Доступність посилання

ТОП новини
26 Квітень 2018, Київ 16:34

Газові альтернативи. Чи стане Україна енергетично незалежною?


Україна має звести до мінімуму споживання природного газу і розробляти альтернативні джерела енергії. На цьому наголосила прем’єр-міністр Юлія Тимошенко. Чи може держава в умовах газового протистояння з Росією позбутися енергетичної залежності?

Сонце, вітер і вода…

Ініціювати розробку альтернативних енергоносіїв український уряд мав би ще років десять тому, вважає науковий співробітник Інституту газу НАН України Володимир Орлик. За його словами, нині відсутня чітка державна стратегія пошуку нових джерел енергії. «Нема програми, лише багато розмов. Є і вітчизняні розробки непогані, є і світовий досвід. Треба не тринькати гроші, не розкрадати їх, а просто робити справу. У нас багато відходів сільгоспвиробництва і деревообробки».

Дослідження українських і зарубіжних вчених заперечують уявлення про те, що атомна енергія нешкідлива і недорога. Безпечнішими для здоров’я людей і навколишнього середовища є альтернативні джерела енергії, наприклад, біопаливо, зазначає Володимир Орлик. «З біопаливом в Україні є великі можливості. Газофікація різних рослинних відходів, пряме їх спалювання, отримання біогазу зі сміттєсховищ. Вітрова енергія, гідроенергія, сонячна енергія…».

Ще з радянських часів Крим був одним із перших регіонів у країні, де почали будувати вітроелектростанції – ВЕС. Морський шельф довкола Криму багатий на поклади природного газу і нафти, але півострів все ж відчуває нестачу електричної енергії. Потужні вітри на північному сході і північному заході Криму ніби для того й створені, щоб використовувати їх на користь людям, каже голова Кримської академії наук Віктор Тарасенко. Академік Тарасенко, один із провідних в Україні вчених-екологів, уже багато років пропагує ідеї екологічно чистих енергетично відновлювальних технологій і, зокрема, відродження кримської вітроенергетики.

Збудована за радянських часів Донузлавська ВЕС морально і фізично застаріла, економічно вона вже не вигідна. А для впровадження сучасних технологій потрібні серйозні фінансові вкладення. Але зараз мрії академіка Тарасенка як ніколи близькі до реального втілення у життя.

Експерт Микола Семена, який представляє кримський уряд, каже, що тут важливі не тільки приватні інвестиції, але й державна підтримка. Наприкінці минулого року свій внесок зробила Верховна Рада України, затвердивши пільговий «Зелений тариф», тепер справа за Радою міністрів Криму. «У Верховній Раді Криму відбулася нарада, на якій прийшли до висновку, що нарівні з традиційними джерелами енергії слід прискорено розвивати нетрадиційні, в тому числі вітрову енергетику. Виділені гроші на цю сферу, у цьому році буде запущена одна ВЕС».

Перший етап реалізації цього проекту уже добігає кінця, і на початку літа 150 вітроагрегатів розпочнуть роботу. Голова Кримської академії наук Віктор Тарасенко каже, що це не так багато, але дуже принципово і важливо для всієї України.

Розвиток атомної енергетики

Рік, що розпочався, має стати завершальною стадією підготовки Хмельницької АЕС до добудови третього та четвертого енергоблоків. Наскільки безпечним є таке сусідство для мешканців Рівного, найближчого до Хмельницької АЕС обласного центру, яке розташоване за 50 кілометрів від станції, розповіла рівненська кореспондентка Радіо «Свобода» Валентина Одарченко. «У третьому кварталі нинішнього року Хмельницька АЕС спільно з НАЕК «Енергоатом» та Хмельницькою обласною радою зобов’язана провести громадські слухання з питань добудови. До того часу лишилося привести в порядок усі необхідні документи. Відступати від цих намірів ні самі атомники, ні уряд не збирається, зауважує заступник генерального директора з питань будівництва Олег Рахлінський. «Це будівництво сьогодні вкрай необхідне. Україна має дефіцит електроенергії, ось тільки сьогодні ніби її профіцит, але це через те, що в нас бракує електромереж, як магістральних, так і розгалужених. Свого часу не доклали туди коштів. І ось тепер, коли працюють і Рівненська, і Хмельницька АЕС, ми змушені обмежувати потужності – десь на половину одного енергоблоку-«мільйонника». Коли ж розв’язати питання про транспортування електроенергії в межах України, тоді однозначно в Україні буде нестача електроенергії…».

