Доступність посилання

ТОП новини

Європейська преса про 70-річчя Мюнхенської угоди і проблеми імміграції


Лондон – Якщо вийти за межі світової фінансової кризи, що є у центрі уваги більшості європейських видань не лише сьогодні, а й схоже перетворюється на постійну «тему номер один», то увагу привертають також обговорення наслідків Мюнхенської конференції 1938 року, коли британський та французький уряди, начебто для збереження миру, дали Гітлерові дозвіл на анексію переважно населеної німцями Судетської області Чехословаччини без згоди останньої. Ця подія насправді прискорила наближення світової війни і була сприйнята як зрада уряду Чехословаччини. Європейська преса також знову звертається й до різних аспектів імміграційної проблеми.

На шпальтах ліберального словацького щоденника Sme англо-голландський письменник й учений Іан Бурума ставить запитання: які уроки виніс Захід з політики умиротворення агресора, що яскраво проявилася у Мюнхенській угоді 70 років тому? «Після двох катастрофічних воєн європейці вирішили створити інституції, що усунули можливість будь-якого воєнного конфлікту (між їхніми членами – ред.)… Тимчасом, у Сполучених Штатах Мюнхен мав зовсім інший резонанс. Тут він підсилив черчіллівські ілюзії багатьох «войовничих президентів»… Американці,спершу неохоче, мали робити брудну роботу: у Югославії, Кувейті, проти Саддама Хусейна чи у війні проти тероризму… Європейська дипломатія посилила демократії Центральної та Східної Європи… Та чи готові європейці йти на війну в інтересах інших, наприклад, Грузії чи України? Надійшов час для європейських демократій визначитися. Вони можуть і далі покладатися на захист з боку США, чи можуть створити свої власні сили, спроможності для оборони Європи, як би вони не називалися… Та європейці, мабуть, і далі гаятимуть час, доки серйозна криза не змусить їх діяти, але на той час уже може бути надто пізно».

Румунська газета Cotidianul пише про проблеми імміграції і вважає, що майбутнє Європи залежить від того, як саме їх буде вирішено: «З падінням нашого континенту у демографічну прірву не потрібні додаткові аргументи на користь імпорту працівників… З одного боку, навіть розвинена країна не може собі дозволити взяти на плечі тягар міжнародної бідності самотужки без того, щоб не впасти в анархію. З іншого, добре інтегровані в суспільство іноземці є кращою альтернативою, порівняно з маргіналізованими безправними нелегалами… Замість того, щоб готувати наступне покоління до міжетнічної вуличної війни, краще було б запровадити біометричні паспорти, об’єднати наші бази даних й убезпечити кордони… Після цього залишилася б відкритою лише проблема культурної інтеграції. Німеччина й Франція, наприклад, недавно запровадили процедуру відбору. Щоб одержати дозвіл на роботу, кандидат має добре володіти мовою країни і знати конституцію. Інші країни ЄС, очевидно, теж підуть цим шляхом. Та що б там не було, але повоєнна доба, коли мільйони приїжджих працівників бігали будівельними майданчиками, не знаючи й слова місцевою мовою, залишилася в минулому».

Британський щоденник Independent коментує наміри британського уряду запровадити в країні біометричні посвідчення особи, спершу для студентів-іноземців як засіб боротьби з нелегальною імміграцією. Газета вбачає у цьому наступ на громадянські свободи всіх британців.

«Уряд готується до загальнонаціонального запровадження посвідчень особи в 2011 році, спершу накинувши їх найменш захищеним групам у нашому суспільстві… Ми не повинні дозволити таку закулісну тактику… Громадські настрої стали різкішими від часу, коли уряд вперше виступив із цією ідеєю. Хто ж після того, як ми стали свідками недбалості, з якою держава поводилася з нашими персональними даними упродовж останнього року, залишався б упевненим у передачі офіційним інституціям чутливої інформації? Але найпотужнішим аргументом проти посвідчень залишається принцип. Ідея того, що ми мусимо постійно носити з собою якусь карту, щоб довести, хто ми є, обурює… Нам не потрібні посвідки. І будь-хто, хто бажає захищати наші свободи, мусить встати і виразним голосом заявити це урядові», – йдеться у статті.

(Лондон – Прага – Київ)

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG