Доступність посилання

ТОП новини
23 Квітень 2018, Київ 18:42

«Газпром» і Європа. Хто кого потребує більше?


Штаб-квартира Газпрому у Москві

«Газпром» – це не лише найбільша у світі газова компанія, вона ще й найбагатша. Цей найбільший постачальник газу до Європи водночас є державною компанією, адже трішки більше 50% акцій «Газпрому» належать російському урядові.

І саме цей факт багато кого непокоїть, оскільки Москві легко використовувати «Газпром» для політичного тиску. Та чи насправді ця компанія є такою монолітною і міцною?

Коли наближається зима, ніхто не хоче дратувати «Газпром», оскільки взимку не хочеться мерзнути. Але і «Газпром» не може зловживати своєю роллю головного постачальника тепла до європейських домівок з однієї простої причини: цей газ вони мусять продати Європі, бо це їхній головний заробіток. Дві третини газпромівського газу йдуть на вітчизняний російський ранок. А головний заробіток приходить з тієї однієї третини, яку «Газпром» експортує до Європи та Туреччини. Ба більше, цей дохід ще й становить 25% податкового зиску Росії.

Мережа газогонів «Газпрому» потребує капітального ремонту

Автор книги «Майбутнє російського газу і «Газпрому», аналітик Оксфордського Інституту енергетичних студій Джонатан Стерн пояснює, що постачання газу для внутрішнього ринку фактично не заробляє значних грошей для «Газпрому». Десь до 2005 року «Газпром» просто втрачав на вітчизняному ринку, лише 2006 року почали надходити якісь прибутки. «Їхній дохід повинен зростати протягом наступних кількох років, оскільки ціна на газ піднімається приблизно на 25% щорічно», – переконанй Стерн.

«
Газпром контролює 150 000 кілометрів газогонів
Газпром» контролює величезну мережу газогонів, фактично – 150 000 кілометрів. Більшість цієї мережі була розбудована за радянських часів, у 1970-1980 роках. Джонатан Стерн стверджує, що будівництво було прискорене і не відповідає сучасним технічним вимогам. Отож, ці старі газогони слід обов’язково поміняти і якомога швидше. А це дорого. Стерн передбачає, що упродовж наступних кількох років «Газпром» мав би витратити від 5 до 10 мільярдів доларів річно на реставрацію своєї газотранспортної системи.

Але це лише одна частина проблем, з якими «Газпром» незабаром зіштовхнеться. Йдеться про те, що сам «Газпром» не продукує досить газу, щоб повністю забезпечити енергетичні потреби Європи. Старі газові родовища в Російській федерації зменшуються, деякі експерти навіть вважають, що вони вже здебільшого використані. Хоча в Росії є потенційні нові родовища, зокрема на півострові Ямал, де їх ще навіть не почати експлуатувати.

На «Газпром» чекає скрута


Експерт європейської ради міжнародних зв’язків у Лондоні, професор університету Кембридж П’єр Ноель вважає, що для «Газпрому» це велика проблема. Вже нині «Газпром» не може виконати всі свої обов’язки щодо постачання власного газу. Компанія змушена імпортувати газ з Центральної Азії, зокрема з Туркменистану, а також від незалежних газових компаній, які не є частиною «Газпрому», щоб виконувати свої контрактні обов’язки перед Європою.

Ноель та Стерн обидва прогнозують, що в близькому майбутньому на «Газпром» чекають скрутні часи. Зокрема, наступних 5 років. Однак, після розробки нових родовищ ситуація в подальшому майбутньому стане надійнішою, стверджує Ноель.

Джонатан Стерн переконаний, що не треба переживати за те, що Європа настільки залежна від російського газу, що «Газпром» та Росія диктуватимуть свої політичні умови. Треба переживати за те, що «Газпром» не має стільки газу, скільки Європа потребуватиме в майбутньому.

Стерн каже, що «Газпром» не буде підписувати якісь далекосяжні контракти з Європою. «Для тих, хто вважає Європу занадто залежною від російського газу, це може бути доброю новиною, однак ті, хто проаналізував, скільки газу потребуватиме Європа на наступні 10-20 років, переживають за те, звідки Європа цей газ візьме», – каже він.

За останніх кілька років Росія прикрутила газовий кран через суперечки з Україною та Білоруссю. Однак за останніх 40 років для Європи спочатку радянське міністерство нафти й газу, а згодом «Газпром» виявилися надійними енергетичними партнерами.

Мабуть, для Європи настає час не лише пошуків справжньої диверсифікації енергопостачання, а також посиленого розвитку альтернативних видів енергії.
  • 16x9 Image

    Ірина Халупа

    На Радіо Свобода від 1990 року. Редактор і ведуча передач «Україна і світ», «52:30 у різних вимірах», «Вечірня Свобода», «Українське коло», «30 хвилин у різних вимірах». У 2001-2007 роках заступник директора Української редакції. 2007-2011 роки – директор редакції. Жила в п’яти країнах. Люблю мови, подорожувати, українську літературу 1920-30-х років, мистецтво та старі фільми. Не терплю фальш і брехню. Щоб не збожеволіти від української політики – вишиваю.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...
XS
SM
MD
LG