Доступність посилання

ТОП новини
19 Вересень 2018, Київ 10:54

Євросоюз уладнав розбіжності і взяв курс на «Східне партнерство»


Бельгія -- Канцлер Німеччини Анґела Меркель та президент Франції Ніколя Саркозі перед початком другого дня роботи Ради Європейського Союзу, Брюссель, 12 грудня 2008 р.

Брюссель – У п’ятницю в Раді Європейського Союзу завершився дводенний саміт лідерів країн ЄС. Три великі знаки запитання, що супроводжували цей, останній саміт 2008 року, – це європейський план боротьби з потеплінням, Лісабонська угода та економічний антикризовий пакет. Європа спромоглася впоратися з «ірландським питанням» і погодила план вливання до економіки 200-мільярдного грошового пакету. Проте довго шукала компроміс у плані боротьби з глобальним потеплінням.

Ініціативу «Східного партнерства», запропоновану Польщею та Швецією, привітали лідери Євросоюзу. Нею передбачене ґрунтовне зближення ЄС із країнами, що межують із Євросоюзом на сході. Передбачається, що після саміту зі «Східного партнерства», що відбудеться у березні, Європа надасть Україні та ще 5 державам фінансову та технічну допомогу.
Отже, за головування Чехії, упродовж наступних півроку слід чекати зміцнення політичних, економічних та торгових стосунків України з ЄС. Вочевидь, це особливо стосуватиметься інвестицій у сектор енергетичного транзиту, а також можливі послаблення обмежень руху людей та вантажів.
Європа впоралася з «ірландським питанням»
Лідери країн Євросоюзу розблокували процес ухвалення Лісабонської угоди, завдяки якій співдружність сподівається реформувати свої інституції.Офіційний Дублін нарешті підтвердив, що готовий організувати новий референдум для переголосування Лісабонської угоди, котра нещодавно була відкинута Ірландією. Це має статися протягом 2009 року, але не пізніше жовтня, бо саме до цього часу чинна Європейська Комісія у нинішньому складі.
Взамін можливій ратифікацій цього документа, що мав би спростити ухвалення рішень Брюсселем, ірландці матимуть свого комісара у Комісії. До того ж, європейські установи пообіцяли не втручатися в чутливі етичні питання, на кшталт податків, заборони абортів, евтаназії, а також дотримання Ірландією політики нейтралітету.
Тим часом Діклен Ґейнлі, ірландський бізнесмен, що зі своєю партією «Лібертас» виступає проти Лісабонської угоди, вже заявив про повторне «ні» на наступному референдумі.
ЄС ухвалив грошову ін’єкцію в 200 мільярдів євро
Європейські лідери також погодилися на запропонований Францією та Єврокомісією план оживлення європейської економіки, що теж потерпає через кризу. Саміт Євросоюзу затвердив основні заходи зі стимулювання економіки в 2009 році, що передбачають фінансове вливання 200 мільярдів євро.
Президент Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу пояснив: «Це означає вливання в економіку Європи 1,5 відсотка внутрішнього валового продукту Євросоюзу. Але ці витрати повинні бути мудрими, щоб зробити наші економіки стійкішими перед кризами та більш конкурентоспроможними у цьому глобалізованому світі», – зазначив голова Єврокомісії.
«Кліматичному плану» додали компромісів
Натомість «багатомільярдне» питання зменшення викидів парникових газів та переходу на відновлювану енергію на саміті було набагато складнішим за інші питання.
Вклик Європи глобальному потеплінню загалом був підтриманий усіма лідерами ЄС. Але через кризу на останній стадії затвердження цей план наштовхнувся на відчайдушний спротив частини країн Європи. У Раді ЄС утворилося щось на кшталт «антиекологічної коаліції», де Польща, Угорщина, Італія, а останнім часом і Німеччина почали протестувати проти амбіційних закликів «кліматичного плану». Канцлер Німеччини Анґела Меркель, наприклад, наголошувала, що це може призвести до втрати багатьох робочих місць.
Зрештою, Франція домоглася затвердження плану 20-відсоткового зменшення викидів, 20-відсоткового збільшення відновлюваних джерел енергії та 20-відсоткового збільшення ефективності від використання енергії. Все це буде втілюватися до 2020 року, проте з компромісами. Наприклад, безкоштовні дозволи шкідливих викидів для електроіндустрії Польщі та Угорщини.
«Те, що відбулося, справді історичне, – зазначив президент Франції Ніколя Саркозі. – Немає жодного континенту у світі, що має такі цілі, а саме «20, 20, 20» до 2020 року. Єдине, ми пом’якшимо умови для нових країн Сходу Європи. Поляки матимуть такі ж зобов’язання, як і вся Європа. Але їм дозволять отримати частину безкоштовних дозволів та використати їх у своїй енергетичній галузі».
На таке рішення наштовхнули аргументи прем’єр-міністра Польщі Дональда Туска, котрий заявив, що втілення нових екологічних правил викличе подвійне, ба, навіть потрійне подорожчання електроенергії у Польщі. Ця країна, як частина інших держав колишнього соціалістичного табору, здебільшого користується енергією теплових станцій, що працюють на вугіллі. Швидкі скорочення викидів – надто потужний удар по економіках цих країн, заявляють їхні лідери.
(Брюссель –Прага – Київ)

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...

Recommended

XS
SM
MD
LG