Сонячна та вітрова енергія, спалювання сільськогосподарських та лісопереробних відходів – усе це в найближчі роки може дати Україні втроє більше тепла та струму, ніж імпортований природний газ. І для цього не потрібно винаходити велосипед, чи точніше вітряк – достатньо взяти вже апробовані у світі технології, вважає голова правління української вітроенергетичної асоціації Андрій Конеченков.
«Наприклад, візьмемо Австрію: на 8 мільйонів населення припадає три мільйони квадратних метрів сонячних колекторів. І таких країн у Європі багато. У тій же вітроенергетиці у Європейському Cоюзі щодня з’являються 33 нових робочих місця. Що стосується біоенергетики, то кошти повернуться за рік, якщо спалювати солому й відходи деревини у котлах, а не вивозити їх на звалища. За рахунок цього ми можемо щорічно заощаджувати 25 мільярдів кубометрів газу», – зазначає Конеченков.
Переорієнтовувати енергетику треба до того, як родовища газу вичерпаються
А от про використання газу на енергетичні потреби варто забувати. Експерти зазначають, що Україна на 50% залежить від імпорту енергоносіїв, а це найгірший показник у Європі. А тим часом запаси блакитного палива у світі добігають кінця. Тож доведеться згадати про відновлювані джерела енергії, і навіть про мирний атом та вугілля, яких Україні вистачить більш ніж на 400 років, кажуть фахівці.
Заступник директора інституту відновлюваної енергетики Степан Кудря: «У світі запасів вугілля стане на 200 років, в Україні – на 400. Тож треба використовувати нові чисті технології застосування вугілля!»
Виконавчий директор асоціації «Нова енергія України» Павло Качур: « В Україні є два дуже серйозних пріоритети: енергія біомаси та енергозбереження. Державних коштів на них виділяти не треба: достатньо на рівні законів створити умови для інвесторів...»
Доктор фізико-математичних наук, член-кореспондент НАНУ Сергій Рябченко: «Акумуляція теплової та електричної енергії – це надійний спосіб, котрий нам по кишені. Вночі в Україні спостерігається перевиробництво струму, його й треба акумулювати...»
Альтернативна енергетика може стати пасткою?
Разом з тим, непродумана відмова від газу на користь електроенергії може бути збитковою. Бо п’ята частина струму в Україні втрачається під час транспортування, ще стільки ж енергії «гріє атмосферу» на електростанціях. Щодо атомної енергетики, то її розбудова спричинить ще більшу залежність від Росії, бо Україна досі не має повного ядерного циклу.
Із цього приводу експерт із енергетичної політики Національного екологічного центру України Олексій Пасюк зазначає: «20% електроенергії в Україні виробляється з газу. Нам потрібно буде більше енергії витратити, ніж якби ми його просто спалювали на місці з метою опалення. Найбільш ефективний засіб виробництва струму – коли ми отримуємо і тепло, і електроенергію на теплоелектроцентралях. Але найбільший енергетичний потенціал в Україні – це все-таки економія у споживанні енергоресурсів…»
І це не дивно: середньостатистичний європеєць споживає удвічі-тричі менше ресурсів, ніж пересічний українець. Бо перший із пелюшок навчений берегти світло, газ і воду. Те ж саме – на державному рівні: зокрема Німеччина збільшує темпи виробництва, а споживання ресурсів – зменшує, за допомогою енергозберігаючих технологій.
(Київ – Прага)
«Наприклад, візьмемо Австрію: на 8 мільйонів населення припадає три мільйони квадратних метрів сонячних колекторів. І таких країн у Європі багато. У тій же вітроенергетиці у Європейському Cоюзі щодня з’являються 33 нових робочих місця. Що стосується біоенергетики, то кошти повернуться за рік, якщо спалювати солому й відходи деревини у котлах, а не вивозити їх на звалища. За рахунок цього ми можемо щорічно заощаджувати 25 мільярдів кубометрів газу», – зазначає Конеченков.
Переорієнтовувати енергетику треба до того, як родовища газу вичерпаються
А от про використання газу на енергетичні потреби варто забувати. Експерти зазначають, що Україна на 50% залежить від імпорту енергоносіїв, а це найгірший показник у Європі. А тим часом запаси блакитного палива у світі добігають кінця. Тож доведеться згадати про відновлювані джерела енергії, і навіть про мирний атом та вугілля, яких Україні вистачить більш ніж на 400 років, кажуть фахівці.
Заступник директора інституту відновлюваної енергетики Степан Кудря: «У світі запасів вугілля стане на 200 років, в Україні – на 400. Тож треба використовувати нові чисті технології застосування вугілля!»
Виконавчий директор асоціації «Нова енергія України» Павло Качур: « В Україні є два дуже серйозних пріоритети: енергія біомаси та енергозбереження. Державних коштів на них виділяти не треба: достатньо на рівні законів створити умови для інвесторів...»
Доктор фізико-математичних наук, член-кореспондент НАНУ Сергій Рябченко: «Акумуляція теплової та електричної енергії – це надійний спосіб, котрий нам по кишені. Вночі в Україні спостерігається перевиробництво струму, його й треба акумулювати...»
Альтернативна енергетика може стати пасткою?
Разом з тим, непродумана відмова від газу на користь електроенергії може бути збитковою. Бо п’ята частина струму в Україні втрачається під час транспортування, ще стільки ж енергії «гріє атмосферу» на електростанціях. Щодо атомної енергетики, то її розбудова спричинить ще більшу залежність від Росії, бо Україна досі не має повного ядерного циклу.
Із цього приводу експерт із енергетичної політики Національного екологічного центру України Олексій Пасюк зазначає: «20% електроенергії в Україні виробляється з газу. Нам потрібно буде більше енергії витратити, ніж якби ми його просто спалювали на місці з метою опалення. Найбільш ефективний засіб виробництва струму – коли ми отримуємо і тепло, і електроенергію на теплоелектроцентралях. Але найбільший енергетичний потенціал в Україні – це все-таки економія у споживанні енергоресурсів…»
І це не дивно: середньостатистичний європеєць споживає удвічі-тричі менше ресурсів, ніж пересічний українець. Бо перший із пелюшок навчений берегти світло, газ і воду. Те ж саме – на державному рівні: зокрема Німеччина збільшує темпи виробництва, а споживання ресурсів – зменшує, за допомогою енергозберігаючих технологій.
(Київ – Прага)