Атомники постійно наголошують, що роботи з підвищення безпеки АЕС не припиняються, і в цьому плані називають своє виробництво найсучаснішим.

Тим часом у Рівному кілька років тому знищена система громадського контролю за рівнем радіації навколо РАЕС: її також відмовились фінансувати місцеві ради…

Тим часом співкоординатор Громадської ради Рівного Сергій Лейчук упевнений: громадські слухання потрібно проводити не лише на Хмельниччині, і не тільки в рівненському Острозі, що розташований у зоні спостереження ХАЕС, а й у Рівному, до якого від станції менше 50 кілометрів. «Це єдиний обласний центр в Україні, що є в такій близькості до атомних електростанцій. Радіус небезпечний. Своє слово мала б сказати Рада Нацбезпеки… Громадськість Рівного і 50-кілометрової зони мала б виставити серйозні вимоги щодо дотацій на продукти харчування і… безкоштовного отримання електроенергії. Японія, Франція, США це застосовують…».

До речі, самі атомники такі факти заперечують. Для того, щоб з’ясувати всі плюси і мінуси ядерної енергетики, варто було б хоч раз зібрати серйозний форум, саме такими мають бути громадські слухання. Бо поки населення тільки чує далекі від розуміння запевнення про те, що водо-водяні реактори нового типу набагато надійніші, ніж сумнозвісні чорнобильські РБМК».

Перш за все, необхідно відокремити комунальну енергетику від промисловості, яка і є основним споживачем газу, зауважує Олександр Паршин, перший заступник голови Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергоресурсів. У комунальній енергетиці, на його думку, можна перейти на постачання гарячої води та опалення за рахунок електроенергії, адже, наприклад, з10 вечора до 6 ранку вона майже не використовується».

Енергетична незалежність

За словами науковців, за умови чіткої державної стратегії і належного фінансування, Україна може за 5-7 років забезпечити себе новітніми видами енергії. Повністю відмовитися від газу Україна не може. Однак, вона може прожити без російського палива, стверджує президент Міжнародного енергетичного клубу Олександр Тодійчук. Головне - змінити ганебне становище, коли половина всього вітчизняного енергетичного балансу – це газ, ніби інші, традиційні, джерела енергії малозначущі. «Україна може повністю відмовитися від чужого газу. Сьогодні ми видобуваємо 20 мільярдів метрів кубічних, у перспективі могли б видобувати до 30 мільярдів. В енергетичному балансі України газ складає близько 50%, це небезпечно для енергетичної безпеки держави. Ми могли б перевести споживачів з газу на електроспоживання. Розвивати атомну промисловість».

За словами визнаного фахівця з питань енергетики Олександра Паршина, наразі Україна використовує лише 1% від свого альтернативного енергетичного потенціалу.
  • 16x9 Image

    Марічка Набока

     У 2004 році закінчила Український гуманітарний ліцей КНУ ім. Тараса Шевченка. У 2010 отримала диплом магістра журналістики Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка. Має публікації в газеті «Громадський захисник», журналах «Книжник-review», «Київська Русь» та інших виданнях. Працювала в програмі «Підсумки» на телеканалі Ера. На Радіо Свобода – з 2007 року. Коло професійних зацікавлень: права людини, українська культура, волонтерський рух.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...
XS
SM
MD
LG