча звернулась у консульство за 3 тижні до початку конференції.
Професор Варшавського інституту літературних досліджень, організатор «Галицьких зустрічей» Уршуля Якубовська каже, що сьогодні народи, які мешкали в Галичині, опинились поза Європейським Союзом, зокрема українці. Польським науковцям, полякам загалом, залежить на тому, щоб Україна стала членом європейської спільноти, бо має на це історичне право. А міжкультурний фестиваль демонструє Західній Європі спільні коріння, історію, культуру різних народів, які мешкали в Галіції.
Однак запровадження шенгенських віз, за словами Уршулі Якубовської, ускладнило співпрацю, а відтак і розвиток українсько – польських стосунків.
Ані польська влада, ані українська, нічого собі з цього не роблять, каже Якубовська. Це вже вдруге цього року українські доповідачі не змогли приїхати на конференцію у Перемишль через візові проблеми.
Без культурної співпраці українсько – польські стосунки не розвиватимуться, переконані організатори міжкультурних фестивалів. Вони апелюватимуть до усіх рівнів влади, щоб консульства врахували ситуацію. Адже відсутність культурних імпрез передусім відчують прикордонні регіони України і Польщі.
Виставки, театральні постановки, концерти, наукові конференції, показ фільмів, видання книг – через призму цих імпрез фонд «Спадщина» і Варшавський інститут літературних досліджень вже 6 років пропагують світові міжнаціональну культуру Галичини. Поляки, українці, євреї, чехи, німці, угорці, словаки, румуни у різні часи щоденно творили середовище Галичини.
Кристина Шмерук, президент фундації імені її чоловіка професора історії та літератури Хона Шмерука, зауважила, що розвиток і популяризація регіональної культури, толерантності у стосунках між людьми, попри гіркі сторінки історії, є як метою фестивалю, так і метою об’єднаної Європи. А Перемишль як прикордонне містечко, де мешкає велика українська громада, найбільше надається на галицькі зустрічі. Тут була і досі присутня багатокультурність Галичини.
Народи Галичини опинилися поза межами ЄС
До останньої хвилини Кристина Шмерук не знала, чи увесь запрошений склад Львівської опери приїде на фестиваль, щоб взяти участь у спільному угорсько-польсько-українському музичному проекті. Під час наукової конференції «Галицькі зустрічі» в рамках фестивалю була презентована лише одна українська доповідь науковця зі Львова, натомість доповідачка з Івано-Франківська не приїхала через проблеми з візою. Хоча звернулась у консульство за 3 тижні до початку конференції.
Професор Варшавського інституту літературних досліджень, організатор «Галицьких зустрічей» Уршуля Якубовська каже, що сьогодні народи, які мешкали в Галичині, опинились поза Європейським Союзом, зокрема українці. Польським науковцям, полякам загалом, залежить на тому, щоб Україна стала членом європейської спільноти, бо має на це історичне право. А міжкультурний фестиваль демонструє Західній Європі спільні коріння, історію, культуру різних народів, які мешкали в Галіції.
Однак запровадження шенгенських віз, за словами Уршулі Якубовської, ускладнило співпрацю, а відтак і розвиток українсько – польських стосунків.
Ані польська влада, ані українська, нічого собі з цього не роблять, каже Якубовська. Це вже вдруге цього року українські доповідачі не змогли приїхати на конференцію у Перемишль через візові проблеми.
Без культурної співпраці українсько – польські стосунки не розвиватимуться, переконані організатори міжкультурних фестивалів. Вони апелюватимуть до усіх рівнів влади, щоб консульства врахували ситуацію. Адже відсутність культурних імпрез передусім відчують прикордонні регіони України і Польщі.
